Львівський національний медичний університет імені данила галицького



Сторінка5/14
Дата конвертації11.05.2016
Розмір3.09 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   14
Тема заняття №10 : ПРОГНОЗ, ДИСПАНСЕРІЗАЦІЯ ТА ЛІКАРСЬКО-ТРУДОВА ЕКСПЕРТИЗА ПАЦІЄНТІВ ДИТЯЧОГО ВІКУ ІЗ ЗАХВОРЮВАННЯМИ НАДНИРНИКІВ.




  1. Актуальність теми: Останнім часом збільшилась частота захворюваності на патологію наднирникових залоз у пацієнтів дитячого віку. Тому важливим для лікарів-ендокринологів є система знань, що допомагає проводити прогнозування, диспансеризацію та лікарсько-трудову експертизу в цій категорії хворих.




  1. Мета заняття: (у відповідності рівнів засвоєння 1, 2, 3, 4)

До уваги

Засвоєння теоретичного навчального матеріалу = 1

Формування вмінь = 2

Вироблення навичок = 3

Проведення науково-дослідної роботи з теми = 4

3.1. навчальна - удосконалити теоретичні і практичні знання лікарів-слухачів-ендокринологів з питань прогнозу, диспансеризації та лікарсько-трудової експертизи у пацієнтів дитячого віку із захворюваннями наднирникових залоз.



    1. професійно орієнтована - вміти успішно застосовувати свої знання з питань прогнозу, диспансеризації та лікарсько-трудової експертизи у дітей із захворюваннями наднирників.

    2. виховна - вміти сформувати почуття відповідальності за правильність прогнозу, вчасної диспансеризації та лікарсько-трудової експертизи у пацієнтів дитячого віку із захворюваннями наднирникових залоз.




  1. Обладнання: схеми, таблиці, фолії, результати клінічних, біохімічних та гормональних досліджень, ЕКГ, рентгенограми, КТ, МРТ, УЗД, сцинтінтіограма, медична карта амбулаторного хворого (форма; № 025/о), медична карта стаціонарного хворого (форма № 00З/о).


5. План і організаційна структура заняття:

тривалість заняття - 2 навчальних години, з них:



    1. Підготовчий етап (організація заняття, учбові завдання, визначення вхідного рівня знань) - 25 хв.

    2. Основний етап (формування професійних знань, вмінь та навичок)- 45 хв.

    3. Заключний етап (контроль і корекція професійних знань, вмінь та навичок, коніроль вихідного рівня знань, проведення підсумків заняття, домашнє завдання) - 20 хв.


6. Зміст теми заняття (виклад основних теоретичних положень):

6.1. Навчальні питання:



      1. Хронічна недостатність наднирникових залоз (ХННЗ): прогноз, диспансеризація, трудова експертиза.

При наданні лікарської допомоги дітям та підліткам хворим на ХННЗ слід дотримуватись наступних критеріїв ефективності лікування:

  • відсутність клінічних та лабораторних ознак гіпокортицизму;

  • нормальний фізичний і статевий розвиток.

При перебуванні хворих в стані компенсації за умови адекватної замісної терапії прогноз для життя сприятливий.

Диспансерне спостереження проводиться довічно. За відсутності епізодів декомпенсації:





Діагностичні дослідження і консультації

Дослідження, спеціалісти

Частота

Ендокринолог

Оцінка фізичного і статевого розвитку

АТ

Окуліст, невролог, гінеколог

Клінічний аналіз крові і сечі

Глюкоза крові

ОГТТ*

К, Nа, СІ крові (при первинній ХННЗ)

Ліпідний профіль, сечовина, креатинін, білки крові

АКТГ (при можливості)

Вільний кортизол в добовій сечі або у крові ранком

11 ОКС, 17ОКС (при можливості), 17КС

АРП *(при можливості)

ЕКГ

УЗД надниркових залоз

Рентген кисті (кістковий вік)

1 раз на 2-3 міс

1 раз на 6 міс.

1 раз на 2-3 міс. і при погіршенні стану

1 раз на рік

2-3 рази на рік

2-3 рази на рік

1 раз на рік і при погіршенні стану

1 раз на рік і при погіршенні стану

1 раз на рік

1 раз на рік і при погіршенні стану

1 раз на рік і при погіршенні

1 раз на рік

1 раз на рік і при погіршенні стану

1 раз на рік

1 раз на рік

*ОГТТ - оральний глюкозо-толерантний тест, *АРП - Активність реніну плазми


      1. Синдром Іценка-Кушинга (СІК): прогноз, диспансеризація, трудова експертиза.

При наданні лікарської допомоги дітям та підліткам хворим на (СІК) слід дотримуватись наступних критеріїв ефективності лікування:

  • відсутність клінічних та лабораторних ознак гіпекортицизму;

  • зворотній розвиток клінічних проявів захворювання.

При перебуванні хворих в стані компенсації за умови адекватної замісної терапії прогноз для життя сприятливий.

При декомпенсації можливий розвиток ускладнень зі сторони різних органів та систем:



  • затримка росту та його темпів (на 1-3 см у рік), іноді затримка зросту може бути єдиним симптомом, затримка дозрівання кісток скелету („кістковий” вік менше паспортного);

  • розвиток остеопорозу, найбільше вираженого в хребті;

  • ожиріння має злоякісний, прогресуючий, характер, у підлітків - часто диспропорційне; у дітей до пубертатного віку ожиріння зазвичай рівномірне.

  • зміни зі сторони статевої системи: передчасна поява статевого оволосіння, посилення росту волосся на кінцівках, тулубі, обличчі, у дівчат пубертатного віку порушення менструального циклу аж до аменореї;

  • зміни зі сторони серцево-судинної системи: артеріальна гіпертонія з підвищенням систолічного і діастолічного тиску, при тривалій артеріальній гіпертензії – характерні зміни судин очного дна, нирок, міокарду;

  • зміни зі сторони центральної нервової системи: погіршення пам'яті, зниження успішності, пригнічення психіки, байдужість до навколишнього, зрідка - стероїдні психози;

  • розвиток вторинного стероїдного діабету.

Розвиток та глибина змін зі сторони різних органів та систем обумовлює розвиток супутніх захворювань, що призводить до інвалідизації пацієнтів.

Диспансерне спостереження проводиться довічно. За відсутності епізодів декомпенсації:




Дослідження, спеціалісти

Частота

Ендокринолог

Окуліст, невролог, гінеколог

Нейрохірург

Клінічний аналіз крові і сечі.

Рівень глюкози крові

ОГТТ*

АКТГ крові (при можливості)

Кортизол у крові ранком або в добовій сечі, при неможливості – екскреція з сечею 17-КС, 17-ОКС

К, Na, Са, ліпідний профіль

ЕКГ

МРТ головного мозку (при відсутності можливості КТ або Ro черепа в 2-х проекціях

Рентген кисті (кістковий вік)

УЗД надниркових залоз, черевної порожнини

ангіографія або сцинтіграфія надниркових залоз.

1 раз на 3 міс

1 раз на рік

При необхідності

1 раз на 6 міс

1 раз на 3 міс

1 раз на рік

1 раз

1 раз на 6 міс

1 раз на 6 міс.

1 раз на 6 міс.

1 раз на рік

1 раз на рік

1 раз на рік

при необхідності

6.1.3.  Адрено-генітальний синдром (АГС): прогноз, диспансеризація, трудова експертиза.

6.1.3.1. Сільутратна форма:

При наданні лікарської допомоги дітям та підліткам хворим на сільутратну форму АГС слід дотримуватись наступних критеріїв ефективності лікування:



  • відсутність клінічних та лабораторних (нормальні рівні К, Nа, СІ крові, кортизолу в крові ранком чи добовій сечі, 17-ОПГ) проявів захворювання;

  • нормальний фізичний та статевий розвиток.

При перебуванні хворих в стані компенсації за умови адекватної замісної терапії прогноз для життя сприятливий.

Постійно слід проводити профілактику загострення захворювання:



Диспансерне спостереження проводиться довічно. За відсутності епізодів декомпенсації:


Діагностичні дослідження і консультації -

за умови відсутності епізодів декомпенсації

Диспансерний нагляд







Дослідження, спеціалісти

Частота

Ендокринолог: дітей до 1 року

дітей старше 1 року

Оцінка фізичного і статевого розвитку

Гінеколог, УЗД ОМТ*

Хірург

Клінічний аналіз крові, сечі.

Рівень глюкози крові

ЕКГ

К, Nа, СІ крові

Кортизол крові ранком або у добовій сечі

17-КС сечі

17-ОПГ*, АРП* (при можливості)

АКТГ (при можливості)

УЗД надниркових залоз,

МРТ головного мозку, при відсутності - рентгенограма черепа

Рентген кисті (кістковий вік)

1 раз на міс.

1 раз на 3 міс.

1 раз на 6 міс.

1 раз на рік

По показанням

1 раз на 3 міс

1 раз на 6 міс

1 раз на 6 міс.

1 раз на 3 міс

1 раз на 6 міс., і по потребі

1 раз на 6 міс.

1 раз на 6 міс.

1 раз на рік

1 раз на рік

при необхідності

1 раз на рік

Довічний





ОМТ – органи малого тазу, 17-ОПГ- 17-гідроксипрогестерон, АРП – активність реніну плазми,

6.1.3.2. Проста вірильна форма.

При наданні лікарської допомоги дітям та підліткам хворим на просту вірильну форму АГС слід дотримуватись наступних критеріїв ефективності лікування:

  • відсутність клінічних та лабораторних (нормальний рівень 17-КС у сечі, 17 – ОПГ крові, кортизола у крові чи добовій сечі) проявів захворювання;

  • нормальний фізичний та статевий розвиток.

При перебуванні хворих в стані компенсації за умови адекватної замісної терапії прогноз для життя сприятливий.

Постійно слід проводити профілактику загострення захворювання:



  • запобігання супутніх захворювань;

  • санація вогнищ хронічної інфекції.

Диспансерне спостереження проводиться довічно. За відсутності епізодів декомпенсації:


Дослідження, спеціалісти

Частота

Ендокринолог: дітей до 1 року

дітей старше 1 року

Оцінка фізичного і статевого розвитку

Гінеколог, УЗД ОМТ*

Хірург

Клінічний аналіз крові, сечі.

Рівень глюкози крові

ЕКГ

Кортизол крові або у добовій сечі

17-КС сечі, 17-ОПГ*

АКТГ (при можливості)

УЗД надниркових залоз,

МРТ головного мозку, при відсутності - рентген черепа

Рентген кисті (кістковий вік)

1 раз на міс.

1 раз на 3-6 міс.

1 раз на 6 міс.

1 раз на рік

По показанням

1 раз на 6 міс

1 раз на рік

1 раз на рік.

1 раз на 6 міс., по потребі

1 раз на 6 міс.

1 раз на рік

1 раз на рік

при необхідності

1 раз на рік

ОМТ – органи малого тазу, 17-ОПГ- 17-гідроксипрогестерон
6.1.3.3. Гіпертонічна форма.

При наданні лікарської допомоги дітям та підліткам хворим на гіпертонічну форму АГС слід дотримуватись наступних критеріїв ефективності лікування:

відсутність клінічних (нормальний артеріальний тиск, слід контролювати щодня) та лабораторних (нормальний рівень 17-КС у сечі, нормальний рівень калію, натрію, хлору в крові, нормальний рівень 11-дезоксикортизолу в крові ) проявів захворювання;



  • нормальний фізичний та статевий розвиток.

При перебуванні хворих в стані компенсації за умови адекватної замісної терапії прогноз для життя сприятливий.

Постійно слід проводити профілактику загострення захворювання:



  • запобігання супутніх захворювань;

  • санація вогнищ хронічної інфекції.

Диспансерне спостереження проводиться довічно. За відсутності епізодів декомпенсації:


Дослідження, спеціалісти

Частота

Ендокринолог: дітей до 1 року

дітей старше 1 року

Оцінка фізичного і статевого розвитку

Гінеколог, УЗД ОМТ*

Клінічний аналіз крові, сечі.

Рівень глюкози крові

ЕКГ

К, Nа, СІ крові

Кортизол крові або у добовій сечі

17-КС сечі

11-дезоксикортизол в крові, АРП

УЗД надниркових залоз,

Рентген кисті (кістковий вік)

1 раз на міс.

1 раз на 3-6 міс.

1 раз на 6 міс.

1 раз на рік

1 раз на 3 міс

1 раз на 6 міс.

1 раз на 6 міс.

1 раз на 6 міс.

1 раз на 6 міс., по потребі

1 раз на 6 міс.

1 раз на 6 міс.

1 раз на рік

1 раз на рік

ОМТ – органи малого тазу, АРП – активність реніну плазми,

Трудова експертиза.


Контрольні питання:

  • Критерії ефективності лікування захворювань НЗ.

  • Методи профілактики захворювань НЗ.

  • Прогноз для хворих з патологією НЗ в дитячому віці.

  • Диспансерне спостереження при ХННЗ.

  • Диспансерне спостереження при СІК.

  • Диспансерне спостереження при АГС в залежності від форми.

  • Трудова експертиза при захворюваннях НЗ у дітей.




    1. Практичні навички та вміння:

      1. Вміти оцінити ефективність лікування захворювань НЗ.

      2. Вміти провести прогноз для хворих з патологією НЗ.

      3. Засвоїти принципи трудової експертизи при захворюваннях НЗ у дтей.

      4. Здійснити диспансерне спостереження для конкретного хворого з патологією НЗ.




    1. Контроль засвоєння матеріалу:

      1. Усне опитування (контрольні питання).

      2. Письмове/комп’ютерне опитування (тестовий контроль).

      3. Клінічний розбір хворих – перевірка практичних навичок.

      4. Аналіз історій хвороб, амбулаторних карт.

      5. Розв’язування ситуаційних задач.




    1. Висновки:

      1. У лікарів формується алгоритм диспансерного спостереження хворого з патологією НЗ.

      2. Удосконалюється вміння лікарів-ендокринологів щодо критеріїв ефективності лікування дітей з патологією НЗ.

      3. Формується почуття відповідальності за результати лікування в конкретного пацієнта.



  1. Література: (навчальна, наукова, методична)

Навчальна

  1. Балаболкин М.И., Клебанова Е.М., Креминская В.М. Дифференциальная диагностика и лечение эндокринных заболеваний (руководство). – М.: Медицина, 2002. – 752 с.: ил.

  2. Гарднер Д., Шобек Д. Базисная и клиническая эндокринология. Книга 1 / Пер. с англ. В. И. Кандрора, Е. Г. Старостиной, И. А. Иловайской – М.: Бином, 2013. – 463 с.

  3. Гарднер Д., Шобек Д. Базисная и клиническая эндокринология. Книга 2 / Пер. с англ. В. И. Кандрора, Е. Г. Старостиной, И. А. Иловайской – М.: Бином, 2010. – 696 с.

  4. Дедов И.И., Мельниченко Г.А., Фадеев В.В. Эндокринология. Учебник. – 2-е узд. – М.: Медиа, 2009. – 432 с.

  5. Ендокринологія: підручник / За ред. А.С. Єфімова. – К.: Вища шк., 2004. – 494 с.

  6. Ендокринологія. Підручник для студентів вищих мед. навч. закладів / За ред. П.М. Боднара. – Вінниця: Нова Книга, 2010. – 464 с.

  7. Ендокринологія: навч. посібник для студ. ВМНЗ / за ред. П.М. Боднара. – Вінниця: Нова Книга, 2012. – 360 с.

  8. Клиническая эндокринология. Руководство / Под ред. Н. Т. Старковой. – 3-е изд., перераб. и доп. – СПб.: Питер, 2002. – 576 с. 

  9. Эндокринология: Учебник для медицинских вузов / Я.В. Благосклонная [и др.] – СПб.: СпецЛит, 2004 – 398 с.: ил.

  10. Рациональная фармакотерапия заболеваний эндокринной системы и нарушений обмена веществ / ПОД общ. Ред.. И.И. Дедова, Г.А. Мельниченко. – М.: Литтерра, 2006. – 628 с.


Методична:

  1. Довідник лікаря-ендокринолога / За ред. М.Д.Тронька. – Вид. 3-є, переробл. і доповн. – К.: Здоров’я України, 2010. – 480 с.

  2. Казаков А.В., Кравчун Н.А., Ильина И.М. и др.. Словарь-справочник ендокринолога. – Харьков: «С.А.М.», 2009. – 682 с.

  3. Малая энциклопедия врача-эндокринолога / Под ред. А. С. Ефимова. — 1-е изд. — К.: Медкнига, ДСГ Лтд, Киев, 2007. – 360 с. 

  4. Протоколи надання медичної допомоги хворим із патологією ендокринної системи (Затверджено Вченою радою Українського науково-практичного центру ендокринної хірургії, трансплантації органів і тканин МОЗ України, від 05.09.2011, протокол № 124). – Київ – 2011. – 110 с.

  5. Сидорова И.С., Макаров И.О., Боровкова Е.И. Беременность и эндокринная патология. – 2-е изд. – М.: Практическая медицина, 2009. – 144 с.

  6. Швед М.І., Пасєчко Н.В., Мартинюк Л.П. та ін.. Клінічна ендокринологія в схемах і таблицях. – Тернопіль: ТДМУ «Укрмедкнига», 2006. – 344 с.


Наукова:

  1. 100 избраных лекций по эндокринологии / под ред. Ю.И. Караченцева, А.В. Казакова, Н.А. Кравчуна, И.М. Ильиной. – Харьков: «С.А.М.», 2009. – 948 с.

  2. Ляшук П.М., Пашковська Н.В., Станкова Н.І., Білоока І.О. Хронічна недостаттність кори наднирникових залоз // Клінічна та експериментальна патологія, 2010. – Т.ІХ, № 2 (32). – С.110-112.

  3. Панькив В.И. Первичная недостаточность коры надпочечников // Международный эндокринологический журнал, 2013. – № 3 (51). – С.110-118.



1. Тема заняття № 11: ГОСТРА НЕДОСТАТНІСТЬ КОРИ НАДНИРНИКОВИХ ЗАЛОЗ У ДІТЕЙ


  1. Актуальність теми: Гостра недостатність наднирникових залоз – це патологічний стан, який розвивається внаслідок значної невідповідності між потребою та вмістом кортикостероїдів в організмі. Летальність при даній патології складає 40-50%. Своєчасна діагностика та адекватне лікування допомагає зберегти життя та працездатність таких пацієнтів.




  1. Мета заняття: (у відповідності рівнів засвоєння 1, 2, 3, 4)

До уваги

Засвоєння теоретичного навчального матеріалу = 1

Формування вмінь = 2

Вироблення навичок = 3

Проведення науково-дослідної роботи з теми = 4




    1. навчальнаудосконалити теоретичні і практичні знання слухачів-ендокринологів з питань патогенезу, діагностики, клініки та лікування гострої недостатності надниркових залоз у дітей.

    2. професійно орієнтована – вміти здійснити діагностику гострої недостатність надниркових залоз в дитячому віці, розрахувати дозу, вибрати оптимальну схему лікування.

    3. виховна – сформувати почуття відповідальності за своєчасність та обгрунтованість клінічного діагнозу і результати лікування у конкретного пацієнта.




  1. Обладнання: схеми, таблиці, прозірки, фолії, історії хвороб та амбулаторні карти тематичних хворих.




  1. План і організаційна структура заняття:

тривалість заняття – 2 навчальних години, з них:

    1. Підготовчий етап (організація заняття, учбові завдання, визначення вхідного рівня знань) - 25 хв.

    2. Основний етап (формування професійних знань, вмінь та навичок) - 45 хв.

    3. Заключний етап (контроль і корекція професійних знань, вмінь та навичок, контроль вихідного рівня знань, проведення підсумків заняття, домашнє завдання) - 20 хв.




  1. Зміст теми заняття:

    1. Навчальні питання:

      1. Найчастіше гостра недостатність надниркових залоз розвивається у хворих з хронічною наднирковою недостатністю. Етіологічні чинники гострої надниркової недостатності:

1) Виражена декомпенсація хронічної наднирникової недостатності внаслідок:

  • вплив стресових факторів (інтеркурентні захворювання, психоемоційні стреси, вагітність, хірургічні втручання);

  • припинення лікування кортикостероїдами;

  • прогресування туберкульозної або аутоімунної деструкції наднирникових залоз.

2) Оперативне втручання на наднирникових залозах (одностороння або двостороння адреналектомія)

3) Вроджені вади розвитку та порушення функції кори наднирникових залоз:



  • вроджена гіпоплазія кори наднирникових залоз у немовлят;

  • вроджена дисфункція кори надниркових залоз (адреногенітальний синдром).

4) Крововилив (синдром Уотергауза-Фрідрексена) або геморагічний інфаркт обох наднирників (ДВС-синдром, сепсис, важкий геморагічний діатез).

5) Ураження гіпоталамо-гіпофізарної ділянки (синдром Шиєна, гіпофізектомія з приводу пухлини).



6) Важкі соматичні захворювання або травми:

  • Коматозні стани.

  • Алкогольна інтоксикація.

  • Отруєння.

  • Опіки.

  • Важкі пологи.

      1. Клінічна картина гострої надниркової недостатності. Клінічні форми:

  • Серцево-судинна: колапс, артеріальна гіпотонія, тахікардія, нитковидний пульс, блідість, акроцианоз.

  • Шлункова кишкова (псевдо перитонеальна): сильні болі в животі, які симулюють клініку гострого живота, нудота, блювота, проноси.

  • Нервово-психічна (менінгоенцефалічна): загальмованість, сопор, делірій, судоми, сильний головний біль, менінгіальні симптоми, неврологічна симптоматика.

Клінічні симптоми розвиваються гостро, наростають швидко.

      1. Діагностика гострої надниркової недостатності.

Діагноз, який можна запідозрити на основі клінічних ознак, підтверджується результатами лабораторного обстеження (низький рівень глюкози в крові, натрію, хлоридів, кортизолу, підвищений рівень калію, знижене співвідношення натрій/калій), ЕКГ (високий загострений зубець Q, зниження електроактивності, сповільнення провідності, подовження інтервалу ST та комплексу QRS).

      1. Диференційний діагноз слід проводити з:

  • Інфарктом міокарда;

  • Гострим гастроентероколітом;

  • Менінгоенцефалітом;

  • Міастенічним кризом

  • Коматозні стани іншої етіології.

      1. Лікування гострої недостатності наднирникових залоз:

  • довенно струминно гідрокортизон 10-20 мг/кг (або преднізолон 2-4 мг/кг), надалі протягом доби, до стабілізації стану, кожні 4 год. внутрішньовенно гідрокортизон – по 2-4 мг/кг

  • препарати мінералокортикоїдів - флудрокортизон (кортинефф) по 0,1-0,2 мг на добу вводять перорально після припинення блювання;

  • з метою регідратації призначають 5% розчин глюкози в 0,9% розчині натрію хлориду (1:1) – 50 мл/кг протягом 1-2 год., 25 мл/кг - протягом 3-4 год., надалі, в залежності від стану хворого, - 20-25 мл/кг маси тіла;

  • при вираженій гіпоглікемії використовують 10% розчини глюкози;

  • при значному зниженні артеріального тиску призначають допамін, який вводять на 200мл 0,9% розчині натрію хлориду зі швидкістю 8-10 мкг/кг/хв. або 0,2% розчин норадреналіну 40-50 крап/хв., при цьому необхідний контроль артеріального тиску кожні 5-10 хв.;

  • також призначається кокарбоксилаза 100 мкг/кг внутрішньо м’язово чи внутрішньовенно;

  • при невпинному блюванні внутрішньовенно струминно вводиться 10% розчин натрію хлориду;

  • після стабілізації стану хворого дозу глюкокортикоїдів зменшують поступово, як правило, протягом 5 діб (на 1/3 дози щодоби) – до підтримуючої;

  • при рН < 7,2 – можна вводити гідрокарбонат натрію;

  • постійно проводиться контроль показників натрію, калію, хлору в крові;

  • при гіперкаліемії проводися замісне введення рідини, що зазвичай ліквідує гіперглікемію;

  • при змінах на ЕКГ для стабілізації мембран вводять 10% кальцію глюконат 0,5 мл/кг в/в протягом 2-5 хвилин; при брадикардії менше 60 ударів на хвилину введення кальцію припиняють, і якщо пульс знижується нижче за 100 ударів на хвилину – інфузія кальцію може бути продовжена, але лише у разі крайньої необхідності;

  • натрію бікарбонат 7,5% призначають у дозі 2-3 мл/кг впродовж 30-60 хвилин для покращення поступлення калію в клітини і зниження його в сироватці крові.

6.1.6. Профілактика розвитку гострої ННЗ:

  • Санація вогнищ хронічної інфекції, режим праці та відпочинку.

  • На фоні помірних стресів, інфекційних захворювань без лихоманки дозу ГК збільшити в 2-3 рази на 3-5 днів, з поступовим зниженням до попередньої підтримуючої.

  • При важких захворюваннях з підвищенням температури тіла перевести хворого на внутрішньо м‘язові ін'єкції гідрокортизону у дозі, що збільшена в 2-3 рази.

  • При важких травмах і оперативному втручанні:

  • Перевести хворого на внутрішньовенні або внутрішньом‘язові ін'єкції гідрокортизону в „стресовій” дозі - 50-75 мг/м2 поверхні тіла.

  • Протягом процедури хворому вводять внутрішньовенно краплями 2-4 мг/м2/год. або болюсно по 10-25 мг/м2 кожні 6 годин.

  • Продовжувати введення препарату у післяопераційному періоді.

  • На 2-й та 3-й післяопераційні дні дозу гідрокортизону зменшують на 50% кожен день до попередньої, за умови нормального самопочуття і відсутності ускладнень після операції. Якщо останні виникають, „стресову” дозу ГК продовжують вводити.

  • Флудрокортизон хворий приймає одночасно зі „стресовою” дозою ГК. У разі, коли неможливий прийом препарату per os у післяопераційному періоді, „стресову” дозу ГК призначають на більш тривалий період для забезпечення адекватної мінералокортикоїдної активності.

Контрольні питання:

  • Основні етіологічні чинники гострої наднирникової недостатності.

  • Особливості проявів різних клінічних форм гострої наднирникової недостатності .

  • Лабораторна діагностика гострої наднирникової недостатності.

  • Алгоритм лікування гострої наднирникової недостатності.

  • Схеми інсулінотерапії.

  • Критерії ефективності лікування гострої наднирникової недостатності.




    1. Практичні навички та вміння:

6.2.1. Вміти зібрати анамнез при гострій наднирниковій недостатності.

      1. Вміти клінічно оглянути хворого з гострою наднирниковою недостатністю.

      2. Вміти адекватно оцінити дані інструментальних та лабораторних обстежень і правильно їх трактувати.

      3. Засвоїти принципи диференціальної діагностики гострої наднирникової недостатності.

      4. Здійснити призначення оптимальної схеми лікування гострої наднирникової недостатності.




    1. Контроль засвоєння матеріалу:

6.3.1. Усне опитування (контрольні питання).

      1. Письмове/комп’ютерне опитування (тестовий контроль).

      2. Клінічний розбір хворих – перевірка практичних навичок.

      3. Аналіз історій хвороб, амбулаторних карт.

      4. Розв’язування ситуаційних задач.




    1. Висновки:

6.4.1. У лікарів формується систематизація основних інструментальних та лабораторних методів обстеження хворих з патологією наднирникових залоз.

      1. Удосконалюється вміння лікарів-ендокринологів щодо принципів диференціальної діагностики та лікування гострої наднирникової недостатності..

      2. Формується почуття відповідальності за результати лікування в конкретного пацієнта.



1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   14


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка