Методичні рекомендації до виконання курсових робіт для студентів спеціальності "Інформатика"



Сторінка1/3
Дата конвертації03.11.2016
Розмір0.79 Mb.
  1   2   3
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Волинський національний університет імені Лесі Українки
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ДО ВИКОНАННЯ КУРСОВИХ РОБІТ
для студентів спеціальності “Інформатика”

Луцьк 2009
ВСТУП

Широке запровадження персональних комп’ютерів у всі сфери діяльності людини, інтенсивний розвиток і удосконалення програмно-апаратної частини ПЕОМ потребують якісного і пристосованого до конкретних умов програмного забезпечення, високоефективної методики навчання роботи з ним користувачів, починаючи зі шкільної освіти. У зв’язку з цим пред’являються високі вимоги до рівня підготовки кадрів, від яких в тій чи іншій мірі залежить розробка і реалізація програмного забезпечення, розвиток інформаційної культури широких верств населення, в т. ч. і школярів. Спеціалісти, яких готує вища школа, за глибиною своїх науково-технічних знань повинні бути здатні самостійно і творчо розв’язувати наукові, виробничі, педагогічні питання у відповідності до конкретних умов функціонування. Спеціалістам з інформатики крім знання різних видів програмного забезпечення і вміння опрацьовувати різноманітну інформацію з його допомогою, потрібно вміти проектувати і розробляти програмні продукти спеціального призначення, навчати користуватися ними інших людей.

Значну роль у розвиткові навичок самостійної творчої роботи студентів відіграє виконання ними курсових робіт, оскільки це дозволяє шляхом розв’язування конкретних реальних проблем залучати студентів до суспільно-корисної та науково-дослідної роботи, виховувати у них відповідальність за виконану роботу. Виконання курсових робіт є складовою науково-дослідної роботи студентів, що включається в навчальний процес і сприяє закріпленню, поглибленню і узагальненню знань, отриманих студентами під час навчання і застосуванню цих знань до комплексного вирішення конкретних практичних проблем. Системою курсових робіт студент готується до виконання складнішого завдання – виконання дипломної роботи. Окрім цього підготовка курсових робіт повинна познайомити і навчити студента користуватися довідковою літературою Держстандартів, типовими проектами у відповідних галузях.

Виконання курсових робіт, як правило, планується після завершення теоретичного курсу.

НОРМАТИВНА ОСНОВА
В “Положенні про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах”, затвердженого наказом Міністерства освіти України від 2 червня 1993 року № 161, зазначається:

“Курсові проекти (роботи) виконуються з метою закріплення, поглиблення і узагальнення знань, одержаних студентами за час навчання та їх застосування до комплексного вирішення конкретного фахового завдання.



Тематика курсових проектів (робіт) повинна відповідати завданням навчальної дисципліни і тісно пов’язуватися з практичними потребами конкретного фаху.

Порядок затвердження тематики курсових проектів (робіт) і їх виконання визначається вищим навчальним закладом.

Керівництво курсовими проектами (роботами) здійснюється, як правило, найбільш кваліфікованими викладачами.

Захист курсового проекту (роботи) проводиться перед комісією у складі двох-трьох викладачів кафедри (предметної або циклової комісії) за участю керівника курсового проекту (роботи).

Результати захисту курсового проекту (роботи) оцінюється за чотирибальною шкалою (“відмінно”, “добре”, “задовільно”, “незадовільно”). Курсові проекти (роботи) зберігаються на кафедрі (предметній або цикловій комісії) протягом одного року, а потім списуються в установленому порядку”.

ОРГАНІЗАЦІЙНІ ПИТАННЯ


Теми курсових робіт затверджуються на засіданні кафедри не пізніше ніж за три місяці до початку їх виконання.

При виконанні курсових робіт студенти можуть брати участь в держбюджетній і госпдоговірній науково - дослідній роботі, яка проводяться на кафедрі, виконувати завдання курсових робіт під час проходження виробничої практики.

Керівник видає кожному студенту індивідуальне завдання і складає план-графік виконання курсової роботи. Після захисту курсової роботи на комісії науковий керівник заповнює відповідні позиції на бланкові завдання, який підшивається до зданої курсової роботи.

В процесі виконання завдання курсової роботи студент зобов'язаний відвідувати консультації згідно розкладу і звітувати відповідно до графіку про стан готовності курсової роботи.

Тематику курсових робіт рекомендується визначати так, щоб вона могла розвиватися в наступних курсових роботах по дисциплінах кафедри і в дипломній роботі. Запропоновані теми курсових робіт не повинні бути шаблонними, передбачати вирішення взаємопов’язаних між собою питань, узгоджуватись з інтересами та здібностями студента.

Студент може вибрати тему із списку тем, запропонованих кафедрою, або будь-яку іншу із нормативного чи спеціального курсу і проконсультуватися по ній із викладачем кафедри, який уточнює тему, пропонує план дослідження, інструментарій, рекомендує інформаційні джерела.


В загальному вигляді процес виконання курсової роботи може бути поданий такою послідовністю етапів:

  1. Вивчення, аналіз і розуміння теми і вихідних даних.

  2. Аналіз літератури по темі курсової роботи, пошук аналогів і прототипів.

  3. Аналіз предметної області, процесу або об'єкту.

  4. Уточнення і виконання задачі програмування, що випливає з теми роботи.

Цей етап може включати розробку структур, блок-схем алгоритмів, текстів програм, функціональних структур програм, структур інтерфейсів, баз даних, методик, інструкцій користувачу і програмісту, обгрунтування математичних моделей і засобів, комплектування технічних засобів і т. д.

  1. Оформлення текстової частини (пояснювальної записки) роботи.

  2. Перевірка викладачем всієї курсової роботи і допуск до захисту.

  3. Захист курсової роботи.

Студенти зобов’язані у вказаний термін звітувати керівнику про стан виконаної роботи. У випадку неявки на 3 контрольні точки перевірки, зазначених в індивідуальному завданні, студент не допускається до захисту курсової роботи.

В процесі виконання завдань курсової роботи студент консультується з викладачем відповідно до графіку консультацій кафедри.

Не менше, ніж за тиждень до захисту курсової роботи студент зобов'язаний підготувати і надати керівнику текстову частину (пояснювальну записку) і продемонструвати програмну реалізацію. Керівник повинен перевірити і дати попередню оцінку курсовій роботі з урахуванням відношення студента до процесу її виконання, обсягу зробленої роботи, а також якості пояснювальної записки. Якщо при перевірці виявлені неточності або помилки, то студент повинен усунути їх.

Не пізніше, ніж за день до захисту курсова робота, підписана керівником з текстом “Допущено до захисту” , повинна бути подана студентом на кафедру.

Захист курсової роботи проводиться в кінці семестру за розкладом, затвердженим завідувачем кафедри, у формі усного виступу та демонстрації програмної розробки перед комісією, складеної з викладачів кафедри.

Усний виступ повинен бути протягом не більш 7-10 хвилин за матеріалами проведеного дослідження. У виступі потрібно назвати тему курсової роботи, її мету, перерахувати завдання, які вирішувались для досягнення поставленої мети, визначити найважливіші результати. Суттєво доповнюють усний виступ і полегшують його сприйняття різні форми унаочнення, і в першу чергу - комп’ютерні. Після виступу студент відповідає на запитання, що поставлені комісією. Мета питань - визначити глибину знань студента по темі курсової роботи, розуміння особливостей проведеної роботи, ступінь самостійності при її виконанні, точність і вірогідність отриманих результатів.

З урахуванням обсягу роботи, якості оформлення текстової частини роботи, доповіді, відповідей студента і оцінки роботи студента керівником комісія приймає рішення за оцінкою курсового проекту і проставляє її в залікову книжку студента.

Для заохочення кращих робіт комісія має право рекомендувати їх на конкурси і конференції, які проводяться в рамках кафедри, факультету, університету, інших вищих навчальних закладах.


ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО КУРСОВИХ РОБІТ
Курсова робота містить:

титульний аркуш,

зміст,

вступ,


основну частину,

висновки,

список використаних джерел,

додатки (при необхідності).


Титульний лист курсової роботи оформляється відповідно до форми (Додаток A) і містить інформацію про місто, навчальний заклад та кафедру, де виконувалась робота, зазначення дисципліни, до якої відноситься курсова робота та її тема, хто виконував роботу, вчене звання, вчений ступінь, посада, прізвище та ініціали наукового керівника.

Тема курсової роботи повинна бути, по можливості, короткою, відповідати основним питанням спеціалізації, з якої пишеться курсова робота, вказувати на мету дослідження і відображати його призначення (адресат). Іноді для більшої конкретизації до назви слід додати невеликий (4-6 слів) підзаголовок. У темі не бажано використовувати термінологію популярного характеру.

Зміст подають на початку курсової роботи; він містить найменування та номери початкових сторінок усіх структурних частин роботи.

Вступ розкриває сутність, стан наукової проблеми та її значення в цілому, актуальність та доцільність проведення дослідження, мету роботи і завдання, які необхідно вирішити для досягнення поставленої мети. Вказані структурні компоненти вступної частини виділяють у тексті. Актуальність відображає корисність і доцільність розробки даної курсової роботи для відповідних галузей науки. Тому, обгрунтовуючи актуальність роботи, важливо зазначити, що проблемою цікавилися і інші дослідники, але автору вдалося знайти своєрідне її трактування і внести нове в розробку проблеми. Актуальність дослідження може обумовлюватися і поширеністю якогось явища, його типовістю і важливістю для певної галузі науки, або уточнення окремих понять і реалізації нових розробок з появою нових наукових або технічних даних

Мета курсової роботи формулюється лаконічно і повно, при цьому доцільно перерахувати завдання, вирішення яких приводить до поставленої мети. Перелік завдань віодображає зміст виконуваної студентом роботи.

Основна частина курсової роботи складається з розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів. Основному тексту кожного розділу може передувати передмова з коротким описом вибраного напрямку та обгрунтування застосованих методів дослідження. В кінці кожного розділу формулюють висновки із стислим викладенням наведених у розділі наукових і практичних результатів.

В розділах основної частини подають:

огляд інформаційних джерел та програмного забезпечення і вибір напрямків досліджень;

виклад основних прийомів та методів досліджень;

опис теоретичної та експериментальної частини дослідження з обгрунтуванням вибраних засобів;

аналіз і узагальнення отриманих результатів дослідження.

В огляді інформаційних джерел (перший розділ) необхідно стисло подати опис існуючого досвіду та практики з розглядуваної проблеми, зазначивши ті питання, які не знайшли ефективного вирішення, і визначити місце проведеного дослідження у її розв’язанні.

У другому розділі потрібно обгрунтувати вибір напрямку та засобів дослідження, описати методи вирішення задач і їх порівняльні оцінки.

В наступних розділах з вичерпною повнотою подаються результати власних досліджень автора із зазначенням того нового, що він вносить у розробку проблеми; подається оцінка повноти вирішення поставлених задач, їх порівняння з аналогічними результатами.

Для підтвердження формульованих тверджень і положень у всьому тексті роботи необхідні посилання на використані та опрацьовані інформаційні джерела.

У висновках описуються найбільш важливі результати, їх теоретичне та практичне значення, подаються рекомендації щодо використання здобутих результатів.

Список використаних джерел розміщається в алфавітному порядку відповідно до вимог, зазначених у Додатку В.

За необхідності до додатків доцільно включати допоміжний матеріал, необхідний для повноти сприйняття курсової роботи ( таблиці, схеми, інструкції і конкретні методики, опис алгоритмів і програм вирішення задач на ЕОМ відповідно до вимог Держстандартів, ілюстрації допоміжного характеру, перелік використовуваних у роботі умовних позначень).



ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ
Звіт про виконану курсову роботу подається на паперовому та електронних носіях.

Текстову частину (пояснювальну записку) курсової роботи (на паперовому носії) необхідно оформляти відповідно до вимог, що ставляться до текстових документів, сформульованих на основі Міждержавного стандарту Єдиної системи конструкторської документації “ГОСТ 2.105-95”.


Текст курсової роботи повинен бути стислим, точним, логічно послідовним, необхідним і достатнім для доведення та використання проектних розробок.

При викладі обовязкових вимог слід вживати слова “повинен”, “слід”, “необхідно”, “вимагається, щоб”, “дозволяється тільки”, “не дозволяється”, “забороняється”, “не слід”.

У тексті роботи необхідно вживати терміни, визначення, позначення і скорочення, встановлені чинними стандартами , підручниками, науково-технічними виданнями.

У тексті роботи, формулах, таблицях і рисунках не дозволяється вживати:



  1. звороти розмовної мови, техніцизми та професіоналізми;

  2. різні терміни, визначення, позначення і скорочення для одного й того самого поняття;

  3. іншомовні слова і терміни за наявності рівноцінних слів і термінів в українській мові;

  4. довільні словосполучення та скорочення слів, що не відповідають правилам української орфографії та діючим стандартам.

Курсову роботу друкують за допомогою комп’ютера на одній стороні аркуша білого паперу формату А4 (210х297 мм) через півтора міжрядкових інтервали. (Текстовий редактор Word 7.0, розмір шрифту - 14, Tymes New Roman).

Обсяг курсової роботи повинен становити 25-30 сторінок основного тексту без додатків.

Текст курсової роботи необхідно друкувати, залишаючи береги таких розмірів: лівий - 20 мм, правий - 10 мм, верхній - 20 мм, нижній - 20 мм.

Зміст роботи розміщають на окремій пронумерованій сторінці (сторінках), вказуючи заголовок "Зміст", не нумерують як розділ і включають в загальну кількість сторінок роботи.

У зміст роботи включають номери розділів, підрозділів, пунктів і підпунктів, їх найменування і номери сторінок; номери і найменування (якщо вони є) додатків та їх сторінок.

Найменування, включені у зміст, записуються малими літерами. Прописними літерами повинні друкуватися заголовні букви і абревіатури.

Структурними елементами роботи є розділи, підрозділи, пункти, підпункти.



Розділ - перший ступінь поділу, визначений номером і заголовком.

Підрозділ - частина розділу, визначена номером і заголовком.

Пункт - частина розділу чи підрозділу, позначена номером, може мати заголовок.

Підпункт - частина пункту, позначена номером, може мати заголовок.

Абзац - логічно виділена частина тексту, яка не має номера. Допускається поміщати текст між заголовками розділу і підрозділу, між заголовками підрозділу і пункту. Всередині підрозділів, пунктів і підпунктів можуть бути подані перерахування, які рекомендуються позначати арабськими цифрами з дужкою: 1), 2) і т.д. Допускається виділяти перерахування простановкою дефісу перед текстом. Не рекомендується робити посилання на елементи перерахувань. Кожний структурний елемент починається з абзацного відступу.

Заголовки розділів пишуть прописними буквами і розміщають симетрично відносно правої і лівої меж тексту (розмір шрифту - 14, жирний, Times New Roman).

Заголовки підрозділів записують з абзацу малими літерами, крім першої прописної (розмір шрифту - 14, жирний, Times New Roman). Перенесення слів у заголовках не допускається. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається із двох речень, їх розділяють крапкою.

Кожен розділ рекомендується починати з нового листа.

Відстань між заголовком і наступним текстом, а також між заголовками розділу і підрозділу повинна бути рівною двом інтервалам.

Розділи, підрозділи, пункти і підпункти потрібно нумерувати арабськими цифрами з крапкою.

Розділи повинні мати порядковий номер (1, 2, і т.д.). В межах розділу повинна бути наскрізна нумерація по всіх підрозділах, пунктах і підпунктах, які входять в даний розділ.

Нумерація підрозділів включає номер розділу і порядковий номер підрозділу, що входить в даний розділ, розділені крапкою (2.1., 3.1. і т.д).

При наявності розділів і підрозділів до номеру підрозділу після крапки добавляють порядковий номер пункту і підпункту (3.1.3., 3.1.1.1. і т.д.).



Текст роботи повинен бути коротким, чітким, об’ємним, який виключає можливість неоднозначного тлумачення.

Терміни і визначення повинні бути єдиними і відповідати встановленим стандартам, а при їх відсутності - загальноприйнятим в науково-технічній літературі.

Для виділення окремих понять допускається змінювати інтервали між словами, а також друкувати окремі слова чи частини тексту шрифтом, відмінним від друку основного тексту (курсив, підкреслений, розмір шрифту - 14, Times New Roman).

Ілюстрації можуть бути розташовані в тексті документу чи в додатках.

Ілюстрації, якщо їх в тексті більше однієї, нумерують арабськими цифрами в межах всього документу.

В додатках ілюстрації нумеруються в межах кожного додатку в порядку, встановленому для основного тексту документу.

Посилання на ілюстрації роблять так: "рис.12" або "(рис.12)".

Ілюстрації можуть мати тематичний заголовок і текст, що пояснює зміст ілюстрації.

Тематичний заголовок (найменування) поміщають над ілюстрацією. Номер ілюстрації поміщають під пояснюючими даними.



Формули в роботі, якщо їх більше однієї, нумерують арабськими цифрами. Номер ставлять з правого боку сторінки в дужках на рівні формули.

В межах всієї роботи чи її частин формули мають наскрізну нумерацію.

Посилання в тексті на порядковий номер формули подають в дужках, наприклад: "у формулі (5)".

При поділі роботи на частини номер частини ставиться перед порядковим номером формули і відділяється від останньої крапкою, наприклад: " у формулі 1.4)".



У курсовій роботі обов’язково даються посилання на інформаційні джерела, матеріали або окремі результати, які використовуються в процесі досліджень. Такі посилання дають змогу перевірити достовірність наведених в роботі відомостей, з’ясувати рівень володіння студентами додатковою інформацією.

Посилання в тексті роботи слід зазначати порядковим номером за переліком посилань, виділених двома квадратними дужками. Якщо наводиться цитата, крім порядкового номера із списку вказується сторінка, наприклад [1, с.12-13].

Список використаних джерел інформації з урахуванням вимог ГОСТ 7.1 повинен містити сукупність бібліографічних даних, необхідних і достатніх для пошуку цитованих, розглянутих або згаданих у тексті записки документів, до яких відносяться: книги, нормативні та інші документи (стандарти, каталоги, авторські свідоцтва, патенти, звіти про НДР), дисертації, автореферати дисертацій, статті і ін.



Список використаних джерел розміщається в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків, враховуючи хронологічний порядок. Відомості про джерела, які включені до списку, необхідно давати згідно з вимогами державного стандарту з обов’язковим наведенням назв праць. (Приклад оформлення списку використаних джерел подано в ДОДАТОК Б).

Ілюстративний матеріал, таблиці чи текст допоміжного характеру оформляються у вигляді додатків.



Додатки оформляють як продовження даного документа на останніх сторінках роботи. Кожен додаток повинен починатися з нової сторінки із зазначенням у правому верхньому кутку слова "ДОДАТОК" прописними буквами і мати тематичний заголовок, який записують симетрично тексту прописними буквами.

При наявності в роботі більше одного додатку всі додатки нумеруються арабськими цифрами (наприклад, ДОДАТОК 1, …) або прописними англійськими літерами (наприклад, ДОДАТОК А, …).

Всі додатки повинні бути перераховані у змісті із вказанням відповідних сторінок.

Курсова робота подається зшитою у швидкозшивачі із прозорою першою сторінкою. На останню чисту сторінку роботи вклеюється конверт, в якій поміщається дискета (компакт-диск) з електронним звітом по курсовій роботі.


Для звіту по курсовій роботі на електронному носії (дискетах, компакт-дискові) необхідно представити текстову частину, програму чи програмну систему і пояснювальну картку, за вимогами, що формулюються на основі Міждержавного стандарту “ГОСТ 6.10.4-84. Група Т54” - “Уніфіковані системи документації. Надання юридичної сили документам на машинному носії і машинограмі, які створюються засобами обчислювальної техніки”. Текстові документи готуються у текстовому редакторі Word і зберігаються із значущими іменами англійськими літерами у форматі rtf.

Програмна реалізація курсової роботи подається у вигляді ехе-файлів із наявністю обов’язкового супровідного файла типу hеlp, який містить вичерпну інформацію щодо запуску, тестування і виконання поданої програми (інструкція користувачу). Дозволяється архівувати матеріали за допомогою загальновідомих архіваторів. Електронні носії перед здачею необхідно обов’язково перевіряти на наявність вірусів.

Пояснювальна картка повинна мати ім’я, що складається із прізвища студента (англійськими літерами) і через знаки підкреслення ( _ ) – група, в якій він навчається, семестр та рік, коли виконується курсова робота та бути створеною у форматі txt і містити таку інформацію українською мовою:


  • прізвище, ім’я, по-батькові ;

  • група;

  • навчальний рік та семестр виконання роботи;

  • тема курсової роботи;

  • прізвище, ім’я, по-батькові наукового керівника, його посада, вчений ступінь та вчене звання;

  • перелік текстових і програмних файлів та їх призначення;

  • назва програмного середовища, в якому реалізовано програму;

  • опис вимог до програмно-апаратних засобів, необхідних для виконання створеної програми;

  • характер і джерело вихідних даних.



І. КУРСОВА РОБОТА ЗІ СПЕЦІАЛІЗАЦІЇ
За навчальним планом підготовки спеціаліста з інформатики курсова робота з спеціалізації виконується студентами у 8-ому семестрі після того, як закінчено вивчення основних телретичних курсів фундаментальної і спеціальної підготовки. . Розглядуваний матеріал цих курсів стане основою для постановки завдань, вирішення яких передбачає програмну реалізацію.


    1. МЕТА КУРСОВОЇ РОБОТИ

Мета курсової роботи - закріплення теоретичного матеріалу з курсів, що формують навички програмування та розробки програмного забезпечення, а також відповідних дисциплін спеціалізації.





    1. СТРУКТУРА І ЗМІСТ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Курсова робота з програмування містить такі складові:



  1. вступ (формується за загальними вимогами до курсових робіт);

  2. основна частина, яка складається не менше, ніж із трьох розділів. В першому розділі подаються матеріали інформаційного пошуку (огляду) стосовно поставленої проблеми та їх аналіз, опис проблеми, що є об’єктом дослідження, її математична модель, запропонований метод та алгоритм розв’язування. В другому розділі подається опис засобів програмної реалізації досліджуваної проблеми з обгрунтуванням доцільності їх використання. Третій розділ містить опис конкретної програмної реалізації поставленої задачі, результати тестування програми та їх аналіз, використовує ілюстративний матеріал, необхідний для кращого розуміння проведеної роботи. Свідченням якісного виконання і оформлення цієї части роботи є наявність компонентів програмної документації (“Опис програми”, “Керівництво оператора”), поміщеної у додатках;

  3. висновки (формуються за загальними вимогами до курсових робіт) із зазначенням ефективності розробленого алгоритму, практичного та теоретичного значення створеної програми;

  4. список використаних джерел, які в повній мірі відображатимуть зміст трьох розділів основної частини; враховуючи швидкі темпи розвитку програмно-апаратного забезпечення ПЕОМ, доцільно використовувати літературні джерела якомога пізніших років видання, а також обов’язково включати до них інформацію з періодичних видань відповідних напрямків;

  5. додатки, які включають обов’язково ОПИС ПРОГРАМИ відповідно до стандарту 19.402-78 Єдиної системи програмної документації (ДОДАТОК В) та ВКАЗІВКИ ОПЕРАТОРУ відповідно до стандарту 19.505-79 Єдиної системи програмної документації (ДОДАТОК Г). Ці два програмні документи доповнюють третій розділ текстової частини курсової роботи, характеризуються стислістю, лаконічністю, точністю викладу необхідних положень. В додатках подають ілюстративні матеріали для кращого розуміння логіки побудови та принципів роботи програми.




    1. ТЕРМІНИ І ПЛАН ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Курсова робота виконується протягом 14-15 тижнів навчання, і містить такі етапи:



  • визначення теми, мети роботи, постановка завдань, вимоги до представлення кінцевого результату, перелік звітної документації про виконання курсової роботи, список основних рекомендованих інформаційних джерел (1 тиждень);

  • аналіз завдання, добір і вивчення основних інформаційних джерел (1 тиждень);

  • формалізація постановки завдання, визначення вхідних даних, складання плану курсового дослідження (1 тиждень);

  • розробка структури програми, її інтерфейсу з користувачем (2 тижні);

  • опрацювання додаткових (знайдених самостійно) інформаційних джерел, підготовка вступної частини пояснювальної записки, першого та дpугого розділів основної частини (2 тижні);

  • визначення структури програми, розробка та реалізація складових компонентів програми (3 тижні);

  • налагодження і тестування програми (3 тижні);

  • опис практичної частини роботи (третій розділ та додатки) (1 тиждень);

  • здача роботи на перевірку, при потребі – її доопрацювання (1 тиждень);

  • захист курсової роботи (останній тиждень навчального семестру, в якому виконується курсова робота).

ДОДАТОК А

  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка