О. О. Богомольця галникіна світлана Олександрівна клініко-патогенетичне обґрунтування



Сторінка3/3
Дата конвертації14.12.2016
Розмір0.64 Mb.
1   2   3

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі наведено теоретичне обгрунтування і нове вирішення проблеми, що проявилося в науковому підтвердженні доцільності та ефективності застосування методів профілактики, діагностики, лікування захворювань шкіри та слизової піхви у жінок при постоваріоектомічному синдромі. Вирішення цієї наукової проблеми виконували шляхом експериментального дослідження впливу посткастраційного синдрому на біохімічні показники, морфологію та субмікроскопічний стан шкіри, а також встановлення ендокринологічних, біохімічних, імунологічних показників, електронно-мікроскопічних змін у жінок з ксерозом шкіри, клімактеричною екземою, андрогенною алопецією, атрофічним кольпітом та секстрансмісивними захворюваннями, що уражують слизову піхви (папіломавірусна інфекція людини, хламідіоз на тлі атрофічного кольпіту) у жінок з постоваріоектомічним синдромом, а також удосконалення і впровадження комплексу лікувально-профілактичних заходів.

1. В експериментальних тварин з посткастраційним синдромом при порівняльно-морфологічному ультраструктурному дослідженні шкіри виявлено глибокі деструктивні структурні ураження клітинних компонентів епітеліоцитів епідермісу, так і дистрофічні зміни структурних компонентів дерми, що можуть сприяти виникненню захворювань шкіри.

2. Видалення матки та придатків у експериментальних тварин супроводжується активацією процесів ліпопереокислення, на що вказує зростання вмісту дієнових кон’югат до (22,21±0,92) ммоль/л, гідроперекисів ліпідів до (3,55±0,18) ум.од./мл, ТБК-реагуючих продуктів до (3,98±0,14) ммоль/л, змінами стану ферментної та неферментної ланок системи антиоксидного захисту, про що свідчить зниження активності СОД до (3,80­±0,24) ум. од/мг білка, вмісту церулоплазміну та відновленого глутатіону.

3. Застосування в комплексі фітоестрогену “Клімадинон”, “Естрожелю” та препарату системної ензимотерапії “Вобензим” у тварин з хірургічним видаленням матки та придатків супроводжується значним поліпшенням структурних компонентів епідермісу і дерми, а також стану судин мікроциркуляторного русла.

4. Корекція естрогенами та “Вобензимом” посткастраційного синдрому в експериментальних тварин призводить до нормалізації процесів ліпопероксидації, що проявляється зниженням концентрації дієнових кон’югатів у 1,5 раза, гідроперекисів ліпідів у 1,3 раза та ТБК-реагуючих продуктів у 1,4 раза й активності ферментів антиоксидної системи на що вказує зростання активності СОД у 1,2 раза, вмісту церулоплазміну в 1,4 раза та відновленого глутатіону в 1,4 раза.

5. У жінок з ксерозом шкіри, рожевими вуграми, клімактеричною екземою, андрогенною алопецією при постоваріоектомічному синдромі достовірно знижені показники статевих гормонів, клітинного та гуморального імунітету, порушена активація перекисного окислення ліпідів та досліджуваних ферментів антиоксидної системи.

6. При дослідженні ультраструктури шкіри жінок з проявами ксерозу на фоні постоваріоектомічного синдрому виявлено переважання атрофічних змін над репаративними процесами, які проявляються зниженням функціональних властивостей шкіри.

7. Використання у комплексному лікуванні фітоестрогенів та ензимотерапії у жінок з дистрофічними змінами у шкірі при постоваріоектомічному синдромі проявляється в умовах цілого організму активацією обмінних процесів, збільшенням вмісту естрогенів, підвищенням адаптивних реакцій організму, антиоксидною дією з модуляцією гуморального та клітинного імунітету. Все це в сукупності визначає спрямованість механізму дії естрогенів та ензимотерапії.

8. Електронно-мікроскопічно доведено ефективність дії фітоестрогену “Клімаденон”, естрогену “Естрожель” та препарату системної ензимотерапії “Вобензим” при постоваріоектомічному синдромі та поліпшення ультраструктури гемокапілярів, структури сосочкового шару дерми, зниження ступеню кератинізації епідермісу, а також ступеня зниження симптомів ксерозу шкіри.

9. У жінок з ксерозом шкіри, клімактеричною екземою, андрогенною алопецією, рожевими вугрями на фоні постоваріоектомічного синдрому тривалістю понад 5 років спостерігається корелятивна залежність структурно-функціональних змін кісткової тканини та шкіри, вираженість якої залежить від часу, що минув після оваріоектомії.

10. Комплексна терапія з включенням естрогенів, препаратів кальцію та фітоестрогенів, а також “Вобензиму” призводить до підвищення мінеральної щільності кісткової тканини та знижує ризик остеопоротичних переломів у жінок.

11. Використання препарату естрогенної дії “Овестин” та протимікробного засобу “Флуронізид” у комплексній терапії хламідіазу на тлі атрофічного кольпіту при постоваріоектомічному синдромі має виражену протизапальну та антимікробну дію, покращує трофічні процеси у піхві, що дає можливість скоротити терміни лікування та підвищити його ефективність.

12. У хворих з папіломавірусним ураженням статевих органів на фоні атрофічного кольпіту при постоваріоектомічному синдромі відмічено високу клінічну ефективність використання “Протефлазиду” та “Колломаку”.


ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. У комплексній терапії ксерозу шкіри, андрогенної алопеції, рожевих вугрів, клімактеричної екземи при постоваріоектомічному синдромі рекомендовано використання препарату естрогенної дії “Естрожель” у вигляді гелю, половинну дозу якого, а саме 1,25 г потрібно наносити на поверхню передпліччя до повного всмоктування 1 раз через день протягом 2–3-х місяців. Площа нанесення гелю повинна дорівнювати площі долоні. Через тиждень потрібно призначати фітоестроген “Клімадинон” по 20 крапель всередину 3 рази на добу протягом 2–3 місяців. Додатково бажано застосовувати засіб системної ензимотерапії “Вобензим” по 2 капсули тричі на добу за півгодини до їди впродовж 2–3 місяців.

2. У жінок з постоваріоектомічним синдромом, уражених папіломавірусом людини 6/11, 16/18, 31/33 типів, рекомендовано використання на гострокінцеві кондиломи вульви та піхви препарату цитодеструктивної дії “Колломак” у комбінації з противірусним засобом “Протефлазид”. ­Останній призначають одночасно як зовнішньо, так і всередину по 7-10 крапель тричі на добу впродовж 30 днів. Одночасно в 20 мл ізотонічного розчину натрію хлориду розводили 2 мл “Протефлазиду”, після чого на гострокінцеві кондиломи вульви накладали примочки, а в піхву вводили просочений препаратом тампон 2-3 рази на добу протягом 20 днів.

3. Рекомендовано в комплексній терапії хламідіазу на тлі атрофічного кольпіту при постоваріоектомічному синдромі використовувати препарат естрогенної дії “Овестин”, а також протимікробний імуномодулюючий засіб “Флоренізид”. “Овестин” призначають один раз на добу протягом 15 днів з подальшим інтравагінальним введенням “Флоренізиду” впродовж 10 днів.

4. Протипоказання:

– доброякісні та злоякісні пухлини;

– тромбофлебіт.
ПЕРЕЛІК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Галникіна С.О. Вплив поєднаного застосування клімадинону, естрогелю та “Вобензимуна структурно-морфологічні зміни шкіри щурів з посткастраційним синдромом // Дерматовенерологія. Косметологія. Сексопатологія. – 2002. – № 1-2 (5). – С. 79-81.

2. Галникіна С.О. Ультраструктура шкіри щурів при посткастраційному синдромі // Вісник морфології. – 2002. – № 2. – С. 281-282.

3. Галникіна С.О. Вивчення субмікроскопічного стану шкіри у жінок при постоваріоектомічному синдромі та використання естрогензамісної терапії і “Вобензиму” // Український журнал дерматології, венерології, косметології. – К., 2003. – № 3. – С. 18-20.

4. Галникіна С.О. Ефективність поєднаного застосування клімадинону, естрожелю та вобензиму для корекції показників ліпопероксидації та системи антиоксидного захисту у жінок з захворюваннями шкіри на фоні постоваріоектомічного синдрому // Шпитальна хірургія. – № 2. – 2004. – С. 102-107.

5. Галникіна С.О. Клінічна характеристика хворих на ксероз шкіри, андрогенну алопецію, рожеві вугрі, клімактеричну екзему у жінок з постоваріоектомічним синдромом // Вісник наукових досліджень.– 2004. – № 2. – С. 102-107.

6. Галникіна С.О. Клініко-патогенетична оцінка ефективності лікування хворих на папіломавірусну інфекцію з постоваріоектомічним синдромом // Вісник наукових досліджень. – 2004. – № 1. – С. 36-40.

7. Галникіна С.О. Ультраструктура шкіри щурів при постоваріоектомічному синдромі // Вісник морфології. – 2002. – № 1. – С. 160-162.



  1. Галникіна С.О. Вплив овестину та флуренізиду на показники ліпопероксидації і стан системи антиоксидного захисту при посткастраційному синдромі // Медична хімія. – 2002. – Т. 4, № 3. – С. 88-90.

9. Галникіна С.О. Структурно-функціональні зміни шкіри щурів при посткастраційному синдромі та корекції клімадиноном // Шпитальна хірургія – 2002. – № 2. – С. 73-75.

10. Галникіна С.О. Поєднане застосування клімадинону та естрогелю для корекції показників ліпопероксидації і системи антиоксидного захисту в експериментальних тварин з посткастраційним синдромом // Медична хімія. – 2002. – Т. 4, № 2. – С. 35-38.

11. Галникіна С.О. Структурно-функціональні зміни шкіри щурів при посткастраційному синдромі та корекції естрогелем // Вісник морфології. – 2002. – № 1. – С. 102-103.

12. Галникіна С.О. Вплив естрогелю на показники ліпопероксидації і стан системи антиоксидного захисту у експериментальних тварин з посткастраційним синдромом // Медична хімія. – 2002. – Т. 4, № 1. – С. 59-62.

13. Галникіна С.О. Поєднане застосування клімадинону, естрогелю та “Вобензиму” для корекції показників ліпопероксидації та системи антиоксидного захисту в експериментальних тварин з посткастраційним синдромом // Вісник Вінницького державного медичного університету. – 2002. – № 2. – С. 156-159.

14. Галникіна С.О. Вплив препарату клімадинон на показники ліпопероксидації та стан системи антиоксидного захисту у експериментальних тварин з посткаст­раційним синдромом // Вісник наукових досліджень. – 2002. – № 1. – С. 11-113.

15. Галникіна С.О. Вміст молекул середньої маси у тварин з посткастраційним синдромом та корекції клімадиноном, естрогелем і “Вобензимом®” // Вісник наукових досліджень. – 2002. – № 3. – С. 86-88.

16. Галникіна С.О. Структурно-морфологічні зміни шкіри щурів при посткастраційному синдромі // Вісник наукових досліджень. – 2002. – № 2 (додаток). – С. 297-298.

17. Галникіна С.О. Активність процесів ліпопероксидації та стан антиоксидної системи у щурів після операції екстирпації матки та придатків // Шпитальна хірургія. – 2002. – № 1. – С. 62-65.

18. Галникіна С.О., Белінська Л.А. Особливості перекисного окислення ліпідів та показники антиоксидного захисту у жінок з посткастраційним синдромом // Медична хімія. – 2001. – Т. 3, № 4. – С. 63-66.

19. Галникіна С.О., Белінська Л.А., Маланчук Л.М. Біохімічні зміни при менопаузі у жінок // Медична хімія. – 2000. – Т. 2, № 1. – С. 9-12.

20. Хміль С.В., Белінська Л.А., Галникіна С.О., Проблема ранньої менопаузи та профілактика постменопаузального остеопорозу // Вісник наукових досліджень. – 2000. – № 2. – С. 13-15.

21. Хміль С.В., Белінська Л.А., Галникіна С.О. Особливості перебігу клімактеричного синдрому у жінок менопаузального періоду та його медикаментозна корекція // Вісник наукових досліджень. – 1999. – № 1. – С. 31-33.

22. Галникіна С.О., Хміль С.В., Луків А.К., Белінська Л.А. Особливості перебігу посткастраційого синдрому у жінок менопаузального віку // Вісник наукових досліджень. – 2000. – № 3. – С. 56-57.

23. Деклараційний патент на винахід України 52544 А, МКИ А 01К31/00, 45/00. Спосіб лікування хворих на папіломавірусну інфекцію людини / Галникіна С.О. – № 2002097466. Заявл. 16.09.2002; Опубл. 16.12.2002, Бюл. № 12.

24. Деклараційний патент на винахід України 52546 А, МКИ А61К31/15. Спосіб лікування хворих на атрофічний кольпіт / Галникіна С.О., Хміль С.В. – № 2002097620. Заявл. 23.09.2002; Опубл. 16.12.2002, Бюл. № 12.

25. Деклараційний патент на винахід України 52553 А, МКИ А61К38/38, А61К38/54. Спосіб лікування хворих на ксероз шкіри / Галникіна С.О. – № 2002107963. Заявл. 07.10.2002; Опубл. 16.12.2002, Бюл. № 12.

26. Галникіна С.О. Ефективність поєднаного застосування естрожелю та клімадинону у жінок із ксерозом шкіри при постоваріоектомічному синдромі // Матеріали XLVI підсумкової науково-практичної конференції “Здобутки клінічної і експериментальної медицини”. – Тернопіль, 2003. – № 1. – С. 123–124.

27. Галникіна С.О. Поєднане застосування клімадинону, естрожелю та вобензиму для корекції показників ліпопероксидації та системи антиоксидного захисту в експериментальних тварин з посткастраційним синдромом // Здобутки клінічної та експериментальної медицини. –2004. – № 1. – С. 14-16.

28. Halnikina S.О. Investigation of the bone tissue density oscillations in women with diseases of the skin at postovarioectomic syndrome // 1 Euro- Assian Congress The events of the year gynecology and obstrerics. – Saint Petersburg, 2004. – P. 30.

29. Kolyadenko V.G., Hаlnikina S.O. Clinic pathogenetic estimation of the treatment of the patients with Chlamidiasis with atrophic colpitis at the postovariectomic syndrome background // 1 Euro- Assian Congress The events of the year gynecology and obstrerics. – Saint Petersburg, 2004. – P. 34.

30. Halnikina S.O. Efficiency of combined applications of Climadinon, Estrogel, and Vobenzyme with the purpose of correction of violations of lipoperoxidation and antioxidant systems activity at women with the skin pathology on background of postovaryectomic syndrome // 1 Euro- Assian Congress The events of the year gynecology and obstetrics. – Saint Petersburg, 2004. – P. 29.


АНОТАЦІЯ

Галникіна С.О. Клініко-патогенетичне обґрунтування лікування патології шкіри та слизових оболонок у жінок з постоваріоектомічним синдромом. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.20 – шкірні та венеричні хвороби. – Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця, Київ, 2004.

Дисертація присвячена вивченню особливостей патогенезу, клініки та лікування захворювань шкіри (ксерозу шкіри, андрогенної алопеції, клімактеричної екземи, рожевих вугрів) та слизових оболонок у жінок на тлі постоваріоектомічного синдрому.

На основі комплексного клініко-експериментального дослідження уточнено і доповнено існуючі уявлення про патоморфологічні ураження шкіри за умов постоваріоектомічного синдрому та накреслено нові напрямки патогенетичної їх корекції шляхом застосування гормонозамісної та ензимотерапії. Доведена ефективність застосування “Естрожелю”, “Клімадинону” та “Вобензиму” з метою корекції порушень метаболічних процесів за умов посткастраційного синдрому. Експериментально підтверджено, що у тварин з посткастраційним синдромом дистрофічних змін зазнають як клітини епідермісу так і структурні компоненти дерми, що є підґрунтям виникнення шкірних захворювань. За допомогою електронномікроскопічного дослідження шкіри встановлено наявність значних деструктивно-структурних уражень внутрішньоклітинних компонентів епітеліоцитів епідермісу та структур дерми у тварин з посткастраційним синдромом. Електронномікроскопічна характеристика стану шкіри у жінок з постоваріоектомічним синдромом, дала можливість встановити наявність переважання атрофічних змін над регенераторними процесами, що знаходить своє виявлення у зниженні механічних властивостей шкіри. Комплексно досліджено активність ліпідної пероксидації та системи антиоксидного захисту за умови посткастраційного синдрому. Встановлено прояви активації ліпопереокиснення та фазові зміни ферментної і неферментної ланок антиоксидної системи. В експерименті та у клінічних умовах вивчено ступінь ендогенної інтоксикації після хірургіч­ного видалення матки з придатками. Встановлено зростання концентрації та порушення фракційного складу молекул середньої маси.

Розроблено новий метод лікування папіломавірусної інфекції людини 6/11, 16/18, 31/33 типів у жінок на тлі атрофічного кольпіту з постоваріоектомічним синдромом, що передбачає вплив препарату цитодеструктивної дії “Колломак” у комбінації з противірусним засобом “Протефлазид”. Це дозволяє досягти значного покращання ефективності лікування.

Доведено, що комплексне лікування хламідіазу “Вільпрафеном”, на тлі атрофічного кольпіту при постоваріоектомічному синдромі з використанням препарату естрогенної дії “Овестин”, а також протимікробного імуномоделюючого засобу “Флуренізид” сприяє поліпшенню клінічної ефективності лікування.

Таким чином, результати проведеного нами комплексного дослідження підтвердили, що у жінок з порушеннями гормонального статусу на тлі хірургічної менопаузи виникають зміни в шкірі та слизових оболонках піхви, де є специфічні естрогенні рецептори. Нами розроблено та клініко-патогенетично обґрунтовано комплексні ефективні підходи до профілактики, лікування ксерозу шкіри, клімактеричної екземи, рожевих вугрів, андрогенної алопеції, а також папіломавірусної та хламідійної інфекцій на тлі атрофічного кольпіту.



Ключові слова: клімактерична екзема, андрогенна алопеція, рожеві вугри, ксероз шкіри, папіломавірусна інфекція, хламідіаз, постоваріоектомічний синдром.
АННОТАЦИЯ

Галныкина С.А. Клинико-патогенетическое обоснование лечения патологии кожи и слизистых оболочек у женщин с постовариоэктомическим синдромом. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора медицинских наук по специальности 14.01.20 – кожные и венерические болезни. – Национальный медицинский университет им. О.О. Богомольца, Киев, 2004

Диссертация посвящена изучению особенностей патогенеза, клиники и лечения заболеваний кожи (ксероза кожи, андрогенной алопеции, климактерической экземы, розовых угрей) и слизистых оболочек у женщин на фоне постовариоэктомического синдрома.

В диссертации приведено и обосновано лечение заболеваний кожи и слизистой оболочки влагалища при постовариоэктомическом синдроме.

В экспериментальных животных с посткастрационным синдромом при сравнительно-морфологическом исследовании микроструктуры кожи обнаружены глубокие деструктивные поражения клеточных компонентов эпителиоцитов эпидермиса, дистрофические изменения структурных компонентов дермы, что ведет к возникновению заболеваний кожи. Посткастрационный синдром у экспериментальных животных сопровождался активацией процессов липопероксидации, изменениями состояния ферментного и неферментного звеньев системы антиоксидной защиты, а также усиления эндогенной интоксикации.

На основаниии изучения патогенетических и патоморфологических механизмов возникновения заболеваний кожи, было предложено применение с целью коррекции и лечения патологических изменений кожи при посткастрационном синдроме животных фитоэстроген “Климадинон”, “Эстрожель” и препарата системной энзимотерапии “Вобензим”. На основе клинических даных, электронномикроскопического и лабораторно-биохимического исследования было обнаружено значительное улучшение состояние структурных компонентов эпидермиса и дермы, состояния сосудов, микроциркуляторного русла, показателей ПОЛ и АОС.

На основании комплексного клинико-экспериментального исследования уточнены и дополнены существующие представления о патоморфологических поражениях кожи у женщин и методов их коррекции путем использования “Эстрожеля”, “Климадинона” и “Вобензима” с целью Лечения ксероза кожи, климактерической экземы, розовых угрей, андрогенной алопеции, а также коррекции нарушений метаболических процессов в условиях постовариоэктомического синдрома.

Течение указанной патологии кожи при постовариоэктомическом синдроме имело свои характерные особенности: степень тяжести ксерозу кожи прямо пропорционально зависит от длительности постовариоэктомического синдрома, климактерическая экзема сопровождалась глубокими болезненными трещинами на фоне эритемы, которая переходила на боковые поверхности ладоней и подошв, андрогенная алопеция также усугублялась при более длительном постовариоэктомическом синдроме, розовые угри отличались хроническим проградиентым протеканием и рефрактерностью к традиционной терапии.

Электронномикроскопическая характеристика состояния кожи у женщин с постовариоэктомическим синдромом дала возможность установить преобладание дистрофических изменений над регенераторными процессами, что проявляется снижением механических свойств кожи. Комплексно исследована активность липидной пероксидации и системы антиоксидной защиты в условиях посткастрационного синдрома, установлены проявления активации липопереокисления и фазовые изменения ферментного и неферментного звеньев антиоксидной системы. В эксперименте и в клинических условиях изучена степень эндогенной интоксикации после хирургического удаления матки с придатками. Установлено повышение концентрации и нарушение фракционного состава молекул средней массы.

После применения разработанной нами комплексной терапии, которая включала “Эстрожель”, “Климадинон” и “Вобензим”, была доказана высокая эффективность лечения, что проявилось динамическим улучшением состояния кожи, уменьшением проявлений ксероза, и атрофических изменений кожи, а также нормализацией показателей системы перекисного окисления липидов, системы антиоксидантной защиты, показателей гуморального и клеточного иммунитета.

Разработан новый метод лечения папилломавирусной инфекции человека 6/11, 16/18, 31/33 типов у женщин на фоне атрофического кольпита с постовариоэктомическим синдромом, что включает влияние препарата цитодеструктивного действия “Колломак” в комбинации с противовирусным средством “Протефлазид”. На фоне дефицита эстрогенов при постовариоэктомическом синдроме папилломавирусная инфекция склонна изменять свое классическое протекание, усугубляясь иммунными нарушениями, нами патогенетически обоснована необходимость применения иммуномодулирующего противовирусного препарата “Протефлазид”. У пациенток изучались: динамика клинической картины, состояние системы антиоксидной защиты, показатели перекисного окисления липидов, эндогенной интоксикации, сиcтем клеточного и гуморального иммунитету. В случае применения предложенного нами комплексного лечения уже через 90 суток с начала комплексной терапии нормализировались показатели системы ПОЛ, АОС, клеточного и гуморального иммунитета, значительно улучшалась эффективность местного лечения.

Доказано, что комплексное лечение хламидиаза “Вильпрафеном” на фоне атрофического кольпита при постовариоэктомическом синдроме с применением препарата эстрогенного действия “Овестин”, а также противомикробного иммуномодулирующего средства “Флуренезид” способствует улучшению клинической эффективности лечения.

Итак, результаты проведенного нами комплексного исследования подтвердили, что у женщин с нарушениями гормонального статуса на фоне хирургической менопаузы возникают изменения в коже, а также слизистых оболочках влагалища, где есть специфические эстрогеновые рецепторы. Нами разработаны и клинико-патогенетически обоснованы комплексные эффективные подходы к профилактике, лечению ксероза кожи, климактерической экземы, розовых угрей, андрогенной алопеции, а также папилломавирусной и хламидийной инфекций на фоне атрофического кольпита.



Ключевые слова: климактерическая экзема, андрогенная алопеция, розовые угри, ксероз кожи, папилломавирусная инфекция, хламидиаз, постовариоэктомический синдром.
ANNOTATION

Halnikina S.O. Clinacal and pathogenetic basing of the treatment of the skin and mucous covers affects in women with postovariectomic syndrome. – Manuscript.

Thesis for getting of the doctor of medicine scientific grade on speciality 14.01.20 – skin diseases and sexually transmitted diseases. O.O. Bohomolets National Medical University, Kyiv, 2004.

The thesis is dedicated to research of the pathogenesis, clinics and treatment peculiarities of the skin affects ( skin xerosis, androgenic alopecia, climacteric exema, acne rosacea) and mucous covers in women with postovarioectomic syndrome.

At the basement of comlex clinic experimental investigations it is detailed and supplemented the existing conceptions of pathomorphologic affects of the skin on the background of the posovarioectomic syndrome. There are described new methods of pathogenetic based correction by application of hormone replacement therapy and enzyme therapy. There is proved the efficiency of combined applications of Estrogel, Climadinon, and Vobenzyme with the purpose of correction of dysmetabolism on the background of postovaryectomic syndrome. It is proved experimentally that there are dystrophic degeneration of epidermis cells, dermal structure elements in animals with postcastration syndrome, that fact is the basement for skin diseases. Electronic microscopy made possible to determine significant destructive affects of the intracellular components of the epidermis epitheliocytes and dermal structures in animals with poscastration syndrome. Electrone microscopy investigation gave a characteristic of skin in women with postovarioectomic syndrome, appointed dominating atrophy degeneration above regeneration processes, that is manifested in diminished mechanic properties of the skin. There are fully investigated lipid peroxidation activity and antioxidant system activity at the condition of the postcastration syndrome. There are determined the signs of lipoperoxidation system activation and phase changes of enzyme and not enzyme links of antioxydant system. Stage of the endogenous intoxication after surgical total hysterectomy is researched experimentally and in clinic conditions. That is assigned elevation of medium molecular mass concentration and disbalance of its fractions.

That is worked out the new method of treatment of human papillomavirus infection 6/11, 16/18, 31/33 types in women with atrophic colpitis with postovarioectomic syndrome, that includes applying of cytodestructive substance “Kollamak” in combination with antiviral remedy “Proteflazid”. It leads to improved clinic efficiency. That is assigned, that complex treatment of clamidiasis at the background of atrophic colpitis applying “Vilprafen” in women with postovarioectomic syndrome with additional usage of estrogenic active preparation “Ovestin” and antimicrobial immunomodulating preparation “Flurenizide” improves the clinical efficiency of treatment.



Key words: skin xerosis, androgenic alopecia, climacteric exema, acne rosacea, postovarioectomic syndrome, clamidiasis, human papillomavirus infection.
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ, ОДИНИЦЬ, СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ
АОС – антиоксидна система

ВПЛ – вірус папіломи людини

Гн–РГ – гонадотропін-рилізинг гормон

ГП – гідроперекиси ліпідів

ГПВІ – генітальна папіломавірусна інфекція

ДК – дієнові кон’югати

ДНК – дезоксирибонуклеїнова кислота

Ес – естрадіол

ЗПСШ – захворювання, що передаються статевим шляхом

ІРЛ – інтерферонова реакція лейкоцитів

ІФН – інтерферон

ЛГ – лютеїнізуючий гормон

МДА – малоновий діальдегід

МКА – моноклональні антитіла

Пг – прогестерон

ПЛР – полімеразна ланцюгова реакція

ПОЕС – постоваріоектомічний синдром

ПОЛ – перекисне окиснення ліпідів

СОД – супероксиддисмутаза

ТГ – тригліцериди

Тс – супресорна субпопуляція Т-лімфоцитів

Тх – хелперна субпопуляція Т-лімфоцитів



УЗД – ультразвукове дослідження

ФСГ – фолікулостимулюючий гормон
1   2   3


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка