Науково-методичні аспекти лінгвістичної експертизи законопроектів



Скачати 22.08 Kb.
Дата конвертації03.11.2016
Розмір22.08 Kb.
НАУКОВО-МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ ЛІНГВІСТИЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ ЗАКОНОПРОЕКТІВ
Артикуца Наталія Володимирівна
Національний університет «Києво-Могилянська академія»

кафедра міжнародного права і спеціальних правових наук

Українська школа законотворчості

Інституту законодавства Верховної Ради України

Київ, Україна

artykutsa@gmail.com
У доповіді представлено результати лінгвістичного моніторингу сучасного українського законодавства, здій­снюваного у Центрі інноваційних методик правничої освіти НаУКМА. Серед найбільш поширених помилок та недоліків, виявлених у нормативно-правових актах і законопроектах: тер­мі­но­ло­гічна невпорядкованість і неузгодженість; дублетність, синонімія і варіа­тив­ність термінів у нормативному акті; “семантична дифуз­ність” та неоднозначність правової норми; амфіболія; алогізми; мовленнєва недостатність; невмотивована тавтологічність; лексична надлишковість; зміщення смислових меж; стильова невідповідність; невмотиво­ва­на ускладненість синтаксичних конструкцій; порушення родо-видових зв’яз­ків між поняттями, форм узгодження і керування; вживання запозичень замість наявного українського терміна; невиправдане калькування тощо.

Усе це актуалізує необхідність запровадження в Україні лінгвістичної експертизи законопроектів із відповідним науково-методичним забезпеченням цієї процедури. Ураховуючи досвід інших країн (зокрема РФ), лінгвістична експертиза як самостійна процедура у за­конодавчому процесі має здійснюватися паралельно і нарівні з правовою експерти­зою на стадії підготовки законопроекту до другого читання. Юрлінгвісти-експерти мають надати належну оцінку усього спектру мовних засобів і прийомів законодавця відповідно до змісту, структури і специфіки жанру зако­нодавчого акта, висловити свої рекомендації щодо виявлених помилок і недо­ліків, запропонувати оптимальні варіанти добору мовних засобів у формі редак­торської правки, яка надалі має узгоджуватись із експертами-правниками.



Основним предметом лінгвістичної процедури слугує законодавчий текст, його термінологічні, семантичні, граматичні та мовностилістичні пара­метри. Законодавчий текст повинен демонструвати зразкове літературне мов­лення, високу нормативно-правову якість тексту, понят­тєво-термінологічну узгодженість із чинним законодавством та мовностилістичну досконалість.

Експертні дослідження здійснюються за допомогою сучасних методів лінг­ві­стичного аналізу законодавчого матеріалу, найчастіше шляхом синтезу та комбінування традиційних, класичних наукових методів із новими, формалізо­ва­ними методами. Серед них: стилістичний експеримент, тезаурування, моделювання та ін. Останні передбачають розроблення спеціальних комп’ютер­них програм і створення ефективних робочих прийомів, які дозволятимуть достатньо швидко опрацьовувати значні обсяги законодавчого матеріалу. Усе це потребує використання широкого спектра знань із галузей правознавства, юридичної техніки, лінг­вістики, інформатики, логіки, герменевтики тощо.


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка