Наказ Міністерства внутрішніх справ України



Дата конвертації08.05.2016
Розмір0.66 Mb.
ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства внутрішніх

справ України

__________________ № ______

ПРАВИЛА

авіаційного пошуку і рятування в Україні


І. Загальні положення
1. Ці Правила регламентують організацію та проведення авіаційного пошуку і рятування в авіаційному районі пошуку і рятування України.

2. Ці Правила є обов’язковими для юридичних і фізичних осіб, на яких покладено функції з організації та проведення авіаційного пошуку


і рятування або, які залучаються до виконання заходів з авіаційного пошуку
і рятування.
3. У цих Правилах терміни вживаються у таких значеннях:
1) авіаційний пошук і рятування – комплекс заходів, спрямованих
на виявлення повітряних суден, які зазнали або зазнають лиха, та надання своєчасної допомоги потерпілим внаслідок авіаційної події.

Авіаційний пошук і рятування включає:

організацію та здійснення оповіщення про повітряні судна,
що зазнають або зазнали лиха;

організацію чергування органів управління, пошуково-рятувальних сил і засобів;

організацію та проведення операцій з авіаційного пошуку і рятування (пошукових-рятувальних робіт);
2) авіаційний район пошуку і рятування України – зона, яка включає територію України та акваторію Чорного і Азовського морів, у межах якої Україна забезпечує авіаційний пошук і рятування;

3) авіаційні роботи з пошуку і рятування – польоти, під час здійснення яких, пошуково-рятувальне повітряне судно використовується для визначення місцезнаходження об’єктів, що зазнали лиха, а також для рятування та надання допомоги особам, які постраждали;


4) координатор на місці проведення робіт – керівник на місці проведення робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, пов’язаної з авіаційною подією;
5) координатор операції з авіаційного пошуку і рятування – керівник робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, пов’язаної з авіаційною подією;
6) операція з авіаційного пошуку і рятування – сукупність узгоджених та взаємопов’язаних за єдиним задумом, планом, метою, місцем та часом пошуково-рятувальних дій органів управління, сил і засобів системи авіаційного пошуку і рятування;
7) пошуково-рятувальні засоби – пошуково-рятувальні повітряні судна, наземні, водні та інші транспортні засоби з відповідним рятувальним обладнанням, засоби зв’язку, радіотехнічного, навігаційного забезпечення, обладнання та спорядження, призначені для проведення пошуково-рятувальних робіт;
8) пошуково-рятувальні роботи – роботи, під час здійснення яких використовуються пошуково-рятувальні сили і засоби для визначення місцезнаходження об’єктів та суб’єктів, що зазнали лиха, а також для рятування осіб, які постраждали, надання їм невідкладної медичної допомоги та доставки у безпечне місце;
9) пошуково-рятувальні сили – штатні та позаштатні пошукові
та аварійно-рятувальні підрозділи та їх органи управління;
10) район відповідальності аеродрому (злітно-посадкового майданчика) за пошук і рятування – територія (місцевість, акваторія), обмежена колом радіусом 10 км від центру аеродрому (КТА), і повітряний простір над нею,
в межах якого авіаційний пошук і рятування організовується експлуатантом аеродрому (злітно-посадкового майданчика);
11) система авіаційного пошуку і рятування – сукупність органів управління, сил та засобів, що є складовими ЄДСЦЗ, НСПРМ, ЄСПАРПР,
які здійснюють авіаційний пошук і рятування за встановленими правилами
та процедурами;

12) штаб операції з авіаційного пошуку і рятування – штаб з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, пов’язаної з авіаційною подією, що є робочим органом координатора операції з АПР.

У цих Правилах інші терміни, що використовуються, вживаються
у значеннях, наведених у Повітряному кодексі України, Кодексі цивільного захисту України та Порядку залучення пошуково-рятувальних сил і засобів до проведення робіт з пошуку і рятування, відшкодування витрат, пов’язаних з їх проведенням, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України
від 14 листопада 2012 року № 1037.
4. У цих Правилах скорочення мають таке значення:

АДЦПР – авіаційний допоміжний центр пошуку і рятування

АП – авіаційна подія

АПР – авіаційний пошук і рятування

АРК – аварійно-рятувальна команда

АРПР – авіаційні роботи з пошуку і рятування

АРР – аварійно-рятувальні роботи

ГАКЦПР – Головний авіаційний координаційний центр пошуку


і рятування

ГКП – група керівництва польотами

ГКЦ ЗСУ – Головний командний центр Збройних Сил України

ГУ (У) – Головне управління (управління)

ГУ НГ України – Головне управління Національної гвардії України

ГЦУС – головний центр управління службою

ДА – державна авіація

ДМРКЦ – Державний морський рятувально-координаційний центр

ЄДСЦЗ – єдина державна система цивільного захисту

ЄСПАРПР – єдина система проведення авіаційних робіт з пошуку


і рятування

ЗСУ – Збройні Сили України

КТА – контрольна точка аеродрому

КЦПР – координаційний центр пошуку і рятування

МОГ – мобільна оперативна група

МРКПЦ – морський рятувально-координаційний підцентр

НПРГ – наземна пошуково-рятувальна група

НС – надзвичайна ситуація

НСПРМ – Національна система пошуку і рятування на морі

ОКЦ – оперативно-координаційний центр

ОПР – обслуговування повітряного руху

ОЧЗ – оперативно-чергова зміна

ОЧС – оперативно-чергова служба

ППРГ – повітряна пошуково-рятувальна група

ПРЗП – пошуково-рятувальне забезпечення польотів

ПРПС – пошуково-рятувальне повітряне судно

ПРСЗ – пошуково-рятувальні сили і засоби

ПРР – пошуково-рятувальні роботи

ПС – повітряне судно

ПУ – пункт управління

РВ аеродрому – район відповідальності аеродрому (злітно-посадкового майданчика) за пошук і рятування

РДЦ – районний диспетчерській центр Украероруху

РСП – регіональний структурний підрозділ Украероруху

РПДГ – рятувальна парашутно-десантна група

Система АПР – система авіаційного пошуку і рятування

СКП Управління авіації ГУ НГ України – стаціонарний командний пункт Управління авіації ГУ НГ України

Украерорух – Державне підприємство обслуговування повітряного руху України

Украероцентр – Український центр планування використання повітряного простору України та регулювання повітряного руху

ЦА – цивільна авіація
ІІ. Система авіаційного пошуку і рятування
1. Організація авіаційного пошуку і рятування
1. ПС, що зазнає або зазнало лиха в авіаційному районі пошуку і рятування України, та всі особи, які перебувають (перебували) на його борту, незалежно від громадянства, статусу, обставин, підлягають негайному пошуку і рятуванню.
2. АПР в авіаційному районі пошуку і рятування України здійснюється системою АПР.
3. Організацію АПР в авіаційному районі пошуку і рятування України здійснює ДСНС України.
4. Організація та проведення пошуку і рятування повітряних суден
у РВ аеродрому здійснюється експлуатантом аеродрому із залученням сил і засобів ЄДСЦЗ, НСПРМ та ЄСПАРПР.
5. Організація пошуку і рятування у районах, де Україна межує
із суміжними державами, регламентується двосторонніми угодами.
6. Пошук і рятування повітряних суден України, що зазнають
або зазнали лиха за межами території України, здійснюються відповідно
до порядку, встановленого державою, на території якої відбулася авіаційна подія, та відповідно до міжнародних договорів України.
7. Україна надає дозвіл на доступ на свою територію рятувальних команд іншої держави з метою пошуку місця авіаційної події і рятування людей, які залишилися живими, відповідно до договорів, учасником яких вона є.
2. Функції системи авіаційного пошуку і рятування
1. Система АПР забезпечує виконання наступних функцій:

оповіщення взаємодіючих органів управління, ПРСЗ про ПС,


що зазнають або зазнали лиха;

організацію та координацію заходів реагування служб пошуку


і рятування;

проведення операцій з АПР.


2. ЄДСЦЗ з метою проведення АПР:

забезпечує постійну готовність до дій органів управління, сил і засобів цивільного захисту, що залучаються до проведення АПР;

здійснює оповіщення взаємодіючих органів управління про ПС,
що зазнають або зазнали лиха;

здійснює комплекс заходів із реагування на НС, пов’язані з АП, ліквідації їх наслідків;

організовує управління силами реагування, спеціальними
і спеціалізованими формуваннями під час проведення операцій з АПР;

координує дії органів управління, сил і засобів цивільного захисту


під час реагування на АП.
3. НСПРМ з метою проведення АПР:

забезпечує постійну готовність до дій органів управління, ПРСЗ НСПРМ, що залучаються до проведення АПР;

здійснює оповіщення взаємодіючих органів управління про ПС,
що зазнають або зазнали лиха;

здійснює комплекс заходів із реагування на НС, пов’язані з АП, ліквідації їх наслідків;

здійснює управління силами реагування НСПРМ під час проведення ПРР на морі;

координує дії органів управління, ПРСЗ НСПРМ під час реагування


на АП.
4. ЄСПАРПР з метою проведення АПР:

забезпечує чергування ПРСЗ ЄСПАРПР та органів управління ними


за єдиним планом;

здійснює оповіщення взаємодіючих органів управління про ПС,


що зазнають або зазнали лиха;

здійснює залучення сил і засобів до проведення ПРР;

здійснює обслуговування повітряного руху ПРПС;

забезпечує виділення аеродромів (злітно-посадкових майданчиків)


для ПРПС під час проведення АРПР;

здійснює управління ПРПС під час проведення АРПР у разі АП


та інших НС;

координує дії органів управління, ПРСЗ ЄСПАРПР під час проведення АПР.


3. Органи управління та координація у системі авіаційного

пошуку і рятування


1. У системі АПР постійно діючими органами управління є:

ГАКЦПР;


КЦПР ЗСУ;

КЦПР ЦА;


Украероцентр;

ДМРКЦ;


СКП Управління авіації ГУ НГ України;

ГЦУС Адміністрації Держприкордонслужби України;

АДЦПР;

ОКЦ ГУ (У) ДСНС України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі;



РДЦ;

МРКПЦ;


ПУ аеродромів ДА та ЦА – командні пункти, командно-диспетчерські пункти, аеродромно-диспетчерські вишки, центральні диспетчерські служби аеродромів та інші.
2. Функції органів управління під час здійснення АПР:
1) ГАКЦПР:

організація чергування ОЧЗ ГАКЦПР у цілодобовому режимі;

організація взаємодії органів управління під час проведення АПР
на державному рівні;

відпрацювання зведеного плану чергування авіаційних пошуково-рятувальних сил та засобів, доведення його до взаємодіючих органів управління системи АПР;

контроль готовності чергових ПРПС до виконання АРПР;

координація дій органів управління системи АПР під час організації


та проведення АПР;

забезпечення оповіщення взаємодіючих органів управління про ПС,


що зазнають або зазнали лиха;

визначення аварійної стадії щодо ПС, що зазнає або зазнало лиха у разі якщо інформація про це надійшла не від органів ОПР;

приведення у відповідні ступені готовності чергові ПРПС;

залучення у встановленому порядку чергових ПРПС до проведення АРПР та контроль їх дій;

надання до штабу операції з АПР, у разі його створення, інформації
про прийняті заходи щодо пошуку і рятування, результати дій та пропозицій
з питань організації та проведення операції з АПР;

підготовка та надання звіту про проведення операції з АПР


(пошуково-рятувальних робіт) до штабу операції з АПР;

ведення досьє призупиненої справи операції з АПР.

При координації операції з АПР :

розроблення спільно з взаємодіючими органами управління план


пошуку та/або план рятування та доведення його до учасників пошуку
і рятування;

залучення до пошуку і рятування сил і засобів відповідно до планів взаємодії або відповідно до розроблених планів пошуку або плану рятування;

відкриття справи операції з АПР;

повідомлення через відповідний орган управління державного органу, який займається розслідуванням АП та експлуатанта ПС про АП;

контроль за проведенням операції з АПР та внесення, при необхідності, змін та доповнень до плану пошуку та плану рятування;

надання пропозицій до ДСНС України про завершення


або призупинення операції з АПР та інформування про прийняте рішення органів управління, що залучалися до операції з АПР;

підготовка звіту про проведення операції з АПР;

формування справи операції з АПР;
2) КЦПР ЗСУ (КЦПР ЦА, СКП Управління авіації ГУ НГ України, ГЦУС Адміністрації Держприкордонслужби України):

організація чергування ОЧЗ КЦПР ЗСУ (КЦПР ЦА, СКП Управління авіації ГУ НГ України, ГЦУС Адміністрації Держприкордонслужби України)


у цілодобовому режимі;

підтримання взаємодії з органами управління системи АПР;

надання ГАКЦПР відомостей про чергові ПРСЗ до зведеного плану чергування авіаційних пошуково-рятувальних сил та засобів;

доведення зведеного плану чергування авіаційних пошуково-рятувальних сил та засобів до визначених органів управління проведенням АПР;

контроль готовності відомчих чергових ПРСЗ до виконання робіт
з пошуку і рятування у визначених районах відповідальності за пошук
і рятування;

оповіщення взаємодіючих органів управління системи АПР


та визначених відомчих органів управління про ПС, що зазнають
або зазнали лиха;

надання ГАКЦПР пропозицій з питань організації та проведення АПР;

участь у розробленні ГАКЦПР плану пошуку та/або плану рятування
та доведення їх до відповідних відомчих органів управління та ПРСЗ;

залучення, у встановленому порядку, до ПРР відомчих ПРСЗ;

контроль за вильотом (виходом) відомчих ПРСЗ у район пошуку
(до місця авіаційної події) та контроль за їх діями;

координація дій відомчих органів управління та сил під час організації та проведення ПРР у визначених районах відповідальності за пошук


і рятування;

сприяння ГАКЦПР у вирішенні питань щодо виділення аеродромів (злітно-посадкових майданчиків) для ПРПС, що залучаються до АПР,


та забезпеченні їх польотів;

надання ГАКЦПР пропозицій щодо нарощування ПРСЗ;

інформування ГАКЦПР про прийняті заходи та результати дій щодо пошуку і рятування;

підготовка та надання звіту про проведення операції з АПР


(пошуково-рятувальних робіт) до штабу операції з АПР (ГАКЦПР);
3) АДЦПР:

організація чергування ОЧЗ АДЦПР у цілодобовому режимі;

організація взаємодії органів управління та сил системи АПР
на регіональному рівні у відповідному підрайоні пошуку і рятування;

доведення зведеного плану чергування авіаційних пошуково-рятувальних сил та засобів до взаємодіючих органів управління та сил системи АПР;

контроль готовності чергових ПРСЗ у відповідному підрайоні пошуку
і рятування;

оповіщення взаємодіючих органів управління системи АПР


про повітряні судна, що зазнають або зазнали лиха;

надання ГАКЦПР пропозицій з питань організації та проведення АПР;

визначення спільно з ГАКЦПР району пошуку та доведення його
до взаємодіючих органів управління та сил системи АПР;

приведення у встановленому порядку у відповідні ступені готовності чергових ПРПС;

надання ГАКЦПР пропозицій до плану пошуку та/або рятування, доведення плану дій до взаємодіючих органів управління та сил системи АПР;

доведення у встановленому порядку до екіпажів ПРПС завдань


на пошук і рятування;

залучення чергових ПРПС до проведення АРПР у встановленому ГАКЦПР порядку;

контроль за вильотом (виходом) ПРСЗ у район пошуку
(до місця авіаційної події);

узгодження питань щодо виділення аеродромів (злітно-посадкових майданчиків) для ПРПС, що залучаються до АПР, та забезпечення


їх польотів;

надання ГАКЦПР пропозицій щодо нарощування ПРСЗ;

контроль за польотами ПРПС;

постійне інформування ГАКЦПР про результати пошуково-рятувальних дій;

ведення карти в процесі операції з АПР;

підготовка та надання звіту про проведення операції з АПР


(пошуково-рятувальних робіт) до ГАКЦПР;
4) Украероцентр:

оповіщення взаємодіючих органів управління системи АПР про ПС,


що зазнають або зазнали лиха;

узгодження порядку використання аеродромів (злітно-посадкових майданчиків) під час проведення АРПР;

забезпечення безпеки використання повітряного простору в межах визначених районів пошуку та рятування під час виконання АРПР;

забезпечення координації діяльності органів обслуговування повітряного руху та відомчих органів управління повітряним рухом


під час проведення АРПР;

регулювання використання повітряного простору за встановленими пріоритетами;

встановлення заборони та обмеження використання повітряного простору України у зв’язку з проведенням АРПР;

підготовка та надання звіту про проведення операції з АПР


(пошуково-рятувальних робіт) до штабу операції з АПР (ГАКЦПР);
5) РДЦ:

здійснення збору польотної інформації щодо аварійного стану ПС,


яке виконує політ у межах району польотної інформації;

визначення, залежно від розвитку аварійної ситуації, аварійної стадії («НЕВИЗНАЧЕНІСТЬ», «ТРИВОГА» або «ЛИХО») відносно ПС,


що знаходиться в його зоні відповідальності за організацію обслуговування (управління) повітряного руху, та своєчасне оповіщення відповідного АДЦПР, інших органів управління відповідно до порядку оповіщення;

введення тимчасового обмеження або заборони використання повітряного простору (виділення додаткового повітряного простору) у районах


проведення АРПР;

визначення умов і порядку використання повітряного простору


під час виконання польотів на проведення АРПР за запитом АДЦПР
та/або командира ПРПС, який залучається до проведення пошуку
і рятування;

вжиття заходів щодо забезпечення безпеки польотів за маршрутом польоту ПРПС до району пошуку та рятування;

забезпечення обслуговування (управління) повітряним рухом ПС,
під час виконання ними АРПР, на ділянках польоту від аеродрому
(злітно-посадкового майданчика) до району проведення пошуку і рятування за найкоротшими маршрутами і на найвигіднішій висоті польоту;

забезпечення, за умови наявності двостороннього радіозв’язку, передачі на борт ПРПС розпоряджень АДЦПР щодо проведення пошуку і рятування та зворотне інформування АДЦПР про результати ПРР, отримані від ПРПС безпосередньо або через повітряне судно – ретранслятор;


6) ОКЦ ГУ (У) ДСНС України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Київ та Севастополь:

оповіщення органів управління та ПРСЗ територіальної підсистеми ЄДСЦЗ про АП;

введення в дію за рішенням керівника територіального органу
ДСНС України плану реагування на надзвичайну ситуацію, пов’язану з АП;

координація дій ПРСЗ при проведенні пошуково-рятувальних робіт;

обмін інформацією з відповідними АДЦПР, аеродромами
(злітно-посадковими майданчиками) з питань АПР відповідно до планів взаємодії;

підготовка та надання звіту щодо проведення операції з АПР (пошуково-рятувальних робіт) до штабу операції з АПР (ГАКЦПР);


7) ДМРКЦ:

взаємодія з ГАКЦПР з питань організації та проведення АПР;

доведення інформації про АП відповідно до порядку оповіщення;

отримання від ГАКЦПР інформації щодо району пошуку і рятування


та визначення відповідного МРКПЦ відповідальним за координацію дій органів управління, ПРСЗ НСПРМ під час операції з АПР;

координація дій органів управління, ПРСЗ НСПРМ;

планування дій ПРСЗ НСПРМ та надання до штабу операції з АПР (ГАКЦПР) пропозицій з питань організації та проведення пошуку
і рятування;

залучення до дій ПРСЗ НСПРМ та контроль за їх діями;

підготовка та надання звіту щодо проведення операції з АПР (пошуково-рятувальних робіт) до штабу операції з АПР (ГАКЦПР);
8) МРКПЦ:

взаємодія з відповідними АДЦПР з питань організації та проведення АПР у визначеному районі відповідальності за пошук і рятування;

доведення інформації про АП відповідно до порядку оповіщення;

координація, за дорученням ДМРКЦ, дій органів управління, ПРСЗ НСПРМ;

планування дій ПРСЗ НСПРМ та надання до штабу операції з АПР (ДМРКЦ) пропозицій з питань організації та проведення пошуку і рятування;

залучення до дій ПРСЗ НСПРМ та контроль за їх діями;

підготовка та надання звіту щодо проведення операції з АПР (пошуково-рятувальних робіт) до ДМРКЦ;
9) ПУ аеродромів ДА та ЦА:

збір, обробка та аналіз інформації про ПС, що зазнає або зазнало лиха;

визначення, залежно від розвитку аварійної ситуації, аварійної стадії («НЕВИЗНАЧЕНІСТЬ», «ТРИВОГА» або «ЛИХО») відносно ПС,
що знаходиться в його зоні відповідальності за організацію обслуговування (управління) повітряного руху, та оповіщення відповідного РДЦ, КЦПР ЗСУ (КЦПР ЦА, СКП Управління авіації ГУ НГ України, ГЦУС Адміністрації Держприкордонслужби України), інших органів управління відповідно до порядку оповіщення;

надання відповідному РДЦ та КЦПР ЗСУ (КЦПР ЦА, СКП Управління авіації ГУ НГ України, ГЦУС Адміністрації Держприкордонслужби України) інформації, яка є в його розпорядженні, щодо плану польоту ПС,


що зазнає або зазнало лиха;

проведення, за необхідності, радіо та радіотехнічного пошуку засобами, що є у його розпорядженні, а також візуального пошуку повітряними суднами, які знаходяться у зоні пошуку;

організація АРПР у визначеному районі відповідальності за організацію обслуговування (управління) повітряним рухом;

приведення у готовність до застосування чергових ПРСЗ, постановка


їм завдань;

управління польотами ПРПС у своїй зоні відповідальності;

забезпечення у своїй зоні відповідальності пріоритету у використанні повітряного простору ПРПС і безпеки їх польотів під час проведення ними АРПР;

своєчасне інформування екіпажів ПРПС про зміни у навігаційній


та метеорологічній обстановці в районі пошуку і рятування;

контроль за проведенням АРПР та своєчасне інформування відповідних РДЦ та КЦПР ЗСУ (КЦПР ЦА, СКП Управління авіації ГУ НГ України, ГЦУС Адміністрації Держприкордонслужби України) про результати АРПР;

реєстрація засобами об’єктивного контролю інформації щодо проведення АРПР;

підготовка та надання звіту щодо проведення операції з АПР (пошуково-рятувальних робіт) до КЦПР ЗСУ (КЦПР ЦА, СКП Управління авіації ГУ НГ України, ГЦУС Адміністрації Держприкордонслужби України).


3. Координація у системі АПР.

У системі АПР координація здійснюється на трьох рівнях:

координація системи АПР;

координація операції з АПР;

координація ПРР на місці проведення робіт.
4. Координація системи АПР передбачає розроблення нормативної бази, планування, організаційну роботу, оцінку і вдосконалення системи АПР.

Координатором системи АПР є ДСНС України.


5. Координація операції з АПР передбачає безпосереднє управління аварійно-рятувальними та іншими невідкладними роботами під час виникнення надзвичайної ситуації, пов’язаної з авіаційною подією.
6. Координація операції з АПР здійснюється координатором операції
з АПР, який призначається залежно від рівня надзвичайної ситуації Кабінетом Міністрів України, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, районною державною адміністрацією, виконавчим органом міської ради, сільською, селищною радою, керівником суб’єкта господарювання.
7. До призначення координатора операції з АПР координацію операції з АПР здійснює ГАКЦПР.
8. Координатор операції з АПР несе відповідальність за проведення операції до того часу, поки операцію з АПР не буде завершено (призупинено) або поки не буде призначено іншого координатора операції з АПР.
9. Координатор операції з АПР повинен:

керувати розробленням плану операції з АПР;

керувати організацією та проведенням операції з АПР;

відкривати справи операції з АПР;

призначати за необхідності координатора на місці проведення робіт;

аналізувати донесення щодо пошуку і рятування та вносити до плану пошуку (рятування) необхідні корективи;

аналізувати ситуацію, що склалася, та приймати рішення щодо припинення або призупинення пошуку;

надавати органу, що його призначив пропозиції про завершення (призупинення) операції з АПР;

надати органу, що його призначив звіт про проведення операції з АПР;

надавати необхідну інформацію уповноваженим органам з розслідування АП.

Звіт щодо проведення операції з авіаційного пошуку і рятування (пошуково-рятувальних робіт) складається за формою, наведеною
у додатку 1.
10. Для безпосередньої організації і координації аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, пов’язаної з АП, за рішенням координатора операції з АПР утворюється штаб операції з АПР, що є робочим органом координатора операції з АПР.
11. Штаб операції з АПР забезпечує виконання таких функцій:

збір, обробка і аналіз інформації про ПС, що зазнає або зазнало лиха;

розробка пропозицій координатору операції з АПР для прийняття ним рішення на організацію та проведення операції з АПР;

розроблення плану операції з АПР;

доведення до органів управління та сил, що залучаються до пошуку
і рятування, плану операції з АПР;

організація інструктажу і опитування персоналу пошуково-рятувальних служб;

організація розгортання допоміжних пунктів управління ПРСЗ;

координація дій ПРСЗ;

внесення до плану операції з АПР необхідних коректив;

організація доставки предметів життєзабезпечення та продуктів харчування для підтримки осіб, які залишилися живими;

організація матеріально-технічного забезпечення ПРР, польотів ПРПС;

розроблення заходів безпеки під час проведення операції з АПР;

ведення у хронологічному порядку точного і своєчасного обліку усіх виконаних дій із зазначенням їх, за необхідності, на карті;

підготовка донесень органу, який призначив координатора операції з АПР, про виконання операції з АПР;

відпрацювання пропозицій для прийняття рішення про припинення
або призупинення операції з АПР;

організація вивільнення ПРСЗ, коли їх допомога більше не потрібна;

підготовка необхідної інформації уповноваженим органам з розслідування події;

підготовка звіту щодо проведення операції з АПР;

формування справи операції з АПР у двох примірниках.
12. Координація ПРР на місці проведення робіт здійснюється з метою управління спільними діями авіаційних, наземних (морських, річкових) сил і засобів у районі авіаційної події.
13. Координація ПРР на місці проведення робіт здійснюється координатором на місці проведення робіт, який призначається, у разі необхідності, координатором операції з АПР.
14. Координатором на місці проведення робіт може бути призначено керівника аварійно-рятувальної (пошуково-рятувальної) команди (групи, оперативної групи), капітана морського судна або командира ПС, які беруть участь в операції з АПР, або іншу особа, яка може виконувати функції координатора на місці проведення робіт.
15. Координатор на місці проведення робіт зобов’язаний:

отримати план пошуку (рятування) від координатора операції з АПР,


у разі відсутності такої можливості проводити пошук (рятування) за своїм рішенням;

виконувати на місці проведення робіт план пошуку (рятування);

вносити зміни до плану пошуку (рятування) залежно від обстановки
на місці проведення робіт за погодженням з координатором операції з АПР;

з урахуванням виправданого ризику забезпечувати безпеку персоналу, який бере участь у ПРР;

надавати координатору операції з АПР донесення щодо проведення ПРР.

16. ДСНС України призначає:

до штабу операції з АПР координатора авіаційних сил і засобів, а у разі необхідності утворює робочу групу;

координатора авіаційних сил і засобів на місці проведення робіт, у разі необхідності.


17. Координатор авіаційних сил і засобів (члени робочої групи), координатор авіаційних сил і засобів на місці проведення робіт призначаються з числа авіаційних фахівців суб’єктів ЄСПАРПР (за згодою).
18. Особа, яка керує пошуково-рятувальним підрозділом (засобом) суб’єкта ЄСПАРПР, що першим прибуває на місце проведення ПРР, бере на себе відповідальність за виконання функцій координатора авіаційних сил і засобів на місці проведення робіт до того часу, поки призначений у встановленому порядку координатор авіаційних сил і засобів на місці проведення робіт не приступить до виконання обов’язків.
19. Координатор авіаційних сил і засобів зобов’язаний:

отримати і оцінити всі дані про аварійну ситуацію;

з’ясувати тип і склад аварійно-рятувального устаткування, яке знаходиться на борту ПС, що зазнає або зазнало лиха;

мати інформацію про умови навколишнього середовища в районі авіаційної події;

нанести на карту райони пошуку і визначити методи і засоби, що повинні бути використані;

у разі потреби уточнити рух і місцезнаходження наземних засобів або морських суден у районах пошуку;

у разі потреби розробити порядок проведення АРПР відповідно до плану операції з АПР;

за необхідності, спільно з ГАКЦПР (АДЦПР) вирішувати питання щодо організації та проведення АРПР;

організувати інструктаж і опитування персоналу ПРПС;

аналізувати донесення та ініціювати внесення до плану пошуку (рятування) необхідні корективи;

організовувати забезпечення польотів ПРПС;

вести у хронологічному порядку точний запис інформації;

надавати донесення про виконання ПРР ПРСЗ;

надавати пропозиції про припинення або призупинення пошуку;

надавати пропозиції про вивільнення ПРСЗ, коли їх допомога більше не потрібна;

брати участь у підготовці звіту про результати операції з АПР.


20. Координатор авіаційних сил і засобів на місці проведення робіт зобов’язаний:

отримати план пошуку (рятування);

отримати і оцінити всі дані про аварійну ситуацію, інформацію про умови навколишнього середовища на місці проведення робіт та місцезнаходження наземних засобів або морських суден у районах пошуку;

нанести на карту райони пошуку і уточнити (у разі необхідності визначити) авіаційні засоби, що повинні бути використані, методи пошуку;

розробити порядок проведення АРПР у взаємодії із наземними (морськими) силами і засобами відповідно до плану пошуку (рятування) та узгодити його з координатором авіаційних сил і засобів;

пропонувати, у разі необхідності, координатору на місці проведення робіт зміни до плану пошуку (рятування) залежно від ситуації на місці проведення робіт;

координувати дії усіх ПРПС на місці проведення робіт, у тому числі визначати порядок ведення радіозв’язку;

узгоджувати дії ПРПС з діями інших засобів, що беруть участь у пошуку і рятуванні;

з урахуванням виправданого ризику забезпечувати безпеку ПРПС під час проведення АРПР;

надавати координатору авіаційних сил і засобів інформацію щодо ПРР.


21. У разі необхідності, коли під час проведення АРПР передбачається одночасно участь двох або більше ПС, координатор авіаційних сил і засобів або координатор авіаційних сил і засобів на місці проведення робіт призначає координатора ПС.
22. Координатор ПС зобов’язаний:

установлювати безпечне ешелонування повітряних суден;

контролювати установку на всіх ПС єдиної величини атмосферного тиску;

інформувати екіпажі ПРПС про фактичні умови навколишнього середовища на місці проведення робіт;

задавати точки входу ПС у район пошуку й виходу з нього;

здійснювати селекцію радіоповідомлень, що направляються ПРПС, і вихідних радіоповідомлень від них;

забезпечувати використання радіочастот відповідно до вказівок;

координувати дії з відповідними РДЦ і ПУ аеродромів;

забезпечувати інформування екіпажів ПРПС щодо плану пошуку (рятування);

інструктувати екіпажі ПРПС у разі зміни раніше визначених завдань;

координувати охоплення району пошуку залежно від змін обстановки у районі пошуку, ефективності пошуку та залишків пального у ПС;

у разі необхідності надавати координаторові авіаційних сил і засобів або координаторові авіаційних сил і засобів на місці проведення робіт донесення щодо результатів дій ПРПС.

4. Пошуково-рятувальні сили і засоби системи авіаційного

пошуку і рятування


1. Пошуково-рятувальними силами і засобами cистеми АПР є сили
і засоби цивільного захисту, НСПРМ та ЄСПАРПР.
2. Сили і засоби цивільного захисту:

Оперативно-рятувальна служба цивільного захисту;

аварійно-рятувальні служби;

формування цивільного захисту;

спеціалізовані служби цивільного захисту;

пожежно-рятувальні підрозділи (частини);

добровільні формування цивільного захисту;

протипожежна, аварійно-рятувальна та інша спеціальна техніка, обладнання, механізми, прилади, інструменти, вироби медичного призначення, лікарські засоби, засоби колективного та індивідуального захисту,


що призначені та використовуються під час виконання завдань цивільного захисту.
3. Сили і засоби НСПРМ:

сили і засоби морських пошуково-рятувальних служб;

морські судна судноплавних компаній;

сили і засоби морських торговельних портів, судноремонтних заводів


та суднобудівельних заводів.
4. Сили і засоби ЄСПАРПР:

АРК аеродромів (злітно-посадкових майданчиків) ДА та ЦА;

НПРГ аеродромів (злітно-посадкових майданчиків) ДА та ЦА;

ПРПС ДА та ЦА;

РПДГ;

ППРГ;


наземні транспортні засоби підвищеної прохідності;

пересувні пункти управління (засоби радіозв’язку, вузли радіозв’язку);

засоби радіотехнічного, аеронавігаційного забезпечення польотів.
5. Нормативи чисельності ПРСЗ державної та цивільної авіації, табелі
їх оснащення, вимоги до них, порядок підготовки та допуску до чергування
та виконання завдань за призначенням визначаються відповідними нормативно-правовими актами Міноборони України та Мінінфраструктури України.

5. Організація чергування органів управління, пошуково-рятувальних сил

і засобів системи авіаційного пошуку і рятування
1. Для забезпечення проведення АПР в авіаційному районі пошуку
і рятування України організовується чергування органів управління, пошуково-рятувальних сил і засобів.
2. Організація чергування органів управління, пошуково-рятувальних сил і засобів ЄДСЦЗ та НСПРМ визначається відповідними нормативно-правовими актами центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування.
3. В ЄСПАРПР організується чергування:

на ГАКЦПР, АДЦПР, КЦПР ЗС України, КЦПР ЦА, СКП Управління авіації ГУ НГ України, ГЦУС Адміністрації Держприкордонслужби України, Украероцентрі, РДЦ, ПУ польотами;

ПРПС;

АРК аеродромів (злітно-посадкових майданчиків) ДА та ЦА;



НПРГ аеродромів (злітно-посадкових майданчиків);

РПДГ;


ППРГ;

засобів радіотехнічного, аеронавігаційного забезпечення польотів.


4. Для чергових сил і засобів, що залучаються до АПР, встановлюється три ступені готовності: «Готовність № 3», «Готовність № 2», «Готовність № 1».

Вимоги до чергових сил і засобів відповідних ступенів готовності наводяться у додатку 2 до цих Правил.


5. Чергування радіотехнічних та радіоелектронних засобів на міжнародній аварійній частоті 121,5 Мгц організовується:

на аеродромах ДА та ЦА під час виконання польотів або призначення


їх запасними;

на всіх пунктах управління польотами – за регламентом їх роботи, у разі обслуговування хоча б одного ПС.


6. ДСНС України організовує чергування ПРПС в авіаційному районі пошуку і рятування України та здійснює їх залучення до проведення АРПР відповідно до планів заходів на випадок виникнення аварійної ситуації з ПС, планів взаємодії органів управління при проведенні авіаційного пошуку
і рятування та на підставі договорів укладених в установленому порядку.

7. Суб’єкти ЄСПАРПР інформацію щодо призначених на чергування ПРСЗ надають до ГАКЦПР у порядку та за формою, встановленою ГАКЦПР.


8. ГАКЦПР складає зведений план чергування авіаційних пошуково-рятувальних сил та засобів та доводить його до взаємодіючих органів управління відповідно до розрахунку. Форма зведеного плану розробляється ГАКЦПР.
6. Організація взаємодії у системі авіаційного пошуку і рятування
1. У системі АПР взаємодія організовується:

на суші – між органами управління, силами і засобами цивільного захисту ЄДСЦЗ та органами управління, силами і засобами ЄСПАРПР;

на морі – між органами управління, силами і засобами НСПРМ, органами управління, силами і засобами ЄСПАРПР та органами управління, силами і засобами цивільного захисту ЄДСЦЗ.
2. Взаємодія здійснюється:

на державному рівні – між ГАКЦПР та КЦПР ЗСУ, КЦПР ЦА, СКП Управління авіації ГУ НГ України, ГЦУС Адміністрації Держприкордонслужби України, Украероцентром, ДМРКЦ;

на регіональному рівні – між АДЦПР та ОКЦ ГУ (У) ДСНС України, РДЦ, МРКПЦ, ПУ авіаційних військових частин (авіаційних формувань, авіапідприємств та установ), диспетчерськими службами підприємств, установ та організацій .

на об’єктовому рівні – між наземними (морськими, річковими) аварійно-рятувальними підрозділами та ПРПС під час проведення ПРР.


7. Організація зв’язку у системі авіаційного пошуку і рятування
1. Зв’язок у системі АПР організовується з метою:

прийому оповіщень про аварійну ситуацію з ПС;

обміну інформацією між учасниками ПРР та ПС або особами, які зазнають або зазнали лиха;

здійснення пошуку за допомогою засобів зв’язку;

управління ПРСЗ при проведенні ПРР.
2. Для забезпечення прийому та передачі повідомлень про ПС, що зазнає або зазнало лиха, Міноборони України та Мінінфраструктури України відповідними нормативно-правовими актами визначають:

порядок чергування радіо та радіотехнічних засобів на території України та режими їх роботи;

порядок оснащення ПС державної та цивільної авіації засобами передачі та прийому аварійних сигналів та правила їх застосування;

формати аварійного повідомлення та порядок ведення аварійного радіотелефонного зв’язку;

дії екіпажів ПС під час спостереження або отримання будь-якого
із аварійних сигналів та при роботі з аварійно-рятувальними радіозасобами після авіаційної події;

дії розрахунків усіх видів засобів зв’язку і радіотехнічного забезпечення польотів у разі отримання повідомлення про ПС, що зазнає або зазнало лиха.


3. У системі АПР організовується двосторонній зв’язок між:

ГАКЦПР та Украероцентром, АДЦПР, КЦПР ЗСУ, КЦПР ЦА, СКП Управління авіації ГУ НГ України, ГЦУС Адміністрації Держприкордонслужби України, ДМРКЦ, відповідними КЦПР суміжних держав, постачальником інформації від системи КОСПАС-САРСАТ, постачальником метеорологічної інформації, координатором операції з АПР (штабом операції);

АДЦПР та відповідними РДЦ, ОКЦ ГУ (У) ДСНС України, ПУ аеродромів ДА та ЦА, на яких організовано чергування ПРПС за договорами
з ДСНС України, МРКПЦ, постачальником метеорологічної інформації, координатором авіаційних сил і засобів, координатором на місці проведення робіт (координатором авіаційних сил і засобів на місці проведення робіт).
4. Під час проведення операції з АПР організовується зв’язок
за напрямками:

координатор операції з АПР – орган, що його призначив, координатор


на місці проведення робіт, відповідні ОКЦ ГУ (У) ДСНС України, ГАКЦПР, ДМРКЦ (МРКПЦ);

координатор на місці проведення робіт – відповідні ОКЦ ГУ (У) ДСНС України, ГАКЦПР (АДЦПР), ДМРКЦ (МРКПЦ), наземні (морські, річкові) пошуково-рятувальні сили і засоби;

координатор авіаційних сил і засобів (координатор авіаційних сил
і засобів на місці проведення робіт) – авіаційні сили і засоби;

координатор ПС – ПРПС;

ПРПС (координатор ПС) – орган ОПР (ПУ аеродромів ДА та ЦА), наземні (морські, річкові) пошуково-рятувальні команди (групи).

Радіочастоти, що виділяються для ПРСЗ, які беруть участь в операції


з АПР, наведені у додатку 3.
8. Планування у системі авіаційного пошуку і рятування
1. У системі АПР здійснюється планування на адміністративному
та оперативному рівнях.
2. На адміністративному рівні розробляються:

плани щодо підтримання функціонування системи АПР, її розвитку


та вдосконалення, реалізації державної політики у сфері пошуку і рятування відповідно до вимог чинного законодавства;

плани заходів на випадок виникнення аварійної ситуації з ПС;

плани заходів на випадок виникнення аварійної ситуації з ПС
на аеродромі;

плани заходів на випадок виникнення аварійної ситуації з власними ПС.


3. ГАКЦПР розробляє:

план заходів на випадок виникнення аварійної ситуації з ПС


в авіаційному районі пошуку і рятування України, за формою, наведеною
у додатку 4 до цих Правил;

плани взаємодії з КЦПР ЗСУ, КЦПР ЦА, СКП Управління авіації ГУ НГ України, ГЦУС Адміністрації Держприкордонслужби України, Украероцентром, ДМРКЦ під час проведення АПР, за формою, наведеною


у додатках 5-7 до цих Правил.
4. АДЦПР розробляє:

план заходів на випадок виникнення аварійної ситуації з ПС у підрайоні пошуку і рятування, за формою, наведеною у додатку 8 до цих Правил;

плани взаємодії з:

ОКЦ ГУ (У) ДСНС України, адміністративні території яких входять


до меж підрайону пошуку і рятування, за формою, наведеною у додатку 9
до цих Правил;

ПУ авіаційних військових частин (авіаційних формувань, авіапідприємств та установ), на аеродромах яких організовано чергування ПРПС за договорами з ДСНС України, за формою, наведеною у додатку 10 до цих Правил;

РДЦ, за формою, наведеною у додатку 6 до цих Правил;

МРКПЦ (ДМРКЦ), район відповідальності яких входить до меж підрайону, за формою, наведеною у додатку 7 до цих Правил.


5. КЦПР ЗС, КЦПР ЦА, СКП Управління авіації ГУ НГ України, ГЦУС Адміністрації Держприкордонслужби України розробляють план заходів
на випадок виникнення аварійної ситуації з ПС, за формою, наведеною
у додатку 11 до цих Правил.
6. ГУ (У) ДСНС України розробляють план реагування на НС, пов’язану
з авіаційною подією, за формою, наведеною у додатку 12 до цих Правил.
7. ДМРКЦ, МРКПЦ розробляють план заходів на випадок виникнення аварійної ситуації з ПС у районі відповідальності за пошук і рятування,
за формою, наведеною у додатку 13 до цих Правил.
8. Експлуатанти аеродромів державної та цивільної авіації розробляють:

план заходів на випадок виникнення аварійної ситуації з ПС на аеродромі за формою, встановленою Міноборони України та Мінінфраструктури України;

плани взаємодії з ГУ (У) ДСНС України, до адміністративної території яких належить РВ аеродрому, та з відповідним ДМРКЦ (МРКПЦ), у разі якщо РВ аеродрому включає морську акваторію, за формою, наведеною у додатку 14 до цих Правил.

9. Експлуатанти ПС розробляють план заходів на випадок виникнення аварійної ситуації з власними ПС, за формою, встановленою Мінінфраструктури України.


10. Планування на оперативному рівні здійснюється у разі виникнення аварійної ситуації з ПС та передбачає розроблення плану операції з АПР, який, в залежності від обставин аварійної ситуації з повітряним судном, складається із плану пошуку та/або плану рятування, та планів дій.

Формалізований план пошуку наведено у додатку 15 до цих Правил.

Формалізований план рятування наведено у додатку 16 до цих Правил.
11. План операції з АПР розробляється координатором операції з АПР (штабом операції з АПР) або ГАКЦПР.
12. АДЦПР, КЦПР ЗС, КЦПР ЦА, СКП Управління авіації ГУ НГ України, ГЦУС Адміністрації Держприкордонслужби України, ГУ (У) ДСНС України, ДМРКЦ, МРКПЦ, ПУ польотами на аеродромах ДА та ЦА, керівники пошуково-рятувальних підрозділів (команд) розробляють плани дій підпорядкованих сил і засобів відповідно до плану операції з АПР.
ІІІ. Проведення операцій з авіаційного пошуку і рятування
1. Порядок дій органів управління та сил при виникненні аварійної

ситуації з повітряним судном


1. Заходи з реагування на АП розпочинаються з моменту надходження перших відомостей про аварійну ситуацію з ПС та продовжуються
до завершення операції з АПР.
2. Центрами збору польотної інформації, що має відношення до ПС, яке зазнає або зазнало лиха, є органи ОПР та ПУ польотами на аеродромах державної та цивільної авіації.

Органи ОПР, ПУ аеродромів ДА та ЦА (далі – органи ОПР) визначають аварійну стадію «НЕВИЗНАЧЕНІСТЬ» (INCERFA), «ТРИВОГА» (ALERFA), «ЛИХО» (DETRESFA) щодо ПС, яке зазнає або зазнало лиха в їх районах відповідальності, та надають повідомлення про аварійний стан ПС відповідному органу управління (АДЦПР, КЦПР ЗС, КЦПР ЦА, СКП Управління авіації ГУ НГ України, ГЦУС Адміністрації Держприкордонслужби України, Украероцентр), який, в свою чергу, повідомлення про аварійний стан ПС надає до ГАКЦПР. По мірі надходження нової інформації щодо АП або


за розпорядженням, органами ОПР та/або відповідними органами управління надається донесення про АП.

Умови, за якими визначається аварійна стадія, наводяться у додатку 17


до цих Правил.

Форма первинного повідомлення про аварійний стан ПС наведена


у додатку 18 до цих Правил.

Форма донесення про АП наведена у додатку 19 до цих Правил.

У разі якщо інформація про аварійну ситуацію з ПС надійшла не від органів ОПР, ГАКЦПР здійснює оцінку всієї отриманої інформації та у випадку підтвердження існування аварійної ситуації з ПС в авіаційному районі пошуку
і рятування України або загрози виникнення такої аварійної ситуації здійснює класифікацію аварійної стадії.

Узагальнену інформацію про аварійну ситуацію з ПС та першочергові заходи з реагування ГАКЦПР надає до відповідних органів управління системи АПР. Форма повідомлення ГАКЦПР наведена у додатку 20 до цих Правил.


3. Порядок дій у разі настання аварійної стадії:
1) у разі настання аварійної стадії «НЕВИЗНАЧЕНІСТЬ» органи управління системи АПР спільно діють з метою збору, перевірки та оцінки отриманої інформації;
2) у разі настання аварійної стадії «ТРИВОГА» органи управління системи АПР готують до дій сили і засоби та здійснюють інші необхідні заходи відповідно до конкретної ситуації;
3) у разі настання аварійної стадії «ЛИХО» органи управління системи АПР розпочинають ПРР черговими ПРСЗ.
2. Організація та порядок проведення пошуково-рятувальних робіт

черговими пошуково-рятувальними силами і засобами


1. ГАКЦПР спільно з органами управління системи АПР невідкладно здійснюють наступні заходи:

визначають місце АП, або розраховують район пошуку;

вибирають ефективні ПРСЗ відповідно до умов обстановки, та схеми пошуку;

визначають завдання для ПРСЗ;

встановлюють заходи безпеки при проведенні ПРР, у тому числі АРПР;

резервують зони повітряного простору;

призначають основні та запасні канали зв’язку.

забезпечують доведення завдань та заходів безпеки при їх виконанні


до ПРСЗ та залучають їх до ПРР.
2. Під час виявлення місця події одним із засобів пошуку керівник пошукової групи негайно доповідає керівнику МОГ ГУ (У) ДСНС України або органу управління з яким має зв’язок:

координати місця події;

обстановку на місці події;

можливий розвиток події;

наявність постраждалих (загиблих) на місці події;

попередній розрахунок необхідних сил і засобів для проведення рятування;

по можливості уточнює необхідність проведення подальшого пошуку для остаточного виявлення постраждалих або елементів ПС;
3. З отриманням інформації про місце події та про її масштаби ГАКЦПР, спільно з органами управління системи АПР, визначають необхідну для проведення рятування кількість ПРСЗ, та залучають їх до рятування.
4. Функції координатора на місці проведення робіт починає виконувати керівник пошуково-рятувального підрозділу (засобу), який першим прибув
до місця події та здійснює їх до того часу, коли на місце події прибуде підрозділ ДСНС України, керівник якого бере на себе функції координатора на місці проведення робіт.
5. Якщо прийнятими заходами місцезнаходження ПС, що зазнає або зазнало лихо, та осіб, які перебували на ньому не встановлено, координатор операції з АПР організовує детальне планування та проведення пошуку
і рятування із залученням необхідних ресурсів системи АПР.
3. Планування та проведення пошуку

1. Планування пошуку включає такі етапи:

оцінка ситуації із результатами аналізу попередніх пошуків;

розрахунок місцезнаходження ПС, яке зазнає або зазнало лиха,


і вірогідної погрішності у визначенні місцезнаходження;

оцінка пересування осіб, які залишилися живими після виникнення аварійної ситуації, і визначення вірогідної погрішності такої оцінки;

визначення найефективнішого серед наявних пошуково-рятувального засобу з метою забезпечення максимальної вірогідності виявлення осіб, які залишилися живими;

визначення підрайонів пошуку і схем пошуку для конкретних пошукових засобів;

розробка плану пошуку, що містить поточний опис ситуації, опис об’єкта (об'єктів) пошуку, конкретні пошукові функції ПРСЗ, інструкції, що належать до координації дій на місці проведення робіт, і вимоги до донесень ПРСЗ.

Ці етапи повторюються до того часу поки не будуть знайдені особи, які залишилися живими, або оцінка ситуації не покаже, що подальші пошуки


не дадуть результатів.

2. У процесі планування необхідно вжити наступні заходи:

призначити, за необхідністю, координатора на місці проведення робіт, координатора авіаційних сил і засобів на місці проведення робіт, координатора ПС;

визначити тривалість перебування ПРСЗ на місці проведення робіт;

розподілити ПРСЗ і задати їм райони і схеми пошуку;

дати розпорядження щодо координації дій на місці проведення робіт;

зарезервувати відповідні зони повітряного простору;

забезпечити доведення заходів безпеки під час проведення ПРР у повітрі, на морі та на суші;

призначити основні і запасні канали зв’язку;

встановити графік обміну донесеннями про АП (щодо проведення робіт).


3. Координатор на місці проведення робіт, органи управління системи АПР, з отриманням плану (витягу з плану) пошуку здійснюють постановку завдань визначеним ПРСЗ, їх підготовку до проведення ПРР та направляють
їх до району пошуку.
4. Пошук повинен здійснюватися до того часу, поки залишається обґрунтована надія на рятування осіб, які могли залишитися живими, під час АП.
5. Пошук припиняється рішенням координатора операції з АПР.

Перш ніж припинити пошукові заходи необхідно врахувати (розглянути) наступні фактори:

можливість того, що особи, які залишилися живими ще не загинули,
з урахуванням умов навколишнього середовища у період після виникнення аварійної ситуації;

сумарну вірогідність успіху;

наявність пошукових засобів для продовження пошуку;

проведення ретельного пошуку в усіх заданих районах;

використання всіх засобів отримання інформації про місцезнаходження ПС або осіб, щодо яких проводиться пошук;

проаналізовано отриману інформацію та розрахунки, що було використано під час планування пошуку.


4. Планування та проведення рятування
1. Після того, як місцезнаходження об’єкта пошуку встановлено координатор операції з АПР або координатор на місці проведення робіт, залежно від обставин, повинен вирішити, який спосіб рятування варто застосувати та, які засоби при цьому використовувати, а у разі необхідності розробити план рятування.

2. Під час розроблення плану рятування враховуються наступні чинники:

дії здійснені тими хто виявив об’єкт пошуку, а також дії, які можуть бути здійсненні ПРСЗ, що знаходяться на місці АП;

місцезнаходження і розташування на місцевості осіб, які залишилися живими;

стан осіб, які залишилися живими, та заходи медичного характеру, яких вони потребують;

повідомлена кількість людей, які знаходилися на борту ПС, що зазнає або зазнало лиха, та кількість людей, місцезнаходження яких було встановлено;

фактичні умови зовнішнього середовища та ті, що прогнозуються;

ПРСЗ, що є у розпорядженні і ступінь їх готовності;

ризики для фахівців, які беруть участь у рятувальних роботах на місці АП.
3. Проведення рятування здійснюється під керівництвом координатора на місці проведення робіт.
4. Координатор на місці проведення робіт, органи управління системи АПР, керівники ПРСЗ з отриманням планів (витягів з планів) рятування здійснюють постановку завдань визначеним ПРСЗ, їх підготовку до проведення рятувальних робіт та направляють їх до місця АП.
5. Аварійно-рятувальним підрозділам під час рятувальних робіт на місці АП забороняється змінювати положення уламків ПС і оточуючих їх предметів, за винятком випадків, коли необхідно надати допомогу особам, які залишилися живими.
6. Для сприяння у роботі фахівців, які будуть проводити розслідування, координатору на місці проведення робіт необхідно організувати фотографування місця події та уламків ПС. Опис (кроки) місця події необхідно передати координатору операції з АПР.
7. Координатору на місці проведення робіт необхідно організувати:

фотографування тіл загиблих до їх переміщення;

зберігання тіл загиблих наявними засобами від негоди;

опис положення осіб, які позбавлені можливості рухатись, але залишилися живими, і внесення даних у медичний формуляр про кожну особу, яка залишилися живою;

за винятком випадків, коли до цього змушують серйозні причини, забороняється переміщати людські останки без дозволу координатора операції з АПР, який повинен отримати дозвіл органу, що проводить розслідування події.
8. Особовий склад аварійно-рятувальних підрозділів повинен вжити заходи з нагляду за тими особами, які залишилися живими.
9. У разі вибору способу доставки осіб, які залишилися живими,
в медичні пункти необхідно враховувати такі чинники:

стан осіб, які залишилися живими;

здатність рятувального засобу прибути до тих, хто залишилися живими,
в найкоротші терміни;

можливості рятувальних засобів щодо забезпечення транспортування тих, хто залишилися живими, без збільшення ступеня тілесних пошкоджень і без створення нових ускладнень;

труднощі, з якими можуть зіткнутися наземні підрозділи;

можливу присутність лікарів серед тих, хто залишився живим, або


на борту морських суден, що перебувають поблизу, тощо;

способи підтримки зв’язку з керівництвом операції з АПР.


10. Координатору на місці проведення робіт необхідно провести опитування осіб, які залишилися живими, для отримання таких відомостей:

загальна кількість людей на борту судна, яке зазнало лиха, і будь-який факт, що вказує на їх місцезнаходження;

стан здоров’я;

інші дані, що стосуються АП;

відомості про стан здоров’я необхідно зафіксувати разом з даними про будь-яку надану медичну допомогу для інформування медичного персоналу, який надалі проводитиме лікування.
11. Якщо під час пошуку і рятування знайдено людські останки або коли смерть настає на борту пошуково-рятувального засобу, необхідно:

скласти дорожній лист на кожного загиблого, який повинен містити ім’я, прізвище та вік загиблого (якщо вони відомі), а також місце, дату, час і причину смерті (якщо це можна встановити);

усі предмети, знайдені на кожному тілі або поблизу нього, необхідно зберегти окремо, позначити таким чином, щоб було зрозуміло, до якого тіла вони належать.
5. Особливості організації та проведення операції з авіаційного пошуку
і рятування на аеродромі (злітно-посадковому майданчику) та в районі відповідальності аеродрому (злітно-посадкового майданчика) за пошук
і рятування
1. Порядок організації та проведення АПР на аеродромах (злітно-посадкових майданчиках) державної і цивільної авіації (далі – аеродром)
та в РВ аеродрому встановлюють Міноборони України та Мінінфраструктури України відповідними нормативно-правовими актами.

Міноборони України та Мінінфраструктури України визначають:

склад, порядок виділення, організацію чергування та підготовки (вимоги до підготовки) пошукових та аварійно-рятувальних сил, засобів, органів управління ними;

перелік обладнання, аварійно-рятувального майна і спорядження для оснащення ПРПС, АРК, НПРГ та РПДГ (ППРГ);

вимоги до оснащення приміщень на аеродромі для екіпажів ПРПС, НПРГ та РПДГ (ППРГ);

порядок оповіщення про ПС, що зазнають або зазнали лиха;

організацію та порядок проведення ПРР в РВ аеродрому;

порядок дій органів управління сил та засобів під час організації


та проведення пошуково-рятувальних робіт;

посадові обов’язки фахівців, які беруть участь в організації та проведенні ПРР;

методику виконання радіотехнічного і візуального пошуку ПС,
що зазнають або зазнали лиха;

сигнали, що застосовуються під час проведення ПРР;

нормативний час прибуття підрозділів АРК (пожежно-рятувального, медичного та інших) у межах аеродрому;

терміни проведення пошуку ПС, що зазнають або зазнали лиха,


їх пасажирів та екіпажів з використанням радіотехнічних засобів.
2. Організація та проведення АПР на аеродромі здійснюється відповідно до плану заходів на випадок виникнення аварійної ситуації з ПС на аеродромі (злітно-посадковому майданчику), планів взаємодії з ГУ (У) ДСНС України,
до адміністративної території яких належить РВ аеродрому, та плану взаємодії з відповідним ДМРКЦ (МРКПЦ).
3. Операція з АПР на аеродромі проводиться у разі якщо:

ПС здійснило (планує здійснити) аварійну посадку на аеродромі;

авіаційна подія сталася у РВ аеродрому.
4. Операція з АПР на аеродромі здійснюється під керівництвом координатора операції з АПР, який призначається наказом експлуатанта аеродрому (керівника авіапідприємства) на добу (льотну зміну).

За рішенням координатора операції з АПР на аеродромі утворюється штаб операції з АПР до складу якого включаються посадові особи


за визначеним переліком посад персоналу аеродрому (аеропорту).
5. Під час аварійної посадки ПС на аеродромі координатор операції з АПР організовує проведення аварійно-рятувальних робіт силами АРК аеродрому
та НПРГ.

Координатором на місці проведення робіт призначається керівник АРК аеродрому.

За рішенням координатора операції з АПР до АРР на аеродромі можуть залучатися сили нарощування відповідно до планів взаємодії.
6 Під час вимушеної посадки (падіння) ПС у РВ аеродрому координатор операції з АПР організовує проведення ПРР.

До ПРР залучаються наявні чергові ПРПС та НПРГ, склад якої визначається залежно від характеру та масштабу АП.

Координатором на місці проведення робіт призначається керівник НПРГ, який виконує ці функції до моменту прибуття на місце події підрозділу ДСНС України, керівник якого бере на себе функції координатора на місці проведення робіт.

Якщо місце АП не відомо, координатор операції з АПР організовує планування пошуку.

План пошуку, у тому числі карту з визначеним на ній районом пошуку, координатор операції з АПР доводить до взаємодіючих органів управління
та до відповідного КЦПР (КЦПР ЗСУ, КЦПР ЦА, СКП Управління авіації ГУ НГ України, ГЦУС Адміністрації Держприкордонслужби України).

До ПРР при необхідності залучаються:

чергові ПРПС суб’єктів ЄСПАРПР – за рішенням ГАКЦПР;

МОГ та ПРСЗ територіальної підсистеми ЄДСЦЗ – за рішенням ОКЦ ГУ (У) ДСНС України;

ПРСЗ НСПРМ – за рішенням ДМРКЦ (МРКПЦ).
6. Особливості організації та проведення операції з авіаційного пошуку
і рятування в умовах гірської місцевості
1. Організація та порядок проведення АПР в умовах гірської місцевості здійснюється відповідно до планів реагування на надзвичайну ситуацію, пов’язану з авіаційною подією в Автономній Республіці Крим, областях,
в межах адміністративної території яких є гірська місцевість, та місті Севастополь.

Під час розроблення зазначених планів враховуються особливості організації та проведення ПРР у горах.


2. До ПРР у горах залучаються досвідчені фахівці відповідних гірських пошуково-рятувальних відділень підрозділів ГУ (У) ДСНС України, Державного агентства лісових ресурсів України, національних парків, заповідників та інші особи, які здатні виконувати зазначені роботи у гірській місцевості.
3. До розрахунків сил і засобів, що залучаються до ПРР у горах включаються:

рятувальники гірських пошуково-рятувальних відділень підрозділів


ГУ (У) ДСНС України;

групи лісників (єгерів), ділянки яких співпадають з районом пошуку;

місцеві жителі на добровільних засадах, які добре знають місцевість
і можуть надати допомогу у пошуку і рятуванні;

бригади швидкої медичної допомоги;

транспорт підвищеної прохідності.
4. До АРПР у горах залучаються екіпажі, що пройшли спеціальну підготовку, мають досвід польотів у горах та добре знають район польотів.
5. Рятувальники НПРГ аеродромів державної та цивільної авіації залучаються до ПРР у горах тільки під керівництвом спеціалістів гірських пошуково-рятувальних відділень підрозділів ГУ (У) ДСНС України.
6. Окремим додатком до плану реагування на надзвичайну ситуацію, пов’язану з АП в Автономній Республіці Крим, областях, в межах адміністративної території яких є гірська місцевість, та місті Севастополь розробляється карта (схема) гірської місцевості з нанесеними районами відповідальності гірських пошуково-рятувальних відділень підрозділів ГУ (У) ДСНС та ділянками дільничних лісників.
7. Під час планування операцій з АПР у горах враховуються наступні особливості:

межі району пошуку визначаються з урахуванням меж районів відповідальності гірських пошуково-рятувальних відділень підрозділів


ГУ (У) ДСНС;

пункт управління координатора на місці проведення робіт розгортається


у місцях, до яких є шляхи під’їзду та можливості організації зв’язку з усіма ПРСЗ, що залучаються до проведення ПРР, у тому числі з ПРПС;

необхідність, в окремих випадках, влаштування проїздів та проходів


до місця робіт;

необхідність облаштування вертолітних майданчиків через обмежені можливості вертольотів щодо евакуації потерпілих, доставки рятувальників


з режиму висіння в умовах високогір’я та лісистої місцевості.
7. Особливості організації та проведення операції з авіаційного пошуку
і рятування в акваторії Чорного та Азовського морів
1. Проведення пошуку і рятування на морі у межах авіаційного району пошуку і рятування України здійснюється силами і засобами НСПРМ, ЄСПАРПР та ЄДСЦЗ.
2. У разі надходження інформації про АП, що трапилася на морі в межах авіаційного району пошуку і рятування України, ГАКЦПР розпочинає
та здійснює координацію операції з АПР до того часу, поки не буде призначено координатора операції з АПР.
3. Розрахунки місця імовірного знаходження постраждалих у авіаційній події та районів пошуку координатор операції з АПР або ГАКЦПР проводять спільно з ДМРКЦ (МРКПЦ).
4. Порядок пошуку і рятування визначається залежно від того чи охоплює розрахований район пошуку виключно акваторію моря, чи також і сухопутну ділянку місцевості.
5. Якщо район пошуку охоплює лише морську ділянку місцевості:

пошук розпочинається черговими ПРПС;

ДМРКЦ (МРКПЦ) направляє до району пошуку морські судна з метою скорочення часу з надання допомоги постраждалим;

органи ОПР, ДМРКЦ (МРКПЦ) інформують повітряні та морські судна, що можуть знаходитися в районі АП, про факт АП, можливий район місця події та отримують від них інформацію у разі виявлення ними постраждалих або місця АП.

При виявленні місця події інформація про це надається координатору операції з АПР або ГАКЦПР, який розпочинає рятувальні дії та інформує територіальні підсистеми ЄДСЦЗ, до яких планується евакуація постраждалих, для надання їм медичної та іншої необхідної допомоги.

ДМРКЦ (МРКПЦ) направляє до місця події морські пошуково-рятувальні сили, а також морські судна, що знаходяться в районі події та здатні надати допомогу постраждалим.

Координатором на місці проведення робіт призначається командир одного з пошуково-рятувальних повітряних суден, а при спільних діях авіаційних та морських сил і засобів координацію здійснює капітан-координатор, якого призначає ДМРКЦ (МРКПЦ).
6. Якщо район пошуку охоплює морську і сухопутну ділянки, операція
з АПР планується та проводиться як на суші, так і на морі. При цьому може бути призначено як координатора на місці проведення робіт на суші, так
і координатора на місці проведення робіт на морі.

Якщо в подальшому пошуково-рятувальні дії буде зосереджено виключно на суші або виключно на морі, план операції з АПР може бути змінено.


7. Особливості спільних дій морських рятувальних суден та ПРПС:
1) до пошуку і рятування на морі допускаються екіпажі, які мають спеціальну підготовку;
2) під час проведення спільних дій морськими та авіаційними пошуково-рятувальними засобами вони забезпечуються інформацією щодо місця знаходження відносно один одного, про курс і швидкість слідування до місця зустрічі, метеорологічні умови в районі події, порядок зв’язку та взаємного розпізнавання;

3) посадка вертольота на морське рятувальне судно або підйом (спуск) людей на його борт дозволяється лише зі спеціально підготовлених майданчиків. У разі необхідності виконується підйом людей з рятувальної шлюпки або рятувального плоту, закріплених на довгому фалі;


4) перед виконанням операції посадки на судно або підйому (спуску) людей з морським судном узгоджуються заходи безпеки щодо:

схеми заходу вертольота залежно від швидкості вітру, хвилювання моря та швидкості руху судна у воді;

приведення у готовність на кораблі протипожежного обладнання або рівноцінного йому засобу;

підняття прапорів і вимпелів для вказівки пілоту вертольота напрямку вітру;

необхідності одягання рятувальних жилетів усіма учасниками операції, членами екіпажу, а також особами, які підлягають евакуації (у разі відсутності медичних протипоказань);

недопущення одягнення тими, хто підлягає підйому на борт ПС, широкого одягу або головного убору;

категоричної заборони закріплення на якій-небудь частині судна опущеного кінця троса підйомника або заплутування його в оснастці нерухомо закріплених механізмів;

заборони персоналу судна намагатися схопити підйомний пристрій, якщо про це не попросив екіпаж вертольота, для уникнення можливого удару зарядом статичної електрики;

недоцільності підйому на борт особистих речей постраждалих;
5) місце висадки постраждалих на березі визначається з урахуванням умов обстановки, що склалася, при цьому враховуються тактико-технічні характеристики засобів евакуації, віддаленість місця події від берегової смуги, розташування лікувальних закладів, наявність злітно-посадкових майданчиків
і причалів та інші фактори.
8. Завершення операції з авіаційного пошуку та рятування
1. Операція з АПР переходить до завершальної стадії (завершується або призупиняється) коли:

отримано інформацію про те, що ПС чи особи, які потребували пошуку


і рятування, більше не зазнають лиха;

ПС або особи, пошук яких ведеться, знайдено, а тих, хто залишилися живими, врятовано;

подальший пошук не має будь-яких шансів на успіх.
2. Операція з АПР завершується, якщо:

ПС або особи, які перебували на борту, більше не зазнають лиха;

ПС, що зазнає або зазнало лиха та особи, які перебувають на його борту, знаходяться за межами авіаційного району пошуку і рятування України.

При завершенні операції з АПР справа щодо неї закривається.

Основними етапами закриття такої справи є:

негайне повідомлення всіх повноважних органів, центрів, служб або засобів, що було залучено до пошуку та рятування;

завершення реєстраційних записів обставин справи.
3. Операція з АПР призупиняється, якщо:

знайдено не всіх постраждалих, але більше не залишається будь-якої надії на рятування тих, хто міг залишитися живим;

ПС зникло безвісті – місцезнаходження ПС або елементів його конструкції не було встановлено, а пошукові дії припинено.

Про призупинення операції з АПР координатор операції з АПР повідомляє всі задіяні повноважні органи, центри, служби або засоби, власника або експлуатанта ПС, який повідомляє родичів постраждалих.

У разі призупинення операції з АПР ведення справи щодо неї призупиняється.

ГАКЦПР веде досьє призупиненої справи, яке періодично аналізує для того, щоб операція з АПР могла бути без затримки поновлена у разі виникнення додаткової інформації, що свідчить про виправданість поновлення пошукових дій.


4. Рішення про завершення (призупинення) операції з АПР приймає орган, що призначив координатора операції з АПР.
5. Якщо пошук виявився безрезультатним і операцію з АПР призупинено, інші заінтересовані сторони, наприклад, власник або експлуатант, якому належить зникле безвісті судно, можуть продовжити пошук. Ця діяльність при надходженні відповідного запиту повинна підтримуватися системою АПР.
6. У разі надходження нової важливої інформації або відповідних ознак
і факторів ДСНС України розглядає питання про поновлення призупиненої операції з АПР та у разі необхідності приймає рішення про її поновлення.
9. Зв’язки з громадськістю
1. Громадськість щодо проведення операції з АПР інформується
з урахуванням вимог конфіденційності.
2. Зв’язок із засобами масової інформації може здійснюватися у таких формах:

надання прес-релізів, що містять попереднє повідомлення про подію, уточнену інформацію для громадськості щодо проведення операції з АПР


та заключне повідомлення за результатами операції;

проведення прес-конференції;

організація інтерв’ю з координатором операції з АПР або повноважними представниками.
3. Відомості, що надаються засобам масової інформації, повинні бути чіткими, стислими й інформативними.
4. Повноважний представник повинен підтримувати прямий зв’язок
із штабом операції з АПР (ГАКЦПР) для того, щоб мати повну інформацію.
5. Під час інтерв’ю для засобів масової інформації повноважний представник повинен уникати:

висловлювання особистих думок або зневажливих оцінок, що стосуються членів екіпажу або осіб, які зникли безвісти;

оцінювання ситуації, досвіду або підготовки командира ПС, або членів екіпажу;

негативних висловлень щодо проведення операції з АПР;

висловлювання особистої думки або припущень про причини події
чи можливі засоби її запобігання;

надмірно песимістичних або оптимістичних висловлювань про можливість успіху;

повідомлень про прізвища осіб, які зникли безвісти або зазнають лиха, поки не вжито всіх заходів для інформування родичів;

повідомлень про прізвища експлуатанта або власника ПС, поки його


з цього питання не буде поінформовано;

розголошення прізвищ осіб, які надали інформацію стосовно цієї справи.


6. Повноважний представник при вирішенні питання про розголошення прізвищ повинен дотримуватися таких вимог:

прізвища загиблих із числа цивільних осіб не повинні розголошуватися до того, поки не буде зроблено усе, щоб зв’язатися з їх родичами;

прізвища загиблих із числа військовослужбовців можуть розголошуватися тільки тим військовим відомством, до яких вони належать;

прізвища осіб, які залишилися живими, не повинні розголошуватися


до завершення остаточної ідентифікації.
10. Документація з авіаційного пошуку та рятування
1. Орган управління, що бере участь в операції з АПР повинен реєструвати всю отриману інформацію про аварійну ситуацію з повітряним судном у повному обсязі або шляхом посилання на інші документи постійного зберігання. Інформацію необхідно записувати і зберігати в обсязі, достатньому для повного відтворення обставин справи і демонстрації обґрунтованості усіх рішень.

Уся інформація, що стосується конкретної АП повинна зберігатися


не менше 1 року.
2. Керівники органів управління системи АПР, сили і засоби яких брали участь в операції з АПР протягом доби після її завершення, надають звіти
за підсумками їх дій координатору операції з АПР (ГАКЦПР). Координатор операції з АПР (ГАКЦПР) протягом двох діб після завершення операції з АПР готує узагальнений звіт щодо проведення операції.
3. Штаб операції з АПР (ГАКЦПР) протягом операції з АПР формує справу операції з АПР.

Після завершення (призупинення) операції з АПР справа операції з АПР передається до ГАКЦПР для тривалого (понад 10 років) зберігання.


IV. Підготовка пошуково-рятувальних сил і засобів та органів управління до проведення авіаційного пошуку і рятування
1. Навчання, підвищення кваліфікації, сертифікація та інспектування
1. Навчання фахівців з АПР здійснюється за відповідними програмами підготовки.

Програми підготовки затверджуються для:

авіаційного персоналу – органами, що регулюють діяльність державної
та цивільної авіації;

фахівців ЄДСЦЗ – органами, що регулюють діяльність у сфері цивільного захисту;

фахівців НСПРМ – органами, що регулюють діяльність у сфері пошуку
і рятування на морі;

фахівців органів управління системи АПР – ДСНС України.


2. Екіпажі ПРПС, які призначаються на чергування (залучаються
до АРПР) повинні:

знати сигнали лиха та порядок прийому і передачі їх в аварійних ситуаціях;

знати правила перевірки працездатності і застосування аварійного каналу радіозв’язку, бортового аварійно-рятувального спорядження і аварійно-рятувальних засобів;

знати методи пошуку над сушею і водною поверхнею за допомогою радіотехнічних засобів і візуально, взаємодії з ПС і наземними (морськими, річковими) силами і засобами та наведення їх на місце події;

знати правила ведення радіозв’язку з тими, хто зазнав лиха, іншими пошуковими екіпажами, наземними пошуково-рятувальними командами (групами), морськими (річковими) суднами;

бути готовими виконувати посадку на наземні майданчики з урахуванням усіх факторів, що впливають на безпеку польотів;

знати способи вивільнення потерпілих із ПС та вміти надавати допомогу потерпілим, самодопомогу, взаємодопомогу;

вміти здійснювати висадку та прийом людей і вантажів у режимі висіння, у тому числі із застосуванням спускового пристрою, лебідки як над сушею


(в гірській та пересічній місцевості), так і над водною поверхнею;

вміти здійснювати скидання вантажів з ПС з парашутом і без парашута


та десантування РПДГ;

бути підготовленими до виживання в екстремальних умовах.


3. Члени РПДГ, ППРГ, НПРГ повинні:

знати розташування на ПС засобів об’єктивного контролю та вміти


їх вивільняти;

знати засоби і способи зв’язку і сигналізації під час проведення ПРР


та вміти викладати на місцевості з використанням підручних засобів сигнали візуальної сигналізації;

вміти ліквідовувати пожежі на ПС, відкривати аварійні люки, фонарі кабін та фюзеляжі та вивільняти членів екіпажу і пасажирів із ПС, які зазнали лиха;

вміти підбирати і позначати майданчики для посадки вертольотів
та аналізувати метеорологічну обстановку;

бути підготовленими до виживання в екстремальних умовах.

Медичний працівник, який входить до складу РПДГ (ППРГ), додатково повинен вміти:

надавати безпосередньо на місці події екстрену медичну допомогу;

швидко і грамотно користуватися вмістом медичної укладки;

визначати черговість евакуації, вид транспортування і забезпечувати своєчасну евакуацію потерпілих до лікувальних закладів.

Члени РПДГ повинні бути підготовленими до стрибків з парашутом вдень та вночі у простих та складних метеорологічних умовах на ліс, на воду,
з вантажним контейнером, вміти висаджуватися із вертольота у режимі висіння, із застосуванням лебідки, трапа, спускового пристрою та евакуйовувати потерпілих;
4. Підрозділи АРК авіапідприємств, установ, організацій державної
та цивільної авіації повинні:

знати сигнали оповіщення та порядок дій при їх оголошенні;

вміти використовувати аварійно-рятувальне спорядження і обладнання, яким оснащаються аварійно-рятувальні розрахунки АРК, засоби пожежогасіння;

знати способи проникнення у ПС в аварійних ситуаціях, методи рятування людей у різних умовах та правила евакуації потерпілих у медичні установи.


5. Фахівці органів управління системи АПР повинні:

знати порядок організації пошуку і рятування ПС в авіаційному районі пошуку і рятування та у відповідних районах відповідальності за пошук


і рятування;

вміти готувати пропозиції з питань пошуку і рятування та розробляти відповідні плани (план операції з АПР, плани дій підпорядкованих сил


і засобів);

знати склад чергових ПРСЗ у відповідному районі відповідальності


за пошук і рятування, порядок їх залучення до проведення ПРР та здійснювати контроль за їх діяльністю під час проведення пошуку і рятування;

вміти оформлювати звіт щодо виконаних робіт та надавати його


у визначені строки.
2. Організація тренувань і проведення навчань
1. У системі АПР навчання проводяться з метою перевірки
і вдосконалення планів заходів на випадок виникнення аварійної ситуації з ПС, алгоритмів дій, взаємодії в системі АПР, навиків фахівців органів управління, сил і засобів системи АПР.
2. Основними видами навчань у системі АПР є:

зв’язкові – передбачають використання усіх засобів зв’язку між усіма потенціальними користувачами для забезпечення надійності зв’язку у реальних аварійних ситуаціях. Проводяться за планами органів управління системи АПР один раз на півроку;

координаційні (штабні) – передбачають імітацію заходів реагування
на аварійну ситуацію з ПС на основі сценарію можливого її розвитку. Проводяться один раз на рік, коли не проводилися комплексні навчання (тренування) або у разі необхідності підтримки фахового рівня;

комплексні навчання (тренування) – передбачають імітацію заходів реагування на аварійну ситуацію з ПС на основі сценаріїв можливого


її розвитку. У них беруть участь з реальним розгортанням органи управління, сили і засоби системи АПР. Проводяться один раз на два роки.
3. Ефективність навчань оцінюється за наступними критеріями:

кількість виявлених проблем;

набуті знання та навики;

наскільки вдосконалено оперативні плани;



наскільки знизилася кількість помилок, що повторювалися під час попередніх навчань.
4. Методичні рекомендації щодо проведення навчань на аеродромах (у РВ аеродромів) розробляються органами, які регулюють діяльність державної
та цивільної авіації України.
3. Сертифікація
1. Пошуково-рятувальні засоби, ПУ що використовуються у системі АПР підлягають сертифікації відповідно до законодавства України.
2. Аварійно-рятувальні служби та рятувальники, у тому числі аеродромів державної і цивільної авіації, на які покладається виконання авіаційного пошуку і рятування, підлягають атестації відповідно до законодавства України.
3. Сертифікаційні вимоги до ГАКЦПР, АДЦПР та порядок їх сертифікації розробляються ДСНС України.
4. Інспектування
1. Порядок перевірки органів управління сил і засобів системи АПР
та органів управління проведенням АПР розробляється ДСНС України.
2. Порядок перевірки аеродромів державної та цивільної авіації
з питань організації та проведення АПР регламентується Міноборони України та Мінінфраструктури України.

Начальник Департаменту юридичного

забезпечення Міністерства внутрішніх

справ України

полковник міліції Д.В. Горбась


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка