Міністерство економічного розвитку і торгівлі України



Скачати 219.12 Kb.
Дата конвертації06.05.2016
Розмір219.12 Kb.



Міністерство економічного розвитку і торгівлі України

(Мінекономрозвитку України)
вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, тел. 253-93-94, факс 226-31-81

Web: http://www.me.gov.ua , е-mail: meconomy@me.gov.ua , код ЄДРПОУ 37508596


_______________ № _____________

На № ___________ від ___________

Міністру соціальної політики,

Голові Національної ради

Павлу РОЗЕНКУ

Щодо засідання НТСЕР
Шановний пане Міністре!

Мінекономрозвитку на Ваше звернення (лист Мінсоцполітики від 13.03.2015 № 3422/0/14-15/18) надає інформаційно-аналітичні матеріали до засідання Національної тристоронньої соціально-економічної ради та пропонує включити до складу робочої групи з підготовки проекту рішення Національної ради Савенка Олександра Леонідовича - директора департаменту економіки соціальної та гуманітарної сфери, Онищенка Павла Олександровича - заступника директора департаменту-начальника управління стратегічного планування розвитку економіки та Острівну Ларису Георгіївну - начальника відділу пенсійної реформи і соціального страхування департаменту економіки соціальної та гуманітарної сфери.



Додаток: на 9 арк.

З повагою
Заступник Міністра Руслан КОРЖ
Мазур С. Б.,

596-68-21



Додаток
Інформаційно-аналітичні матеріали до засідання

Національної тристоронньої соціально-економічної ради
ОСНОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ КРАЇНИ

Початок 2015 року характеризувався погіршенням економічного стану країни. З одного боку, надзвичайно негативний фон для подальшого розвитку країни створює низький зовнішній попит, несприятлива цінова кон’юнктура на світовому ринку вітчизняного експорту (зокрема, ринку чорних металів та добрив) у поєднанні з зовнішньоторговельними обмеженнями з боку країн-членів Митного союзу (у т.ч. Російської Федерації).

З іншого – посилення економічних проблем, які виникли через ескалацію військового конфлікту на сході країни, анексію Автономної Республіки Крим і м. Севастополя та макроекономічну невизначеність.

Через загострення військового конфлікту зупинили свої виробничі процеси ряд підприємств промислового комплексу, що знаходяться в Донецькій та Луганській областях (зокрема, гірничо-металургійного комплексу, хімічної промисловості та машинобудування). Це у свою чергу, через виробничу кооперацію позначилося на виробничій діяльності суміжних підприємств інших регіонів країни та мало наслідком ускладнення технологічного процесу.

Падіння ВВП спостерігається вже дев’ять кварталів поспіль (з ІІІ кварталу 2012 року, за виключенням ІV кварталу 2013 року). За оцінкою Держстату обсяг реального ВВП у ІV кварталі 2014 року порівняно з відповідним періодом 2013 року скоротився на 14,8%1, у цілому за рік – на 6,8%.

У січні 2015 року середньомісячна заробітна плата штатних працівників зросла на 9,1% (порівняно з січнем 2014 року) і становила 3 455 гривні2 (у січні 2014 року – на 5,2% та 3 167 грн. відповідно). Зниження реальної (з урахуванням інфляції) заробітної плати у січні 2015 року становило 16,7% (скорочення спостерігається з червня 2014 року). Динаміка заробітної плати у січні 2015 року формувалась в умовах відсутності підвищення мінімальної заробітної плати3 на тлі зростання індексу споживчих цін (у лютому 2015 року порівняно з лютим 2014 року – 134,5%).

У січні-лютому 2015 року цінова динаміка на споживчому ринку формувалась під впливом пролонгації ефекту девальваційних тенденцій попереднього періоду та високих інфляційних і девальваційгних очікувань, що було зумовлено посиленням політичної і економічної нестабільності, а також лагового впливу від підвищення цін виробників промислової продукції. У лютому порівняно з груднем 2014 року споживчі ціни зросли на 8,6%4.

З початку року на динаміку базової інфляції5 визначальний вплив мала девальвація національної валюти: базовий індекс споживчих цін у лютому порівняно з груднем 2014 року зріс на 8,1% (у річному вимірі – підвищився на 33,2%).

У фінансовій сфері поглиблювалися дисбаланси через ускладнення процесу управління ліквідністю у банківській системі в умовах відтоку депозитів (за оперативною інформацією Національного банку обсяг депозитів фізичних осіб станом на 17.03.2015 порівняно з початком року скоротився на 5,5%, у тому числі в національній валюті – на 7,3%). Ситуація на валютному ринку продовжувала характеризуватися посиленням девальваційних очікувань на тлі погіршення показників платіжного балансу, утримання низького рівня міжнародних резервів та знецінення національної валюти.



Довідково. Офіційний курс гривні з початку року девальвував відносно долара США на 76,1% до 27,7631 грн./дол. США на кінець лютого 2015 року.

Обсяг міжнародних валових резервів України у лютому 2015 року склав 5,6 млрд. дол. США (за 2014 рік – зменшився на 12,9 млрд. дол. США або на 63,1% до 7,53 млрд. дол. США).

Водночас, всі галузі виробничої сфери у січні-лютому 2015 року продемонстрували значне погіршення результатів діяльності, що більшою мірою було пов’язано із значним послабленням фінансового стану підприємств на тлі збільшення затратності виробничої діяльності та значних девальваційних процесів через несприятливе зовнішньоекономічне середовище.

Перш за все, це:

промислове виробництво – у січні-лютому 2015 року спостерігалося падіння виробництва – на 21,7% (у січні-лютому 2014 року зменшення на 3,6%). На погіршення ситуації у промисловому виробництві впливали такі фактори, як інтенсифікація військового конфлікту у східних регіонах країни, логістичні проблеми в умовах зовнішньоторговельних обмежень з боку Російської Федерації та низького зовнішнього і внутрішнього попиту.



Довідково. За підсумком січня-лютого 2015 р. обсяги виробництва у добувній промисловості і розробленні кар’єрів скоротилися на 26,5%, переробній промисловості скоротилися на 20,5%, постачанні електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря – на 17,1%.

Будівництво – як індикатор інвестиційної активності в економіці, у січні-лютому 2015 року, на фоні низької інвестиційної активності, продемонструвало найбільш обвальне падіння серед основних ВЕД – на 32% (проти зростання на 1,4% у січні-лютому 2014 р)6.



Довідково. За уточненими даними у 2014 році обсяги будівельної продукції скоротилися на 20,4% (у т. ч. у житлових будівлях спостерігалося зростання на 3,5%). За підсумком 2014 року обсяг освоєних капітальних інвестицій скоротився на 24,1% (падіння на 7,9% у 2013 році).

Чинником, що тимчасово виступав стабілізатором ситуації у житловому будівництві7 (зростання на 9% у січні-лютому 2015 року проти січня-лютого 2014 року), був попит, сформований прагненням населення зберегти заощадження та певним чином компенсувати можливі втрати від їх знецінення через девальваційні процеси. Проте, враховуючи значне скорочення реальних доходів та виникнення кризових ситуацій у банківській сфері, даний позитивний вплив у найближчу перспективу буде нівельований.

Торгівля – значне падіння купівельної спроможності населення через скорочення реальної заробітної плати в умовах девальвації офіційного курсу гривні на тлі прискорення цінової динаміки на споживчому ринку відобразилося на суттєвому прискоренні скорочення обсягу обороту роздрібної торгівлі8 до 21,2% (зменшення на 8,6% за 2014 рік). Поряд з цим, оборот оптової торгівлі скоротився на 17,3% (на 15% відповідно) за рахунок зменшення обсягу зовнішньої торгівлі товарами та звуження попиту та пропозиції товарів з боку виробничого сектору.

Сільське господарство – впродовж минулого року залишалося єдиним ВЕД, що мало позитивні результати діяльності, у січні-лютому 2015 року продемонструвало падіння виробництва на 3,6%9. Основними факторами, які вплинули на формування негативних показників були: закриття ряду сільськогосподарських підприємств у Донецькій та Луганській областях10, збільшення затратності виробництва продукції, скорочення поголів’я худоби та птиці та звуження споживчої активності населення.

Транспорт – у січні-лютому 2015 року всі сегменти транспорту продовжували демонструвати суттєве погіршення результатів своєї діяльності, особливо вантажний сегмент через низьку виробничу активність внаслідок звуження зовнішнього та внутрішнього попиту та військовий конфлікт.

Довідково. У січні-лютому 2015 року перевезення вантажів скоротилося на 23,4% (проти зростання на 0,4% у 2014 році), вантажооборот – на 22,3% (проти скорочення на 0,4% відповідно), перевезення пасажирів – на 11% (проти 6,3% відповідно), пасажирооборот – на 13,8% (проти 1,5% відповідно).

Загалом чинники, що гальмували відновлення економічної динаміки у 2014 році були сформовані також у зовнішньоекономічному середовищі. А зважаючи на значну експортоорієнтованість національної економіки будь-які кон’юнктурні коливання на зовнішніх ринках позначилися на її становищі.

Низька економічна динаміка країн-основних торгівельних партнерів та посилення геополітичної напруги через загострення ситуації у східних регіонах України, стримувало розширення зовнішнього попиту на експортні групи українських товарів.

У свою чергу, невисокі темпи росту світової економіки, з одного боку, та надвиробництво в окремих регіонах світу з іншого, стримували попит на світових товарних ринках та формували несприятливу цінову кон’юнктуру на ключові позиції українського експорту (зокрема, сталь та добрива).



Довідково. У січні-грудні 2014 р. проти січня-грудня 2013 р. середня ціна на чорний прокат за 8 регіонами світу знизилася на 2,8%, середньомісячні ціни на добрива (карбамід) – на 7%.

Так, у січні 2014 році (порівняно з січнем 2013 роком) експорт українських товарів до Російської Федерації скоротився на 33,7% (або на 5 млрд. дол. США), імпорт – на 45,1%.

При цьому, питома вага Російської Федерації у загальному експорті товарів скоротилася з 23,7% у 2013 році до 18,2% у 2014 році. Питома вага Російської Федерації у загальному обсязі імпорту товарів також зменшилась з 37,1% у 2013 році до 23,5% у 2014 році (з них поставки природного газу – становили 6,9% від загального імпорту).

Довідково. У 2014 році питома вага Російської Федерації у загальному експорті машинобудівної продукції займала 44,3% (у 2013 році – 51,7%), металургійної продукції – 15,1% (18,8%), агропромислового комплексу та харчової промисловості – 5,5% (11,3%).

Поряд з цим, позитивний вплив від введення торгових преференцій з боку країн ЄС не компенсував втрат, які були отримані від запровадження протекціоністських заходів з боку РФ щодо вітчизняних товарів.



Довідково. У 2014 році (порівняно з 2013 роком) експорт українських товарів до країн ЄС зріс на 2,6%, або на 0,4 млрд. дол. США. Питома вага країн ЄС у загальному експорті товарів збільшилася з 26,6% у 2013 році до 31,5% у 2014 році.

Крім того, в умовах ескалації геополітичного конфлікту у східних регіонах країни на тлі стриманої інвестиційної активності на міжнародних фінансових ринках та відтоку капіталу з країн з ринками, що розвиваються, у поточному році спостерігалося згортання інвестиційних процесів в Україні.

Таким чином, повільне відновлення світової економіки, значна волатильність міжнародних фінансових ринків та слабка цінова кон’юнктура на міжнародних товарних ринках на тлі загострення конфлікту з Російською Федерацією, у т.ч. геополітичних конфліктів у Східній Європі, й надалі стримуватимуть економічну динаміку України.
щодо реалізації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС

16 вересня 2014 року український Парламент паралельно із Європарламентом ратифікували Угоду про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (далі – Угода про асоціацію). Триває процедура ратифікації Угоди про асоціацію державами-членами Європейського Союзу.

З метою імплементації Угоди про асоціацію та створення належних правових умов щодо забезпечення виконання зобов’язань України у короткостроковому періоді дії Угоди Кабінетом Міністрів України було затверджено План заходів з імплементації Угоди про асоціацію на 2014 – 2017 роки (розпорядження Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2014 р. № 847-р). План заходів відповідає структурі Угоди про асоціацію та передбачає виконання 488 заходів впродовж періоду до кінця 2017 року, у тому числі завдання з імплементації актів законодавства ЄС. Мінекономрозвитку є відповідальним за виконання завдань (43 заходи) у частині імплементації положень РОЗДІЛУ IV. "Торгівля і питання, пов’язані з торгівлею", РОЗДІЛУ V. "Економічне та галузеве співробітництво" та РОЗДІЛУ VII. "Інституційні, загальні та прикінцеві положення Угоди про асоціацію". Щодо РОЗДІЛУ IV. вживаються заходи, що стосуються таких глав Угоди, як:


    • засоби захисту торгівлі (Глава 2),

    • технічні бар’єри у торгівлі (Глава 3),

    • заснування підприємницької діяльності, торгівля послугами та електронна торгівля (Глава 6),

    • державні закупівлі (Глава 8),

    • інтелектуальна власність (Глава 9),

    • прозорість (Глава 12),

    • торгівля та сталий розвиток (Глава 13).

Вживаються заходи, спрямовані на розроблення механізму застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну легкових автомобілів походженням з держав — членів ЄС та на розроблення механізму посилення співробітництва шляхом обміну інформацією і даними з метою покращення ринкового нагляду.

Визначено національний орган стандартизації, що не є органом державної влади - прийнято розпорядження Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 1163-р «Про визначення державного підприємства, яке виконує функції національного органу стандартизації» (набрало чинності 03.01.2015), яким визначено, що державне підприємство «Український науково-дослідний


і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» (ДП «УкрНДНЦ») виконує
функції національного органу стандартизації.

Розроблено проект розпорядження Кабінету Міністрів України


"Про схвалення Стратегії розвитку системи технічного регулювання на період до 2020 року", реалізація якої дозволить створити адаптовану до вимог ЄС і СОТ сучасну систему технічного регулювання. Відбувається впровадження європейських стандартів як національних стандартів, зокрема гармонізованих європейських стандартів (у 2014 році прийнято 573 національні нормативні документи, з яких 390 стандартів, гармонізованих з міжнародними
та європейськими стандартами)
.

Мінекономрозвитку у співпраці з експертами проекту технічної допомоги ЄС "Гармонізація системи державних закупівель в Україні зі стандартами ЄС" ведеться робота щодо розроблення дорожньої карти з імплементації положень Директив ЄС у сфері державних закупівель.

Вживаються заходи, що стосуються глав РОЗДІЛУ V. Угоди:


    • макроекономічне співробітництво (Глава 2),

    • навколишнє середовище (Глава 6),

    • політика у сфері промисловості та підприємництва (Глава 10),

    • законодавство про заснування та діяльність компаній, корпоративне управління, бухгалтерський облік та аудит (Глава 13),

    • захист прав споживачів (Глава 20),

    • участь в програмах і агентствах Європейського Союзу (Глава 28).

У напрямі макроекономічного співробітництва забезпечується обмін досвідом у сфері макроекономічного прогнозування та моделювання економічного
і соціального розвитку держави, у тому числі з питань імплементації методів
та інструментів прогнозування, оцінки впливу прийняття окремих рішень економічної політики та якості структурних зрушень. Результатом такої співпраці із Стороною ЄС є підвищення якості макроекономічного та бюджетного прогнозування, впровадження нових ідей і методів у практику державного управління економічними процесами. З метою визначення механізму підтримки малого та середнього підприємництва, забезпечення розвитку його інфраструктури та доступу до кредитних ресурсів розроблено Концепцію Державної програми розвитку малого і середнього підприємництва на 2015-2020 роки.

В процесі діалогу із Стороною ЄС Українська сторона акцентує увагу


на розширенні співпраці щодо таких програм ЄС, як: Рамкова програма Союзу
з наукових досліджень та інновацій “Горизонт 2020”; програма з підвищення конкурентоспроможності малих та середніх підприємств ­– COSME; програма культурно-гуманітарного спрямування “Креативна Європа”.

Упровадження положень acquis ЄС

Дотриманню закріплених за Україною зобов’язань з приведення у відповідність до acquis ЄС правової системи України має сприяти виконання схвалених Урядом планів заходів імплементації деяких актів законодавства ЄС (в окремих сферах).



Зокрема, з метою виконання зобов’язань з імплементації положень актів законодавства ЄС за РОЗДІЛОМ IV. "Торгівля і питання, пов’язані з торгівлею" та РОЗДІЛОМ V. "Економічне та галузеве співробітництво" розпорядженням Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 № 164-р схвалено плани імплементації деяких актів законодавства ЄС у таких сферах:

І. Технічні бар’єри у торгівлі (4 акта законодавства ЄС)

Передбачається, зокрема, розроблення механізму посилення співробітництва шляхом обміну інформацією і даними з метою покращення ринкового нагляду; забезпечення реалізації актів законодавства ЄС щодо загальної безпеки продукції, відповідальності за дефектну продукцію, встановлення вимог для ринкового нагляду, що стосується торгівлі продукцією.

ІІ. Державні закупівлі (1 акт законодавства ЄС)

Основними завданнями імплементації є підвищення прозорості надання інформації учасникам процедур державних закупівель шляхом внесення змін до Закону України "Про здійснення державних закупівель" з урахуванням статті 41 Директиви 2004/18/ЄС, а також визначення заходів, спрямованих на системне впровадження у національне законодавство положень Директив ЄС у сфері державних закупівель та забезпечення їх подальшої імплементації.

ІІІ. Інтелектуальна власність (19 актів законодавства ЄС)

Планується розроблення низки законопроектів: "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання питань авторського права і суміжних прав", "Про колективне управління майновими правами суб’єктів авторського права і суміжних прав", "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань інтелектуальної (промислової) власності", "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (щодо посилення захисту прав інтелектуальної власності).

IV. Навколишнє середовище (2 акта законодавства ЄС)

Передбачається підготовка низки законопроектів з метою приведення чинного законодавства у відповідність до вимог Директиви Ради 1999/32/ЄС від 26 квітня 1999 р. про зменшення вмісту сірки у деяких видах рідкого палива та Директиви 2004/42/ЄС Європарламенту та Ради від 21 квітня 2004 р. про обмеження викидів летючих органічних сполук шляхом використання органічних розчинників у певних фарбах і лаках та продукції полірування транспортних засобів.

V. Законодавство про заснування та діяльність компаній, корпоративне управління, бухгалтерський облік та аудит (1 акт законодавства ЄС)

Передбачається розроблення проекту Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо одноосібних компаній з обмеженою відповідальністю" з метою імплементації положень Директиви 2009/102/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 16 вересня 2009 р. про одноосібні приватні компанії з обмеженою відповідальністю.

VI. Захист прав споживачів (8 актів законодавства ЄС)

Планується встановити правові та організаційні засади здійснення захисту прав споживачів в Україні, що забезпечить підвищення рівня захисту прав споживачів в Україні та наблизить його до рівня ЄС. Зокрема, передбачається розроблення проекту Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо захисту прав споживачів)".

Інституційна складова

Окрім цього, 15 грудня 2014 року в м. Брюссель відбулось Інавгураційне засідання Ради асоціації між Україною та ЄС. Українську делегацію очолив Прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк. У ході зустрічі обговорено питання проведення реформ українським Урядом, виходячи з пріоритетів європейської інтеграції та фінансово-економічної ситуації в нашій країні. Під час засідання було прийнято низку документів, які стануть правовою підставою для функціонування двосторонніх органів асоціації Україна-ЄС, зокрема Регламенти Ради асоціації та Комітету асоціації між Україною та ЄС, а також відповідних підкомітетів; Рішення щодо створення двох підкомітетів Комітету асоціації між Україною та ЄС та делегування Радою асоціації між Україною та ЄС окремих повноважень Комітету асоціації між Україною та ЄС у торговельному складі.

Постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2015 р. № 84 врегульовано питання оприлюднення та виконання рішень і рекомендацій Ради
і Комітету асоціації між Україною та ЄС.

Щодо зони вільної торгівлі Україна-ЄС

Запровадження режиму вільної торгівлі відбуватиметься в рамках всеохоплюючої та поглибленої зони вільної торгівлі у форматі “ЗВТ+” з акцентом на регуляторному співробітництві. Формат “ЗВТ+” передбачає, що скорочення та ліквідація торговельних обмежень у рамках режиму вільної торгівлі стосуються не тільки лібералізації виключно двосторонньої торгівлі товарами, а також обумовлені згодою сторін лібералізувати додатково такі сфери як торгівля послугами, режими прямих іноземних інвестицій та державні закупівлі.

Поряд з цим, Європейський Союз запровадив в односторонньому порядку автономний преференційний торговельний режим на товари, що походять з України (одностороннє зменшення/скасування митних тарифів), який дозволяє нарощувати експорт української продукції та є підґрунтям для повноцінного започаткування поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі між Україною та ЄС.

Довідково: Дія автономного преференційного режиму продовжена
з 1 листопада 2014 року до 31 грудня 2015 року.

Окрім цього, 29 вересня 2014 р. Рада ЄС прийняла рішення про імплементацію Угоди про асоціацію, зокрема, щодо початку попереднього застосування розділів згаданої Угоди з моменту її ратифікації сторонами, окрім положень,
що стосуються створення зони вільної торгівлі.


Разом з цим, положення щодо ЗВТ набудуть чинності з 1 січня 2016 року.

Водночас Мінекономрозвитку здійснюються заходи щодо інформування ділових кіл та громадськості стосовно умов доступу товарів вітчизняного виробництва до ринку ЄС у контексті майбутньої зони вільної торгівлі між Україною та ЄС. Інформаційна кампанія проходить за підтримки проектів технічної допомоги ЄС, Представництва Європейського Союзу в Україні, обласних державних адміністрацій, ТПП України та її регіональних представництв.



щодо ЗОНИ ВІЛЬНОЇ ТОРГІВЛІ снд

Питання створення умов для діяльності підприємств, підвищення конкурентної спроможності та вирішення проблеми збереження робочих місць в умовах відкритості ринків тісно пов’язане з питаннями зовнішньої торгівлі, що охоплює визначення режимів торгівлі з іноземними країнами, тарифне та нетарифне регулювання зовнішньоекономічної діяльності, митне регулювання тощо.

На сьогоднішній день одним із основних ринків для України залишається ринок країн Співдружності Незалежних Держав (далі СНД). У 2014 році обсяг торгівлі товарами та послугами між Україною та СНД становив 37,3 млрд. дол. США або 30 % від загального обсягу торгівлі України. При цьому експорт товарів
та послуг до країн СНД за згаданий період становив 18,9 млрд. дол. США або 29,5% від загального обсягу експорту товарів та послуг України. Імпорт з країн СНД за згаданий період становив 18,4 млрд. дол. США або 30,6% від загального обсягу імпорту в Україну. У 2014 році торговельний оборот між Україною та СНД порівняно з 2013 роком зменшився на 19,3 млрд. дол. США або на 34%. Експорт зменшився на 8,5 млрд.дол.США або на 31% від даних 2013 року; імпорт зменшився на 10,8 млрд.дол.США або на 37% від показників 2013 року.

Не дивлячись на падіння, яке відбулося у 2014 році, торгівельне співробітництво з країнами СНД залишається одним із важливих напрямів для України. Насамперед це пов’язане з тим, що до країн СНД експортується головним чином українська продукція з високим ступенем переробки - продукція машинобудування, металургійної промисловості. Крім того, це великий споживчий ринок, який охоплює близько 279,5 млн. чоловік на території 22,1 млн. кв. кілометрів.



Для забезпечення вільного руху товарів в рамках СНД діє зона вільної торгівлі відповідно до Договору про зону вільної торгівлі СНД від 18.10.2011 (далі – Договір).

Довідково: Договір було підписано під час засідання Ради глав урядів СНД, яке відбулося 18 жовтня 2011 року у м. Санкт-Петербург. 30 липня 2012 року Верховна Рада України ратифікувала Договір (Закон України "Про ратифікацію Договору про зону вільної торгівлі" від 30.07.2012 № 5193-VI). Для України Договір набрав чинності 20 вересня 2012 року.

На сьогодні учасниками Договору про зону вільної торгівлі СНД є Республіка Вірменія, Республіка Білорусь, Республіка Казахстан, Республіка Киргизстан, Республіка Молдова, Російська Федерація, Україна. Договір не набрав чинності для Таджикистану.

Тривають внутрішньодержавні процедури щодо набрання чинності Протоколом про застосування Договору про зону вільної торгівлі від 18 жовтня 2011 року між його Сторонами та Республікою Узбекистан.

Довідково: У відносинах між Україною та РФ припиняють діяти: з 29.08.2015 - двостороння Угода між Урядом РФ та Урядом України про вільну торгівлю від 24.06.1993; та з 29.04.2016 - Угода між Урядом РФ та Урядом України про реалізацію режиму вільної торгівлі від 08.02.1995. Таким чином режим вільної торгівлі у відносинах з РФ буде забезпечуватись лише відповідно до Договору про зону вільної торгівлі СНД.

Відповідно до Договору про зону вільної торгівлі СНД та інших міжнародних угод, підписаних в рамках СНД:

- встановлюється режим вільної торгівлі з країнами СНД (учасники Договору не застосовують експортні та імпортні мита у взаємній торгівлі, крім товарів визначені додатком 1 Договору, встановлено термін скасування імпортного мита, не застосовуються кількісні обмеження);

- визначається єдиний порядок визначення країни походження товарів;

- передбачається порядок вирішення спірних питань механізмами СНД – Комісією експертів з вирішення спорів;

- забезпечується застосування спеціальних захисних, антидемпінгових та компенсаційних заходів торгівлі,

- визначаються спільні правила проведення робіт з стандартизації, метрології та сертифікації, тощо.

Довідково: Відповідно до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19.03.2014, введеного у дію Указом Президента України від 24.03.2014 № 335-10т/2014, опрацьовується питання щодо перспектив подальшої участі України в діяльності СНД.

Мінекономрозвитку разом із заінтересованими органами виконавчої влади здійснило аналіз 88 актуальних багатосторонніх договорів України в рамках СНД (лист до КМУ від 08.07.2014 № 4503-01/23068-01). При здійсненні аналізу брались до уваги угоди, які регламентують економічне, соціально - гуманітарне співробітництво, співробітництво органів внутрішніх справ.

За інформацією органів виконавчої влади наразі залишається доцільною участь у 62 міжнародних актах, у 26 – участь визнана недоцільною.

У Верховній Раді України зареєстровано проект Постанови Верховної Ради України «Про питання участі України в Співдружності Незалежних Держав» (реєстр.№1015 від 15.01.2015). Відповідно до даного проекту Постанови пропонується доручити Кабінету Міністрів України вжити всіх необхідних заходів для припинення участі України в органах СНД, а також визначитись щодо доцільності участі у органах та угодах галузевого співробітництва.

Взаємодія країн СНД з питань торговельно-економічного співробітництва здійснюється через його статутні органи: Раду глав держав, Раду глав урядів, Раду міністрів закордонних справ, Економічну раду. Участь України у зазначених органах СНД дозволяє бути активним учасником процесу розробки, узгодження та затвердження міжнародних документів з питань багатостороннього співробітництва, дозволяє відстоювати свою позицію щодо економічного співробітництва зі всіма країнами - учасницями Договору про зону вільної торгівлі СНД.



Таким чином, з огляду на важливість для економіки України дії зони вільної торгівлі в рамках СНД, Мінекономрозвитку вважає за доцільне збереження співробітництва в економічному форматі.



1 Розрахунки здійснено відповідно до «Методологічних положень оновленої версії системи національних рахунків 2008 року» (Наказ Держстату України від 17.12.2013 №398).

2 Дані по Донецькій та Луганській областях можуть бути уточнені.

3 Відповдіно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» (від 28.12.2014 № 80-VIII).

4 Без урахування тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим і м. Севастополь

5 Базовий індекс споживчих цін (БІСЦ) характеризує рівень інфляції, який формується під впливом монетарних умов. Метою обрахунку БІСЦ є визначення довготривалої динаміки цін з мінімізацією короткострокових сплесків цін, що виникають під дією немонетарних чинників, незалежних від грошово-кредитної політики. Такими чинниками, зокрема, є сезонність, адміністративне регулювання цін, короткострокові цінові шоки, як, наприклад, шок пропозиції (особливо виражений у сільському господарстві), шок енергоносіїв.

6 З метою забезпечення об’єктивності інформації Держстат уточнюватиме індекс будівельної продукції за попередній звітний період. Дані уточнюватимуться щомісячно.

7 У січні-лютому 2015 року частка житлового будівництва у загальному обсязі будівельних робіт становила 30,5%.

8 У січні-лютому 2015 року скорочення обсягів роздрібної торгівлі у Луганській та Донецькій областях становило 89,8% та 66,8% відповідно.

9 Зважаючи на сезонний характер виробництва рослинницької продукції, у січні валова продукція сільського господарства формується виключно за рахунок виробництва продукції тваринництва.

10 У січні 2015 р. проти січня 2014 р. скорочення обсягів сільськогосподарського виробництва у Донецькій обл. становило 34,9%, у Луганській обл. – 57,9%.


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка