Одна мативірнапорада



Скачати 76.75 Kb.
Дата конвертації04.11.2016
Розмір76.75 Kb.
Мета:обговорити з дітьми причини та наслідкипроявівагресивності, показатипрямийзв’язокагресії та насильства;  формуватинавичкиправомірноїповедінки, вміннясамостійноприйматирішення, відстоювативласну думку; розвиватимовленняучнів, елементилогічногомислення; виховуватитолерантність у ставленні до людей, кращілюдськіякості,розповістиучням про важливістьродиннихзв’язків, встановитипозитивнийпсихологічнийклімат у класі, сприятизміцненнюдобрихстосунківміжучнями та їхніми батьками, виховувати в учнівлюбов до своїх родин та повагу до сімейнихтрадицій.

Прислівя: Одна мативірнапорада.
Нема того краму, щобкупити маму.
Всекупиш, лише тата й мами — ні.
Матерінікупити, нізаслужити.
Нема у світіцвітуцвітішого над маківочки, нема ж і роду ріднішого над матіночки.
Ріднамативисокозамахує, а помалу б'є.
Материн гнів, як веснянийсніг: рясновипаде, та скорерозтане.
Мати одною рукою б'є, а другою гладить.
Дотиягняткаскачуть, доки матірбачать.
Сліпещеня і те доматерілізе.
На сонці тепло, а біляматері добре.
Дитина плаче, а матеріболяче.
У дитинизаболить пальчик, а в мами — серце.
Матерікожноїдитини жаль, бокотрогопальця не вріж, то все болить.
Матерісвоїхдітей жаль, хочнайменшого, хочнайбільшого.
У кого є ненька, у того йголівонька гладенька.

Афоризми:

СправжняроКожнагрубістьпочинаєтьсязіслабкості. (Сенека)

Збудуй самого себе, а потівпливай на душі тих, що у тебе є. (В. фон Гумбольт)

Хочякою темною булабиніч, неодміннонастане ранок. (Нізамі)

Для того, щоб прийти до справжньогознання, треба спочаткувідчутисумніви. (Арістотель)

Терпіння – це дерево, кореніякого – гіркі, а плоди – дужесолодкі. (Перськеприслів′я)

Любов – така ж опора душі, як ноги для тіла. (К. фон Сієна)

Якщо б усі батьки булигарновиховані, народжувалисьбитількигарновихованідіти. (Гете)



Учитель:Родина – цебільше, ніж просто бути родичами. Цеособливеставленняодне до одного. Целюбов, взаємоповага, допомога. Це коли кожналюдинаунікальна та незамінна, як і те, що вона привносить у сім’ю. Цебабусиніказки та смачніпіроги, це мамина турбота, батьковадопомога. Родина – це коли навіть твоя домашнятваринка - їїповноцінний член.

Нажаль, родинибуваютьрізними, як і стосунки в них. Наприклад, хтосьпостійно свариться одне з одним, а трапляється, навітьможутьпобитися. А інколизовсімнавпаки – всі в родинінібизовсімбайдужіодне до одного, не цікавлятьсяні справами, ніінтересами, ні проблемами, не знають, хточимживе. Є багатоанекдотів про це. Наприклад, про те, як батькозабирає з дитсадкучужудитину. Меніздається, в усіх таких історіях є доля сумноїправди. Проблеми запобігання насильству в сім’ї в сучасному суспільстві зумовлена не тільки збільшенням факторів психологічного, фізичного, сексуального насильства, а й небажанням соціуму розглядати це питання відкрито. Думка про те, що насильство трапляється лише в проблемних сім’ях, давно стала міфом.Насильство в сім’ї — це загальновизнана проблема, яка є надзвичайно гострою в Україні й тому набула державного значення. Проведені соціальні дослідження доводять, що частіше від насильства в родині потерпають неповнолітні діти.



«Мікрофон».Діти, як ви думаєте, які можуть бути причини насильства в родині?

Причинами прояву насильства в сім’ї є:

·         психологічні чинники (психологічні розлади, високий рівень агресії, власний негативний досвід дитинства, низька самооцінка осіб);

·         соціальні (стереотипність уявлень про ролі в сім’ї та виховання дітей; високий рівень алкоголізації населення; поширення наркоманії);

·         економічні (зниження рівня життя частини населення, безробіття, соціально-побутова невлаштованість).

Запитання до учнів: А чи можуть проблеми в родині спричинити втечу дитини з дому?

Саме проблема насильства в сім’ї є причиною таких глобальних явищ, як бездоглядність та безпритульність дітей; зростання кількості розлучень; формування насильницького менталітету нації; жебракування; втрата загальнолюдських цінностей любові та взаєморозуміння, а також є однією з передумов скоєння злочинів у суспільстві.Незважаючи на те, що ми живемо у XXI сторіччі, у цивілізованому суспільстві, насильство щодо дітей, слабких і беззахисних істот, як і раніше, залишається поширеним явищем.



Запитання для учнів.А як саме може проявитися насильство вдома?

Дуже часто насильство замінює виховання і стає способом прояву своєї сили, самоствердження за рахунок слабкого.Грубий п’яний батько, який б’є ременем сина-двієчника, звичайно ж, не виховує його, а тільки демонструє свій статус голови родини, син же мріє вирости, щоб «відігратися». Коли ви збираєтеся застосувати покарання, запитайте себе, що вам насправді потрібно: змінити поведінку дитини чи просто продемонструвати свою силу, правоту? Якщо перше, то покарання як метод є неефективним, якщо друге — ви на правильному шляху!



Запитання для учнів. А в школі ми можемо зіткнутися з проявами насильства? Наведіть приклад.

Питання для роздумів. А чи може бути так, що батьки самі не знають, що є ефективніші методи виховання , ніж насилля? А чому вони можуть цього не знати?

Друга причина застосування покарання як методу виховання: батьки просто не знають, що є ефективніші методи, їх цього ніхто не вчив. Є вислів: найважливіша професія в світі — батько, але цієї професії ніде не навчають. Люди зазвичай переймають стереотипи виховання у своїх батьків. Це природно для людини — виховувати свою дитину так (тими ж методами), як виховували їх. Часто батьки так заклопотані, що не можуть приділяти достатньої уваги дитині: стежити за її поведінкою, вчасно відволікати від небажаних занять, терпляче пояснювати, що можна робити, а що ні й чому. Мимохідь відлупцювати її за вчинене і сказати «не можна» — набагато простіше й швидше. Поширена й така ситуація: ви довго, спокійно й розумно намагаєтеся показати дитині, що вона вчинила «погано», а вона не розуміє, і от ваше терпіння лопнуло, ви вирішуєте вдатися до покарання. Зупиніться! Дитина не винна, що у вас замало терпіння.То яка ж є альтернатива вихованню з покараннями? Це метод позитивного підкріплення.

Запитання для учнів. Як уникнути насильства?

Пам’ятка «Як зупинитинасильство».
• Уникайситуацій, якіможутьпризвести до насильства.
• Говори спокійно і впевнено.
• Дай агресоруможливістьзупинитися.
• Відійди в сторону. Це неознакаслабкості!
• Не прагнипомсти ворогам. Вмійпроситипробачення.
• Попроси допомоги. Це неознакаслабкостічибоягузтва!
Розповідь учителя або учня

Притча про щасливу родину

В одному маленькому містіживуть по сусідствудвісім'ї. Одніподружжяпостійносваряться, звинувачуючи один одного у всіхбідах і з'ясовуючи, хто з них правий, а інші дружно живуть, ні сварок у них, ніскандалів. Дивится норовиста господинящастясусідки. Заздрить. Кажечоловікові:

- Піди, подивися, як у них так виходить, щоб все гладко і тихо.

Прийшов той до сусідськогобудинку, причаївсяпідвідкритимвікном. Спостерігає.Прислухається. А господиняякраз порядок в домі наводить. Вазу дорогу від пилу витирає.Раптомподзвонив телефон, жінкавідволіклася, а вазу поставила на краєчок столу, та так, що ось-ось впаде. Але тут їїчоловіковіщосьзнадобилося в кімнаті. Зачепиввін вазу, та впала і розбилася.

«Ох, що зараз буде!», - Думаєсусід.

Підійшла дружина, зітхнула з жалем, і кажечоловікові:

- Пробач, дорогий. Я винна. Так неакуратно вазу поставила.

- Щоти, мила? Це явинен. Поспішав і не помітив вазу. Ну да, ладно. Не було б у нас більшогонещастя.

Болячезащемілосерце у сусіда. Прийшоввіндодомузасмучений. Дружина до нього:

- Нущоти так довго? Подивився?

- Так!


- Ну і як там у них?

- У них-то все винні. А ось у нас всімаютьрацію ....



Що хотів донести нам автор цієї притчі?

Учень декламує: «Права дитини»
У світівсімалята —
і хлопчики й дівчата —
повинні право мати
щасливимизростати.
В турботливійкраїні,
у люблячійродині
мужнітимутьздорові
біляві й чорноброві.
Боочікарі й сірі
у злагоді та мирі
не плачуть, а сміються,
що «дітками» зовуться. Леся Вознюк

Учень декламує: «Коли дитя в руках тримаємати»
До серцяматипригорта дитятко,
такебеззахиснемаленькепташенятко.
Своїм теплом ріднесенькезігріла
та до колиски небо прихилила.
Щобмісяцьсрібнийколихавдитинку
і натрусив їйзірочокторбинку,
додав до купеліцесяйвомерехтливе,
щоб доля усміхаласящаслива.
Їїдитинка — крихітка, кровинка,
промінчиксонячний, цеквітонька-билинка…

Коли дитя в руках тримаємати,


то ангел-охоронецьможеспати.

Коженмріє про щасливу родину. Але цезалежитьвід нас, від того, наскільки ми готовівкладатисвоїзусилля у неї. Боцеособистістосункиміж людьми різнихпоколінь, поглядів та переконань, якізмушеніпостійновирішуватипобутовіпитання разом. Звичайно, бувають і конфлікти, і суперечки. Але я вважаю, найголовніше – цеповажатиодне одного. Головна помилка людей у родиннихстосунках, на мійпогляд, це те, що вони починаютьсприйматиодне одного як належне. Вониперестаютьбоятисяобразити, зробитиболяче. От з чужими ми завждиввічливі, а вдомаможнанагримати на будь-кого, боце ж твоє!

Рідні люди – цеподарунокдолі, який ми маємоцінувати. А родина – наш надійнийпритулок у великому, не завждидружньомусвіті. І кожен з нас обов’язковомаєвноситисвій вклад у щастясвоєїродини.

Бруно Ферреро
Умітивиявитилюбов...
Те, що нам казали, коли ми булидітьми:
Не біжи, йдиповолі; швидко; їж усе; мий руки; чисти зуби; мовчи, говори; перепроси; привітайся; ходи сюди; відчеписьвід мене; йдибавитися; не перешкоджай; не біжи; вважай, бовпадеш, тимгірше для тебе; ти невмієш, тизамалий; я сам зроблю; тивже великий; йдиспати; вставай, вжепізно; я маю роботу; бався сам; одягнися; не стій на сонці; йди на сонце; не розмовляй з повнимротом.
Те, що ми хотіли б почути:
Люблю тебе; тигарний; я щасливий, що тебе маю; поговорімо про тебе, як почуваєшся? боїшся? чому не хочеш? ти - дужемилий; приємний; розкажи, щотивідчував; ти - щасливий? меніприємно, коли тисмієшся; плач, якщохочеш; кажи те, щохочеш; чомустраждаєш? щотобі не подобається? кажи те, щохочеш;довіряютобі; меніприємно з тобою; хочу розмовляти з тобою; меніприємнослухати тебе; тименіподобаєшсятакий, якийти є;гарно бути разом; скажи, якщо я помилився...
Навколо тебе є багато людей, щочекають на слова, якіхотілипочутище в дитинстві.

Родиннийдім – це гавань, де кожен повинен знайтирозуміння, прилистоквідусякихжиттєвихнегараздів. Лад у сім’їдаєзмогу кожному члену родинирозкрити  весь свійлюдськийпотенціал. Нехай же ніколи не бракує у ваших  домівках тепла, радості, поваги, щирості, любові.

Учитель:

А я люблю, коли сміютьсядіти,


Коли на личкурадістьвиграє.
А усмішкаяснимпроміннямсвітить...
І в цьомумудрістьвиховання є.
Коли любов’юсповнене сердечко,
Турботою за маму й татуся.
Й за тих, хтопоруч, далі й недалечко.
У тому мудрістьвиховання вся.
Коли дитиназмалкурозуміє,
Щовідлюбовірозпочавсясвіт,
Добро і злобу розрізнитивміє
І має доброту з маленьких літ
В своїйдуші і намірихороші,
А світлосерця людям роздає
Відщедростілюдської, не за гроші...
От в цьомумудрістьвиховання є.


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка