Кубрак Віра Володимирівна 6 6



Скачати 37.79 Kb.
Дата конвертації01.04.2020
Розмір37.79 Kb.



Кубрак Віра Володимирівна

2.1.6 – 2.9.6


2.1.6

Rp.:Picis liguide Betulae 6,0

Xeroformii 3,0

Olei Ricini ad 100,0

Misce. Da. Signa. Наносити на уражені ділянки шкіри

Підпис лікаря. Особиста печатка лікаря.


Даний лікарський препарат – лінімент-суспензія, до складу якого входить пахуча речовина – дьоготь і не розчинна в основі пахуча світлочутлива речовина – ксероформ.

Перевіряємо сумісність інгредієнтів – інгредієнти сумісні.



ППК (зв. б.)

Олія рицинова 100,0 – (3,0 + 6,0) = 91,0



ППК
(лицьовий бік)

Дата № рецепта

Xeroformii 3,0

Picis liguide Betulae 6,0



Olei Ricini 91,0 .

m заг.= 100,0

Приготовив: підпис

Провірив: підпис



Технологія:

В ступку поміщаємо 3,0 ксероформу, подрібнюють в сухому вигляді . Потім додають половинну кількість дьогтю і подрібнюють ксероформ за правилом Дерягіна. При перемішуванні додають решту дьогтю і, потім по частинах 91,0 касторової олії (попередньо відваженої в склянку для відпуску ). Переносять в склянку для відпуску, укупорюють, оформляють: № рецепту, етикетки: ”Зовнішнє”, „Зберігати в прохолодному місці „ Перед застосуванням збовтувати.

В пропису лініменту Вишневського можливі заміни:

ксероформу на дерматол,

дьогтю - на бальзам Шостаковського (вінілін )

олії касторової на риб’ячий жир.


2.2.6

Rp.:Ephedrini hydrochloridi 0,1

Mentholi 0,1

Protargoli 1,0

Lanolini 2,0

Vaselini 10,0

Misce, ut fiat unguentum . Da. Signa. Мазь для носа

Підпис лікаря. Підпис головного лікаря.

Особиста печатка лікаря. Печатка установи.
Даний лікарський препарат – комбінована мазь, до складу якого входять сильнодіюча з одурманюючими властивостями речовина ефедрину гідрохлорид який розчинний у воді і утворює мазь – емульсію, колоїдний препарат срібла – коларгол, який завжди вводимо за типом емульсії та пахуча речовина ментол, який розчинний в вазеліні і утворює мазь-розчин, гідрофобна вуглеводнева основа вазелін та емульгатор ланолін.

Перевіряємо сумісність інгредієнтів – інгредієнти сумісні.

У рецептурному прописі перевіряємо гранично допустимі норми відпуску на один рецептурний бланк та ефедрину гідрохлорид 0,6 (відповідно до наказу МОЗ України № 360).

Робимо розрахунок інгредієнтів на звороті паспорту письмового контролю.




ППК

(зворотній бік)

m заг.= 13,2

вода очищена з ланоліну:

2,0 -100%

Х – 30% Х=0,6 мл = 12 кр.

Ланолін безводний 1,4

Гліцерин для протарголу

1,0 – 6-8 кр.

Вміст речовин за типом розчин

13,2 – 100%

0,1 – Х Х˂5%, тому

олія вазелінова 0,1 = 2 кр.


Видав: Ephedrini hydrochloridum 0,1

Дата__ № рецепта

Одержав: Ephedrini hydrochloridum 0,1

Дата__ № рецепта


ППК
(лицьовий бік)

Дата № рецепта

Mentholi 0,1

Olei Vaselini gtts ІI

Aguae purificatae gtts VІ

Ephedrini hydrochloridum 0,1

Lanalini anhydrici 0,7

Protargoli 1,0

Glycerini gtts VІI

Aguae purificatae gtts VІ

Lanalini anhydrici 0,7

Vaselini 7,0 .

m заг.= 13,2

Приготовив: підпис

Провірив: підпис



Технолгія:

Спочатку готуємо мазь – розчин потім мазь – емульсію.

У ступку поміщають 0,1 ментолу і розчиняють у 2 краплях вазелінової олії, додають невелику кількість вазеліну і відсувають на край ступки. У ступку відмірюють 6 крапель води очищеної, у якій розчиняють 0,1 ефедрину гідрохлориду (отриманого за вимогою). Отриманий розчин емульгують 0,7 ланоліну безводного, змішують з маззю – розчином і відсувають на край ступки.. Потім протаргол розтирають з 6- 8 краплями гліцерину, розчиняють у решті води, емульгують залишком ланоліну б/в, змішують з попередньо приготовленою маззю і додають вазелін, що залишився, перемішують до однорідності.

Приготовлену мазь змішують з раніше приготовленою маззю, додають залишок вазеліну і перемішують до однорідності.

Переносять в склянку для відпуску, укупорюють, оформляють: № рецепту, етикетки: ”Зовнішнє М-мазь”, «Зберігати в прохолодному місці», «Сигнатура».


2.3.6

Rp.: Osarsoli 0,05

Acidi borici

Glucosi ana 0,1

Olei Cacao 1,5

Misce, ut fiat globulus.

Da tales doses numero 12.

Signa. По 1 кульці 2 рази на день.

Підпис лікаря. Особиста печатка лікаря.
Даний лікарський препарат – супозиторії методом викачування, до складу яких входить отруйна речовина осарсол – важкорозчинний у воді, речовини загального списку: кислота борна та глюкоза, які виписані в кількостях більших 5% та гідрофобна основа – масло какао.

Перевіряємо сумісність інгредієнтів – інгредієнти сумісні.

Оскільки до складу рецептурного пропису входить отруйна речовина перевіряємо разові та добові дози за ДФУ.

Osarsolum: МТРД – 0,25 РД – 0,05

МТДД – 1,0 ДД – 0,05×2 = 0,1



ППК
(зворотній бік)

Осарсол


0,05 × 12 = 0,6

Кислота борна

0,1 × 12 =1,2

Глюкоза


0,1 × 12 =1,2

Масло какао

1,5×12 = 18,0

Маса свічки: 1,75

% речовин:

1,75 – 100%

0,25 – Х Х = 14,3  5%,


Видав: Osarsoli 0,6

Дата Підпис

Одержав: Osarsoli 0,6

Дата Підпис

ППК
(лицьовий бік)

Дата № рецепта

Glucosi 1,2

Osarsoli 0,6

Acidi borici 1,2

Olei Cacao 18,0



Lanolini anhydrici g.s. .

Massae suppositoriоrum 21,0

1,75 № 12

Приготовив: підпис

Провірив: підпис


Технологія:

У ступку поміщають 1,2 глюкози, відваженої на ТР-5, розтирають, додають одержаного за вимогою 0,6 осарсолу, відваженого на ТР-1 і розтирають до однорідності, додають 1,2 борної кислоти, розтирають до дрібного порошку. Потім за декілька прийомів додають 18,0 дрібно натертої стружки масла какао, ретельно уминаючи до одержання однорідної пластичної маси. При необхідності додають ланолін безводний. Готову супозиторну масу зважують, кількість записують на звороті рецепта, переносять на скло пілюльної машинки, формують брусок, за допомогою різака поділяють на рівні частини і викачують кульки однакові за формою і діаметром.

Отримані кульки загортають у капсули у вигляді «косиночок», складають у картонну коробку, наклеюють № рецепта і заповнюють лицьовий бік ППК.

Оформлення до відпуску. Сигнатура, етикетки: «Зовнішнє», «Поводитися з обережністю», «Зберігати в прохолодному і захищеному від світла місці», «Берегти від дітей», опечатують.
2.4.6

Rp.: Extracti Belladonnae 0,015

Anaesthesini 0,5

Analgini 0,5

Butiroli g.s.

Misce, ut fiat suppositorium.

Da tales doses numero 12.

Signa. По 1 свічці на ніч

Підпис лікаря. Особиста печатка лікаря.
Даний лікарський препарат – супозиторії методом виливання, до складу яких входять сильнодіючі речовини анестезин розчинний в жирних оліях до 2%, анальгін розчинний у воді та екстракт беладони, який вводимо у вигляді спирто-водно-гліцеринової суміші та гідрофобна основа бутірол.

Перевіряємо сумісність інгредієнтів – інгредієнти сумісні.

Оскільки до складу рецептурного пропису входять сильнодіючі речовини, перевіряємо разові та добові дози шляхом порівняння з ДФУ.

Anaesthesini: МТРД – 0,5 РД – 0,5

МТДД – 1,5 ДД – 0,5



Analginum : МТРД – 1,0 РД - 0,5

МТДД – 3,0 ДД – 0,5



Extracti Belladonnae spissum: МТРД – 0,05 РД – 0,015

МТДД – 0,15 ДД – 0,015

Дози не завищені

ППК
(зворотній бік)

Анестезин

0,5 × 12 =6,0

Анальгін:

0,5 × 12 =6,0

Р-н густого екстракту беладони (1:2):

0,015 × 2 × 12 = 0,36

0,1 – 4 кр.

0,36 – Х = 14,4 = 14 кр.

% речовин:

3,0 – 100%

1,0 – Х Х ˃ 5%, враховують 1/Еж

1/Еж анестезин = 0,75

1/Еж анальгін = 0,79

Бутірол :

3,0 × 12 – (6,0× 0,75 + 6,0× 0,79) = =26,76



ППК
(лицьовий бік)

Дата № рецепта

Analgini 6,0

Anaesthesini 6,0

Extracti Belladonnae solutum(1:2) gtts.ХІV

Butiroli 26,76 .

3,0 № 12


Приготовив: підпис

Провірив: підпис



Технологія:

В фарфоровій чашці розтоплюють бутирол. У ступці подрібнюють анальгін змішують з анестезином до однорідності та додають 14 крапель розчину густого екстракту беладони (1:2). За правилом Дерягина додають » 6,0 розтопленого бутиролу, змішують.

У порцелянову чашку до розтопленого бутиролу переносять зі ступки отриману суміш, ретельно перемішують для рівномірного розподілу суспендованих речовин.

Масу швидко розливають до попередньо змазаним мильним спиртом формам і поміщають у холодильник. Готові супозиторії витягають з форм, загортають у парафінований папір, упаковують у картонну коробку, наклеюють номер рецепта, пишуть лицьову сторону паспорта письмового контролю.

Оформлюють сигнатурою й етикетками: “Зберігати в прохолодному і захищеному від світла місці ”, “Берегти від дітей”, “Поводитись з обережністю”.
2.4.6


  1. Форма дає свічки із жирової основи масою 3,0.

Розрахуйте кількість жирової основи, необхідної для виготовлення 60 свічок , які містять по 0,15 кислоти борної та 0,1 таніну.

% кислоти борної та таніну:

3,0 – 100%

0,25 – Х Х = 8,33%  5%, враховують 1/Еж

1/Еж кислоти борної = 0,625

1/Еж таніну = 1,1

Жирової основи:

3,0 × 60 – (0,15 × 60 × 0,625 + 0,1 × 60 × 1,1) = 167,78



  1. Форма дає свічки із жирової основи масою 4,0.

Розрахуйте, яка кількість желатино-гліцеринової основи потрібна для виготовлення 60 кульок , які містять по 0,15 протарголу.

% протарголу:

4,0 – 100%

0,15 – Х Х = 3,75 ˂5%, не враховують 1/Еж

Желатино-гліцеринової основи:

(4,0 × 60) × 1,21 = 290,04

Желатину: 290,04: 8 = 36,3

Гліцерину: 36,3·× 5 = 181,5

Води очищеної: 36,3·× 2 = 72,6 мл
2.5.6

Rp.: Solutionis Coffeini-natrii benzoatis 20% 50 ml

Sterilisa!

D.S.По 1 мл підшкірно.


Даний лікарський препарат розчин - розчин для ін’єкцій з сильнодіючою речовиною , яка являє собою сіль, утворену слабкою кислотою і сильною основою. У водних розчинах ці речовини легко гідролізуються, дисоціюючи на іони, і розчин набуває лужної реакції. Дисоціюють на іони і молекули води. У результаті взаємодії іонів солі і води утворюється слабодисоціююча кислота. Це спричиняє зменшення в розчині вільних іонів водню і нагромадження надлишку іонів ОН, у результаті чого рН розчину збільшується. Для стабілізації розчинів солей сильних основ і слабких кислот рекомендується додавати стабілізатори основного характеру - 0,1 М розчин натрію гідроксиду чи натрію гідрокарбонату.

Так, для стабілізації 1 л 10 і 20 % розчину кофеїн-бензоату натрію рекомендується додавати 4 мл 0,1 М розчину натрію гідроксиду.

Перевіряємо дози:

МТРД 0,4 (при внутрішньом’язовому застосуванні)

МТДД 1,0

20,0 – 100мл

Х - 1 мл Х= 0,2 - РД 0,2×3= 0,6 - ДД– дози не завищені.


І. ППК (з.б.)
Кофеїн-бензоату натрію 10,0

Розчину натрію гідроксиду 0,1 М 0,2 мл

1мл – 20 кр.

0,2 мл – Х Х= 4кр.


ІІ. ППК (з.б.)
Кофеїн-бензоату натрію 10,0

Розчину натрію гідроксиду 0,1 М 0,2 мл

1мл – 20 кр.

0,2 мл – Х Х= 4кр.

Води для ін’єкцій

50 – 10,0 ×0,65=43,5=44мл




I. ППК (л.б.)
Дата № рецепта

Coffeini-natrii benzoatis 10,0


Sol. Natrii hydroxydi 0,1 M gtts IV (1мл -20кр.)

Aquae pro injectionibus ad 50 ml
V = 50 ml

Sterilis
Приготував


Перевірив
II. ППК (л.б.)
Дата № рецепта

Aquae pro injectionibus 44 ml


Sol. Natrii hydroxydi 0,1 M gtts IV (1мл -20кр.)

Coffeini-natrii benzoatis 10,0
V = 50 ml

Sterilis
Приготував


Перевірив

Технологія

1. В асептичних умовах у стерильну мірну колбу переносять відважену на ТР-20 кількість кофеїн-бензоату натрію 10,0, додають води для ін'єкцій, приблизно 2/3 потрібної кількості, і перемішують до повного розчинення. Після розчинення додають 0,1 М розчину натрію гідроксиду 0,2 мл та води для ін'єкцій до потрібного об'єму, перемішують. Проводять якісне та кількісне визначення кофеїн-бензоату натрію, натрію гідроксиду і рН розчину. Фільтрують через скляний фільтр №4 або через стерильний подвійний складчастий паперовий фільтр зі жмутиком довговолокнистої вати у стерильний флакон на 100 мл. Закупорюють гумовими пробками. Проводять контроль на відсутність механічних домішок. Закупорюють алюмінієвими ковпачками під обкатку, перевіряють на герметичність закупорки. Стерилізують в автоклаві при 120ºС 8 хвилин. Проводять повторний контроль на відсутність механічних домішок і герметичність. Заповнюють лицьовий бік ППК. Оформлюють до відпуску етикетками «Для ін’єкцій» та «Стерильно».
2. В асептичних умовах у стерильну підставку відмірюють 44 мл води для ін’єкцій і розчиняють відважену кількість кофеїн-бензоату натрію 10,0, додають 0,1 М розчин натрію гідроксиду 0,2 мл відповідно, розчин перемішують до повного розчинення. Проводять якісне та кількісне визначення кофеїн-бензоату натрію, натрію гідроксиду і рН розчину. Фільтрують через скляний фільтр №4 або через стерильний подвійний складчастий паперовий фільтр зі жмутиком довговолокнистої вати у стерильний флакон на 100 мл. Закупорюють гумовими пробками. Проводять контроль на відсутність механічних домішок. Закупорюють алюмінієвими ковпачками під обкатку, перевіряють на герметичність закупорки. Стерилізують в автоклаві при 120 ºС 8 хвилин. Проводять повторний контроль на відсутність механічних домішок і герметичність. Заповнюють лицьовий бік ППК. Оформлюють до відпуску етикетками «Для ін’єкцій» та «Стерильно».
2.6.6

Rp.: Solutionis Ephedrini hydrochloridi 1% 50 ml

Natrii chloridi g.s. ut fiat solutio isotonica

Sterilisa!

D.S. По 2 мл підшкірно

Підпис лікаря. Підпис головного лікаря.

Особиста печатка лікаря. Печатка установи.
Даний лікарський препарат – ізотонічний розчин для внутрішньовенного введення, до складу якого входить ефедрину гідрохлорид – сильнодіюча речовина з одурманюючими властивостями.

Перевіряємо дози:

МТРД ефедрину гідрохлорид 0,05

МТДД ефедрину гідрохлорид 0,15

1,0 – 100 мл

Х – 2 мл Х=0,02 – РД = ДД - дози не завищені

Робимо розрахунки на звороті паспорта письмового контролю

ППК (з.б.)

Ефедрину гідрохлориду 0,5

1,0 - 100 мл

Х – 50 мл Х= 0,5

Натрію хлориду 0,31



Видав: Ephedrini hydrochloridi 0,5

Дата Підпис

Отримав: Ephedrini hydrochloridi 0,5

Дата Підпис


ППК (л.б.)
Дата № рецепта

Ephedrini hydrochloridi 0,5

Natrii chloridi 0,31

Aquae pro injectionibus ad 50 ml
V = 50 ml

Sterilis
Приготував


Перевірив

а) Розрахунок з використанням еквівалента ефедрину гідрохлориду за натрію хлоридом:

Ізотонічна концентрація розчину натрію хлориду дорівнює 0,9%. Розчини лікарських речовин у концентраціях, що створюють осмотичний тиск, рівний такому 0,9% розчину натрію хлориду, також є ізотонічними.

Е ефедрину гідрохлориду /натрію хлоридом = 0,28, (тобто це число показує, яка кількість натрію хлориду створює в однакових умовах осмотичний тиск, рівний осмотичному тиску 1,0 даної речовини).

0,28 натрію хлориду – 1,0 ефедрину гідрохлориду

Х натрію хлориду – 0,5

Х = 0,14 натрію хлориду, що відповідає 1% концентрації розчину.

0,9 натрію хлориду ізотонує 100 мл р-ну

Х натрію хлориду - 50 мл Х = 0,45

0,45 – 0,14 = 0,31 натрію хлориду
б) розрахунок за депресією температури замерзання розчину:

(Δt – депресія температури замерзання розчину показує, на скільки зменшується температура замерзання розчину визначеної концентрації в порівнянні з температурою замерзання чистого розчинника. Депресія температури замерзання плазми крові 0,52. Розчини лікарських речовин в ізотонічній концентрації повинні мати таку ж депресію температури замерзання.

Δt = 0,161 0,52/ 0,161 = 3,22 %
3,22 – 100 мл

0,5 – Х мл Х = 15,5 мл

50 – 15,5 = 34,5 мл

0,9 натрію хлориду ізотонує 100 мл р-ну

Х натрію хлориду ізотонує 34,50 мл Х=0,31 натрію хлориду
Технологія

В асептичних умовах у стерильну мірну колбу на 50 мл переносять відважену кількість ефедрину гідрохлориду, отриманого за вимогою, додають натрію хлориду та води для ін'єкцій, приблизно 2/3 потрібної кількості, і розчин перемішують до повного розчинення. Після розчинення додають води для ін'єкцій до потрібного об'єму, перемішують. Проводять якісне та кількісне визначення ефедрину гідрохлориду, натрію хлориду рН розчину. Фільтрують через скляний фільтр №4 або через стерильний подвійний складчастий паперовий фільтр зі жмутиком довговолокнистої вати у стерильний флакон на 50 мл. Закупорюють гумовими пробками. Проводять контроль на відсутність механічних домішок. Закупорюють алюмінієвими ковпачками під обкатку, перевіряють на герметичність закупорки. Стерилізують в автоклаві при 120 ºС 8 хвилин (об’ємом до 100 мл). Проводять повторний контроль на відсутність механічних домішок і герметичність. Заповнюють лицьовий бік ППК. Оформлюють до відпуску етикетки «Розчин для ін’єкцій», «Поводитись обережно», «Берегти від дітей», виписуємо «Сигнатуру»


2.6.6

Розрахуйте кількість глюкози для ізотонування розчину

Rp.: Glucosi 100 ml isotonicae

Sterilisa!

D.S. Для внутрішньовенного введення

(Еквівалент глюкози за натрію хлоридом – 0,18;

депресія температури замерзання 1% р-ра – 0,104).
а) Розрахунок з використанням еквівалента глюкози за натрію хлоридом:

Ізотонічна концентрація розчину натрію хлориду дорівнює 0,9%. Розчини лікарських речовин у концентраціях, що створюють осмотическое тиск, рівний такому 0,9% розчину натрію хлориду, також є ізотонічними.

Е глюкози/натрію хлоридом = 0,18, (тобто це число показує, яка кількість натрію хлориду створює в однакових умовах осмотичний тиск, рівний осмотичному тиску 1,0 даної речовини).

0,18 натрію хлориду – 1,0 глюкози

0,9 натрію хлориду – Х

Х = (0,9 · 1,0) : 0,18 = 5,0 глюкози безводної, що відповідає 5% концентрації розчину.


б) розрахунок за депресією температури замерзання розчину:

(Δt – депресія температури замерзання розчину показує, на скільки зменшується температура замерзання розчину визначеної концентрації в порівнянні з температурою замерзання чистого розчинника. Депресія температури замерзання плазми крові 0,52. Розчини лікарських речовин в ізотонічній концентрації повинні мати таку ж депресію температури замерзання.

Δt = 0,104

0,52/ 0,104 = 5 %

5,0 глюкози безводної
Для приготування ін'єкційних розчинів і очних крапель використовують глюкозу з урахуванням її фактичної вологості.

Розрахунок ведуть за формулою:

Х = (100·× а) : (100 – в), де

а – кількість глюкози за прописом;

в – вологість глюкози.

Якщо вологість глюкози 10%, то:

Х = (100 × 5,0) : (100 – 10) = 5,56
2.7.6

Rp.: Natrii chloridi 0,5

Kalii chloridi 0,1

Natrii hydrocarbonatis 0,4
Aquae pro injectionibus ad 100 ml

Sterilisa!

Da. Signa. Трисіль. Для внутрішньовенного застосування.

Даний лікарський препарат- це сольовий фізіологічний розчин для внутрішньовенного введення.

Технологія сольового розчину


У стерильну мірну колбу переносять відважені кількості натрію хлориду, калію хлориду, натрію гідрокарбонату додають води для ін'єкцій, приблизно 2/3 потрібної кількості, і перемішують до повного розчинення та доводять водою для ін'єкцій до потрібного об'єму, перемішують. Проводять якісне та кількісне визначення натрію хлориду, калію хлориду, натрію гідрокарбонату і рН розчину. Фільтрують через скляний фільтр №4 або через стерильний подвійний складчастий паперовий фільтр зі жмутиком довговолокнистої вати у стерильний флакон. Дозують по 100 мл. Закупорюють гумовими пробками. Проводять контроль на відсутність механічних домішок. Закупорюють алюмінієвими ковпачками під обкатку, перевіряють на герметичність закупорки. Стерилізують в автоклаві при 120 ºС 8 хв. Проводять повторний контроль на відсутність механічних домішок і герметичність. Заповнюють лицьовий бік ППК. Оформлюють до відпуску.

ППК (з.б.)

Натрію хлориду 0,5+0,06=0,56

Калію хлориду 0,1

Натрію гідрокарбонату 0,4

Е калію хлориду/ натрію хлориду 0,76

1,0 Калію хлориду – 0,76 Натрію хлориду

0,1 - Х = 0,08

Е Натрію гідрокарбонату / натрію хлориду 0,65

1,0 Натрію гідрокарбонату – 0,65 Натрію хлориду

0,4 - Х = 0,26


0,9 – (0,5+ 0,08+0,26)=0,06 натрію хлориду


ППК (л.б.)

Дата № рецепта

Natrii chloridi 0,56

Kalii chloridi 0,1

Natrii hydrocarbonatis 0,4
Aquae pro injectionibus ad 100 ml

V = 100 ml

Sterilis
Приготував
Перевірив



2.8.6

Rp.: Rіboflavіnі 0,001

Kalіі іodіdі 0,2

Acіdі ascorbіnіcі 0,05

Sol. Glucosі 3% 10 ml

D. S. По 2 краплі в обох очей

Печатка лікаря Підпис лікаря
Даний лікарський препарат - очні краплі, до складу яких входять речовини загального списку, добре розчинні у воді. Крім того, у пропис входять рибофлавін, прописаний у кількості, що не зважується, що вимагає застосування концентрату 0,02% і глюкоза, кількість якої треба розрахувати з врахуванням доізотонування даного розчину, а також термолабільна речовина - калію йодид.

ППК (з.б.)

Розчину рибофлавіну 0,02% 5 мл

Кислоти аскорбінової 0,05

Е Калію йодиду /натрію хлоридом = 0,35

0,35 натрію хлориду – 1,0 калію йодиду

Х – 0,2 Х=0,07

Е Кислоти аскорбінової /натрію хлоридом = 0,18

0,18 натрію хлориду – 1,0 к-ти аскорбінової

Х натрію хлориду – 0,05 Х=0,009

Глюкози 0,3

Е Глюкози /натрію хлоридом = 0,35

0,18 натрію хлориду – 1,0 глюкози

Х- 0,3 Х=0,054

Глюкози (вол. 10%)

0,3 х 100/(100 – 10) = 0,33


0,09-(0,07+0,0036 + 0,54) = - 0,043- розчин гіпертонічний.

При розрахунку кількості глюкози 0,002 рибофлавіну знехтують, тому що ця кількість не робить істотного впливу на ізотонічну концентрацію.

В асептичних умовах у 5 мл 0,02% розчину рибофлавіну розчиняємо 0,05 кислоти аскорбінової, 0,33 глюкози вологістю 10%. Розчин фільтрують у склянку для відпуску через попередньо промитий стерильний складчастий фільтр і вату. Потім 5 мл води очищеної свіжо перегнаної чи свіжо перекип’яченої промивають фільтр. Флакон з розчином закупорюють і стерилізують при 120 ºС 8 хв. Потім розкривають і в асептичних умовах додають 0,2 калії йодиду. Оформляють до відпуску етикетками "Очні краплі", "Приготовлено асептично", "Зберігати в темному, прохолодному місці"
ППК

Дата № рецепта

Sol. Rіboflavіnі 0,02% 5 ml sterіle (c 10)

Acіdі ascorbіnіcі 0,05

Glucosі 0,33 (вол. 10%) .

Aquae purificatae 5 ml .

Sterіlіs


Kalіі іodіdі 0,2 .

Addіta aseptіce

Приготував підпис

Перевірив підпис



Оформлення до відпуску. Етикетки:”Очні краплі”, “Стерильно”, “Берегти від дітей”.
2.8.6

Розчину кислоти нікотинової 0,03% 10 мл

Глюкози достатню кількість, щоб утворився ізотонічний розчин

Видай. Познач. По 2 краплі 3 рази на день в ліве око


(Е кислоти нікотинової /за натрію хлоридом = 0,25;

Е глюкози /за натрію хлоридом = 0,18;

Е кислоти нікотинової /за глюкозою = 1,39)
а) з використанням еквівалентів кислоти нікотинової і глюкози за натрію хлоридом:

1. Кількість кислоти нікотинової :

0,03 – 100 мл

Х – 10 мл Х = 0,003

2. Кількість натрію хлориду, що відповідає кількості кислоти нікотинової:

1,0 – 0,25

0,003 – Х Х = 0,00075

4. Кількість натрію хлориду, необхідного для ізотонування очних крапель:

0,09 – 0,00075 = 0,08925

5. Кількість глюкози, необхідного для доізотонування очних крапель:

0,18 натрію хлориду – 1,0 глюкози

0,08925натрію хлориду – Х Х=0,496 - глюкози


б) розрахунок з використанням еквівалента кислоти нікотинової за глюкозою:

1. Кількість кислоти нікотинової :

0,03– 100 мл

Х – 10 мл Х = 0,003

2. Кількість глюкози, що відповідає прописаній кількості кислоти нікотинової:

1,0 – 1,39

0,003 – Х Х = 0,00417

3. Ізотонічна концентрація глюкози:

0,18 – 1,0

0,9 – Х Х = 5%

4. Кількість глюкози, необхідною для ізотонування очних крапель:

5,0 – 100 мл

Х – 10 мл Х = 0,5

5. Кількість глюкози, необхідною для доізотонування очних крапель:

0,5 – 0,00417=0,496
2.9.6

Rp.: Sol. Kalii iodidi 0,5% 10 ml

D. S. По 1/2 чайній ложці (дитині 10 місяців) 3 рази на день при бронхіті.

Даний лікарський препарат – розчин для внутрішнього застосування з розчинною у воді речовиною калію йодидом. Для дітей до 1 року готуємо в асептичних умовах.

Робимо розрахунки на звороті паспорту письмового контролю:

Технологія

В асептичних умовах у підставку відмірюємо 10 мл свіжеперагнаної води очищеної і додаємо 0,05 калію йодиду (відваженого ТР-1). Вміст з підставки проціджуємо у флакон для відпуску. Проводимо повний хімічний контроль. Закупорюють гумовою пробкою. Перевіряють на відсутність механічних домішок. Закривають алюмінієвими ковпачками під обкатку, перевіряють на герметичність закупорки. Стерилізують при 120°С 8 хвилин. Проводять повторний контроль на відсутність механічних домішок і герметичність. Клеїмо № рецепта, пишемо паспорт письмового контролю (лицевий бік).

Оформлення до відпуску. Етикетки: «Внутрішнє», «Зберігати в прохолодному захищеному від світла місці», “Берегти від дітей”.

ППК (з.б.)

Калію йодиду

0,5 – 100 мл

Х – 10 мл Х = 0,05

Води очищеної 10 мл


ППК (л.б.)
Дата № рецепта

Aquae purificatae 10 ml


Kalii iodidi 0,05
V = 10 ml

Sterilis
Приготував


Перевірив



“Очні краплі”, “Стерильно”, “Берегти від дітей”.
2.9.6

Даний лікарський препарат – це приклад фізико-хімічної несумісності (явище коагуляції колоїдних розчинів). В даному випадку проходить висолювання колоїдних часток, що відбуваються під впливом електролітів, кислот, основ і спирту. Коагуляція в цьому випадку супроводжується реакцією обміну.

Іхтіол, розчиняючись у воді, утворює колоїдний розчин. Під дією електроліту – натрію хлориду проходить спочатку скрита коагуляція, яка через деякий час переходить у явну. Лікарський препарат набуває неоднорідного вигляду (прилипає до скла) тому відпуску не підлягає.

Пропис виготовленню не підлягає. Згідно з наказами МОЗ України на рецепт ставлять штамп «Рецепт недійсний», фіксують в «Журналі неправильно виписаних рецептів». Про прописування несумісностей повідомляють адміністрації поліклініки та лікареві. Рецепт повертають хворому.



Як можливий варіант можна запропонувати лікарю виписати окремо гіпертонічний розчин та розчин іхтіолу.




Кубрак Віра Володимирівна

2.1.6 – 2.9.6



Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка