Лекція №2 з теми: Управління та організація охорони праці, громадський контроль, комісія з охорони праці на підприємстві. Обов’язкові медичні огляди працівників певних категорій. Навчання з охорони праці



Дата конвертації29.06.2020
Розмір155 Kb.
ТипЛекція


Комунальний заклад охорони здоров’я

«Харківський обласний медичний коледж»



Лекція № 2
з теми:
Управління та організація охорони праці , громадський контроль, комісія з охорони праці на підприємстві. Обов’язкові медичні огляди працівників певних категорій. Навчання з охорони праці. Атестація робочих місць


Тип лекції _____________Комплексна лекція__ _

Навчальна дисципліна _,,Основи охорони праці та охорона праці в галузі ”

Спеціальність _________223 “Медсестринство”_____________________

Курс _______________________ _ІV________________________________
Кількість навчальних годин ____________2____________________ ____





Обговорено і затверджено

на засіданні ЦК вузьких спецыальностей

Протокол № ___ від “ ___ ” __ 2019р.

Голова комісії:___________Л.Т. Кочерга

(підпис)


Харків – 2019р.

Тема лекції: Управління та організація охорони праці, громадський контроль, комісія з охорони праці на підприємстві. Обов’язкові медичні огляди працівників певних категорій. Навчання з охорони праці. Атестація робочих місць

План лекції:

1. Управління та організація охорони праці . Функції управління ОП. Компетенція та повноваження державного управління ОП. Управління охороною праці на підприємстві.

2. Організація ОП на підприємстві.

3. Державний нагляд і громадський контроль, комісія з ОП на підприємстві. Державний нагляд. Громадській контроль. Комісія з ОП на підприємстві. 4.Обовязкові медичні огляди працівників.

5. Навчання працівників з ОП.

6. Атестація робочих місць за умовами праці.


  1. Управління та організація охорони праці.

    1. Функції управління ОП

Виконання функції управління спрямоване на вирішення таких завдань:

- відповідна підготовка кадрів: навчання працівників з охорони праці, пропаганда питань охорони праці, професійний добір працівників окремих професій;

- забезпечення безпечності технологічних процесів, виробничого устаткування, будівель, споруд;

- нормалізація санітарно-гігієнічних умов праці;

- забезпечення працівників засобами індивідуального захисту;

- забезпечення оптимальних режимів праці та відпочинку працівників;

- організація лікувально-профілактичного обслуговування працівників;

- удосконалення нормативної бази з охорони праці.



Ст.33. Система управління охороною праці в Україні складається з державного управління та СУОП підприємств. Державна система управління утворена за адміністративно-галузевим принципом і складається з галузевих та регіональних систем управління:

- Президент України;

- Кабінет Міністрів України;

- Державна служба України з питань праці (Держпраці) ;

- міністерства та інші центральні органи виконавчої влади;

- місцеві державні адміністрації

- органи місцевого самоврядування.

Безпосередньо керівництво роботою по управлінню охороною праці здійснюють відповідні керівники від Кабінету Міністрів до майстра на підприємстві.

Адміністративна вертикаль державного управління містить обласні, районні та місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування.

Координують діяльність з питань охорони праці Державна служба України з питань праці (Держпраці) та інші державні органи виконавчої влади та служби охорони праці міністерств, об'єднань і підприємств, а також служби праці державних адміністрацій, відповідних комісій місцевих Рад.



1.2. Компетенції та повноваження органів державного управління охороною праці.

Ст.32, 33, 34,35. Реалізація державної політики охорони здоров'я покладається на органи державної виконавчої влади. Особисту відповідальність за неї несе Президент України.

Президент України :

  • виступає гарантом права громадян на охорону здоров'я;

  • забезпечує виконання законодавства про охорону здоров'я через систему органів державної виконавчої влади,

  • проводить у життя державу політику охорони здоров'я та здійснює інші повноваження, передбачені Конституцією України.

Кабінет Міністрів забезпечує:

  • реалізацію державної політики в галузі охорони праці;

  • подає на затвердження у Верховну Раду загальнодержавну програму з охорони праці;

  • координує діяльність міністра соціальної політики , який реалізує державну політику з питань охорони праці;

  • встановлює єдину державну статистичну звітність з питань охорони праці.

Державна служба України з питань праці (Держпраці) у сфері охорони праці здійснює :

- реалізацію державної політики у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами, державний гiрничний нагляд, а також нагляд та контроль за додержанням законодавства про охорону працю, загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності;



- комплексне управління охороною праці та промисловою безпекою на державному рівні;

- державне регулювання i контроль у сфері діяльності, пов’язаної з об’єктами підвищеної небезпеки;

- координує роботу міністерств, інших центральних органів державної виконавчої влади, місцевої державної адміністрації та об'єднань підприємству у галузі безпеки, гігієни праці та виробничого середовища;


  • розробляє за участю міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Фонду соціального страхування України, всеукраїнських організацій роботодавців та профспілок загальнодержавну програму поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища i контролює її виконання, бере участь у розробленні та виконання інших державних i галузевих програм;

Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади: 

  • проводять єдину науково-технічну політику в галузі охорони праці; 

  • розробляють і реалізують галузеві програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища за участю профспілок; 

  • здійснюють методичне керівництво діяльністю підприємств галузі з охорони праці; 

  • укладають з відповідними галузевими профспілками угоди з питань поліпшення умов і безпеки праці; 

  • беруть участь в опрацюванні та перегляді нормативно-правових актів з охорони праці; 

  • організовують навчання і перевірку знань з питань охорони праці; 

  • створюють у разі потреби аварійно-рятувальні служби, здійснюють керівництво їх діяльністю, забезпечують виконання інших вимог законодавства, що регулює відносини у сфері рятувальної справи; 

  • здійснюють відомчий контроль за станом охорони праці на підприємствах галузі. 

Для координації, вдосконалення роботи з охорони праці і контролю за цією роботою міністерства та інші центральні органи виконавчої влади створюють у межах граничної чисельності структурні підрозділи з охорони праці або покладають

реалізацію повноважень з охорони праці на один з існуючих структурних підрозділів чи окремих посадових осіб відповідних органів.



1.3.Управління ОП на підприємстві.

Роботодавець зобов’язаний в кожному структурному підрозділі і на робочому місці створити умови праці відповідно до вимог нормативних актів, а також забезпечити додержання прав працівників, гарантованих законодавством по ОП. (Ст.13)

З цією метою керівник забезпечує функціонування управління ОП, для чого:

- створює відповідні служби - службу ОП;

- розробляє за участю профспілок і реалізує комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів з ОП, впроваджує прогресивні технології;

- забезпечує усунення причин, що призводять до н.в. та п.з. і виконання профілактичних заходів;

- забезпечує належне утримання будівель і споруд, виробничого обладнання та устаткування, моніторинг за їх технічним станом.

- організує лабораторні дослідження умов праці, атестацію робочих місць;

- здійснює постійний контроль за додержанням працівниками технологічних процесів, правил поводження з медичним устаткуванням , інструментарієм, механізмами, використанням засобів колективного та індивідуального захисту.

- організує пропаганду безпечних методів ОП та співробітництво з працівниками у галузі ОП;

- у разі виникнення у закладі надзвичайних ситуацій і нещасних випадків власник вживає необхідні заходи допомоги потерпілим.



Управління ОП здійснюється:

  • в цілому керівник медичного закладу;

  • в відділеннях, службах, структурних підрозділах – керівники відповідних підрозділів та служб

Обов’язки, права, відповідальність посадових осіб накладених на них функцій, повинні передбачатись у посадових інструкціях.

Ст.14. Зобов’язання працівника з ОП під час роботи:

  • дбати про особисту безпеку та здоров’я, а також про безпеку та здоров’я оточуючих, під час виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території підприємства;

  • знати та виконувати вимоги нормативно-правових актів з ОП, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту;

  • Проходити в установленому законодавством порядку попередні та періодичні огляди.

Працівник несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.
2.Організація охорони праці на виробництві

Ст.15. Керівник створює в закладі службу ОП, відповідно до Типового положення про службу ОП, затвердженого Держнаглядохоронпраці України від

15.11.2004р. №255. Служба ОП створюється на підприємстві з кількістю працюючих 50 осіб та більше і підпорядковується безпосередньо роботодавцю., при чому припис спеціаліста з ОП може скасувати тільки роботодавець.

Ліквідація служби ОП допускається тільки у разі ліквідації підприємства або припинення використання найманої праці фізичною особою.



Служба ОП вирішує завдання:

  • забезпечення безпеки виробничих процесів, устаткування, будівель, споруд;

  • забезпечення працюючих засобами їх індивідуального захисту;

  • професійна підготовка і підвищення кваліфікації працівників з ОП,

  • пропаганда безпечних умов праці;

  • вироби оптимальних режимів праці і відпочинку працюючих;

  • професійний добір виконавців визначених робіт.

3. Державний нагляд і громадській контроль, комісія з охорони праці на підприємстві.

3.1. Державний нагляд.

Ст. 38Державний нагляд за охороною праці – метод забезпечення дотримання законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці.

Його здійснюють:



  1. Управління Держпраці;

  2. Державний комітет України з ядерної та радіаційної безпеки;

  3. органи державного пожежного нагляду управління пожежної охорони Міністерства внутрішніх справ України;

  4. органи та заклади санітарно-епідеміологічної служби Міністерства охорони здоров'я України

Нагляд за дотриманням і належним застосуванням законодавства про охорону праці здійснює Генеральний прокурор України і підпорядковані йому прокурори.

Органи Державного нагляду за охороною праці не залежать від будь-яких господарських органів, об'єднань громадян, політичних формувань, місцевих державних адміністрацій, Рад народних депутатів і діють відповідно до положень, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Посадові особи органів Державного нагляду за охороною праці (державні інспектори) мають право:


  • безперешкодно і в будь-який час відвідувати підконтрольні підприємства для перевірки дотримання законодавства про охорону праці, отримувати від власника необхідні пояснення, матеріали та інформацію з цих питань

  • надсилати керівникам підприємств, посадовим особам, керівникам структурних підрозділів Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих Рад народних депутатів, міністерств та інших центральних органів державної виконавчої влади обов'язкові для виконання розпорядження (приписи) про усунення порушень і недоліків у сфері охорони праці

  • зупиняти експлуатацію підприємств, окремих виробництв, цехів, дільниць, робочих місць і обладнання до усунення порушень вимог щодо охорони праці, які створюють загрозу для життя або здоров'я працівників

  • притягати до адміністративної відповідальності працівників, винних у порушенні законодавчих та інших нормативних актів з питань охорони праці

  • надсилати власникам, керівникам підприємств подання про невідповідність окремих посадових осіб займаній посаді, передавати при необхідності матеріали органам прокуратури для притягнення їх до кримінальної відповідальності.

Органи Державного нагляду за охороною праці встановлюють порядок опрацювання і затвердження власниками положень, інструкцій та інших актів про охорону праці, що діють на підприємствах, розробляють типові документи з цих питань. Власник повинен безоплатно створити необхідні умови для роботи представників органів Д. н. за о. п. Посадові особи органів Д. н. за о. п. несуть відповідальність за виконання покладених на них обов'язків згідно із законодавством.

Діяльність органів державного нагляду за охороною праці регулюється цим Законом, законами України "Про використання ядерної енергії і радіаційну безпеку", "Кодекс цивільного захисту", "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення", іншими нормативно-правовими актами та положеннями про ці органи, що затверджуються Президентом України або Кабінетом Міністрів України.



3.2. Громадській контроль.

Громадській контроль за виконанням вимог законодавства про охорону праці здійснюють: професійні спілки, їх об'єднання в особі своїх виборних органів і представників( Закон України «Про охорону праці» ст. 41, 42)

Профспілки здійснюють громадській контроль за додержанням законодавства про охорону праці, створенням безпечних і нешкідливих умов праці, належних виробничих і санітарно-побутових умов, забезпеченням працюючих спецодягом, спецвзуттям, іншими засобами індивідуального та колективного захисту. У разі загрози життю або здоров'ю працівників профспілки мають право вимагати від

роботодавця негайного припинення робіт на робочих місцях, виробничих дільницях, у цехах та інших структурних підрозділах або на підприємствах чи виробництвах фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, в цілому на період, необхідний для усунення такої загрози.

У випадку відсутності профспілок на підприємстві громадській контроль здійснюють уповноважені від трудових колективів особи з питань охорони праці.

3.3. Комісія з питань охорони праці.

Ст.16. На підприємстві з кількістю працюючих більше 50 чоловік з метою забезпечення пропорційної участі працівників будь яких питань безпеки , рішенням трудового колективу створюється комісія з питань ОП. Вона складається із представників власників, профспілок, уповноважених трудових колективів, спеціаліста ОП. ( Комісія створюється відповідно «Типового положення про комісію з питань охорони праці підприємства», затвердженого наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 21.03. 2007р.№55)

Положення про комісію ії кількісний та персональний склад затверджується затверджуються на загальних зборах трудового колективу. Рішення комісії мають рекомендаційний характер.

Основні завдання комісії:


  • захист законних прав та інтересів працівників у сфері ОП;

  • підготовка рекомендацій власнику та працівникам щодо профілактики виробничого травматизму та професійних захворювань;

  • вироблення пропозицій що до включення до колективного договору окремих

питань з ОП та використання коштів фонду ОП підприємства.
4. Обов’язкові медичні огляди працівників.

Ст.17. Обов’язкові медичні огляди працівників певних категорій

Закон зобов’язує власника за свої кошти організувати проведення при прийнятті на роботу медичних оглядів і протягом трудової діяльності і лікарський контроль за станом здоров’я працюючих, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, а також


щорічний обов’язків медичний огляд осіб віком до 21 року незалежно від того, в яких умовах вони працюють.

Метою цих оглядів є своєчасне виявлення захворювань або відхилень у стані здоров’я , що загрожують здоров’ю працівникові та його оточенню.

Медичні огляди бувають запобіжні (попередні )(при прийомі на роботу) та періодичні.

Запобіжні (попередні) медичні огляди встановлюють фізичну і психологічну придатність осіб до роботи за конкретно визначеною професією, спеціальностей, посадою, що дозволяє запобігти захворюванням і нещасним випадкам, а також дозволяє запобігти захворюванням та нещасним випадкам.

Періодичні медичні огляди (МО) проводяться протягом часу виконання працівником трудових обов’язків ; вони забезпечують динамічне спостерігання за станом здоров’я працівників , виявлення ранніх ознак шкідливого впливу виробничих умов на організм, а також захворювань, наявність яких унеможливлює

продовження роботи за певним фахом, запобігають виникненню нещасних випадків, поширенню інфекційних і паразитарних захворювань.

Періодичні МО проводяться 1 або 2 рази на рік відповідно до характеру виконуваних робіт.

Для проходження медичних оглядів працівника потрібно за свій рахунок придбати особові медичні книжки (ОМК). Далі ОМК зберігається в роботодавця.

Організація і проведення обов’язкових профілактичних медичних оглядів працівників медичних закладів та установ , діяльність яких пов’язана з обслуговуванням населення і може призвести до поширення інфекцій хвороб , здійснюється згідно з Постановою КМУ №559 від 23 травня 2001 року де вказані перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним оглядам ; Порядок проведення обов’язкових профілактичних медичних оглядів і видачі ОМК, а також згідно з Наказом МОЗ України №280 від 23 липня 2002р.(дод. 6), за наявності шкідливих та небезпечних чинників – ще й Наказом «Про порядок проведення медичних оглядів працівників певних категорій» №246 від 21травня 2007 року (дод.7).

Проведення медичні огляди проводяться з метою:



  • своєчасне виявлення ранніх ознак гострих і хронічних професійних захворювань (отруєнь), загальних та виробничо-зумовлених захворювань у працівників;

  • забезпечення динамічного спостерігання за станом здоров’я працівників в умовах дії шкідливих та небезпечних виробничих факторів і трудового процесу;

  • вирішення питання щодо можливості працівника продовжувати роботу в умовах дії конкретних шкідливих та небезпечних шкідливих факторів і трудового процесу;

  • розробляння індивідуальних і групових лікувально-профілактичних та реабілітаційних заходів для працівників, що віднесені за результатами медичного огляду до групи ризику;

  • проведення відповідних оздоровчих заходів.


5. Навчання працівників з ОП.

Навчання і систематичне підвищення рівня знань медичних працівників з питань ОП – фундаментальна основа безпеки праці, забезпечення ефективної профілактичної роботи з запобігання аварій, травматизму в медичних закладах.



Ст.18. Працівники під час прийняття на роботу в процесі здійснення трудової діяльності повинні проходити за рахунок роботодавця інструктаж та навчання з охорони праці, з надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків, навчання правилам поведінки в разі виникнення аварії.

Навчання з питань ОП проводиться згідно з «Типовим положенням про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці»,

затвердженим наказом Державного комітету України з нагляду за ОП від 26,01.2005р. №15.

Організацію навчання та перевірку знань з питань ОП працівників у медичних закладах здійснюють працівники служби ОП.

У закладі на основі цього Положення розробляється своє Положення з урахуванням специфіки медичного закладу.

Посадові особи діяльність яких пов’язана з організацією безпечного ведення робіт , під час прийняття на роботу та періодично , один раз на три роки, проходять навчання , а також перевірку знань з питань ОП за участю профспілок.

Працівники, зайняті на роботах з підвищеною небезпекою «Перелік робіт з підвищеною небезпекою» затвердженого наказом комітетом Держнаглядохоронпраці від 26.01.2005р. № 15, або на роботах, що потребують професійний добір, повинні проходити спеціальне навчання і один раз на рік перевірку знань відповідних нормативних актів з ОП.

Особи, яких приймають на роботу, пов’язану з підвищеною пожежною небезпекою, повинні попередньо проходити спеціальне навчання (пожежний мінімум) і один раз на рік під час роботи проходити перевірку знань.

Всі медичні працівники при прийомі на роботу і в процесі роботи проходять інструктаж (навчання) з питань ОП, надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків, про правила поведінки при аваріях.

За характером і часом проведення інструктажі з питань ОП (далі – інструктажі) поділяються на вступний , первинний, повторний, позаплановий та цільовий.



Вступний інструктаж проводиться:

  • з усіма працівниками, які приймаються на постійну або тимчасову роботу, незалежно від їх освіти, стажу роботи та посади;

  • з працівниками інших організацій, які прибули на підприємство і беруть безпосередню участь у виробничому процесі або виконують інші роботи для підприємства;

  • з учнями та студентами, які прибули на підприємство для проходження трудового або професійного навчання;

  • з екскурсіями у разі екскурсії на підприємство.

Вступний інструктаж (ВІ) проводиться спеціалістом служби ОП або інш. фахівцем відповідно до наказу. Вступний інструктаж проводиться в кабінеті ОП або в приміщенні, що спеціально для цього обладнано. Програма та тривалість інструктажу затверджується керівником медзакладу.

Запис про проведення проводиться ВІ робиться в журналі реєстрації вступного інструктажу спеціально-установленої форми (додаток №5 до «Типового положення про порядок навчання…» .



Первинний інструктаж проводиться до початку роботи безпосередньо на робочому місці з працівником:

  • новоприйнятим ( постійно, чи тимчасово) до закладу;

  • який переводиться з одного структурного підрозділу до другого;

  • який виконуватиме нову для нього роботу;

  • відрядженим працівником іншого закладу, який бере безпосередню участь в роботі закладу.

Проводиться зі студентами навчальних закладів:

  • до початку трудового або професійного навчання;

  • перед виконанням кожного навчального завдання, пов’язаного з використанням різних механізмів, інструментів, матеріалів тощо.

Первинний інструктаж на робочому місті проводиться індивідуально або з групою осіб одного фаху за діючими в закладі інструкціями з ОП відповідно до виконуваних робіт.

Повторний інструктажпроводиться на робочому місці індивідуально з одним працівником або групою працівників, які виконують однотипні роботи, за обсягом і змістом переліку питань первинного інструктажу.

Повторний інструктаж проводиться в терміни, визначені правовими нормативними актами, які діють в галузі, або роботодавцем (фізичною особою, яка використовує найману працю) з урахуванням конкретних умов праці, але не рідше:



  • на роботах з підвищеною небезпекою – 1 раз на 3 місяці;

  • для решти робіт – 1 раз на 6 місяців.

Позаплановий інструктажпроводиться з працівниками на робочому місці або в кабінеті охорони праці:

  • при введенні в дію нових, або переглянутих нормативно-правових актів з ОП, а також при внесенні змін та доповнень до них;

  • при зміні технологічного процесу, заміні або модернізації устаткування, приладів, та інструментів, матеріалів та інших факторів, що впливають на стан ОП;

  • при порушенні працівниками нормативно-правових актів з ОП, що призвели до травм, аварій, пожеж тощо.;

  • при перерві в роботі виконавця робіт більш ніж на 30 календарних днів – для робіт з підвищеною небезпекою, я для решти робіт – понад 60 днів.

Позаплановий інструктаж зі студентами проводиться під час проведення трудового і професійного навчання при порушенні ними вимог нормативно-

правових актів з ОП, що можуть призвести , або призвели до травм, аварій, пожеж, тощо.

Позаплановий інструктаж може проводитися індивідуально з окремим працівником або з групою працівників одного фазу. Обсяг і зміст позапланового інструктажу визначаються у кожному окремому випадку залежно від причин та обставин, що спричинили потребу його проведення.

Цільовий інструктаж - проводиться з працівниками;


  • при ліквідації аварії або стихійного ліха;

  • при проведенні робіт, на які відповідно до законодавства оформлюється наряд-допуск, наказ або розпорядження.

Цільовий інструктаж проводиться індивідуально з окремим працівником або з групою працівників, обсяг і зміст цільового інструктажу визначаються залежно від виду робіт, що виконуватимуться.

Первинний, повторний, позаплановий, і цільовий інструктажі проводить безпосередньо керівник робіт ( начальник структурного підрозділу, майстер) або особа, яка використовує найману працю.

Первинний, повторний, позаплановий, цільові інструктажі завершуються перевіркою знань у вигляді усного опитування або за допомогою технічних засобів, а також перевіркою набутих навичок безпечних методів праці, особою, яка проводила інструктаж.

При незадовільних результатах перевірки знань та навичок через 10 днів проводиться повторний інструктаж і повторна перевірка знань.

При незадовільному результаті перевірки знань після цільового інструктажу допуск до виконання робіт не допускається.

Про проведення первинного, повторного, позапланового та цільового інструктажів та їх допуск до роботи , особа, яка проводила інструктаж , уносить запис до журналу реєстрації інструктажів з питань ОП на робочому місці ( спеціальний журнал додаток №6 до тип. Положення). Сторінки журналу повинні бути пронумеровані, прошнуровані та сріплені печаткою.



6. Ст.20. Колективний договір (КД)є найважливішим документом у системі нормативного регулювання взаємовідносин між власником і працівником першочергових задач соціального характеру, а також питань ОП.

У КД сторони передбачають забезпечення працівникам соціальних гарантій у галузі ОП на рівні не нижче чим передбаченому законодавством, їх прав, комплексних заходів що до досягнення нормативів безпеки, гієни праці та виробничого середовища, підвищення існуючого рівня ОП, запобігання випадкам виробничого травматизму, п.з. та аваріям.



7. Атестація робочих місць за умовами праці

Атестація робочих місць за умовами праці (надалі -


атестація) проводиться на підприємствах і організаціях незалежно
від форм власності й господарювання.

Атестації підлягають робочі місця, на яких технологічний процес, обладнання, використовувані сировина і матеріали можуть бути потенційними джерелами шкідливих і небезпечних факторів. Для виробництв, робіт, професій та

посад, для яких у списках N 1 і N 2 передбачено показники умов праці, атестацію проводять тільки за цими показниками.

Проводиться атестація згідно з «Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці» затвердженого Лостановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 р. N 442, з Постановою КМУ N 741


від 05.10.2016,та методичними рекомендаціями щодо проведення атестації робочих місць за умовами праці, що затверджуються Мінсоцполітики і МОЗ.

Основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між роботодавцем і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Атестація проводиться атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначаються наказом по підприємству, організації, в строки, передбачені колективним договором, але не рідше ніж один раз на п’ять років. До складу комісії включається уповноважений представник виборного органу первинної профспілкової організації, а в разі відсутності профспілкової організації - уповноважена найманими працівниками особа, а також рекомендується вводити головних спеціалістів, працівників відділу кадрів, праці і заробітної плати, охорони праці, органів охорони здоров'я підприємства, представників громадських організацій.

Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.

Позачергово атестація проводиться у разі докорінної зміни умов і характеру праці з ініціативи роботодавця, профспілкового комітету, трудового колективу або його виборного органу, органів Держпраці.

До проведення атестації можуть залучатися проектні та науково-дослідні організації, технічні інспекції праці профспілок, територіальні органи Держпраці.

Атестація робочих місць передбачає:


  • установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці;

  • санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці;

  • комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру
    праці на відповідальність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам;

  • установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією;

  • обгрунтування віднесення робочого місця до категорії із шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці;

  • визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах;

  • складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників;

  • аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.

Гігієнічні дослідження факторів виробничого середовища і трудового процесу проводяться лабораторіями, атестованими Держпраці і МОЗ в порядку, визначеному Мінсоцполітики разом з МОЗ.

Оцінка умов праці під час атестації робочих місць проводиться з метою встановлення класів (ступенів) шкідливих умов праці відповідно до Державних санітарних норм та правил "Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу" , затверджених МОЗ.

Відомості про результати атестації робочих місць
заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінсоцполітики разом з МОЗ.

Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років.

Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Результати атестації використовуються для розроблення заходів щодо покращення умов праці і оздоровлення працівників та під час визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах, пільг і компенсацій за рахунок підприємств, установ та організацій, обґрунтування пропозицій про внесення змін до списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.


Література:

  1. В.С. Тарасюк, Г.Б. Кучанська «Охорона праці В лікувально-профілактичних закладах. Безпека життєдіяльності 2013р. 17-20,55-61, 104-112,

  2. Конституція України від 28 червня 1996 року зі змінами та доповненнями.

  3. Закон України «Про охорону праці» № 2694-ХІІ від 14.10.1992 зі змінами та доповненнями.

  4. Типове положення про службу ОП, затверджено Наказ Держнаглядохоронпраці України від 15.11.2004р. №255.

  5. Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці», затверджено Наказ Державного комітету України з нагляду за ОП від 26,01.2005р. №15.

  6. «Типове положення про комісію з питань охорони праці підприємства», затверджено наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 21.03. . 2007р.№55 .


Домашнє завдання

  1. В.С.Тарасюк, Г.Б. Кучанська «Охорона праці в лікувально-профілактичних закладах. Безпека життедіяльності» Стор.17-20,53-61,104-112, 82-97.

  2. В.Ц.Жидецький Основи охорони праці стор.183-185

  3. Опорний конспект лекцій.

  4. Самостійна робота №2 «Профілактика травматизму та професійних отруєнь. Основні причини виробничих травм та професійних отруєнь»

  5. Самостійна робота №3 « Пожежна безпека. Причини, класифікація пожеж . Профілактика пожеж. Засоби пожежогасіння»

Додатки:

  1. Контрольні запитання на одному аркуші.

  2. Перевірочне завдання до Лекції 1 (30 варіантів)

2а. Еталони відповідей до перевірочного завдання до лекції 2

2б. Перевірочне завдання до Лекції 2 (30 варіантів) з відповідями



  1. Бланк відповіді на одному аркуші

Додаток 1


Контрольні запитання.

1.Функції управління ОП.

2. З чого складається система управління ОП (СУОП)?

3. З чого складається державна система управляння?

4. Компетенція Президента України з УОП.

5. Компетенція Кабінету Міністрів з УОП.

6. Компетенція служби Держпраці з УОП.

7. Компетенція Міністерств з УОП.

8. Що зобов’язаний створити роботодавець для управління ОП на підприємстві?

9. Хто здійснює управління ОП на підприємстві?

10. Зобов’язання працівника з ОП під час роботи.

11. Що створює роботодавець на підприємстві для організації ОП?

12. Завдання служби ОП.

13. Які органи здійснюють державний нагляд за ОП?

14. Хто здійснює громадській нагляд?

15. З якою метою на підприємстві створюється комісія, з кого вона складається?

16. Основні завдання комісії?

17. За які кошти власник організує обов’язкові медичні огляди?

18. Які бувають медичні огляди?

19. Згідно яких нормативних документів здійснюється організація і проведення медичних оглядів?

20. Мета проведення медичних оглядів?

21. Згідно якого нормативного документа здійснюється навчання працівників з ОП?

22. Порядок навчання з ОП посадових осіб, працівників, зайнятих на роботах з підвищеною безпекою, працівники пов’язані з підвищеною пожежною безпекою.

23. Види інструктажів та порядок їх проведення.

24. Колективний договір, сторони договору, що у ньому передбачається?

25.Де проводиться і які робочі місця підлягають атестації за умовам праці?

26. Згідно з яким документом проводиться атестація?

27.У чому полягає основна мета атестації?

28. Якій порядок і строки проведення атестації?

29. На кого покладається відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації?

30. Куди заносяться відомості про результати атестації робочих місць?

31. З кім погоджується, як затверджується і який час зберігається перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників?





Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка