Оформлення студентських курсових робіт



Сторінка1/4
Дата конвертації03.11.2016
Розмір0.89 Mb.
  1   2   3   4
Міністерство освіти і науки України

ДВНЗ «Ужгородський національний університет»

факультет іноземної філології

кафедра англійської філології

Андрусяк І.В.


Оформлення

студентських курсових робіт
методичні матеріали

з написання курсових робіт

для студентів факультету іноземної філології

Ужгород 2015

УДК 1.378.147(076) : 811.111

ББК Ч 481.252.4я73+Ш143.21


Пропоновані методичні матеріали мають своїм завданням допомогти студентам факультету іноземної філології в оформленні результатів наукового дослідження – написанні курсової роботи.

У виданні висвітлюються основні вимоги до оформлення курсової роби, що ґрунтуються на державних стандартах та вимогах до дисертаційних досліджень.

Для студентів, молодих науковців, а також для всіх, хто займається самостійною науковою роботою.

Рекомендовано до друку кафедрою англійської філології (протокол №5 від 15 грудня 2014 р.) та Вченою радою факультету іноземної філології (протокол №7 від 18 вересня 2015 р.) ДВНЗ «Ужгородський національний університет».

зміст


Вступ


4

Загальна методика написання курсової роботи

5

Види наукових студентських робіт

5

Загальні положення

5

Тема дослідження

6

Захист курсової роботи

6

Структура та композиція роботи


6

Основні вимоги до оформлення курсових робіт

17

Загальні положення

17

Правила оформлення студентської наукової роботи

17

Загальні вимоги

17

Нумерація

17

Загальні правила цитування та посилання на використані джерела

20

Оформлення списку використаних джерел

21

Оформлення додатків


25

критерії оцінювання курсових робіт


26

Література


28

Додатки

30


Вступ

Наукова творчість має дуже велике значення у підготовці майбутнього спеціаліста і є важливою складовою трудового, інтелектуального та естетичного виховання студентів, їхнього всебічного розвитку. Написання наукової роботи є невід’ємною частиною навчального процесу в університеті і становить цілий комплекс різних важливих видів діяльності, умінь і навичок. У системі професійної підготовки майбутнього спеціаліста науково-дослідна праця служить зв’язком між простим нагромадженням теоретичної інформації та самостійною творчою діяльністю студентів, що безумовно поглиблює їхню фахову підготовку.

Пропоноване видання укладене на основі методичних порад, що стосуються підготовки і написання дисертаційних досліджень. У ньому також використовуються матеріали авторефератів дисертацій, присвячених вивченню актуальних проблем сучасної лінгвістики та методики викладання іноземних мов. Видання покликане допомогти студентам факультету іноземної філології у підготовці і написанні курсових робіт, сприяти продуктивній організації їхньої діяльності, ознайомити їх з принципами побудови наукової праці, методами дослідження та оформлення одержаних результатів. У ньому подається характеристика різних видів науково-дослідної роботи студентів, методичні поради щодо вибору теми, планування роботи, написання основних елементів вступу, розділів та висновків тощо. Значна увага приділяється висвітленню вимог, що стосуються оформлення наукової роботи (структура роботи, вимоги до її оформлення і т.п.).

Методичні матеріали стануть у пригоді студентам при оволодінні спеціальним курсом “Основи наукових досліджень”, а також аспірантам, молодим науковцям, що досліджують актуальні проблеми сучасного германського мовознавства.



Загальна методика написання курсової роботи
Оформлення результатів дослідження у вигляді наукової роботи має свої принципи, методи, технологію. Для дослідника-початківця важливо не тільки знати основні положення, властиві науковій праці, але й мати загальне уявлення про методологію наукової творчості та організацію своєї роботи.
Види наукових студентських робіт
Протягом навчання в ДВНЗ «Ужгородський національний університет» студенти факультету іноземної філології виконують різні види науково-дослідної роботи: беруть участь у роботі наукових гуртків, готують доповіді на студентські наукові семінари та конференції, пишуть наукові статті, реферати, курсові, дипломні та магістерські роботи.

На другому курсі денного відділення та третьому заочного студенти пишуть першу курсову роботу із світової літератури. Наступні два роки навчання курсові роботи виконуються за фахом.

Курсова робота зі спеціальності 7.030502-англійська мова і література – самостійне наукове дослідження студента на тему, яка узгоджується з обраною спеціальністю, а також науковими планами, темами кафедри, на якій він/вона спеціалізується. Курсова робота повинна бути присвячена розробці актуальних проблем сучасної германістики або методики навчання іноземної мови, мати чітко сформульовану тему і обов’язково містити самостійне дослідження студента, виконане на власному фактичному матеріалі. Проведення власного дослідження сприяє виробленню у студента вміння самостійно добувати фактичний матеріал, нову інформацію, робити власні висновки на основі опрацьованих теоретичних джерел та одержаних практичних результатів, розширює і поглиблює коло його/її фахових знань.

На наступному році навчання студенти виконують ще одну курсову роботу. Все сказане вище повною мірою стосується і другої курсової роботи. Проте остання повинна бути виконана в усіх відношеннях на значно вищому рівні, охоплювати ширше коло питань, бути глибшою і ширшою за змістом, більшою за обсягом та опрацьованим фактичним матеріалом, вагомішою щодо поставлених мети та завдань.

Завершальним етапом у підготовці магістра (спеціаліста) є написання кваліфікаційної роботи та її захист перед державною екзаменаційною комісію.

Залежно від освітньо-кваліфікаційного рівня вищої освіти випускники університету виконують такі три види робіт: 1) бакалаврську кваліфікаційну роботу; 2) дипломну роботу спеціаліста і 3) магістерську кваліфікаційну роботу [14, с. 5].

Студенти факультету іноземної філології виконують два види кваліфікаційних робіт: дипломну роботу спеціаліста та магістерську роботу.
Загальні положення
Перша курсова робота зі спеціальності виконується за бажанням студента українською або англійською мовою; друга – англійською мовою.

У структурному плані курсова робота повинна містити всі частини наукової роботи: титульну сторінку, список умовних скорочень (при потребі), зміст, вступ, розділи (щонайменше два – теоретичний і практичний, у якому викладені результати власного дослідження), загальні висновки, список використаної літератури, додатки (при потребі).



Обсяг першої курсової роботи повинен становити 20-25 друкованих сторінок (29-30 рядків на одній сторінці). Обсяг другої – від 25 до 30 друкованих сторінок.

Посилання на використані в роботі джерела оформлюються згідно з чинним в Україні стандартом бібліографічного опису друкованих творів, рукописів. Список використаної літератури мусить налічувати не менше 15-20 позицій для першої курсової роботи і 20-25 джерел для другої.

Робота подається на кафедру оправленою й оформленою відповідно до чинних вимог.
Тема дослідження
Орієнтовані теми курсових робіт розробляються професорсько-викладацьким складом кафедри англійської філології .

Зазвичай тема дослідження обирається на третьому році навчання, а потім конкретизується і розширюється. Проте, якщо обрана на попередньому році навчання тема вичерпала себе або стала нецікавою для студента, її необхідно змінити.



Тематика курсових робіт, як і загалом напрям наукових зацікавлень студента, повинні узгоджуватися з науковими інтересами кафедр. Так, наукова проблематика студентів англійського відділення ФІФ входить у комплексну тему кафедри англійської філології «Англійська мова і культура: питання теорії і практики». Виступи студентів на конференціях, семінарах, підготовка самостійних публікацій також повинні бути пов’язані з науковою проблематикою, яку розробляє випускаюча кафедра.
Захист курсової роботи
На третьому році навчання захист курсової роботи відбувається за бажанням студента українською чи англійською мовою; на четвертому році – англійською. Студенти можуть захистити курсову роботу на щорічній студентській науковій конференції або перед комісією у складі трьох чоловік. Для виступу, в якому студент повинен викласти основні положення та результати проведеного дослідження, надається 7-10 хвилин. У доповіді основну увагу слід приділити особистому внеску, тобто результатам, які він отримав самостійно. Процедура захисту відбувається відповідно до правил ведення наукової дискусії. За результатами захисту курсової роботи на кафедрі або виступу на студентській науковій конференції студенту виставляється оцінка у формі диференційованого заліку.
Структура та композиція роботи
Курсова робота складається з таких основних елементів:

  1. титульний аркуш;

  2. зміст;

  3. перелік умовних позначень (при необхідності);

  4. вступ;

  5. розділи основної частини;

  6. загальні висновки;

  7. список використаних джерел;

  8. додатки (при необхідності);

  9. допоміжні покажчики.


Титульний аркуш курсової роботи містить:

  • найменування вищого навчального закладу, факультету та кафедри, де виконане дослідження;

  • прізвище, ім’я автора та вказівку на семестр і форму навчання;

  • назву роботи із зазначенням її типу (курсова робота);

  • науковий ступінь, вчене звання, прізвище та ініціали наукового керівника;

  • бали, оцінку за національною шкалою та за шкалою ECTS;

  • членів комісії, перед якою відбувався захист курсової роботи;

  • вказівку на дату подання роботи на кафедру;

  • реєстраційний номер курсової роботи;

  • місто і рік (див. Додаток 1, 2).

Першим подається титульний аркуш. Якщо курсова робота виконується мовою спеціальності (англійською, німецькою, французькою), титульний аркуш друкується двома мовами. Першим подається титульний аркуш українською мовою.
Зміст подають на початку наукової роботи (див. Додаток 3, 4). Він містить найменування та номери початкових сторінок усіх розділів, підрозділів та пунктів (якщо вони мають заголовок), зокрема вступу, висновків до розділів, загальних висновків, додатків, списку використаної літератури та ін.
Якщо у студентській науковій роботі вжита специфічна термінологія, а також використано маловідомі скорочення, нові символи, позначення і таке інше, то їх перелік може бути поданий у вигляді окремого списку, який розміщують перед вступом. Перелік умовних позначень треба друкувати двома колонками, в яких зліва за абеткою наводять, наприклад, скорочення, справа – їх детальну розшифровку. Наприклад:

укр.: КС картина світу

МКС мовна картина світу

англ.: DA discourse analysis

CDA critical discourse analysis

Якщо в роботі спеціальні терміни, скорочення, символи, позначення і таке інше повторюються менше трьох разів, перелік не складають, а їх розшифровку наводять у тексті при першому згадуванні, наприклад: укр.: картина світу (далі – КС); англ.: critical discourse analysis (CDA).


Вступ – дуже відповідальна частина наукової роботи, яка містить усі кваліфікаційні характеристики наукового дослідження. У вступі певним чином сконцентрована вся робота у згорнутому вигляді. Тому він важливий не тільки для того, хто читатиме працю, але й у першу чергу для самого автора, бо дисциплінує його мислення, змушує дотримуватися обраних принципів і вимог [4, с. 61]. Тут обґрунтовують актуальність обраної теми, мету і зміст поставлених завдань, формулюють об’єкт і предмет дослідження, зазначають обрані методи дослідження. У вступі матеріал рекомендують подавати у такій послідовності:

  • ступінь дослідження проблеми та актуальність теми;

  • короткий огляд літератури з теми;

  • мета і завдання дослідження;

  • об’єкт дослідження;

  • предмет дослідження;

  • матеріал дослідження;

  • методи дослідження;

  • апробація результатів дослідження: вказується, на яких наукових конференціях, симпозіумах, оприлюднені результати досліджень, що включені до студентської наукової роботи.

  • публікації (при наявності);

  • опис структури роботи.



  • Вступ починають з обґрунтування актуальності обраної теми. Актуальність – обов’язкова вимога до будь-якого наукового дослідження. Тому вміння правильно оцінити тему з точки зору її своєчасності, теоретичної і практичної значущості та обґрунтувати сутність проблемної ситуації характеризує наукову ерудицію і підготовку автора роботи. Висвітлення актуальності не повинно бути багатослівним. Досить кількома реченнями визначити наукову проблему, сформулювати її суть та вказати відомі і ще не розроблені аспекти предмету дослідження. Наприклад:




    • “… актуальність нашого дослідження … полягає у необхідності проведення комплексного аналізу та системного опису мовних засобів і способів фіксації інновацій у межах префіксального способу словотворення з позицій історико-ономасіологічного та когнітивного підходів. Актуальність теми дослідження зумовлена також відсутністю робіт, які б дали змогу отримати цілісне уявлення про шляхи розвитку префіксальних неологічних моделей в тому вигляді, в якому вони проявляються в рамках кожної з ономасіологічних категорій за період 20-90-их років ХХ століття. Вивчення особливостей утворення нових слів окремо взятого способу словотворення з точки зору входження у систему мови залишається актуальним також у зв’язку з тим, що лексичний фонд мови є відкритим і постійно поповнюється новими одиницями” [15, с. 1].




    • Актуальність обраної теми зумовлена необхідністю узагальнення різних випадків зміни лінгвістичного статусу одиниць у системі сучасної англійської мови” [9, с. 1].




    • “… Актуальність дослідження національних стереотипів як важливих чинників міжкультурної комунікації зумовлена необхідністю подальшого вивчення когнітивних явищ у контексті їх мовного вираження, та потребою в гармонізації міжкультурного діалогу шляхом вивчення особливостей національних менталітетів, впливу норм і цінностей власної культури на сприйняття іншої. [7, с. 3].




    • Значний навчальний потенціал і недостатня розробка таких аспектів використання відеофономатеріалів у початковій школі, як психологічні передумови використання відеофонограми для навчання молодших школярів, умов відбору та функціонування відеофонограми, організації процесу навчання з її застосуванням, відсутність цілісної концепції формування навичок і вмінь усного мовлення в початковій школі з використанням відеофонограми зумовили актуальність теми нашого дисертаційного дослідження” [5, с. 1-2].

Правильна постановка та ясне формулювання нових проблем має не менше значення, ніж їх вирішення. Саме вибір проблеми, якщо не цілком, то великою мірою визначає як стратегію дослідження взагалі, так і напрям наукового пошуку зокрема. Правильно сформульована наукова проблема свідчить про вміння відокремити головне від другорядного, виявити те, що вже відомо і що поки що невідомо науці з предмета дослідження.




  • Далі доцільно перейти до короткого огляду літератури, що полягає в описі стану розробки обраної теми, тобто історії певного обраного для дослідження питання. Підготовка до написання цієї складової частини вступу здійснюється ще у процесі роботи з науковими літературними джерелами та їх конспектування. На цьому етапі потрібно узагальнити оброблену інформацію, назвати авторів, які працювали над різними аспектами досліджуваної теми, виділити їхні найсуттєвіші і найцінніші досягнення та критично їх оцінити. У курсовій роботі слід конкретно вказати, які аспекти теми були досліджені, а які залишаються ще не вивченими, тобто довести необхідність і доцільність їх подальшої розробки. Огляд літератури за темою свідчить про вміння автора систематизувати джерела, критично їх розглядати, виділяти суттєве, оцінювати зроблене раніше іншими дослідниками, визначати головне на сучасному етапі дослідження теми. Слід пам’ятати, що студентська наукова робота розкриває відносно вузьку тему, тому огляд праць учених роблять тільки з питань обраної теми, а не проблеми в цілому.

Історію розробки обраної теми необхідно подавати стисло у певному логічному зв’язку і послідовності, але не обов’язково у хронологічному порядку. Якщо з питань цієї теми є багато літературних джерел, то детальніший огляд літератури та висвітлення дискусійних моментів, різних точок зору, а також власної думки щодо питання можна перенести у відповідний розділ. У вступі думки дослідників передаються у їх «сконцентрованому» вияві, а в розділах більш детально.


    • Після того, як наукова проблема визначена і доведена необхідність її подальшої розробки, доцільно перейти до формулювання мети дослідження та конкретних завдань, які з неї випливають. Наприклад:




  • Метою дослідження є проведення комплексного аналізу й системного синхронно-динамічного опису префіксальних неологізмів англійської мови, зафіксованих у лексикографічних джерелах ХХ століття, з точки зору їхньої інноваційної активності, мовної стійкості, категоріальної належності та когнітивно-ономасіологічного моделювання.

Мета роботи зумовлює вирішення таких завдань, що з неї випливають:

  • на основі даних словників нових слів минулого століття проаналізувати весь набір префіксальних неологізмів цього періоду, які належать до тієї чи іншої ономасіологічної категорії;

  • виявити ті з них, що закріпилися в системі англійської мови в зазначений період;

  • установити типологію факторів, що впливають на закріплення префіксальних інновацій у системі англійської мови;

  • дослідити особливості реалізації префіксальних ономасіологічних категорій та визначити номенклатуру структурно-семантичних моделей у межах неологічного мовного простору;

  • охарактеризувати шляхи розвитку й динаміку кожної префіксальної ономасіологічної категорії на основі порівняння окремих синхронних зрізів упродовж усього досліджуваного періоду;

  • описати префіксальний номінативний простір у плані динамічної синхронії та показати, якими шляхами проходить ускладнення номінативних процесів, що є результатом категоризуючої діяльності людини;

  • застосувати когнітивний підхід до опису словотвірного моделювання префіксальних інновацій;

  • виокремити прототипні форми репрезентації нових знань засобами префіксальних неологізмів сучасної англійської мови” [15, с. 2].




  • Метою дослідження є виявлення і опис структурно-семантичних і комунікативно-функціональних особливостей мовних прийомів вираження гумору, визначення ролі кожного з них у створенні навмисної неоднозначності гумористичного тексту. Мовні засоби вираження гумору

Мета дослідження визначила необхідність розв'язання таких завдань:

  • визначення статусу словесного гумору, його лінгвістично! природи і механізму утворення;

  • виявлення й опис виражальних засобів гумору;

  • дослідження і характеристика словотворчих і функціональних особливостей лексичних одиниць зі сталим конотативним значенням гумористичної тональності;

  • визначення структурних і семантичних класів лексичних одиниць, що використовуються для створення гумористичного ефекту в художньому тексті[19, с. 2].




  • Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні, практичній розробці та експериментальній перевірці методики навчання студентів читання ХТ в аспекті міжкультурного спілкування у мовній вищій школі з урахуванням естетичного та соціокультурного потенціалів. Досягнення визначеної мети передбачало вирішення таких завдань:

  • визначити дидактичні функції ХТ як передумову навчання читання англійської літератури у вищій мовній школі;

  • проаналізувати психологічні, лінгвістичні, дидактичні та методичні аспекти процесу іншомовного читання;

  • сформулювати положення щодо змісту навчання майбутніх учителів іноземної мови читання англомовних ХТ;

  • конкретизувати принципи відбору текстового матеріалу для навчання читання як однієї з форм міжкультурного спілкування;

  • визначити організаційні форми читання ХТ та їх цілі в контексті навчальної дисципліни “Домашнє читання”;

  • розробити систему вправ для навчання читання ХТ як форми опосередкованого міжкультурного спілкування, яка включає комплекси вправ для повністю керованого, частково керованого групового читання та самостійного некерованого читання ХТ; 7) розробити модель навчання майбутніх учителів іноземної мови читання ХТ в аспекті міжкультурного спілкування;

  • експериментально перевірити ефективність розробленої методики;

  • сформулювати методичні рекомендації для навчання читання ХТ в аспекті міжкультурного спілкування студентів старшого ступеня вищої мовної школи [3, c. 2].

    • Мета дослідження полягає у визначенні засад перекладу образів англійської та американської романтичної поезії.

Поставлена мета досягається шляхом розв’язання таких завдань:

  • з’ясувати історію українського перекладу англійських та американських романтиків у кількісному та якісному вимірах;

  • встановити критерії адекватного перекладу романтичних образів;

  • з’ясувати особливості передачі в перекладі структурної цілісності романтичного образу;

  • визначити варіативність образу в багаторазових інтерпретаціях на предмет його багатозначності;

  • встановити особливості перекладацької настанови в залежності від домінант у структурі романтичного образу;

  • обґрунтувати специфіку перекладу поезій різних течій англійського та американського романтизму;

  • визначити вплив індивідуальності перекладача на інтерпретацію романтичних образів [2, c. 2].




    • Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні, практичній розробці й експериментальній перевірці методики навчання усного англомовного мовлення учнів початкової школи з використанням відеофонограми: вивченні особливостей психічних процесів, притаманних молодшим школярам; розробці вимог до відбору відеофономатеріалів та критеріїв їхньої класифікації; визначення вимог до вправ з використанням відеофонограм; створення системи вправ для формування усної англомовної комунікативної компетенції, а також експериментальному визначенні її місця в циклі уроків.

Для досягнення цієї мети були вирішені такі завдання:

  • визначення основних психологічних, фізіологічних і лінгвістичних передумов, а також дидактичних можливостей та методичної доцільності використання відеофонограм для навчання усного англомовного мовлення молодших школярів;

  • класифікація відеофонограм, обґрунтування вимог до них з урахуванням особливостей їх функціонування в навчанні в початковій школі;

  • формулювання вимог до вправ, які виконуються на основі відеофонограм;

  • створення системи вправ для формування усної англомовної комунікативної компетенції учнів з використанням відеофонограм;

  • експериментальне навчання учнів початкової загальноосвітньої школи для визначення місця використання відеофонограм і друкованих матеріалів у циклі занять;

  • розробка методичних рекомендацій з формування усної англомовної комунікативної компетенції із застосуванням відеофонограм в учнів початкової загальноосвітньої школи” [5, c. 2].

Як бачимо, завдання випливають з мети дослідження і формулюються у формі перерахування (вивчити …, описати …, встановити …, вияснити …, і т. ін.). Формулювання цих завдань необхідно робити якомога ретельніше, оскільки опис їх вирішення складатиме зміст наукової роботи. Це важливо також і тому, що назви розділів роботи випливають саме з формулювання завдань дослідження.




  • Обов’язковим елементом вступу є визначення об’єкта і предмета дослідження. Об’єкт – це процес або явище, що породжують проблемну ситуацію і обрані для вивчення. Предмет – це те, що міститься в межах об’єкта. Об’єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об’єкті виділяється та його частина, яка є предметом дослідження. Тобто, предмет дослідження – це той аспект об’єкта, його характеристики, функції і т. ін., які розглядаються в роботі, наприклад:

  • Об’єктом наукового аналізу в роботі є сукупність префіксальних неологізмів та їхніх моделей, зафіксованих у лексикографічних джерелах ХХ століття. Предметом вивчення є інноваційні номінативні та когнітивні характеристики префіксальних похідних, що проявляються в різних ономасіологічних категоріях [15, c. 4].




  • Об’єктом дослідження є категорія авторської модальності англійського сатиричного тексту ХХ століття та її основні характеристики. Предмет вивчення становлять категоріальні ознаки авторської модальності сатиричного тексту, її основні типи, засоби вираження, закономірності функціонування і композиційного представлення в сатиричному тексті різної оповідної схеми [13, c. 3].




  • Об’єкт дослідження – українські історико-культурні реалії як ключовий елемент національного лінгвокультурного коду. Предметом дослідження є особливості відтворення лінгвокогнітивної природи українських реалій в перекладних і оригінальних текстах англійською мовою, а також функціональні особливості реалій в перекладі текстів історико-культурного дискурсу”. [17, c. 3].




  • Об’єктом дослідження є англомовні фразеологізми з британським ЕКСК. Предметом вивчення виступають семантичні, когнітивні та прагматичні властивості цих одиниць, у яких виявляється їхня етнокультурна специфіка [11, c. 2].




  • Об’єктом дослідження є процес навчання читання студентів старшого ступеня вищої мовної школи автентичних ХТ в аспекті міжкультурного спілкування. Предметом дослідження виступає методика навчання майбутніх учителів іноземної мови читання англійських ХТ в аспекті міжкультурного спілкування на матеріалі оповідань W.Somerset MaughamRain and Оther Short Stories” (В.С.Моем “Дощ та інші оповідання”) [3, c. 3].




  • Об’єктом дослідження є англійські та американські романтичні поезії та їхні переклади українською мовою. Предметом дослідження є особливості відтворення романтичних образів першотвору в англо-українському перекладі [2, c.4].

  • Об'єктом дослідження є процес навчання усного іншомовного мовлення учнів початкової школи. Предметом дослідження є методика навчання усного англомовного мовлення учнів початкової школи з використанням ВФГ” [5, c. 2].




  • Ще одним обов’язковим елементом вступу є також посилання, на якому саме фактичному матеріалі виконана робота. Тут коротко і чітко вказуються основні джерела отримання інформації, наприклад:




  • Матеріалом дослідження є картотека узуальних і оказіональних вживань одиниць англійської мови, складена шляхом суцільної вибірки з англомовної художньої літератури та періодичної преси ІІ половини ХХ сторіччя обсягом понад 5000 одиниць. Під час написання дисертації використовувалися також дані ряду словників: BBC English Dictionary (1993), The Oxford Dictionary of English Etymology (1985), Acronyms, Initialisms & Abbreviations Dictionary (1995) та інших. Для підтвердження окремих положень дисертації використовувалися дані інших мов, зокрема, української та російської. Вони були отримані шляхом суцільної вибірки з творів художньої літератури та періодичної преси” [9, c. 2].




  • Матеріалом дисертаційного дослідження слугували 479 лексичних одиниць, що позначають ігрові події (з них футболу – 233 одиниці, крикету – 150 одиниць, бриджу – 96 одиниць), відібраних шляхом суцільної вибірки зі словників, тезаурусів і спортивних глосаріїв, а також зафіксованих у сучасній англомовній періодичній пресі (1999-2003 рр.)” [12, c. 3].




  • Матеріалом дослідження стали фрагменти діалогів із художніх творів німецьких й австрійських авторів ХХ століття, а також з оригінальних німецькомовних фільмів. Усього було проаналізовано близько 1550 прикладів із ситуацією взаєморозуміння, одержаних методом загальної вибірки із романів, п’єс, кіносценаріїв (загальним обсягом приблизно 10000 сторінок) та з 6 кінофільмів і телевізійних серіалів (обсягом близько 20 годин)” [10, c. 3].




  • Взаємодія образів та символів у художніх творах визначеного жанру розглядається на матеріалі 78 оповідань Е . По , А . Бірса та Г . Лавкрафта , які   ми відносимо до готичних , загальним обсягом близько 525 сторінок , і з яких шляхом суцільної вибірки було відібрано 397 словесних поетичних образів та  586 символів” [20, c. 5].




  • Матеріалом дослідження слугували 337 англомовних ФО з автентичним ЕКСК, до яких уналежнено одиниці, що містять у своєму складі британську реалію та/або супроводжуються словниковою глосою “британське” (Brit.) Їх було отримано методом суцільної вибірки з 25 фразеологічних словників англійської мови (17 англо-англійських, 5 англо-російських та 3 англо-українських), а також із
    13 спеціалізованих
    сайтів, присвячених британській фразеології. Із загальної кількості використаних джерел 30 – в електронному форматі” [11, c. 4].




  • Матеріалом у дослідженні виступають поетичні твори англійських та американських романтиків ХVІІІ–ХІХ століть (В. Блейка, В. Вордсворта, Дж. Байрона, Е. По, Е. Дікінсон та Г. Лонгфелло) та їхні українські переклади. Загальна кількість опрацьованих першотворів становить 58, а перекладів – 107 [2, c. 4].




  • Матеріалом дисертаційної роботи були 1027 критичних зауважень, що містять 2268 висловлень (на формальному рівні збіжних із простим / складним реченням). Цей матеріал було отримано з 350 статей, опублікованих в електронних наукових журналах Великої Британії та США за 2009–2011 рр., з антропології, економіки, історії, лінгвістики, літературознавства, педагогіки, політології, правознавства, психології та соціології загальним обсягом 6854 сторінки” [1, c. 5].




  • Надзвичайно важливим етапом наукової праці є вибір методів дослідження – інструменту отримання фактичного матеріалу і необхідної умови досягнення поставленої в роботі мети. Методи і прийоми, що використовуються, зумовлюються специфікою предмета дослідження. властивістю мовного матеріалу, що вивчається, метою і завданнями дослідження. Перераховувати їх треба не відірвано від змісту роботи, а коротко і змістовно, обов’язково вказуючи, що саме досліджувалось тим чи іншим методом. Наприклад:




  • Конкретні методи дослідження зумовлені метою та завданнями роботи, яка носить синхронний характер із включенням елементів діахронічного аналізу для розгляду основних форм прояву функціональної переорієнтації у процесі розвитку системи англійської мови, оскільки наслідки функціональної переорієнтації позначаються на кожному з етапів його розвитку. Під час визначення категоріальних особливостей одиниць номінації в системі мови було використано різноманітні засоби аналізу словникових дефініцій і компонентний аналіз. Методом контекстуального аналізу були виділені новотвори, значення яких ще не зареєстровані у словниках. Крім того, в окремих випадках для більш точного визначення функціонального статусу синтаксичних одиниць мови було використано інтенціональний аналіз[9, c. 3].




  • Робота базується на засадах цілісного комплексного лінгвопоетичного підходу до мовленнєвих явищ і закономірностей їхнього функціонування у художньому контексті, що вимагає складної методики дослідження, яка включає багаторівневий аналіз тексту, системно-функціональний аналіз з опорою на когнітивну, комунікативно-прагматичну та інтерпретаційну лінгвістичні парадигми, зіставний типологічний аналіз у плані порівняння і визначення особливостей окремих оповідних моделей, контекстуальний аналіз, метод словникових дефініцій[18, c. 5].




  • У дослідженні використовуються такі методи: описовий – для встановлення семантичних і ономасіологічних особливостей лексики на позначення ігрових видів спорту на сучасному етапі розвитку англійської мови; аналіз словникових дефініцій – з метою виявлення номінативних особливостей лексичних засобів позначення ситуації гри у футбол, крикет і бридж …; компонентний аналіз – для визначення й опису семантичної структури досліджуваних лексичних одиниць і виявлення компонентів, які відображають семантичні відношення в номінативному просторі «Ігровий вид спорту»; метод фреймового моделювання, за допомогою якого встановлено особливості семантики номінації й функціонування окреслених лексичних одиниць; для виявлення особливостей структурної організації номінативного простору «Ігровий вид спорту» був застосований польовий підхід[12, c. 3].




  • Вирішення визначених завдань передбачає використання таких методів дослідження: вивчення й узагальнення теорії та досвіду використання відеофонограм на середньому та старшому ступенях навчання в середніх та вищих навчальних закладах; наукове спостереження за навчальним процесом, бесіди з учнями та вчителями англійської мови; лабораторний експеримент для визначення навчальних якостей модифікованої автентичної відеофонограми; тестування мовної компетенції молодших школярів; навчальний експеримент, спрямований на перевірку ефективності використання відеофонограм і друкованих навчальних матеріалів; критичний аналіз наукової літератури з педагогіки, психології, нейропсихології, лінгвістики та методики навчання іноземних мов за темою дослідження” [5, c. 2-3].




  • Методи дисертаційного дослідження ґрунтуються на засадах лінгвокогнітивного й лінгвокультурологічного підходів до вивчення мовленнєвого оформлення психологічних уявлень різних етнічних груп, й інтеграції методів психології, культурології та лінгвістики: контент-аналіз мовного матеріалу (фольклорні, літературні, публіцистичні джерела) й аналіз словникових дефініцій дають можливість виявити специфіку мовних засобів вербалізації стереотипів; спостереження, анкетування, опитування й асоціативний експеримент є методами верифікації даних; контекстуальний, дескриптивний, компаративний та інтерпретаційний методи дослідження дають можливість визначити найчастотніші стереотипні характеристики, що зумовлюють контекст англо-німецьких відносин; кількісний та якісний методи використовуються для опрацювання результатів дослідження” [7, c. 4].




  • Дослідницькі завдання дисертації вирішуються шляхом комплексного використання методів традиційної та когнітивної семантики, а також лінгвокультурології. Метод аналізу словникових дефініцій використано при визначенні денотативного значення етнокультурно маркованих ФО; метод концептуального аналізу застосовано при встановленні значення досліджуваних одиниць у повному обсязі; аналіз мовного матеріалу в термінах концептуальних метафор та метонімій здійснено з метою виявлення типів когнітивних механізмів формування фразеологічного значення; метод лінгвокультурологічного коментаря використано при реконструкції образної основи досліджуваних одиниць. Елементи кількісного аналізу застосовано при встановленні репрезентативності виокремлених типів фразеологізмів у корпусі аналізованих одиниць 11, c. 5].




  • У процесі роботи використано такі методи дослідження: 1) вивчення й аналіз вітчизняної та зарубіжної методичної, педагогічної, психологічної, соціологічної, літературознавчої, психолінгвістичної і країнознавчої літератури з проблеми дослідження; 2) вивчення й узагальнення досвіду навчання читання ХТ у вищій мовній школі; 3) аналіз підручників та методичних рекомендацій, які використовуються для навчання читання ХТ іноземною мовою; 4) анкетне опитування студентів з метою виявлення труднощів у розумінні ХТ; 5) факторний і лінгвостилістичний аналіз оповідань “Rain and Оther Short Stories” щодо наявних в них естетичного та соціокультурного потенціалів; 6) наукове спостереження за процесом читання ХТ під час занять із домашнього читання з метою визначення рівня сформованості вмінь читання ХТ студентів старшого ступеня навчання вищої мовної школи; 7) експеримент, спрямований на перевірку розробленої методики” [3, c. 5].




  • Мета, завдання, об’єкт і предмет дослідження зумовили застосування комплексної методики дослідження. Основними методами аналізу граматичних форм та конструкцій у текстах оригіналу та перекладу є метод суцільної вибірки (для створення корпусу фактичного матеріалу); трансформаційний (для дослідження всіх можливих трансформацій під час перекладу англійських інтерогативних конструкцій); зіставний метод (для зіставлення структур обох порівнюваних мов та встановлення спільних та відмінних ознак у системі одиниць англійської та української мов); структурно-семантичний метод (для виявлення особливостей будови та семантики мовного явища). Крім того, застосовується описовий метод для виявлення перекладацьких труднощів і способів подолання їх у мові перекладу. Щоб підтвердити об’єктивність одержаних результатів, у дисертації використано елементи методу кількісних підрахунків[16, c. 5].




  • Якщо у студента є наукові публікації, виступи на конференціях, то інформацію про них необхідно також подати у вступі, вказуючи, на яких саме конференціях висвітлювалися результати дослідження, і у скількох статтях або матеріалах конференцій вони були опубліковані.




  • Вступ закінчується описом структури роботи, де наводиться перелік та назви її структурних елементів і обґрунтовується послідовність саме такого викладу матеріалу.


Основна частина студентської наукової роботи складається з розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів.

У розділах основної частини подають:



  • огляд літератури за темою і вибір напрямів досліджень;

  • виклад загальної методики і основних методів досліджень;

  • експериментальну частину і методику досліджень;

  • відомості про проведені теоретичні і (або) експериментальні дослідження;

  • аналіз та узагальнення результатів досліджень.

Огляд літератури встановлює зв'язок роботи студента з попередніми дослідженнями. Метою цієї частини роботи є встановлення місця досліджуваної проблеми в сучасній лінгвістичній науці, порівняння власних результатів з даними інших дослідників, аналіз різних точок зору та формулювання власної.

Варто вказати, що короткий огляд літератури подається у вступі роботи. В основній частині дослідження він має більш деталізований характер. Тут студент детально окреслює основні етапи розвитку наукової думки за своєю проблемою. Подаючи критичний аналіз наявних робіт учених, необхідно назвати ті питання, що залишились невирішеними і, отже, визначити своє місце у розв'язанні проблеми. Бажано закінчити цей розділ коротким резюме стосовно необхідності проведення досліджень у певній галузі, тобто обґрунтувати його актуальність.

Загальний обсяг огляду літератури не повинен перевищувати 20 % обсягу основної частини курсової роботи.

У розділах основної частини з вичерпною повнотою викладаються результати власних досліджень автора з висвітленням того нового, що він вносить у розробку проблеми. Студент повинен навчитися давати оцінку повноти вирішення поставлених завдань, оцінювати достовірність одержаних результатів (характеристик, параметрів) на основі їх порівняння з аналогічними результатами вітчизняних і зарубіжних праць, обґрунтувати потреби додаткових досліджень.

Виклад матеріалу підпорядковують одній провідній ідеї, чітко визначеній автором. Кожен розділ студентського дослідження повинен закінчуватися короткими висновками.
Заключним етапом наукового дослідження є загальні висновки, у яких відображається те суттєве і, за можливістю, нове, що складає наукові і практичні результати проведеної роботи. Висновки повинні перегукуватися з і повністю відповідати основним елементам вступу. Висновки розпочинають із короткої оцінки стану досліджуваного питання. Далі послідовно, логічно викладають, синтезують та узагальнюють одержані результати власного дослідження. Роблячи підсумок проведеного дослідження, необхідно показати, як матеріал основної частини та результати співвідносяться із метою та завданнями, сформульованими у вступі, наголошуючи на тому новому, що досягнуто автором.

  1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка