Методичні рекомендації та основні вимоги до написання магістерських робіт для студентів денної (заочної) форми навчання



Скачати 490.22 Kb.
Сторінка1/2
Дата конвертації06.05.2016
Розмір490.22 Kb.
  1   2
ПрАТ «Вищий навчальний заклад

«Київська гуманітарна академія»

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ТА

ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО НАПИСАННЯ

МАГІСТЕРСЬКИХ РОБІТ

для студентів денної (заочної) форми навчання

зі спеціальності "Міжнародні відносини"

ОКР "Магістр"


Київ 2013




Методичні рекомендації з підготовки та захисту

магістерських робіт для студентів денної (заочної) форми навчання

зі спеціальності "Міжнародні відносини" ОКР "Магістр"
Укладач: к .політ. н., с.н.с., доцент кафедри міжнародних відносин Стародуб Т.С.

Обговорено й схвалено на спільному засіданні кафедри міжнародних відносин та факультету міжнародних відносин та романо-германської філології

(протокол № 1 від 30.08.2013 р.)

ЗМІСТ


  1. Загальні положення.

  2. Нормативні посилання.

  3. Мета та завдання магістерської роботи.

  4. Порядок виконання магістерської роботи.

  5. Організація виконання магістерської роботи.

  6. Структура, зміст та обсяги магістерської роботи.

  7. Вимоги до оформлення магістерської роботи.

  8. Рецензування й захист магістерської роботи.

  9. Додаток А. Орієнтовна тематика магістерських робіт.

  10. Додаток Б. Завдання на магістерську роботу.

  11. Додаток В. Зразок оформлення титульної сторінки магістерської роботи.

  12. Додаток Д. Зразок оформлення змісту магістерської роботи.

  13. Додаток Ж. Зразок заяви на затвердження теми магістерської роботи.

  14. Додаток З. Приклади бібліографічного оформлення використаних джерел.

  15. Додаток К. Пам’ятка науковому керівнику магістерської роботи.


1. Загальні положення
Випускна кваліфікаційна робота магістра є завершеною теоретичною або теоретично-експериментальною науково-дослідницькою роботою, яка виконана самостійно під керівництвом наукового керівника, і пов’язана з вирішенням конкретного наукового завдання, яке є не лише актуальним, але і відповідає специфіці напряму підготовки студентів заочної форми навчання зі спеціальності «Міжнародні відносини» (освітньо-кваліфікаційний рівень «Магістр»).

Магістерська робота виконується на базі отриманих знань та практичних навичок, які були одержані студентом протягом усього терміну навчання у вищому навчальному закладі (4 роки – бакалавр, 1,5 року – магістр), проходження педагогічної (асистентської) та навчально-виробничої практики, яка виконується до початку процедури попереднього розгляду магістерських досліджень. Магістерська робота повинна відповідати сучасному рівню розвитку науки, а її тема - бути актуальною.

Підготовка магістерської роботи відбувається протягом останнього 11 семестру та в обсязі, який встановлюється навчальним планом.

Магістерська робота має містити вступ, основну частину, висновки, додатки та список використаних джерел. У вступі чітко обґрунтовується актуальність теми, визначаються об’єкт та предмет, мета і завдання, розкриваються методологічні основи та конкретні методи, які були використані під час роботи над дослідженням; також висвітлюється наукова новизна отриманих результатів, їх практичне значення та механізм апробації. Основна частина роботи складається з розділів, підрозділів, пунктів. Їх кількість визначає особисто автор магістерської роботи із науковим керівником. Виклад матеріалу підпорядковують одній провідній ідеї, чітко визначеній автором, що обумовлює внутрішню єдність роботи, яка полягає у розробці нових теоретико-методологічних підходів до вирішення конкретних наукових задач на підставі систематизації та аналізу існуючих у вітчизняній та зарубіжній науковій літературі концепцій та теорій, а також у вирішенні завдань прикладного характеру. Висновки мають містити найбільш важливі наукові та практичні результати, отримані автором у роботі, які повинні містити формулювання розв’язаної наукової задачі, її значення для науки і практики. Також у висновках варто обґрунтувати достовірність результатів, викласти рекомендації щодо їх використання. Додатки розміщуються перед списком використаних джерел, що обумовлюється необхідністю робити посилання у разі потреби на окремі положення, що містяться в допоміжних матеріалах. Завершує роботу список використаних джерел.

Магістерська робота, що виконується випускником академії освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр», повинна підтвердити здатність студента вести самостійно науковий пошук, використовуючи теоретичні знання та практичні уміння, виявляти проблему та формулювати ключове завдання дослідження, та використовувати сучасні методи та методичні засоби для вирішення поставлених завдань.

На підставі захисту магістерської роботи та успішного складання комплексного іспиту зі спеціальності Державна екзаменаційна комісія (ДЕК) вирішує питання про присвоєння її автору кваліфікації і видачу диплома магістра.

Магістерська робота виконується на основі систематизації та аналізу вітчизняних та зарубіжних літературних джерел, поглибленого вивчення законодавчих та інших нормативно-правових документів України з питань діяльності державних установ у сфері забезпечення реалізації зовнішньополітичного курсу та інтересів національної безпеки, а також результатів, отриманих студентом під час проведення власного дослідження на теоретичному та/або практичному/експериментальному рівнях.

З метою проведення вторинного аналізу даних бажаним для студентів є використання фактичних матеріалів, що містяться у статистичних збірниках, довідкових виданнях, аналітичних звітах вітчизняних та зарубіжних науково-дослідних інституцій, узагальнених довідкових матеріалах Міністерства закордонних справ України, Міністерства оборони України, Ради національної безпеки і оборони України та інших державних органів.

До виконання магістерської роботи допускаються студенти, які успішно склали заліково-екзаменаційну сесію, завершили навчально-виробничу й педагогічну (асистентську) практику та захистили звіти з них.

Студент несе відповідальність за дотримання встановлених вимог до магістерської роботи й регламенту її виконання.

Магістерське дослідження відрізняється від випускної кваліфікаційної роботи бакалавра ретельним теоретичним опрацюванням сформульованої проблеми, від дипломної роботи спеціаліста науковою спрямованістю дослідження. Магістерська дисертація оцінюється за такими критеріями:


  • рівень теоретичного та науково-дослідницького опрацювання проблеми;

  • відповідність обраних методів та методичних засобів дослідження поставленій проблемі/задачі роботи;

  • розширений та системний виклад існуючих теоретико-концептуальних підходів до вирішення проблеми, що розглядається;

  • результативність вирішення конкретної наукової/теоретичної та/або прикладної/практичної задачі, що має значення для подальшого розвитку політичних наук у розрізі досліджень міжнародних відносин.

Робота оцінюється позитивно тоді, коли вона є самостійно виконаним дослідженням і оформлена у відповідності до вимог, які зазначені в цих рекомендаціях.
2. Нормативні посилання
Методичні рекомендації розроблені у відповідності до вимог галузевої компоненти стандартів вищої освіти з підготовки фахівців рівня «магістр» спеціальності «Міжнародні відносини», призначених для надання допомоги студентам у виконанні дипломної роботи згідно до чинних стандартів України. Вони містять основні вимоги, які висуваються до змісту та оформлення дипломної роботи, організації роботи по її виконанню, порядку захисту та оцінюванню.

При підготовці методичних рекомендацій використані державні та галузеві стандарти України відповідно до освітньо-кваліфікаційної характеристики магістра та освітньо-професійної програми підготовки магістра за спеціальністю 8.030401 «Міжнародні відносини» напряму підготовки 0304 «Міжнародні відносини».


3. Мета та завдання магістерської роботи
Магістерська робота свідчить про набуті студентом під час навчання знання з професійно-орієнтованих дисциплін, вміння аналізувати й оцінювати ситуацію, пов’язану з зовнішньополітичною діяльністю як України, так і інших держав світу в системі міжнародних (міжнародно-правових) відносин, робити відповідні висновки й надавати конкретні пропозиції щодо удосконалення такої діяльності.

Метою виконання магістерської роботи є осмислення сформульованої проблеми, комплексне оволодіння методами самостійного дослідження, а також практичне застосування теоретичних знань для вирішення конкретних завдань у сфері міжнародних відносин та зовнішньополітичної діяльності.

У процесі виконання магістерської роботи студент у відповід­ності до вимог освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр» повинен виявити:



  • знання загальнотеоретичних, профе­сійно-орієнтованих і спеціальних дисциплін, які розкривають теоре­тичні основи та практичні питання міжнародних (міжнародно-правових) відносин, зовнішньої політики України й інших держав тощо;

  • здібності студента відбирати, систематизувати та аналізувати необхідну інформацію відповідно до завдань дослідження, проводити політико-правову діагностику, у тому числі за умови недостатньої кількості інформації;

  • уміння вести науковий пошук, узагальнювати різні методичні підходи та концепції, чітко аргументовувати власну точку зору з досліджуваної проблеми;

  • уміння чітко формулювати висновки і розробляти конкретні пропозиції з метою вирішення тих чи інших завдань;

  • уміння користуватись системним підходом, сучасною методологією, інструментарієм та технологічними прийомами при обґрунтуванні управлінських рішень;

  • уміння визначати і використовувати причинно-наслідкові зв'язки процесів та явищ у прикладній галузі.

Магістерська робота має характеризуватися логічністю, доказовістю, аргументованістю і відповідати таким вимогам:

  • містити самостійний аналіз досліджуваної теми;

  • у разі необхідності містити результати вторинного аналізу даних або виклад експериментальних даних, отриманих автором за допомогою використання математичних методів оброки інформації включно з побудовою формальних та неформальних моделей із застосуванням сучасних комп’ютерних програмних продуктів;

  • містити обґрунтовані пропозиції щодо вирішення поставлених завдань з урахуванням системи державного управління у сфері забезпечення реалізації зовнішньої політики та інтересів національної безпеки;

  • мати належне оформлення (відповідність основним вимогам);

  • мати усі необхідні супровідні документи;

  • бути виконаною і поданою на кафедру в термін, передбачений графіком навчального процесу.

Невідповідність в оформленні магістерської роботи державним стандартам і встановленим вимогам може суттєво вплинути на остаточну оцінку роботи, а через значні відхилення – не допущено до захисту. Тому оформленню роботи треба приділити особливу увагу.


4. Порядок виконання магістерської роботи
Процес виконання роботи поділяється на декілька етапів, а саме:

  • вибір теми дослідження, її обґрунтування та затвердження;

  • розробка завдання на магістерську роботу, складання календарного плану виконання;

  • підбір та опрацювання необхідних літературних джерел;

  • складання плану роботи;

  • збирання фактичного матеріалу під час навчально-виробничої й педагогічної (асистентської) практики щодо проблеми дослідження;

  • обробка фактичного матеріалу із застосуванням теоретичних та прикладних методів аналізу, включно із комп’ютерною обробкою даних;

  • написання робочого варіанта тексту, подання його для ознайомлення науковому керівникові;

  • усунення недоліків і зауважень, написання остаточного варіанта тексту, оформлення магістерської роботи;

  • подання роботи науковому керівнику для підготовки відгуку;

  • подання роботи на кафедру;

  • зовнішнє рецензування роботи;

  • захист магістерської роботи у ДЕК.

Виконання кожного з перелічених вище етапів фіксується у “Індивідуальному графіку виконання магістерської роботи” (Додаток Б), до якого науковим керівником вносяться відповідні відмітки (“Виконано”, “Не виконано”, терміни виконання, загальні рекомендації). Підписаний науковим керівником роботи графік і варіант магістерської роботи та затверджений завідувачем кафедри є основою для прийняття роботи до попереднього захисту.

Тематика магістерських робіт розробляється кафедрою згідно з вимогами кваліфікаційної характе­ристики магістра з міжнародних відносин відповідно до затверджених програм нормативних та вибіркових дисциплін, відбиває актуальну проблематику сучасного стану міжнародних відносин зовнішньополітичної діяльності держав та складається з таких основних тематичних напрямків:

  1. Зовнішньополітична діяльність України: поточні птання її реалізації з урахуванням впливу внутрішньополітичної ситуації на процес імплементації зовнішньополітичних рішень.

  2. Зовнішня політика інших держав світу.

  3. Політико-правові процеси в системі міжнародних відносин: глобальний та регіональний виміри.

  4. Реалізація зовнішньополітичного курсу України в рамках двосторонньої та багатосторонньої дипломатії.

  5. Зміцнення існуючої системи міжнародних відносин через створення дієвих політико-правових механізмів.

Орієнтовна тематика магістерських робіт наведена у Додатку А до цих Методичних реко­мендацій.

Тема магістерської роботи має відображати виробничі функції та типові завдання діяльності, які надані в освітньо-кваліфікаційній характеристиці магістра зі спеціальності «Міжнародні відносини».

Тематика щорічно переглядається та поновлюється.
Студентові дається право самостійно обрати тему магістерської роботи згідно з тематикою, що затверджена кафедрою. Крім того, магістерські роботи можуть виконуватися за тематикою, яку замовля­ють державні установи, організації, що співпрацюють із КГА. Вибір студентом теми магістерської роботи відбувається за принципом наступництва виконаних ним на попередніх курсах навчання курсових робіт, а також з урахуванням його наукових інтересів.

Студент за погодженням із керівником може запропо­нувати свою тему дослідження за умов відповідного обґрунтування доцільності її розробки (відповідно до попередньої власної науково-дослідницької роботи, до місця роботи, можливостей отримання необхідної інформації).

Вибравши тему магістерської роботи, студент подає заяву (із зазначенням теми) на ім'я завідувача кафедрою міжнародних відносин, яка є підставою для призначення наукового керівника (Додаток Д ).

Зміна теми магістерської роботи допускається тільки у виняткових випадках на підставі обґрунтованої заяви студента, погоджується із науковим керівником, кафедрою й оформляється відповідним рішенням.



Кожному студенту кафедра призначає наукового керівника, який надає науково-методичну допомогу студенту в його самостійній роботі над магістерською роботою. Науковий керівник консультує студента, формулює індивідуальне завдання до магістерської роботи, допомагає скласти її план, а також контролює дотримання графіка виконання роботи, рецензує підготовлені частини і завершений рукопис магістерської роботи, готує студента до захисту. Пам’ятка науковому керівнику в Додатку З.

Науковими керівниками призначаються провідні викладачі і науковці кафедри, а також спеціалісти з установ, організацій і підприємств, що працюють за профілем магістерської роботи й мають відповідний досвід і науковий ступінь.

При необхідності академія може запрошувати спеціалістів з інших установ і організацій для консультування з окремих проблем магістерської роботи в межах часу, відведеного на консультування студентів.
5.Організація виконання магістерської роботи
Магістерська робота має виконуватися студентом у повній відповідності до затверджених індивідуального графіка, плану роботи та завдання.

Завдання на магістерську роботу оформлюється відповідно додатку Б.

Відповідно до затвердженої теми та завдання на магістерську роботу студент самостійно або за рекомендацією керівника добирає літературні джерела (книги, брошури, статті та ін.) й відповідні нормативні документи і складає проект плану, який обговорює з керівником.



Зміст магістерської роботи має містити: вступну частину; декілька розділів, кожен з яких складається не менш як з двох підрозділів; висновки; додатки та список використаних джерел.

Кафедра затверджує індивідуальний графік підготовки студентом магістерської роботи. У відповідності до нього студент має подавати частини роботи науковому керівнику для перегляду, а у встановлений графіком кінцевий термін подати завершену магістерську роботу на рецензування. У випадках відставання від графіка студент зобов'язаний надати пояснення своєму науковому керівнику або завідувачу кафедри.

На період виконання магістерських робіт на кафедрі затверджується графік консультацій наукових керівників, згідно з яким забезпе­чується систематична співпраця студента і наукового керівника над магістерською роботою. Постійні консультації допомагають студенту у виборі методів дослідження; контролі дотримання вимог до змісту і оформлення магістерської роботи; своєчасному усуненні відхилень. Оперативне і уважне виконання рекомендацій керівника сприяє забезпеченню якості магістерської роботи, своєчасному поданню її на попередній розгляд, є запорукою успішного захисту.


  1. Структура, зміст та обсяги магістерської роботи

Магістерська робота повинна бути логічно побудованою і бути цілісним та завершеним самостійним дослідженням. В роботі необхідно стисло, логічно й аргументовано викладати зміст і результати досліджень, уникати загальних слів, бездоказових тверджень, тавтології.



Композиція магістерської роботи Це послідовність розташування її основних частин, до яких відносять основний текст (тобто розділи, підрозділи, пункти, підпункти), а також частини її довідково-супроводжуючого апарату. Магістерська робота містить:

  • титульний аркуш;

  • відзив наукового керівника;

  • зовнішню рецензію, завірену печаткою та підписом керівника установи, в якій працює рецензент;

  • зміст;

  • вступ;

  • основну частину;

  • висновки;

  • додатки (за необхідності);

  • список використаних джерел;

  • додатки (при необхідності).

Титульний аркуш (Додаток В) містить повну назву академії, над ним - напис «Міністерство освіти і науки України»; прізвище, ім’я, по батькові студента (у родовому відмінку); назву магістерської роботи без слова «тема» та лапок; шифр і найменування спеціальності; науковий ступінь, вчене звання, прізвище та ініціали керівника; місто і рік написання (без слова «рік»).

Назва магістерської роботи повинна бути, за можливості, короткою, відповідати обраній спеціальності та суті вирішеної наукової задачі, вказувати на мету дослідження і його завершеність. Іноді для більшої конкретизації до назви слід додати невеликий (4-6 слів) підзаголовок.

З огляду на це, назва теми роботи не повинна містити загальних положень типу «Зовнішня політика України», «Міжнародні відносини Франції» тощо, а прямим чином вказувати на проблему, яка розв’язується в її рамках.

Слід також уникати в назві ускладнених оборотів псевдонаукового вигляду: «Дослідження питання …», «Матеріали до вивчення …», «До питання …» тощо, в яких не відбито в достатній мірі суть проблеми.

Зміст подають на початку роботи. Він містить найменування та номери початкових сторінок усіх розділів, підрозділів та пунктів (якщо вони мають заголовок), висновків, додатків (при необхідності) та списку використаних джерел.

Заголовки змісту повинні точно повторювати заголовки в тексті. Всі підзаголовки починають з великої літери без крапки в кінці. Останнє слово заголовку з’єднують крапками з відповідним йому номером сторінки в правій колонці змісту (Додаток Г).



Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів за необхідності. Якщо в магістерській роботі вжита специфічна термінологія, а також використано маловідомі скорочення, нові символи, позначення і таке інше, то їх перелік може бути поданий у вигляді окремого списку, який розміщують перед вступом. Перелік необхідно друкувати двома колонками, в яких зліва за абеткою наводять, наприклад, скорочення, справа – їх детальну розшифровку.

Якщо в роботі спеціальні терміни, скорочення, символи, позначення і таке інше повторюються менше трьох разів, перелік не складають, а їх розшифровку наводять у тексті при першому згадуванні.

Вступ дуже важлива частина магістерської роботи, оскільки він не лише орієнтує читача в подальшому розкритті теми, але й містить всі необхідні її кваліфікаційні характеристики. В ньому розкривається сутність і стан наукової розробки проблеми, що досліджується, її значущість для теорії та практики, підстави і вихідні дані для розробки теми, обґрунтування доцільності проведення дослідження.

Актуальність теми. Висвітлення актуальності не повинно бути багатослівним. Починати її описувати здалеку немає особливої необхідності. Достатньо в межах 1-2 сторінок машинопису показати головне - суть проблеми або наукового завдання.

Щоб показати стан наукової розробки обраної теми, складається короткий огляд літератури, який в результаті повинен привести до висновку, що саме дана тема ще не розкрита (або розкрита лише частково, або не в тому аспекті), а тому потребує подальшої розробки.

Огляд літератури по темі повинен показати ґрунтовне знайомство студента із спеціальною літературою, його вміння систематизувати джерела, критично їх розглядати, оцінювати зроблене раніше іншими дослідниками. Огляд робіт попередників слід робити лише по питаннях вибраної теми, а не по всій проблемі в цілому.

Від формулювання ключового наукового завдання, його актуальності логічно перейти до формулювання мети та завдань дослідження.

Мета – це кінцевий науковий результат, якого прагне досягти автор у процесі власного дослідження. А завдання – це конкретні шляхи, засоби досягнення автором поставленої мети.

Як правило, завдання формулюються у вигляді стислих і конкретних тез імперативів: визначити…; довести…; досягти…; з’ясувати…; охарактеризувати…; провести…; проаналізувати…; розкрити…; розробити… тощо.

Формулювання цих завдань потрібно робити якомога ретельніше, оскільки опис їх вирішення повинен скласти зміст розділів магістерської роботи. Це важливо також і тому, що заголовки таких розділів народжуються саме із формулювання завдань дослідження.

Мета і завдання – це своєрідні зобов’язання, які бере на себе студент і, ним же визначені, шляхи вирішення. Якість виконання автором своїх завдань є критерієм наукової вартості магістерської роботи.

Вибір об’єкта та предмета дисертаційного дослідження.



Об’єкт дослідження. Це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію, яка обрана автором для вивчення.

Предмет дослідження - чітко означений аспект наукового вивчення процесу чи явища в межах обраного об’єкту.

Оскільки предмет дослідження визначає тему магістерської праці, яка визначається на титульному аркуші як її назва, то автор і спрямовує основну увагу й пошукові зусилля саме на ньому.

Методи дослідження. Подають перелік використаних методів дослідження для досягнення поставленої в роботі мети та вирішення окреслених завдань. Тобто перераховувати треба не абстрактно, а в безпосередньому зв’язку із змістом роботи, анотаційно визначаючи, що саме досліджувалось тим чи іншим методом. Це дасть змогу пересвідчитися в логічності та прийнятності вибору саме цих методів.

Хронологічні рамки дослідження. Розуміючи складність дослідження проблеми в рамках магістерської роботи в межах значного часового періоду, варто означити чіткі хронологічні рамки дослідження, що убезпечить автора від розпорошення зусиль та посилить концентрацію його уваги на розвиток тієї чи іншої проблеми саме в конкретний історичний період.

Апробація результатів дослідження. Вказується, на яких науково-практичних заходах оприлюднені результати дослідження, що включені до роботи.

Структура роботи. Робота повинна складатись зі вступу, основної частини, висновків, додатків (при необхідності) та списку використаних джерел.

Рекомендований обсяг вступу приблизно 10-15% від обсягу роботи.



Основна частина. Вона складається з розділів, підрозділів, пунктів та підпунктів. Кожний розділ починається з нової сторінки. Основному тексту кожного розділу може передувати передмова з коротким описом вибраного напряму та обґрунтуванням застосованих методів дослідження. В кінці кожного розділу формулюються висновки із стислим викладенням наведених у розділі наукових і практичних результатів, що дає змогу вивільнити загальні висновки від другорядних подробиць. Вони включаються до загально рекомендованого обсягу розділу і мають бути викладені на 1-2 сторінках машинописного тексту.

Зміст розділів основної частини повинен точно відповідати темі роботи і повністю її розкривати. Ці розділи повинні показати вміння студента стисло, логічно і аргументовано викладати матеріал.

Рекомендований обсяг основної частини - 60-70 сторінок машинопису.

Висновки. Вони носять форму синтезу накопиченої в основній частині наукової інформації. Цей синтез - послідовний, логічний виклад отриманих результатів та їх співвідношення із загальною метою і конкретними завданнями, поставленими і сформульованими у вступі, тобто те нове, що вніс автор у вивчення та вирішення проблеми/задачі. Саме це виноситься на обговорення і оцінку в процесі захисту магістерської роботи.

Обсяг заключної частини 5-10 сторінок.

Додатки. За необхідності, до додатків доцільно включати допоміжний матеріал, необхідний для повноти сприйняття магістерської роботи:


  • проміжні математичні доведення, формули/рівняння, розрахунки;

  • таблиці допоміжних цифрових даних;

  • протоколи та акти провадження результатів магістерської роботи;

  • інструкції та методики, зокрема застосування комп’ютерних програм для вирішення поставлених задач;

  • ілюстрації допоміжного характеру.

Список використаних джерел. Кожне включене в цей список літературне джерело повинно мати відображення в рукопису магістерської роботи. Не потрібно включати в бібліографічний список ті праці, на які немає посилань у тексті роботи і що фактично не були використані. Не рекомендується включати в цей список енциклопедії, довідники, науково-популярні книги, газети. Якщо є необхідність у використані таких видань, то потрібно привести їх в порядкових посиланнях в тексті роботи.

Список використаних джерел слід розміщувати одним із таких способів: у порядку появи посилань у тексті (найбільш зручний для користування і рекомендований при написанні магістерських робіт) або в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків, у хронологічному порядку.

Бібліографічний опис джерел складають відповідно до чинних стандартів з бібліотечної та видавничої справи – ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 «Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання».

Мова та стиль роботи. Для наукового тексту характерна змістовність, цілісність і логічність. Викладення звичайно ведеться від третьої особи, так як увага концентрується на змісті і логічній послідовності повідомлення, а не на суб’єкті. Дуже рідко використовують форму першої і зовсім не використовують форму другої особи займенника однини. Стало неписаним правилом замість «я» використовувати «ми». Використовується також форма викладення від третьої особи, наприклад: «Автор вважає …».

Культуру наукової мови визначають точність, ясність та стислість.

Обсяг магістерської роботи – 100-120 рукописних сторінок.


7. Вимоги до оформлення магістерської роботи

Магістерська робота повинні бути стилістично, грамотно, а також технічно правильно й акуратно оформлена. Вона комплектується в послідовності, зазначеній у попередньому розділі.

Зразок титульного аркушу наведено в додатку А.

Робота друкується за допомогою комп’ютерної техніки чітко, охайно, без помарок та виправлень.

Текст потрібно розміщувати лише з одного боку аркуша, на білому папері формату А4 (210Х297 мм), залишаючи поля зліва 30 мм, з права 10 мм, зверху та знизу - 20 мм. У друкованому варіанті на одній сторінці тексту міститься до 38-40 рядків по 68-70 знаків у кожному. Для цього зазвичай використовують шрифт Times New Roman розміру 14 та міжрядковий інтервал значенням 1,5. Щільність тексту роботи повинна бути однаковою.

Вписувати в текст дипломної роботи окремі іншомовні слова, умовні знаки можна чорнилом, тушшю, пастою лише чорного кольору.

Допускається наявність не більше двох виправлень на одній сторінці.

Скорочення слів у тексті окрім загальноприйнятого не допускається.

Заголовки структурних частин роботи «ЗМІСТ», «ВСТУП», «РОЗДІЛ», «ВИСНОВКИ», «ДОДАТКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ» друкують великими літерами симетрично до тексту. Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої) з абзацного відступу. Крапку в кінці заголовку не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Заголовки пунктів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу в розрядці в підбір до тексту, в кінці ставиться крапка.

Відстань між заголовком (за виключенням заголовка пункту) та текстом повинна дорівнювати 3-4 інтервалам.

Кожну структурну частину роботи потрібно починати з нової сторінки.

До загального обсягу роботи не входять додатки, список використаних джерел, таблиці та малюнки, які повністю займають площу сторінки. Але всі сторінки зазначених елементів роботи підлягають нумерації на загальних засадах.

Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, малюнків, таблиць подають арабськими цифрами без знака №.

Першою сторінкою роботи є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок. На титульному аркуші номер сторінки не ставлять, на наступних сторінках номер проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці.

Такі структурні частини роботи, як зміст, вступ, висновки, список використаних джерел не мають порядкового номера. Номер розділу ставлять після слова «РОЗДІЛ», після номера крапку не ставлять, потім з нового рядка друкують заголовок розділу.

Підрозділи нумерують в межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставиться крапка. В кінці номера підрозділу повинна стояти крапка. Наприклад «2.3.». Потім у тому ж рядку йде заголовок підрозділу.

Пункти нумерують у межах кожного підрозділу. Номер пункту складається з порядкового номера розділу, підрозділу, пункту, між якими ставлять крапку. В кінці номера повинна стояти крапка, наприклад «1.3.2.». Потім у тому ж рядку йде заголовок пункту. Пункт може і не мати заголовку.

Підпункти нумерують у межах кожного пункту за такими ж правилами як пункти.

Ілюстрації (фотографії, схеми, карти) і таблиці необхідно подавати в роботі безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Ілюстрації і таблиці, які розміщені на окремих сторінках роботи, включаються до загальної нумерації сторінок. Таблицю, малюнок, карту, розміри якого більше формату А4, враховують як одну сторінку і розміщують у відповідних місцях після згадування в тексті або у додатках.

Номер ілюстрації складається з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка. Наприклад: Мал. 1.2 (другий малюнок другого розділу). Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією. Якщо в роботі подано одну ілюстрацію, то її нумерують за загальними правилами.

Таблиці нумерують послідовно (за винятком таблиць поданих у додатках) в межах розділу. В правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують напис «Таблиця» із зазначенням її номера. В лівому нижньому куті під таблицею вміщують посилання на джерело інформації. Номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: «Таблиця 1.2» (друга таблиця першого розділу).

Дані таблиці мають бути приведені до єдиної методології, містити інформацію про одиницю вимірювання та дату обчислення значень.

Таблицю розміщують після першого згадування про неї в тексті таким чином, щоб її можна було читати без повороту переплетеного блоку роботи або з поворотом за годинниковою стрілкою. Таблицю з великою кількістю рядків можна переносити на інший аркуш.

При переносі частини таблиці на інший аркуш слово «Таблиця» і номер її вказують один раз справа над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть "Продовження табл." і вказують номер таблиці.

Примітки до тексту і таблиць, в яких вказують довідкові і пояснювальні дані, нумерують послідовно в межах однієї сторінки. Якщо приміток на одному аркуші декілька, то після слова «Примітки» ставлять двокрапку, наприклад: «Примітки:





  1. …»

Якщо є одна примітка, то її не нумерують і після слова «Примітка» ставлять крапки.

При написанні роботи студент повинен давати посилання на джерела. Такі посилання дають змогу відшукати документи і перевірити достовірність відомостей про цитування документа, дають необхідну інформацію щодо нього, допомагають з’ясувати його зміст, мову тексту, обсяг. Посилатися слід на останні видання публікацій. На більш ранні видання можна посилатися лише в тих випадках, коли в них наявний матеріал, який не включено до останнього видання.

Посилання в тексті роботи на джерела слід зазначати порядковим номером за переліком джерел та нумерацією сторінок, виділених двома квадратними дужками, наприклад: «…[7; 125-126]…».

На всі таблиці роботи повинні бути посилання в тексті, при цьому слово «таблиця» в тексті пишуть скорочено, наприклад: «…в Табл. 1.2». У повторних посиланнях на таблиці потрібно вказувати скорочене слово «дивись». Наприклад: «…див. Табл. 1.3».

Для підтвердження власних аргументів посиланням на авторитетне джерело або для критичного аналізу того чи іншого друкованого твору слід давати цитати. Науковий етикет вимагає точного відтворення цитованого тексту, бо найменше скорочення наведеного витягу може спотворити зміст, закладений автором.

Загальні вимоги до цитування:

а) текст цитати починається і закінчується лапками і наводиться в тій граматичній формі, в якій він поданий у джерелі, із збереженням особливостей авторського написання. Наукові терміни, запропоновані іншими авторами, не виділяються лапками, за винятком тих, що викликають загальну полеміку. У цих випадках використовується вираз «так званий».

б) пропуск слів, речень, абзаців при цитуванні допускається без перекручень авторського тексту і позначаються трьома крапками. Вони ставляться у будь-якому місці цитати (на початку, всередині, на кінці). Якщо перед випущеним текстом або за ним стояв розділовий знак, то він не зберігається.

в) кожна цитата обов’язково супроводжується посиланням на джерело.

г) при непрямому цитуванні (переказі, викладі думок інших авторів своїми словами), що дає значну економію тексту, слід бути гранично точним у викладені думок автора, коректним щодо оцінювання його результатів, і давати відповідні посилання на джерела.

Додатки оформляються як продовження роботи на наступних її сторінках, розміщуючи їх у порядку появи посилань у тексті магістерської роботи. Кожний новий додаток починається з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, надрукований угорі малими літерами з першої великої. Посередині рядка над заголовком друкуються слово «Додаток» і велика літера, що позначає додаток. Додатки позначаються послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Г, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад: «Додаток А.».

Список використаних джерел - елемент бібліографічного апарату, котрий містить бібліографічні описи використаних джерел і розміщується після висновків.

Бібліографічний опис складають безпосередньо за друкованим твором або виписують з каталогів і бібліографічних покажчиків повністю без пропусків будь-яких елементів, скорочення назв і т. ін.

Як вже було зазначено вище, список використаних джерел слід розміщувати одним із таких способів: у порядку появи посилань у тексті (найбільш зручний для користування і рекомендований при написанні магістерських робіт) або в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків, у хронологічному порядку.

Бібліографічний опис джерел складають відповідно до чинних стандартів з бібліотечної та видавничої справи – ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 «Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання».

Набір елементів бібліографічного списку джерел різних видів, спосіб написання кожного елементу, використання розділових знаків тощо наведено у Додатку Ж.

Варто зауважити, що скорочення слів у тексті, крім загальноприйнятих, не допускається.

Оформлена у відповідності до сформульованих вимог та повністю укомплектована магістерська робота повинна бути переплетена (зброшурована).

На першій та на останній сторінці студент повинен поставити свій підпис та дату остаточного завершення роботи.





  1. Рецензування та захист магістерської роботи

До захисту магістерська робота подається з відгуком наукового керівника та зовнішньою рецензією.



Відгук наукового керівника має свідчити про самостійність дослідження, актуальність теми, відповідність змісту роботи затвердженому плану. Він має оцінювати як якість виконання самої роботи, так і працю студента над нею, мати висновок про можливість допуску магістерської роботи до захисту у ДЕК.

До внутрішньої сторінки обкладинки магістерської роботи студент наклеює конверт для супроводжувальних документів (відгук наукового керівника, зовнішня рецензія на магістерську роботу).

Завершена магістерська робота підписується студентом та його науковим керівником і подається для попереднього розгляду на кафедру.

З метою забезпечення попереднього захисту магістерської роботи на кафедрі створюється комісія у складі 3-4 викладачів. Крім того, до складу комісії можуть залучатись представники деканату.



Остаточне рішення про допуск студента до захисту магістерської роботи на засіданні ДЕК приймає завідувач кафедри за наявності підписаного завдання на магістерську роботу, відгуку наукового керівника. Допуск до захисту здійснюється шляхом відповідного запису завідувача кафедри у висновку кафедри про магістерську роботу.

Якщо завідувач кафедри вважає за неможливе допустити магістерську роботу до захисту через її незадовільну якість, то питання виноситься на засідання кафедри. Обговорення проводиться за участю наукового керівника, оформлюється протоколом і подається на затвердження декану факультету і ректору академії.

Робота реєструється на кафедрі і направляється на зовнішню рецензію. Зовнішніми рецензентами можуть бути провідні спеціалісти, які працюють на підприємствах, у наукових установах, викладачі інших вищих навчальних закладів.

Зовнішня рецензія подається у письмовому вигляді в довільній формі і має містити перелік обов’язкових складових:


  • висновки щодо актуальності обраної теми, практичної значущості виконаної магістерської роботи;

  • характеристику повноти завдання щодо розкриття теми магістерської роботи, відповідності змісту роботи поставленому завданню;

  • висновки щодо використання в роботі сучасних методів дослідження, теоретико-методологічних підходів щодо удосконалення діяльності відповідних державних органів у сфері реалізації зовнішньополітичного курсу Української держави та інтересів її національної безпеки згідно з напрямком теми магістерської роботи;

  • оцінку конкретних пропозицій, рекомендацій щодо вдоско­налення управління певними аспектами діяльності, підвищення його ефективності;

  • оцінку загальних вражень від магістерської роботи (оформлення, стиль, грамотність викладення тощо);

  • інші питання на розсуд рецензента;

  • висновок рецензента про відповідність якості виконаної магістерської роботи вимогам, що висуваються до таких робіт, про можливість допу­щення її до захисту.

За бажанням рецензент може висловити зауваження та думку про оцінку роботи за чотирибальною системою: відмінно, добре, задовільно, незадовільно.

Рецензент має зазначити в рецензії своє прізвище, ім'я та по батькові, місце роботи і посаду, науковий ступінь та вчене звання, підписати і завірити підпис.

За наявності зауважень рецензента студентові надається можливість ознайомитися з рецензією до захисту роботи на засіданні ДЕК.

За умов успішного складання державного екзамену з фаху захист магістерської роботи відбувається на відкритому засіданні Державної екзаменаційної комісії, графік роботи якої затверджує ректор академії.

Декан факультету подає Голові Державної екзаменаційної комісії направлення магістерської роботи на захист.

Для захисту в Державній екзаменаційній комісії студент має підготувати і погодити зі своїм науковим керівником стислу доповідь про основні положення магістерської роботи. Обсяг тексту доповіді має бути розрахований на 10 хвилин виступу. Доповідь повинна розкривати актуальність обраної теми, мету і завдання роботи, основні результати, що містять наукову новизну, стислий виклад ключових ідей кожного розділу роботи, а також висновки та пропозиції, які були розроблені внаслідок проведеного аналізу проблеми дослідження. Доповідь доцільно супроводжувати ілюстративними матеріалами (у вигляді слайдів, фотографій тощо).

Після доповіді студента голова ДЕК зачитує рецензію на магістерську роботу, і студент має можливість відповісти на всі зауваження рецензента.

Під час захисту магістерської роботи члени ДЕК та присутні на захисті викладачі, спеціалісти можуть задавати студентові запитання щодо змісту магістерської роботи. Відповіді студента мають бути конкретними, аргументованими і стислими.

Після відповіді студента на запитання оголошується відгук наукового керівника виконаної магістерської роботи.

На закритому засіданні ДЕК приймає рішення щодо оцінки захисту і роботи студента, про присвоєння йому відповідної кваліфікації «магістр» і про видачу йому диплома державного зразка.

Примітка.

Студент, який отримав на захисті магістерської роботи незадовільну оцінку, має бути відрахованим з академії, і в цьому випадку йому видається академічна довідка встановленого зразка. За ним залишається право бути повторно допущеним до захисту магістерської роботи протягом наступних трьох років. Повторно магістерська робота виконуються за наявності заяви студента про допуск до захисту, дозволу ректора і рішення випускної кафедри про затвердження теми й об’єкта дослідження, призначення наукового керівника. На вимогу кафедри тема магістерської роботи може бути зміненою або в межах тієї ж теми матеріали роботи можуть бути суттєво оновлені і доповнені. Якщо захист магістерської роботи в зазначений період не відбувся з поважних причин (про що студент має подати відповідні документи у ДЕК, то ректор академії може подовжити термін його навчання, але не більше ніж на один рік).

На засіданні ДЕК складається протокол, в який вносяться відповідні оцінки за складання іспитів і захист, записуються запитання членів ДЕК і присутніх на захисті, особисті думки членів ДЕК, оцінюється набутий студентами рівень, а також відомості про державний документ про освіту, що видається випускникові академії. Протоколи підписують голова і члени ДЕК, що брали участь у засіданні. Протоколи зберігаються в академії протягом 75 років.



Захищені магістерські роботи кафедра здає в архів КГА (за актом) не пізніше як через 3 дні після завершення роботи ДЕК, де вони зберігаються протягом 5 років.

Додаток А

  1   2


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка