Мазурець Ілона 5 курс 7група



Скачати 18.58 Kb.
Дата конвертації08.05.2020
Розмір18.58 Kb.
Мазурець Ілона 5 курс 7група

Тема 14


  1. Сучасні методи діагностики анкілозів СНЩС. Клініка, методи лікування та можливі ускладнення.

До методів діагностики відносимо функціональну рентгенограму яку виконують у різних положеннях нижньої щелепи. Також використовують панорамну зонографію у боковій проекції на апараті ОП-6 “Зонарк”. При цьому на одному знімку відображені суглоби з обох сторін в кожному з положень.Магнітно-резонансна томографія дозволяє побачити внутрішньосуглобовий диск, зв’язки і капсулу суглоба.

Клініка:


Анкілоз повна чи часткова нерухомість суглоба внаслідок зрощення суглобових поверхонь. При анкілозі між поверхнями суглоба виникає фіброзна, хрящова або кісткова спайка, що заповнює порожнину суглоба (цілком або частково). Характеризується відсутністю або дуже обмеженим ступенем відкривання рота, відсутністю суглобової щілини на рентгенограмі внаслідок зрощення суглобових поверхонь. Може бути вродженим і набутим.

Методи лікування:

Фізіотерапевтичні методи (фонофорез, ультразвук), розсмоктуючі медикаментозні засоби (розчин йодиду калію, лідазу, гиалуронідазу, гідрокортизон). Іноді хворому всередину суглобу шляхом ін'єкції вводять по 25 мг. гідрокортизону 2 рази на тиждень, всього 5-6 ін'єкцій. Під впливом гідрокортизону розсмоктуються фіброзні спайки всередині суглобу. Лікують хірургічним методом. Екзартикуляція головки нижньої щелепи, всього виросткового відростка або виросткового і вінцевого відростків разом з розташованою нижче ділянкою гілки щелепи і подальша їх заміна ауто-, алло- або ксеногенним кістковим або костково-хрящовим трансплантатом, металевим, металокерамічним або другим експлантатом. Остеотомія по лінії колишньої порожнини суглобу або в зоні верхньої третини гілки нижньої щелепи з подальшим моделюванням головки нижньої щелепи і покриттям її ковпачком-прокладкою. Розтин або розрив рубців, утворених всередині суглобової капсули, низведення виросткового відростка вниз.


  1. Етіопатогенез контрактур. Клінічні прояви рубцевої контрактури, методи лікування.

Контрактура виникає на грунті змін в шкірі, в підшкірній клітковині, що оточує суглоб, в жувальних м'язах, у фасції, в нервових волокнах травматичного або запального походження. Контрактури на фоні тривалої адинамії головки нижньої щелепи. Запальна контрактура виникає при безпосередньому і рефлекторному подразненні апаратів, пов'язаних з іннервацією жувальних м'язів. Рубцева контрактура виникає внаслідок рубцевих змін тканин. Це відбувається при виразково-некротичних процесах в порожнині рота, хронічних специфічних процесах, термічних і хімічних опіках, травмі. Клініка рубцевої контрактури характеризується зведенням щелеп I, II, III ступеню. Лікування рубцевих контрактур може бути консервативним, із застосуванням парафіну, пірогеналу, тканинній терапії за С.П. Філатовим, лідази, репідази, гідрокортизону, вакуум-терапії, ультразвука, гелійнеонового лазера. Хірургічне лікування полягає в розтині рубців, видаленні рубцевої тканини і заміщенні її іншою тканиною.
3. Класифікація вивихів. Клініка передніх вивихів нижньої щелепи. Клініка задніх вивихів нижньої щелепи.

Класифікують на: передні (головка зміщена вперед) і задні (головка зміщена назад), одно- і двосторонні.

Клініка передніх вивихів Клініка. При двосторонньому вивиху хворі не можуть озвучити скарги, обличчя змінена внаслідок подовження його нижньої третини і зсуву підборіддя. З рота рясно виділяється слина так як змикати губи важко, а інколи неможливо, язик сухої консистенції. Власне жувальні м'язи напружені. Тканини попереду козелка вуха зліва і справа западають, а під виличною дугою пальпуються головки виросткових відростків, що змістилися. Прикус відкритий, оскільки контактують лише останні великі корінні зуби. При односторонньому вивиху підборіддя з центральними різцями і вуздечкою нижньої губи зміщується в здорову сторону; рот при цьому напіввідкритий, змикати губи вдається. Рухи нижньої щелепи можливі тільки вниз, при цьому рот ще більше відкривається. Зпереду козелка вуха відмічається западання, а під виличною дугою зпереду суглобового горбика скроневої кістки – вип’ячування за рахунок зміщення головки нижньої щелепи в підвискову ямку. Задний край гілки щелепи набуває косий напрямок, кут щелепи зближений з соскоподібним відростком скроневої кістки.

Клініка задніх вивихів характеризуються зведення щелеп, неможливістю відкривання рота, зміщенням підборіддя дозаду, порушенням контакту між молярами-антагоністами внаслідок того, що нижні різці впираються в слизову оболонку твердого піднебіння, кровотечею з зовнішнього вуха. При макроглоссії задний вивих може привести до западання язика і утрудненню дихання.


4. Порядок надання допомоги хворим з вивихами (переднім, заднім). Прогноз та ускладнення свіжих і застарілих вивихів.

Надання допомоги при передньому вивиху обгорнути великі пальці обох рук марлевими серветкам помістити їх на жувальні поверхні нижніх великих корінних зубів (за відсутності їх - на альвеолярні відростки), а рештою захоплює нижню щелепу знизу. Головка нижньої щелепи, що вправляється, повинна пройти шлях: вниз, назад і доверху. Великими пальцями обережно і поступово чинить помірний тиск вниз а рештою в гору ( на підборіддя), поступово збільшуючи зусилля. Через деякий час слід підтягти підборіддя вгору, одночасно відтискаючи задній відділ щелепи вниз. Після вправляння вивиху хворому слід накласти підборідну пращу на 3-5 днів, рекомендувати прийом м'ягкої їжі і заборонити відкривати широко рот протягом 7-10 днів. Прогноз і ускладнення свіжих передніх вивихів. Якщо вправлення в найближчу годину після вивиху ускладнень не спостерігається. Лише в деяких випадках тривалий час відмічається біль при жуванні. Прогноз і ускладнення застарілих передніх вивихів сприятливий. Можливий розвиток контрактури нижньої щелепи.



При задньому вивиху великі пальці рук вводимо в присінок рота і розташовує між вестибулярною поверхнею альвеолярного відростка нижньої щелепи і косою лінією у останнього великого корінного зуба. Рештою пальців, як і при вправленні переднього вивиху, охоплюють тіло нижньої щелепи. Великими пальцями зміщують нижню щелепу вниз, а останніми переміщають її допереду. Це дозволяє встановити головку в правильне положення. Накладають пращу підборіддя на 2-3,5 тижні.

Ускладненнями гострого вивиху найчастіше являются рецидиви і хронічні вивихи. Прогноз гострого вивиху благополучний, поскільки діагностувати і усувати його в більшості хворих легко.

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка