«лінгвістична експертиза» однієї ініціативної лінгвістичної експертизи



Скачати 33.09 Kb.
Дата конвертації15.12.2016
Розмір33.09 Kb.
«ЛІНГВІСТИЧНА ЕКСПЕРТИЗА» ОДНІЄЇ ІНІЦІАТИВНОЇ ЛІНГВІСТИЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ

(ДО ПИТАННЯ ПРО ПРАВОМІРНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ ТЕРМІНА)


Космеда Тетяна Анатоліївна
Львівський державний університет внутрішніх справ

кафедра філософії і політології

Львів, Україна

tkosmeda@ukr.net
У доповіді йдеться про доречність вживання терміна «лінгвістична експертиза» (ЛЕ) та правил її здійснення з огляду на сучасну теорію лінгвістичних експертиз.

Роздуми авторки є відповідною рефлексією на статтю І. Фаріон «Слова як свідки правди», що має підзаголовок «Лінгвістична експертиза етнонімів «жид» і «москаль» [див.: Універсум від 12.02.2006 – далі скор.: Унів.]. Як зауважує названа дослідниця, «за об’єкт лінгвістичної експертизи взято повний текст усного виступу народного депутата України Олега Тягнибока 17 липня 2004 року на горі Яворина Волинського району Івано-Франківської області з нагоди вшанування пам’яті загиблих вояків УПА» [Унів.]. Об’єкт ЛЕ названо чітко. Не викликає заперечень і можливість обрання для ЛЕ конкретних текстів – у нашому разі мітингового дискурсу, оскільки ЛЕ проектується на «продукт мовленнєвої спроможності людини, що використовується в комунікації між людьми і у суспільній комунікації між політичними суб’єктами» [1, с. 12].

З викладеного І. Фаріон бачимо, що є підстави надати відповідну ЛЕ, оскільки, на її думку, має місце неправильне тлумачення, що завдає шкоди іміджу політика, «офіційна преса і телебачення подали лише тенденційний монтаж чотирьох логічно не поєднаних між собою цитат, що насправді вилучені з послідовно структурованого тексту мітингової промови» [Унів.]. Отже, за формальним параметром – це ініціативна ЛЕ, некомісійний висновок фахівця-лінгвіста щодо фрагментів запису усного мовлення, репрезентованого у цілісному дискурсі, неправильно потрактованого і оціненого представниками ЗМІ без урахування наявного суцільного дискурсу: йдеться про спростування наклепу (інституційна підстава). Звичайно, бажано, щоб подібні експертизи здійснювали незалежні фахівці, а не представники тієї ж партії, яку репрезентує творець об’єкту ЛЕ (І. Фаріон однопартієць О. Тягнибока, а тому виступати у ролі одноосібного експерта щодо зазначеної промови є дещо некоректно). Інша справа, якщо б названа стаття не претендувала на статус лінгвістичної експертизи. Очевидно, йдеться про метафоричне використання зазначеного терміна.

Експерт ставить перед собою конкретне завдання – довести, що етноніми «жид» і «москаль», ужиті у тексті промови, не містять образи. Для цього здійснюється історико-етимологічний екскурс стосовно зазначених лексем, як номінує експерт механізм своєї аргументації. Треба сказати, що історична довідка, яку наводить І. Фаріон підготовлена фахово, компетентно, залучено низку лексикографічних і культурологічних джерел. Це глибокий лінгвістичний аналіз семантики окремих слів, але лінгвістичною експертизою наведений текст назвати не можна, оскільки ЛЕ стосується конкретного дискурсу у межах хронотопу: («тут» і тепер»), а тому історія розвитку семантики слів не може вважатися аргументованим доказом того, що у конкретному дискурсі не порушено, як мінімум, етикетних норм, оскільки під час здійснення ЛЕ вимагається аналіз не лише у фокусі лексичної і лінгвістичної семантики, але передусім лінгвістичної прагматики з огляду на такі важливі мовленнєві категорії, як ствердження, оцінка і заклик, а оскілки оцінка поняття історично змінне, відносне, то, по-перше, й лексикографічні і культурологічні джерела слід використовувати сучасні, що відображають мовну свідомість носіїв української мови кінця ХХ – поч. ХХ1 ст., а по-друге, важливою є синтагматика, оточення слів, прагматика яких аналізується. Отже, під час здійснення ЛЕ необхідно спиратися на усі три гілки філософії мови – семантику, синтактику і прагматику (теорію мовленнєвих актів, мовленнєвого впливу, аргументації), що й дасть змогу під час здійснення подібної експертизи робити аргументовані, точні і достовірні висновки.

Усе зазначене засвідчує, що лінгвістична експертиза в Україні потребує теоретичного опису її статусу, метамови, методики, принципів реалізації і под., необхідні й напрацювання щодо зразків різних типів ЛЕ, що, очевидно, можна вважати пріоритетним завданням сучасної прикладної лінгвістики.

Зважаючи на загальноприйняту концепцію функціонування термінів, нагадаємо, що їх потрібно використовувати коректно і точно, особливо це важливо у сучасному мовознавстві, коли простежується тенденція до реалізації «мовної катастрофи», або «тиранії мови» [Див. 2], що описана у теорії сучасної лінгвофілософії.

ЛІТЕРАТУРА

1. Баранов А. Н. Лингвистическая экспертиза текста : теория и практика : учеб пособ. / А. Н. Баранов. – М. : Флинта : Наука, 2007. – 592 с.



2. Космеда Т. А. Проблема метамови словникових дефініцій у світлі лінгвофілософської теорії мовної катастрофи / Т. А. Космеда // Українська термінологія і сучасність : зб. наук. пр. – Вип. YІІІ – К. : КНЕУ, 2009. – С.268-272.


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка