Навчально-методичний посібник для студентів заочної форми навчання, які навчаються за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавр



Сторінка1/11
Дата конвертації07.05.2016
Розмір1.99 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11
Міністерство фінансів України

Дніпропетровська державна

фінансова академія

правознавство

Навчально-методичний посібник

Дніпропетровськ – 2011

МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ



Дніпропетровська державна фінансова академія

Центр заочного навчання та дистанційної освіти

Кафедра гуманітарних дисциплін

правознавство

Навчально-методичний посібник
для студентів заочної форми навчання, які навчаються

за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавр

за галуззю знань 0305 «Економіка та підприємництво»

за напрямами підготовки – 6.030508 «Фінанси і кредит», 6.030508 «Фінанси і кредит» (зі скороченим терміном підготовки),

6.030504 «Економіка підприємства»,

6.030505 «Управління персоналом та економіка праці»



Дніпропетровськ – 2011

ББК 67

С 30 Семенова Л.Ю.

Правознавство: навчально-методичний посібник для студентів заочної форми навчання – Дніпропетровськ: Дніпропетровська державна фінансова академія, 2011. – 136 с.

Навчально-методичний посібник містить програму навчальної дисципліни, методичні рекомендації до виконання самостійної роботи, методичні рекомендації до виконання індивідуальних завдань, методичні рекомендації та завдання до виконання домашньої контрольної роботи, список рекомендованої літератури.




Автор:

Л.Ю. Семенова -

старший викладач кафедри гуманітарних дисциплін Дніпропетровської державної фінансової академії

Рецензенти:

В.Ю. Федюк -

С.С.Бескаравайний



к.філос.н., доцент кафедри гуманітарних дисциплін Дніпропетровської державної фінансової академії

к.філос.н., доцент кафедри філософії Національної металургійної академії України



Відповідальний за випуск

В.П.Капітон -

д.філос.н., професор, завідувач кафедри гуманітарних дисциплін Дніпропетровської державної фінансової академії

Обговорено і схвалено на засіданні Вченої ради факультету управління персоналом та економіки праці

Протокол № 3 від 05.12.2011 р.
Розглянуто і схвалено на засіданні кафедри гуманітарних дисциплін

Протокол № 4 від 18.11.2011 р.



Зміст


Вступ………………………………………………………………..

4

1. Програма навчальної дисципліни………………………………

6

2. Методичні рекомендації до самостійної роботи………………

3. Методичні рекомендації до семінарських занять



12

77


4. Методичні рекомендації до виконання індивідуальних завдань

81

5. Методичні рекомендації до виконання домашньої контрольної роботи……………………………………………………………….

88


6. Список рекомендованої літератури…………………………….

112

Глосарій……………………………………………………………..

Додатки……………………………………………………………..



114

130



Вступ
В умовах становлення України як демократичної, правової держави, в ході формування засад громадського суспільства необхідно на державному рівні вдосконалювати правову освіту населення, створювати належні умови для того, щоб громадяни набували правових знань, вирішувати питання розвитку правосвідомості та правової культури населення, подолання правового нігілізму. Це можна забезпечити насамперед шляхом удосконалення правової освіти (саме з такою метою видано Указ Президента України «Про Національну програму правової освіти населення» від 18.10.2001 р.).

У Конституції України відображено державу з верховенством правового закону і визнанням людини найвищою соціальною цінністю, як сучасного орієнтира розвитку суспільства, його історичної перспективи.

Реалізація конституційних ідей пов’язана із формуванням високого рівня правової культури як суспільства так і кожної людини.

Юридичні реалії, з якими зустрічається в житті людина, осягаються юридичними науками в основному прикладного профілю, первинно галузевими, такими як цивільне, господарське, фінансове, трудове, адміністративне, кримінальне право та іншими галузями права. У кожної науки – своя азбука. Є така азбука й у науці про право. Ази права – це не просто загальні відомості, а теоретичні основи спеціальних наукових знань про право.

Вивчення дисципліни «Правознавство» у вищих навчальних закладах має важливе значення в загальній системі підготовки майбутніх спеціалістів.

Метою вивчення дисципліни є: формування системи знань з основ теорії держави і права та провідних галузей права (конституційного, адміністративного, цивільного, фінансового, трудового, міжнародного тощо); засвоєння методів правового регулювання економіки; з’ясування засад юридичного забезпечення підприємницької й господарської діяльності.

Завданням вивчення дисципліни є: формування правової свідомості та правової культури молоді, надання допомоги студентам у з’ясуванні проблем становлення державності та правової системи України, правового забезпечення створення засад громадянського суспільства, демократичної держави соціально-правового спрямування, ознайомлення з порядком розв’язання господарських спорів, розгляду цивільних, адміністративних та кримінальних справ; ознайомлення з механізмом захисту прав і свобод людини і громадянина, формування вмінь та навичок користування нормативно-правовими актами.

Предметом вивчення є: правові відносини в суспільстві.

Студенти, вивчаючи основні положення теорії держави і права, найважливіші інститути конституційного, адміністративного, трудового, фінансового та інших галузей права, набувають навички використання чинного законодавства у своїй професійній діяльності.

Недостатня правова підготовка фахівців призводить до втрат у сфері економіки і порушень фінансової, договірної та службової дисципліни.

Вивчення і засвоєння студентами зазначеного предмета сприятиме усвідомленню необхідності побудови правової держави, й також додержання верховенства права у суспільстві.

Згідно з робочим навчальним планом вивчення дисципліни «Правознавство» передбачає організацію навчального процесу, який складається з лекцій, домашньої роботи, самостійної роботи, індивідуальних занять, контрольних заходів.

Лекції покликані формувати у студентів основи знань з дисципліни та визначити основні напрями, зміст і характер самостійної роботи і консультацій.

Самостійна робота є логічним продовженням лекційних занять, проводиться під керівництвом викладача і передбачає вивчення основного тексту підручників, додаткових джерел, поточної інформації, законодавчого та інструктивного матеріалу, розв’язання ситуаційних завдань, відповіді на питання для самоконтролю, виконання індивідуальних занять.

Студент самостійно обирає тривалість і режим роботи над програмним матеріалом в залежності від своїх здібностей і конкретних умов.



Форма підсумкового контролю – поточний модульний контроль.
1. Програма НАВЧАЛЬНОї дисципліни

«Правознавство»
Мета: формування системи знань з основ теорії держави і права та провідних галузей права (конституційного, адміністративного, цивільного, фінансового, трудового, міжнародного тощо); засвоєння методів правового регулювання економіки; з’ясування засад юридичного забезпечення підприємницької й господарської діяльності.
Компетенції, які необхідно сформувати в результаті вивчення навчальної дисципліни:

Інструментальні компетенції:

  • здатність отримувати, аналізувати та систематизувати інформацію з питань програмного матеріалу навчальної дисципліни з різних джерел (підручники, навчальні посібники, періодична література, Internet);

  • здатність ефективно організовувати свій робочий час та вибудовувати стратегію навчання;

  • здатність самостійно приймати рішення та вирішувати проблеми, пов’язані з процесом навчальної діяльності.

Міжособистісні компетенції:

  • здатність здійснювати ефективну міжособистісну комунікацію;

  • здатність працювати у команді;

  • прихильність до етичних цінностей та дотримання законодавчих норм.

Системні компетенції:

  • здатність застосовувати набуті знання у професійній діяльності.

  • здібність до безперервного навчання з метою адаптації до нових ситуацій.

  • здатність до творчості у процесі навчання та професійної діяльності.

Спеціальні компетенції:

  • розуміння законів та нормативно-правових актів, що регулюють відносини у різних сферах права, механізмів виникнення цих правовідносин;

  • вміння аналізувати взаємовідносини і діяльність різних суб’єктів правових відносин;

  • володіння понятійно-категоріальним апаратом правознавства;

  • усвідомлення особливостей взаємодії права з політичною, соціальною та економічною сферами життя суспільства;

  • уміння аналізувати суть і функції права як самостійного інституту правознавства;

  • отримання навичок аналізу сутності та видів правовідносин, що виникають між фізичними та юридичними особами;

  • вміння синтезовано застосовувати здобуті знання у особистому житті та професійній діяльності;

  • здатність орієнтуватись в законодавчій та нормативній базі;

  • вміння давати характеристику сутності правових відносин, що складаються в різних галузях права між суб’єктами права;

  • отримання навичок аналізу сутності правової свідомості.

1.2 Тематичний план навчальної дисципліни


Назва модуля, змістового модуля, теми

Модуль I. Правознавство

Змістовий модуль 1. Загальні засади правознавства та окремі галузі юриспруденції

Тема 1. Основи теорії держави і права

Тема 2. Конституційне право

Тема 3. Цивільне право

Тема 4. Адміністративне право

Тема 5. Трудове право

Тема 6. Сімейне право

Тема 7.Основи соціального законодавства

Тема 8. Кримінальне право

Тема 9. Судові та правоохоронні організації

Тема 10. Розгляд цивільних, адміністративних, кримінальних справ та вирішення господарських спорів

Тема 11. Аграрне, земельне та екологічне право

Тема 12. Фінансове право

Тема 13. Банківське право

Тема 14. Міжнародне право

Модуль IІ

Індивідуальне науково-дослідне завдання

Підсумковий контроль: ПМК (дз)


1.2. Зміст навчальної дисципліни

«правознавство»

Модуль I. Правознавство

Змістовий модуль 1. Загальні засади правознавства та окремі галузі юриспруденції

Тема 1. Основи теорії держави і права

Походження держави і права. Виникнення права. Сутність та функції держави. Типи держав. Форми держави у сучасному світі. Основні етапи розвитку української державності.

Сутність права. Система права. Джерела права. Правовідносини.
Тема 2. Конституційне право

Основні аспекти конституційного значення України-Русі у перед державну епоху. Акти державно-конституційного характеру ХV- ХIХ ст.ст. Універсали Центральної Ради. Сутність конституції та її роль в житті держави. Конституція Радянської України. Загальна характеристика Конституції України. Територіальний устрій України. Права і свободи людини та громадянина. Форми народовладдя в Україні. Система державних органів в Україні.


Тема 3. Цивільне право

Цивільне право як самостійна галузь права. Предмет та метод цивільного права. Принципи та функції цивільного права. Джерела цивільного права.

Поняття, зміст та види цивільних правовідносин. Суб’єкти цивільно-правових відносин.

Правочини. Представництво довіреність. Позовна давність.

Поняття та зміст права власності. Об’єкти та суб’єкти права власності. Набування та припинення права власності.

Форми власності. Захист права власності.

Предмет та зміст зобов’язального права. Цивільно-правові договори та їхня форма. Суб’єкти договірних зобов’язань. Виконання зобов’язань. Забезпечення виконання зобов’язань.
Тема 4. Адміністративне право

Предмет та система адміністративного права України. Джерела адміністративного права. Адміністративно-правові відносини.

Адміністративне правопорушення. Засоби адміністративного впливу. Загальні правила накладання адміністративних стягнень.
Тема 5. Трудове право

Загальні положення. Колективний договір. Трудовий договір. Переведення на іншу роботу. Підстави припинення трудового договору. Робочий час та час відпочинку. Матеріальна відповідальність працівників. Трудова дисципліна. Індивідуальні трудові спори.


Тема 6. Сімейне право

Загальна характеристика сімейних відносин. Правове регулювання шлюбно-сімейних відносин. Особисті та майнові права подружжя. Припинення подружніх відносин. Зміст правовідносин між батьками та дітьми. Аліментні зобов’язання. Опіка та піклування.


Тема 7. Основи соціального законодавства

Поняття соціального захисту та його види. Джерела права соціального захисту та забезпечення населення. Правові основи пенсійного забезпечення. Особливості правового захисту ветеранів праці, інвалідів, потерпілих від катастрофи на ЧАЕС.


Тема 8. Кримінальне право

Поняття кримінального права. Система кримінального права. Поняття злочину та його ознаки. Підстави кримінальної відповідальності. Обставини, що виключають злочинність дії. Кримінальне покарання, його види та порядок призначення. Звільнення від кримінальної відповідальності.


Тема 9. Судові та правоохоронні організації

Судова влада України: поняття та зміст. Система судової влади. Правовий статус працівників органів суду, прокуратури та МВС України.


Тема 10. Розгляд цивільних, адміністративних, кримінальних справ та вирішення господарських спорів

Правові засади розгляду цивільних, адміністративних та кримінальних справ. Джерела процесуального права.


Тема 11. Аграрне, земельне та екологічне право

Предмет, об’єкти та джерела екологічного законодавства. Екологічні права та обов’язки громадян. Право природокористування. Економіко-правовий механізм в сфері екології. Юридична відповідальність за порушення екологічного законодавства.

Земельні правовідносини як предмет земельного права. Завдання земельного права та його головні джерела. Форми та види власності на землю. Відповідальність за порушення Земельного законодавства України. Охорона земель. Контроль над використанням та охороною земель.
Тема 12. Фінансове право

Предмет, метод та джерела фінансового права. Фінансові правовідносини. Фінансовий контроль в Україні. Бюджетна система України. Державний бюджет України. Види державних фондів України.


Тема 13. Банківське право

Предмет, метод, джерела банківського права. Банківська система України. Правовий статус Національного банку України та інших банків України. Банківське кредитування.


Тема 14. Міжнародне право

Система міжнародного права. Сфера дії міжнародного права. Міжнародне і національне право. Основні принципи міжнародного права.


Модуль ІІ

Індивідуальне науково-дослідне завдання

2. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
Модуль I. Правознавство

Змістовий модуль 1. Загальні засади правознавства та окремі галузі юриспруденції

Тема 1. Основи теорії держави і права

Мета: засвоєння, закріплення, поглиблення і систематизація знань про:


  • походження держави і права;

  • виникнення права;

  • сутність та функції держави;

  • форми держави у сучасному світі;

  • основні етапи розвитку української державності;

  • сутність та система права;

  • правовідносини.


План вивчення теми
1. Передумови виникнення держави і права.

2. Теорії виникнення держави.

3. Право - особливий вид соціальних норм.

4. Поняття, ознаки і суть права.


Методичні рекомендації до самостійної роботи
При вивченні першого питання студенти повинні запам’ятати, що держава є формою організації суспільного життя, системою соціального управління, що забезпечує цілісність суспільства, його нормальне, стабільне функціонування.

ЇЇ виникнення обумовлене потребою суспільства зберегти свою цілісність за його розшарування на нерівні за своїм соціальним становищем верстви та необхідністю здійснення ефективного соціального управління за умов збільшення населення, заміни безпосередніх родоплемінних зв’язків на опосередковані відносини товарообміну продуктами виробництва, що є проявом ускладнення суспільного життя.

Тому держава як універсальна політична форма організації суспільства виникла в результаті розпаду родового ладу. Причинами виникнення держави у правовій науці прийнято вважати:


  • три суспільні поділи праці - вирізнення скотарських племен, відокремлення ремесла від рільництва, виникнення й розвиток торгівлі;

  • появу надлишкового продукту, сім ї, приватної власності й майнової нерівності;

  • утворення класів як великих груп людей з протилежними інтересами і появу міжкласових конфліктів;

  • неспроможність суспільної влади первісного ладу врегулювати класові суперечності й конфлікти.

В подальшому економічно пануючі класи підпорядкували собі державу як гаранта свого привілейованого стану.

Таким чином, потреба суспільства у реалізації організаційно-правових функцій була головним фактором виникнення держави.

Студенти повинні знати, що право, як і держава, виникло завдяки необхідності управління соціальними процесами.

Причинами виникнення права у найбільш загальному вигляді прийнято вважати:



  • потребу суспільства у врегулюванні економічних відносин, утвердженні статусу товаровиробників-власників;

  • необхідність у забезпеченні стійких економічних зв’язків та умов для економічної самостійності;

  • перетворення людини у відносно самостійного індивіда з претензією на соціальну свободу.

Таким чином, студенти повинні уяснити, що виникнення права пов’язане з розвитком виробництва, ускладненням політичного і духовного життя суспільства, становленням особистості як учасника суспільних відносин та з формуванням держави, для якої право було механізмом суспільного регулювання.

При підготовці до другого питання студенти повинні зрозуміти, що у теорії держави і права існують різноманітні концепції виникнення держави.

Однією з теорій виникнення держави і права є історико–матеріалістична теорія, прихильниками якої були Л.Морган, К.Маркс, Ф. Енгельс та ін. У вітчизняній юридичній науці вона набула домінуючого значення. Згідно з даною теорією держава - це продукт природно-історичного розвитку суспільства. Так, якщо первісне суспільство характеризувалося відсутністю держави, то його подальший економічний розвиток призвів до появи матеріальних і соціальних умов виникнення держави. Логіка процесу виникнення держави відображена в уже згадуваних етапах розвитку суспільства як єдиного цілого. При цьому економічно пануючий та наймогутніший клас одночасно стає й класом політично пануючим. Захопивши публічну владу, цей клас формує вигідні для себе органи влади. До того ж економічний розвиток суспільства призводить до необхідності управляти суспільними справами. Ці функції бере на себе держава. В історико-матеріалістичній теорії розрізняють три основні форми виникнення держави:


  • афінську;

  • римську;

  • германську,

які пов’язані з особливостями виникнення держави у цих народів.

Існують також інші концепції виникнення держави, а саме:



  • теорія суспільного договору - Грацій, Спіноза, Гоббс, Руссо, Радищев та ін.;

  • психологічна. Згідно з цією теорією, держава виникла завдяки особливим властивостям психіки людини –Петражицький;

  • теорія насильства, за якою держава виникла в результаті завоювання одних народів іншими - Гумплович, Каутський, Дюрінг та ін.;

  • органічна, обґрунтована англійським філософом Г. Спенсером. Автор проводив аналогію між державою та біологічним організмом, який народжується, функціонує і відмирає;

  • теологічна, автором якої був Ф Аквінський. Держава, за його твердженням, має божественне походження;

  • патріархальна теорія - Аристотель, Фільмер, Михайловський, згідно з якою держава є результатом розвитку сім’ї по батьківській лінії;

  • технократична, суть якої полягає у виникненні держави у зв’язку з необхідністю здійснювати управління технічними засобами та знаряддями праці - З. Бжезінський;

  • географічна;

  • космічна;

  • демографічна;

  • антропологічна та ін.

При підготовці до наступного питання студенти повинні знати, що кожне суспільство має регулювати відносини між людьми. Таке регулювання та охорона суспільних відносин здійснюється за допомогою соціальних норм.

Студентам треба запам’ятати, що соціальні норми - це історично зумовлені правила поведінки чи діяльності людей, що мають загальний характер, є результатом свідомої вольової діяльності людини і забезпечуються різноманітними засобами соціального впливу.

Студенти повинні знати, що розрізняють такі види соціальних норм:


  • юридичні;

  • моральні;

  • корпоративні;

  • звичаї, традиції.

Правові (юридичні) норми посідають особливе місце в системі соціальних норм. Ця особливість виражається в соціальній цінності права, в його ознаках і функціональній ролі у суспільстві. Відмінності правових норм від інших соціальних норм наведено нижче:


Правові норми

Інші соціальні норми

1. Виникають разом із державою, встановлюються чи санкціонуються нею.

1. Існують у будь-якому суспільстві, встановлюються чи санкціонуються іншими суб’єктами.

2. Виражають волю домінуючої частини суспільства.

2. Виражають волю різних верств населення.

3. Утворюють внутрішньо-узгоджену цілісність, єдність - систему права.

3. Можуть існувати і безсистемно, не будучи внутрішньо узгодженими

4. Існують у суспільстві як система норм.

4. Існують здебільшого у вигляді декількох відносно самостійних систем нормативного регулювання.

5. Формулюють правила поведінки у вигляді прав та обов’язків.

5. Виражаються не тільки через права та обов’язки, а й через загальні принципи, цілі, гасла тощо.

6. Формально визначені, зовнішньо-обєктовані.

6. Зазвичай позбавлені формальної визначеності, можуть виражатись у будь-яких, не завжди фіксованих формах.

7. Мають точно визначені межі дії.

7. Не завжди мають точно визначені межі дії.

8. Забезпечується державним примусом та іншими засобами.

8. Забезпечуються звичкою, внутрішнім переконанням, моральним, громадським впливом та іншими позадержавними засобами

Таким чином, студентам треба зрозуміти, що право, як особливий вид соціальних норм відрізняється від інших соціальних норм взаємозв’язком із державою, напрямками та способами впливу на суспільні відносини.

При підготовці четвертого питання студентам треба запам’ятати, що в юридичній літературі право розглядають як загально соціальне явище і як волевиявлення держави - юридичне явище.

При цьому ознаками права є:



  • нормативність;

  • вираження права в законах та інших джерелах права, які встановлюються державою;

  • державне забезпечення;

  • право - це міра свободи людини, критерій її поведінки у суспільстві;

  • загальнообов’язковий характер.

Отже, право слід розглядати як єдину, юридично цілісну внутрішньо узгоджену систему загальнообов’язкових норм поведінки, встановлених чи санкціонованих державою з метою регулювання суспільних відносин.
Ключові поняття
Держава - форма організації суспільного життя, система соціального управління, що забезпечує цілісність суспільства, його нормальне, стабільне функціонування.

Соціальні норми - історично зумовлені правила поведінки чи діяльності людей, що мають загальний характер, є результатом свідомої вольової діяльності людини і забезпечується різноманітними засобами соціального впливу.

Право - єдина, юридично цілісна внутрішньо узгоджена система загальнообов’язкових норм поведінки, встановлених чи санкціонованих державою з метою регулювання суспільних відносин.
Питання для самоконтролю
1. Визначте поняття суспільства, його структуру та основні ознаки.

2. Назвіть та охарактеризуйте основні теорії походження держави.

3. Визначте поняття, ознаки та сутність держави.

4. Охарактеризуйте типи держави.

5. Надайте загальну характеристику і поняття форми держави.

6. Охарактеризуйте форми державного територіального устрою

7. Охарактеризуйте форми державно-правового режиму.

8. Надайте поняття та охарактеризуйте види функцій держави.

9. Назвіть основні закономірності виникнення права.

10. Визначте поняття, ознаки та функції права.

11. Охарактеризуйте джерела права.

12. Визначте поняття, структуру та види правовідносин.

13. Надайте поняття законності та правопорядку.

14. Охарактеризуйте види суб’єктивних прав громадян.


Бібліографічний список

Основна література: 1, 3, 5, 8, 9 , 12.

Додаткова література: 2, 3, 6, 9, 13, 18, 19, 16, 20.


  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка