Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка Степана Дем’янчука



Скачати 164.07 Kb.
Дата конвертації26.05.2016
Розмір164.07 Kb.
Міжнародний економіко-гуманітарний університет

імені академіка Степана Дем’янчука

ЗАТВЕРДЖЕНО

Ректор________________проф. Дем’янчук А.С.

«___» ___________ 2015 р.



П Р О Г Р А М А

КОМПЛЕКСНОГО ФАХОВОГО ІСПИТУ

напряму підготовки 0203 «Гуманітарні науки»

зі спеціальності 8.020301 «Українська мова та література»

для вступників

на освітньо-кваліфікаційний рівень «магістр»

Рівне - 2015

Пояснювальна записка


Іспит з української мови та літератури спрямований на виявлення знань вступників до магістратури з усього циклу мовознавчих і літературознавчих дисциплін, а саме: 1) знання основних положень курсу сучасної української літературної мови, історії української літератури з урахуванням сучасних досягнень лінгвістичної науки; 2) уміння виділяти найважливіші питання з інших мовознавчих і суміжних з літературознавчими дисциплінами курсів; 3) здатність систематизувати матеріал, що відповідає освітньо-кваліфікаційному рівню «спеціальність», кваліфікації «вчитель української мови та літератури».

Програма вступного іспиту з української мови магістратури передусім ґрунтується на з’ясуванні теоретичних засад сучасної української літературної мови, а також включає найважливіші теми з інших мовознавчих дисциплін: вступу до мовознавства, загального мовознавства, історичної граматики української мови, історії української літературної мови, стилістики української мови. Із зазначених дисциплін до програми курсу включено лише такі питання, що мають безпосереднє відношення до курсу сучасної української мови і сприяють глибшому засвоєнню дисципліни.

У програмі подано список основної фахової літератури, якою, однак, не слід обмежуватися при підготовці й проведенні вступного іспиту; це стосується статей, які не значаться в переліку, а також монографічних праць з відповідних лінгвістичних проблем.

Літературі як універсальному виду мистецтва, що має виняткові можливості для відображення життя у всьому його багатстві, складнощах і суперечностях, належить особливе місце в системі підготовки вчителя-словесника. Саме художня література визначальним чином впливає на формування світогляду, національної самосвідомості громадян, сприяє моральному становленню особистості, її естетичному розвитку, виробляє навички самостійного мислення, вміння давати будь-яким життєвим чи літературним явищам власну обґрунтовану оцінку.

Акцент програми вступного іспиту з літератури робиться на поглиблення історико-літературних і теоретико-методологічних проблем, які визначають магістральні напрямки розвитку сучасної історії української літератури та теорії літератури, зокрема літератури, яка компенсувала відсутність багатьох сфер національної культури, спромоглася поєднати свою соціальну заангажованість та естетичну функцію, виконувати не лише художню, а й культурологічну, національну роль.

Закономірними, отже, є формулювання типу:



  1. Літературознавча концепція Д. Чижевського;

  2. Літературознавча концепція С. Єфремова;

  3. Проблеми модернізму в сучасному трактуванні;

  4. Феміністичне прочитання творчості Ольги Кобилянської, Лесі Українки тощо.

Екзаменаційні питання охоплюють питання з давньої української літератури (ХІ – ХVІІ ст.), літератури монументального та орнаментального стилю, ренесансу, бароко, просвітництва, української літератури першої половини ХІХ ст. (І. Котляревський як засновник нової української літератури епохи романтизму, творчість Т. Шевченка, П. Куліша та ін.) та другої половини ХІХ ст.. – утвердження і розвитку класичного реалізму (І. Нечуй-Левицький, Панас Мирний, Б. Грінченко, корифеї українського театру – І. Карпенко-Карий, М. Старицький, М. Кропивницький, творчість І. Франка) та новітньої літератури ХХ ст. з періодами модернізму, епохи Розстріляного Відродження (1902-1930-ті р.р.), творчості українських письменників радянського періоду (так. Зв. Соціалістичний раелізм), періоду шістдесятництва (В. Симоненко, Ліна Костенко, І. Драч, М. Вінграновський, В. Стус) та періоду постмодернізму (О. Забужко, Ю. Андрухович, І. Калинець тощо).

Програми складені з урахуванням типових програм з мовознавчих дисциплін, програми з української мови для державних іспитів (К., 1983), з української літератури (К., 1999).


Програма вступного іспиту з української мови
Вступ. Українська мова як основна державна мова незалежної України.

Писемна і усна форми української літературної мови.

Фонетика і фонологія. Предмет фонетики і фонології.

Система фонем сучасної української літературної мови, принципи їх виділення, класифікація.

Закономірності сполучуваності звукових одиниць.

Морфологія як учення про регулярні фонологічні чергування в складі морфем, пов’язані зі словотвором і словозміною.

Чергування голосних фонем (з історичним поясненням).

Чергування приголосних фонем (з історичним поясненням).

Орфоепія. Орфоепія як розділ мовознавчої науки про систему загальноприйнятих правил української літературної вимови. Суспільне значення орфоепічних норм.

Дотримання орфоепічних норм як одна з основних умов забезпечення високої культури усного літературного мовлення.

Графіка та орфографія. Графіка української мови. Поняття графеми.

Українська орфографія як розділ мовознавчої науки про систему загальноприйнятих правил написання та переносу слів.

Принципи української орфографії: фонетичний, морфологічний, історичний (традиційний), семантико-диференційний.

Лексикологія і фразеологія. Лексична та фразеологічна системи української мови.

Слово як основна одиниця лексичної системи. Слово і поняття.

Моносемія і полісемія.

Синоніми.

Омоніми.


Антоніми.

Лексика української мови з погляду її походження.

Лексика української мови з погляду сфер уживання.

Лексика сучасної української літературної мови з експресивно-стилістичного погляду (загальновживана, між стильова, розмовно-побутова, книжна, термінологічна, експресивно-емоційна, жаргонізми, арготизми).

Українська фразеологія. Класифікація фразеологічних одиниць В. Виноградова, Л. Булаховського. Структурно-граматична класифікація фразеологізмів.

Українська лексикологія.

Морфеміка і словотвір. Слово як об’єкт морфемного та словотворчого аналізу.

Морфемна структура слова в українській мові. Типи морфем.

Основа слова і закінчення. Типи основних з погляду сучасних семантико-словотвірних зв’язків та за особливостями вияву в споріднених основах. Зміни в морфемній структурі слова в процесі історичного розвитку.

Словотвір як розділ мовознавства. Поняття про твірну основу і словотворчий формат. Словотвірне значення. Словотворчий тип як основна одиниця класифікації похідних слів.

Граматика. Загальні питання. Граматика української мови як учення про її морфологічну та синтаксичну будову.

Морфологія та синтаксис як розділи граматики. Основні граматичні поняття: граматичне значення, граматична форма, граматична категорія.

Способи вираження граматичних значень слова в українській мові.

Морфологія. Морфологія як граматичне вивчення про систему форм слова і засоби їх вираження. Поняття про словоформу.

Частини мови та принципи їх класифікації.

Іменник як частина мови. Лексико-граматичні розряди іменників.

Граматичні категорії іменників.

Відмінювання іменників. Принципи поділу іменників за парадигматичними ознаками на відміни і груми. Словотвір іменників.

Прикметник як частина мови.

Несамостійність граматичних категорій роду, числа, відмінка прикметників.

Лексико-граматичні розряди прикметників.

Відмінювання прикметників твердої і м’якої груп.

Словотвір прикметників.

Числівник як частина мови. Значеннєві розряди числівників.

Структурні розряди числівників.

Морфологічні категорії числівника і сполучуваність числівників з іменниками.

Словозміна числівників.

Відміна займенників. Наголос у займенниках.

Дієслово як частина мови. Система дієслівних форм.

Морфологічні категорії дієслова.

Способи дієслівної дії: часові, кількісні (кратні), оцінні.

Інфінітив.

Дієслівні основи. Класи дієслів. Дієслівні парадигми.

Дієприкметник як форма дієслова. Граматичні категорії дієприкметника.

Дієприслівник як форма дієслова.

Прислівник як частина мови. Значеннєві розряди прислівників.

Прийменник як службова частина мови. Принципи класифікації прийменників за структурними і синтаксичними ознаками.

Сполучник як частина мови. Поділ сполучників за структурою і способом уживання. Синтаксичні функції сполучників.

Частка як частина мови. Структурні різновиди часток. Функціональні різновиди часток.

Вигук як частина мови. Розряди вигуків.

Синтаксис. Предмет синтаксису.

Аспекти вивчення синтаксису: формально-синтаксичний, семантико-синтаксичний, комунікативний.

Синтаксичні зв’язки у реченні і словосполученні.

Словосполучення як некомунікативна синтаксична одиниця. Проблеми класифікації словосполучень.

Речення як основна одиниця мови і мовлення, його основні ознаки: інтонаційна, граматична і змістова єдність, предикативність, модальність, часова віднесеність, наявність структурної схеми.

Парадигма речення. Типи парадигм.

Речення і судження.

Комунікативна організація речення.

Загальна характеристика простого речення. Позиційна структура речення. Особливості позиції головних і другорядних членів.

Підмет, його структурно-семантичні особливості.

Семантико-синтаксична структура елементарного речення.

Другорядні члени речення, принципи їх класифікації.

Питання про синкретичні другорядні члени речення.

Субстанціальні і вторинні предикатні синтаксеми, їх співвідносність з другорядними членами речення.

Односкладні речення, принципи їх виділення.

Повні та неповні речення.

Речення з однорідними членами, питання про їх класифікацію.

Речення з відокремленими другорядними членами. Умови відокремлення.

Речення зі вставними та вставленими компонентами. Особливості семантики і структури вставних і вставлених одиниць.

Складне речення як синтаксична одиниця. Засоби зв’язку частин складного речення.

Формально-синтаксична структура складного речення. Семантико-синтаксична структура речення.

Комунікативна організація складного речення.

Складносурядні елементарні речення, їх типи.

Складносурядні багатокомпонентні конструкції, особливості поділу їх на рівні членування.

Складнопідрядні елементарні речення, їх структурно-семантичні особливості.

Принципи класифікації складнопідрядних речень: логіко-граматичний, формальний, структурно-семантичний.

Складнопідрядні речення з підрядною означальною частиною.

Складнопідрядні речення з підрядною з’ясувальною частиною.

Складнопідрядні речення з підрядними детермінантними.

Складнопідрядні багатокомпонентні речення. Контаміновані складнопідрядні багатокомпонентні речення.

Складні сполучникові елементарні речення синкретичного типу.

Складні речення з сурядністю і підрядністю, з підрядністю і сурядністю.

Складні елементарні безсполучникові речення. Складні безсполучникові багатокомпонентні речення, їх структурно-семантичні особливості.

Складні сполучниково-безсполучникові речення. Період як синтаксична структура, особливості його будови та інтонування.

Засоби передачі чужого мовлення.

Складні форми синтаксичної організації мовлення.

Основи сучасної української пунктуації.

Вступ до мовознавства. Загальне мовознавство. Природа і суть мови.

Методи мовознавчої науки.

Мова і мовлення.

Структура і система мови.

Вчення про фонему.

Історична граматика української мови. Історичні чергування приголосних в українській мові. Перша, друга, третя палаталізації та відображення цього явища в сучасній українській літературній мові.

Зміни у типах відмінювання іменників і формування чотирьох відмін сучасної української літературної мови.

Історія форм множини. Залишки форм двоїни в українській мові.

Історичне пояснення утворення повних нестягнених і стягнених форм прикметників української мови.

Історія форм теперішнього, майбутнього, минулого часу дієслів. Історія форм наказового і умовного способів.

Історія активних і пасивних дієприкметників. Виникнення категорії дієприслівника.

Історія української літературної мови. Особливості мови творів І. Котляревського.

Т. Шевченко – основоположник нової української літературної мови.

Дискусії щодо шляхів розвитку української мови в Східній і Західній Україні (ІІ половина ХІХ – поч. ХХ ст.).

Роль М. Коцюбинського, Лесі Українки, І. Франка в історії розвитку української літературної мови.

Стилістика української мови. Стилістичні можливості словотвору.

Стилістичні особливості лексикології.

Стилістичні можливості морфології.

Стилістичні засоби синтаксису.

Стилістичні можливості прямої та невласне прямої мови.

Українська діалектологія. Наріччя української мови. Коротка характеристика їх фонетичних, лексичних, морфологічних і синтаксичних рис.



Програма вступного іспиту з української літератури
Українська народна лірика: жанрова різноманітність та поетика.

Літописна традиція української літератури.

«Велесова книга» як літературна пам'ятка.

Бароко як естетичний напрям в українській літературі.

Полемічні твори як оригінальне явище давньої української літератури.

Котляревщина як явище української літератури. Джерела, постаті, стиль.

Зв'язок бурлескно-травестійної творчості з фольклором їв її традиції українському письменстві.

Філософські образи та мотиви лірики. Г. Сковороди.

Творчість Г. Квітки-Основ'яненка: поєднання сентименталізму та просвітительства.

ІІоезія другої половини ХІХ ст.

Харківські романтики.

Київські романтики.

Західноукраїнський романтизм: галицьке відродження.

ІІостать Тараса Шевченка у рецепції сучасної критики.

Тема митця-поета-кобзаря у Т. Шевченка та П. Куліша.

Тема козацтва у М. Костомарова, Т. Шевченка, II Куліша.

Жанр байки (Гулак-А.ргемовський, Гребінка, Глібов).

Зміна мистецьких форм за період XIX століття. Поняття класицизму, сентименталізму, романтизму, реалізму, модернізму.

Поезія «Молодої Музи»: мотиви, збірки, автори.

Тема з життя інтелігенції в прозі І. Франка, М. Коцюбинського, Ольги Кобилянської.

Позитивний герой-борець за волю у творах І Нечуя-Левицького, Панаса Мирного, Б. Грінченка.

Фольклорно-етнографічні джерела прози кін. XIX - поч. XX ст. (О. Кобилянська, Г. Хоткевич, М. Коцюбинський, М. Черемшина).

Жіноча тема у творчості О. Кобилянської, Лесі Українки, Володимира Винниченка.

Новелістика початку XX століття: теми, проблеми і творчі методи.

Селянська тема в прозі кінця XIX початку XX століття: традиція, новаторство, герої (О. Кобилянська, М. Коцюбинський, В. Винниченко, В. Стефаник, Л. Мартович, С. Васильченко).

Творчість «Покутської трійці».

Історична тема кін. XIX - поч. XX ст.: І Нечуй-Левицький, О. Маковей, М. Коцюбинський, І. Франко, Б. Лепкий.

Стильові ознаки позитивізму.

Тенденції розвитку драматургії початку XX століття.

Поема від Т. Шевченка до Лесі Українки.

Мандрівні сюжети у творчості Лесі Українки та Івана Франка.

Національне, релігійне та ідеологічне навантаження драматургії М. Куліша.

Художній процес 20-х років: творчі угрупування та мистецькі платформи.

Літературна дискусія (1925-1928 роки).

Український футуризм.

Український символізм.

Український неокласицизм у контексті європейської літератури.

Політичні та національні ідеї творчості М. Хвильового.

Творчість В. Підмогильного і філософія екзистенціалізму.

Доба соціалістичного реалізму в літературі.

„Празька школа" української поезії.

Літературне шістдесятництво і твори Нью-Йорської школи..

Жанр кіноповісті в українському письменстві.

Мистецький український рух в історії української культури.

Історичний роман від П. Куліша до В.Шевчука.

Літературознавчий процес сьогодні: тенденції та проблеми розвитку.

Сучасна українська проза.

Сучасна українська поезія.

Сучасна українська драма.


Бібліографія з української мови
1.Бевзенко С.П. Історія українського мовознавства. – К., 1991.

2.Безпояско О.К., Городенська К.Г., Русанівський В.М. Граматика української мови. Морфологія. – К, 1993.

3.Вихованець І.Р. Частина мови в семантико-граматичному аспекті. – К., 1988.

4.Вихованець І.Р. Граматика української мови. Синтаксис. – К., 1993.

5.Грищенко А.П. Прикметник в українській мові. – К., 1994.

6.Дорошенко С.І. Складні безсполучникові конструкції в сучасній українській мові. – Х., 1980.

7.ДорошенкоС.І., Дудик П.С. Вступ до мовознавства. – К., 1974.

8.Дудик П.С. Синтаксис сучасного українського розмовного літературного мовлення. – К., 1973.

9.Жовтобрюх М.А. та ін. Історична граматика української мови. – К., 1980.

10. Іваницька Н.Л. Двоскладне речення в українській мові. – К., 1986.

11. Історія української мови. Морфологія. – К., 1978. Фонетика. – К., 1979. Синтаксис. – К., 1983.

12. Кулик Б.М. Курс сучасної української літературної мови: Морфологія. – К., 1965. – ЧП

13. Кучеренко І.К. Теретичні питання граматики української мови: Морфологія: в 2-х ч. – К., 1961.

14. Русанівський В.М. Структура українського дієслова. – К., 1971.

15. Сучасна українська літературна мова/За ред.. І.К. Білодіда. – К., Фонетика. Морфологя, 1996. Синтаксис. – К., 1972. Лексика і фразеологія. Стилістика. – К., 1973.

16.Сучасна українська літературна мова/за ред. А.П. Грищенка. – К., 1997.

17. Шульжук К.Ф. Складні багатокомпонентні речення в українській мові. – К., 1986.

18. Шульжук К.Ф. Складне речення в українській мові. – К., 1089

Бібліографія з української літератури

Давня література




  1. Возняк М.С. Історія української літератури. У 2 книгах: Навч. Вид. – 2-ге, переробл. – Кн. 1. – Львів: Світ, 1992.

  2. Грабович Г. До історії української літератури: Дослідження, есе, полеміка. – К.: Основи, 1997.

  3. Грицай М.С., Микитась В.Л., Шолом Ф.Я. Давня українська література. – 2-ге вид., дон. – К.: Вища школа, 1989.

  4. Грушевський М. Історія української літератури. – В 6-ти томах, 9 книгах. – Київ: Либідь, 1993-1996.

  5. Грушевський Михайло. Історія української літератури. – Т. 6. – К.: АТ «Обереги», 1995.

Література І – ої пол.. ХІХ ст..




  1. Історія української літератури: у 8 т. – К., 1970. – Т. 3-4.

  2. Білецький Л. Основи української літературно-наукової критики. – К., 1998.

  3. Розвиток жанрів в українській літературі ХІХ – поч.. ХХ ст. – К., 1986.

  4. Пилипович П. Літературно-критичні статті. – К., 1994.

  5. Чижевський Д. Реалізм в українській літературі. – К., 1999.

Література 2-ої пол.. ХІХ ст.




  1. Гундова Т. Франко – не каменяр. – К., 1995.

  2. Бойко Ю. Естетичні погляди Лесі Українки. – К., 1981.

  3. Зеров М. Поезія Олеся і спроба нового її трактування. – Т. 2.

  4. Гузар З.О. Кобилянська: семінарій. – К., 1990.

  5. Неврилій М. Олександр Олесь. – К., 1995.

Література ХХ ст.




  1. Історія української літератури ХХ ст. У 2-х кн. – К., 1998.

  2. Жулинський М. із забуття – в безсмертя. – К., 1990.

  3. Новиченко Л. Не ілюстрація відкриття. – К., 1967.

  4. Ільницький М. Критики і критерії. – Львів, 1998.

  5. Мельник. Суворий аналітик доби В. Підмогильний. – К., 1994.





База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка