Карамишева Неллі Василівна, канд філос наук, доцент кафедри історії філософії Бовтач Світлана Володимирівна, асистент кафедри історії філософії. Навчальна програма



Сторінка5/5
Дата конвертації03.11.2016
Розмір0.51 Mb.
1   2   3   4   5
Тема 1. Вступ до некласичної логіки

Основні напрями сучасних логічних досліджень. Гносеологічні передумови виникнення некласичної логіки. Філософські ідеї, що виступають історичними предтечами виникнення методів досліджень сучасних некласичних логік.

Некласична логіка: визначення, особливості побудови. Види некласичних логік та принципи їхньої побудови. Екстенсіональні та інтенсіональні логічні системи.

Єдність класичної і некласичної логік.

Тема 2. Багатозначна логіка

Предмет дослідження багатозначної логіки та основні принципи її побудови.

Гносеологічна основа багатозначної логіки. Двозначна та багатозначна логіки, їх співвідношення.

Види багатозначних логік.

Тризначна логіка: визначення, структурні елементи. Види тризначних логік та принципи їхньої побудови: тризначна логіка Я.Лукасевича, інтуіціоністська логічна система Б.Брауера-Гейтінга, тризначна логіка Д.Бочвара, тризначна логіка Г.Рейхенбаха.

Методи визначення семантичних властивостей формальних виразів в тризначних системах Я.Лукасевича та Б.Брауера-Гейтінга.

Принципи побудови 4-значних логік. 4-значна логіка Я.Лукасевича.

n3-значні логічні системи та принципи їхньої побудови (матричне та аксіоматичне).

Філософські питання багатозначної логіки. Проблема універсальності логічних законів.


Список рекомендованої літератури до змістового модуля 1

Зиновьев А.А. Очерки комплексной логики. – М., 2000.

Зиновьев А.А. Философские проблемы многозначной логики. – М., 1960.

Ішмуратов А. Вступ до філософської логіки. – К., 1996.

Карамишева Н.В. Логіка. Пізнання. Евристика. – Л.: Астролябія, 2002. – С. 148-152.

Карамишева Н. Логіка (теоретична та прикладна). – К.: Знання, 2011. – С. 257-262.

Конверський А. Логіка: традиційна і сучасна. – К., 2004. – С. 439-463.

Лукасевич Я. Аристотелевская силлогистика с точки зрения современной формальной логики. – М., 1959.



ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2

МОДАЛЬНА ЛОГІКА

(частина І)

Тема 3. Модальна логіка

Предмет дослідження модальної логіки. Види модальностей. Загальні принципи побудови модальних систем. Синтаксис модальних числень. Семантика модальної логіки.

Модальність і багатозначність. Тризначна модальна логіка Я.Лукасевича.

Алетична модальна логіка: синтаксис і семантика. Поняття про семантику в термінах „можливих світів”.

Модальність і слідування. Теорія строгої імплікації К.Льюїса: модальні системи S1-S5. Теорія сильної імплікації В.Аккермана.

Модальна логіка і теорія виведення: теорія логічного слідування Е.Сидоренка та релевантна логіка Е.Войшвілло.

Часова модальна логіка: синтаксис і семантика мінімального часового числення.



Тема 4. Параконсистентна (паранесуперечлива) логіка

Передумови виникнення параконсистентної логіки. Логічні ідеї Н.А.Васильєва. Основні принципи побудови параконсистентних логік. Логічні системи Ньютона да Кости.

Філософські питання параконсистентної логіки.



МОДАЛЬНА ЛОГІКА

(частина ІІ)
Тема 5. Модальна логіка

Деонтична часова логіка: синтаксис і семантика. Сфера інтерпретації деонтичної логіки.

Предмет вивчення епістемічної логіки. Логічний аналіз термінів – „знання” і „віра”.

Дескриптивна модель епістемічної логіки.

Формальна модель епістемічної логіки.
Тема 6. Логіка існування.

Предмет вивчення логіки існування. Способи та типи існування об'єктів.

Дескриптивна та формальна моделі логіки існування.
Тема 7. Практична логіка.

Предмет вивчення практичної логіки.

Логіка дії. Предмет дослідження логіки дії. Дескриптивна (описова) і формальна моделі дії („числення дій”). Нормативний характер дій.

Логіка вибору та прийняття рішення. Життєві ситуації та їх логічна модель. Логічна модель конфліктної ситуації. Логічна модель ситуації гри.

Логіка переваги (оцінок).
Список рекомендованої літератури до змістового модуля 2

Блинов А.Л., Петров В.В. Элементы логики действий. – М., 1991.

Васильев Н.А. Воображаемая логика. Избранные труды. –- М., 1989.

Войшвилло Е.К. Символическая логика: классическая и релевантная. – М., 1989.

Войшвилло Е.К. Содержательный анализ модальностей S4 и S5 // Философские науки. – 1983. - № 3.

Войшвилло Е.К. Философско-методологические аспекты релевантной логики. – М., 1988.

Вригт фон Г. Логико-философские исследования. – М., 1986.

Герасимова И.А. Логический анализ рассуждений на основании личностных знаний // Синтаксические и семантические исследования неэкстенсиональных логик. - М.: Наука, 1989.

Донченко В. Модальная логика // Философская энциклопедия. - М.: СЭ, 1964. - Т.3.

Ивин А.А. Логика норм. – М., 1973.

Ивин А.А. Теория аргументации. – М., 2000.

Ивлев Ю.В. Новые семантики модальной логики // Современная логика и методология науки. - М., Изд-во Моск.ун-та, 1987.

Ивлев Ю.В. Содержательная семантика модальной логики. – М., 1985.

Ишмуратов А.Т. Логические теории временных контекстов (временная логика). – К., 1981.

Ишмуратов А.Т. Логический анализ практических рассуждений. – К., 1987

Ишмуратов А.Т., Карпенко А.С., Попов В.М. О паранепротиворечивой логике // Синтаксические и семантические исследования неэкстенсиональных логик. – М., 1989.

Ішмуратов А. Вступ до філософської логіки. – К., 1996.

Ішмуратов А.Т. Логічний аналіз соціальних рішень // Філософська і соціологічна думка. – 1995. - № 5-6.

Карамишева Н. Логіка (теоретична та прикладна). – К.: Знання, 2011. – С. 263-358.

Карамишева Н.В. Логіка. Пізнання. Евристика. – Л.: Астролябія, 2002. – С. 153-161, 177-194, 225-254.

Карамишева Н.В. Логічний аналіз дій (Логіка дії) // Карамишева Н.В. Логіка: Підручник для студентів юридичних факультетів вищих навчальних закладів. – Львів, 1998.

Карамишева Н.В. Проблемні ситуації у правовій діяльності та логіка їх вирішення // Карамишева Н.В. Логіка: Підручник для студентів юридичних факультетів вищих навчальних закладів. - Львів: Стрім, 1998

Карнап Р. Значение и необходимость: Исследование по семантике и модальной логике. - М., 1959.

Кассен Б. Эффект софистики. – М., 2000.

Конверський А. Логіка: традиційна і сучасна. – К., 2004. – С. 464-507.

Кондаков Н.И. Логический словарь-справочник. – М., 1975.

Костюк В. Элементы модальной логики. – К., 1978.

Логическая семантика и модальная логика. – М., 1967.

Логический словарь ”Дефорт” – М., 1994.

Неклассическая логика. – М., 1970.

Ньютон да Коста, Диего Маркони. Развитие параконсистентной логики в 80-х годах ХХ века // Философские науки. – 1989. – № 9.

Павлов В.Т., Ишмуратов А.Т., Омельянчик В.И. Модальная логика. – К., 1982.

Попов П.С., Стяжкин Н.И. Развитие логических идей от античности до наших дней. – М., 1974

Попович М.В. Философские вопросы семантики. – К., 1975.

Сидоренко Е.А. Логика. Парадоксы. Возможные миры. – М., 2002. С. 252-279.

Сидоренко Е.А. Логическое следование и условные высказывания. – М.: Наука, 1983.

Сидоренко Е.А. Релевантность и импликация // Модальные и интенсиональные логики. - М., 1984.

Сидоренко Е.А. Семантическое построение пропозициональной релевантной логики // Синтаксические и семантические исследования неэкстенсиональных логик. - М.: Наука, 1989.

Слинин Я.А. Современная модальная логика. – Л., 1976.

Фейс Р. Модальная логика. – М., 1974.

Хинтикка Я. Виды модальности // Семантика модальных и интенсиональных логик. – М., 1981.

Хинтикка Я. Логико-эпистемологические исследования. – М., 1980.

Хинтикка Я. Ситуации, возможные миры и установки // Знаковые системы в социальных и когнитивных процессах. – Новосибирск: Наука, 1990.

Целищев В.В. Философские проблемы семантики возможных миров. – Новосибирск, 1977.

Штегмюллер В. Рациональная теория решений // Философия. Логика. Язык. - М.: Прогресс, 1987.

Шуман А. Современная логика: Теория и практика. – М., 2004.



ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 3

ПРИКЛАДНА ЛОГІКА
Тема 8. Дискурс як об’єкт логічного аналізу.

Поняття «дискурс». Логіка дискурсу. Теорії дискурсу: антична, середньовічна, сучасна.

Аргументація у дискурсі. Доказуюча та переконуюча функції аргументації у дискурсі. Розуміння смислу промов та текстів.

Суперечка як різновид дискурсу. Визначення суперечки та її структура. Логічні, риторичні, психологічні методи аргументації в суперечках.

Види суперечок. Феномен софістики в суперечках.
Тема 9. Логіка науки.

Предмет логіки науки. Логічний аналіз мови науки.

Логічна модель наукового пізнання та знання. Логічні принципи побудови наукових теорій. Види наукових теорій. Логічні вимоги до наукових теорій. Альтернативні теорії та паранесуперечлива логіка.

Логіка формування нового знання. Логіка пошуку. Запитання: логічна структура запитання, види запитань і відповідей. Проблема та стадії її дослідження. Правила формулювання проблем і запитань: коректні та некоректні запитання., коректні та некоректні відповіді.

Поняття логічного методу. Логічні методи пізнання (дослідження): аналіз, синтез, узагальнення, абстрагування, дедукція, індукція, аналогія, моделювання.

Форми організації знання: гіпотеза, теорія. Види теорій, логічні засоби їх побудови.

Проблема істини в сучасній науці. Методологічна функція формальної логіки: принципи верифікації та фальсифікації науково-теоретичного знання.

Проблема інтерпретацій класичної та некласичних логік у сфері природничих і гуманітарних наук.


Тема 10. Логіка і філософія.

Особливості формальної логіки як науки. Статус формальної логіки як філософської науки: різноманітні погляди на це питання в історії філософії та логіці.

Взаємозв’язок філософії і логіки. Типи і характер зв’язків між філософією і логікою. Вплив філософії на логіку та вплив логіки на філософію.

Філософські основи логіки. Онтологічне та гносеологічне обґрунтування науки логіки. Три основних підходи до вияснення основ логіки в історії філософії і логіки (психологізм, конвенціоналізм, логіцизм).

Філософські проблеми логіки: проблема обґрунтування науки логіки та її підстав, начал логічного мислення, його форм і законів та ін. Парадокс самообґрунтування логіки як науки.

Логічний підхід до філософії. Логічний аналіз філософських проблем і філософського знання. Застосування формальної логіки до філософії. Особлива семантика філософських висловлювань і можливості розробки формалізованого апарату філософської теорії.

Проблема інтерпретації сучасних некласичних логік у сфері філософських наук.
Список рекомендованої літератури до змістового модуля 3

Белнап Н., Стил Т. Логика вопросов и ответов. М.: Прогресс, 1981.

Вригт фон Г.Х. Логика и философия в ХХ веке // Вопросы философии. – 1992. - № 8.

Вригт фон Г.Х. Логико-философские исследования. - М.: Прогресс, 1986.

Горский Д.П. Обобщение и познание. - М.: Мысль, 1985.

Зиновьев А.А. Философские проблемы многозначной логики. – М., 1960.

Ивин А.А. Теория аргументации. – М., 2000.

Исследования по логике научного познания. - М., 1990.

Ішмуратов А. Вступ до філософської логіки. – К., 1996.

Карамишева Н. Логіка (теоретична та прикладна). – К.: Знання, 2011. – С. 359-454.

Карамишева Н. Логіка. Пізнання. Евристика. – Львів: Астролябія, 2002. – С. 162-177, 195-223.

Карпович В.Н. Проблема, гипотеза, закон. - Новосибирск, 1980.

Кассен Б. Эффект софистики. – М., 2000.

Кедровский О.И. Методы построения теоретических систем знания. - К., 1982.

Конверский А.Е. Определение П.В.Копниным природы и задач логики научного исследования // Вопросы философии. – 1997. - № 10.

Конверский А.Е. Проблема обоснования в логике и методологии науки. - К.: Вища шк., 1985.

Кузина Е.Б. Некоторые логические аспекты связи формирования и обоснования теоретического знания // Современная логика и методология науки. - М.: Изд-во Моск.ун-та, 1987.

Логика и философские категории. – Л.: Изд-во Ленингр.ун-та, 1982.

Логические методы и формы научного познания. - К.: Вища шк., 1984.

Лосев А.Ф. К вопросу о применении теории отражения в логике // Вопросы философии. – 1998. - № 8.

Лосев А.Ф. Основной принцип мышления и вытекающие из него логические законы мышления // Вопросы философии. – 1998. - № 8.

Лукашевич В.К. Научный метод. Структура. Обоснование. Развитие. - Минск, 1991.

Марков Б.В. Проблема обоснования и проверяемости теоретического знания. - Л., 1984.

Петров В.В. Семантика научных терминов. - Новосибирск, 1982.

Печенкин А.А. Обоснование научной теории (классика и современность). - М., 1991.

Поппер К. Логика и рост научного знания. - М., 1983.

Природа научного познания (логико-методологический аспект). - Минск, 1979.

Ракитов А.И. Курс лекций по логике науки. - М., 1971.

Рассел Б. Введение в математическую философию. - М.: Гнозис, 1996.

Рузавин Г.И. Научная теория (логико-методологический анализ). - М., 1978.

Сидоренко Е.А. Логистика и теодицея // Вопросы философии. – 1997. - № 5.

Смирнов В.А. Логические методы анализа научного познания. - М., 1987.

Смирнов В.А., Таванец П.В. О взаимоотношении символической логики и философии // Философия в современном мире. Философия и логика. - М., 1974.

Смирнова Е.Д. К вопросу о природе логического знания // Современная логика и методология науки. - М.: Изд-во Моск.ун-та, 1987.

Смирнова Е.Д. Логика и философия. - М., 1998.

Смирнова Е.Д. Логическая семантика и философские основания логики. - М., 1986.

Сорина Г.В., Меськов В.С. Логика в системе культуры // Вопросы философии. – 1996. - № 2.

Степин В.С. Становление научной теории. - Минск, 1976.

Титов В. Соціальна детермінація логічного знання // Філософська і соціологічна думка. – 1993. - № 1.

Финн В.К. Неологицизм - философия обоснованного знания // Вопросы философии. – 1996. - № 8.

Хинтикка Я. Логико-эпистемологические исследования. - М.: Прогресс, 1980.

Хинтикка Я. Проблема истины в современной философии // Вопросы философии. – 1996. - № 9.

Хоменко І.В. Еристика: мистецтво полеміки. – К., 2001.

Хоменко І.В. Еристика: теорія та практика суперечки. – К., 2008.

Целищев В.В., Петров В.В. Философские проблемы логики (семантические аспекты). - М.: Высшая шк., 1984.

Шуман А. Философская логика. – М., 2001.



ПІДСУМКОВІ ПИТАННЯ З МОДУЛЯ 3

НЕКЛАСИЧНА ЛОГІКА”



Теоретичні питання.

  1. Визначення некласичної логіки. Об’єкт та предмет вивчення некласичної логіки.

  2. Гносеологічні підстави виникнення некласичних логік.

  3. Історичний розвиток логічних систем некласичної логіки.

  4. Поняття “логічна система некласичної логіки”: зміст та структурні елементи.

  5. Логічні вимоги до сучасних формально-логічних систем (формальних теорій).

  6. Характеристика методу формалізації сучасних некласичних логік.

  7. Поняття “інтерпретація” та спосіб формулювання правил інтерпретації в сучасних логічних теоріях некласичної логіки.

  8. Класифікація формально-логічних систем некласичної логіки.

  9. Співвідношення класичної та некласичної логік (за синтаксичними особливостями побудови).

  10. Співвідношення класичної та некласичної логік (за семантичними принципами побудови).

  11. Поняття “логічний закон”. Особливості розуміння логічного закону в традиційній арістотелівській логіці, класичній та некласичній символічних логіках.

  12. Співвідношення класу логічних законів класичної та некласичної логік.

  13. Теоретичне і практичне значення некласичної логіки в сучасному пізнанні.

  14. Двозначна та багатозначні логіки: порівняльний аналіз.

  15. Предмет дослідження багатозначної логіки. Основні принципи і способи побудови багатозначних логік.

  16. Тризначна логіка Я.Лукасевича: основні поняття і принципи побудови.

  17. Чотиризначна логіка Я.Лукасевича: основні поняття і принципи побудови.

  18. Тризначна логіка Б.Гейтінга-Л.Брауера: основні поняття і принципи побудови.

  19. Тризначна логіка Д.Бочвара: основні поняття і принципи побудови.

  20. Тризначна логіка Г.Рейхенбаха: основні поняття і принципи побудови.

  21. Теоретичне і прикладне значення багатозначної логіки в сучасному науковому пізнанні.

  22. Предмет дослідження модальної логіки. Основні принципи і способи побудови модальних логік.

  23. Поняття „модальності” в логіці. Види модальностей.

  24. Деонтичні модальності: визначення, різновиди.

  25. Епістемічні модальності: визначення, різновиди.

  26. Аксіологічні модальності: визначення, різновиди.

  27. Алетичні модальності: визначення, різновиди.

  28. Відношення за „логічним квадратом” між висловлюваннями із атлетичними модальними операторами.

  29. Онтологічні та логічні модальності, співвідношення між ними.

  30. Модальності de dicto i de re.

  31. Часові модальності: визначення, різновиди.

  32. Види модальних логік та предмет їхнього дослідження.

  33. Гносеологічні підстави виникнення алетичної модальної логіки.

  34. Алетична логіка: структура, основні поняття, принципи побудови.

  35. Аксіоми алетичної логіки та їхня характеристика.

  36. Алетична логіка і терія „можливих світів”.

  37. Парадокси матеріальної імплікації: сутність, причини виникнення та способи вирішення засобами модальної логіки.

  38. Основні поняття та принципи побудови теорії строгої імплікації К.Льюїса.

  39. Основні поняття та принципи побудови теорії сильної імплікації В.Аккермана.

  40. Основні поняття та принципи побудови теорії логічного слідування Є.О.Сидоренка.

  41. Основні поняття та принципи побудови релевантної логіки Є.К.Войшвілло.

  42. Гносеологічні підстави виникнення часової модальної логіки.

  43. Часова логіка: основні поняття та принципи побудови мінімального часового числення Кt.

  44. Основні закони часової логіки.

  45. Паранесуперечлива логіка: принципи побудови та сфери застосування.

  46. Деонтична логіка як модальна система: визначення, особливості побудови, сфери інтерпретації.

  47. Епістемічна логіка: дескриптивна та формальна моделі побудови.

  48. Логіка існування: дескриптивна та формальна моделі побудови.

  49. Логіка дії.

  50. Логіка переваги.

  51. Логіка вибору та прийняття рішення.

  52. Дискурс як об'єкт логічного аналізу.

  53. Суперечка як різновид дискурсу: визначення та логічна структура.

  54. Види суперечок.

  55. Логічні вимоги щодо тези, аргументів та демонстрації суперечок.

  56. Феномен софістики в суперечках.

  57. Логічна модель наукового пізнання та знання.

  58. Предмет філософської логіки.

  59. Філософські проблеми сучасної логіки.

  60. Філософія як сфера інтерпретації сучасних некласичних логік.


Практичні завдання (тип завдання).

  1. Формалізувати мовою вказаної формально-логічної системи запропоноване міркування.

  2. Навести власний приклад міркувань, побудованих за вказаною логічною формою.

  3. Вказати, засобами якої формальної логічної системи (двозначної чи багатозначної) здійснюватиметься інтерпретація наведеного міркування.

  4. Визначити, чи являється правильно побудованим наведений формальний вираз в межах конкретної формально-логічної системи.

  5. Обчислити значення істинності наведеного формального виразу за правилами інтерпретації вказаної формально-логічної системи.

  6. Визначити семантичні властивості наведеного формального виразу.

  7. Довести, що наведений формальний вираз являється (чи не являється) тавтологією (законом, аксіомою) у вказаній формально-логічній системі (багатозначної логіки, атлетичної логіки, часової логіки).

  8. Вказати вид модальностей у наведеному висловлюванні.

  9. Вказати, предметом дослідження якої модальної логіки являється наведене міркування.

  10. Визначити, у якому відношенні „за логічним квадратом” знаходяться наведені пари модальних висловлювань.


ОРІЄНТОВНА ТЕМАТИКА РЕФЕРАТИВНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

З ІСТОРІЇ ЛОГІКИ

1. Вчення Платона про поняття та їх визначення.

2. “Знання” і “погляд” у філософії Платона (“Менон”, “Бенкет”, “Теєтет”).

3. Апорії Зенона і формально-логічний закон суперечності.

4. Майєвтичний метод Сократа.

5. Вчення Аристотеля про поняття і судження.

6. Вчення Аристотеля про закони логіки.

7. Онтологічне та логічне співвідношення законів мислення у Аристотеля.

8. Теорія доведення Аристотеля.

9. Силогістика Аристотеля.

10. Вчення Аристотеля про логічні помилки.

11. Мова формальної логіки Аристотеля.

12. Ідеї некласичної логіки в працях Аристотеля.

13. Проблема істини у софістів.

14. Логічна теорія стоїків.

15. Логіка Пор-Ройяля.

16. Логіка середньовічних схоластів.

17. Рене Декарт про методи пошуку істини.

18. “Міркування про метод...” Р.Декарта.

19. Логічні ідеї Т.Гоббса.

20. Теорія знаків Т.Гоббса.

21. Індуктивний метод Ф.Бекона.

22. Вчення Ф.Бекона про логіку відкриття (логіку пошуку).

23. Лейбніц про закон достатньої підстави.

24. Теорія числення висловлювань Лейбніца.

25. І.Кант про рівні мислення та їх логічні функції.

26. Вчення І.Канта про категорії.

27. Вчення І.Канта про аналітичні і синтетичні судження.

28. Логіка Геґеля.

29. Геґель про специфіку та межі формальнологічного мислення.

30. Логічна теорія Б.Рассела.

31. Г.Фреґе про істинність як властивість думки.

32. Теорія смислу та значення Г.Фреге.

33. Смисл та основні ідеї “уявної” логіки Н.А.Васильєва.

34. Багатозначна логіка Я.Лукасевича.

35. Теорія істини А.Тарського.

36. “Логіка відношень” С.Поварніна.

37. Л.Вітгенштейн про взаємодію мови і мислення.

38. Логічні ідеї Л.Вітгенштейна.

39. Епістемічна логіка Я.Хінтікки.



40. Семантика “можливих світів” Я.Хінтікки.
1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка