Львівський національний медичний університет імені данила галицького



Сторінка6/14
Дата конвертації11.05.2016
Розмір3.09 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   14

Література: (навчальна, наукова, методична)

Навчальна

  1. Балаболкин М.И., Клебанова Е.М., Креминская В.М. Дифференциальная диагностика и лечение эндокринных заболеваний (руководство). – М.: Медицина, 2002. – 752 с.: ил.

  2. Гарднер Д., Шобек Д. Базисная и клиническая эндокринология. Книга 1 / Пер. с англ. В. И. Кандрора, Е. Г. Старостиной, И. А. Иловайской – М.: Бином, 2013. – 463 с.

  3. Гарднер Д., Шобек Д. Базисная и клиническая эндокринология. Книга 2 / Пер. с англ. В. И. Кандрора, Е. Г. Старостиной, И. А. Иловайской – М.: Бином, 2010. – 696 с.

  4. Дедов И.И., Мельниченко Г.А., Фадеев В.В. Эндокринология. Учебник. – 2-е узд. – М.: Медиа, 2009. – 432 с.

  5. Ендокринологія: підручник / За ред. А.С. Єфімова. – К.: Вища шк., 2004. – 494 с.

  6. Ендокринологія. Підручник для студентів вищих мед. навч. закладів / За ред. П.М. Боднара. – Вінниця: Нова Книга, 2010. – 464 с.

  7. Ендокринологія: навч. посібник для студ. ВМНЗ / за ред. П.М. Боднара. – Вінниця: Нова Книга, 2012. – 360 с.

  8. Интенсивная и неотложная терапия в эндокринологии: Руководство / Богданович В.Л. – М.: Медицинская книга, 2000. – с.139.

  9. Клиническая эндокринология. Руководство / Под ред. Н. Т. Старковой. – 3-е изд., перераб. и доп. – СПб.: Питер, 2002. – 576 с. 

  10. Эндокринология: Учебник для медицинских вузов / Я.В. Благосклонная [и др.] – СПб.: СпецЛит, 2004 – 398 с.: ил.

  11. Рациональная фармакотерапия заболеваний эндокринной системы и нарушений обмена веществ / ПОД общ. Ред.. И.И. Дедова, Г.А. Мельниченко. – М.: Литтерра, 2006. – 628 с.

  12. Endokrynologia ogólna i kliniczna / Pod. red. F.S. Greenspana, D.G. Gardnera. – Lublin: CZELEJ, 2004. – 955s.


Методична:

  1. Довідник лікаря-ендокринолога / За ред. М.Д.Тронька. – Вид. 3-є, переробл. і доповн. – К.: Здоров’я України, 2010. – 480 с.

  2. Казаков А.В., Кравчун Н.А., Ильина И.М. и др.. Словарь-справочник ендокринолога. – Харьков: «С.А.М.», 2009. – 682 с.

  3. Невідкладні стани в ендокринології: навч.-метод.посіб./ [М.В.Власенко, А.В.Паламарчук, В.С. Вернигородський та ін. ] – К.: РВХ «Ферзь», 2010. – 104 с.

  4. Невідкладні стани в ендокринології: навчальний посібник. 2-е видання, перероблене та доповнене / за ред. проф. О.О.Сергієнка. – Львів, 2010. – 93 с.

  5. Малая энциклопедия врача-эндокринолога / Под ред. А. С. Ефимова. — 1-е изд. — К.: Медкнига, ДСГ Лтд, Киев, 2007. – 360 с. 

  6. Протоколи надання медичної допомоги хворим із патологією ендокринної системи (Затверджено Вченою радою Українського науково-практичного центру ендокринної хірургії, трансплантації органів і тканин МОЗ України, від 05.09.2011, протокол № 124). – Київ – 2011. – 110 с.

  7. Сидорова И.С., Макаров И.О., Боровкова Е.И. Беременность и эндокринная патология. – 2-е изд. – М.: Практическая медицина, 2009. – 144 с.

  8. Швед М.І., Пасєчко Н.В., Мартинюк Л.П. та ін.. Клінічна ендокринологія в схемах і таблицях. – Тернопіль: ТДМУ «Укрмедкнига», 2006. – 344 с.


Наукова:

  1. 100 избраных лекций по эндокринологии / под ред. Ю.И. Караченцева, А.В. Казакова, Н.А. Кравчуна, И.М. Ильиной. – Харьков: «С.А.М.», 2009. – 948 с.

  2. Панькив В.И. Первичная недостаточность коры надпочечников // Международный эндокринологический журнал, 2013. – № 3 (51). – С.110-118.

Методична розробка практичного заняття для лікарів-слухачів ФПДО з дисципліни передатестаційний цикл зі спеціальності Дитяча ендокринологія
1. Тема заняття №12: ОСОБЛИВОСТІ КЛІНІКИ, ДІАГНОСТИКИ ТА ЛІКУВАННЯ ЦУКРОВОГО ДІАБЕТУ 1 ТИПУ В ДИТЯЧОМУ ТА ПІДЛІТКОВОМУ ВІЦІ


  1. Актуальність теми: За даними ВООЗ захворюваність на ЦД у розвинутих країнах світу становить 5-7%. Захворюваність на ЦД щороку зростає. В Україні зареєстровано більше 2 млн. пацієнтів. ЦД 1 типу складає 10-15% від загальної кількості пацієнтів. На цукровий діабет 1-го типу хворіють діти, підлітки та молоді люди. Своєчасна діагностика та адекватне лікування допомагає зберегти якість життя та працездатність таких пацієнтів.




  1. Мета заняття: (у відповідності рівнів засвоєння 1, 2, 3, 4)

До уваги

Засвоєння теоретичного навчального матеріалу = 1

Формування вмінь = 2

Вироблення навичок = 3

Проведення науково-дослідної роботи з теми = 4




    1. навчальнаудосконалити теоретичні і практичні знання слухачів-ендокринологів з питань патогенезу, діагностики, клініки та лікування ЦД 1 типу.

    2. професійно орієнтована – вміти здійснити діагностику ЦД 1 типу і вибрати оптимальний метод лікування.

    3. виховна – сформувати почуття відповідальності за своєчасність та обгрунтованість клінічного діагнозу і результати лікування у конкретного пацієнта.




  1. Обладнання: схеми, таблиці, прозірки, фолії, історії хвороб та амбулаторні карти тематичних хворих.




  1. План і організаційна структура заняття:

тривалість заняття – 2 навчальних години, з них:

    1. Підготовчий етап (організація заняття, учбові завдання, визначення вхідного рівня знань) - 25 хв.

    2. Основний етап (формування професійних знань, вмінь та навичок) - 45 хв.

    3. Заключний етап (контроль і корекція професійних знань, вмінь та навичок, контроль вихідного рівня знань, проведення підсумків заняття, домашнє завдання) - 20 хв.




  1. Зміст теми заняття:

    1. Навчальні питання:

      1. Особливості патогенезу при ЦД 1 типу.

У хворих на ЦД типу 1 є абсолютна недостатність інсуліну. Виділяють шість стадій розвитку ЦД 1 типу:

  • Генетична схильність.

  • Ініціація активних аутоімунних процесів різними агентами.

  • Стадія активних аутоімунологічних процесів, в яких беруть участь лімфоцити, макрофаги, в наслідок чого утворюються аутоантитіла до антигенів β-клітин, інсуліну, розвивається аутоімунний інсуліт.

  • Прогресивне зниження 1 фази секреції інсуліну. При цьому рівень глікемії залишається нормальним.

  • Клінічна маніфестація ЦД.

  • Повна деструкція β-клітин із відсутністю секреції інсуліну із типовою клінічною симптоматикою ЦД і необхідністю замісної терапії інсуліном.

      1. Клініка ЦД 1-го типу.

Для ЦД 1 типу у дитячому та підлітковому віці характерна сезонність захворюваності (пік захворюваності – осінньо-зимовий період). Для цього типу діабету характерним є швидкий початок із схильністю до кетоацидозу. Різко виражені клінічні прояви (спрага, поліурія, похудіння та ін.). Ожиріння, як правило, відсутнє.

      1. Діагностика ЦД 1-го типу.

Діагноз, який можна запідозрити на основі клінічних ознак, базується на результатах визначення рівня глюкози крові. Також важливе значення мають рівні глікозильованого гемоглобіну, вмісту глюкози у сечі, наявності кетонових тіл у крові та сечі, знижений вміст С-пептиду та інсулінопенія.

      1. Лікування ЦД 1-го типу.

Успіх лікування залежить від здатності пацієнта та його батьків правильно розуміти своє захворювання і регулярно виконувати рекомендації лікаря. Тому необхідно постаратись як найшвидше налагодити взаємовідносини із пацієнтом та/або його батьками. Велике значення має навчання пацієнта та його батьків самоконтролю захворювання, дотримання дієти, розрахунку необхідної калорійності їжі (за хлібними одиницями).

При цукровому діабеті необхідна комплексна терапія, яка включає дієту, інсулінотерапію, дозовані фізичні навантаження, навчання пацієнта, профілактику та лікування пізніх ускладнень.

Інсулінотерапія – необхідна складова лікування ЦД 1-го типу. На сьогоднішній день є зареєстровані інсуліни ультракороткої, короткої, середньої тривалості, тривалої дії та базальні аналоги інсуліну. Найбільш оправданою є базис-болюсна схема інсулінотерапії. Розрахунок разової та добової доз інсуліну проводять із врахуванням рівня глікемії, глюкозурії, маси тіла пацієнта. Дози інсуліну індивідуальні.

Контрольні питання:



  • Відмінності в патогенезі ЦД 1-го та 2-го типів.

  • Особливості клініки ЦД 1-го типу у різні вікові періоди.

  • Лабораторна діагностика ЦД 1-го типу.

  • Класифікація препаратів інсуліну, відмінності у тривалості та механізмі дії інсулінів.

  • Схеми інсулінотерапії.

  • Критерії ефективності лікування ЦД 1-го типу.




    1. Практичні навички та вміння:

      1. Вміти зібрати анамнез у хворого із цукровим діабетом 1-го типу.

      2. Вміти клінічно оглянути хворого із цукровим діабетом 1-го типу

      3. Вміти адекватно оцінити дані інструментальних та лабораторних обстежень і правильно їх трактувати..

      4. Засвоїти принципи диференціальної діагностики ЦД 1-го та 2-го типів.

      5. Здійснити вибір оптимальної схеми інсулінотерапії для конкретного хворого.




    1. Контроль засвоєння матеріалу:

6.3.1. Усне опитування (контрольні питання).

      1. Письмове/комп’ютерне опитування (тестовий контроль).

      2. Клінічний розбір хворих – перевірка практичних навичок.

      3. Аналіз історій хвороб, амбулаторних карт.

      4. Розв’язування ситуаційних задач.




    1. Висновки:

6.4.1. У лікарів формується систематизація основних інструментальних та лабораторних методів обстеження в діабетології.

      1. Удосконалюється вміння лікарів-ендокринологів щодо принципів диференціальної діагностики та лікування ЦД 1-го типу.

      2. Формується почуття відповідальності за результати лікування в конкретного пацієнта.




  1. Література: (навчальна, наукова, методична)

Навчальна:

  1. Балаболкин М.И., Клебанова Е.М., Креминская В.М. Дифференциальная диагностика и лечение эндокринных заболеваний: Руководство. – М.: Медицина, 2002. –751с.

  2. Ендокринологія: Підручник / За ред. А.С. Єфімова. – К.: Вища шк., 2004. – 494 с.

  3. Ендокринологія. підручник / За ред. П.М. Боднара. – В.: Нова Книга, 2013. –480с.

  4. Сахарный диабет и его осложнения у детей и подростков. Монографія / Н.В. Филиппова, Е.А.Будрейко, Л.Д.Никитина и др.- Харьков: Основа, 2005 – 300с.

Методична:



  1. Global IDF/ISPAD Guideline for Diabetes in Childhood and Adolescence, 2011.


Методична розробка практичного заняття для лікарів-слухачів ФПДО з дисципліни передатестаційний цикл зі спеціальності “Дитяча ендокринологія
1. Тема заняття №13: ОСОБЛИВОСТІ ЦУКРОЗНИЖУЮЧОЇ ТЕРАПІЇ У ДІТЕЙ ІЗ ЦУКРОВИМ ДІАБЕТОМ 2 ТИПУ.


    1. Актуальність теми: ЦД 2 типу зустрічається приблизно у 10% дітей та підлітків, які хворіють на цукровий діабет. Особливістю ЦД 2 типу в дитячому та підлітковому віці є висока ймовірність наявності макро- та/або мікро судинних ускладнень вже в дебюті захворювання, що призводить до високого ризику гострих коронарних подій та підвищує смертність серед дорослих людей молодого віку. Тому необхідно вчасно діагностувати та розпочинати лікування цього захворювання.




    1. Мета заняття: (у відповідності рівнів засвоєння 1, 2, 3, 4)

До уваги

Засвоєння теоретичного навчального матеріалу = 1

Формування вмінь = 2

Вироблення навичок = 3

Проведення науково-дослідної роботи з теми = 4




    1. навчальнаудосконалити теоретичні і практичні знання педіатрів-ендокринологів з питань патогенезу, діагностики, клініки та лікування ЦД 2 типу.

    2. професійно орієнтована – вміти здійснити діагностику ЦД 2 типу і вибрати оптимальний метод лікування.

    3. виховна – сформувати почуття відповідальності за своєчасність та обгрунтованість клінічного діагнозу і результати лікування у конкретного пацієнта.




  1. Обладнання: схеми, таблиці, прозірки, фолії, історії хвороб та амбулаторні карти тематичних хворих.




  1. План і організаційна структура заняття:

тривалість заняття – 2 навчальних години, з них:

    1. Підготовчий етап (організація заняття, учбові завдання, визначення вхідного рівня знань) - 25 хв.

    2. Основний етап (формування професійних знань, вмінь та навичок) - 45 хв.

    3. Заключний етап (контроль і корекція професійних знань, вмінь та навичок, контроль вихідного рівня знань, проведення підсумків заняття, домашнє завдання) - 20 хв.




  1. Зміст теми заняття:

    1. Навчальні питання:

      1. Диференційна діагностика ЦД 2 типу у дітей та підлітків..

У безсимптомних пацієнтів діагноз ЦД 2 типу має бути підтверджений результатами принаймні двох вимірювань концентрації глюкози в крові у різні дні.

У регіонах та вікових групах, де переважає ЦД 1 типу, доцільність тестів на виявлення авто антитіл має бути розглянута під час встановлення діагнозу ЦД 2 типу, оскільки автоімунне ураження в-клітин може спостерігатися при «типовому» за усіма іншими ознаками ЦД 2 типу.

У регіонах, у яких переважає ЦД 2 типу, доцільність тестів на визначення авто антитіл має бути розглянута у дітей будь-якого віку з клінічною картиною ЦД 1 типу; деякі з них можуть мати ЦД 1 типу.

Необхідно визначати С-пептид з або без визначення авто антитіл, у всіх дітей, особливо у пацієнтів >13 років з початковим діагнозом ЦД 2 типу для уточнення типу ЦД.



      1. Особливості лікування ЦД 2 типу.

Основним завданням лікування хворих на ЦД 2 типу є максимальна компенсація обмінних процесів та забезпечення енергетичного балансу. При збереженні основних компонентів терапії ЦД (дієта, дозовані фізичні навантаження, навчання пацієнта, медикаментозна терапія), у лікуванні ЦД 2 типу використовують «покроковий» принцип. Виділяють три терапевтичні кроки: дієта та фізичні навантаження; дієта, фізичні навантаження та метформін; дієта, фізичні навантаження, метформін та інсулін.

Стартова терапія ЦД 2 типу в дітей та підлітків визначається клінічною картиною та рівнем HbA1c. При дебюті із відсутністю клінічних симптомів та рівнем HbA1c<9% терапію починають з першого кроку: дієта та фізичні навантаження. При наявності у дебюті ЦД 2 типу помірно виражених клінічних симптомів без наявності кетозу та рівні HbA1≥9%, терапія стартує із другої сходинки: дієта, фізичні навантаження та метформін. Якщо у дебюті захворювання виражені симптоми діабету з кетозом та/або кетоацидозом, рівнем HbA1≥9%, то до вищеназваного лікування додається інсулін (третій крок). У подальшому здійснюється динамічне спостереження із щомісячними візитами пацієнта на клінічне обстеження, визначенням HbA1c що 3 місяці та вирішенням питання про можливу зміну лікування, орієнтуючись на вищеназвані критерії.

Контрольні питання:


  • Особливості клініки ЦД 2-го типу.

  • Лабораторна діагностика ЦД 2-го типу.

  • Покрокова терапія ЦД 2 типу в дітей та підлітків.

  • Критерії ефективності лікування ЦД 2 типу.

6.2. Практичні навички та вміння:



      1. Засвоїти принципи диференціальної діагностики ЦД 1-го та 2-го типів у дітей та підлітків.

      2. Здійснити вибір оптимальної покрокової терапії для конкретного хворого.




    1. Контроль засвоєння матеріалу:

      1. Усне опитування (контрольні питання).

      2. Письмове / комп’ютерне опитування (тестовий контроль).

      3. Клінічний розбір хворих – перевірка практичних навичок.

      4. Аналіз історій хвороб, амбулаторних карт.

      5. Розв’язування ситуаційних задач.




    1. Висновки.

      1. У лікарів формується систематизація основних інструментальних та лабораторних методів обстеження в діабетології.

      2. Удосконалюється вміння педіатрів-ендокринологів щодо принципів диференціальної діагностики та лікування ЦД 2 типу.

      3. Формується почуття відповідальності за результати лікування в конкретного пацієнта.




  1. Література: (навчальна, наукова, методична)

Навчальна:

  1. Балаболкин М.И., Клебанова Е.М., Креминская В.М. Дифференциальная диагностика и лечение эндокринных заболеваний: Руководство. – М.: Медицина, 2002. –751с.

  2. Ендокринологія: Підручник / За ред. А.С. Єфімова. – К.: Вища шк., 2004. – 494 с.

  3. Ендокринологія. підручник / За ред. П.М. Боднара. – В.: Нова Книга, 2013. –480с.

  4. Сахарный диабет и его осложнения у детей и подростков. Монографія / Н.В. Филиппова, Е.А.Будрейко, Л.Д.Никитина и др.- Харьков: Основа, 2005 – 300с.

Методична:



  1. Global IDF/ISPAD Guideline for Diabetes in Childhood and Adolescence, 2011.


Методична розробка практичного заняття для лікарів-слухачів ФПДО з дисципліни передатестаційний цикл зі спеціальності “Дитяча ендокринологія
1. Тема заняття №14: ДІАБЕТИЧНА РЕТИНОПАТІЯ: ПАТОГЕНЕЗ, КЛАСИФІКАЦІЯ, КЛІНІКА, ЛІКУВАННЯ І ПРОФІЛАКТИКА.


    1. Актуальність теми: діабетична ретинопатія (ДР) – одне із ранніх мікросудинних ускладнень ЦД, яке займає перше місце серед причин сліпоти та інвалідності. Сліпота у хворих на ЦД розвивається у 25 разів частіше, ніж у пацієнтів без ЦД. Своєчасна діагностика, лікування і профілактика ДР на початкових стадіях дозволяє не лише зменшити фінансові затрати на лікування цих пацієнтів, а й покращити якість їх життя.




    1. Мета заняття: (у відповідності рівнів засвоєння 1, 2, 3, 4)

До уваги

Засвоєння теоретичного навчального матеріалу = 1

Формування вмінь = 2

Вироблення навичок = 3

Проведення науково-дослідної роботи з теми = 4




    1. навчальна удосконалити теоретичні і практичні знання педіатрів-ендокринологів з питань патогенезу, діагностики, клініки та лікування ДР.

3.2. професійно орієнтована – вміти здійснити діагностику ДР і вибрати оптимальний метод лікування.

3.3. виховна – сформувати почуття відповідальності за своєчасність та обгрунтованість клінічного діагнозу і результати лікування у конкретного пацієнта.




  1. Обладнання: схеми, таблиці, прозірки, фолії, історії хвороб та амбулаторні карти тематичних хворих.




  1. План і організаційна структура заняття:

тривалість заняття – 2 навчальних години, з них:

5.1. Підготовчий етап (організація заняття, учбові завдання, визначення вхідного рівня знань) - 25 хв.

5.2. Основний етап (формування професійних знань, вмінь та навичок) - 45 хв.


    1. Заключний етап (контроль і корекція професійних знань, вмінь та навичок, контроль вихідного рівня знань, проведення підсумків заняття, домашнє завдання) - 20 хв.




  1. Зміст теми заняття:

6.1. Навчальні питання:

      1. Особливості патогенезу ДР.

Існує декілька теорій патогенезу ДР:

  • Метаболічна теорія пов’язує виникнення функціональних та структурних змін у сітківці ока на тлі ЦД із тривалою гіперглікемією та біохімічними порушеннями.

  • Гемодинамічна теорія. До пошкодження сітківки призводять наступні чинники:

- прискорення кровотоку на початкових стадіях ЦД,

- внутрішньокапілярна гіпертензія

- порушення авторегуляції тонусу судин

- артеріальна гіпертензія

Комплексна взаємодія метаболічних та геодинамічних чинників зумовлює розвиток ДР, що в свою чергу запускає комплекс гемореологічних реакцій.


  • Генетична теорія пов’язує розвиток ДР з різними генетичними чинниками.

Усі три механізми розвитку тісно пов’язані між собою.

      1. Класифікація ДР.

Класифікація ВООЗ щодо змін очного дна при ЦД (1992)

1) Непроліферативна ДР.

Стадії: початкова, виражена, задавнена.

2) Препроліферативна ДР.

3) Проліферативна ДР.

Стадії: початкова, виражена, задавнена.



      1. Клінічна картина ДР.

Проявами ДР є:

  • мікро аневризми;

  • інтраретинальні геморагії у вигляді плям;

  • інтраретинальні мікросудинні аномалії;

  • м’які ексудати або тверді ексудативні вогнища;

  • ретинальні венулярні аномалії.

      1. Лікування ДР.

На всіх стадіях ДР необхідно проводити лікування основного захворювання з метою компенсації метаболічних порушень в умовах ендокринологічних стаціонарів. Ретельний контроль рівня глікемії нині є єдиним дієвим методом профілактики і консервативного лікування ДР. Необхідною умовою є досягнення цільового рівня HbA1c для конкретного пацієнта та корекція АТ в межах до 130/80 мм рт.ст.

Лікування ДР здійснюється у трьох напрямках: консервативне, лазерне та хірургічне. Лікування ДР здійснюється ендокринологом та окулістом.



      1. Профілактика ДР.

Стратегію у профілактиці ДР умовно поділяють на два етапи:

І етап – первинна профілактика, скерована на попередження розвитку патології очного дна у хворих без ДР, базується на ідеальній компенсації ЦД.

ІІ етап – вторинна профілактика, скерована на лікування хворих із не- та препроліферативними стадіями ДР, для попередження розвитку проліферації новоутворених судин сітківки, які є джерелом рецидивуючих та поширених крововиливів у сітківку, скловидне тіло, що спричинюють втрату зору. Базується на дотриманні основних принципів лікування ДР на тлі проведення адекватної цукрознижуючої терапії з досягненням цільових значень HbA1c, АТ, рівня ліпідів, регулярного проведення необхідних досліджень.

Контрольні питання:



  • Теорії патогенезу ДР.

  • Діагностика ДР, етапи скринінгу ДР.

  • Класифікація ДР.

  • Особливості клініки ДР, диференційна діагностика.

  • Основні принципи консервативного лікування ДР, покази до лазерної коагуляції та хірургічного лікування ДР.

  • Критерії ефективності лікування ДР.




    1. Практичні навички та вміння:

6.2.1. Вміти зібрати анамнез у хворого із ДР.

      1. Вміти провести скринінг ДР у пацієнтів із ЦД із групи ризику.

      2. Вміти адекватно оцінити дані інструментальних та лабораторних обстежень і правильно їх трактувати.

      3. Здійснити вибір оптимальної терапії для конкретного хворого.

6.3. Контроль засвоєння матеріалу:



      1. Усне опитування (контрольні питання).

      2. Письмове/комп’ютерне опитування (тестовий контроль).

      3. Клінічний розбір хворих – перевірка практичних навичок.

6.3.4. Аналіз історій хвороб, амбулаторних карт.

6.3.5. Розв’язування ситуаційних задач.




    1. Висновки:

      1. У лікарів формується систематизація основних інструментальних та лабораторних методів обстеження в діабетології.

      2. Удосконалюється вміння педіатрів-ендокринологів щодо принципів профілактики розвитку ускладнень ЦД.

      3. Формується почуття відповідальності за результати лікування в конкретного пацієнта.




  1. Література: (навчальна, наукова, методична)

Навчальна:

  1. Балаболкин М.И., Клебанова Е.М., Креминская В.М. Дифференциальная диагностика и лечение эндокринных заболеваний: Руководство. – М.: Медицина, 2002. –751с.

  2. Ендокринологія: Підручник / За ред. А.С. Єфімова. – К.: Вища шк., 2004. – 494 с.

  3. Ендокринологія. підручник / За ред. П.М. Боднара. – В.: Нова Книга, 2013. –480с.

  4. . Сахарный диабет и его осложнения у детей и подростков. Монографія / Н.В. Филиппова, Е.А.Будрейко, Л.Д.Никитина и др.- Харьков: Основа, 2005 – 300с.

Методична:



  1. УНІФІКОВАНИЙ КЛІНІЧНИЙ ПРОТОКОЛ ЕКСТРЕНОЇ, ПЕРВИННОЇ, ВТОРИННОЇ (СПЕЦІАЛІЗОВАНОЇ), ТРЕТИННОЇ (ВИСОКОСПЕЦІАЛІЗОВАНОЇ) МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ЦУКРОВИЙ ДІАБЕТ І ТИПУ У ДІТЕЙ – 2013р.

Наукова:

  1. Marla B Sultan, Carla Starita, Kui Huang. Epidemiology, Risk Factors and Management of Paediatric Diabetic Retinopathy. Br J Ophthalmol. 2012;96(3):312-317.


Методична розробка практичного заняття для лікарів-слухачів ФПДО з дисципліни передатестаційний цикл зі спеціальності “Дитяча ендокринологія
1. Тема заняття №15: ДІАБЕТИЧНА НЕФРОПАТІЯ: ПАТОГЕНЕЗ, СТАДІЇ, КЛІНІКА, ЛІКУВАННЯ І ПРОФІЛАКТИКА.


    1. Актуальність теми: діабетична нефропатія (ДН) – специфічне захворювання нирок на тлі ЦД, яке характеризується розвитком вузликового або дифузного гломерулосклерозу, що призводить до розвитку ХНН. Діабетична нефропатія є основною причиною смертності серед молодих людей, які страждають на цукровий діабет 1 типу.




    1. Мета заняття: (у відповідності рівнів засвоєння 1, 2, 3, 4)

До уваги

Засвоєння теоретичного навчального матеріалу = 1

Формування вмінь = 2

Вироблення навичок = 3

Проведення науково-дослідної роботи з теми = 4




    1. навчальна удосконалити теоретичні і практичні знання педіатрів-ендокринологів з питань патогенезу, діагностики, клініки та лікування ДН.

3.2. професійно орієнтована – вміти здійснити діагностику ДН і вибрати оптимальний метод лікування.

3.3. виховна – сформувати почуття відповідальності за своєчасність та обгрунтованість клінічного діагнозу і результати лікування у конкретного пацієнта.




  1. Обладнання: схеми, таблиці, прозірки, фолії, історії хвороб та амбулаторні карти тематичних хворих.




  1. План і організаційна структура заняття:

тривалість заняття – 2 навчальних години, з них:

5.1. Підготовчий етап (організація заняття, учбові завдання, визначення вхідного рівня знань) - 25 хв.

5.2. Основний етап (формування професійних знань, вмінь та навичок) - 45 хв.


    1. Заключний етап (контроль і корекція професійних знань, вмінь та навичок, контроль вихідного рівня знань, проведення підсумків заняття, домашнє завдання) - 20 хв.




  1. Зміст теми заняття:

6.1. Навчальні питання:

      1. Особливості патогенезу ДН.

Існує декілька теорій патогенезу ДН:

  • Метаболічна теорія пов’язує виникнення функціональних та структурних змін у нирках на тлі ЦД із тривалою гіперглікемією та пов’язаними з нею, біохімічними порушеннями. Крім цього велику роль відіграє гіперліпідемія та, відповідно, відкладення ліпідів у нирковій тканині.

Гемодинамічна теорія пояснює формування склеротичних змін у нирках порушенням внутріниркової геодинаміки, тобто розвитком внутріклубочкової гіпертензії та гіперфільтрації.

  • Генетична теорія пов’язує розвиток ДР із спадковими та генетичними чинниками.

Усі три механізми розвитку взаємопов’язані між собою.

      1. Стадії розвитку ДН.

Класифікація за Mogensen C.E.(1983), затверджена ВООЗ.

І. Доклінічні стадії:

1) Стадія гіперфункції.

2) Стадія початкових структурних змін.

3) Стадія початкової ДН

ІІ. Клінічні стадії:



  1. Стадія вираженої ДН.

  2. Стадія уремії.

      1. Клінічна картина ДН.

Перші три стадії є безсимптомні, пацієнти не мають скарг. Але тільки ці стадії можуть бути зворотніми при ретельній і ранній корекції гіперглікемії та АГ.

На стадії вираженої ДН (ст. протеїнурії) починається швидкий ріст АТ. АГ розвивається у 80-90% пацієнтів. У 10-30% розвивається класичний нефротичний синдром (висока протеїнурія, гіпоальбумінемія, гіперхолестеринемія, гіпоальбумінемічні набряки).

Стадія уремії характеризується прогресуванням АГ, часто некерованого характеру. Приєднується затримка рідини із розаитком набрякового синдрому, навіть при відсутності гіпоальбумінемії. До клінічних ознак приєднуються симптоми серцево-судинної недостатності, набряку легень.


      1. Лікування ДН.

      2. Профілактика ДН.

Первинна профілактика - ідеальна компенсація ЦД.

Вторинна профілактика – дотримання основних принципів лікування ДН із досягненням цільових значень HbA1c, АТ, рівня ліпідів, регулярного проведення необхідних досліджень, дотримання дієтичних рекомендацій.

Контрольні питання:


  • Теорії патогенезу ДН.

  • Діагностика ДН, етапи скринінга ДН.

  • Класифікація ДН.

  • Особливості клініки ДН на різних стадіях, диференційна діагностика.

  • Основні принципи консервативного лікування ДН, схеми лікування відповідно до стадії ДН, покази до екстракорпоральних методів лікування.

  • Ускладнення ХНН (ренальна остеодистрофія, ниркова анемія) у пацієнтів із ЦД, діагностика, методи лікування.

  • Критерії ефективності лікування ДН.




    1. Практичні навички та вміння:

6.2.1. Вміти зібрати анамнез у хворого із ДН.

      1. Вміти провести скринінг ДН у пацієнтів із ЦД із групи ризику.

      2. Вміти адекватно оцінити дані інструментальних та лабораторних обстежень і правильно їх трактувати.

      3. Вміти провести диференційну діагностику ДН із іншими можливими захворюваннями, які супроводжуються протеїнурією та порушенням функції нирок.

      4. Здійснити вибір оптимальної терапії для конкретного хворого.

6.3. Контроль засвоєння матеріалу:



      1. Усне опитування (контрольні питання).

      2. Письмове/комп’ютерне опитування (тестовий контроль).

      3. Клінічний розбір хворих – перевірка практичних навичок.

5.3.4. Аналіз історій хвороб, амбулаторних карт.

      1. Розв’язування ситуаційних задач.




    1. Висновки:

      1. У лікарів формується систематизація основних інструментальних та лабораторних методів обстеження в діабетології.

      2. Удосконалюється вміння лікарів-ендокринологів щодо принципів профілактики розвитку ускладнень ЦД.

      3. Формується почуття відповідальності за результати лікування в конкретного пацієнта.




  1. Література: (навчальна, наукова, методична)

Навчальна:

  1. Балаболкин М.И., Клебанова Е.М., Креминская В.М. Дифференциальная диагностика и лечение эндокринных заболеваний: Руководство. – М.: Медицина, 2002. –751с.

  2. Ендокринологія: Підручник / За ред. А.С. Єфімова. – К.: Вища шк., 2004. – 494 с.

  3. Ендокринологія. підручник / За ред. П.М. Боднара. – В.: Нова Книга, 2013. –480с.

  4. Сахарный диабет и его осложнения у детей и подростков. Монографія / Н.В. Филиппова, Е.А.Будрейко, Л.Д.Никитина и др.- Харьков: Основа, 2005 – 300с.

Методична:



  1. УНІФІКОВАНИЙ КЛІНІЧНИЙ ПРОТОКОЛ ЕКСТРЕНОЇ, ПЕРВИННОЇ, ВТОРИННОЇ (СПЕЦІАЛІЗОВАНОЇ), ТРЕТИННОЇ (ВИСОКОСПЕЦІАЛІЗОВАНОЇ) МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ЦУКРОВИЙ ДІАБЕТ І ТИПУ У ДІТЕЙ – 2013р.

Наукова:


  1. Г.О. Леженко, О.Є. Пашкова. Діабетична нефропатія у дітей, хворих на цукровий діабет 1 типу: сучасні погляди на стан проблеми. – Дитячий лікар. -.№3-4, 2012. - С.36-45.


Методична розробка практичного заняття для лікарів-слухачів ФПДО з дисципліни передатестаційний цикл зі спеціальності “Дитяча ендокринологія
1. Тема заняття №16: ДІАБЕТИЧНА НЕЙРОПАТІЯ: ПАТОГЕНЕЗ, КЛАСИФІКАЦІЯ, КЛІНІКА, ДИФЕРЕНЦІЙНА ДІАГНОСТИКА, ЛІКУВАННЯ І ПРОФІЛАКТИКА.


  1. Актуальність теми: діабетична нейропатія (ДН) – ураження периферичної нервової системи у хворих на ЦД. ДН є одним із найчастіших ускладнень ЦД, яке призводить не тільки до зниження чи втрати працездатності, а й стає причиною розвитку важких інвалідизуючих ускладнень і смерті хворих. У підлітків інтенсивне лікування, порівняно зі звичайним, знижує ризик і прогресування клінічної нейропатії на 60%.




  1. Мета заняття: (у відповідності рівнів засвоєння 1, 2, 3, 4)

До уваги

Засвоєння теоретичного навчального матеріалу = 1

Формування вмінь = 2

Вироблення навичок = 3

Проведення науково-дослідної роботи з теми = 4

3.1. навчальна удосконалити теоретичні і практичні знання педіатрів-ендокринологів з питань патогенезу, діагностики, клініки та лікування ДН.

3.2. професійно орієнтована – вміти здійснити діагностику ДН і вибрати оптимальний метод лікування.

3.3. виховна – сформувати почуття відповідальності за своєчасність та обгрунтованість клінічного діагнозу і результати лікування у конкретного пацієнта.




  1. Обладнання: схеми, таблиці, прозірки, фолії, історії хвороб та амбулаторні карти тематичних хворих.




  1. План і організаційна структура заняття:

тривалість заняття – 2 навчальних години, з них:

5.1. Підготовчий етап (організація заняття, учбові завдання, визначення вхідного рівня знань) - 25 хв.

5.2. Основний етап (формування професійних знань, вмінь та навичок) - 45 хв.


    1. Заключний етап (контроль і корекція професійних знань, вмінь та навичок, контроль вихідного рівня знань, проведення підсумків заняття, домашнє завдання) - 20 хв.




  1. Зміст теми заняття:

6.1. Навчальні питання:

      1. Особливості патогенезу ДН.

На сьогоднішній день патогенез чітко не встановлений, базується на двох основних теоріях: метаболічній та судинній. Метаболічна теорія ґрунтується на спричинених гіперглікемією основних порушеннях обміну: активація поліолового шляху обміну глюкози з нагромадженням у нервових клітинах осмотично активних речовин, оксидативний стрес із зростанням утворення вільнорадикальних сполук; підвищене не ферментативне глікозилювання білків нервів та ендоневрального оточення; дефіцит міонозитолу, субстрату для синтезу мембранного фосфатидилінозитолу, зниження синтезу оксиду азоту. До метаболічних змін приєднуються істотні судинні зміни: порушення ендоневрального кровотоку і гіпоксія. Метаболічні та судинні зміни у свою чергу призводять до морфологічних та функціональних змін у нервових клітинах.

      1. Класифікація ДН.

Клас І. Субклінічна нейропатія

1. Субклінічна сенсомоторна нейропатія.

2. Субклінічна автономна нейропатія

Клас ІІ. Клінічна нейропатія:

А.Генералізована нейропатія

1. Периферична дистальна сенсорно-моторна нейропатія.

2. Автономна нейропатія.

2.1.Серцево-судинна автономна нейропатія.

2.2.Шлунково-кишкова автономна нейропатія.

2.3.Сечостатева автономна нейропатія.

2.3.1.Цистопатія.

2.3.2.Статева дисфункція

Б.Локальна нейропатія.

1. Мононейропатія.

2. Множинна мононейропатія.

3. Плексопатія.

4. Радикулопатія.

6. Діабетична проксимальна аміотрофія.

Периферична дистальна сенсо-моторна нейропатія та діабетична автономна нейропатія розподіляються на стадії розвитку:

І стадія-доклінічна.

ІІ стадія – початкова.

ІІІ стадія – очевидна.

ІV стадія важка або виражена.


      1. Клінічна картина ДН.

1.Діабетична периферична дистальна сенсорно-моторна нейропатія характеризується різноманітною симптоматикою, яка відображає чутливі, рухові і вегетативно-трофічні порушення. Частою скаргою є біль, хворих турбують парестезії. Об’єктивним симптомом є зниження або зникнення рефлексів, порушення різих видів чутливості.

2.Діабетична автономна нейропатія часто проявляється д. ентеропатією, дисфункцією сечостатевої системи, розладами вазомоторної інервації (ортостатична гіпотензія, судинні спазми, порушення потовиділення), безсимптомною гіпоглікемією.

3.Діабетична локальна нейропатія проявляється у вигляді мононейропатії, множинної мононейропатії, плексо-, ради куло- та нейропатії черепно-мозкових нервів. Різні види цієї нейропатії мають гострий початок, виражений больовий синдром.

4.Діабетична проксимальна аміотрофія характеризується атрофією м’язів тазового поясу, груп м’язів проксимальних відділів перважно нижніх кінцівок. Часто ураження асиметричного характеру.

6.1.4. Диференційна діагностика.

Диференційна діагностика симетричної сенсорно моторної полінейропатії проводиться з порушеннями периферичної нервової системи при токсичних ураженнях (алкоголізм, отруєння солями важких металів), ендокринологічних та метаболічних порушеннях (гіпотиреоз, уремія), інфекційних та запальних хворобах.

Диференційна діагностика діабетичної автономної нейропатії проводиться з вегетативними ураженнями, які виникають при первинній (спадкові вегетативні нейропатії) та вторинній вегетативній недостатності (ендокринні захворювання, системних та аутоімунних захворюваннях, метаболічних порушеннях, інфекційних захворюваннях, токсичних отруєннях, пухлинах нервової системи).

6.1.5. Лікування ДН.

Лікування включає адекватну цукрознижуючу терапію, обмеження алкоголю та тютюну, використання антиоксидантів, судинопоширюючих ЛЗ, знеболюючих, фізіотерапію, санаторно-курортне лікування.

6.1.6. Профілактика ДН.

Первинна профілактика – рання діагностика ЦД, адекватне лікування цукрознижуючими препаратами з навчанням самоконтролю перебігу хвороби.

Вторинна профілактика –проведення адекватної цукрознижуючої терапії з підтриманням довготривалої компенсації ЦД, проведенням самоконтролю перебігу захворювання з ретельним наглядом за ногами, регулярним (1-2 р/рік) проведенням профілактичного курсу лікування.

Контрольні питання:


  • Теорії патогенезу ДН.

  • Діагностика ДН, етапи скринінга ДН.

  • Класифікація ДН.

  • Особливості клініки ДН на різних стадіях, диференційна діагностика.

  • Основні принципи консервативного лікування ДН, схеми лікування відповідно до стадії ДН, покази до хірургічних методів лікування.

  • Критерії ефективності лікування ДН.




    1. Практичні навички та вміння:

6.2.1. Вміти зібрати анамнез у хворого із ДН.

      1. Вміти провести скринінг ДН у пацієнтів із ЦД із групи ризику.

      2. Вміти адекватно оцінити дані інструментальних та лабораторних обстежень і правильно їх трактувати.

      3. Вміти провести диференційну діагностику ДН із іншими порушеннями периферичної нервової системи, вегетативними ураженнями.

      4. Здійснити вибір оптимальної терапії для конкретного хворого.

6.3.Контроль засвоєння матеріалу:



      1. Усне опитування (контрольні питання).

      2. Письмове / комп’ютерне опитування (тестовий контроль).

      3. Клінічний розбір хворих – перевірка практичних навичок.

6.3.4. Аналіз історій хвороб, амбулаторних карт.

      1. Розв’язування ситуаційних задач.




    1. Висновки:

      1. У лікарів формується систематизація основних інструментальних та лабораторних методів обстеження в діабетології.

      2. Удосконалюється вміння лікарів-ендокринологів щодо принципів профілактики розвитку ускладнень ЦД.

      3. Формується почуття відповідальності за результати лікування в конкретного пацієнта.




  1. Література: (навчальна, наукова, методична)

Навчальна:

  1. Балаболкин М.И., Клебанова Е.М., Креминская В.М. Дифференциальная диагностика и лечение эндокринных заболеваний: Руководство. – М.: Медицина, 2002. –751с.

  2. Ендокринологія: Підручник / За ред. А.С. Єфімова. – К.: Вища шк., 2004. – 494 с.

  3. Ендокринологія. підручник / За ред. П.М. Боднара. – В.: Нова Книга, 2013. –480с.

  4. Сахарный диабет и его осложнения у детей и подростков. Монографія / Н.В. Филиппова, Е.А.Будрейко, Л.Д.Никитина и др.- Харьков: Основа, 2005 – 300с.

Методична:



  1. УНІФІКОВАНИЙ КЛІНІЧНИЙ ПРОТОКОЛ ЕКСТРЕНОЇ, ПЕРВИННОЇ, ВТОРИННОЇ (СПЕЦІАЛІЗОВАНОЇ), ТРЕТИННОЇ (ВИСОКОСПЕЦІАЛІЗОВАНОЇ) МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ЦУКРОВИЙ ДІАБЕТ І ТИПУ У ДІТЕЙ – 2013р.

Наукова:

  1. Полиневропатии: Клиническое руководство/О.С.Левин. – М.:ООО“МИА”,2006.-496с.

  2. Є.В. Глоба. Цукровий діабет 1-го типу та його хронічні ускладнення у дітей і підлітків в Україні. Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія 2(31) 2010. С.33-39.


Методична розробка практичного заняття для лікарів-слухачів ФПДО з дисципліни передатестаційний цикл зі спеціальності “Дитяча ендокринологія


1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   14


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка