Квартальна інформація емітента цінних паперів за 1 квартал 2016 року



Сторінка8/15
Дата конвертації14.12.2016
Розмір2 Mb.
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   15

Відстрочений податок

Відстрочений податок визнається стосовно різниць між балансовою вартістю активів і зобов'язань у фінансовій звітності та відповідними податковими базами, які використовуються для розрахунку оподатковуваного прибутку. Відстрочені податкові зобов'язання визнаються для всіх тимчасових різниць, які відносяться на валові витрати, у тому обсязі, щодо якого існує ймовірність того, що буде отриманий оподатковуваний прибуток, за рахунок якого можна буде реалізувати ці тимчасові різниці, які відносять на валові витрати. Такі активи і зобов'язання не визнаються, якщо тимчасові різниці виникають з гудвіла або у результаті первісного визнання (крім випадків об'єднання підприємств) інших активів і зобов'язань в рамках операції, яка не впливає ні на оподатковуваний прибуток, ні на обліковий прибуток.

Балансова вартість відстрочених податкових активів переглядається на кожну звітну дату і зменшується у тій мірі, в якій відсутня ймовірність одержання достатнього оподатковуваного прибутку, який дозволить відшкодувати всю або частину суми цього активу.

Відстрочені податкові активи та зобов'язання оцінюються за податковими ставками, які, як очікується, будуть застосовуватися у тому періоді, в якому актив буде реалізований або буде погашене зобов'язання, на основі діючих або фактично діючих податкових ставок (та податкових законів) на звітну дату. Оцінка відстрочених податкових зобов'язань і активів відображає податкові наслідки, які можуть виникнути у результаті використання Товариством на звітну дату того або іншого методу для відшкодування або погашення балансової вартості своїх активів та зобов'язань.

Відстрочені податкові активи та зобов'язання взаємно заліковуються, коли існує юридично закріплене право заліку поточних податкових активів і поточних податкових зобов'язань, коли вони відносяться до податків на прибуток, які стягуються одним і тим самим податковим органом, і Товариство має намір зарахувати поточні податкові активи та зобов'язання на нетто-основі.

Поточний та відстрочений податки визнаються як витрати або доходи у складі прибутку або збитку, за винятком випадків коли вони відносяться до статей, які відображаються безпосередньо у складі власного капіталу або інших сукупних доходів (у цьому випадку податки також визнаються безпосередньо у складі власного капіталу або інших сукупних доходів).

Облік грантових коштів

Облік грантових коштів відповідно до Договору між Урядом України та Європейським Банком Реконструкції та Розвитку про співробітництво та діяльність Постійного Представництва ЄБРР в Україні від 12.06.2007, що ратифікований Законом України «Про ратифікацію Договору між урядом України та Європейським банком реконструкції та розвитку про співробітництво та діяльність Постійного представництва ЄБРР в Україні» від 04.06.2008 року №319-VI та Контракту про надання консультаційних послуг № С21239/ЕСНR-2010-11-02 від 24.11.2010р по ПАТ «Укргідроенерго» проводиться відповідно до вимог Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 20 «Облік державних грантів і розкриття інформації про державну допомогу» (далі-МСБО 20).

Керуючись параграфом 3 МСБО 20 отримання консультаційних послуг по вищевказаному Контракту відноситься до визначення «Гранту, пов’язаного з активом». А саме, це державні гранти, основною умовою яких є те, що суб’єкт господарювання, який відповідає критеріям надання грантів, придбає, збудує або іншим чином набуде довгострокових активів. Можуть визначатися також додаткові умови, які обмежують тип чи місце розташування активів або періоди, протягом яких активи слід придбати чи утримувати.

Відповідно до параграфу 24 МСБО 20 державні гранти, пов’язані з активами відображаються у звіті про фінансовий стан шляхом визначення гранту як відстроченого доходу.

Відповідно до параграфу 17 МСБО 20 державні гранти, пов’язані з активами, що амортизуються визнаються у прибутку або збитку протягом тих періодів і в тих пропорціях, у яких визнаються амортизаційні витрати за цими активами.

Відповідно до п.3.2. ст.3 Податкового кодексу України, розділу 8.01 ст.8 Договору між урядом України та Європейським Банком Реконструкції та Розвитку про співробітництво та діяльність Постійного Представництва ЄБРР в Україні, що ратифікований Законом України «Про ратифікацію Договору між Урядом України та Європейським банком реконструкції та розвитку про співробітництво та діяльність Постійного представництва ЄБРР в Україні» від 04.06.2008 року №319-VI усі імпортовані та вироблені в Україні обладнання, матеріали, роботи та послуги, включаючи консультаційні послуги, які використовуються для надання Технічної допомоги або для грантового співфінансування і фінансується за рахунок Грантових коштів, звільняються від будь-яких податків і зборів або обов’язкових платежів, що стягуються Україною або на території України.



Облік доходів

Дохід – це валове надходження економічних вигід протягом періоду, що виникає в ході звичайної діяльності суб’єкта господарювання, коли власний капітал зростає в результаті цього надходження, а не в результаті внесків учасників власного капіталу.

Дохід визнається у Звіті про сукупний дохід, коли виникає зростання майбутніх економічних вигід, пов'язаних зі збільшенням активу або зі зменшенням зобов'язання, і його можна достовірно оцінити.

Дохід має оцінюватися за справедливою вартістю компенсації, яка була отримана або підлягає отриманню.

Справедлива вартість - це сума, за якою можна обміняти актив або погасити заборгованість в операції між обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами.

Дохід від продажу товарів має визнаватися в разі задоволення всіх наведених далі умов:



  • суб'єкт господарювання передав покупцеві суттєві ризики і винагороди, пов'язані з власністю на товар;

  • за суб'єктом господарювання не залишається ані подальша участь управлінського персоналу у формі, яка, як правило, пов'язана з володінням, ані ефективний контроль за проданими товарами;

  • суму доходу можна достовірно оцінити;

  • ймовірно, що до суб'єкта господарювання надійдуть економічні вигоди, пов'язані операцією; та

  • витрати, які були або будуть понесені у зв'язку з операцією, можна достовірно оцінити.

Основним видом доходу у Товариства є дохід від реалізації електричної енергії.

Доходи від реалізації електроенергії оцінюються за справедливою вартістю компенсації, отриманої або яка має бути отримана, та становлять суми нарахованої дебіторської заборгованості за реалізовану електроенергію за вирахуванням податку на додану вартість.

Доходи від реалізації електроенергії визначаються на підставі актів купівлі-продажу електроенергії між ДП «Енергоринок» та виробником електроенергії ПАТ «Укргідроенерго» за відповідний місяць із застосуванням регульованих тарифів.

Доходи від реалізації інших товарів, робіт, послуг визначаються за ступенем завершеності операції. Ступінь завершеності операції проводиться шляхом візуального огляду і підтверджується відповідними первинними документами (акти виконаних робіт, наданих послуг тощо).

Дохід, який виникає внаслідок використання іншими організаціями активів Товариства, у вигляді процентів та дивідендів має визнаватися на наступних підставах:


  • проценти визнаються у тому звітному періоді, до якого вони належать, виходячи з бази їх нарахування та строку користування відповідними активами;

  • дивіденди визнаються у періоді прийняття рішення про їх виплату.

Відсотки банків за розміщення коштів на поточних рахунках Товариства відносяться до складу фінансових доходів.

Облік витрат

Відповідно до Концептуальної основи фінансової звітності витрати – це зменшення економічних вигід протягом облікового періоду у вигляді вибуття чи амортизації активів або у вигляді виникнення зобов’язань, результатом чого є зменшення власного капіталу, за винятком зменшення, пов’язаного з виплатами учасникам.

Витрати визнаються у Звіті про сукупний дохід, коли виникає зменшення майбутніх економічних вигід, пов'язаних зі зменшенням активів або збільшенням зобов'язання, які можна достовірно оцінити.

Відповідно до Концептуальної основи фінансової звітності витрати визнаються у Звіті про сукупний дохід, коли виникає зменшення майбутніх економічних вигід, пов’язаних із зменшенням активів або збільшенням зобов’язань, які можна достовірно виміряти. Витрати визнаються на основі безпосереднього зв’язку між понесеними витратами та заробленим доходом від конкретних статей (господарських операцій).

Для прийняття ефективних управлінських рішень Товариство веде облік витрат за їх функціональним призначенням та виділяє витрати за економічними елементами.

За економічними елементами витрати поділяють на матеріальні витрати, витрати на оплату праці, відрахування на соціальні заходи, амортизація, інші операційні витрати.

До складу матеріальних витрат відносяться витрати, що пов’язані виключно з використанням товарно-матеріальних цінностей. Збір за спеціальне використання води (що стягується у вигляді податку), послуги виробничого характеру та витрати на закупівлю електричної енергії відносяться до економічного елементу витрат «Інші операційні витрати».

Всі загальновиробничі витрати з виробництва електроенергії в повному об’ємі щомісячно списуються на витрати з виробництва електроенергії. Розподіл загальновиробничих витрат не здійснюється.

Фінансові витрати - це витрати, пов’язані з залученням додаткових фінансових ресурсів.

До фінансових витрат відносяться:


  • витрати на проценти за користування кредитами отриманими;

  • витрати за облігаціями випущеними;

  • витрати по фінансовій оренді;

  • інші витрати, пов'язані із запозиченням.

Витрати по відсотках відображаються виходячи із відсоткової ставки за умовами договору та суми заборгованості у тому період, в якому вони були понесені.

Зміни в обліковій політиці та принципах розкриття інформації

Товариство вперше застосувало деякі нові стандарти та поправки до чинних стандартів, які набирають чинності для річних періодів, що починаються 1 січня 2015 або після цієї дати.



Щорічні вдосконалення МСФЗ

Рада з МСФЗ в листопаді 2014 року запропонувала новий цикл щорічних вдосконалень МСФЗ за 2012-2014 роки. Зміни були внесені в чотири стандарти: МСФЗ (IFRS) 5 «Довгострокові активи, призначені для продажу, та припинена діяльність», МСФЗ (IFRS) 7 «Фінансові інструменти: розкриття інформації» (а також в МСФЗ (IFRS) 1), МСФЗ (IAS) 19 «Виплати працівникам» та МСФЗ (IAS) 34 «Проміжна фінансова звітність».

МСФЗ (IFRS) 5 «Довгострокові активи, призначені для продажу, та припинена діяльність»: додані конкретні рекомендації для випадків, коли компанія рекласифікує ресурс з призначених для продажу в призначені для розподілу на користь власників або навпаки, і випадків, коли облік ресурсів, утримуваних для розподілу, припинений.

МСФЗ (IFRS) 7 «Фінансові інструменти: розкриття інформації» (і супутні поправки в МСФЗ (IFRS) 1): уточнено, чи продовжує враховуватися контракт на обслуговування в основному капіталі з метою відповідності вимогам про розкриття інформації. У МСФЗ (IFRS) 1 додано примітка про те, що зазначені поправки в МСФЗ (IFRS) 7 застосовуються для розкриття інформації у скороченій проміжній фінансовій звітності.

МСФЗ (IAS) 19 «Виплати працівникам»: роз'яснено, що високоякісні корпоративні облігації, використовувані в оцінці ставки дисконтування для розрахунку вихідної допомоги, повинні бути виражені в тій же валюті, що й вироблені виплати.

МСФЗ (IAS) 34 «Проміжна фінансова звітність»: роз'яснено зміст фрази «в іншому місці в проміжному звіті» і додано перехресне посилання.

Поправки набувають чинності для річних періодів, починаючи c 1 січня 2016 або після, але можуть бути застосовані і раніше.

У грудні 2013 року були зроблені поправки до наступних стандартів по циклу удосконалень МСФЗ 2011-2013:

МСФЗ 1 - Уточнено, які версії МСФЗ можуть бути використані при первісному визнанні (внесені зміни тільки в частині висновків);

МСФЗ 3 - Уточнено, що МСФЗ 3 виключає з своєї сфери бухгалтерський облік для формування спільної діяльності у фінансовій звітності самої сумісної діяльності;

МСФЗ 13 - уточнено сфера визначення портфеля через виключення у пункті 52;

МСБО 40 - дано роз'яснення взаємозв'язку МСФЗ 3 та МСБО 40 при класифікації майна в якості інвестиційної власності або нерухомості, зайнятої власником.

Поправки діють для річних періодів, що починаються не раніше 1 липня 2014 року, з можливістю дострокового застосування.

У грудні 2013 року були зроблені поправки до наступних стандартів по циклу удосконалень МСФЗ 2010-2012:

МСФЗ 2 - вносить зміни до визначення «умови переходу прав» і «ринкові умови» та додає визначень «умови продуктивності» і «умови сервісу»;

МСФЗ 3 - встановлює визначення умовної винагороди, яку класифіковано як актив або зобов'язання, які повинні оцінюватися за справедливою вартістю на кожну звітну дату;

МСФЗ 8 вимагає розкриття суджень, зроблених керівництвом при застосуванні критеріїв агрегування по операційним сегментам, уточнено, що узгодження активів сегмента потрібно, тільки, якщо за вказаними активами за сегментами регулярно звітують;

МСФЗ 13 - уточнено, що випуск МСФЗ 13 та внесення змін в МСФЗ 9 та МСФЗ 39 не виключають можливості відображення певних короткострокових дебіторської та кредиторської заборгованості без застосування дисконтування;

МСБО 16 та МСФЗ 38 - уточнено, що загальна сума основних засобів коригується через переоцінку балансової вартості;

МСБО 24 - Уточнено порядок розкриття платежів суб'єктів, які надають послуги з управління.

Поправки діють для річних періодів, що починаються не раніше 1 липня 2014 року, з можливістю дострокового застосування.

Поправки до МСБО 19 «Виплати працівникам»

В листопаді 2013 року були внесені зміни до МСБО 19 «Виплати працівникам», якими уточнено вимоги, які ставляться до того, яким чином внески працівників або третіх осіб, які пов'язані з роботою, слід віднести до періодів роботи.

Поправки до МСФЗ (IAS) 19 (2011) дозволяють відображати внески, які не залежать від терміну служби, зменшення вартості послуг у періоді надання послуг, а не розподіляти внески за періодами роботи. Інші внески працівників або третіх сторін потрібно відносити на періоди служби або з використанням формули внесків плану, або рівномірно.

Поправки набирають чинності з 1 липня 2014 року, з можливістю дострокового застосування.

Істотні облікові судження, оцінні значення і допущення

Під час застосування облікової політики Товариства від керівництва вимагається робити професійні судження, оцінки та припущення щодо балансової вартості активів та зобов'язань, які неможливо отримати з інших джерел. Ці оцінки та пов'язані з ними припущення базуються на історичному досвіді та інших фактах, які вважаються важливими. Фактичні результати можуть відрізнятися від таких оцінок. Такі оцінки та пов'язані з ними припущення переглядаються на постійній основі. За результатами переглядів облікові оцінки визнаються у тому періоді, в якому здійснюється перегляд оцінки, якщо переглянута оцінка впливає лише на цей період, або у періоді перегляду та майбутніх періодах, якщо переглянута оцінка впливає як на поточний, так і майбутній періоди.

Істотні судження у процесі застосування облікової політики

У процесі застосування облікової політики Товариства керівництво прийняло наступні судження, окрім тих, які вимагають використання оцінок, що мали істотний вплив на суми, визнані у фінансовій звітності:



а) Нарахування резерву торгової дебіторської заборгованості

Єдиним покупцем електричної енергії Товариства є Державне підприємство «Енергоринок». Станом на 31.12.2015 року утворилась заборгованість ДП «Енергоринок» за реалізовану електроенергію за 2014 рік - 155 мільйонів гривень, за 2015 рік - 472 мільйонів гривень (в січні 2016 року сплачено частину заборгованості за 2015 рік в сумі 169 мільйонів гривень). Товариство здійснює аналіз стану дебіторської заборгованості із метою оцінки необхідності нарахування резерву сумнівних боргів за методом застосування абсолютної суми сумнівної заборгованості на основі аналізу платоспроможності кожного окремого дебітора. Товариство не нараховує резерв сумнівних боргів на заборгованість ДП «Енергоринок», оскільки вважає, що дебітор вважається платоспроможним та заборгованість буде погашено.



б) Строки користування та амортизація

На виконання зобов’язань щодо проведення визначення справедливої вартості основних засобів Товариства, закріплених в розділі 4.05 Угоди про виконання Проекту реабілітації ГЕС, укладеної із Світовим банком, протокольного рішення Кабінету Міністрів України від 20.08.2012 року № 66, наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 05.09.2013 року № 650 затверджено справедливу вартість основних засобів станом на 01.01.2013 року, яка визначена суб’єктом оціночної діяльності. Під час встановлення справедливої (доцільної) вартості основних засобів суб’єктом оціночної діяльності були визначені нові строки корисного використання кожного об’єкту основних засобів, починаючи з 01.01.2013. Відповідно, використовуючи доцільну собівартість як замінник собівартості чи амортизованої собівартості на дату оцінки, відповідно до МСФЗ накопичена до цього амортизація основних засобів прирівняна до нуля.



Оцінки та припущення

Нижче наведені основні припущення стосовно майбутнього та інші основні джерела невизначеності оцінок на кінець звітного періоду, щодо яких існує значний ризик, що вони стануть причиною суттєвих коригувань балансової вартості активів та зобов'язань протягом наступного фінансового року:

а) Резерв на покриття збитків від знецінення торгової дебіторської заборгованості, передплат за основні засоби та іншої дебіторської заборгованості - Керівництво здійснює оцінку вірогідності повернення торгової дебіторської заборгованості, передплат за основні засоби та іншої дебіторської заборгованості на основі аналізу абсолютної суми сумнівної заборгованості на основі аналізу платоспроможності кожного окремого дебітора. Дебітори вважаються неплатоспроможними, якщо проти них порушено справу про банкрутство, за ними є невиконані судові рішення про стягнення заборгованості та в інших випадках згідно суджень та рішень менеджменту Товариства.

б) Строки корисного використання основних засобів - Оцінка строку корисного використання об'єкта основних засобів залежить від судження керівництва, яке базується на досвіді роботи з аналогічними активами. Під час визначення строку корисного використання активу керівництво бере до уваги умови очікуваного використання активу, його технологічну старість, фізичний знос та умови роботи, в яких буде експлуатуватися цей актив. Зміна будь-якої з цих умов або оцінок може, у результаті, привести до коригування майбутніх сум амортизації.

в) Оподаткування - Товариство є платником податку на прибуток та інших податків. Під час визначення суми зобов'язань з податку на прибуток та інших податків вимагається застосування істотних оцінок в силу складності українського податкового законодавства та неоднозначного його тлумачення податковими органами на регіональному та загальнодержавному рівнях. Існують різні операції, стосовно яких зберігається невизначеність щодо визначення остаточної суми зобов'язань. Товариство визнає зобов'язання стосовно оцінок щодо можливості нарахування додаткових податків. У випадках коли остаточний податковий результат із цих питань відрізнятиметься від раніше відображених сум, такі різниці вплинуть на суму податку та податкових зобов'язань того періоду, в якому цей результат буде визначений.

г) Зобов’язання з пенсійного забезпечення та інші одноразові виплати по досягненню певного віку - Витрати за пенсійними забезпеченнями за програмою з фіксованою сумою виплат визначаються з використанням актуарних оцінок. Актуарна методика розрахунку передбачає здійснення припущень щодо ставки дисконтування, очікуваного рівня доходності активів, майбутнього збільшення заробітної плати, рівня плинності персоналу, рівня смертності та майбутнього збільшення пенсій. У зв’язку з тим, що такі програми є довгостроковими за своєю природою, зроблені припущення містять елемент суттєвої невизначеності.



Основні засоби та незавершені капітальні інвестиції

Інформація про рух основних засобів за квартал, що закінчився 31 березня 2016 року, була представлена таким чином:










Земельні




Будівлі та




Машини та




Транспортні




Інструменти,




Інші













ділянки




споруди




обладнання




Засоби




прилади, інвентар




активи




Всього

(в тисячах гривень)











































Первісна вартість








































Станом на 31 грудня 2015 року




70




12 934 351




5 769 288




25 666




53 193




25 546




18 808 114

Надходження




23




9 011




469 183




169




326




790




479 502

Вибуття




-




-




(3 196)




-




-




(41)




(3 237)

Станом на 31 березня 2016 року




93




12 943 362




6 235 275




25 835




53 519




26 295




19 284 379














































Накопичені амортизація та збитки від знецінення








































Станом на 31 грудня 2015 року




-




(534 169)




(925 691)




(11 509)




(12 530)




(18 589)




(1 502 488)

Амортизаційні нарахування




-




(54 470)




(101 672)




(603)




(1 126)




(892)




(158 763)

Вибуття




-




-




3 192




-




-




39




3 231

Станом на 31 березня 2016 року




-




(588 639)




(1 024 171)




(12 112)




(13 656)




(19 442)




(1 658 020)














































Чиста балансова вартість











































На 31 грудня 2015 року




70




12 400 182




4 843 597




14 157




40 663




6 957




17 305 626

На 31 березня 2016 року




93




12 354 723




5 211 104




13 723




39 864




6 852




17 626 359
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   15


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка