Мвпу атб м. Львова Формування критичного мислення учнів на уроках історії



Скачати 301.56 Kb.
Дата конвертації05.05.2016
Розмір301.56 Kb.
Панчишин Валерій Євгенійович

МВПУ АТБ м.Львова



Формування критичного мислення учнів

на уроках історії

Актуальність розвитку критичного мислення особистості зумовлена інтенсивними соціальними змінами, за яких виникає необхідність у її пристосуванні до нових політичних, економічних та інших умов, у вирішенні нею проблем, значна частина яких непередбачувана. Становлення інформаційної цивілізації, демократичний поступ країни визначають важливість критичного мислення для вітчизняної освітньої системи. Адже критичне мислення є не тільки наслідком демократії, а й важливим чинником її формування.

Сучасному суспільству потрібна інформована та компетентна особистість, яка спроможна приймати самостійні рішення і нести відповідальність за свої вчинки. Людина з критичним розумом здатна вимогливо оцінювати свої думки, ретельно перевіряти рішення, зважувати всі аргументи «за» і «проти», виявляючи тим самим самокритичне ставлення до своїх дій.

Термін «критичне мислення» пройшов непростий шлях свого становлення в системі освіти України. У слові «критичний» часто бачили негативний аспект – словосполучення «критичне ставлення» скоріше ототожнювалося із фразою «негативне ставлення», тобто таке, що містить зауваження, критику, несприйняття. Власне, поява терміну «критичне мислення» не лише започаткувало новий напрям у дослідженні процесів мислення, а й докорінно змінили стереотип щодо слів з коренем «критик».

Згідно з критеріями оцінювання навчальних досягнень учнів з історії найвищі бали виставляються за вияв учнем уміння мислити. Отже, першочерговою є потреба формувати в учнів уміння орієнтуватися в інформації, аналізувати її, узагальнювати, робити висновки тощо. Очевидно, що способи і прийоми, використовувані у традиційному навчанні, дозволяють досягти лише перших трьох рівнів навчальних досягнень учнів. З огляду на це особливого значення набуває формування критичного мислення у процесі вивчення історії.

Під час проведення уроків було встановлено, що головними проблемами для учнів залишаються самостійний аналіз історичних документів (їх адекватна інтерпретація), встановлення логічних зв′язків між подіями та явищами, неспроможність більшості вирішувати аналітичні операції, оцінювати історичне джерело з позицій об′єктивності тощо.

Ще Конфуцій говорив: „ Навчання без міркування – марна праця”. Тому вищеназвані проблеми обумовили пошук відповідних педагогічних методик та технологій, серед яких, на мою думку, актуальною є технологія критичного мислення.

Критичне мислення — це складний процес, що починається із залучення інформації, її критичного осмислення та завершується прийняттям рішення. Тому структура уроків з використанням даної технології має свої особливості. Можна виділити три основні етапи, кожен з яких має свої завдання.

I етап— актуалізація пізнавальних процесів учнів: на цьому етапі визначаю мету вивчення матеріалу, з'ясовую, що відомо учням з цієї теми. Для цього використовую такі прийоми, як «Мозковий штурм», «Коло ідей», «Мікрофон» тощо. Так, під час вивчення теми «Окупаційний режим в Україні» як відомо, на окупованих територіях СРСР набули поширення військовий, адміністративний, побутовий та політичний колабораціонізм, який проявили від 1,5 до 2 млн осіб. Даючи визначення терміну,пропоную учням відповісти на запитання: «Як ви вважаєте, чому люди погоджувались на співпрацю з окупантами ?», «Чи вважаєте ви всіх цих людей зрадниками ?»

Разом з учнями з'ясовую, чи можна виправдовувати колабораціонізм чи це залежить від обставин. Тепер учням цікаво дізнатися, що спонукало людей на співпрацю з ворогом, яка ситуація була на окупованих землях.

II етап— осмислення нового матеріалу: на цьому етапі відбувається безпосереднє ознайомлення учнів з новою інформацією. Методика критичного мислення передбачає, що на цьому етапі викладач має найменший вплив на учня. Учні ознайомлюються з новою інформацією під час читання тексту, перегляду фільму (через брак часу на уроці даю завдання переглянути вдома фільми), а на уроці обговорити сюжет за поданими питаннями), прослуховування лекції. Опрацьовуючи нову інформацію, використовую такі методи, як аналіз, синтез, порівняння. Наприклад, під час вивчення цієї ж теми «Окупаційний режим в Україні» пропоную учням встановити спільні та відмінні риси між колабораціонізмом українців під час Другої світової війни і колабораціонізмом сьогодення на сході України. Головне завдання цього етапу уроку — підтримати й стимулювати інтерес учнів шляхом постановки ними запитань, занотування примітки в тексті у разі сумніву або нерозуміння, складання таблиці тощо.

III етап— осмислення (рефлексія): на цьому етапі відбувається осмислення учнями нового матеріалу; адаптація нових понять в особистій системі знань учня, тобто заміна вже наявного уявлення новим, засвоєння і закріплення знань. На цьому етапі використовую такі методи як «Прес», «Займи позицію», моделюю конкретні ситуації, організовую обговорення проблеми, дискусії. На цьому етапі важливо спонукати учнів висловлювати своїми словами отриману інформацію, бо краще запам’ятовується те, що ми формуємо в особистому контексті; сприяти обміну ідеями між учнями, що дозволяє їм збагатити свій словниковий запас, формулювати і висловлювати свої думки.

Працюючи з технологією розвитку критичного мислення, можна зробити висновок, що навчити учнів мислити критично з першого уроку фактично неможливо. Критичне мислення формується поступово, воно є результатом щоденної кропіткої роботи викладача й учня, з уроку в урок, з року в рік. Не можна виділити чіткий алгоритм дій викладача з формування критичного мислення в учнів. Але можна виділити певні умови, створення яких здатне спонукати і стимулювати учнів до критичного мислення. Це – час, очікування ідей,спілкування,цінування думок інших,віра в силу учнів,активна позиція.

РЕЗУЛЬТАТИ ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕННЯ ВИВЧЕННЯ РІВНЯ СФОРМОВАНОСТІ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ УЧНІВ

Для проведення дослідження було сформоване письмове завдання з історії, в основу градації закладено зміст та рівні розумової діяльності учнів. Для аналізу результатів використовувалась таблиця 1.



РІВЕНЬ

КІЛЬКІСТЬ БАЛЛІВ

VI

36-42

V

29-35

IV

22-28

III

15-21

II

8-14

I

1-7

Таким чином результати дослідження наступні :

Загалом роботу виконували 66 першокурсників, з них : 7 – дали фактичні відповіді,змогли розпізнати інформацію (І рівень) ; 39 – змогли перетворити та інтерпретувати інформацію (ІІ рівень) ; 14 – виявили здатність застосовувати знання в нових умовах(ІІІ рівень). З 66 учнів лише семеро приступили до виконання завдання IV рівня і отримали від 1 до 7 балів з можливих 12. Дані унаочненні на діаграмі (рис.1)



Жоден з учнів не виконав у повному об’ємі завдлання,які вимагали синтезу інформації на основі аналізу,а також завдання,які передбачали власне оцінювання інформації,тобто критичне мислення.

У 2015-2016 н. р. при проведенні дослідження учні отримали завдання з двома проблемними запитаннями,відповівши на які,вони максимально могли отримати 5 балів. Результати досліджень наступні: з 46 учнів,які виконували завдання IV рівня,3 учні отримали 5 балів,16 учнів – 4 бали, 22 учні – 3 бали, 5 учнів – 2 бали. Це дає підставу стверджувати,що з тих учнів,які у 2014 – 2015 н.р. не продемонстрували сформованого критичного мислення, у 2015 – 2016 н.р. 6,5% від загальної кількості показали сформоване критичне мислення.

Однією з базових передумов формування критичного мислення людини є формування мислення логічного,тому додатково було проведено оцінювання логічного мислення учнів гр. 25 за методикою «Складні аналогії»(Комінко С.Б.,Кучер Г.В., Кращі методи психодіагностики : навч.посібник.-Тернопіль: Карт-бланш,2005. – 406 с., с. 74-75.) Результати розподілялись згідно із даними табл.2





РІВЕНЬ

КІЛЬКІСТЬ БАЛЛІВ

Початковий

1-4

Нормальний

5-15

Високий

16-20

У дослідженні взяло участь 24 учні:



ПРОТОКОЛ ТЕСТУВАННЯ(І КУРС)




1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

17

18

19

20

1

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

+

-

-

-

-

-

-

-

-

-

2

-

-

-

-

-

-

-

-

-

+

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

3

-

+

-

-

-

-

-

-

+

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

4

-

-

-

+

-

-

+

-

-

-

+

-

-

-

-

-

-

-

-

-

5

-

-

-

-

-

-

-

-

+

-

-

-

-

-

+

+

-

-

-

-

6

-

-

-

-

-

-

+

-

-

+

-

+

-

-

-

-

-

-

-

-

7

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

+

-

-

+

-

+

-

-

-

-

8

-

-

-

-

-

-

-

-

+

-

-

-

+

-

-

+

-

-

-

-

9

+

-

-

-

-

+

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

+

-

10

-

-

-

-

-

-

+

-

-

-

-

-

-

-

-

+

-

+

+

-

11

-

-

-

-

-

-

+

+

-

-

-

+

-

+

-

-

-

-

-

-

12

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

+

-

+

-

-

-

+

-

+

-

13

+

-

+

-

-

-

-

-

+

-

-

-

-

-

-

-

+

-

-

-

14

-

-

-

-

-

-

-

+

+

-

-

-

-

+

-

-

-

+

-

+

15

-

-

-

-

-

-

+

-

+

+

+

-

-

-

-

-

-

-

+

-

16

-

-

+

-

-

-

-

-

+

-

-

-

-

-

+

+

+

-

-

-

17

-

-

-

-

-

-

-

+

+

-

-

-

-

+

+

+

-

-

-

-

18

-

-

-

-

-

-

-

+

+

-

-

-

-

-

-

-

+

+

-

+

19

-

-

-

-

-

-

+

+

-

-

-

+

-

-

+

-

+

-

+

-

20

+

-

-

-

-

+

+

-

+

-

+

+

-

-

-

-

-

-

-




21

-

-

-

+

-

-

-

-

+

-

-

+

-

-

-

+

-

+

+

-

22

-

+

-

-

-

-

+

-

+

+

+

+

-

-

+

-

+

-

+

-

23

-

-

+

-

+

-

+

-

-

+

+

+

+

-

+

+

-

-

-

-

24

+

+

-

+

-

-

+

-

-

+

+

+

-

+

-

-

+

-

+

+


ПРОТОКОЛ ТЕСТУВАННЯ(ІІКУРС)




1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

17

18

19

20

1

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

+

-

-

-

-

-

-

-

2

-

-

-

-

+

+

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

3

-

-

-

-

+

-

-

-

-

-

-

-

+

-

-

-

-

-

-

-

4

-

-

-

-

+

-

-

-

-

-

-

-

+

-

-

-

-

-

-

-

5

-

-

-

+

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

+

-

-

+

-

6

-

-

+

-

-

-

-

-

-

-

+

-

+

-

-

-

-

-

-

-

7

-

-

-

+

-

-

-

-

-

-

-

-

+

-

+

-

-

-

-

-

8

-

+

-

-

-

-

-

-

-

+

+

-

-

-

-

-

-

-

-

-

9

-

-

-

+

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

+

-

-

+

-

10

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

+

-

+

-

-

+

+

11

-

-

+

-

-

-

-

-

-

-

-

+

-

-

+

-

-

-

-

+

12

-

-

-

+

-

-

-

-

+

-

-

+

-

-

-

-

-

+

-

-

13

-

-

+

-

-

-

-

+

-

-

+

+

-

+

+

-

-

-

-

-

14

+

-

-

+

-

-

+

-

+

-

+

-

-

-

-

-

-

-

+

-

15

+

+

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

+

-

+

+

-

+

16

-

-

-

-

-

-

+

-

+

-

-

-

-

-

+

-

+

-

+

+

17

-

-

-

-

-

-

+

-

+

-

-

+

+

-

+

-

+

-

-

+

18

-

-

-

-

-

+

+

-

-

+

-

-

-

+

-

-

+

+

-

+

19

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

+

+

-

+

+

+

-

-

+

+

20

-

-

+

-

+

-

+

-

-

+

+

-

-

-

-

+

+

-

-

-

21

-

-

+

-

+

-

+

+

-

-

-

-

+

-

+

-

+

-

-

+

22

+

-

-

+

-

-

+

-

-

+

-

-

-

+

-

-

+

-

+

+

23

+

-

-

-

-

-

+

-

-

+

+

+

-

+

+

-

+

-

-

+

24

-

+

-

-

-

+

+

-

+

+

+

+

-

-

+

-

+

+

+

+

На першому курсі 13 учнів продемонстрували початковий рівень логічного мислення; 11 учнів продемонстрували нормальний рівень логічного мислення. Жоден учень не виявив високий рівень логічного мислення. На другому курсі 12 учнів продемонстрували початковий рівень логічного мислення і 12 учнів – нормальний рівень логічного мислення. З метою уточнення результати цього дослідження представлені у діаграмі (рис.3)





ГРАФІКИ ЗА ПРОТОКОЛАМИ ТЕСТУВАННЯ

Отже, проведене дослідження дає підстави стверджувати,що всі його учасники не мають сформованого критичного мислення. Разом із тим,діагностика рівня логічного мислення виявила значну кількість,а саме 45,8% учнів на першому курсі та 50,0% учнів на другому курсі із так званим нормальним рівнем. Отже,на ІІ курсі зросла кількість учнів із так званим нормальним рівнем на 4,2% .






База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка