Методичні рекомендації щодо викладання



Скачати 310.85 Kb.
Дата конвертації05.05.2016
Розмір310.85 Kb.
Методичні рекомендації щодо викладання

предметів художньо-естетичного циклу в загальноосвітніх навчальних закладах на 2012/2013 навчальний рік
Сьогодні мистецтво у системі сучасної освіти розглядається як суттєвий компонент загальної освіти школяра. Його могутній пізна­вальний і виховний потенціал пов'язаний із естетичною природою, завдяки якій осягаються потаємні найскладніші процеси духовного життя людини, її внутрішнього світу.

Сучасне навчання, і мистецьке зокрема, ґрунтується на засадах особистісно-зорієнтованого і компетентнісного підходів, визначе­них в основних нормативних документах освіти – державних стан­дартах, програмах, підручниках.

Нові реалії вимагають змін до методологічних засад вивчення предмета, визначення нових підходів до відбору змісту та організа­ції матеріалів, використання адекватних форм та видів контролю.

Державний стандарт початкової загальної освіти

Державний стандарт початкової загальної освіти прийнятий По­становою Кабінету Міністрів від 20 квітня 2011 року № 462, розро­блений відповідно до мети початкової школи з урахуванням пізна­вальних можливостей і потреб учнів початкових класів, визначає зміст початкової загальної освіти, який ґрунтується на загально­людських цінностях та принципах науковості, полікультурності, світського характеру освіти, системності, інтегративності, єдності навчання і виховання на засадах гуманізму, демократії, громадян­ської свідомості, взаємоповаги між націями і народами в інтересах людини, родини, суспільства, держави.

Державний стандарт ґрунтується на засадах особистісно зорієн­тованого і компетентнісного підходів, що зумовлює чітке визначен­ня результативної складової засвоєння змісту початкової загальної освіти.

Державний стандарт складається з: Базового навчального пла­ну початкової загальної освіти; загальної характеристики інваріант­ної та варіативної складових змісту початкової загальної освіти; державних вимог до рівня загальноосвітньої підготовки учнів.

У результативній складовій кожної освітньої галузі Державного стандарту визначено державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів початкової школи, які відповідають змісту і структу­рі предметних компетентностей.

Протягом навчання у початковій школі учні повинні оволодіти ключовими компетентностями, які передбачають їх особистісно-соціальний та інтелектуальний розвиток, формуються на міжпредметній основі та є інтегрованим результатом предметних і міжпредметних компетенцій.

Метою освітньої галузі «Мистецтво» є формування і розвиток в учнів комплексу ключових, міжпредметних і предметних компетентностей у процесі опанування художніх цінностей та способів художньої діяльності шляхом здобуття власного естетичного досвіду.

Для досягнення зазначеної мети передбачається виконання таких завдань:


  • виховання в учнів емоційно-ціннісного ставлення до мистецтва та дійсності, розвиток художніх інтересів і потреб, естетичних ідеалів, здатності розуміти та інтерпретувати твори мистецтва, оцінювати естетичні явища;

  • формування в учнів на доступному рівні системи художніх знань і вмінь, яка відображає цілісність та видову специфіку мистецтва;

  • розвиток емоційно-почуттєвої сфери учнів, їх художніх здібностей і мислення, здатності до самовираження та спілкування.

Зміст освітньої галузі «Мистецтво» визначається за такими змістовими лініями: музична, образотворча та мистецько-синтетична (відповідно хореографічного, театрального та екранних видів мистецтва), які реалізуються шляхом вивчення окремих предметів або інтегрованих курсів.

На основі цього Державного стандарту Міністерство освіти і науки, молоді та спорту розробляє типові навчальні плани, навчальні програми, відповідно до яких здійснюється підготовка підручників.

Навчальні програми для загальноосвітніх навчальних закладів

У 2012/2013 н.р., як і в попередні роки, предмети галузі «Мистецтво» будуть вивчатися за кількома навчальними програмами, а саме:

У 1-х класах навчання здійснюватиметься за новими програмами, створеними відповідно до нового Державного стандарту початкової загальної освіти:

«Музичне мистецтво» Видавничий дім «Освіта», 2012 р.;

«Образотворче мистецтво» Видавничий дім «Освіта», 2012 р.;

«Мистецтво» Видавничий дім «Освіта», 2012 р.

У 2-4 класах здійснюватиметься за чинними навчальними програмами:

«Мистецтво». - К.: «Початкова школа», 2006 р.;

«Музика». - К.: «Початкова школа», 2006 р.;

«Образотворче мистецтво». - К.: «Початкова школа», 2006 р.;

В основній школі навчання з мистецьких дисциплін здійснюва­тиметься за програмами:

«Музичне мистецтво. 5-8 кл.». - «Перун», 2005 р.;

«Образотворче мистецтво. 5-7 кл.». - «Перун», 2005 р.;

«Інтегрований курс «Мистецтво 5-8 кл.». - «Перун», 2005 р.;

«Художня культура» авт. Л. Масол, Н. Миропольська. - «Перун», 2005 р.

У 10-11 класах відповідно до обраного профілю навчання буде здійснюватися за програмою:

«Художня культура. Рівень стандарту, академічний та профіль­ний». - «Перун», 2005 р.

Типові навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів

Робочі навчальні плани на 2012/2013 навчальний рік складаються:


  • для початкової школи - за Типовими навчальними планами початкової школи, затвердженими наказом МОН України від 10.06.2011 р. № 572;

  • для 5-9-х класів – за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженими наказом МОН України від 23.02.2004 р. № 132, зі змінами, внесеними наказом МОН України від 05.02.2009 р. № 66;

  • для 10-11-х класів – за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів III ступеня, затвердженими на­казом МОН України від 27.08.2010 р. № 834;

  • для спеціалізованих шкіл, гімназій, ліцеїв, колегіумів, класів з поглибленим вивченням окремих предметів: 5-9 класи – за Типови­ми навчальними планами, затвердженими наказом МОН України від 23.02.2004 р. № 132, зі змінами, внесеними наказом МОН Укра­їни від 05.02.2009 р. № 66;

  • для 10-11-х класів – за Типовими на­вчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів III ступе­ня, затвердженими наказом МОН України від 27.08.2010 р. № 834 (додаток 23).

Як і в минулі роки інваріантна складова типового навчального плану основної школи (1-11 класи) забезпечує реалізацію змісту галузі «Мистецтво» на рівні Державного стандарту.

Предмети та курси за вибором визначаються загальноосвітнім навчальним закладом у межах гранично допустимого навчального навантаження з урахуванням інтересів та потреб учнів, а також рів­ня навчально-методичного та кадрового забезпечення закладу.

Звертаємо увагу, що загальноосвітній навчальний заклад може обирати інтегрований курс «Мистецтво» або окремі курси: «Музичне мистецтво» або «Образотворче мистецтво», використовуючи годи­ни варіативної складової.

Вивчення музичного та образотворчого мистецтва в почат­ковій школі покликане сформувати в учнів художній спосіб пізнан­ня світу, дати систему знань і ціннісних орієнтирів на основі власної творчої діяльності та досвіду прилучення до визначних явищ вітчиз­няної та зарубіжної художньої культури.

Програми з курсу «Образотворче мистецтво», «Музичне мисте­цтво» та інтегрований курс «Мистецтво» для початкової школи складені відповідно до Державного стандарту початкової загальної освіти, конкретизують тематичний зміст, дають приблизний розпо­діл навчальних годин за розділами курсу та рекомендовану послі­довність вивчення тем і розділів навчального предмета з урахуван­ням міжпредметних зв'язків, логіки навчального процесу, вікових особливостей учнів.

Навчальний предмет «Образотворче мистецтво» має велике значення у збереженні фізичного і психічного здоров'я учня. Тому найважливішим аспектом викладання образотворчого мистецтва є створення на уроці здоров'язберігаючого середовища:


  • відстеження відповідності санітарно-гігієнічних умов навчання вимогам СанПіН;

  • побудова уроків з урахуванням принципів природовідповідності, застосування оптимальної кількості різних видів навчальної ді­яльності і методів викладання;

  • використання в навчальному процесі ігрових технологій, що відповідають потребам учнів молодшого шкільного віку;

  • застосування завдань з елементами театралізації, що припус­кають рухову активність учнів, розвиток емоційної сфери особис­тості;

  • надання учням свободи у виборі видів навчальної діяльності і засобів, використовуваних при виконанні роботи.

Головне, щоб робота вчителя образотворчого мистецтва була спрямована на психологічне оздоровлення, корекцію особистісного розвитку учнів, підвищення їх адаптаційних здібностей.

Одним із основних принципів при проведенні уроків образотвор­чого мистецтва в молодших класах є активність школярів. Саме ігрові технології дозволяють створити високий рівень мотивації, ре­зультативності занять та умови для соціалізації особистості школя­ра, його виховання. Художньо-творча ігрова активність сприяє позитивному емоційному стану учнів, стимулює розвиток творчих здібностей. Художньо-дидактичні ігри розвивають образне та логіч­не мислення, спостережливість, різні види пам'яті, в тому числі зо­рову, є ефективним засобом засвоєння знань, умінь і навичок.

Завдання з пізнавальним і ігровим початком необхідно складати з урахуванням вікових можливостей учнів. Ігри з елементами теат­ралізації, створенням образів в образотворчій, словесній, теат­ральній діяльності викликають у школярів яскравий емоційний від­гук. При використанні художньо-дидактичних, настільно-друкованих ігор, різноманітних лото, парних картинок відбувається закріплення знань про властивості предметів, які потім учні повинні зобразити у власній художній діяльності (малюнку, аплікації, ліпленні тощо).

Зміст програми засвоюється учнями без домашнього завдан­ня. В якості домашньої роботи може бути запропонована заготівля підсобного матеріалу для роботи над темою наступного уроку, спо­стереження за певними об'єктами або явищами, підбір репродук­ційного матеріалу, підготовка повідомлення про творчість художни­ка або окремого твору мистецтва, відвідування художнього музею або виставки. Домашнє завдання виконується за бажанням учнів і заохочується учителем. Його основною метою є орієнтація учнів на естетичне освоєння навколишнього світу.



Особливості викладання предмета «Музичне мистецтво» визначаються специфікою музичного мистецтва, яке звернене до духовного світу дитини. Вплив на морально-естетичні почуття відбувається в процесі активного сприйняття дітьми емоційно-образного змісту музичних творів, в процесі музично-творчої діяльності школярів.

Заняття музикою сприяють духовно-моральному вихованню ді­тей, цілісному розвитку особистості молодшого школяра, залучен­ню його до етичних і естетичних цінностей вітчизняної і світової музичної культури. Музичне мистецтво є невід'ємною, важливою частиною національної духовної культури.

Мета курсу полягає в тому, щоб закласти основи музичної культу­ри школяра як частини його духовно-моральної культури, що пе­редбачає єдність особистісного, пізнавального, комунікативного і соціального розвитку учнів, виховання у них емоційно-ціннісного ставлення до мистецтва і життя. Основні положення навчальної програми спрямовані на досягнення оптимального загального роз­витку кожної дитини при збереженні його психічного і фізичного здоров'я, на розвиток музичності як комплексу музично-творчих здібностей. Підкреслюючи єдність і рівнозначність інтелектуально­го та емоційного розвитку, вольового і морального, у програмі іс­тотне значення надається емоційному розвитку дитини, зазначаю­чи, що саме емоції сприяють глибині інтелектуальної діяльності. Ця глибина створюється матеріалом, з яким працюють учні, але голо­вне – характером самої діяльності і емоційним настроєм.

Особливість мистецтва полягає в тому, що воно володіє велики­ми можливостями для емоційного розвитку особистості, творчого та морально-естетичного виховання учнів. Разом з тим музика до­зволяє не тільки збагатити емоційну сторону життя дитини, а й до­сягти цілісності всіх складових особистісного розвитку.

Новизна підходів до відбору змісту початкової освіти і ме­тодичні аспекти діяльності вчителя.

У числі пріоритетних цілей вивчення музичного мистецтва в по­чатковій школі виступають розвиток здатності до емоційно-ціннісного сприйняття і розуміння музичних творів, виховання ху­дожнього смаку і морально-естетичних почуттів дітей, оволодіння виконавськими уміннями, навичками і способами музично-творчої діяльності в різних її видах. Виходячи з цього, обов'язковий мінімум змісту програми з музики вперше розкривається в двох взаємоза­лежних і взаємообумовлених сферах, що визначають пріоритети мистецької освіти: естетичне сприйняття основ музичного мис­тецтва та компетентнісний підхід до музично-творчої діяльності.

Естетичне сприйняття включає особливості музичного мисте­цтва, які розкривають природу музики через практичний досвід. А компетентнісний підхід реалізується через різноманітні форми спілкування з музикою, такі як спів, інструментальне музикування, ритміку і пластичний рух, театралізацію музичних образів.

В основі підходу до розробки програми з музики закладено прин­цип відповідності змісту освіти природі дитини та її схильності до споконвічно творчих видів діяльності (співу, танцю, гри на музичних інструментах, художнього моделювання), що стає передумовою розвитку в цьому процесі творчої уяви.

Це ставить перед учителем завдання пошуку нових форм прове­дення уроку музики в його співвідношенні з іншими формами на­вчання, позаурочною музичною діяльністю: музичні гуртки, дитячі мистецькі ансамблі, фестивалі дитячої музичної творчості, кон­курси хорових колективів, участь в музичних подіях класу, школи (ви­стави, концерти та ін.) Така побудова навчального процесу забезпе­чить особистісне освоєння мистецтва, дозволить найбільшою мірою реалізувати музично-творчі здібності, можливості та інтереси учнів.

Уперше в змісті навчання виділені загальнонавчальні вміння, навички та способи діяльності. Це дозволяє реалізувати внесок кожного навчального предмета до вирішення загальних цілей почат­кової освіти, що особливо важливо для предметів естетичного ци­клу, враховуючи їх значення для розвитку дитини. Стосовно до змісту музичного мистецтва це будуть наступні вміння: сприймати і спостерігати музичні явища у їх зв'язках із життям, визначати ху­дожню ідею твору, брати участь в діалозі, елементарно обґрунтову­вати висловлене судження; розмірковувати про основні характеристики порівнюваних музичних творів (засоби музичної виразності), аналізувати результати порівняння, об'єднувати твори мистецтва за загальними видовими та жанровими ознаками; працювати з нот­ним записом як найпростішим знаковим (графічним) позначенням музичної мови. Уміння вирішувати творчі завдання на рівні імпрові­зацій (музичної, танцювальної, пластичної), проявляти самостій­ність і оригінальність при їх вирішенні, розігрувати уявні ситуації, самостійно планувати свої дії у виконавській діяльності, притримуватись ансамблевого виконання при хоровому співі та музикуванні (вміння оцінювати загальний результат діяльності – якість худож­нього виконання).

До кінця навчання в початковій школі учні опановують види музичної діяльності в індивідуальних і колективних формах ро­боти (хоровий спів, гра на музичних інструментах, танцювально-пластичний рух), уміннями сприймати, спостерігати, виявляти подібність і відмінність об'єктів і явищ мистецтва і життя (мистецтво бачити, чути, відчувати, думати, діяти в гармонійній єдності). У них з'являється уявлення про світ музики, форми її побутування в житті. Осягнення музичних образів розвиває емоційно-чуттєву сфе­ру учнів, виховує любов до рідної природи, повагу до рідного краю, його культури та історії.

Навчально-методичне забезпечення курсів «Мистецтво», «Музичне мистецтво» та «Образотворче мистецтво».

Відповідно до нових програм у 2011 році почалося створення нового покоління підручників. Зокрема, для учнів 1 класу загально­освітніх навчальних закладів підготовлено нові підручники:

«Мистецтво» авт. Масол Л.М., Гайдамака О.В., Очеретяна Н.В. вид-во «Генеза»;

«Музичне мистецтво» авт. Аристова Л.С., Сергієнко В.В., вид-во ВД «Освіта»;

«Музичне мистецтво» авт. Лобова О.В., вид-во «Школяр»;

«Образотворче мистецтво» авт. Калініченко О.В., Сергієнко В.В., вид-во ВД «Освіта»;

«Образотворче мистецтво» авт. Трач С.К., Резніченко М.І., вид-во «Навчальна книга - Богдан».



Навчально-методичний апарат підручників курсу «Мистецтво» спрямований на реалізацію основних функцій мистецтва і ґрунтується на наступних засадах: змістове наповнення, характер викладу матері­алу і побудова системи методів і прийомів навчання відповідають віковим психологічним особливостям учнів початкових класів, від­повідно до вимог програми вони доступні, різноманітні, тісно пов'язані з життєвим світом, пізнавальними інтересами і потребами дитини; враховують те, що молодші школярі не можуть повноцінно засвоїти на одному уроці багато нових слів і понять, тому визначен­ня останніх подаються в елементарних, спрощених формулюван­нях і підкріплюються конкретними та зрозумілими дітям прикладами й ілюстраціями; вміщені в рукописі підручників запитання, завдан­ня, вправи дидактично доцільні, вони актуалізують досвід дітей, що є важливим для повноцінного засвоєння нового художньо-пізнавального матеріалу, його застосування і закріплення у власній художньо-практичній діяльності; виконання завдань передбачає диференціацію з урахуванням різних рівнів розвитку дітей (наприклад, завдання з малювання чи ліплення передбачає можли­вість вибору дитиною простішого або складнішого варіанту вико­нання, при імпровізації інструментального супроводу до пісень учень обирає дитячий інструмент, який відповідає не лише музич­ному образу, а і його виконавським інтересам і можливостям); для формування здатності особистості до культурного самовираження і розвитку творчих здібностей у підручниках поряд із запитаннями на засвоєння навчального матеріалу і завдань суто тренувального характеру вміщено художньо-творчі завдання: імпровізувати ритмічний супровід до пісні на дитячих інструментах, створити на них своєрідні «звукові картини», інсценувати пісню з елементами перевтілення, фантазувати й придумувати оригінальні образи у пе­ребігу виконання художньо-практичної роботи; візуальний мате­ріал виконує дидактичну функцію, а не допоміжну суто ілюстра­тивну, що конче важливо для усвідомлення і закріплення мистецьких знань і вмінь, адже репродукції мистецьких шедеврів, фотографії, педагогічні малюнки, ритмічні схеми партитур є суттєвим джере­лом художньої інформації; водночас логічно розміщені кольорові ілюстрації мають також естетико-виховну і загальнокультурну цін­ність, вони спрямовані на розвиток культури естетичного сприй­мання, смаку, художнього мислення; розроблений навчально-методичний апарат, що включає систему запитань і завдань різних рівнів і типів, актуалізує практичну спрямованість змісту, його зв'язок із життєдіяльністю дітей молодшого шкільного віку, з при­родним і культурним середовищем;

Реалізація змістових ліній освітнього стандарту у частині «Музичне мистецтво» забезпечується повною відповідністю під­ручників вимогам Державного стандарту щодо обсягу та порядку подання змісту загальної початкової музичної освіти.

Формування музичного репертуару підручників відбувається на засадах поєднання національної домінанти і полікультурного під­ходу на основі творів, запропонованих Програмою. Характерними ознаками репертуару є його художня цінність і гуманістична спря­мованість.

Детальне дидактико-методичне розроблення змістових ліній стандарту у підручниках (із залученням творів суміжних видів мис­тецтв, з урахуванням міжпредметних зв'язків, розвивального та ви­ховного потенціалів навчального матеріалу тощо) надає можли­вості для оволодіння учнями початкової школи комплексом ключових, міжпредметних і предметних компетентностей.

Провідним засобом реалізації змістових ліній стандарту та фор­мування музичної культури дітей в авторській концепції є музично-творча діяльність, яка представлена різноманітними видами роботи (слухання музики, різні форми співу, елементарне музику­вання, музично-ритмічні рухи, ознайомлення з історією та теорією музики, творчі форми музичної діяльності тощо).

Навчально-методичний апарат підручників є засобом доступно­го для учнів дидактичного розкриття змісту Державного стандарту початкової загальної освіти й Базової навчальної програми з музич­ного мистецтва.

Чинником розвитку музичної спрямованості учнів 1-2 класів є система мотиваційних елементів підручників, серед яких: дидак­тичні вірші та казки; музичні ігри; музично-рухливі вправи (віктори­ни, танцювальні хвилинки, «вільне» диригування, пластичне інто­нування); творчі виконавські завдання (інсценування та рольове виконання пісень, ритмічні оркестри, «акустичні» види музикуван­ня); дидактичні ілюстрації, малюнки та інші види наочності; «завдання-цікавинки» – вірші-загадки, ребуси, тексти «з пропуска­ми», елементи інтеграції музики з іншими мистецтвами. У 3-4 кла­сах до цього додаються дидактичні розповіді й оповідання; проблемно-пошукові завдання; ознайомлення учнів зі сферами практичного застосування знань; вправи змагального типу; дидак­тичні схеми, кросворди, головоломки; завдання, що спонукають учнів до самонавчання, орієнтують їх на позакласну музично-творчу діяльність.

Формування музичної обізнаності націлено на опанування тео­ретичних основ музичного мистецтва та його зв'язків у ланках «музика-людина», «музика-життя», «музика-інші види мистецтв»; оволодіння комплексом умінь і навичок, способів різних видів му­зичної діяльності; практики і досвіду власних творчих спроб у всіх формах спілкування з мистецтвом тощо.

На реалізацію пізнавальної функції підручників спрямовано: практичні завдання щодо сприймання і виконання музики; навчаль­ну інформацію у формі дидактичних казок і віршів, художніх і публі­цистичних розповідей; довідкові матеріали; апарат повторення та контролю вивченого матеріалу (запитання, вправи, комплекси під­сумкових завдань, заключні уроки-концерти) тощо.

Перспективи становлення загальнокультурної компетентності школярів реалізуються через ознайомлення їх з відомостями сто­совно розвитку світової культури, специфіки різних видів мистецтв, формування навичок розуміння та первинного аналізу літератур­них, візуальних, сценічних творів.

Концептуальна ідея курсу «Образотворче мистецтво» конкретизується тематикою змісту підручників 1-4 класів і передбачає систематизоване, цілеспрямоване, послідовне та планомірне змістово-інтегроване опанування на теоретичному і практичному рівнях таких видів мистецтв:

Образотворче мистецтво: живопис (пейзаж, натюрморт, пор­трет, жанрова картина); графіка (книжкова, силуетна, плакат тощо); скульптура, (кругла, рельєфна, декоративна).

Декоративно-ужиткове мистецтво (писанкарство, витинанки, декоративна пластика, народні іграшки, розпис, народне малярство).

Архітектура (народна, житлова, промислова, громадська).

Дизайн (паперова пластика, конструювання, моделювання, ма­кетування).

Народознавство – як комплексне поєднання різних видів мис­тецтв у синтетичних формах народних традицій, обрядів та звича­їв, свят народів України.

Структуру змісту підручників «Образотворче мистецтво. 1-4 класи» розроблено відповідно до базової навчальної програми для початкової школи з урахуванням традицій українського національ­ного мистецтва в контексті зі світовою культурою. Інформаційний наочно-ілюстративний матеріал розкриває специфіку художнього образу та оригінальність образотворчих і виразних засобів живо­пису, графіки, скульптури, декоративно-ужиткового мистецтва, ар­хітектури та дизайну. Він є наочним джерелом формування худож­ньої та духовної культури особистості.

Завдання, вміщені у підручниках, передбачають основні види художньо-пізнавальної (естетичне сприйняття дійсності та творів мистецтва), практичної образотворчої діяльності. Зображальна ді­яльність включає розумово-практичні способи дій учнів за зразком (навчальні вправи), творчі завдання – зображення на площині фар­бами та графічними матеріалами, а також в об'ємі (пластилін, па­пір), як в реалістичному (предметному), так і асоціативному, деко­ративному зображенні форм реальної дійсності. Для учнів 1 класу навчальний матеріал має пропедевтичний характер, а для 2-4 кла­сів побудований за концентричним, системним принципом оволо­діння програмовим матеріалом, що стає основою для подальшого накопичення досвіду образотворчої діяльності учнів в основній школі. Навчальний матеріал у підручниках (як і у програмі) подаєть­ся за структурно-логічними блоками та забезпечує диференційова­ний підхід до навчання.

У підручниках широко представлено ілюстративний матеріал: репродукції творів майстрів живопису, графіки, дизайну, світлини архітектурних споруд та скульптур, творів народного мистецтва, зразків дитячих робіт, на які учень може орієнтуватися під час сприймання творів мистецтва та практичного виконання творчих завдань. Дібраний дидактичний наочно-ілюстративний матеріал допоможе школярам зрозуміти сутність змісту навчального матері­алу й творчо реалізувати виконання програмових завдань як під керівництвом учителя, так і самостійно. Для учнів 2-4 класів напри­кінці кожної теми уроку запропоновано завдання «У вільну хвили­ну». Це зроблено з метою розширення кількості завдань різного ступеня складності для організації диференційованої роботи учнів. Завершуються підручники абетками юного художника. В кожній темі спеціальні (художні) терміни виділені окремим кеглем, кольо­ром. Тематика поурочних матеріалів теж відокремлена одна від од­ної спеціальною ілюстративною вставкою, яка вводить у змістову сутність кожної нової теми. Щоб забезпечити учням можливість вільного діалогу з учителем, батьками, між собою, у підручниках виокремлюються спеціальні терміни та поняття, які є обов'язковими для засвоєння та розуміння учнями. Вони пояснюються добором зрозумілих дітям простих ключових слів та проілюстровані, що ненав'язливо вводить їх в лексику мистецтвознавчої термінології.

Репрезентовані в підручниках зміст та обсяг знань, умінь і уяв­лень молодших школярів у галузі образотворчого мистецтва умож­ливлюють аналіз та коригування динаміки такого розвитку.

Звертаємо увагу на те, що тематичне оцінювання проводиться на основі поточного. Окремі перевірки (контрольні, самостійні ро­боти) з музичного мистецтва та образотворчого мистецтва не про­водяться. Семестрове оцінювання проводиться двічі на семестр у вигляді контролю та виставляється в журналі в окрему колонку без дати. Семестрова оцінка виставляється на основі тематичної та оцінки отриманої за семестровий контроль. Семестрова оцінка ко­ригуванню не підлягає.

У 1-4 класах з предметів художньо-естетичного циклу домашні завдання учням не задаються і в журналі не записуються. Окре­мі зошити для виконання письмових домашніх завдань не перед­бачені.

Звертаємо увагу на те, що відповідно до Типових навчальних планів для початкової школи з вивченням російської чи іншої мови національної меншини, спеціалізованої школи з поглибленим вивченням іноземних мов (додатки 2-5 до наказу МОНмолодьспорту від 10.06.2011 № 572) на вивчення предметів художньо-естетичного циклу передбачено 1 навчальна година. Проте, для повної реалізації вимог державного стандарту початкової загальної освіти (освітня галузь «Мистецтво») рекомендуємо використовувати додатково 1 годину за рахунок варіативної складової плану.

З метою підвищення якості викладання предметів художньо-естетичного циклу у початковій школі, під час комплектації педагогічних працівників рекомендується передбачити годинне навантаження з музики, образотворчого мистецтва та інтегрованого курсу «Мистецтво» насамперед учителів, які мають спеціальну освіту за дипломом (учитель музики, учитель образотворчого мистецтва).

Основна і старша школа

В основній школі навчання з мистецьких дисциплін здійснюватиметься за програмами «Музичне мистецтво. 5-8 кл.» (авт. Б.Фільц та ін.) та «Образотворче мистецтво. 5-7 кл.» (авт. Е.Бєлкіна та ін.) (вид. «Перун», 2005 р.; www.mon.gov.ua).

Варіантом викладання мистецтва в основній школі є інтегрований курс «Мистецтво», що вивчатиметься за програмою «Мистецтво. 5-8 кл.» (вид. «Перун», 2005 р.) (авт. Л. Масол та ін.) Програма інтегрованого курсу “Мистецтво” передбачає об’єднання традиційних предметів “Музичне мистецтво” і “Образотворче мистецтво”, які виступають домінантними, з уведенням елементів синтетичних видів мистецтва – хореографії, театру, кіномистецтва на основі спільного для різних видів мистецтва тематизму, тезаурусу тощо.

У 9 класі дисципліною художньо-естетичного циклу є художня культура, яка вивчається за програмою «Художня культура» авт. Л.Масол, Н.Миропольська (вид. «Перун», 2005 р.; www.mon.gov.ua). Її зміст є логічним узагальненням вивченого учнями на уроках мистецьких дисциплін у 1-8 класах та пропедевтикою подальшого вивчення художньої культури у старшій профільній школі.

Звертаємо увагу, що відповідно до рекомендацій Міністерства (лист МОН від 27.01.09 №1/9-55), зважаючи на мистецьке наповнення змісту предмета, місцевим керівним органам освіти рекомендовано під час комплектації педагогічних працівників передбачити годинне навантаження з художньої культури насамперед учителів музичного чи образотворчого мистецтва.

В основній школі для реалізації навчальних програм з мистецьких дисциплін чинними є підручники:



  • «Музичне мистецтво» для 5,6,7,8 класів авт. О.Волошина, О.Мільченко, А.Левченко;

  • «Музичне мистецтво» для 5,6 класів авт. О.Лобова;

  • «Музичне мистецтво» для 7,8 класів авт. Г.Макаренко, Т.Наземнова та ін.

  • «Образотворче мистецтво» для 5,6,7 класів авт. Т.Рубля, С.Федун;

  • «Образотворче мистецтво» для 5,6,7 класів авт. Е. Бєлкіна та ін..

  • «Мистецтво» для 5,6 класів та «Музичне мистецтво (Мистецтво)» для

8 класу авт. Л. Масол та ін.

З художньої культури у 2012-2013 навчальному році учні 9 класу працюватимуть за одним із трьох підручників: авт. Л. Масол; авт. Л.Климова; авт. Н. Назаренко та ін.

Учні 10-11 класів відповідно до обраного профілю навчання опановуватимуть художню культуру за програмами рівня стандарт, академічного та профільного рівня авт. Л. Масол, Н. Миропольська, що міститься в Збірнику програм із художньо-естетичного циклу для 5-11 класів (вид. «Перун», 2005 р.), Збірнику програм для профільного навчання (вид. «Оберіг», 2009 р.) та розміщена на офіційному веб-сайті МОНмолодьспорту (www.mon.gov.ua).

Для учнів 10 класу, що навчаються за програмами рівня стандарт та академічного рівня створено два підручники: авт. Л. Масол, Н. Миропольська, О. Гайдамака та авт. Л. Климова; а відповідно до програми профільного рівня – підручник авт. Л. Масол, О. Оніщенко, С. Ничкало, О. Гайдамака.

Програми з художньої культури для 11 класу реалізують такі підручники:


  • відповідно до програми рівня стандарту створено підручники авторів

Н. Назаренко та ін., та підручник авт. Н. Миропольська та ін.;

  • програму академічного та профільного рівнів реалізує підручник авт.

Л. Климової.

Уроки предметів художньо-естетичного циклу – це уроки мистецтва, і тому найдоцільніше більшість із них будувати за методом емоційної (художньо-педагогічної) драматургії, який спрямований на активізацію емоційного відношення школярів до мистецтва. Цей метод сприяє створенню атмосфери зацікавленості, живого інтересу до уроку. Його основна функція полягає, насамперед, у тому, щоб допомогти учням зрозуміти, пережити досвід емоційно-естетичного ставлення до навколишнього світу, втілений в образній структурі твору мистецтва, окрім того цей метод покликаний робити процес пізнання мистецтва цікавим і захоплюючим.

Навчання художньої культури має базуватися на положенні: «Головне – не кількість інформації і набутих знань, а накопичення особистісного художньо-естетичного досвіду».

Саме тому рекомендуємо педагогам художньої культури перейти із площини монологічного викладу навчального матеріалу у площину конструювання діалогу між учнями. Цьому сприятиме використання різноманітних форм роботи на уроці, зокрема, інноваційних художньо-педагогічних технологій – інтегративних, проблемних, інтерактивних (дискусії, диспути), проектних (індивідуальні, групові та колективні проектні завдання), переважно замінюючи монологічну форму подачі матеріалу на діалогічну. Звертаємо увагу, що проектна діяльність має організовуватися на добровільних засадах: це стосується як вибору теми й обсягу пошукової роботи, так і форм презентації. В умовах особистісно-орієнтованого навчання головним завданням вчителя стає зацікавити учнів предметом, віднайти завдання, які відповідатимуть і здібностям, і можливостям кожного школяра. Проектну діяльність учнів треба ретельно планувати, поетапно відстежувати й оцінювати результати. Вчителеві доцільно стежити за виконанням проектів, допомагати учням організовувати свою роботу, вчасно коректувати її, консультувати в разі виникнення труднощів.

Крім того, у старшій профільній школі важливим постає завдання професійної орієнтації учнів.

Для цього слід зокрема у профільних класах посилити практичну спрямованість курсу через систему спеціальних творчих завдань з урахуванням інтересів учнів, які водночас виконують функцію «професійних випробувань» з метою реалізувати й перевірити здібності учнів. Ознайомленню зі світом мистецьких професій (реставратора, мистецтвознавця, архітектора, картографа, дизайнера, критика тощо) допоможуть завдання типу: розробити дизайн власного кишенькового годинника; конкурс моделей одягу з використанням елементів, винайдених французькими модельєрами, конкурс лібрето балету, відгуків (рецензій) на переглянутий фільм та ін. Безумовно, кожний педагог може самостійно розробити аналогічні зразки практичних завдань-випробувань.



Основними і обов’язковими видами діяльності на уроках, як уже зазначалося, має бути сприймання і аналіз-інтерпретація творів мистецтва та мистецька діяльність учнів (вокально-хорова, художньо-практична, творча). Тому оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється за основними видами діяльності на уроках відповідно до Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів, затверджених наказом МОНмолодьспорту від 13.04.2011 № 329 «Про затвердження критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти» та чинних критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів із дисциплін художньо-естетичного циклу, затверджених наказом МОН від 05.05.2008 № 371.

Основним видом домашніх завдань в основній школі з предмета “Музичне мистецтво” мають бути завдання на слухання та інтерпретацію музики в навколишньому середовищі, а також завдання творчого спрямування (наприклад, відтворити прослухану музику за допомогою елементарних музичних інструментів, рухів, голосу, придумати назву до музичного твору, продумати інструментарій для музичного супроводу твору, прослуханого на уроці, виконавський план пісні, створити імпровізацію (вокальну інструментальну, ритмічну, мелодичну, тощо). З предмета “Образотворче мистецтво” домашніми завданнями можуть бути спостереження за кольорами, формами, перспективними змінами в просторі, аналіз колориту, орнаментів, природних форм, фактури, текстури, характеру тощо; добір зразків зображень до теми (графіка, живопис, скульптура, декоративно-прикладне мистецтво, архітектура, дизайн, фото), добір асоціативного ряду, тла, природних матеріалів тощо для майбутньої композиції, виконання проекту та ін. Домашні завдання з художньої культури можуть бути практично-творчого чи дослідницько-пошукового характеру (зокрема, виконання проектів, добір асоціативного (візуального, музичного) ряду, підготовка сценарію позакласного заходу, упорядкування картотеки тощо).



Допрофільна підготовка учнів та поглиблене вивчення предметів художньо-естетичного циклу

Особливістю допрофільної пі{дготовки учнів у галузі шк{ільної художньо-естетичної освіти є її {наскрізність та наступність.

Важливу роль в допрофільній підготовці відводиться {факультативним} {курсам} та {курсам} за вибором}, що реалізуються за рахунок{ годин варіативної {складової навчальних планів загальноосвітніх навчальних {закладів.

Переважна більшість факультативних курсів та курсів за вибором вивчаються учнями впродовж кількох років і взаємодоповнюють один одного за змістом.

Поглиблене вивчення мистецьких дисциплін – запорука якісної допрофільної підготовки учнів основної школи, що в подальшому дасть їм можливість свідомо обрати профіль навчання. У старшій школі вивчення обраних учнями факультативних курсів та курсів за вибором допомагатиме їм визначитися із вибором майбутньої професії. Вивчення факультативних курсів та курсів за вибором організовується за умови наявності бажання учнів їх вивчати і створення належних умов для їх опанування. Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України сформовано та рекомендовано два збірники програм факультативних курсів та курсів за вибором для спеціалізованих загальноосвітніх шкіл музичного та художнього профілю (вид. «Ранок», 2009 р.). Пропоновані в збірниках програми можуть використовуватися не лише в спеціалізованих школах, а й у будь-яких загальноосвітніх навчальних закладах для допрофільної підготовки учнів.

До збірника програм факультативних курсів та курсів за вибором музичного спрямування увійшли програми з навчання гри на бандурі, електронних музичних інструментах, програми з ритміки, хорового класу, основ культурології, театру, музичного краєзнавства та інші.

У збірнику програм художнього спрямування представлено програми з художньої праці, дизайну, графіки, креслення, українського народного мистецтва, історії образотворчого мистецтва, етикету тощо.

Відповідно до Типових навчальних планів спеціалізованих загальноосвітніх шк{іл }музичного і художнього профілю, затверджених {}наказами Міністерства від 10.06.2011 №572 «Про Типові навчальні плани {початкової {школи», від 13.03.2005р. №291 підготовлені збі{рники програм} із профільних }предметів (вид. «Ранок{», 2009 р.). До збі{рника програм} }музичного профілю увійшли }програми профільних }предметів: }музична }грамота і сольфеджіо, хоровий та сольний спів, }музична література, історія }музичного }мистецтва, м}узичний і}нструмент. Збірник{ програм} художнього профілю {складають }програми з {рисунку, живопису, {}композиції, {}комп’ютерна графі{ка, ліплення, художньої праці.

Профільні }предмети реалізують цілі, завдання і зм}іст {{конкретного профілю. Вони належать до інваріантної {складової навчального плану, тобто є обов’{}язковими для учнів, як{і навчаються в спеціалізованій {школі з поглибленим} вивченням} {}окремих }предметів.

Залежно від особливостей та умов роботи, спеціалізований загальноосвітній навчальний заклад може вносити необхідні корективи щодо вивчення профільних предметів і курсів, зокрема може перерозподілятися час між курсами профільного циклу.

З новими досягненнями в царині культури, мистецтва і мистецької педагогіки можна ознайомитися на сторінках фахового журналу «Мистецтво та освіта». Журнал друкує інформаційні матеріали, методичні рекомендації та розробки, а також нотні додатки, що покликані допомагати в реалізації змісту освітніх галузей «Мистецтво» та «Естетична культура» в шкільному навчально-виховному процесі.

Результатом навчання учнів у галузі художньо-естетичної освіти має стати не тільки система художніх знань і вмінь, на що традиційно спрямовувалась мистецька освіта попередніх десятиліть, а також система особистісних художньо-естетичних цінностей і компетентностей важливих складників естетично розвиненої особистості, що полягає в її здатності керуватися набутими художніми знаннями й уміннями, готовність використовувати отриманий досвід у самостійній практичній художньо-творчій діяльності згідно із загальнолюдськими естетичними цінностями й власними світоглядними позиціями, естетичними смаками. Вектор освіти й виховання має спрямовуватись у площину цінностей особистісного розвитку школярів на основі виявлення художніх здібностей, формування різнобічних естетичних інтересів і потреб, становлення в кінцевому рахунку творчої індивідуальності кожного учня.

У 9 та 11 класах предмет «Художня культура» може складатися під час державної підсумкової атестації як предмет за вибором в основній та старшій школі, та як профільний предмет в 11 класі (для учнів, які навчалися у класах з профільним навчанням). У за­гальноосвітніх навчальних закладах (класах, групах) з поглибле­ним вивченням предметів, спеціалізованих навчальних закладах, ліцеях, гімназіях, колегіумах таким предметом за вибором може бути той, що вивчався поглиблено. Державна підсумкова атестація з художньої культури проводиться відповідно до рекомендацій Мі­ністерства.

Нагадуємо, що відповідно до наказу МОН від 01.09.2009 р. № 806 «Про використання навчально-методичної літератури у за­гальноосвітніх навчальних закладах», загальноосвітнім навчаль­ним закладам дозволяється використовувати в організації навчально-виховного процесу лише навчальні програми, підручники та навчально-методичні посібники, що мають відповідний гриф Мініс­терства освіти і науки, молоді та спорту України або схвалення від­повідної комісії Науково-методичної ради з питань освіти Міністер­ства. Навчально-виховний процес середньої та старшої школи, як і в попередні роки, буде проводитися за чинними навчальними про­грамами та навчально-методичним забезпеченням.



Усе навчально-методичне забезпечення, рекомендоване Мініс­терством до використання в навчальних закладах, зазначено у Пе­реліках навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників, розміщених на офіційних веб-сайтах МОНмолодьспорту України (www.mon.gov.ua) та Інституту інноваційних технологій і змісту освіти (www.iitzo.gov.ua).
Методичні рекомендації складено за текстами Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка