Міжрегіональне співробітництво в рамках icsu



Скачати 234.75 Kb.
Дата конвертації14.12.2016
Розмір234.75 Kb.

Міжрегіональне співробітництво в рамках ICSU




Проект стратегічного плану для ICSU на 2006–2012 рр. *



Частина II: Розвиток для майбутнього



3. Погляд на майбутнє та роль ICSU
Коли у 1998 р. був створений новий Комітет ICSU з наукового планування та огляду, одне з провідних його завдань полягало в тому, щоб
___________________

* Продовження. Початок див. № 11.

розробити разом з членами ICSU чітке бачення майбутнього та роль ICSU в ньому.
3.1. Уявлення про майбутнє

Довгострокове бачення світу для ICSU таке: наука розвивається за рахунок створення відповідної політики та досягнення соціально-економічного розвитку в усіх країнах світу. У такому світі універсальний та рівноправний доступ до наукових даних та інформації – це реальність, і наука в усіх країнах має достатньо можливостей, щоб виробляти нове знання, необхідне для сталого розвитку. ICSU відіграє провідну роль у розвитку міжнародного наукового співтовариства, втіленні нових наукових ініціатив та заохоченні політиків та інших секторів суспільства для допомоги науковцям.


3.2. Місія ICSU
Місія ICSU полягає в тому, щоб посилити міжнародну науку заради переваг для суспільства. Щоб досягти цього, рада мобілізує знання та ресурси міжнародного наукового співтовариства:

· ідентифікує та адресує відповідним установам головні проблеми науки і суспільства;

· полегшує взаємодію серед учених різних дисциплін і країн;

· просуває участь усіх вчених, незалежно від раси, громадянства, мови, статі та політичної позиції, у міжнародних наукових проектах;

· забезпечує конструктивний діалог між наукою, суспільством, урядами та приватним сектором незалежними авторитетними порадами.

Цей стратегічний план засновано навколо цих чотирьох тем (розділи 4–7).


4. Планування та координація досліджень
Минулі успіхи ICSU в розробці наукових програм залежали від вчасної ідентифікації проблем, які потребують мультидисциплінарного та міжнародного підходів. Саме цей момент ідентифікації є найменш надійним, адже його важко доручити окремому відділу. Індивідуальна ініціатива може стати розв’язанням проблеми, а тому її слід заохочувати та будувати процес планування навколо неї. Завдання ICSU – створити стратегію, засновану на зваженій оцінці пріоритетів, яка дасть можливість вчасно помічати проблеми та швидко розв’язати їх.

4.1. Довкілля.

ICSU має досить великий досвід у роботі, присвяченій питанню довкілля, зокрема у 2003 році розглядався вплив довкілля та його стану на

розвиток людства. Тоді було вирішено, що треба посилити зв’язки між дослідженнями довкілля, спостереженням за ним та оцінкою його стану. ICSU бере участь у кожному з цих етапів, і має взяти на себе відповідальність за посилення їх інтеграції. Іншим висновком стало твердження, що необхідно заохотити до досліджень того, як впливає на довкілля людська діяльність, представників соціальних, технічних та медичних наук, які на сьогодні досить слабко представлені в ICSU.

Мета: гарантувати більш скоординований підхід до досліджень довкілля, зробити доступними для політиків наукові докази того чи іншого твердження, розвивати нові міжнародні програми.

Завдання до виконання

Рішеннями 28-ої Генеральної асамблеї ICSU (2005 р.) будуть внесені деякі зміни до структури ICSU, що дасть змогу гарантувати спрощений та більш скоординований підхід до досліджень довкілля:

– буде посилена співпраця між вченими як у межах ICSU, так і за участю інших організацій, це дасть можливість залучити до роботи технічні, соціальні та медичні науки;

– у 2005 році планується завершити розгляд виконання завдань у Міжнародній програмі з проблем розміру людської популяції, а протягом 2006–2012 рр. зробити те саме для трьох інших програм щодо змін у довкіллі.

Крім того, що ICSU планує та координує міжнародні дослідження, вона також є спонсором трьох світових систем спостереження (Система спостереження за кліматом, Система спостереження за Світовим океаном, Система спостереження за сушею). У 2003–2005 рр. брала активну участь у плануванні розвитку світу, була лідером в ідентифікації потреб суспільства та розробці механізмів для збирання соціально-економічних даних.

ICSU буде відігравати основну роль у науковому підкріпленні Світової системи спостереження (GEOSS).

Крім того, будуть створені дві нові програми дослідження.
4.1.1. Міжнародний полярний рік (IPY, 2007–2008 рр.)

Полярні регіони – унікальний барометр, що реагує на будь-які зміни в довкіллі. Спостереження за полюсами – це важливий елемент розуміння планети та її стану. Міжнародний полярний рік – проект, що охоплює різні дисципліни, – буде керуватися з двох установ та передбачає участь усіх країн. Це забезпечить максимально багатосторонній погляд на стан полюсів, отримані дані будуть порівняні з попередніми, у результаті будуть поповнені наші знання про зміни в різних планетарних процесах. Одне з головних завдань – розширити використання інформаційних технологій та забезпечити небачений досі рівень залучення країн до програми.

Ще в лютому 2003 р. виконавче управління ICSU створило міжнародну групу планування IPY у відповідь на зацікавленість багатьох вчених та центрів, що досліджують полюси. Група створила науковий план, який управління схвалило в листопаді 2004 р. Разом зі Світовою метеорологічною організацією було створено Об’єднаний комітет для спостереження за виконанням плану та координації дій.

Завдання до виконання: ICSU має планувати та координувати IPY 2007–2008 рр. разом зі Світовою метеорологічною організацією.


4.1.2. Природні та техногенні загрози
Кожен рік природні лиха, наприклад, повені чи землетруси, забирають життя тисяч людей та завдають значних збитків. Збільшується й кількість техногенних загроз, часто природні й техногенні фактори переплітаються. Наприклад, виникають загрози зсувів через винищення лісів. Нині поширення подібних загроз різне для різних регіонів – у найбільшій небезпеці бідні країни, які недостатньо оснащені, щоб подолати стихійні лиха. Як, власне, і самі загрози, наукові дослідження загроз перетинають кордони та набувають міжнародного значення. Головне завдання – створити зважений мультидисциплінарний підхід до розуміння, оцінки та передбачення загроз. Основна рекомендація – ICSU має розробити нову наукову міжнародну програму для цієї важливої галузі. Політичну підтримку забезпечить Світова конференція ООН з подолання стихійних лих (Кобе, 2005 р.), це питання цілком підходить до її порядку денного.

Природні загрози – це тема, яка цікавить багатьох науковців як об’єкт дослідження, вона ж була головною для комітету ICSU з подолання стихійних лих. На основі минулої роботи комітету буде створено широку мультидисциплінарну ініціативу з дослідження природних та техногенних загроз. Планування буде здійснено силами членів ICSU, міждисциплінарних органів та спілок, присвячених цій темі.

Завдання до виконання: буде створена тимчасова група планування, щоб дослідити і спланувати створення нової міжнародної програми досліджень природних та техногенних катастроф.
4.2. Сталий розвиток
Сталий розвиток – один з найскладніших викликів, з якими будь-коли стикалося людство. На всіх рівнях, від місцевого до глобального, наукове співтовариство має забезпечувати політичне керівництво ідеями для розв’язання соціальних, економічних, екологічних проблем.

Із трьох стовпів сталого розвитку (соціальний стан, економічний стан та довкілля) довкілля – це саме той елемент, який до останнього часу був найтісніше пов’язаний з ICSU. Утім чотири програми дослідження змін у довкіллі значно розширюють компетенцію ICSU, вони дали змогу поєднати зусилля вчених, що вивчають економіку, соціум та медицину; вже почали працювати програми, присвячені вуглецю, воді, продовольству та людському здоров’ю. Варто докласти додаткових зусиль перш за все на місцевому рівні, щоб посилити реальний вплив науки на шляхи розвитку.

Під час зустрічі на вищому рівні з питань сталого розвитку (2002 р.) було наголошено, що треба зробити науку більш причетною до політики шляхом активних досліджень трьох стовпів сталого розвитку, адже ця тема передбачає активну участь урядовців і суспільства.

Одним із результатів зустрічі стало створення тимчасової незалежної консультативної групи, яка мала надавати поради ICSU та іншим міжнародним організаціям з приводу пріоритетних для сталого розвитку наукових досліджень. Узагальнені теми, визначені цією групою як пріоритетні, є такими:

– гнучкість та вразливість соціально-екологічних систем;

– життєздатне виробництво та споживання;

– методи управління та установи, необхідні для сталого розвитку;

– роль культури і цінностей у сталому розвитку.

Дослідження цих тем потребує побудови нових зв’язків між економічними, соціальними та технічними науками. Поєднання такої великої кількості методологій є досить істотним викликом для майбутнього. Водночас не можна припиняти дослідження окремих тем, необхідних для сталого розвитку, таких, наприклад, як енергія, вода і здоров’я.

ICSU також був офіційним партнером оцінки екосистеми тисячоліття – міжнародного чотирирічного проекту, який був присвячений забезпеченню осіб, що приймають рішення, останніми науковими даними про зміни в екосистемі. Цей проект також допоміг посилити місцеві дослідницькі установи, щоб проводити комплексні оцінки від місцевого до глобального рівня. Тепер варто розробити новий набір дій, які б і далі розвивали дослідження тем, необхідних політикам для досягнення сталого розвитку.

Мета: працюючи над новим інноваційним використанням наукових знань для досягнення сталого розвитку, ICSU також продовжить просувати дослідження окремих важливих тем (енергія, вода).

Завдання до виконання:

– ICSU разом з партнерами створить дієвий механізм для міждисциплінарного діалогу, спрямованого на виокремлення тих наукових знань, які найбільше необхідні для сталого розвитку;

– ICSU буде працювати з партнерами над створенням механізму, який би доповнив оцінку екосистеми тисячоліття і дозволив стимулювати подальші оцінки на місцевому й регіональному рівнях;

– ICSU буде працювати з партнерами, щоб гарантувати продовження Оцінки екосистеми тисячоліття відносно посилення досліджень і спостережень для Угоди ООН з питань зростаючих пустель, Угоди ООН з питань збереження різноманітності біологічних видів, Угоди з питань заболочених земель.
4.3. Здоров’я людини

Захист людського здоров’я – предмет занепокоєння сучасного суспільства. Типи загроз здоров’ю, з якими стикаються люди, досить різні в усьому світі, вони залежать від заможності країни, рівня забезпечення продовольством, рівня освіти, медичної інфраструктури, доступу до ліків та інших факторів. Наприклад, інфекційні хвороби та нестача їжі – головні загрози в більшості країн, що розвиваються, тоді як серцево-судинні захворювання і рак – домінуючі загрози для більш заможних націй. Забруднення (води, повітря тощо), вплив паління та алкоголізму, ДТП, стихійні спалахи інфекційних хвороб та СНІД – спільні для всього світу загрози людському здоров’ю. Протягом минулого століття спо- стерігався небачений прогрес у збільшенні тривалості життя в усьому світі та зупиненні кількох небезпечних хвороб. Але все ж залишається багато проблем, розв’язати які можна шляхом кращого розуміння та із застосуванням необхідних ресурсів.

Раніше ICSU не був помітним гравцем у міжнародних медичних дослідженнях, а деяким виправданням може слугувати значна кількість місцевих і міжнародних організацій, що вивчають це питання. Але нині зростає розуміння того, що людське здоров’я тісно пов’язане зі здоров’ям нашої планети і зі змінами в довкіллі, а це галузі, де ICSU є, безперечно, дуже сильною установою. Важко уявити комплексний підхід до сталого розвитку, якщо в ньому не буде приділена увага проблемам людського здоров’я. Є багато можливостей усередині ICSU досліджувати це питання, а тому воно має ввійти до постійної діяльності ради. Утім є потреба в створенні нових спілок, присвячених медичним дослідженням.

Мета: працювати через окремі наукові спілки над зближенням із Всесвітньою організацією охорони здоров’я та іншими установами, типу Міжакадемічної медичної групи, та гарантувати, що питання здоров’я швидко ввійдуть до постійної діяльності.

Завдання до виконання: ICSU допоможе зі створенням двох нових дослідницьких ініціатив, предметом яких буде людське здоров’я: наука для здоров’я та добробуту суспільства – амбіційний мультидисциплінарний проект, який поєднує діяльність багатьох наукових спілок ICSU в унікальному комплексному підході до людського здоров’я; глобальні зміни в довкіллі та людське здоров’я – новий проект, який планується як частина світової системи наукового партнерства.
4.4. Нові горизонти

Під час підготовки стратегічного плану було ідентифіковано багато інших цікавих наукових галузей. Деякі з них прямо підпадають під міжнародні міждисциплінарні ініціативи ICSU. Ось деякі теми, які не згадуються в цьому стратегічному плані:

– дослідження пізнавальної діяльності мозку;

– наука про складні системи;

– людська безпека;

– молекулярні біотехнології;

– нанотехнології;

– генетично модифіковані зернові та їх вплив на довкілля.

Єдиний механізм, яким ICSU може допомогти розвитку цих галузей, – це фінансування. Після попередніх домовленостей з Європейським науковим фондом (ESF) було вирішено підтримати ряд наукових конференцій, щоб дослідити деякі з цих тем.

Мета: контролювати появу нових галузей дослідження та гарантувати, що вони зможуть вчасно отримати підтримку ICSU.

Завдання щодо виконання:

– члени ІCSU будуть заохочуватися до роботи в перелічених вище галузях, які будуть підтримані ICSU шляхом фінансування;

– ICSU допоможе в проведенні ряду конференцій ESF–ICSU в тих галузях, що найбільш цікаві суспільству, члени ICSU мають усі можливості, щоб взяти участь у таких заходах.
5. Співпраця вчених

ICSU була створена, щоб об’єднати вчених різних країн та дисциплін для обміну та обговорення ідеями та інформацією. Географія діяльності ICSU змінювалася протягом усіх років існування. Більшість наукових досліджень усе ще проходить у кількох країнах, кожна з яких добре представлена в ICSU, але рада докладає значних зусиль для залучення в міжнародні дослідження вчених з країн, що розвиваються. Роль ICSU полягає в забезпеченні взаємодії вчених з різних дисциплін та країн для втілення в життя різноманітних наукових проектів, а це нині важливо, як ніколи, адже більшість сучасних наукових відкриттів перебуває на стику наук.


5.1. Звертаючись до всіх країн світу: регіональні офіси ICSU
У 1966 р. ICSU створила Комітет з науки і техніки в країнах, що розвиваються. Його завдання полягало в тому, щоб аналізувати проблеми таких країн та знаходити шляхи їх вирішення. Центральному секретаріату цього комітету першою допомогала Індія, згодом відкрилася мережа представництв в усьому світі. Огляд цієї структури у 2001 р. виявив, що більше немає необхідності в такій великій кількості дрібних представництв. У 2002 р. Генеральна асамблея рекомендувала замінити їх чотирма регіональними офісами ICSU – в Африці, в Арабському регіоні, в Азійсько-тихоокеанському та в регіоні Латинської Америки і Карибів.

Це передбачає фундаментальні зміни в структурі ICSU і має подвійну мету. По-перше, це має збільшити участь вчених з країн, що розвиваються в діях ради. По-друге, це дасть можливість ICSU відіграти більш активну роль у посиленні науки в регіонах, особливо, у країнах, де наука ще слабка.

У 2004 р. було узгоджено питання щодо відкриття регіонального офісу в Африці на базі Національної дослідницької організації в Південній Африці; очікується, що офіс у регіоні Латинської Америки та Карибів буде відкрито у

2005 р. на базі Мексиканської академії наук. Розташування цих офісів затверджено після регіональних консультацій, його підтримали як інші країни регіонів, так і власні уряди країн. На регіональних зустрічах визначаться з пріоритетами та стратегією, а регіональні комітети забезпечать нагляд за перебігом спільних регіональних програм. Тривають консультації щодо створення двох інших регіональних офісів. Передбачається, що всі регіональні офіси тісно співпрацюватимуть з ЮНЕСКО.

Крім перелічених чотирьох регіональних офісів, протягом наступних шести років окрема увага буде приділена залученню до роботи країн колишнього «Східного блоку», особливо Росії і країн СНД. Ці країни мають міцну наукову базу, але в них є проблеми з ресурсами, підтримки потребують і наукові установи. ICSU зробить значний внесок у розвиток науки, якщо зможе гарантувати участь учених цих країн у міжнародних наукових заходах.

Додатково рекомендовано створити Комітет з країн, що розвиваються, який буде тримати Виконавче управління в курсі справ щодо розвитку науки у цих країнах.

Мета: завдяки створенню регіональних офісів та Комітету з країн, що розвиваються, гарантувати участь учених усіх країн у міжнародній науці, плануванні та виконанні стратегії ICSU.

Завдання до виконання:

– ICSU створить регіональні офіси в Арабському та Азійсько-тихоокеанському регіонах. Усі чотири регіональні офіси будуть ефективно працювати, створять свої регіональні стратегії;

– регіональні офіси співробітничатимуть з регіональними установами інших наукових організацій та ЮНЕСКО;

– регіональні офіси забезпечать важливий механізм залучення всіх країн до дій ICSU та згодом замінять національне членство в ICSU;

– ICSU буде продовжувати роботу з існуючими і потенційними членами з СНД з метою забезпечення їх активної участі у міжнародній науці.


5.2. Розвиток можливостей науки

Розвиток можливостей науки – проблема, яка охоплює такі питання, як критична маса кваліфікованих учених, інфраструктура, умови праці, освіта тощо. Розширення можливостей науки – виклик для всіх країн, хоча в багатьох країнах, що розвиваються, проблема ускладнена відсутністю фінансування та загальної освіти.

У 2004 р. Міжакадемічна рада зробила повідомлення щодо стратегії розвитку потужності науки і техніки. Це повідомлення підштовхнуло ICSU провести свою оцінку пріоритетів, щоб визначити, де саме рада може принести найбільшу користь. Оцінка ідентифікувала багато галузей, де ICSU може вплинути на розвиток науки.

Мета: гарантувати, що розвиткові можливостей науки приділено достатню увагу в усіх заходах ICSU.

Завдання до виконання:

– ICSU має унікальні можливості, щоб підтримувати розвиток науки, це може стати частиною міжнародних програм; слід залучати більше молодих учених до програм та ініціатив ICSU;

– ICSU створить Комітет з освіти та науки, який зосередиться на питаннях освіти і дозволить національним членам та науковим спілкам зробити свій вклад. Комітет також буде взаємодіяти з іншими міжнародними ініціативами з освіти.
5.3. Перемир’я між дисциплінами

Мета: гарантувати, що всі галузеві проблеми та перспективи враховані в загальній стратегії ICSU, і що всередині ради діють ефективні механізми, які здатні задовільнити потреби усіх дисциплін.


5.3.1. Консультації, передбачення і планування

У 2002 р. ICSU видав аналітичний документ «Ідентифікація проблем науки і суспільства: міжнародна перспектива національних програм». Це повідомлення торкалося багатьох проблем науки і техніки, які можуть суттєво вплинути на соціальний та економічний стан багатьох країн. Воно також слугувало основою для більш повних консультацій стосовно основних проблем науки у 2003–2004 рр.

Остаточним результатом стало виокремлення 15 галузей, де будуть необхідні дії ICSU. Відповідні дії описані у стратегічному плані. Втім, саме повідомлення привернуло до себе увагу та викликало корисний зворотній зв’язок як з членами ICSU, так і з незалежними вченими з різних дисциплін. Зацікавилися повідомленням і політики, а тому було вирішено проводити такий аналіз постійно.

Завдання до виконання: ICSU виконає ще одне аналітичне дослідження для другого шестирічного стратегічного плану. Це буде аналіз пріоритетів та регіональних відмінностей.


5.3.2. Вибір нових ініціатив

ICSU – не агенство з фінансування досліджень. Історично рада мала досить невеликий обсяг ресурсів для фінансування. У 2001 р. була розроблена програма, за якою між країнами розподілялися дослідження, результати яких могли принести конкурентні переваги. Ця програма розроблена з метою забезпечення країнам фінансування їх національних наукових ініціатив, які потрапляють до пріоритетних для ICSU галузей. Пріоритетні галузі визначені CSPR у консультаціях з ЮНЕСКО, яке є спонсором програми, але фактично не втручається в її хід. Це дає змогу досягти значної гнучкості у впровадженні наукових інновацій та нових підходів. Прграма виконує не тільки свою основну функцію – віднайдення коштів для досліджень, але й є дієвим механізмом для виконання стратегії ICSU, наприклад, тих пунктів, що зазначені у розділі 4.4. Втім, поки що виконання програми все ще залежить від зовнішнього фінансування, для дієздатного існування вона потребує й додаткових джерел фінансування.

У 2001 р. була зібрана спеціальна тимчасова комісія з представників профспілок, щоб обговорити майбутню стратегію дій щодо розвитку потужностей науки. Подібні зустрічі повторювалися у 2002 р. (перед засіданням Генеральної асамблеї) та у 2004 р. Останні зустрічі також приділили увагу таким науковим проблемам, як природні загрози, здоров’я та продовольство. Це безцінний обмін думками, він дозволив обговорити проблеми вченим різних дисциплін та виокремити спільні наукові ініціативи.

Завдання до виконання:

– рада докладе зусиль, щоб забезпечити для програм планування додаткове фінансування. Початкова мета – зберегти фінансування на старому рівні (800 тис. євро у 2003 р.), але для вирішення всіх проблем стратегічного планування потрібне значно більше фінансування;

– у залежності від отриманого фінансування, CSPR розробить подальшу стратегічну програму дій відповідно до даної стратегії та обраних пріоритетних галузей;

– наступні зустрічі наукових союзів відбудуться між засіданнями Генеральної асамблеї у 2007 та 2010 рр., з метою визначити нові пріоритети та узгодити нові ініціативи.
6. Просування ідей універсальності науки

Науковий прогрес завдячує своїм існуванням обміну ідеями, інформацією, даними, матеріалами, розумінню роботи інших. Наука – спільне творіння, яке розквітає при відкритій міжнародній співпраці та обміні, які долають національні кордони. У цьому розумінні наука загальна, універсальна, і коли ця універсальність порушується – свідомо чи внаслідок невиваженої політики, – це може мати серйозні наслідки для науки та суспільства.


6.1. Універсальність науки

Обов’язкові елементи принципу універсальності науки визначені у п’ятому статуті ICSU і полягають у відсутності будь-якої дискримінації. Згідно цього принципу, усі вчені мають рівну можливість брати участь у національних та міжнародних наукових проектах. ICSU далеко просунула цей принцип, особливо в тих аспектах, що стосуються участі в міжнародних наукових зустрічах.

Постійна комісія ICSU зі свободи дій у науці гарантує, що у разі порушення принципу будуть прийняті відповідні заходи. Більшість її роботи прихована від суспільства, але багато вчених світу вдячні комісії за вирішення проблем із візами для відвідання міжнародних зустрічей. Особливо важливу роль це відігравало протягом «холодної війни» між Сходом та Заходом. Втім і сьогодні це важливо, враховуючи складнощі через посилену боротьбу з тероризмом тощо.

У світлі цих змін роль та обов’язки ICSU щодо принципу універсальності науки перетворилися на частину загальної стратегії, згідно якої комісія має й далі продовжувати свою діяльність, але вийти за межі простого улагодження проблем із візами. Більшу увагу принципу універсальності мають приділити й національні члени ICSU.

Мета: збільшувати розуміння та відповідальність за принцип універсальності як у межах ICSU, так і поза ними.

Завдання до виконання: постійна комісія зі свободи дій в науці буде дещо реконструйована, щоб збільшити обсяг власної діяльності. Окрім своїх традиційних заходів, присвячених свободі зібрання вчених, вона буде працювати з окремими членами ICSU, щоб виявити, обговорити та подолати проблеми, пов’язані з універсальністю науки.


6.2. Універсальна база наукової інформації

Потік наукових даних та інформації – один з основних факторів у забезпеченні участі вчених у міжнародних дослідженнях та універсальності науки. Це важливо не тільки для науки як такої, можливість публічного доступу до наукової інформації стає все більш важливою для прийняття рішень, як урядових, так і будь-яких інших, від фермерів до юристів.

В останні роки змінився й характер інформації, способи її використання, умови, за яких ці наукові дані отримані; змінилася роль учених у потоках наукової інформації. Частково ці зміни є результатом революції в обчислювальній техніці та засобах комунікації, яка збільшила кількість та покращила якість даних щодо досліджень. Зміни також пов’язані із появою нових дисциплін та об’єктів науки, які вимагали принципово нових типів даних. Так чи інакше, але разом ці зміни забезпечують учених світу кращим доступом до інформації. Перевагами цього є більш активна участь учених у міжнародних дослідженнях та зростаючий інтерес політики до науки.

Оцінка пріоритетів для наукових даних та інформації (2004 р.) містить більше 50 рекомендацій щодо майбутніх потреб та пріоритетів. Розвивати управління інформацією та розширювати власні можливості у цій галузі необхідно всім країнам. При цьому важливою є координація дій усередині ICSU та виникає потреба модернізації чи заміни деяких структур. Потрібен загальний скоординований підхід, націлений на забезпечення універсального і рівноправного доступу до якісних даних та інформації. Такий підхід, можливо, вимагатиме значного національного та міжнародного інвестування, але потенційна віддача величезна.

Мета: полегшити розробку нового скоординованого підходу, який забезпечить рівноправний доступ до наукових даних та інформації для досліджень, освіти та поінформованого прийняття рішень.

Завдання до виконання:

– ICSU візьме на себе ініціативу розвитку глобальної системи для виробництва, управління та розповсюдження наукових даних. Тимчасовий комітет стратегічних даних та інформації буде створений протягом трьох років, він буде спостерігати за розвитком даної системи;

– паралельно з розвитком довгострокової стратегічної структури ICSU створить Міжнародний форум з наукових даних та інформації (SciDIF), який поєднає всіх ключових гравців: національні члени ICSU, профспілки, міждисциплінарні органи, установи, що здійснюють фінансування, виробників даних та користувачів. Мета SciDIF полягатиме в тому, щоб забезпечити переваги від нової інформації для вчених з усього світу;

– ICSU реформує власні інформаційні структури наступним чином:

1) Міжнародна рада з науково-технічної інформації (ICSTI, науковий партнер ICSU) буде заохочена до більш тісної співпраці з ICSU стосовно проблем наукових публікацій;

2) Міжнародна мережа доступу до наукових публікацій буде тісніше співробітничати з регіональними офісами ICSU, щоб розширити свої можливості у країнах, що розвиваються;

3) Комітет з даних для науки і техніки буде заохочуватися до створення довгострокової стратегії, у якій буде приділено особливу увагу проблемам країн, що розвиваються;

4) світова система баз даних буде змінена з урахуванням потреб користувачів, які задіяні в існуючих та майбутніх програмах ICSU. Це сформує частину великої стратегічної структури для даних та інформації.
7. Заохочення діалогу та порозуміння
Наука тільки тоді може приносити користь суспільству, коли наукові знання використовуються не лише для саморозвитку, але й приймаються до уваги при прийнятті рішень. Тому науковці забов’язані підтримувати зв’язок із чиновниками на місцевому, національному та міжнародному рівнях. Оскільки ми рухаємося до економіки знань, то інтерес суспільства до науки зростає. Вчені та організації типу ICSU мають усвідомити збільшення відповідальності та розробити нові механізми для порозуміння між ключовими гравцями у суспільстві.

Оскільки ICSU є унікальним представником міжнародної наукової спільноти, її голос часто розцінюється як голос науки взагалі. А тому слід докласти зусиль, щоб цей голос почули там, де це необхідно.



7.1. Наука і політика

«Наука необхідна для вдалого прийняття рішень на місцевому, національному та міжнародному рівнях», – це одне з ключових повідомлень, які ICSU зробила під час зустрічі на вищому рівні з питань сталого розвитку (2002 р.) та всесвітній зустрічі на вищому рівні з питань інформаційного суспільства (2003 р.). ICSU залишається вірною цьому висловлюванню та гарантує, що голос міжнародної науки почують на важливих міжнародних форумах.

Мета: гарантувати, що наука задіяна у розвитку політики на міжнародному й національному рівнях, і що політика приймає до уваги як наукові знання, так і потреби науки.
7.1.1 Сталий розвиток: ефективне управління потребує ефективної науки
Після зустрічі на вищому рівні з питань сталого розвитку (2002 р.) ICSU продовжує представляти наукове співтовариство на щорічних засіданнях Комісії ООН зі сталого розвитку. Комісія забезпечує існування важливого форуму, так званої „Основної групи громадянського суспільства» (бізнес і промисловість, профспілки, представники місцевої влади, фермери, жінки, молодь, місцеві народності, неурядові організації), вона допомогає в роботі ООН та урядовим делегаціям. Це забезпечує спілкування між суспільством, наукою та політикою, зустрічі комісії створюють основу для необхідного сьогодні діалогу між усіма ключовими гравцями сталого розвитку.

У 2004 р. міністри з наукових питань Організації економічної співпраці та розвитку оприлюднили важливе повідомлення, яке серед іншого торкалося й питань впливу науки на сталий розвиток. У ході підготовки до втілення в життя Йоханнесбурзького виконавчого плану та до можливої нової зустрічі на вищому рівні у 2007 р. ICSU працює з урядом Південної Африки, Міжнародною групою з фінансування досліджень та іншими установами.

Завдання до виконання:

– ICSU продовжить брати участь у зустрічах Комісії ООН зі сталого розвитку, щоб гарантувати залучення науки до творення політики щодо розвитку;

– ICSU буде брати участь у зусиллях Організації економічної співпраці та розвитку, щоб посилити вплив науки на політику, та допоможе уряду Південної Африки у підготовці до наступного Всесвітнього саміту зі сталого розвитку (WSSD+5).
7.1.2 Інформаційне суспільство

ICSU активно брала участь у першій стадії Всесвітньої зустрічі на вищому рівні з питань інформаційного суспільства (WSIS, 2003 р.). Це включало розробку порядку денного для засідання «Наука в інформаційному суспільстві», яке було присвячене виявленню тих пріоритетних галузей, де наука зможе зробити найбільший внесок у розвиток глобального інформаційного суспільства. Особливо було наголошено на необхідності подолати «цифровий розрив», який стоїть на заваді розвитку багатьох бідних країн. Такі пропозиції, як посилення суспільної значимості науки та рівноправний доступ до наукових даних, були включені до остаточних документів, прийнятих у Женеві.

Зустріч продовжиться у 2005 р. у Тунісі. ICSU разом із організаціями-членами та кількома міждисциплінарними органами активно задіяна у втіленні Женевського плану та підготовці до Тунісу.

Під час складання стратегічного плану було неясно, якими будуть результати Туніської зустрічі, які заходи будуть прийняті. Але ймовірність якоїсь особливої ролі для ICSU мала. Втім, деякі з питань, що обговорювалися на зустрічі (стосовно ролі науки в інформаційному суспільстві), будуть і надалі підніматися на різноманітних міжнародних форумах, і ICSU зможе зробити свій внесок у їх роботу. У цьому контексті одним з головних завдань стосовно наукових даних та інформації є потреба здійснення такої міжнародної й національної політики, яка б водночас захищала право інтелектуальної власності та не послаблювала науку. Така політика обговорювалася під час зустрічі, але поки неясною залишається реакція таких організацій, як, наприклад, Всесвітня організація інтелектуальної власності.

Завдання до виконання:

– ICSU буде брати участь у створенні спільної глобальної структури наукових даних та інформації та у здійсненні міжнародної політики щодо такої структури;

– ICSU разом зі своїми членами дослідить питання щодо того, які механізми можуть бути задіяні, щоб гарантувати участь науки в роботі організацій типу Всесвітньої організації інтелектуальної власності, які мають доступ до наукових даних та інформації.
7.2 Наука і суспільство
У два минулі десятиліття й сама наука, і її взаємодія із суспільством суттєво змінилися. Наукові докази стали обов’язковими для прийняття політичних рішень у багатьох галузях, від сільського господарства до питань емісії вуглецю. Значимість науки збільшилася також і через економічні переваги, які надають наукові новації. Прискорений розвиток науки та технологій супроводжувався й збільшенням суспільного розуміння небезпеки технологічних ризиків та будь-якої невпевненості, яку могла б подолати наука.

Ці зміни привели до збільшення відповідальності науки перед суспільством. Глобалізація й науки, і суспільства має привести до збільшення взаємопорозуміння та терплячості один до одного. Завдяки тому, що членами ICSU є представники різних країн та дисциплін, у неї є унікальна можливість підтримувати діалог усередині науки, між наукою та приватним сектором та просувати цей діалог у суспільство взагалі.

Мета: гарантувати краще розуміння внеску науки в життя суспільства та краще взаємопорозуміння між наукою та іншими секторами суспільства.

Завдання до виконання: користуючись даними членів ICSU, розробити стратегію покращення суспільного обговорення міжнародних наукових проблем.


___________________

Закінчення у наступному номері


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка