Медична термінологія у циклі оповідань «Записки юного лікаря» М. Булгакова



Скачати 50.29 Kb.
Дата конвертації22.05.2020
Розмір50.29 Kb.
Міністерство освіти і науки України

Сумський державний університет

Медичний інститут

Медична термінологія у циклі оповідань «Записки юного лікаря» М. Булгакова

Виконала: студентка групи МЦ.м-801

Жукова Ксенія Олегівна

Перевірила: доцент кафедри журналістики та філології

Кулішенко Л.А.

Суми 2018


Зміст


Вступ 3

1.Аналіз тексту оповідань М.А. Булгакова «Записки юного лікаря» 5

3.Клінічна термінологія 7

4.Назви фахівців. 8

5. Назви медичних інструментів. 9

6. Власне клінічні терміни. 10

Висновок 13

Список використаних джерел та літератури 14





Вступ


Актуальність дослідження визначається важливістю застосування медичної лексики у сучасному світі. Широке використання медичних термінів зумовлене важливим місцем, яке посідає медицина у системі інших галузей наук.

Особливе відношення у цьому питанні займає цикл оповідань М.А.Булгакова «Записки юного лікаря» [1] Більшість дослідників розглядають цей твір перш за все, як автобіографічний текст, що оповідає про професійну кар'єру Булгакова-лікаря. Вищу медичну освіту й спеціальність дитячого лікаря письменник отримав в Києві, де закінчив медичний факультет університету святого Володимира. У зв'язку з Першою свутовою війною Булгаков закінчив курс навесні 1916 року і добровільно вступив до госпіталю Червоного Хреста, з яким побував в прифронтових районах. Там він і отримав свій перший лікарський досвід у військовій медицині. На весні 1916 року молодий лікар, як і інші випускники, був відкликаний з фронту для заміщення вакансій в земських лікарнях. Булгаков був направлений до Смоленської губернії, де розпочалась його служба в далекому селі Нікольське Сичовського повіту.

Через рік, у зв'язку з переведенням в Вязьму, Сичовська земська управа видала Булгакову посвідчення з розгорнотою характеристикою його роботи в Нікольському: «…З 29-го вересня 1916 і до 18 вересня цього 1917 року перебував на службі Сичевського земства на посаді Лікаря, завідував Микільською земською лікарнею, за який час зарекомендував себе енергійним і невтомним працівником на земському терені. За наявними в Управі відомостями, в Нікольській дільниці за зачначений час 211 чол. скористувалися стаціонарним лікуванням, а всього амбулаторних прийомів було 15361.Оперативна діяльність лікаря М.А.Булгакова за час його перебування в Микільській земській лікарні висловилася в наступному: було проведено операцій- ампутація стегна 1, ампутація пальців ніг 3, вишкрібання матки 18, обрізання крайньої плоті 4, поворот на ніжку 3, ручне видалення посліду 1, видалення атероми і ліпоми 2, проведення трахеотомії 1; крім того, проводилося: зашивання ран, розтин абсцесів і гнійних атером, проколи живота 2, вправлення вивихів, видалення уламків ребер під хлороформним наркозом після вогнепального поранення»[5]

В основу «Записок юного лікаря» занесені ті яскраві враження, які початківець отримав за час роботи в маленькій сільській лікарні.

У структурі циклу важливе місце займають медичні терміни, докладне вивчення яких дозволяє зміцнити медичну терміносистему та сприяти розширенню знань про науку.

У роботі подано поділ медичної термінології на групи(анатомічні, клінічні та фармацевтичні терміни), статистичний аналіз, значення та походження клінічної термінології

Метою даного дослідження є вивчення та проведення аналізу медичних термінів в  циклі оповідань М.А.Булгакова «Записки юного лікаря»

Досягнення мети передбачає виконання таких завдань:

–   виокремити терміни медичної терміносистеми,провести статистичний аналіз;

–   класифікувати терміноелементи клінічної термінології за значенням, визначити походження .



  1. Аналіз тексту оповідань М.А. Булгакова «Записки юного лікаря»


На підставі проведеного дослідження зібрано 121 терміноелемент.

Визначено наступні групи термінів:

1.Анатомічні терміни(м'яз, нерв, щелепа, альвеола,зіниці,судини,гомілка,ребро,череп, стегно,мозок,трахея, нога та ін.)

2.Клінічні терміни(параліч, фельдшер, кикіть, аптека, терапія, трахеотомія,ампутіція, операція, запалення легень, звих, немовля та ін.)

3.Фармацевтичні терміни(камфора, блювотний корінь, морфін,валеріяна, сальварсан, сода та ін.)

За допомогою статистичного аналізу було визначено найчисельнішу групу термінів: клінічні терміни - 69 найменувань, анатомічні і фармацевтичні по 26 найменувань. [мал.1]

У відсотках це складатиме:

-клінічні терміни 57%

-анатомічні терміни 21,5%

-фармацевтичні терміни 21,5%

Для систематизації, клінічні терміни були поділені на підгрупи:

1.назви фахівців(акушерка, фельдшер, хірург, венеролог та ін.)

2. назви медичних інструментів (зонд, ніж, ножиці, гачки, гіпс, стетоскоп та ін.)

3.власне клінічні терміни(параліч, гнійний апендицит, дифтерійний круп, ампутація, сифіліс, рак стравоходу)



[Мал.1]

3.Клінічна термінологія


Один із найбільших розділів медичної термінології — клінічна термінологія. Вона поєднує назви хвороб, галузей медичної науки, симптомів, синдромів, функціональних реакцій, рефлексів, морфологічних порушень і методів досліджень. На відміну від анатомічної термінології, яка оперує в основному латинською лексикою, основу клінічної складають слова грецького походження. Поряд зі словами суто грецького чи латинського походження в клінічній термінології зустрічаються терміни-гібриди, утворені одночасно від грецьких і латинських компонентів.

Наприклад: dysfunctio, ōnis f — порушення функції (dys- — префікс грецького походження зі значенням «порушення, розлад»; functio, ōnis f — латинський іменник зі значенням «виконання, здійснення, функція»). Окремі клінічні терміни можуть бути перекладені українською мовою, як наприклад, subacutus, a, um — підгострий, але частіше вони транслітеруються: syndromum, i n — синдром. Можливе також паралельне використання як перекладених, так і транслітерованих термінів. Наприклад, transplantatio, ōnis f — трансплантація або пересадка. Більшість клінічних термінів — інтернаціональна.

Розглянемо основні підгрупи клінічних термінів, що були виділені з тексту.


4.Назви фахівців.


«Фельдшера звали Дем’ян Лукич, акушерок-Пелагея Іванівна та Анна Миколаївна» [1,с.5]

1.ФЕЛЬДШЕР (нім. Feldscher)- особа з середньою медичною освітою; помічник лікаря в лікувальних закладах.

Слово «фельдшер» походить від слова «фельд» нім. Feld - поле, і спочатку «фельдшер» це «польовий цирульник, хірург» , пізніше «польовий (лікар)». Так в середні століття в Німеччині називали військового лікаря, який лікував поранених в польових умовах.

2.АКУШЕРКА (фр. accoucher – допомагати при пологах)- жінка з середньою медичною освітою, що має право самостійно подавати медичну допомогу при пологах.

«-Доктор такий-то.» [1,с.5]

3.ДОКТОР (від лат. doctor, «вчитель») розм. Те самещо лікар

Суфікс –ōr вказує на дійову особу або предмет, що виконує дію.docere «вчити»[3,с.24]

«Вкладайся спати, злощасний ескулап.» [1,с.7]

4. ЕСКУЛАП (лат. Aesculapius) жарт., заст. Лікармедик.

Ескулап, а точніше Ескулапій-давньоримський аналог Асклепія, давньогрецького бога лікарського мистецтва.

«Я, власне, венеролог. Радий, що ви приїхали» [1,с.25]

5. ВЕНЕРОЛОГ( лат. Venus, родовий відмінок Veneris - Венера, у древніх римлян богиня любові) Лікарякий лікує венеричні хворобифахівець з венерології.




5. Назви медичних інструментів.


«Одягання було непросте:брюки і блуза, валянки, понад блузи шкіряна куртка, потім пальто, а зверху бараняча шуба,шапка, сумка, в ній кофеїн, камфора, морфій, ножиці,адреналін, торзионні пінцети, стерильний,матеріал, шприц, зонд, щипці, цигарки, сірники, годинники, стетоскоп» [1,c.24]

1. ПІНЦЕТ (від фр. Pincette - щипчики) - інструмент, пристосування для маніпуляції невеликими предметами, які неможливо, незручно, або небажано або небезпечно брати незахищеними руками.

2. ЩИПЦІІ- інструмент, який складається з двох з'єднаних на шарнірі стержнів і використовується для затискування, захоплювання, розколювання, виривання чого-небудь

3. НОЖИЦІ Інструмент для різання, стриження, що складається з двох навхрест з'єднаних ножів з ручками у вигляді кілець.

4. ЗОНД Медичний інструмент у вигляді металевої палички або гумової трубки, що вводиться у порожнини і канали тіла з діагностичною, лікувальною метою чи як розширювач.

5. СТЕТОСКОП (грец. στήθος - «груди» і σκοπέω - «дивлюся») Медичний інструмент у вигляді трубки для вислуховування серця і легенів.

«Фельдшер почав витирати кров тампонами, але вона не закінчувалася» [1,c.20]

6. ТАМПОН (від франц. tampon «пробка») Шматочок стерильної марлі чи вати, що його вкладають у рану або якусь порожнину організму, щоб спинити кровотечу, ввібрати гній.

«Потім безпорадно і гидливо покрутив у руках скляний шпатель, за допомогою якого я оглядав горло пацієнта»

7. ШПАТЕЛЬ (нім. Spatel лопатка) Інструмент у вигляді лопаточки, який вживається в медичній практиці (для огляду горла, в хірургічних операціях і т. ін. ).


6. Власне клінічні терміни.


«Мої пальці були не спроможні ухопити будь-що, і знову мені, начиненому різними знаннями з цікавих медичних книжок, згадалася хвороба-параліч»

1. ПАРАЛІЧ (грец. παράλυσις «розслаблення») Хвороба, що позбавляє який-небудь орган або органи здатності нормально діяти (робити рухи, розмовляти і т. ін.)

«А терапія!Нашкірні чудові атласи!» [1,c.6]

2. ТЕРАПІЯ (греч.therapeia,турбота, догляд, лікування) Лікування внутрішніх хвороб лікарськими засобами або фізичними методами (без хірургічного втручання)

« А коли назначена трахеотомія?» [1,c.6]

3. ТРАХЕОТОМІЯ(Лат. Tracheostomia, від грец. Τραχεῖα - дихальне горло і στóμα - отвір, прохід)Хірургічний розтин трахеї з наступним уведенням до неї спеціальної трубки для відновлення дихання.

«Все світлішало в мозку, і раптом без всяких підручників, без порад, без допомоги я зрозумів - впевненість, що зрозумів, була залізною, - що зараз мені доведеться в перший раз в житті на гаснучій людині робити ампутацію.» [1,c.9]

4. АМПУТАЦІЯ(лат. amputatio)Хірургічна операція, під час якої вирізують (повністю або частково) той чи інший орган, відтинають кінцівку.

Суфікс –io дія або результат дії (у клінічних та анатомІчних термінах)[3,c.24]

«Що ж, рано чи пізно це мало трапитися. Не все ж життя ларингіти та катари шлунка» [1,c.11]

5.ЛАРИНГІТ(лат.laryngitis-гортань)- запалення слизових оболонок гортані, пов'язане часто з застудою, але також з іншими факторами — вірусами, бактеріями, деякими респіраторними токсичними речовинами, алергією тощо.

«…поворот завжди був небезпечною операцією для матері…»

6. ОПЕРАЦІЯ(лат. operatio «дія»)Хірургічне втручання з лікувальною метою при деяких захворюваннях або пораненнях.

«-Ось що,голубчику,-говорив я, постукуючи по широким теплим грудям, у вас-малярія» [1,c.34]

7. МАЛЯРІЯ (итал. mala aria — «погане повітря») Гостра заразна хвороба, що супроводжується виснажливими приступами гарячки; болотна (переміжна) пропасниця.

«Кесарів розтин робити не стану, це вірно» [1,c.41]

8. КЕСАРІВ РОЗТИН (лат. sectio Caesarea) — розтин черевної порожнини та матки жінок й тварин, що здійснюється для вийняття плоду під час ненормальних пологів

За римськими законами (Lex Regia, а пізніше і Lex Caesarean) 8 ст. до Р. Х., у випадку смерті жінки при пологах слід було вийняти з неї дитину. Припускають, що така практика почалася з релігійної вимоги не ховати мертву жінку вагітною. Легенда про те, що таким чином народився Юлій Цезар є неправдивою

«На сифіліс я наштовхнувся раптово» [1,c.44]

9. СИФІЛІС (заст.Lues) Інфекційна венерична хвороба, збудником якої є особливий мікроорганізм - бліда спірохета.

У поемі Джироламо Фракасторо описав в міфологічному стилі історію простого свинопаса на ім'я Cіфіл (ім'я походить від латинського слова «sus», що означає «свиня», і від давньогрецького слова «φίλος» - «любити»), який настільки «знахабнів», що став стверджувати, ніби земні правителі є багатшими скотовладельцамі, ніж боги. Саме за це боги Олімпу «обдарували» Сіфіла важким захворюванням, лікування якого в ті часи було неможливим. Таким чином «хвороба різних національностей» придбала конкретну назву. Варто відзначити, що сифіліс ще називають «люес» (від латинського слова «lues», що означає «зараза»).




Висновок


Дослідження циклу оповідань «Записки юного лікаря» М.А.Булгакова дозволило визначити групи використовуваних термінів медичної терміносистеми, встановити відсоткове співвідношення, що відображає частотність використання термінологічної одиниці.

Відповідно до поставлених завдань було визначено походження та значення клінічних термінів у творі. За значенням клінічні терміни були поділені на підгрупи, тому що від розуміння значення та властивостей терміна залежить правильность його вживання у фахових текстах.






Список використаних джерел та літератури


  1. Булгаков М. А. Записки юного лікаря // Булгаков М. А. Зібрання творів: в 5 т. / М. А. Булгаков. М.: Худож. лит., 1990. - Т. 1. - С. 71-146;

  2. Медичний російсько-український словник/Відтворене видання 1928 року/П.Й.Горецький/ Київ 2018

  3. Є. І. Світлична, В. І. Базарова, Л,Г.Жук/КЛІНІЧНАТЕРМІНОЛОГІЯ/Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів ІІІ–IV рівнів акредитації С.24

  4. https://uk.wikipedia.org

  5. Панаева Е. В. Роль медицини в літературній діяльності М. А. Булгакова // М.: МГОУ, 2004. - С.629-631


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка