Новітні технології полегшують спілкування податківців та платників



Скачати 309.61 Kb.
Дата конвертації08.05.2016
Розмір309.61 Kb.
Новітні технології полегшують спілкування податківців та платників

«Робота Державної фіскальної служби, у першу чергу, орієнтована на якісне впровадження сервісів для забезпечення потреб платників податків», - зазначив в.о. заступника начальника ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська Максим Сидоров під час зустрічі з представниками ЗМІ.

            Усі необхідні послуги громадяни можуть отримати як у Центрі обслуговування платників, так і скористатися електронними сервісами. І їх перелік постійно зростає. Так, з 1 вересня у штатному режимі працює електронний сервіс «Отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утримання податків у електронному вигляді з використанням електронного цифрового підпису»

            Крім того, широкий спектр питань платники можуть вирішити, не виходячи зі свого офісу чи дому, скориставшись електронними сервісами. Отримавши безкоштовний електронний ключ, громадянин може оцінити переваги Електронного кабінету платника, який знаходиться на веб – порталі ДФС України. За його допомогою користувач може підготувати, заповнити та надіслати податкову звітність в електронному вигляді; переглянути дані про стан розрахунків з бюджетом ( картки особових рахунків). Також, на сайті можна отримати інформацію про свого бізнес – партнера, ознайомитись з реєстром платників ПДВ, страхувальників, платників єдиного податку, заповнити декларацію тощо.

            Проте, якщо користувач відчуває деякі труднощі у електронній системі, він має можливість звернутися до Центру обслуговування платників, де кваліфікований консультант – модератор підкаже та допоможе, адже в ЦОПі є вільний доступ до комп’ютера з Інтернетом.

            Серед послуг, які надаються в нашому Центрі обслуговування платників, найбільшим попитом користуються видача довідок, прийняття звітності, отримання індивідуального податкового номеру, реєстрація касових апаратів, видача ліцензій тощо.


 Увага! Збільшено суму штрафу з 1.09.2015 року


ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська звертає увагу роботодавців міста, що у зв’язку із збільшенням із 01.09.2015 року мінімальної заробітної плати до 1378 гривень  збільшується і сума штрафу за допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору.

          Нагадуємо, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законодавством на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення. Якщо до 1 вересня 2015 року сума штрафу складала  36540 грн, то  з 1 вересня 2015 року - 41340 гривень.

          Слід пам’ятати, що до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором необхідно направити до територіального органу ДФС за місцем свого обліку як платника ЄСВ повідомлення за формою, затвердженою Постановою КМУ від 17 червня 2015р. №413 «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу». Варто зазначити, що таке повідомлення можна подати до інспекції засобами телекомунікаційного зв’язку.

          Для подання зазначеного повідомлення з використанням мережі Інтернет запрошуємо платників податків отримати на безкоштовній основі  ключі електронного цифрового підпису  .



Забезпечення надходжень єдиного податку

Понад 36,9 млн. гривень єдиного податку сплатили платники, що перебувають на обліку в ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська протягом поточного року. Здебільшого надходження  єдиного податку забезпечується фізичними особами – підприємцями – частка їхньої сплати у загальній сумі становить 63,4 % або 23,4 млн. грн., решта 36,6%  або 13,5 млн. грн. юридичними особами ..

            В.о.заступника начальника Максим Сидоров нагадує,  що єдиний податок сплачується фізичними особами – підприємцями та юридичними особами, які перебувають на спрощеній системі оподаткування.

            В основному єдиний податок кіровськими платниками сплачуються сумлінно, вчасно та в повному обсязі, що і є запорукою стабільних надходжень до бюджету. Такі результати сплати вдалося досягти завдяки підвищенню якості податкового сервісу для платників податків, взаємодії з органами місцевого самоврядування, забезпеченню доступу до публічної інформації.

            Фахівці ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська радять платникам і в подальшому уважно слідкувати за повнотою й своєчасністю сплати єдиного податку до бюджету та уникнути будь - якої недоплати, навіть незначних сум.

 Змінили місце торгівлі – отримайте нову ліцензію

ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська інформує суб’єктів господарювання міста, що у випадку зміни місця торгівлі, необхідно отримати нову ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами.

          Звертаємо увагу платників податків, що в ліцензіях на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами зазначається адреса місця здійснення торгівлі.

          Місце торгівлі визначається як місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів і пива  - без обмеження площі, для алкогольних напоїв, крім пива, - торговельною площею не менше 20 кв. метрів, обладнане РРО  або де є книги обліку розрахункових операцій, в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів.

          Тобто, ліцензія на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами є документом, який дає право здійснювати діяльність з реалізації алкогольних напоїв та тютюнових виробів у визначеному в ній місці торгівлі.



Оподаткування доходу від продажу нерухомого майна

ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська нагадує, дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку, земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної статею 121 Земельного кодексу України, за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки, не оподатковується. Водночас умова перебування такого майна у власності платника податку понад три роки не розповсюджується на майно, отримане таким платником у спадщину.

Дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного податкового року більш як одного з об’єктів нерухомості, підлягає оподаткуванню за ставкою 5% від бази оподаткування.

Тобто коли квартира громадянина перебуває у власності більше ніж 5 років, за умови що це перший продаж у поточному році, дохід від продажу такої квартири не оподатковується.

Під час проведення операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомості між фізичними особами нотаріус посвідчує відповідний договір за наявності оціночної вартості такого нерухомого майна та документа про сплату податку до бюджету стороною (сторонами) договору та подає до контролюючого органу за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса інформацію про такий договір, включно з інформацією про його вартість та суму сплаченого податку.

Порядок оподаткування операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомого майна визначено статтею 172 Податкового Кодексу України.

 Нецільова благодійна допомога не оподатковується пдфо та військовим збором

ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська наголошують, що сума нецільової благодійної допомоги, що надається благодійником – юридичною особою фізичній особі у розмірі, який у 2015 році не перевищує 1710 грн., не включається до оподатковуваного доходу такої особи, тобто не оподатковується податком на доходи фізичних осіб та військовим збором.

Однак сума перевищення нецільової допомоги над вказаним розміром включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку як інші доходи, і підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб та збором на загальних підставах.

Сума нецільової благодійної допомоги, що надається резидентами – юридичними особами на користь платника податку протягом звітного 2015 року сукупно у розмірі, що не перевищує 1710 грн., відображається у формі № 1 ДФ під ознакою доходу „169”.

Якщо сума нецільової благодійної допомоги протягом звітного податкового року перевищує 1710 грн., то сума такого перевищення відображається у формі № 1 ДФ під ознакою доходу „127” як інші доходи.

Відомості оподаткування військового збору відображаються у розділі ІІ податкового розрахунку форми № 1 ДФ, а саме у рядку „Військовий збір” загальна сума нарахованого доходу, загальна сума виплаченого доходу, загальна сума нарахованого військового збору та загальна сума перерахованого до бюджету військового збору відображаються у грошовій формі, вираженій у національній валюті (у гривнях з копійками). При цьому відомості про фізичну особу – платника податку, якій нараховані доходи, з яких утримується військовий збір, не зазначаються.

Дане ро’зяснення викладене у листі ДФСУ  від 28.10.2015 p. № 22789/6/99-99-17-03-03-15.

Реалізація нафтопродуктів через мережу АЗС вважається їх роздрібним продажем для некомерційного використання

Платником акцизного податку є особа - суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів, - зазначається у п.п. 212.1.11 п. 212.1 ст. 212 Податкового кодексу України.


При цьому реалізація суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів - це продаж пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, товарів, зазначених у п.п. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 ПКУ (нафтопродукти, скраплений газ, речовин, що використовуються як компоненти моторних палив, а також паливо моторне альтернативне), безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб’єктах господарювання громадського харчування (абзаци перший та другий п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Якщо суб’єкт господарювання здійснює продаж нафтопродуктів або скрапленого газу іншому суб’єкту господарювання для використання у його комерційній діяльності, то такі операції не є об’єктом оподаткування акцизним податком. Водночас, якщо такий продаж здійснюється через мережу АЗС та/або пункти реалізації газу, то така реалізація незалежно від форми розрахунків, є роздрібним продажем нафтопродуктів та/або газу кінцевому споживачеві для їх некомерційного використання. Таким чином, податкові зобов’язання зі сплати 5-відсоткового акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів виникають у особи, яка безпосередньо здійснює відпуск нафтопродуктів та/або газу через мережу АЗС та/або пункти реалізації газу безпосередньо споживачам, незалежно від умов продажу нафтопродуктів та форми розрахунків (готівкова, безготівкова), під час здійснення розрахункових операцій.
Слід зазначити, що чинними нормами ПКУ не передбачено визначення поняття «некомерційне» або «комерційне» використання підакцизних товарів.
Відповідно до економічної сутності комерційне використання підакцизних товарів передбачає подальший перепродаж, перероблення (використання як сировини) чи перетворення товарів, а некомерційне споживання товару передбачає використання його для кінцевого споживання, тобто не передбачає подальшого перепродажу, перероблення (використання як сировини) чи перетворення товарів.
З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (веб-портал ДФС, вкладинка «Інформаційно-довідковий ресурс», дане роз’яснення у категорії 116.02)

ОСББ - правила оподаткування Який порядок обчислення плати за землю об’єднаннями співвласників багатоквартирних будинків?

Платниками земельного податку згідно зі ст. 269 Податкового Кодексу (далі – ПКУ)  є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки (ст. 288 ПКУ). Плата за землю сплачується з дня виникнення права власності або права користування.

Земельні ділянки, на яких розташовано багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкова територія, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень у будинку, передаються безоплатно у власність або в постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ст. 42 Земельного кодексу).

Право оренди земельної ділянки — це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності (ст. 93 Земельного кодексу).



Тобто, ОСББ можуть бути власниками земельних ділянок, постійними користувачами або орендарями земельних ділянок державної чи комунальної власності.

Власники земельних ділянок та постійні користувачі є платниками земельного податку. Земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, належать згідно зі ст. 38 Земельного кодексу до земель житлової та громадської забудови. У 2015 р. сума земельного податку для ОСББ розраховується за ставкою 3% від суми земельного податку, обчисленого за повною ставкою, встановленою для земель населених пунктів з урахуванням коефіцієнта індексації 1,249 згідно з нормами ст. 289 Податкового кодексу, якщо місцевою радою не прийнято відповідне рішення і не визначено інші ставки земельного податку.

Орендну плату ОСББ повинні сплачувати згідно з умовами договору оренди, укладеного з відповідною місцевою радою.

Важливо про ПДВ

Датою віднесення сум ПДВ до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника ПДВ на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг (ст. 198 Податкового кодексу України, далі – ПКУ).

У разі, якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі — ЄРПН), таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.

Отже, належним чином складена та зареєстрована в ЄРПН протягом 180 днів податкова накладна, яка не була включена до складу податкового кредиту в податковому періоді її складання/реєстрації та з дати складання якої не минуло 365 днів, може бути включена до складу податкового кредиту в наступних звітних (податкових) періодах протягом 365 календарних днів з дати її складання шляхом відображення сум податку у розділі II «Податковий кредит» податкової декларації з ПДВ.



Правила користування електронними ключами

Електронний документообіг став звичним для нас явищем. Порядок надання декларацій через мережу Інтернет має ряд переваг, серед яких, відсутність черг та можливість надання декларацій у будь-який зручний час.

Для подання податкової звітності до органів фіскальної служби в електронній формі платникам податків необхідно: з органом ДФС за місцем свого обліку укласти договір про визнання електронних документів та отримати у акредитованому центрі сертифікації ключів, включеному до системи електронного звітування, посилені сертифікати ключів електронного цифрового підпису.

Звертаємо увагу, що якщо у платника податків змінюються облікові дані, зокрема, керівник (директор, головний бухгалтер або особа, уповноважена вести бухгалтерський облік), то у строк до моменту подання наступної електронної звітності потрібно отримати нові посилені сертифікати відкритих ключів на посадових осіб платника, які мають право підпису документів, та переукласти договір «Про визнання електронних документів».

Якщо договір «Про визнання електронних документів» укладається в електронній формі, то посилений сертифікат платника податків та його посадових осіб імпортуються у базу сертифікатів разом з договором. Тому для імпортування у базу сертифікатів нового договору зазначений договір необхідно переукласти.

Чи сплачують „спрощенці” земельний податок?

Плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

При цьому підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки оформлений та зареєстрований відповідно до законодавства (ст. 288 Податкового кодексу України, далі - ПКУ).

Платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності, зокрема, з податку на майно (в частині земельного податку). Зазначена преференція не стосується земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються платниками єдиного податку першої – третьої груп для провадження господарської діяльності та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва (п.п. 4 п.297.1 ст. 297 ПКУ).

Суб’єкти господарювання – платники єдиного податку, які уклали договори оренди землі з органами місцевого самоврядування, є платниками орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Юридичні особи для переходу на спрощену систему подають заяву за 15 днів до початку 2016 року

Юридична особа, яка є платником інших податків і зборів відповідно до норм Податкового кодексу України, один раз протягом календарного року може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування. Для цього необхідно подати заяву до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу.

Право на застосування спрощеної системи оподаткування в наступному календарному році мають платники єдиного податку за умови не перевищення протягом календарного року обсягу доходу, встановленого для відповідної групи платників єдиного податку (п. 292.16 ст. 292 ПКУ).

Згідно з п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 ПКУ обсяг доходу для платників єдиного податку третьої групи юридичних осіб - суб’єктів господарювання будь-якої організаційно-правової форми, протягом календарного року не повинен перевищувати 20 млн. гривень.

До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог, встановлених гл.1 р.XIV ПКУ.

Враховуючи вищенаведене, у разі прийняття юридичною особою рішення про перехід на спрощену систему оподаткування з 1 січня наступного року заява до контролюючого органу подається не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку нового року разом із розрахунком доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування.

Отже, дохід за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування, визначається на момент подання заяви із врахуванням запланованої суми отримання доходу, за період що залишився до кінця року після подання заяви.

Оновлена форма декларації з туристичного збору подається з наступного року

Відповідно до п.п. 268.7.3 п. 268.7 ст. 268 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) базовий податковий (звітний) період з туристичного збору дорівнює календарному кварталу.

Підпунктом 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПКУ визначено, що податкові декларації подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу, протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

Сума туристичного збору, обчислена відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал, сплачується щоквартально, у визначений для квартального звітного (податкового) періоду строк, за місцезнаходженням податкових агентів (п.п 268.7.1 п. 268.7 ст. 268 ПКУ).

Якщо в результаті запровадження нового податку або зміни правил оподаткування змінюються форми податкової звітності, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, який затвердив такі форми, зобов’язаний оприлюднити нові форми звітності (п. 46.6 ст. 46 ПКУ).

До визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є дійсними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.

Нова форма податкової декларації з туристичного збору затверджена наказом Міністерства фінансів України від 09.07.2015 № 636 (далі – Наказ №636), який набрав чинності 18.08.2015.

З огляду на те, що базовим податковим (звітним) періодом для платників туристичного збору є календарний квартал, то форма податкової декларації з туристичного збору, затверджена Наказом №636, буде використовуватись платниками збору для складання звітності за 2015 рік починаючи з 01.01.2016, у тому числі і для самостійного виправлення помилок, допущених у податковій звітності за попередні звітні (податкові) періоди.

 Автомобіль перереєстровано в інший адміністративний район: дії юридичної особи

Відзначимо, що перереєстрація транспортних засобів проводиться, зокрема при зміні місцезнаходження або найменування власників – юридичних осіб, місця проживання або прізвища, імені чи по батькові фізичних осіб, які є власниками транспортних засобів.

Згідно з підпунктом 267.6.4 пункту 267.6 статті 267 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Транспортний податок сплачується за місцем реєстрації об’єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України (підпункт 267.7.1 пункту 267.7 статті 267 ПКУ).

Враховуючи норми пункту 50.1 статті 50 ПКУ, якщо перереєстрація автомобіля в інший адміністративний район для випадків, коли передбачається взяття на облік платника транспортного податку у іншому контролюючому органі, відбулась до 20 лютого, а звітну декларацію вже подано, то до закінчення граничного строку її подання платником податку – юридичною особою декларація подається з типом «Звітна нова». Якщо така перереєстрація автомобіля відбулась після закінчення граничного строку подання декларації (після 20 лютого звітного року), платником податку – юридичною особою подається декларація з типом «Уточнююча».

Відповідно такий платник транспортного податку подає до контролюючого органу за новим місцем обліку, що відповідає адміністративному району нової реєстрації автомобіля, декларацію з типом «Звітна» відповідно до вимог та строків, визначених підпунктом 267.6.4 пункту 267.6. статті 267 Кодексу.

Слід зазначити, що платники транспортного податку – юридичні особи до 20 лютого 2015 року декларували об’єкти оподаткування використовуючи Розрахунок суми збору за першу реєстрацію транспортних засобів, затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України від 05.12.2013 №767.

Враховуючи вимоги пункту 46.6 статті 46 Кодексу, юридичні особи – платники транспортного податку будуть звітувати за формою, встановленою наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 №415 «Про затвердження форми податкової декларації з транспортного податку», починаючи з 01.01.2016 року – наступного базового податкового (звітного періоду).

 Виправлення помилок: заповнюємо уточнений розрахунок з ПДВ

Відповідно до п. 1 розд. IV Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 №966, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації з ПДВ (далі – декларація), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок (далі – уточнюючий розрахунок) до такої декларації за формою, встановленою на дату подання уточнюючого розрахунку.

У графі 4 уточнюючого розрахунку відображаються відповідні показники декларації звітного періоду, який виправляється. Якщо до декларації за цей звітний період раніше вносилися зміни, у графі 4 відображаються відповідні показники графи 5 останнього уточнюючого розрахунку, який подавався до декларації звітного (податкового) періоду, що виправляється.

У графі 5 уточнюючого розрахунку відображаються відповідні показники з урахуванням виправлення.

У графі 6 уточнюючого розрахунку відображається сума помилки (абсолютне значення).

При виправленні значення рядка 24 декларації, яке у майбутніх звітних періодах не вплинуло на значення рядка 25 чи рядка 23, уточнюючий розрахунок подається за один звітний період, в якому вносяться відповідні зміни. Значення графи 6 рядка 24 уточнюючого розрахунку (як збільшення, так і зменшення) враховується при визначенні значень рядків 20.1 та 24 декларації за звітний період, у якому подано такий уточнюючий розрахунок.

Коли виправляють значення рядка 24 декларації, яке у майбутніх звітних періодах впливало на значення рядка 25 чи рядка 23, уточнюючий розрахунок подається за кожний звітний період, у якому значення рядка 24 декларації впливало на значення рядка 25 чи рядка 23.

Платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів, зобов’язаний сплатити штраф, нарахований відповідно до п. 50.1 ст. 50 ПКУ. Сума нарахованого штрафу відображається у графі 6 рядка 25.3 уточнюючого розрахунку.

При виправленні помилок у рядках поданої раніше декларації, до яких повинні додаватися додатки, до уточнюючого розрахунку повинні бути подані відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників.

Враховуючи викладене, в уточнюючому розрахунку відображаються всі заповнені рядки декларації, що уточнюється. В графу 4 уточнюючого розрахунку переносяться показники декларації, що уточнюється; у графі 5 – відображаються всі показники декларації з урахуванням виправлених помилок; в графі 6 – відображається абсолютне значення помилки по всіх заповнених в уточнюючому розрахунку рядках з відповідним знаком (+/-), якщо абсолютне значення дорівнює нулю, то відповідний рядок не заповнюється.

При цьому, слід зазначити, що не заповнені рядки в декларації, в уточнюючому розрахунку залишаються не заповненими.

Затверджено нову форму декларації про доходи за 2015 рік

Фізична особа-платник податку подає декларацію за звітний податковий період в установлені Податковим кодексом України строки до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання фізичної особи, за яким вона береться на облік як платник податку у контролюючому органі).

Наказом Міністерства фінансів України  від 2 жовтня 2015 року №859 затверджено нову форму податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкцію щодо її заповнення.

Подати декларацію можна одним із таких способів:

- особисто платником податку або уповноваженою на це особою;

- поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

- засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Тепер форма декларації складається з восьми розділів, що подаються на одному двосторонньому аркуші формату А4, та чотирьох додатків до декларації (раніше – семи), які подаються на одно-, двосторонніх аркушах формату А4 та містять розрахунки окремих видів доходів (витрат), зокрема:

- розрахунок ПДФО при отриманні доходів у формі заробітної плати від двох і більше податкових агентів згідно з підпунктом "є" пункту 176.1 Податкового кодексу України (додаток Ф1);

- розрахунок ПЗ з ПДФО та військового збору з доходів, отриманих від операцій з інвестиційними активами (додаток Ф2);

- розрахунок ПЗ з ПДФО та військового збору з доходів, отриманих з джерел за межами України (додаток Ф3);

- розрахунок ПЗ з ПДФО та військового збору з доходів, отриманих самозайнятою особою (додаток Ф4).

Як і раніше, додатки є складовою частиною декларації і без неї не є дійсними.

Показники у розділах II-V декларації, додатках проставляються у гривнях з копійками.

Як уточнено в Інструкції, декларація подається за звітний (податковий) період, що дорівнює:

1) календарному року для платників ПДФО – до 1 травня року, що настає за звітним;

2) календарному року для платників ПДФО-підприємців – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року. При цьому уточнено, що у декларації, крім доходів від підприємницької діяльності, мають зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи;

3) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Якщо останній день строку подання декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Наказ опубліковано сьогодні в «Офіційному віснику України» №89 та набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

Відтак, визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства доходів і зборів України від 11 грудня 2013 року №793 «Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи».

 Призначили тимчасово виконуючого обов’язки керівника або головного бухгалтера – подайте зміни

Відповідно до п. 66.1 ст. 66 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) підставами для внесення змін до облікових даних платників податків є, зокрема:

- інформація органів державної реєстрації;

- документально підтверджена інформація, що надається платниками податків.

Порядок внесення змін до облікових даних платників податків встановлено розділом ІХ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588 (у редакції наказу Мінфіну від 22.04.2014 № 462) (далі – Порядок).

При виникненні змін у даних або внесення змін до документів, що подаються для взяття на облік, крім змін, які вносяться до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців (далі – ЄДР), та змін, про які платник податків повідомив за основним місцем обліку, платник податків зобов’язаний протягом 10 календарних днів з дня внесення змін до зазначених документів подати до контролюючого органу уточнені документи в такому самому порядку, як і при взятті на облік. Додаткова реєстраційна заява за формами № 1-ОПП, № 5-ОПП подається з позначкою «Зміни» або за формою № 1-РПП – з позначкою «Перереєстрація, зміни».

Платники податків – юридичні особи та відокремлені підрозділи юридичних осіб зобов’язані подати реєстраційну заяву за формою № 1-ОПП з позначкою «Зміни» з відомостями стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб до контролюючого органу у 10-денний строк з дня взяття на облік чи виникнення змін у облікових даних платників податків.

Відомості стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку юридичної особи, також оновлюються контролюючими органами у Єдиному банку даних про платників податків - юридичних осіб на підставі реєстраційної заяви платника податку на додану вартість (про реєстрацію, перереєстрацію або внесення змін), якщо така реєстраційна заява була подана в один із способів, визначених п. 183.9 ст. 183 ПКУ, та задоволена контролюючим органом. У цьому разі платник податків звільняється від подання до контролюючого органу заяви за формою № 1-ОПП у зв’язку із зміною відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку юридичної особи (п. 9.3 розділу IX Порядку).

Отже, стосовно платників податків, відомості про яких включаються до ЄДР:

- інформація про зміну або призначення тимчасово виконуючого обов’язки керівника оновлюється в контролюючих органах на підставі відомостей, отриманих від державного реєстратора, в порядку, визначеному Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»;

- інформація про головного бухгалтера оновлюється на підставі заяви за ф. № 1-ОПП з позначкою «Зміни» та уточнених документів або реєстраційної заяви платника податку на додану вартість (про реєстрацію, перереєстрацію або внесення змін);

- стосовно платників податків, відомості про яких не включаються до ЄДР, інформація про зміну або призначення тимчасово виконуючого обов’язки керівника та/або головного бухгалтера оновлюється на підставі уточнених документів та заяви за ф. № 1-ОПП.

Коли пеня не нараховується

Відповідно до п. 38.1 ст. 38 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) виконанням податкового обов’язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов’язань у встановлений податковим законодавством строк.

Нагадаємо, пеня – це сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов’язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (п.п. 14.1.162 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Згідно із п.п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПКУ після закінчення встановлених ПКУ строків погашення узгодженого грошового зобов’язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

При самостійному нарахуванні суми грошового зобов’язання платником податків нарахування пені розпочинається після спливу 90 днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання, визначеного ПКУ.

Пеня нараховується у день настання строку погашення податкового зобов’язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження) (п.п. 129.1.2 п. 129.1 ст. 129 ПКУ).

Отже, при поданні уточнюючої звітності платником податків після граничного терміну її подання, але до граничного терміну сплати сум податкових зобов’язань, пеня не нараховується.

Зняття з обліку платника ЄСВ здійснюється після проведення перевірки
      Зняття з обліку платників єдиного внеску – фізичних осіб – підприємців, здійснюється  на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, після проведення перевірок платників та проведення остаточного розрахунку ( ст. 5 Закону № 2464«Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»).
     У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця така фізична особа користується правами, виконує обов’язки та несе відповідальність, що передбачені для платника єдиного внеску, в частині діяльності, яка здійснювалася нею як фізичною особою – підприємцем (частини 4 ст. 6 Закону № 2464).
    При цьому останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності такої фізичної особи (частина 8 ст. 9 Закону № 2464).Платник єдиного внеску (фізична особа – підприємець) знімається з обліку після проведення перевірки  та здійснення остаточного розрахунку зі сплати єдиного внеску.До реєстру страхувальників вносяться відповідні записи із зазначенням дати та причини зняття з обліку платника єдиного внеску .

Датою зняття з обліку платника єдиного внеску є дата внесення запису до реєстру страхувальників.


Затверджено Порядок оформлення результатів документальних перевірок

Міністерство фінансів України  наказом від 20.08.2015 р. № 727 затвердило  Порядок оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків – юридичними особами та їх відокремленими підрозділами.

Дія Порядку не поширюється на оформлення результатів перевірок контрольованих операцій відповідно до ст. 39  Податкового кодексу України.

Результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки документальної перевірки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт документальної перевірки, а у разі відсутності порушень - довідка документальної перевірки.

Порядок визначає основні вимоги до форми та змісту акта (довідки) документальної перевірки, інформативних додатків до акта (довідки), порядку його (її) підписання, реєстрації та зберігання.

Наказ зареєстровано в Міністерстві юстиції 26 жовтня 2015 р. та набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

Поряд з цим, втратили чинність:

наказ Мінфіну від 21.03.2012 р. N 377 «Про затвердження Порядку оформлення результатів проведення митними органами перевірок»;

наказ ДПА України від 22.12.2010 р. N 984 «Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства».

Запитували – відповідаємо: хто з «єдинників» звільнений від сплати ЄСВ?

Відповідно до законодавства платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування є фізичні особи – підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Для фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, базою нарахування єдиного внеску є суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування». При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Разом з тим є категорія «єдинників», які звільнені від сплати за себе єдиного внеску. Так, не сплачують єдиний внесок за себе ті платники єдиного податку, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Тобто, законодавство визначає лише дві умови звільнення платника від сплати єдиного внеску: наявність у особи статусу пенсіонера за віком або інваліда та факт отримання відповідно до закону пенсії або соціальної допомоги. Таким чином критерієм звільнення від сплати єдиного внеску разом із фактором отримання пенсії, у тому числі пенсії за віком на пільгових умовах, є наявність у особи, яка обрала спрощену систему оподаткування, статусу пенсіонера за віком, що встановлюється за відповідністю всім умовам, визначеним законом, зокрема досягнення певного віку, після якого вона має право на призначення відповідної пенсії. Отже, фізичні особи – підприємці, яким призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», не є пенсіонерами за віком і повинні нараховувати та сплачувати єдиний внесок на загальних підставах.

Чи потрібен РРО у разі торгівлі через Інтернет
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон 265).

Так, встановлено обов'язок суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу:

 - проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених  Законом 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

 - видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Що стосується доставки товарів кур’єрською службою, то такому продажу товарів продавець повинен забезпечити доставку покупцю раніше роздрукованого розрахункового документа (чеку) разом із придбаним товаром за допомогою кур'єрської служби (поштової служби), яка може бути як сторонньою організацією, так і структурною одиницею продавця.

Також розрахунковий документ (чек) може бути виданий покупцю кур'єром (поштовою службою) при передачі покупцю придбаного товару та сплаті ним коштів за його придбання. При цьому такий розрахунковий документ (чек) повинен бути роздрукований з використанням РРО, зареєстрованого на такого кур'єра (поштову службу).

Таким чином, при доставці кур’єром (поштою) покупцеві видається розрахунковий документ, який роздрукований кур’єром (поштою) у момент оплати товару покупцем безпосередньо при отриманні товарів. При цьому РРО повинен бути зареєстрований на кур’єра або пошту. Якщо ж товар був оплачений заздалегідь, то розрахунковий документ повинен роздрукувати продавець товарів і передати кур’єрові (пошті) для вручення покупцеві.

Як зазначено вище, Законом № 265 визначено, що операції з оплати товарів і послуг через платіжні термінали та Інтернет з використанням електронних платіжних засобів є безготівковими розрахунками. Водночас звертаємо увагу, в разі проведення розрахункових операцій у безготівковій формі з використанням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо ) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг також потрібний РРО.

Інформація з даного питання розміщена у листі ДФС України від 01.10.2015 № 20887/6/99-99-22-07-03-15.

Для чого потрібні податки дізнавались школярі Кіровського району

Усвідомлення обов’язку сплачувати податки необхідно виховувати з дитинства. Метою економічної освіти молоді, врешті, має стати така підготовка учнів, яка б забезпечила їм достатній рівень життєвої компетентності у сфері економічних відносин на рівні держави, родини та окремої людини. Вже з шкільних років молода людина повинна мислити, відчувати і сприймати економічне життя у визначений спосіб.

Щоб донести до молоді розуміння необхідності сплати податків, а також розповісти про їх роль у житті громадян, фахівцями ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська в середній школі № 9 було проведено лекцію для учнів дев’ятих класів.

Під час лекції податківці розповіли учням історію виникнення податків, їх роль у формуванні державного бюджету та зупинились на характеристиці діючих систем оподаткування суб’єктів бізнесу.

По закінченню заходу було проведено вікторину, під час якої учні активно відповідали на запитання про податки.

За словами завідувача сектору комунікацій ДПІ у Кіровському районі Наталії Горяної , проведення таких заходів допомагає дітям розуміти як правильно будувати стосунки із державою, використовувати свої права та виконувати обов’язки.



Акцизний податок поповнив місцевий бюджет майже на 20 мільйонів гривень.

Надходження акцизного податку – одне із джерел поповнення місцевих бюджетів регіону. Так, протягом поточного року  платниками акцизного податку перераховано 20,9 млн. грн. Як бачимо, внесенні зміни у чинне податкове законодавство у 2015 році дали змогу місцевим бюджетам отримати додаткові можливості для вирішення соціально-економічних проблем.



Нагадаємо, що в Україні акцизний податок запроваджено відповідно до норм Закону України від 28 грудня 2014 року №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» Платники акцизного податку подають звітність до податкової інспекції за місцем реєстрації щомісяця, не пізніше 20 числа наступного звітного періоду. Місцем реєстрації платника, що є суб’єктом господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів, є місцезнаходження пункту продажу товарів. Сума податку перераховується до бюджету протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Кодексом для подання податкової декларації за місячний податковий період.


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка