Концепція побудови національної мережі обміну інтернет-трафіком



Сторінка1/9
Дата конвертації06.05.2016
Розмір0.63 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9

КОНЦЕПЦІЯ ПОБУДОВИ НАЦІОНАЛЬНОЇ МЕРЕЖІ ОБМІНУ ІНТЕРНЕТ-ТРАФІКОМ

1. ВСТУП


Концепція побудови Національної мережі обміну інтернет-трафіком (далі - Концепція) розроблена на виконання рішення міжвідомчої робочої групи Державного комітету зв'язку та інформатизації України (Держкомзв’язку) з питань побудови в Україні магістральної мережі передачі даних (backbone) від 30.01.2003 (протокол засідання №3).

В Концепції розглядаються можливі шляхи створення Національної мережі обміну інтернет-трафіком (НМОТ), як одного з важливих факторів розвитку в Україні сучасної інформаційної інфраструктури. Концепція також у загальних рисах визначає основні організаційні заходи зі створення НМОТ, можливі підходи до вибору програмно-апаратних рішень, шляхи матеріально-технічного, кадрового забезпечення і ін.



2. Терміни та визначення


У Концепції нижченаведені терміни використовуються у такому значенні:

МПД – мережа передачі даних;

Інтернет – глобальне всесвітнє об’єднання МПД, яке сприймається користувачами цих МПД як єдина мережа;

хост (вузол) Інтернет – комп’ютер або будь який інший кінцевий пристрій, що підключений до Інтернет, має свою унікальну інтернет-адресу і може використовуватися одним або декількома користувачами Інтернет;

трафік – трафік даних, який породжується провайдерами, контент-провайдерами та користувачами Інтернет. Інші види трафіку, які передаються в мережах зв’язку у цій Концепції не розглядаються;

український інтернет-трафік - трафік, який породжується і споживається на території України;

автономна система Інтернет (Autonomous system – AS) – одна або декілька МПД в Інтернет, які підкоряються єдиній політиці маршрутизації зовнішнього трафіку;

провайдер (оператор) послуг Інтернет (далі – провайдер) – підприємство, установа, організація будь якої форми власності, яка на комерційній основі забезпечує клієнтам можливість користування ресурсами і послугами Інтернет;

інтернет-контент – загальнодоступна інформація (інформаційні ресурси) будь якого змісту, що розміщена в Інтернет;

контент-провайдер – провайдер, який надає послуги по розміщенню інформації клієнтів в Інтернет;

точка обміну трафіком (Інтернет Exchange, peering point) - спеціальний вузол або МПД, що призначена для організації обміну трафіком між МПД різних провайдерів, прискорення взаємного доступу цих провайдерів до ресурсів інших МПД і уникнення використання міжнародних каналів зв’язку для організації зв'язків в межах одного регіону;

інтернет-ринок – специфічний сегмент загальнонаціонального ринку, об’єктами якого є ресурси й послуги Інтернет, первинні канали зв’язку та устаткування, з яких складається національний сегмент Інтернет;

інтернет-послуга – будь який вид ресурсу або послуги, які користувач Інтернет може отримати від провайдера або контент-провайдера;

НМОТ – Національна мережа обміну Інтернет трафіком (backbone) – організаційний та програмно-технічний комплекс по оптимізації маршрутів трафіку між провайдерами України;

МД НМОТ - мережа доступу НМОТ;

ядро (магістральна складова) НМОТ - потужна магістральна МПД, що побудована на високошвидкісних цифрових каналах зв‘язку і забезпечує передачу трафіку між вузлами МД НМОТ;

консорціум – тимчасова угода групи провайдерів для спільної реалізації проекту створення НМОТ.

3. Загальні положення


За 30 років існування Інтернет переріс з секретної технології, яку використовували науково-дослідницькі установи, що працювали на військові і розвідувальні програми Уряду США, у загальнодоступну, відкриту інформаційну систему. В останні роки Інтернет упевнено перейшов на комерційні засади розвитку і став важливим фактором розвитку як світової, так і національних економік окремих країн.

Наприклад, у США Інтернет використовують 154 млн. громадян, або 76% населення країни. Більше, ніж 113 млн. громадян європейських країн, або майже 36% усього населення Європи, також постійно користуються Інтернет. При цьому, приріст кількості хостів у регіоні складає 23,8% на рік. Не відстає від Європи й Азіатсько-Тихоокеанський регіон, у якому на кінець 2001 року нараховувалося більш 105 млн. користувачів Інтернет, у тому числі у Японії – 38,64 млн., Китаї (включаючи Гонконг) – 20,36 млн., Південній Кореї – 16,4 млн., Австралії – 8,42 млн., Тайвані – 6,4 млн., Індії – 4,5 млн. Загальний темп приросту користувачів в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні складає 45% на рік.

Серед країн СНД лідером по кількості користувачів Інтернет є Росія - 1,8 млн. громадян, або 2,1% населення. На Росію приходитися близько 81% усіх користувачів Інтернет із числа тих, що проживають у країнах СНД, на Україну – 13%, Казахстан – 2,2%, Вірменію – 1% і на інші країни СНД – 2,8%. Разом у країнах СНД мешкають менш 1% користувачів Інтернет.

Безперечно, стан економіки й рівень добробуту населення України не дозволять найближчим часом розширити застосування Інтернет до масштабів, які мають місце в розвинених країнах. Однак політика, що проводиться цими країнами для забезпечення широких верств населення інтернет-послугами демонструє значення, яке світові еліти приділяють цьому питанню і цілям створення інформаційного суспільства. Необхідність інтеграції зі світовим співтовариством вимагає проведення подібної політики й в Україні. Створення сприятливих умов для доступу широких верств населення до Інтернет слід розглядати як один з найважливіших етапів у розвитку інформаційного суспільства в Україні. Це завдання має вирішуватися, перш за все, через відповідну тарифну політику основних суб’єктів інтернет-ринку.



4. ІНТЕРНЕТ-ринок УКРАЇНІ




4.1. Суб’єкти інтернет-ринку


Стан розвитку Інтернет в країні визначається його окремими суб'єктами:

економічний стан інтернет-ринку (валовий ринковий оборот, прибутковість, капіталоємність, інвестиційна привабливість і ін.) визначається платоспроможністю й потребами користувачів Інтернет (приватних і корпоративних), провайдерами, операторами зв’язку, які володіють первинними каналами зв’язку, виробниками та постачальниками устаткування й державною, яка реалізує певну політику щодо розвитку Інтернет;

кількісні показники розвитку Інтернет, що виражаються у збільшенні кількості хостів та інформаційних ресурсів і послуг Інтернет, визначаються користувачами Інтернет, провайдерами та державною політикою щодо розвитку Інтернет;

технологічна інфраструктура Інтернет формується винятково провайдерами.



  1   2   3   4   5   6   7   8   9


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка