Методичні вказівки для вітчизняних студентів усіх факультетів Затверджено Вченою радою хнму



Сторінка1/3
Дата конвертації11.05.2016
Розмір0.6 Mb.
  1   2   3
Міністерство охорони здоров’я України

Харківський національний медичний

університет

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ
Методичні вказівки для вітчизняних студентів усіх

факультетів
Затверджено Вченою радою ХНМУ.

Протокол № 4 від 17 березня 2016.
Харків

ХНМУ

2016

Історія України: методичні вказівки для вітчизняних студентів усіх факультетів / І. Ю. Робак, Г. Л. Демочко, О. В. Чернуха. – Харків : ХНМУ, 2016. − 51 с.
Упорядники: І. Ю. Робак

Г. Л. Демочко,

О. В. Чернуха.

Вступ
Курс «Історія України» є обов’язковим навчальним предметом у системі вищої освіти України. Вивчаючи історичну діяльність і суспільне життя українського народу в соціально-політичній та державотворчій сферах суспільства, історія, поряд з іншими суспільними дисциплінами, складає основу гуманітарної освіти молодого спеціаліста. Знання вітчизняної історії є невід’ємним елементом формування повноцінного світогляду особистості, що, в свою чергу, впливає на відтворення історичної пам’яті народу. Бути свідомим громадянином держави і не знати її історію – неможливо. Немало проблем, які має розв’язати наше суспільство зараз та у найближчі роки, мають своє коріння в минулому: далекому чи недавньому. Попередні покоління накопичили колосальний історичний досвід, ігнорування якого вкрай небезпечне. Пізнання цього досвіду – одне з практичних завдань історичної науки.

Слово «історія» – грецького походження, воно означає розповідь про те, що відбулося. Як одна з гуманітарних наук, історія вивчає минуле людства в усій його конкретності й різноманітності, узагальнює історичний досвід. Історія України вивчає минуле нашого народу на основних землях його проживання. Предметом цієї науки є провідні тенденції етногенезу українського народу, його діяльності в усіх сферах суспільного, державно-політичного, соціально-економічного й духовного життя на всіх етапах історичного розвитку.

Історія взаємозумовлена і взаємозалежна з такими явищами, як історична пам’ять та свідомість. Історична свідомість – одна з форм суспільної свідомості, що дає змогу людству осмислено відтворювати, реконструювати свій поступальний рух у часі. Історична пам’ять – це здатність людської свідомості відтворювати минуле.

  1. Мета курсу.

Метою вивчення «Історії України» у вищих навчальних закладах є надання студентам знань про сутність соціально-економічних, політичних і культурних процесів, що відбувалися в минулому й відбуваються в сучасній Україні, їх об’єктивну зумовленість, взаємозв’язки та взаємозалежності. Практичне ж призначення цієї дисципліни полягає в здобутті вмінь аналізувати й оцінювати явища соціально-політичного розвитку українського суспільства в контексті світової історії та у виробленні навичок застосовувати набуті знання для прогнозування суспільних процесів. Все це, зрештою, спрямовано на формування свідомості громадянина й патріота України.

  1. Завдання курсу.

Викладання історії України передбачає формування у студентів необхідних понять стосовно історичного процесу в межах сучасної державної території та етнічних українських земель, забезпечення навичок вільно оперувати головними фактами з історії України, аналізувати історичний розвиток з урахуванням його різних чинників та особливостей. Виховний аспект викладання «Історії України» пов'язаний з конкретизацією почуття патріотизму через пізнання історії своєї вітчизни, великої та малої; зі спрямуванням студентів на корисну і творчу діяльність, за допомогою акцентуації на історичних прикладах, пов'язаних з діяльністю видатних діячів української історії, направленою на досягнення кращого майбутнього для України та українського народу. Поряд з цим, викладання історії України сприяє формуванню поняття стосовно того, що кожне історичне явище породжується певними історичними умовами. Тим самим закладаються підвалини для утвердження в сучасному суспільстві толерантності, що є важливим кроком до його гуманізації.

  1. Місце курсу в системі гуманітарної освіти.

Курс «Історія України» покликаний моделювати поведінку людини та її орієнтацію в соціокультурному просторі. Без знання уроків історії та відповідної активності громадян вважається малоймовірним перетворити Україну в економічно розвинену, демократичну державу з високою політичною культурою громадян. Студенти мають оволодіти фактичним матеріалом з історії України, навчитися аналізувати окремі факти, вільно висловлювати свої думки усно й на письмі, ознайомитися з рекомендованою обов'язковою та, по можливості, додатковою літературою, навчитися аргументовано і з пошаною до чужої думки вести дискусію з окремих проблем, виявити творчий підхід до розгляду окремих питань у рефератах, самостійних та іншого типу роботи. Крім того, студенти повинні оволодіти вмінням використовувати матеріал з історії України при засвоєнні інших предметів гуманітарно-українознавчого блоку.

4. Вимоги до знань й умінь.

В результаті засвоєння історії України, її героїчних і трагічних сторінок, студенти повинні

знати:

- суть найважливіших суспільно-політичних і економічних процесів, які визначали характер тих чи інших історичних періодів, загальне та особливе в історичному розвитку українських земель, роль видатних особистостей України в боротьбі за національне визволення та соціальний прогрес Батьківщини;

розуміти:

- історичні корені сучасних економічних, політичних, соціальних та духовних проблем, їх взаємозв’язок із зовнішніми факторами;

вміти:

- систематизувати та аналізувати джерельний матеріал курсу;

- пояснювати суть описаних у джерелі подій, постатей в історичному контексті, відокремлювати факти й емоційно-ціннісні судження автора, висловлювати власні судження про документ та його автора тощо;

- вміти співвідносити факти (події) з історичними процесами, застосовувати поняття і терміни для пояснення історичних явищ; встановлювати причини та наслідки подій;

- з’ясовувати та визначати характерні ознаки подій, процесів;

- узагальнювати фактичний матеріал, набутий під час лекцій та самостійно опрацьовуваної літератури до курсу;

- робити самостійні висновки з вивчених тем семінарів.

Семінарське заняття 1.
Тема: Стародавня історія України
План


  1. Предмет курсу «Історія України». Історичні джерела та історіографія.

  2. Народи, що населяли територію України в давнину (кіммерійці, скіфи, сармати, греки, ґоти, гуни).

  3. Давні слов’яни.


Основні поняття: історія, історія України, історичні джерела, джерелознавство, речові джерела, археологія, етнографія, етнографічні джерела, лінгвістичні джерела, фольклорні джерела, писемні джерела, історіографія, автохтонне населення, кіммерійці, скіфи, сармати, ґоти, гуни, Велике переселення народів, грецька колонізація, трипільська культура, слов’яни.
Теми презентацій:


  1. Видатні дослідники історії України та їх погляди.

  2. Перші слов’янські археологічні культури.

  3. Господарство та суспільний лад східних слов’ян.


Практичні завдання для самостійної роботи студентів:


  1. Визначить види історичних джерел та наведіть приклади.

  2. Складіть хронологічну таблицю «Народи, що населяли територію України в давнину»:




Назва

народу

Хронологічні рамки

Звідки

прийшли


Основні

досягнення
















Питання для самоперевірки:


  1. Коли виникла така наука, як історія України?

  2. Хто вважається «батьком» історії?

  3. Яке значення має вивчення історії України для майбутнього фахівця?

  4. Як Ви розумієте формулу «історія – служниця політиці»?

  5. Назвіть методи та принципі дослідження історії.

  6. Які види історичних джерел вам відомі? Який вид історичного джерела вам представляється найбільш об’єктивним?

  7. Що таке «історіографія»? Назвіть відомих дослідників історії України.

  8. У чому полягає, на ваш погляд, причина множинності інтерпретацій поняття «Україна»?

  9. У чому полягає складність вивчення сучасного періоду української історії?

  10. Назвіть народи, які населяли територію України у давнину.

  11. Яку роль, на вашу думку, зіграли античні колонії Північного Причорномор`я в долі сусідніх народів?

  12. Визначте територію розселення слов`янських племен, які згадувалися у «Повісті минулих літ». Які з них проживали на території України ?

  13. Які теорії походження слов`ян ви знаєте?

  14. Чому сусідська (територіальна) община прийшла на зміну родовій общині, які наслідки це мало, яке значення це мало для слов`янських племен?

  15. Яка територія, на думку літописця Нестора, є батьківщиною слов`ян?

Методичні вказівки для роботи на семінарському занятті
У першому питанні студенти повинні визначити предмет та об’єкт вивчення курсу «Історія України». Звернути увагу на те, що історія України має розглядатися в тісному взаємозв’язку з глобальними історичними процесами, з історією її найближчих сусідів, з якими у різні часи українці перебували в складі різних держав.

Правдиве пізнання минулого можливе лише зі справді наукових методологічних позицій. Студенти мають ознайомитися із основними методологічні принципи, на які спирається історична наука:

1.           Принцип об’єктивності. Він виходить передусім з цивілізаційного погляду на історію як на об’єктивний процес. Зобов’язує історика і кожного, хто вивчає історію знаходити історичну закономірність суспільного розвитку, його зумовленість насамперед матеріальними й духовними чинниками. Водночас цей принцип вимагає спиратися на факти у їхньому правдивому вигляді, без перекручувань. 

2.           Принцип історизму. Він передбачає, що, по-перше, розгляд кожного явища з точки зору того, як воно виникло, які основні етапи пройшло в своєму розвитку. По-друге, вимагає, щоб кожне явище розглядалося у зв’язку з іншими, визначалось його місце в системі суспільних відносин, щоб чітко простежувались взаємовплив, взаємозумовленість історичних явищ. По-третє, він передбачає розгляд кожного явища крізь призму конкретного досвіду історії за умови збереження причинних зв’язків між різними явищами і подіями.

Серед інших принципів, на яких базується історична наука, відзначимо принцип соціального підходу, принцип правдивості. Серед методів пізнання студенти мають знати хронологічний, логічний, синхронний, діахронний, ретроспективний, порівняльний, статистичний методи та метод моделювання.

Студентам треба знати визначення поняття «історичне джерело», навести одну з класифікацій історичних джерел та навести приклади до кожного виду джерел. Зауважимо, що сьогоднішня класифікація поповнилася ще однією категорією – електронними джерелами, які також використовуються істориками на практиці. Студенти мають визначити особливості використання електронних джерел, навести приклади.

Студенти повинні дати відповідь на питання, що таке історіографія. При характеристиці історіографії історії України необхідно оцінити внесок у її дослідження корифеїв української класичної історичної думки; М. Грушевського, Н. Полонської-Василенко, О. Єфіменко, Д. Дорошенка, І. Крип'якевича, а також представників сучасної науки В. Барана, В. Верстюка, М. Котляра, С. Кульчицького, Ю. Мицика, В. Сергійчука, В. Смолія, П. Толочка, Ю. Шаповала, Н. Яковенко. Окреслити коло наукових інтересів одного із сучасних дослідників історії України. Зауважимо, що студіями з історії України займалися не тільки науковці, які проживають в Україні, а й дослідники діаспори – М. Андрусяк, О. Субтельний, П. Мірчук, О. Пріцак, Л-Р. Винар, В. Кравченко, С. Єкельчик та інші.

При підготовці відповіді на друге питання треба охарактеризувати життя та побут народів, що населяли територію України в давнину. Серед народів, які населяли територію нашої держави, необхідно згадати кочівників – кіммерійців, скіфів, сарматів, ґотів, гунів. До кожного з цих народів можна застосувати таку схему доповіді: 1) визначити час, коли вони перебували на території України; 2) окреслити територію, яку заселяли; 3) назвати основні заняття; 4) дати уявлення про культуру та релігію; 5) визначити причини занепаду. Для відповіді на це питання можна використовувати таблиця, наведену вище. Студентам треба, крім кочівників, згадати про перебування на території України переселенців з Греції, які заснували свої міста на території Північного Причорномор’я та Криму. Треба визначити причини грецької колонізації, назвати найбільші грецькі міста, вміти співвідносити їх з сучасними містами. При розгляді питання варто визначити основні заняття греків (землеробство, торгівля, ремесла), відзначити високий рівень грецької цивілізації.



У третьому питанні, що стосується давніх слов’ян, варто дати такі відомості: коли слов’яни вперше згадуються у джерелах, в яких саме, під якою назвою. Студентам необхідно приділити увагу етногенезу слов’ян, перелічити основні теорії (дунайська, вісло-одерська, вісло-дніпровська, дніпровсько-одеська, азійська), назвати представників. Інформацію щодо розселення слов’янських племен можна знайти у «Повісті минулих літ» Нестора. Характеризуючи слов’ян, необхідно охарактеризувати їхні заняття, суспільний устрій.
Заняття 2. Тема: Княжа доба (IX ст.–40-ті роки XIV ст.)

План

  1. Виникнення та основні етапи розвитку Київської Русі

  2. Соціально-економічний і політичний устрій давньоруської держави. Її історичне значення.

  3. Причини, розвиток процесу та наслідки феодальної роздробленості Русі.

  4. Виникнення, розвиток та занепад Галицько-Волинського князівства. Політична мапа українських земель в сер. XIV ст.

Основні поняття: Київська Русь, нормани (варяги), норманська та антинорманська теорії, великий князь, бояри, смерди, рядовичі, закупи, холопи, міщанство, духівництво, віче, данина, натуральне господарство, бортництво, ранньофеодальна монархія, вотчина, феодальна роздробленість, удільні князі, сепаратизм, Галицько-Волинське князівство, Золота Орда, монголо-татарська навала, ярлик, феодалізм.
Теми презентацій:

  1. Історична зумовленість і значення хрещення Русі.

  2. Походження української державної символіки.

  3. Володимир Мономах.

  4. Данило Галицький як історична особа.

  5. Монгольська навала на українські землі, її наслідки.


Практичні завдання для самостійної роботи студентів

  1. Складіть таблицю «Київські князі та їхня політика»:

Князь

Термін

княжіння

Основні напрями

політики


Значення

діяльності


















  1. Визначте основні етапи розвитку Галицько-Волинського князівства, охарактеризуйте їх.


Питання для самоперевірки

  1. Коли та за яких обставин утворилася Київська Русь?

  2. Як «Повість минулих лет» розповідає про створення Київської держави?

  3. Назвіть періоди політичної історії Київської Русі? Які князі тоді керували державою?

  4. Чому перший період існування Київської Русі літописець назвав «періодом збирання східнослов`янських племен»?

  5. Назвіть теорії походження державності у східних слов`ян, яка з них здається Вам більш аргументованою? Наведіть докази.

  6. Яке значення мало запровадження християнської релігії на Русі?

  7. Доведіть, що період правління Володимира Великого та Ярослава Мудрого стали періодом розквіту Київської держави.

  8. Який політичний устрій мала Давньоруська держава?

  9. Чому Київську Русь ми називаємо «ранньофеодальної монархією»?

  10. Доведіть, що за своїм соціальним устроєм Київська Русь була ранньофеодальною.

  11. Назвіть основні соціальні верстви давньоруського суспільства.

  12. Назвіть причини феодальної роздробленості Київської Русі.

  13. Період феодальної роздробленості є закономірним явищем розвитку або ні?

  14. Як ви вважаєте, період феодальної роздробленості є ознакою руху прогресу або регресу?

  15. Якими були наслідки роздробленості?

  16. Коли сталася монголо-татарська навала, які були причини встановлення монголо-татарської навали, назвіть її основні віхи та наслідки.

  17. Назвіть точки зору, які існують в історіографії з проблеми монголо-татарською навали.

  18. Коли виникло Галицько-Волинське князівство, за яких обставин воно було створене?

  19. Визначте основні етапи історії Галицько-Волинської держави.

  20. Яку роль грав Данило Галицький в історії Галицько-Волинського князівства?

  21. Хто був останнім князем Галицько-Волинського князівства?

  22. Яку роль має Галицько-Волинське князівство в історії української державності?

  23. Наведіть точки зору на проблему історичного значення Київської Русі, яка з них вам більш імпонує?


Методичні вказівки для роботи на семінарському занятті

У першому питанні розглядається генезис давньоруської державності. Студентам слід звернути увагу на норманську та антинорманську теорії походження державності східних слов’ян: коли вони виникли, чим це було спричинено, що пропагують ці теорії, хто з істориків яку теорію підтримував. Також треба визначити соціально-економічні та політичні передумови створення держави. У цьому ж питанні треба окреслити, на які періоди поділяється історія Київської Русі та дати їхню коротку характеристику.

Розкриваючи друге питання, дайте характеристику соціально-економічного та політичного розвитку Русі. Проаналізуйте характерні риси економіки, поясніть термін «натуральне господарство». Студенти мають розуміти, як складається форма залежності однієї верстви населення від іншої. Особливістю формування феодальних відносин на Русі стало те, що, на відміну від Західної і Центральної Європи, тут не сформувалося розгалуженої системи стосунків між сеньйорами і васалами у вигляді «феодальної драбини». Верховним сеньйором, або сюзереном, що мав право надавати землю, був великий київський князь. Усі інші удільні князі, бояри і дружинники були його васалами. Роздавати землю удільні князі й бояри права не мали. Зробіть висновок, що таке феодалізм.

Подумайте, що свідчить про формування феодального суспільства. Якими були особливості державного устрою Київської Русі? Треба підкреслити, яку роль мала Давньоруська держава в історії східних слов’ян. Доведіть могутність держави, її значення для розвитку економіки, соціально-політичного та культурного життя. Треба звернути увагу на значення Київської Русі у світовій історії.

При підготовці третього питання слід розкрити причини, простежити розвиток процесу та визначити наслідки феодальної роздробленості. Серед причин варто виділити економічні та політичні. Розглядаючи процес розвитку феодальної роздробленості, варто наголосити, що перші ознаки її з’явилися по смерті Ярослава Мудрого. Спроба Володимира Мономаха та Мстислава Володимировича відновити єдність руських земель вдалася лише на деякий час, бо після смерті Мстислава феодальна роздробленість остаточно руйнує Київську державу.

При визначенні наслідків феодальної роздробленості студенти повинні чітко уявляти, що вони були як негативні, так і позитивні. До негативних треба віднести послаблення обороноздатності держави, зовнішньої торгівлі, міжнародного авторитету Київської держави. До позитивних наслідків треба віднести удосконалення системи місцевого керівництва, податкової системи, розвиток місцевої економіки, зростання рівня культури.

Розглядаючи четверте питання, слід уявляти основні етапи розвитку Галицько-Волинського князівства. Студенти повинні почати з князювання Романа Мстиславовича, який у 1199 році об’єднав Галицьке та Волинське князівство у єдине державне утворення. Необхідно охарактеризувати його правління, дати оцінку його діяльності. Студенти мають визначити, чому боярська опозиція у Галицько-Волинському князівстві була дуже сильною. Говорячи про правління Данила Галицького, слід звернути увагу на внутрішню та зовнішню політику, боротьбу Данила проти монголо-татар. Далі треба зазначити, що після смерті Данила князівство поволі занепадає і врешті-решт опиняється під владою іноземних держав. Наприкінці розгляду питання студенти повинні узагальнити роль Галицько-Волинського князівства в історії української державності, відзначити, що саме Галицько-Волинське князівство перебрало на деякий час роль політичного центру Давньоруської держави. Як висновок, треба визначити, як змінилася політична карта Східної Європи після розпаду Галицько-Волинського князівства, які українські території підпали під владу інших держав і яких саме.


Заняття 3. Тема: Литовська-польська і козацька доба (сер. XIV – кінець XVII ст.)

План

  1. Соціально-економічний і політичний розвиток українських земель в XIV – першій половині XVII ст.

  2. Виникнення козацтва та Запорозької Січі. Українське козацтво в XVI – 30-х рр. XVII ст.

  3. Причини, рушійні сили, хронологічні межі Хмельниччини.

  4. Утворення гетьманської держави. Переяславська угода й «Березневі статті» 1654 р.

  5. Соціально-економічний розвиток України в другій половині XVII ст. «Руїна».

Основні поняття: експансія, «оксамитове проникнення», Велике князівство Литовське, Кревська унія, Грюнвальдська битва, Річ Посполита, Люблінська унія, Берестейська унія, братства, греко-католицька церква, Дике поле, козаки, шляхта, магнати, Запорозька Січ, гетьман, фільварок, Магдебурзьке право, Литовські статути, кріпосне право, реєстрові козаки, національно-визвольна війна, національна революція, Гетьманщина, рушійні сили, державність, Зборівський мир, Білоцерківський мир, Переяславська рада, «Березневі статті», слобода, Слобожанщина, Чорна рада, Руїна, Малоросія, Андрусівське перемир`я, «Вічний мир».
Теми презентацій:


  1. Становище України в складі Речі Посполитої.

  2. Заснування Запорозької Січі та її роль в історії українського народу.

  3. Петро Конашевич-Сагайдачний.

  4. Утворення козацької держави та її еволюція.

  5. Б. Хмельницький – державний діяч і полководець.

  6. Слобідська Україна в XVII –XVIIІ ст.

  7. Історія виникнення м. Харкова.



Практичні завдання для самостійної роботи студентів:

Складіть хронологічну таблицю «Основні події визвольної війни сер. XVIІ ст.»:




Дата

Подія

Зміст











Питання для самоперевірки

  1. Яким було становище українських земель у складі Великого князівства Литовського?

  2. Назвіть причини Кревської унії, які наслідки вона мала?

  3. Назвіть основні етапи об`єднання Литви та Польщі.

  4. Яким був зміст та наслідки Люблінської унії?

  5. Порівняйте становище українських земель у складі Великого князівства Литовського та Речі Посполитої.

  6. Яку мету переслідувала Річ Посполита насаджуючи серед українців католицизм та греко-католицьку церкву?

  7. Як ви розумієте термін «кріпосне право»?

  8. Коли з’явилося українське козацтво? Визначте причини його виникнення.

  9. Які точки зору існують в української історіографії щодо проблеми виникнення українського козацтва?

  10. Коли і де виникла Запорозька Січ?

  11. Чому Запорозьку Січ називають «козацькою республікою»?

  12. Чи можливо називати Запорозьку Січ державою?

  13. Назвіть причини Національно-визвольної війни.

  14. Хто став союзником Б. Хмельницького у війні та чому?

  15. Назвіть рушійні сили Хмельниччини.

  16. Охарактеризуйте Зборівську та Білоцерківську угоди.

  17. Коли у ході війни виникла українська державність? Обґрунтуйте свою точку зору.

  18. Які альтернативи мав Б. Хмельницький на початку 1654 року?

  19. Основні положення «Березневих статей».

  20. Як історики оцінюють «Березневі статті»? Наведіть їх думки.

  21. У чому суть Гадяцької угоди?

  22. Який період української історії називають «Руїною», які були її наслідки ?

  23. Визначте етапи та причини розділу українських земель в другий половині XVIІ століття.


Методичні вказівки для роботи на семінарському занятті

Готуючись до відповіді на перше питання, слід згадати, що з розпадом Галицько-Волинського князівства українці втратили державність, а їхні землі стали об’єктом захоплення з боку інших держав. Необхідно визначити , до складу яких держав входили різні регіони України наприкінці XIV ст. Також слід простежити основні етапи об`єднання Литви та Польщі. Докладно розповідайте про зміст та наслідки Кревської, Люблінської та Берестейської унії. Чому Велике князівство Литовське у середині XVI ст. дало згоду на створення Речі Посполитої? Охарактеризуйте політику Польщі щодо українських земель. Порівняйте соціально-економічний, політичний розвиток українських земель у складі Великого князівства Литовського та Речі Посполитої.

Питання виникнення козацтва та Запорозької Січі слід почати з проблеми походження українського козацтва та дискусійних питань причин виникнення цього феномену української історії. Проблема появи та формування козацької верстви й досі є дискусійною. Перші спроби її розв'язання були зроблені ще на початку XVII ст., коли польські історики намагалися вивести козацький родовід із самоназви, тобто зі слова «козак». Зокрема, польсько-литовський хроніст М. Стрийковський вважав, що козаки походять від стародавнього ватажка «Козака», який вдало боровся з татарами. З часом викристалізувалася низка версій, що пояснюють походження козацтва:


  • «хозарська» – ототожнює козаків з давніми народами степу «козарами», або хозарами;

  • «чорно-клобуцька» – вбачає в них нащадків «чорних клобуків» — тюркського племені, яке у давньоруські часи жило в пограничному зі Степом Пороссі;

  • «черкаська» – вважає виникнення козацтва одним з наслідків процесу міграції в Подніпров'я черкесів (черкасів), які до того проживали в Тмутаракані;

  • «татарська» – виводить козацький родовід з татарських поселень, що виникли на Київщині за часів Володимира Ольгердовича та Вітовта, де шляхом злиття татарського елементу з місцевим населенням утворилася якісно нова верства – козацтво;

  • «автохтонна» – доводить, що козацтво як спільнота є прямим спадкоємцем, логічним продовженням вічових громад Київської Русі, які за литовської доби не зникли, а лише трансформувалися, зберігши свій вічовий устрій, у військово-службові формування, підпорядковані великому литовському князю;

  • «болохівська» – пов'язує козаччину з існуванням у давньоруських автономних громадах так званих болохівців, які після встановлення монгольського іга добровільно прийняли протекторат Орди і вийшли з-під влади місцевих князів;

  • «бродницька» – висвітлює генетичний зв'язок козацтва зі слов'янським степовим населенням періоду Київської Русі — «бродниками», які жили у пониззі Дунаю;

  • «уходницька» – пов'язує виникнення козацтва з утворенням на території Наддніпрянщини громад вільних озброєних людей, котрі прибували сюди на промисли за рибою, бобрами, сіллю, дикими кіньми та іншою здобиччю;

  • «захисна» – пояснює появу козацтва на південних рубежах необхідністю дати організовану відсіч наростаючій татарській загрозі;

  • «соціальна» – факт виникнення козацтва пояснює як наслідок посилення економічного, політичного, національного та релігійного гніту, яке штовхало селянство до масових втеч на вільні землі та самоорганізацію в нових місцях проживання.

Студенти мають дійти висновку, що жодна з цих теорій не може пояснити всю складність виникнення та формування козацтва, оскільки кожна з них базується на якомусь одному чиннику з економічної, етнічної, воєнної чи соціальної сфер. Водночас більшість з них містить раціональні зерна, синтез яких дає можливість наблизитися до правильної відповіді.

Розглядаючи козацтво, визначимо яку роль відіграла Запорозька Січ в історії українського народу? Зверніть увагу на її політичну організацію. Чому Січ називають «християнською козацькою республікою»? З’ясуйте, які чинники впливали на зростання козацтва, як поляки намагалися протистояти цій тенденції.

При розгляді козацько-селянських повстань студенти мають визначити причини повстань, вказати імена ватажків та узагальнити: чому козацько-селянські повстання зазнали поразки?

Розгляд третього питання слід розпочати із з’ясування становища українських земель у складі Речі Посполитої напередодні Визвольної війни, вказавши на гострі суперечності в політичному, соціальному, національному та духовному житті різних верств українського суспільства, які призвели до вибуху 1648 р. Назвіть рушійні сили Хмельниччини. Хто став союзником Б. Хмельницького у війні та чому? Які точки зору існують в історіографії щодо хронологічних рамок подій середини XVIІ ст.?



У четвертому питанні необхідно дати характеристику гетьманській державі, простежити, як розвивалися події у ході війни. Студенти мають зробити порівняльний аналіз Зборівської та Білоцерківської угод, визначити, що важливим наслідком Зборівської угоди стало виникнення української державності. Наступним кроком необхідно дати характеристику козацькій державі за такими позиціями: 1. адміністративний поділ; 2. політичний устрій (влада, військо, міжнародні зв’язки); 3. соціально-економічний розвиток. Важливим наслідком поразки козацького війська під Берестечком у 1651 р. стало переселення українців на Слобожанщину. Також слід зауважити, що виходячи з можливих альтернатив розвитку подій, в умовах, коли українська держава не мала сил завдати остаточної поразки Речі Посполитої, вона потребувала надійного союзника, який зміг би допомогти у її боротьбі. Зверніть увагу на хід Переяславської ради, які суперечності там проявилися. Проаналізуйте основні положення «Березневих статей». Яку оцінку дає їм історіографія?

При розгляді останнього питання слід звернути увагу, що смерть Б. Хмельницького стала поворотним моментом в історії Визвольної війни. Який період української історії називають «Руїною», якими рисами можливо її охарактеризувати, які були наслідки цього періоду для української історії? Проаналізуйте політику гетьмана І. Виговського, зміст Гадяцької угоди, а також подальші події, які призвели до розділу України. Які висновки слід зробити з цих подій сучасним політикам?


Заняття 4. Тема: Україна за модерної доби (XVIII – початок ХХ ст.)

План

  1. Наступ російського царату і повна ліквідація автономії України у XVIII ст.

  2. Суспільно-політичний лад і розвиток Правобережної України у XVIII ст. Входження західноукраїнських земель до складу Австрійської імперії.

  3. Соціально-економічний і політичний розвиток українських земель у складі Російської держави у ХІХ – на початку ХХ ст.

  4. Соціально-економічний і політичний розвиток західноукраїнських земель у складі імперії Габсбургів.

  5. Еволюція суспільно-політичного життя в Україні за імперської доби.


Основні поняття: Гетьманщина, Північна війна, Малоросійська колегія, Задунайська Січ, губернія, Новоросія, Жалувана грамота дворянству, гайдамацький рух, Коліївщина, рух опришків, поділи Речі Посполитої, промисли, чумацтво, кріпосне селянство, державне селянство, промисловий переворот, національне відродження, декабристський рух, конституційна монархія, самодержавство, Кирило-Мефодіївське товариство, народовці, москвофіли, хлопомани, Головна Руська Рада, політична партія, капіталізм.
Теми презентацій:

  1. Українське козацтво в загальноісторичному контексті.

  2. Соціальні конфлікти за доби Гетьманщини: причини, характер.

  3. Гетьман К. Розумовський.

  4. Кирило-Мефодіївське товариство.

  5. Виникнення українських політичних партій.

  6. Аграрна реформа Столипіна в Україні та її наслідки.


Питання для самоперевірки

  1. Охарактеризуйте діяльність гетьмана І. Мазепи.

  2. Які наслідки мав перехід гетьмана І. Мазепи та його прихильників на бік шведського короля Карла XII?

  3. Як ви думаєте, чому більшість українського населення не підтримала гетьмана І. Мазепу?

  4. Коли відбулася Полтавська битва?

  5. Як ви оцінюєте постать І. Мазепи?

  6. Коли була створена Перша Малоросійська колегія?

  7. Назвіть етапи остаточної ліквідації автономного устрою України Катериною II.

  8. Які були причини для виникнення гайдамацького руху на Правобережжі?

  9. У якому вигляді проявився рух опору польському гнобленню в західноукраїнських землях у XVIII ст.?

  10. Порівняйте становище Лівобережної та Правобережної України у XVIII ст.

  11. Яка була роль козацтва в загальноісторичному контексті впродовж його існування?

  12. Як поставилася козацька старшина до ліквідації автономного устрою українських земель?

  13. Яке було становище українських земель у XIX ст.?

  14. Які українські землі входили до складу Російської імперії?

  15. Розкажіть про економічний розвиток України в першій половині XIX ст.

  16. Порівняйте становище українських земель у складі Російської та Австрійської імперій.

  17. Доведіть, що Російська імперія в першій половині XIX ст. характеризувалась розкладом феодально-кріпосницької системи.

  18. Що це таке промисловий переворот? Коли він починається в Російській імперії?

  19. Які таємні політичні товариства діяли в України в першій половині XIX ст.?

  20. Чому кріпосне право в Російської імперії було скасоване тільки в 1861 р.? У чому суть цієї реформи, які її соціально-економічні наслідки для українських земель?

  21. Яким шляхом ішов розвиток капіталізму на українських землях?

  22. Які чинники зумовили порівняно швидкий розвиток капіталізму в ряді українських губерній Росії в другій половині XIX ст.?

  23. Назвіть реформи,які проходили в Російській імперії в другій половині XIX ст.

  24. Проаналізуйте рівень соціально-економічного і політичного розвитку східних і західних регіонів України в другій половині XIX ст.

  25. Які зміни мали місце в західних регіонах України після революційних подій 1848 р.?


Методичні вказівки для роботи на семінарському занятті

Розкриваючи перше питання, треба показати, що після подій 1709 року політика Російської держави до Гетьманщини стає агресивнішою і спрямовується на обмеження, а згодом і повну ліквідацію автономії України. Хто и коли остаточно закріпачив українських селян? Також треба охарактеризувати діяльність гетьманів України починаючи з І. Мазепи та закінчуючи К. Розумовським. Слід згадати конституцію П. Орлика як одну з перших конституцій в Європі. Вкажіть етапи ліквідації української автономії, яким чином Перша та Друга Малоросійські колегії допомагали в цьому?

В другому питанні слід зазначити, які відмінності в соціально-економічному розвиткові були притаманні Правобережній Україні, які фактори цьому сприяли? Назвіть причини, що викликали гайдамацький рух, та схарактеризуйте його (ватажки, перебіг подій, наслідки).

При відповіді на третє питання студенти повинні знати, які українські регіони входили до складу Російської імперії та внаслідок яких подій відбулися такі територіальні зміни. Студенти мають зазначити, що друга половина XVII століття стала добою розширення українських територій та відповідно утворення Слобідської України. Українське населення, очолюване козаками, почало освоювати незаселені землі на схід від сучасних Чернігівщини та Полтавщини. Кілька хвиль переселенців залюднили величезні простори аж до Острогозька (сучасна Воронезька область Росії) на сході, утворивши п’ять козацьких територіальних полків: Острогозький (середина 1650-х), Харківський (1660), Сумський (1658), Охтирський (1658), Ізюмський (1685). Майже всі тутешні міста заснували українці: Суми (1652), Острогозьк (1652), Харків (1654), Золочів (1675), Вовчанськ (1674), Лебедин (1657), Куп’янськ (1675), Охтирка (1654) та ін. За переписом 1763 року українці на Слобожанщині становили 98, 32 %. Наймасштабнішу колонізацію запорожці розпочали в середині XVIII століття, поширивши її на величезну територію від гирла Дністра до Дону.


  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка