Оцінки ефективності науки в Україні



Скачати 103.66 Kb.
Дата конвертації14.12.2016
Розмір103.66 Kb.

Оцінки ефективності науки в Україні



Президент Національної академії наук України Борис Євгенович Патон про сучасний стан і майбутнє української науки:

«Відзначу спочатку, що далеко не в усіх країнах є така потужна багатопрофільна наукова організація, до складу якої входить понад 170 наукових інститутів та прирівняних до них закладів, де працює кілька сотень визначних учених – академіків і членів-кореспондентів, а також іноземних членів, понад 12 тис. докторів і кандидатів наук. Це талановиті дослідники, які присвятили себе розвитку фундаментальної і прикладної науки в багатьох галузях, які здійснили чимало винаходів, яким немає аналогів у світі. НАН України – вища державна наукова організація нашої країни, яка користується правами самоврядності. Метою її діяльності є отримання нових та узагальнення наявних знань про природу, людину та суспільство, створення наукових основ, науково-технічного, соціально-економічного та культурного розвитку країни, підготовка висококваліфікованих наукових кадрів. З цього випливає, що серед її основних завдань: організація, проведення та координація наукових досліджень з фундаментальних і прикладних проблем природничих, технічних, соціогуманітарних наук, посилення впливу їх результатів на інноваційний розвиток України; участь у формуванні державної політики у сфері наукової та науково-технічної діяльності; підготовка наукових оцінок і прогнозів суспільно-політичного, соціально-економічного і культурного розвитку держави, її економічного стану, розроблення відповідних пропозицій і рекомендацій з цих питань; сприяння розвитку та інтеграції науки, освіти й виробництва в Україні та ін.»



Щодо доробку української науки за минулий рік:

«Математиками вперше розв'язана проблема звітності нелінійної коливної системи з імпульсною дією в колі компактного інтегрального багатовиду. У галузі інформатики створено перші вітчизняні суперкомп'ютерні системи з клястерною архітектурою та новий клас високих інформаційних технологій з елементами інтелекту людини, які не поступаються кращим світовим аналогам. Механіками розроблено принципово новий підхід до розв'язування нестаціонарних динамічних задач теорії оболонок із композитних матеріалів. Матеріалознавцями встановлені механізми формування високоміцних титанових сплавів, де основну роль відіграють нанорозмірні структурні області. У галузі ядерної фізики експериментально встановлено одне з найточніших на цей час у світі обмежень на масу нейтрино, менше 1,4 електрон-вольт. У сфері суспільних і гуманітарних наук виконано вагомі дослідження, пов'язані з розв’язанням проблем підвищення ефективності структурних перетворень у національній економіці та її інтеграції у світову економіку, подолання демографічної кризи, формування громадянського суспільства, національно-культурного відродження».

Б. Патон також відзначив, що в минулому році було розроблено унікальні технології керованого синтезу наноматеріалів, створено низку хімічних і біологічних сенсорів для потреб медицини і екології, для сучасної діагностики, швидкого виявлення окремих важких захворювань. В інтересах охорони здоров'я створений вітчизняний тепловізор з використанням нанотехнологій, який дає можливість виявляти пухлини на ранніх стадіях, гамма-камеру з кільцевим детектором для дослідження мозку. Уперше в світі створено та впроваджено в медичну практику технологію, апаратуру та інструменти зварювання живих тканин під час різних хірургічних операцій. Таких операцій у клініках Києва, Донецька та Вінниці вже здійснено понад кілька тисяч, причому всі завершилися успішно й дали чудові результати. Цим унікальним досвідом зацікавилися лікарі США, відомих клінік інших країн. Причому американці тісно співпрацюють з нашими спеціалістами і фінансують деякі подальші дослідження в цьому дуже перспективному напрямі медицини.

Стосовно стратегічних проблем розвитку держави:

«Нами завершено багаторічну роботу зі створення енергетичної стратегії України на період до 2030 року та подальшу перспективу. Підготовлено проекти концепцій державної програми забезпечення технологічної безпеки в основних галузях економіки, державної програми гуманітарного розвитку України, проект демографічного розвитку на 2005–2015 роки. Вчені академії приєдналися до загальноєвропейського соціологічного моніторингу «Європейське соціальне дослідження», що здійснюється країнами ЄС за підтримки Європейської комісії. Це має велике значення для отримання узагальнюючих порівняльних показників соціальних змін на шляху України до європейської інтеграції. Уже поточного року академія передала до уряду інформаційно-аналітичні матеріали та пропозиції з таких важливих питань, як введення в дію та реалізація енергетичної стратегії України, оздоровлення і розвиток вугільної промисловості, приєднання енергосистеми України до енергосистем Європейського союзу, розвиток ядерної енергетики, розв’язання проблем інформатизації суспільства. Наголошую, ми багато зробили для зміцнення зв'язків науки і виробництва, для забезпечення висококваліфікованої наукової експертизи великих народногосподарських проектів. На жаль, мушу це підкреслити: потенціал академії в цій важливій справі поки що належним чином не використовується.

Нагадаю, що свого часу академія не дала згоди на будівництво Чорнобильської атомної. Так само, як і на будівництво каналу «Дунай – Дніпро», що, на щастя, не відбулося. Останнім часом академія рішуче виступає проти будівництва каналу «Дунай – Чорне море» через гирло Бистре. Добре розуміючи необхідність і важливість для України мати власний судноплавний канал, ми запропонували розглянути більш економічно та екологічно прийнятні альтернативи. Ці та інші подібні – а їх чимало – приклади свідчать про одне: наша академія завдяки своєму комплексному підходу до будь-якої проблеми, завдяки нашим можливостям здатна оцінити водночас науково-технологічні, економічні, екологічні, соціальні та етичні наслідки того чи іншого проекту. Оцінити їх з наукової точки зору максимально об'єктивно, незалежно від будь-якої відомчої зацікавленості, а подекуди й тиску».

Про інтеграцію науки і освіти:

«У цьому напрямі вже багато зроблено. Діє 15 спільних наукових і науково-навчальних установ, які перебувають у подвійному підпорядкуванні академії та Міністерства освіти і науки, провідних університетів.

На базі академічних установ створено та працює понад 60 філій профільних кафедр, 20 лабораторій та 5 факультетів вищих навчальних закладів. При академії функціонують також відділення цільової підготовки Київського національного університету ім. Тараса Шевченка та НТУУ «Київський політехнічний інститут». Між установами академії та вищими навчальними закладами на цей час укладено близько 300 договорів про співробітництво. За результатами спільних досліджень публікуються десятки монографій. Лише у 2003–2004 роках їх вийшло друком понад 100. Близько 1300 висококваліфікованих учених академії викладають у закладах вищої освіти. Ведеться спільна робота з підготовки навчальних програм, підручників і посібників для середньої та вищої шкіл».

За словами президента НАН України, пріоритетна увага приділяється участі України в європейських наукових програмах, зокрема у Шостій рамковій програмі ЄС, програмах INTAS, NATO, Європейського космічного агентства тощо. «І якщо декілька років тому європейські гранти наших установ становили лише 18% від загальної кількості іноземних грантів на наукові дослідження, то минулого року їх питома вага збільшилася майже до 30%. Торік розпочалася реалізація спільних проектів з Національним центром наукових досліджень Франції. Поглибилося співробітництво з академіями наук Польщі, Чеської та Словацької республік. Нові важливі для України роботи започатковано з Міжнародним інститутом прикладного системного аналізу, багатьма іншими науковими закладами світу. Конкретні кроки зроблено щодо поглиблення співпраці з російськими ученими, насамперед з Російською академією наук. Минулого року було оголошено і вже завершено проведення спільного конкурсу наукових проектів нашої академії та Російського гуманітарного фонду», – зазначив Б. Патон.

Уже багато років Б. Патон очолює Міжнародну асоціацію академій наук (МААН) і є її беззмінним президентом. Він відзначив, що за останнє десятиріччя МААН і НАНУ здійснили багато спільних проектів. «Головне, ми виконали завдання щодо збереження наукових зв'язків із країнами СНД. Важливим для подальшого розвитку асоціації має стати, на нашу думку, залучення до її діяльності наукових і освітніх центрів країн Європи, її співробітництво з іншими впливовими міжнародними науковими організаціями. Це, зокрема, було підтримано на робочій зустрічі керівників академій наук Білорусі, Молдови, Росії та України з виконавчим директором Міжнародної ради з науки професором Россуелом, яка відбулася нещодавно в нашій академії наук.

Треба зазначити також зростання зацікавленості до фундаментальних досліджень наших учених з боку високотехнологічних країн. Зокрема, незабаром відбудеться українсько-корейський семінар з нанофотоніки. Академія підтримала пропозицію Європейського офісу аерокосмічних досліджень щодо проведення в Києві спільного робочого семінару. Безумовно, ці та інші заходи значною мірою сприятимуть розвитку міжнародної співпраці, доступу наших учених до міжнародних програм та їх подальшої інтеграції у світову наукову спільноту», – підкреслив президент НАН України.



Про фінансову ситуацію в установах НАН України:

«План фінансування НАН України із загального фонду Державного бюджету на минулий рік становив майже 710 млн грн, що на 70% перевищувало показники попереднього року. Це дало змогу започаткувати нові цільові комплексні програми та інноваційні проекти. Вперше в Державному бюджеті були передбачені цільові кошти – 40 млн грн на закупівлю академією сучасних наукових приладів зарубіжного виробництва. На кінець минулого року всі імпортні контракти були профінансовані, техніка вже надійшла до установ академії. Збільшення як бюджетних, так і позабюджетних надходжень дало змогу минулого року витратити в цілому майже 88 млн грн на придбання наукового обладнання. Законом про зміни до Державного бюджету на нинішній рік планові видатки затверджені у розмірі 956,3 млн грн, що майже на 53% більше, ніж у попередньому році. Але мушу також сказати, що це не повністю задовольняє першочергові потреби академії наук. Час уже всім усвідомити загальновизнану істину, що гроші, спрямовані на фінансування науки, хоч і не миттєва, але гарантована серйозна віддача народному господарству і культурі держави, запорука успішного майбутнього нашої країни, зміцнення її міжнародного престижу».



Про кадровий потенціал НАНУ:

«Хочу наголосити на тому, що у нас поступово припиняється відплив з академічних установ молодих і перспективних кадрів. Сьогодні більшість наших і молодих, і середнього віку вчених залишаються в Україні. Це багато про що говорить. По-перше, повірили в майбутнє України, по-друге, повірили в майбутнє нашої науки, у її досить високі реальні оцінки з боку провідних зарубіжних наукових установ і організацій.

Те, що почала зростати питома вага молодих науковців, значною мірою є наслідком цілеспрямованої роботи з молодими, створення адресної підтримки за рахунок стипендій, премій за кращі роботи, грантів на виконання наукових проектів. З 270 молодих науковців, які десять років тому стали першими стипендіатами Президента України і НАН України, всі нині продовжують працювати в академічних установах, двоє вже обрані членами-кореспондентами Національної академії наук України, 36 стали докторами наук. Ми започаткували заслуховування на засіданнях президії академії наукових повідомлень молодих вчених. Ця робота буде продовжуватись. Більше того, прийнято рішення про запровадження з наступного року для таких доповідачів спеціальних грантів.

Збільшуються обсяги наукового книговидання. Протягом минулих двох років видано понад 800 наукових праць учених академії. Поточні праці публікувались у 79 наукових журналах та більш ніж у 50 серійних виданнях академії. Ми і надалі будемо все робити, аби підтримувати наші кадри, наших вчених, аби вони на ділі відчули турботу про них, відчули, що їх цінують у рідній країні і нема чого за цим поціновуванням їхати кудись», – підкреслив Б. Патон.

«Академія наук, – скажу відверто, – це сенс мого життя. Мої колеги і я багато сил докладали і докладемо до того, щоб наука України працювала на Україну, щоб науку України поважали і цінували далеко за її межами. Значною мірою ми досягли цього. Але мені, як президенту академії, хотілося б, щоб наші наукові заклади, всі ті люди, які присвятили своє життя науці, працювали з повним усвідомленням того, що працюють на майбутнє своєї держави. У нас є для цього необхідний інтелектуальний потенціал. Академія, її вчені постійно генерують численні прогресивні ідеї не тільки, власне, для науки, а й для економіки і культури, беруть активну участь у їх реалізації. Нагромадили у цій роботі впродовж багатьох десятиліть чималий досвід. Звичайно, зроблено ще далеко не все, та ми переконані в тому, що маємо можливість ще багато зробити корисного, конче потрібного для розвитку нашої незалежної України та її народу», – відзначив президент НАН України (Патон Б.Українська наука – генератор прогресивних ідей, престиж держави / Інтерв’ю вели О. Дейнеко, В. Подолян, А. Хідекелі // Київська правда. – 2005. – 4.08. – С. 1, 2).
***

Нещодавно створена «Рада конкурентоспроможності України» ініціює активні перемовини в суспільстві, зокрема між бізнесом і владою, щодо широкого кола питань, пов'язаних із конкурентоспроможністю країни та українського бізнесу.

Ініціатори створення Ради, а це, зокрема, виконавчий директор ЄБРР Ю. Полунєєв, головний редактор щотижневика «Дзеркало тижня» В. Мостовий, академік НАН України І. Дзюба та президент Національного університету «Києво-Могилянська академія» В. Брюховецький передбачають, що вже найближчим часом Рада стане «майданчиком» для сприяння в проведенні міжнародних нарад та конференцій, присвячених питанням конкурентоспроможності України, а також для різних ініціатив, реалізація яких сприятиме інтегруванню ідеї конкурентоспроможності в національну свідомість.



Свою думку з приводу цього питання висловив і академік НАНУ І. Дзюба, який вважає, що навіть на фоні тієї критики, якої зазнає нині академія наук, треба говорити, що саме наука є найбільш конкурентоспроможною ланкою нашого суспільного організму. Щоб переконатися в цьому, досить звернутися до книжки «Наукові відкриття українських вчених». Ви побачите, які серйозні відкриття зроблені нашими науковцями за останні роки. А буквально кілька тижнів тому ми довідалися ще про два відкриття світового значення. Перше – в Інституті кібернетики сконструйовано обчислювальну машину, яка за потужністю набагато перевищує всі, досі відомі. А друге – це створення хвильового реактора, до якого вже виявляє надзвичайний інтерес світова наукова еліта. А ще й такий факт: понад 10 наукових журналів, які видають інститути академії наук України, одразу ж – з першої сторінки до останньої – перекладаються англійською мовою у США і там поширюються. У світі цікавляться досягненнями українських вчених, які, на жаль, часто не знаходять застосування в нашій країні. На переконання академіка, не треба тут забувати і про роль мистецтва, яке в питанні створення і презентації «обличчя України» у світі має вирішальне значення. Україні треба більше використовувати ті можливості, які вона має.

Ідеться тут не лише про конкурентоспроможність тих чи інших товарів українських виробників, галузей української економіки, а й про не менш важливе і значиме, значно ширше завдання – створення конкурентоспроможного образу України у світі в цілому. Лише таким чином наша держава підготує себе до глобальної конкуренції, зокрема в рамках ЄС, долучитися до якого ми прагнемо в перспективі (Козак С. Конкурентоспроможний образ України // Столиця. – 2005. – 12–18.08. – С. 7).


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка