Окрема думка судді Конституційного Суду України Вознюка В. Д. стосовно Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Міністерства



Скачати 54.29 Kb.
Дата конвертації04.11.2016
Розмір54.29 Kb.
ОКРЕМА ДУМКА

судді Конституційного Суду України Вознюка В.Д. стосовно Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Міністерства внутрішніх справ України щодо офіційного тлумачення положень частини третьої статті 80 Конституції України (справа про депутатську недоторканність)
У частині другій підпункту 1.4 пункту 1 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України дано тлумачення, що згідно з положеннями частини третьої статті 80 Конституції України у разі пред'явлення громадянину України обвинувачення у вчиненні злочину та/або його арешту до обрання народним депутатом України подальше провадження у кримінальній справі стосовно такого депутата може бути продовжено за наявності згоди Верховної Ради України на його притягнення до кримінальної відповідальності та/або перебування під вартою.

Обгрунтовуючи таке рішення, Конституційний Суд України виходив з того, що громадянин України, отримавши представницький мандат, набуває статусу народного депутата України з моменту, зафіксованого в рішенні відповідної виборчої комісії про обрання його народним депутатом України. З цього моменту на нього поширюються гарантії депутатської недоторканності. Необхідність одержання згоди Верховної Ради України на притягнення до кримінальної відповідальності чи арешт забезпечує реалізацію принципу рівності всіх народних депутатів України щодо гарантій депутатської недоторканності.

Вважаю тлумачення положення частини третьої статті 80 Конституції України не зовсім правильним з таких підстав.

Парламентська (депутатська) недоторканність є правовим інститутом, притаманним більшості держав світового співтовариства, в тому числі і європейських. На сьогодні в багатьох європейських країнах існує тенденція до звуження обсягу та меж депутатської недоторканності. Зокрема, депутатська недоторканність не поширюється на депутатів (парламентаріїв), які були затримані під час вчинення чи на місці вчинення злочину, що визначено в конституціях Австрії (стаття 68), Білорусії (стаття 93), Бельгії (статті 57, 58), Греції (статті 61, 62), Італії (стаття 68), Російської Федерації (стаття 98), ФРН (стаття 46), Франції (стаття 26) та багатьох інших. Пунктом 9 розділу ІІ "Заключні і перехідні положення" Конституції Російської Федерації встановлено, що на депутатів Державної Думи - членів Уряду не поширюються гарантії депутатської недоторканності в частині відповідальності за діяння, пов'язані з виконанням службових обов'язків.

Положення частини другої статті 80 Конституції України гарантують неможливість притягнення народного депутата України до будь-якої юридичної відповідальності за результати голосування чи висловлювання у парламенті або його органах, за винятком відповідальності за образу чи наклеп (депутатський індемнітет). Водночас частиною третьою статті 80 Конституції України передбачено можливість притягнення народного депутата до кримінальної відповідальності, затримання чи арешт, але за згодою Верховної Ради України (депутатський імунітет).

Закріплений у статті 80 Конституції України інститут депутатської недоторканності є важливою конституційною гарантією, що захищає народного депутата України від незаконного переслідування, забезпечує самостійне і незалежне виконання депутатських обов'язків. За своїм призначенням ця гарантія є вищою порівняно із загальними конституційними гарантіями недоторканності особи (статті 28, 29, 30, 31, 32 та інші статті Конституції України).

За Конституцією України депутатська недоторканність повинна поширюватись на народного депутата України на час виконання депутатських повноважень, які починаються з моменту складення присяги (частина четверта статті 79) і припиняються одночасно з припиненням повноважень Верховної Ради України (частина перша статті 81). Як конституційна гарантія депутатська недоторканність має своєю метою захист народного депутата України виключно як посадової особи. Розширене тлумачення депутатської недоторканності призводить до того, що особа, яка вчинила злочин до обрання її народним депутатом України, перетворює ці гарантії в особистий привілей. На мою думку, таке розуміння публічно-правового характеру депутатської недоторканності, її суспільного призначення зумовлює порушення закріплених Конституцією України принципів рівності людини і громадянина перед законом (стаття 24) та прав особи, яка потерпіла від злочинних дій посадової особи, на судовий захист (стаття 55).

Аналіз норм Конституції України свідчить, що конституційні гарантії недоторканності надаються з метою підвищеного захисту певної категорії осіб у зв'язку з їх діяльністю. Зокрема, ці гарантії поширюються на Президента України, народних депутатів України та суддів.

За змістом частини першої статті 105 Конституції України Президент України користується правом недоторканності на час виконання повноважень, яких він, вступаючи на пост, набуває з моменту складення присяги народові на урочистому засіданні Верховної Ради України (частина перша статті 104 Конституції

України).

Суддя Конституційного Суду України вступає на посаду з дня складення ним присяги судді Конституційного Суду України (частина перша статті 17 Закону України "Про Конституційний Суд України"). Вперше обраний суддя загальних судів України також складає присягу перед органом, який обрав його (стаття 10 Закону України "Про статус суддів"), і з цього моменту набуває повноважень. Лише після набуття повноважень зазначені посадові особи мають право здійснювати свої функції. З цього ж часу на них повинні поширюватись конституційні гарантії недоторканності, в тому числі і на народних депутатів України.

Конституція України не передбачає інституту недоторканності щодо кандидатів у народні депутати України, тобто вони можуть бути притягнені до кримінальної відповідальності, затримані чи арештовані без згоди Верховної Ради України. Поширення дії цієї норми на громадян, які були притягнені до кримінальної відповідальності чи заарештовані до набуття повноважень народного депутата України, означає надання зворотності депутатській недоторканності, що суперечить призначенню цього правового інституту і духу Конституції України.

Це означає також, що згода Верховної Ради України потрібна і щодо народного депутата України, який набув цього статусу після винесення судом обвинувального вироку, але до набрання ним законної сили, що є прямим порушенням принципу поділу державної влади в Україні (стаття 6 Конституції України) та втручанням у здійснення правосуддя (стаття 124 Конституції України). Конституція України не дає визначення поняття "притягнення до кримінальної відповідальності", та це і не є її предметом. Поняття, підстави і порядок притягнення особи до кримінальної відповідальності (як і до будь-якої юридичної відповідальності) визначаються виключно законами України (пункти 14, 22 статті 92 Конституції України). Зокрема, інститут "притягнення до

Кримінальної відповідальності" регламентується нормами Кримінально-процесуального кодексу України. Відповідно до цього Кодексу кримінальне переслідування здійснюється у двох основних формах: досудовій і судовій. Досудова форма включає в себе таку стадію, як попереднє слідство. Стадія притягнення особи до кримінальної відповідальності на попередньому слідстві починається з моменту пред'явлення обвинувачення у вчиненні злочину, і особа вважається притягненою до кримінальної відповідальності на цій стадії слідства. Тому всі інші слідчі дії після пред'явлення обвинувачення, стадія віддання до суду чи судовий розгляд справи охоплюються поняттям "кримінальне переслідування", а не поняттям "притягнення до кримінальної відповідальності".

Положення частини третьої статті 80 Конституції України передбачають згоду Верховної Ради України на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання чи арешт лише народного депутата України. Якщо ж громадянина України притягнено до кримінальної відповідальності і застосовано запобіжний захід у вигляді взяття під варту до обрання народним депутатом України, на нього не повинні поширюватись зазначені положення Основного Закону. В таких випадках стадія кримінального переслідування повинна бути доведена до постановлення судом виправдувального або обвинувального вироку і набрання ним законної сили.

Вважаю, що саме таке бачення гарантій депутатської недоторканності відповідає призначенню цього правового інституту та суспільним інтересам.



Суддя Конституційного

Суду України В.Вознюк


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка