Методичні рекомендації до самостійного вивчення курсу, підготовки до семінарських занять та виконання контрольної роботи для студентів всіх спеціальностей



Сторінка1/2
Дата конвертації26.10.2016
Розмір0.77 Mb.
  1   2
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Національний авіаційний університет

РИТОРИКА

Методичні рекомендації до самостійного вивчення курсу, підготовки до семінарських занять та виконання контрольної роботи

для студентів всіх спеціальностей

Київ 2007

УДК 808.5(075.8)

ББК Ш7, Оя7

Л 838


Укладач: Т.В. Ільїна

Рецензент: А.М. Кокарева

Затверджено на засіданні науково-методично-редакційної ради Гуманітарного інституту Національного авіаційного університету «__»___________2008 року.

Риторика: Методичні рекомендації до самостійного вивчення курсу, підготовки до семінарських занять та виконання контрольної роботи для студентів всіх спеціальностей. – К.: НАУ, 2008. – с.

Методичні рекомендації підготовлені відповідно до робочої навчальної програми курсу “Риторика”. Містять питання навчальної програми, рекомендації до вивчення курсу, рекомендації щодо підготовки до семінарських занять, до написання контрольної роботи та питання для самостійної перевірки набутих знань, список літератури та глосарій.

Предназначені для студентів Інституту заочного та дистанційного навчання спеціальності 6.040200 «Соціологія» .

УДК 808.5(075.8)

ББК Ш7я7

Л 838


© Т.В.Ільїна

ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Проблема спілкування охоплює всі сторони життєдіяльності людини. Особливо ті сфери, де головним є професійне і міжособистісне спілкування, яке домінує у діяльності соціолога, психолога, журналіста, юриста, вчителя.

З одного боку, сьогодення та ринок праці потребує вид фахівця досконало володіти своєю професією. З другого, ми бажаємо бути успішним у професійній діяльності та повсякденному житті. Але чи завжди ми можемо досягти цього та чи достатньо нам професійних знань? Це запитання ми ставимо собі хоч раз у житті, хоч раз, розуміли та шкодували про недостачу комунікативної компетентності, про не ефективне спілкування з оточуючими, тобто не ефективну мисленнєво-мовленнєву діяльність.

Для повноцінної професійної комунікативної компетентності, тобто ефективної мисленнєво-мовленнєвої діяльності фахівця, важливим є не лише знання фонетико-, лексико-, граматико- та синтаксично-стилістичних особливостей конструювання знакових систем, але й розвиток комунікативних здібностей також знання які допоможуть працювати із аудиторіями різного рівня та професійної спрямованості.



Риторика – це наука успіху. Саме вона пропонує просту та переконливу формулу особистісного прояву людини через СЛОВО: етос, логос, пафос.

СЛОВО повинне:

- установлювати моральні ідеали (етос) – захищати добро та правду, об’єднувати людей, гармонізувати суспільні відношення;

- бути розумним (логос), спрямованим до істини, аргументованим, логічним;

- бути емоційним (пафос).

Як і кожну науку, риторику треба вчити, нею треба оволодівати, бажано й шляхом критичного, деструктивного і конструктивного аналізів. Основними методами вивчення в риториці давніх часів були тренування, декламації взірців і написання своїх промов за зразками. Проте не треба забувати, що риторика, можливо, як ніяка інша наука, є суто індивідуальною, особистісною. Цим вона цікава й потрібна, адже виховуємо особистість, але потребує ґрунтовної підготовки, такту, обережності, смаку, щоб чужа ідея, манера, фраза, стилістичний прийом, слово стали твоїм, не перетворились на протилежність.

Риторика – це наука текстотворча, в центрі її – закони мисленнєво-мовленнєвої переконуючої діяльності, механізми продукування усного й писемного тексту.

Предмет риторики формувався у кількох вимірах. У вертикальному вимірі – це вивчення й опис усіх видів риторичної діяльності від задуму, ідеї до породження тексту, виголошення його і релаксації. Все це є предметом п’яти розділів класичної риторики: інтенції, диспозиції, елокуції, меморії та акції. У горизонтальному вимірі – це риторика трьох основних родів промов – судових, дорадчих, епідейктичних (похвальних) – та кількох їх жанрових видів, технологія і методика підготовки та виголощення яких залежить від сфери, в якій реалізується красномовство (політичне, педагогічне, дипломатичне, сценічне тощо).

Ще в античні часи в осмисленні терміну “риторика” визначалися два підходи:

І – Платон, Сократ, Ісократ, Аристотель, Цицерон розвивали концепцію змістової риторики, де одним із головних компонентів була ідея (логос);

ІІ – школа Квінтіліана, яка розглядала риторику як мистецтво прикрашання мовлення. Звідси й отримала свій розвиток формальна, схоластична риторика, де знання предмета мовлення не було обов’язковою умовою.

Із концепції змістовної риторики, що знайшла свій розвиток у працях Ф.Прокоповича, М.Ломоносова, І.Галятовського, М.Сперанського, О.Мерзлякова та ін., одержала подальший розвиток концепція риторики як філософсько-дидактичної науки, спрямованої на формування в людині ефективної мисленнєво-мовленнєвої риторичної (переконуючої) діяльності [ММР(П)Д].

У сучасній концепції статусу риторики розглядається як наука про закони управління мисленнєво-мовленнєвою риторичною (переконуючою) діяльністю, тобто про закони, які визначають ефективність цієї діяльності (внутрішня сторона мети риторики).

Це визначення не суперечить аристотелівському тлумаченню риторики як науки, яка розвиває “здатність знаходити можливі способи переконання стосовно кожного даного предмета” (зовнішня сторона мети риторики). Якщо в останньому визначенні зафіксований результат призначення риторики, то у першому визначенні акцент зроблено на передумови, які ведуть до переконання.

Це визначення риторики не суперечить і підходові С. Гіндіна, який розуміє риторику як “науку про умови і форми ефективної комунікації”, що є, на наш погляд, однією із складових риторики.

Отже, риторика, у нашому розумінні, це - наука, її не слід ототожнювати з ораторським мистецтвом. Якщо ораторським мистецтвом може оволодіти той, у кого є схильність до цього виду творчості, то риториці можна навчити людину. Риторика - основа, база, необхідна передумова для розвитку ораторських здібностей.



Основна мета дисципліни “Риторика” полягає в розкритті сучасних концепцій, понять, методів та технологій оволодіння майстерністю ораторського мистецтва та основами ефективної комунікації Завдання вивчення навчальної дисципліни

Завдання вивчення навчальної дисципліни полягають у:

  • формуванні тактики та аргументації засобів мовлення з урахуванням законів композиції;

  • створенні психолого-педагогічних умов для публічної апробації ораторських здібностей.

В системі підготовки фахівців з соціології у вищій школі навчальна дисципліна “Риторика” традиційно посідає одне з найважливіших місць. Це зумовлено необхідністю формування у майбутніх соціологів :

  • майстерності викликати “Словом” довіру аудиторії;

  • здібностей “авторитетом слова вилікувати душу і тіло”;

  • логічної мисленнєво-мовленнєвої переконуючої діяльності для вирішення практичних професійних завдань.

Інтегровані вимоги до знань та вмінь з навчальної дисципліни

В результаті вивчення дисципліни студент повинен:



Знати:

  • періодизацію становлення риторики з найдавніших часів (Давня Греція, Давній Рим) до наших днів;

  • основні риторичні праці із спадщини Аристотеля, Платона, Цицерона, українських ораторів: Феофана Прокоповича, Григорія Сковороди;

  • закони риторики;

  • види промови;

  • структуру промови;

  • логічні, психологічні, педагогічні засади риторичної діяльності;

  • особливості і види промов.

Вміти:

  • формувати об’єкт та мету промови;

  • визначати стратегію промови і добирати відповідні тактичні та власне мовні засоби в межах конкретного виду усного вербального спілкування;

  • складати та виголошувати промову на задану тему;

  • аналізувати відповідність прослуханої промови законам риторики, ступінь її ефективності.



МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ВИВЧЕННЯ ТЕМ КУРСУ

Тема 1. ПРЕДМЕТ І ЗАВДАННЯ РИТОРИКИ ЯК НАУКИ

Мета та завдання курсу, цілі риторичної діяльності, засади та фактори, що визначають її успіх. Риторика в умовах професійної діяльності сучасного фахівця. Три компоненти (оратор - промова - аудиторія) як ядро всіх моделей вербального спілкування. Модель комунікативного кола. Характер взаємин між оратором і аудиторією як визначальний фактор усної вербальної комунікації.



Методичні рекомендації

Література: [1], [3], [10], [18], [22], [25],[26], [29], [30], [34],[41], [42], [49], [54], [55], [58], [61].
Тема 2. ЗАКОНИ РИТОРИКИ

як основа успішної риторичної діяльності: концептуальний, моделювання аудиторії, стратегічний, тактичний, мовленнєвий, ефективної комунікації, системно-аналітичний. Етапи підготовки промови: підготовчий, реалізація. Зв'язок риторики з іншими науками.



Література: [41], [42], [43], [53], [54].
Тема 3. АНТИЧНА РИТОРИКА. ДАВНЬОГРЕЦЬКА РИТОРИКА

Історичні джерела та її розвиток в умовах Античності. Джерела риторика часів Перикла (V ст. до н.е.). Діяльність софістів. Риторика в житті Сократа (469-399 рр. до н.е.): діалоги, бесіди, дискусії та «іронія». Платон (427-247 рр. до н.е.) та його Академія. Розуміння сутності риторики Платоном. Мистецтво Демосфена-оратора. Аристотель (384-322 рр. до н.е.) – видатний давньогрецький філософ-енциклопедист, автор теорії риторики. Вчення Аристотеля про місце риторики серед інших наук і мистецтв, сутності «технічних» та «нетехнічних» способів переконання.



Література: [1], [2], [3], [6], [8], [9], [14], [20], [31], [36], [41], [42], [43], [46], [54].

Тема 4. АНТИЧНА РИТОРИКА. ДАВНЬОРИМСЬКА РИТОРИКА

Тенденції елінізації давньоримської культури (ІІІ ст. до н.е.). Місце риторики й ораторки в системі освіти давнього Риму. Цицерон – давньоримський державний діяч і оратор. Аналіз його теоретичної спадщини: «Про оратора», «Брут», «Оратор». Мистецтво Цицерона-оратора. Цицерон про вимоги до оратора. Теорія римського красномовства Квінті ліана (бл. 35-96 рр. н.е.).



Література: [1], [2], [3], [6], [31], [35],[36], [41], [42],[54], [60].

Тема 5. СЛОВ'ЯНСЬКА РИТОРИКА. ІСТОРИЧНІ УМОВИ

ЇЇ ФОРМУВАННЯ. ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ

І СТАНОВЛЕННЯ

Гомілетика. Візантійські оратори Іоанн Златоуст, Василь Великий (ІV ст.). Розвиток риторики в Київській Русі. «Слово о законі і благодаті» Митрополита Іларіона (ХІ ст.) . М.В. Ломоносов (1711-1765 рр.) – видатний вчений, оратор, теоретик красномовства. «Правила высшего красноречия» Сперанського М.М. (1772-1839 рр.). Роз виток академічної риторика в Росії: Грановський Т.В. (1813-1855 рр.), Менделєєв Д.І. (1834-1907 рр.), Тімірязєв К.А. (1843-1920рр.). Розвиток судової риторики в Росії: Пороховщиков П.С., Коні О.Ф.



Література: [1], [2], [3], [5], [19], [21], [23], [24],[32], [33], [37], [38],[43], [47], [50], [51], [53], [54], [57], [59].

Тема 6. ІСТОРІЯ І ТРАДИЦІЇ УКРАЇНСЬКОЇ РИТОРИКИ.

ВНЕСОК В СВІТОВЕ ОРАТОРСЬКЕ МИСТЕЦТВО І

РИТОРИЧНУ НАУКУ

Братські школи. Полемічна література як зразок риторичної діяльності. Риторичні традиції Києво-Могилянської академії. Ф.Прокопович (1681-1736 рр.) – видатний теоретик та практик красномовства. «Духовний регламент» - його суть, значення та вплив на Петровський наказ 1724 р. «Господам сенаторам…». Філософія й риторика в житті Г. Сковороди (1722-1794 рр.). І.Франко – видатний український поет, оратор, революціонер. Промови І.Франка, М.Павлика і О.Терлецького на Львівському судовому процесі 1878 р. Сучасні тенденції розвитку риторики в Україні.



Література: : [1], [2], [3], [19], [21], [23], [24],[32], [33], [37], [38],[43], [47], [50], [51], [53], [54], [57], [59].
Тема 7. ВИДИ ОРАТОРСЬКИХ ПРОМОВ. ПОНЯТТЯ

КОМПОЗИЦІЇ ПРОМОВИ. РОБОТА НАД УСНИМ

ПУБЛІЧНИМ ВИСТУПОМ

Види і типи красномовства. Сутність і зміст суспільно-політичного красномовства, його форми: промова, доповідь, публічна лекція, політична бесіда, мітинговий виступ. Сутність і зміст академічного красномовства, його форми: наукова доповідь, наукове повідомлення, навчальна лекція та ін.. Сутність і зміст риторики, її види. Основні форми. Композиція промови: початок, вступ, головна частина, висновки, кінець промови. Робота над усним публічним виступом: факти, цитати, аргументація, спростування.



Література: [1], [12], [18], [25], [41], [42],[43], [44], [52], [53],[54], [58], [61].


Тема 8. ЛОГІЧНІ, ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ, ЕСТЕТИЧНІ ЗАСАДИ РИТОРИКИ

Закони формальної та діалектичної логіки в ораторському мистецтві. Вимоги логіки: послідовність викладу, цілеспрямованість промови, підпорядкованість всього матеріалу основної ідеї. Використання в риториці методів логічного мислення: індукції, дедукції, аналогії. Форми логічного мислення: аналіз синтез, порівняння, узагальнення. Сутність переконання, система й структура доказів, аргументи як основа доказів. Вимоги до аргументації, види аргументів в судовій риториці. Психолого-педагогічні та естетичні основи риторики. Увага та її різновиди, рівні сприйняття інформації. Емоції та мистецтво впливу на них. Особистість оратора та рівні її впливу на аудиторію.



Література: [1], [9], [13], [22], [26], [27],[29], [34], [40], [41],[42], [43], [49], [52], [54], [56].
Тема 9. ОСНОВИ ДІЛОВОЇ РИТОРИКИ

Загальні правила ділового спілкування. Саморозвиток ораторської та полемічної майстерності. Конфліктні ситуації ділового спілкування та культура їх вирішення. Переговори та стратегії їх ведення.



Література: [3], [27], [30], [34], [40], [41],[42], [43], [56], [61].
Тема 10. ВЗАЄМОДІЯ ОРАТОРА ТА АУДИТОРІЇ

Суб’єктно-об’єктні та об’єктно-суб’єктні взаємини оратора та аудиторії. Вербальні засоби забезпечення монологічної та діалогічної промови. Поняття культури мовлення та комунікативні якості мовлення: правильність, ясність, точність, чистота, багатство, образність, виразність, логічність тощо. Слухові елементи мови оратора: голос, вимова, інтонація, ритм, пауза. Ентоспецифічність вербального спілкування. Кінетичні та проксемічні засоби спілкування. Жести, міміка, поза.



Література: [1], [2], [5], [10], [17], [22],[25], [27], [30], [33], [38], [44], [49], [50], [52], [58], [60], [61].

Тема 11. СТИЛЬ І ТИП МОВЛЕННЯ

Порівняльний аналіз усного та письмового мовлення. Засоби забезпечення асоціативності і наочності мовлення. Використання прийомів новизни, персоніфікації, проблемної ситуації, співучасті, театралізації в ораторському мистецтві. Специфіка мовлення психолога. Вимоги до усного публічного виступу та критерії його оцінки.



Література: [1], [10], [11], [12], [13], [17],[22], [26], [29], [30],[33], [38], [40], [45], [54], [56], [61].

Форми організації процесу навчання

Для активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів при вивченні дисципліни «Риторика», були обрані такі навчальні технології як міні-лекція, семінарське заняття, дидактична гра.



Міні-лекція – передбачає виклад навчального матеріалу за короткий проміжок часу й характеризується значною місткістю, складністю логічних побудов, образів, доказів та узагальнень.

Семінар-дискусія – передбачає обмін думками і поглядами учасників з приводу даної теми, а також розвиває самостійне мислення, допомагає формувати погляди і переконання, вміння формулювати думки й висловлювати їх, вчить оцінювати пропозиції інших людей, критично підходити до власних поглядів. Дозволяє викладачу перевірити правильність отриманих студентом знань, вичленувати другому найбільш важливе, істотне в них, сприяє перетворенню знань у власні переконання, розсіює неясності, що могли виникнути в ході лекції або при читанні літератури. Цей вид занять допомагає студентам опанувати термінологію, вільно оперувати нею.

Виступ студента на семінарі-дискусії повинен задовольняти ряду вимог:



  • у ньому повинна бути теорія розглянутого питання, аналіз проблеми;

  • висунуті теоретичні положення повинні бути підкріплені фактами, узятими з досягнень науки і техніки, мистецтва;

  • студент повинен показати знання сучасної літератури і першоджерел.

Дидактична гра – метод імітації прийняття управлінських рішень у різноманітних ситуаціях в ігровий спосіб (програвання) за правилами, що вже вироблені або виробляються самими учасниками. Метод, який реалізується через самостійне вирішення студентами поставленої проблеми за умови недостатності потрібних знань, коли вони змушені самостійно опановувати новий зміст або шукати нові зв’язки в уже засвоєному матеріалі.

Рольова гра (інсценізація) – форма активізації навчання студентів, за якої вони задіяні в процесі інсценізацій певної виробничої ситуації в ролі безпосередніх учасників подій.

На семінарі-дискусії та при проведенні рольової гри знання студентів, отримані на лекції та в результаті самостійної роботи, здобувають осмислений і міцний зміст, відбувається розширення свідомості студента взагалі.


Семінар-дискусія.

Тема: Практичні аспекти загальної риторики

(2 години)



Питання:

1. Основна мета та завдання ораторського твору.

2. Методика та етапи підготовки промови.

3. Структура та зміст ораторського твору.



Методичні рекомендації

Підготовка промови – творчий процес. Як усяка інтелектуальна діяльність, ця підготовка – процес творчий, і кожен має право використовувати тут власну методику та розкрити свою індивідуальність. Але більшість початківців нерідко розгублюється, якщо їм доводиться звертатися зі своїм словом до широкої аудиторії.

У зв’язку з цим при розкритті питань семінарського заняття, особливу увагу треба приділити питанням:


  • яку мету ставить промовець своєю промовою;

  • які завдання вирішує у процесі підготовки та проголошення промови.

При вивченні даної теми варто розкрити поняття «асертивність», «аксіологічні начала промови». Розкрийте яку роль відіграють «емоційні моменти промови», яку роль для мовця має знання аудиторії, як враховуються знання їх бажань та сподівань, як сполучати логічне та емоційне в промові.

Пропонується акцентувати свою увагу на «алгоритмі» підготовки промови, тобто на етапах роботи над інформацією що перетворюється в майбутній виступ: вибір теми - складання плану – збирання матеріалу – запис промови – розмітка тексту знаками партитури – тренування.

Ключовими словами та поняттями останнього питання даної теми є: структурні моменти твору (вступ, або зацікавлення; основна частина: опис, оповідь, міркування; висновки, або переконання), етикетні формули; композиція: лінійна, спіральна, кільцева; когезія, ретроспекція, проспекція.
Рольова гра

Тема: Ефективність мисленнєво-мовленнєвої діяльності промовця

Мета:


  • перевірка ефективності мисленнєво-мовленнєвої діяльності учасників гри;

  • переконати їх, що мисленнєво-мовленнєва діяльність може бути ефективною тільки при умові постійного удосконалення;

  • спонукати гравців розвивати та удосконалювати найважливіші якості ефективної мисленнєво-мовленнєвої діяльності;

  • переконати їх в тому, що заняття риторикою – найбистріший та оптимальніший шлях до розвитку мисленнєво-мовленнєвої діяльності.

Час для проведення гри: 2 академ. години.

Розподіл гравців:

  • 4-5 групи гравців, кожна з яких представляє певну суспільну думку;

  • група рецензентів /по 1 гравцю від кожної групи/.


Методичні вказівки та рекомендації по організації гри:

Діяльність гравців чітко регламентується:



  • підготовка завдання – 20-25 хвилин;

  • виступи – 3-5 хвилин;

  • перерва між завданнями 5 хвилин;

  • підведення підсумків 8-10 хвилин.

До кінця гри склад груп не повинен істотно змінюватися. У кожному турі гри обираються нові мовці зі складу групи.

Кожній групі гравців пропонується тема для виступу та певний жанрово-ситуаційний різновид мови.



Необхідно визначити свою громадську позицію (спочатку окремо кожного гравця, а потім групи) з цього питання, ясно сформулювати думку та достатньо обґрунтувати її, обрати мовця та виступити перед іншими групами та рецензентами. Всі запропоновані теми учасниками розглядаються з власних позицій.

Кожна група будує свій виступ з урахуванням риторичних знань та законів управління мисленнєво-мовленнєвою діяльністю.



Рецензенти уважно вивчають завдання та розробляють критерії оцінки діяльності груп.

Наприкінці гри рецензенти роблять спільний висновок.


Методичні рекомендації

Під час гри студенти повинні використовувати знання риторичних законів, що складають основу ефективної переконливої мисленнєво-мовленнєвої діяльності, зокрема: концептуального (етапи розробки концепції), моделювання аудиторії (системне вивчення аудиторії завдяки соціально-психологічному портрету), стратегічного (розробка стратегії та на основі складників стратегії побудова тези виступу), тактичного (аргументація, послідовність дій по активізації мисленнєвої та почуттєво-емоційної діяльності аудиторії), мовленнєвого (комунікативні якості мовлення), ефективної комунікації (контакт та технологія його налагодження) і системно аналітичного (аналіз результативності міри реалізації цільової установки, співвідношення мети і одержаного результату, складові процесу самоаналізу, система принципів на яких базується аналіз діяльності інших).



Критерії ефективності мисленнєво-мовленнєвої діяльності:

Мислення:

  • самостійність;

  • самокритичність;

  • глибина;

  • широта;

  • відкритість;

  • гнучкість

Мовлення:

  • правильність;

  • виразність;

  • ясність;

  • точність;

  • стислість;

  • доречність


Питання для самоконтролю з дисципліни «Риторика»

        1. Яке значення має мова в житті суспільства та людини?

        2. Мова як основний засіб спілкування та вираз особистості.

        3. Значення риторики для обраної вами професії.

        4. Розкрийте взаємозв‘язок риторики з іншими науками.

        5. Чим відрізняється, на вашу думку, риторика від поетики?

        6. Ваше уявлення про талант і необхідність підготовки промовця. Доведіть свою думку.

        7. Назвіть специфічні особливості усної мови порівняно з писемною.

        8. Які елементи включає в себе майстерність усної мови?

        9. Дайте загальну характеристику античному суспільству. Яку роль відігравала риторика в античному суспільстві?

        10. Класифікуйте види красномовства в стародавні часи.

        11. Які концептуальні підходи до осмислення терміну “риторика” ви знаєте? Хто є їх представниками?

        12. Назвіть три мети красномовства, які були сформульовані в античному світі.

        13. Які стилі притаманні античній риториці?

        14. Пригадайте та назвіть етапи роботи над промовою.

        15. Чому середньовічна культура в Європі формувалася в лоні Церкви? Як це позначалося на розвитку риторики?

        16. Проаналізуйте з чим був пов’язаний розвиток тих чи інших видів красномовства у:

        1. ХІХ-ХХ ст.

        2. Чим обумовлено відродження у 70-90-ті рр. ХХ ст. давньої науки риторики?

        3. Коли і ким вперше були сформульовані закони риторики?

        4. Які закони риторики входять до організаційного аспекту законів управління мисленнєво-мовленнєвої переконуючої діяльності?

        5. Дайте визначення терміну “концепція”.

        6. Якого значення набуває закон моделювання аудиторії у Вашій майбутній професіональній практиці?

        7. За якими системними ознаками ми вивчаємо портрет аудиторії? Складіть портрет обраної вами групи людей.

        8. В чому полягає своєрідність риторичної науки?

        9. Дайте визначення діалогу і монологу.

        10. Назвіть десять основних форм (родів) ораторського монологу.

        11. Роздивіться уважно схеми (стор. 45-48, 53, 55, 56). Назвіть види красномовства і до яких форм (родів) вони відносяться, їх призначення та особливості.

        12. Майстрами якого виду красномовства вважаються А. Коні, М. Карабчевський?

        13. Коли зародилося вчення про види, принципи і правила діалогу (полеміки)?

        14. Назвіть три основних базових поняття теорії діалогу.

        15. Які різновиди і аспекти діалогу ви знаєте? Назвіть їх і дайте їм визначення.

        16. Які вимоги висуває сучасність до публічної діяльності лідерів? Як ці вимоги залежать від етнічної культури, представником якої є лідер?

        17. Які основні жанри красномовства подарувала світу проза Київської Русі?

        18. Яку роль відіграє слово у формуванні духовної культури особистості і суспільства взагалі?

        19. Дайте визначення публічного мовлення. У чому полягає його своєрідність?

        20. За якими якісними характеристиками розглядається публічне мовлення стосовно інтегративності риторики?

        21. Назвіть якості розумового аспекту публічного мовлення. У яких якостях виявляється книжний характер мовлення?

        22. Назвіть етапи мисленнєво-мовленнєвої публічної діяльності, з погляду концепції сучасної риторики.

        23. Назвіть п‘ять основних ораторських талантів, сформульованих Цицероном.

        24. Які напрямки включає в себе процес формування і розвитку мисленнєво-мовленнєвої діяльності оратора?

        25. Аристотель та його учні визначили фази риторичної діяльності. Назвіть їх.

        26. Що таке концепція та яка послідовність дій процесу розробки концепції?

        27. Назвіть структурні моменти твору.

        28. Дайте визначення композиції промови та які типи композиційної побудови тексту ви знаєте?

        29. Наведіть певний «алгоритм» підготовки промови.

        30. Як називається чітке усвідомлення оратором своєї позиції та прагнень.

        31. Наведіть фактори успішності теми.

        32. Розкрийте риторичне поняття “проблема”. Які критерії відбору проблем існують у процесі розробки концепції?

        33. Назвіть способи систематизації знань про предмет.

        34. За якими системними групами ознак ми вивчаємо портрет аудиторії?

        35. До якої системної групи ознак належать – стать, вік, національність, освіта, професія, склад сім‘ї?

        36. Які ознаки характеризують поведінку декількох суб‘єктів одночасно? До якої групи ознак вони належать?

        37. Дайте визначення мотиву поведінки. Охарактеризуйте три основні мотиви.

        38. Назвіть види потреб аудиторії для сприйняття інформації. Розвиток якого виду потреб виводить людину на усвідомлення основного соціологічного закону – розвитку себе не за рахунок інших, а разом з іншими.

        39. Класифікуйте за типами реакцію суб‘єкта (аудиторії), яка сприймає інформацію.

        40. Як ми оцінюємо рівень розуміння предмета мовлення при створенні психологічного портрета аудиторії.

        41. Назвіть групу ознак вивчення аудиторії, спрямованих на розкриття особливостей кожного суб‘єкта.

        42. Що являє собою стратегія і якими ознаками вона характеризується?

        43. З яких компонентів складається стратегія.

        44. Назвіть складові тактичного закону.

        45. Дайте визначення двом аспектам аргументації: гносеологічному та етичному.

        46. Які критерії відбору аргументів Ви знаєте?

        47. Від яких умов залежить ефективність аргументації?

        48. Назвіть послідовність дій яку передбачає активізація мисленнєвої та почуттєво-емоційної діяльності аудиторії.

        49. Який закон риторики дозволяє суб‘єкту знайти ефективні засоби впливу на аудиторію?

        50. Назвіть закони риторики, спрямовані на розвиток мисленнєвих здібностей людини.

        51. Які складові входять у систему комунікативних якостей мовлення. Дайте їх визначення.

        52. У чому полягає специфіка мовленнєвого закону риторики?

        53. Назвіть риторичні закони, які вступають в дію на управлінському етапі.

        54. Яку систему дій для встановлення та збереження контакту з аудиторією передбачає закон ефективної комунікації?

        55. Назвіть етапи, які включає технологія налагодження контакту на всіх етапах безпосереднього спілкування оратора та аудиторії.

        56. Дайте визначення закону, який на підсумковому етапі мисленнєво-мовленнєвої публічної діяльності передбачає аналіз якості та ефективності продукту.

        57. Які чинники свідчать про недостатню ефективність продукту мисленнєво-мовленнєвої публічної діяльності?

        58. На яких двох етапах критичної діяльності базується системно-аналітичний закон?

        59. Назвіть якості, які розвиває в людині системно-аналітичний закон.

        60. Які чинники здійснюють емоційно-інтелектуальний вплив оратора на аудиторію? Доведіть.

        61. У яких формах експресії виступає образ автора (оратора)?

        62. Що таке імпровізація? Розкрийте це поняття.

        63. Згадайте майстрів академічного красномовства, які були й майстрами імпровізації.

        64. Яку роль відіграють складання плану, написання тез?

        65. На які питання радять відповісти собі досвідчені оратори, щоб уявити механізм майбутньої промови?

        66. Розкрийте роль голосу, жестів у сприйнятті інформації аудиторією.

        67. Що називають “почерком оратора”?

        68. Назвіть види зачину (початку промови) за Цицероном.

        69. Що являє собою стиль ораторської мови?

        70. Що складає підґрунтя стильової теорії М. Ломоносова? За якими стилями, згідно з цією теорією, закріплювалася вся лексика мови?

        71. Назвіть ознаки: академічного, політичного, церемоніально-побутового, публіцистичного стилів мовлення. Наведіть приклади.

        72. Розкрийте поняття “культура мови”.

        73. Яким вимогам підпорядковується мова. Назвіть їх.

        74. Дайте визначення виразу “стилістична грамотність”.

        75. Яку роль відіграють тропи і фігури?


Методичні вказівки щодо оформлення контрольної роботи
У процесі вивчення дисципліни «риторика» кожен студент має написати одну контрольну роботу.

Контрольна робота повинна бути виконана грамотно й акуратно, текст має бути набраний на комп’ютері 14 кеглем, інтервал – 1,5. Обсяг роботи – 11-20 сторінок.

На обкладинці контрольної роботи повинні бути зазначені: тема роботи, з якої дисципліни, дані про студента: курс, спеціальність, шифр, прізвище, ім’я та по батькові; рік виконання. Див. зразок оформлення обкладинці (Додаток 1).

Послідовність викладу матеріалу повинна відповідати плану (2 стор.). Контрольна робота повинна включати передмову, теоретичний виклад питань, приклади практичної реалізації теоретичних знань, висновки. У цитатах, що наводяться, таблицях, цифрових даних повинні бути посилання на джерела. Остання сторінка повинна містити список використовуваної літератури за абеткою.

Контрольна робота повинна бути підписана студентом, що виконав її, пронумерована по-порядку від титульної до останньої сторінки.

Якість письмової роботи оцінюється, насамперед, за тим наскільки самостійно і правильно розкритий зміст і основні питання теми. Виклад матеріалу повинен бути творчим, а не компілятивним.



У випадку, якщо контрольна робота не буде зарахована, студент повинен виправити помилки (у разі незначної кількості) або написати нову з урахуванням зроблених рецензентом зауважень і подати її знову.

  1   2


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка