Карамишева Неллі Василівна, доцент кафедри історії філософії робоча програма



Сторінка1/3
Дата конвертації08.05.2016
Розмір0.74 Mb.
  1   2   3
Львівський національний університет імені Івана Франка

Кафедра історії філософії філософського факультету


ЗАТВЕРДЖУЮ

Проректор з навчальної роботи

___________________________

“______”_______________2010 р.



РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ



ЛОГІКА (09.00.06)
для напряму підготовки – 6.020.100 ”культурологія” філософського факультету

Кредитно-модульна система організації навчального процесу

(КМСОНП)

Львів 2010




ЛОГІКА. Робоча програма навчальної дисципліни для студентів 2 курсу філософського факультету за напрямом підготовки ”культурологія”. - Львів: ЛНУ імені Івана Франка: Видання філософського факультету: Серія: методичні матеріали, 2010. – 21 с.

Розробник: Карамишева Неллі Василівна, доцент кафедри історії філософії

Робоча програма затверджена

на засіданні кафедри історії філософії

філософського факультету

Протокол № 2 від. “21” вересня 2010 р.

Завідувач кафедрою історії філософії
_______________________ (проф., д.філос.н. Пашук А.І.)

(підпис)

“_____”___________________ 2010 р

Схвалено методичною комісією

за напрямом підготовки 6.030.104 „культурологія”

Протокол № ___ від “____”________________2010 р.


Голова методичної комісії філософського факультету
_______________________ (проф. Мельник В.П.)

(підпис)

“_____”________________2010 р.

_Карамишева Н.В., 2010



1. Опис навчальної дисципліни

Витяг з робочого навчального плану філософського факультету

навчальної дисципліни «ЛОГІКА»





Найменування показників

Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень

Характеристика навчальної дисципліни

денна форма навчання

заочна форма навчання

Кількість кредитів – 2

Галузь знань

0.201 культура



Нормативна дисципліна

з циклу гуманітарної підготовки



Модулів –

Напрям

6.020.100 культурологія



Рік підготовки:

Змістових модулів – 3

Спеціальність

(немає)


2-й




Курсова робота - немає

Семестр

Загальна кількість годин - 68

4-й




Лекції

Тижневих годин для денної форми навчання:

аудиторних – 2 год.

самостійної роботи студента – 2 год.


Освітньо-кваліфікаційний рівень:

бакалавр


17 год.




Практичні, семінарські

17 год.




Лабораторні

0 год.




Самостійна робота

34 год.




ІНДЗ:

Вид контролю: контрольна робота


Примітка.

Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і індивідуальної роботи становить:

для денної форми навчання – 34 год. : 34 год.

2. Мета та завдання навчальної дисципліни

2.1. Мета дисципліни
Мета дисципліни. Вивчення науки логіки передбачає ознайомлення студентів з логічною теорією мислення і оволодіння навичками логічного аналізу здобутого у процесі навчання культурологічного знання та інтерпретації формалізованої мови науки логіки в сфері культурології; виявлення логічних помилок в міркуваннях з культурологічним змістом; виведення культурологічного знання; доведення культурологічного знання на істинність або спростування на хибність.

Методика викладання дисципліни ”Логіка” на філософському факультеті передбачає ознайомлення з теорією та практикою використання методології традиційної логіки і сучасної символічної логіки (класичної і некласичної) в сучасному науковому пізнанні.

Робоча програма з дисципліни ”Логіка” складена на базі освітньо-професійної програми, типової навчальної програми та нормативних документів з впровадженням КМСОНП у ЛНУ ім. Івана Франка.

2.2. Завдання дисципліни
Завдання викладання дисципліни ”Логіка” полягає у тому, щоб:

1) ознайомити студентів, які навчаються на філософському факультеті, із теоретичними основами логіки як філософської науки про процедуру правильного, аналітичного, критичного мислення; способами його організації та законами, дотримання котрих забезпечує формальну правильність здійснення інтелектуальних операцій і є умовою їх практичної ефективності;

2) на понятійному рівні розкрити студентам тенденції історичного розвитку логіки як галузі філософського та методологічного знання;

3) навчити студентів, які навчаються на філософському факультеті, практичним навичкам формування логічної культури мислення; критичного аналізу культурологічних текстів; побудови нормованих повідомлень; освоєння прийомів формування логічної аргументації при проведенні наукового дискурсу.



2.3. Очікувані результати
В результаті вивчення даного курсу студент повинен знати:

а) на понятійному рівні – об’єкт та предмет вивчення науки логіки; логічні основи аналізу культурологічної мови; основні форми та закони абстрактного мислення; способи визначення істинності висловлювань та особливості логічних методів, що використовуються в теоретико-пізнавальної діяльності культурологів;

б) на фундаментальному рівні – структуру та різновиди основних форм мислення; типи об’єктивних зв’язків та відношень між ними; вимоги формально-логічних законів, дотримання яких визначає логічну правильність міркувань;

в) на практично-методологічному рівні – правила виконання логічних операцій над поняттями, висловлюваннями, умовиводами; логічні способи доведення та спростування, прийоми ведення суперечок.


В результаті вивчення даного курсу студент повинен вміти:

а) на репродуктивному рівні – оперувати логічною термінологією з метою визначення сфери функціонування раціонального (абстрактно-логічного) мислення; застосовувати при побудові та аналізі культурологічних текстів закони та правила логіки; правильно формулювати запитання; встановлювати відношення між висловлюваннями за істинністю; визначати логічні помилки в культурологічних текстах, в міркуваннях учасників наукового дискурсу;

б) на евристичному рівні – виявляти найтиповіші випадки порушень законів логіки, що зустрічаються в літературних творах, документальних текстах, в публічних промовах; наводити власні приклади, що ілюструють знання студента про специфіку логічної організації форм абстрактного мислення; вміти здійснювати самостійно логічні операції над поняттями, висловлюваннями, умовиводами; знаходити власні аргументи для доведення істинності певних тверджень (тез) і спростування хибності певних тверджень.
3. Програма навчальної дисципліни
3.1. Плани лекційних занять
Змістовий модуль 1. Вступ до логіки.
Тема 1. Обєкт, предмет і метод науки логіки.

1. Основні значення терміну ”логіка”.

2. Об’єкт і предмет науки логіки.

3. Методи науки логіки – методи пізнання і метод формалізації.

4. Історичні етапи розвитку науки логіки. Типи логік.

Рекомендована література:

1. Карамишева Н.В. Логіка. Пізнання. Евристика. – Львів, 2002, с. 11-15.

2. Карамишева Н.В., Бовтач С.В. Збірник логічних завдань. – Львів, 1997, с. 5-6.
Тема 2. Мислення і мова.

1. Що таке мислення. Типи та види мислення.

2. Мова як знакова система. Види мов.

3. Логіко-семантичний аналіз мови.

4. Логічні концепції істини.

Рекомендована література:

1. Карамишева Н.В. Логіка. Пізнання. Евристика. – Львів, 2002, с. 18-38.

2. Карамишева Н.В., Бовтач С.В. Збірник логічних завдань. – Львів, 1997, с. 5-10.
Тема 3. Логіка і культурологія.

1. Методологічна функція формальної логіки.

2. Застосування логічної теорії в галузі культурології.

Рекомендована література:

1. Карамишева Н.В. Логіка. Пізнання. Евристика. – Львів, 2002.

2. Карамишева Н.В., Бовтач С.В. Збірник логічних завдань. – Львів, 1997.

Змістовний модуль 2. Основні форми і закони мислення.

Тема 4. Поняття як форма мислення.

1. Загальна характеристика поняття як форми мислення.

2. Структура поняття. Види понять за змістом і обсягом.

3. Логічні відношення між поняттями та їх графічне зображення за допомогою кіл Ейлера.

4. Логічна операція над змістом поняття. Визначення поняття.

5. Логічні операції над обсягом поняття:

а) узагальнення та обмеження поняття;

б) поділ обсягу поняття.



Рекомендована література:

1. Карамишева Н.В. Логіка. Пізнання. Евристика. – Львів, 2002, с. 62-78.

2. Карамишева Н.В., Бовтач С.В. Збірник логічних завдань. – Львів, 1997, с. 10-27.
Тема 5. Висловлювання як форма мислення.

1. Загальна характеристика висловлювання: визначення, логічна структура, мовні форми виразу.

2. Види висловлювань.

3. Методи встановлення істинності простих та складних висловлювань.



Рекомендована література:

1. Карамишева Н.В. Логіка. Пізнання. Евристика. – Львів, 2002, с. 79-99.

2. Карамишева Н.В., Бовтач С.В. Збірник логічних завдань. – Львів, 1997, с. 27-38.
Тема 6. Основні логічні закони.

1. Загальна характеристика логічних законів.

2. Поняття ”логічний закон” в традиційній логіці і символічній логіці.

3. Закон тотожності: визначення, вимоги до побудови правильних міркувань, логічні помилки при його порушенні.

4. Закон несуперечності: визначення, вимоги до побудови правильних міркувань, логічні помилки при його порушенні.

5. Закон виключеного третього: визначення, вимоги до побудови правильних міркувань, логічні помилки при його порушенні.

6. Закон достатньої підстави: визначення, вимоги до побудови правильних міркувань, логічні помилки при його порушенні.

Рекомендована література:

1. Карамишева Н.В. Логіка. Пізнання. Евристика. – Львів, 2002, с. 99-105.

2. Карамишева Н.В., Бовтач С.В. Збірник логічних завдань. – Львів, 1997, с. 38-52.

Тема 7. Умовивід як форма мислення.

1. Загальна характеристика умовиводу як форми мислення.

2. Поняття необхідного та імовірнісного умовиводу.

3. Принцип логічного слідування в умовиводах.

4. Характеристика дедуктивних умовиводів: визначення, структура побудови, аксіома дедукції. Умови визначення істинності дедуктивних умовиводів.

5. Види дедуктивних умовиводів: умовиводи логіки висловлювань і умовиводи логіки предикатів.

6. Характеристика імовірнісних умовиводів: визначення, структура побудови. Умови визначення істинності висновків.

7. Види імовірнісних умовиводів: індукція і аналогія.



Рекомендована література:

1. Карамишева Н.В. Логіка. Пізнання. Евристика. – Львів, 2002, с. 106-124.

2. Карамишева Н.В., Бовтач С.В. Збірник логічних завдань. – Львів, 1997, с. 52-68.
Тема 8. Доведення і спростування.

1. Загальна характеристика доведення і спростування.

2. Структура доведення і спростування. Види доведень та способи спростувань.

3. Правила доведення та спростування та логічні помилки при їх порушенні.



Рекомендована література:

1. Карамишева Н.В. Логіка. Пізнання. Евристика. – Львів, 2002, с. 125-133.

2. Карамишева Н.В., Бовтач С.В. Збірник логічних завдань. – Львів, 1997, с. 68-82.
Тема 9. Паралогізм. Софізм. Парадокс.

1. Загальна характеристика паралогізму, софізму.

2. Причини виникнення паралогізмів і софізмів.

3. Поняття ”парадокс” в широкому і вузькому значенні.

4. Види парадоксів. Проблема вирішення парадоксів.

Рекомендована література:

1. Карамишева Н.В. Логіка. Пізнання. Евристика. – Львів, 2002, с. 133-146.

2. Карамишева Н.В., Бовтач С.В. Збірник логічних завдань. – Львів, 1997, с. 86-90.

Змістовний модуль 3. Логічні основи практичної

та соціально-комунікативної діяльності.

Тема 10. Практична логіка.

1. Предмет дослідження практичної логіки.

2. Логічний аналіз практичних дій (логіка дії).

3. Нормативний характер дій.

4. Логіка вибору та прийняття рішення.

Рекомендована література:

1. Карамишева Н.В. Логіка. Пізнання. Евристика. – Львів, 2002, с. 177-195.


Тема 11. Суперечка як різновид соціальної комунікації.

1. Загальна характеристика суперечки: визначення, структура, різновиди.

2. Застосування законів логіки в суперечках.

3. Коректні і некоректні прийоми в суперечках.

4. Наукова дискусія: логіка доказування; методи аргументації її учасників.

Рекомендована література:

1. Карамишева Н.В. Логіка. Пізнання. Евристика. – Львів, 2002, с. 195-207.

2. Карамишева Н.В., Бовтач С.В. Збірник логічних завдань. – Львів, 1997, с. 82-86.


3.2. Плани семінарських занять.
Змістовний модуль 1. Вступ до логіки.

Тема 2. Логіко-семантичний аналіз мови.

Теоретичні питання:

1. Семантичні, синтаксичні, прагматичні аспекти вивчення мови як знакової системи.

2. Основні семантичні категорії.

3. Смисл і предметне значення мовних виразів.

4. Дескрипція. Види дескрипцій.

Логічні вправи:

[див. п. 2 до рекомендованої літератури].



Рекомендована література:

1. Карамишева Н.В. Логіка. Пізнання. Евристика. – Львів, 2002, с. 18-38.

2. Карамишева Н.В., Бовтач С.В. Збірник логічних завдань. – Львів, 1997, с. 5-10.

Змістовний модуль 2. Основні форми і закони мислення.

Тема 4. Поняття як форма мислення.

Теоретичні питання:

1. Логічна структура поняття.

2. Види понять за змістом і обсягом.

3. Логічні операції над поняттями за змістом і обсягом.



Логічні вправи:

[див. п. 2 до рекомендованої літератури].



Рекомендована література:

1. Карамишева Н.В. Логіка. Пізнання. Евристика. – Львів, 2002, с. 62-79.

2. Карамишева Н.В., Бовтач С.В. Збірник логічних завдань. – Львів, 1997, с. 10-27.
Тема 5. Висловлювання як форма мислення.

Теоретичні питання:

1. Види висловлювань: прості і складні. Визначення істинності простих та складних висловлювань.

2. Модальні висловлювання: алетичні, деонтичні, епістемічні, часові.

3. Модальні висловлювання в галузі політології.

4. Запитання і відповіді.

Логічні вправи:

[див. п. 2 до рекомендованої літератури].



Рекомендована література:

1. Карамишева Н.В. Логіка. Пізнання. Евристика. – Львів, 2002, с. 79-98.

2. Карамишева Н.В., Бовтач С.В. Збірник логічних завдань. – Львів, 1997, с. 27-38.
Тема 6. Основні логічні закони.

Теоретичні питання:

1. Загальна характеристика логічного закону.

2. Закон тотожності: визначення, формальний вираз, вимоги до побудови правильних міркувань, логічні помилки при їх порушенні.

3. Закон несуперечності: визначення. формальний вираз, вимоги до побудови правильних міркувань, логічні помилки при їх порушенні.

4. Закон виключеного третього: визначення, вимоги до побудови правильних міркувань, логічні помилки при їх порушенні.

5. Закон достатньої підстави: визначення, вимоги до побудови правильних міркувань, логічні помилки при їх порушенні.



Логічні вправи:

[див. п. 2 до рекомендованої літератури].



Рекомендована література:

1. Карамишева Н.В. Логіка. Пізнання. Евристика. – Львів, 2002, с. 99-105.

2. Карамишева Н.В., Бовтач С.В. Збірник логічних завдань. – Львів, 1997, с. 38-52.
Тема 7. Умовивід як форма мислення.

Теоретичні питання:

1. Загальна характеристика умовиводу як форми мислення.

2. Види умовиводів.

3. Дедуктивний умовивід:

а) умовиводи логіки висловлювань;

б) умовиводи логіки предикатів.

4. Індуктивний умовивід та його різновиди.

5. Аналогія.



Логічні вправи:

[див. п. 2 до рекомендованої літератури].



Рекомендована література:

1. Карамишева Н.В. Логіка. Пізнання. Евристика. – Львів, 2002, с. 106-125.

2. Карамишева Н.В., Бовтач С.В. Збірник логічних завдань. – Львів, 1997, с. 52-67.
Тема 8. Доведення і спростування.

Теоретичні питання:

1. Доведення і спростування як логічні операції.

2. Структура доведення і спростування.

3. Види доведень. Способи спростувань.

4. Правила доведення і спростування та логічні помилки при їх порушенні.

Логічні вправи:

[див. п. 2 до рекомендованої літератури].



Рекомендована література:

1. Карамишева Н.В. Логіка. Пізнання. Евристика. – Львів, 2002, с. 125-133.

2. Карамишева Н.В., Бовтач С.В. Збірник логічних завдань. – Львів, 1997, с. 68-82.
Тема 9. Паралогізм. Софізм. Парадокс.

Теоретичні питання:

1. Поняття ”паралогізм”, ”софізм”.

2. Способи виникнення паралогізмів та софізмів у процесі дискурсу.

3. Поняття ”парадокс”.

4. Види парадоксів та способи їх вирішення.

Логічні вправи:

[див. п. 2 до рекомендованої літератури].



Рекомендована література:

1. Карамишева Н.В. Логіка. Пізнання. Евристика. – Львів, 2002, с. 133-146.

2. Карамишева Н.В., Бовтач С.В. Збірник логічних завдань. – Львів, 1997, с. 86-90.
Змістовний модуль 3. Логічні основи практичної

та соціально-комунікативної діяльності.

Тема 11. Суперечка як різновид соціальної комунікації.

Теоретичні питання:

1. Загальна характеристика суперечки: визначення, структура, різновиди.

2. Застосування законів логіки в суперечках.

3. Коректні і некоректні прийоми в суперечках.

4. Наукова дискусія: логіка доказування; методи аргументації учасників наукового дискурсу.

Логічні вправи:

[див. п. 2 до рекомендованої літератури].



Рекомендована література:

1. Карамишева Н.В. Логіка. Пізнання. Евристика. – Львів, 2002, с. 195-207.

2. Карамишева Н.В., Бовтач С.В. Збірник логічних завдань. – Львів, 1997, с. 82-86.
3.3. Перелік питань та завдань для самостійної роботи.
Змістовний модуль 1. Вступ до логіки.

Тема 1. Предмет і метод науки логіки.

Питання для самостійного опрацювання:

1. Мислення як об’єкт вивчення філософських наук та особливості його дослідження засобами логіки.

2. Історичні етапи розвитку науки логіки.

3. Логіка і культурологія.


Тема 2. Мислення і мова.

Питання для самостійного опрацювання:

1. Взаємозв’язок мислення і мови.

2. Мова як репрезентант мислення.

3. Логіко-семантичні концепції істини.



Завдання для самостійної роботи:

1. Випишіть висловлювання, в яких б термін ”логіка” мав різне семантичне значення.

2. Побудуйте висловлювання так, щоб наведені слова в них мали тільки одне значення - ”культура”, ”мова”, ”мислення”, ”дисципліна”.

3. Вкажіть денотат для наведених імен: - ”наукова мова”, ”культурний символ”, ”національна культура”.

4. Визначити, в якому значенні використовується термін ”право” у таких висловлюваннях:

а) ”Я маю право на освіту”;

б) ”Я маю право робити все, що хочу”;

в) ”Право на життя є невід’ємним правом кожної людини”.



Рекомендована література до теми 1 і 2:

1. Карамишева Н.В. Логіка. Пізнання. Евристика. – Львів, 2002, с. 18-38.

2. Карамишева Н.В., Бовтач С.В. Збірник логічних завдань. – Львів, 1997, с. 5-10.
Тема 4. Поняття як форма мислення.

Питання для самостійного опрацювання:

1. Термін і поняття: їх співвідношення.

2. Особливості логічного аналізу політичної термінології.

3. Структура поняття.

4. Логічні операції над культурологічними поняттями.

5. Теорія культури як система понять.



Завдання для самостійної роботи:

1. Чи виражають наведені терміни одне і теж поняття?

а) культура, цивілізація;

б) право, свобода.

2. Визначити зміст і обсяг таких понять:

а) культурна спадщина;

б) традиція;

в) наукове мислення.

3. Чи правильні наведені визначення?

а) Правильне мислення – це мислення, яке узгоджується з логікою.

б) Культуролог – фахівець в галузі культури.

4. Встановити відношення між наведеними обсягами понять і зобразити їх колами Ейлера:

а) мова, наукова мова, літературна мова, українська мова.

б) культуролог, філософ, поет.

5. Зробіть узагальнення та обмеження наведених понять:

а) основні права людини;

б) студент філософського факультету.

Рекомендована література до теми:

1. Карамишева Н.В. Логіка. Пізнання. Евристика. – Львів, 2002, с. 62-78.

2. Карамишева Н.В., Бовтач С.В. Збірник логічних завдань. – Львів, 1997, с. 10-26.
Тема 5. Висловлювання як форма мислення.

Питання для самостійного опрацювання:

1. Речення. Судження. Висловлювання.

2. Поняття ”істина” та ”істиннісне начення висловлювання”.

3. Логічна характеристика простих атрибутивних висловлювань.

4. Складні висловлювання та визначення їх істинності.

5. Логічна характеристика модальних висловлювань.

6. Запитання та відповіді.

Завдання для самостійної роботи:

1. Визначте вид простих висловлювань:

а) Не існує безпричинних явищ.

б) ”Т.Шевченко сучасник П.Куліша”.

в) Усі національні культури переживають період розквіту.

2. Визначте тип логічного зв’язку в наведених складних висловлюваннях і запишіть їх символічно, тобто мовою логіки висловлювань:

а) Висловлювання за значенням істинності є або істинним, або хибним.

б) Усі люди є вільними і рівними у своїй гідності та правах.

3. Визначте тип модальності:

а) Необхідно шанувати традиції власного народу.

б) Особи, які знищують пам’ятки культури, повинні бути притягнуті до відповідальності.

4. Чи коректно сформульоване запитання?

а) Чи зайшов ти те, що загубив?

б) У чому полягає значення законів логіки?



Рекомендована література до теми:

1. Карамишева Н.В. Логіка. Пізнання. Евристика. – Львів, 2002, с. 79-98.

2. Карамишева Н.В., Бовтач С.В. Збірник логічних завдань. – Львів, 1997, с. 27-38.
Тема 6. Логічні закони.

Питання для самостійного опрацювання:

1. Назвіть основні риси правильного мислення.

2. Поняття ”логічний закон” в традиційній логіці та у сучасній символічній логіці.

3. Дайте характеристику кожному з основних логічних законів.

4. Методологічне значення законів логіки у процесі засвоєння науково знання.

Завдання для самостійної роботи:

1. Наведіть власні приклади міркувань,що мають одночасно два значення (міркування – амфіболії).

2. Наведіть приклади міркувань, що містять внутрішню суперечність.

Рекомендована література до теми:

1. Карамишева Н.В. Логіка. Пізнання. Евристика. – Львів, 2002, с. 99-106.

2. Карамишева Н.В., Бовтач С.В. Збірник логічних завдань. – Львів, 1997, с. 38-52.
Тема 7. Умовивід як форма мислення.

Питання для самостійного опрацювання:

1. В чому полягає принцип логічного слідування в умовиводах?

2. Назвіть підстави для класифікації умовиводів.

3. Назвіть різновиди дедуктивних умовиводів.

4. На підставі яких логічних операцій можна зробити безпосередній висновок?

5. На підставі яких правил будуються умовиводи логіки висловлювань?

6. Сформулюйте правила побудови простого категоричного силогізму.

7. Назвіть різновиди індуктивних умовиводів та умовиводів за аналогією.

8. Які логічні помилки виникають в індуктивних умовиводах та умовиводах за аналогією?

Завдання для самостійної роботи:

1. На підставі наведених висловлювань зробіть логічно необхідний та імовірнісний висновки:

а) Особа Х втратила роботу.

б) Студент А. відвідує всі лекції і практичні заняття.

2. Побудуйте свої приклади складних умовиводів за правилами введення та усунення логічних постійних.

3. Зробіть операції перетворення, обернення, протиставлення предикатові таких висловлювань:

а) Держава існувала не завжди.

б) Кожний твір мистецтва має свою вартість.

в) Усі науки мають прикладне значення.

4. На підставі наведених термінів побудуйте простий категоричний силогізм:

а) Товар. Вартість. Книга.

б) Поет. Мислити образами. Ця людина.

5. Наведіть власні приклади індуктивних умовиводів за такими різновидами: повна, неповна (популярна, статистична).

Рекомендована література до теми:

1. Карамишева Н.В. Логіка. Пізнання. Евристика. – Львів, 2002, с. 106-124.

2. Карамишева Н.В., Бовтач С.В. Збірник логічних завдань. – Львів, 1997, с. 52-67.
Тема 8. Доведення і спростування.

Питання для самостійного опрацювання:

1. Що таке доведення і спростування?

2. Назвіть структурні частини доведення і спростування та охарактеризуйте їх.

3. Які існують правила доведення і спростування?

4. Які існують логічні помилки при порушенні правил доведення та спростування?

5. Наведіть приклади тез, які не можна ні довести, ні спростувати.



Завдання для самостійної роботи:

1. Які з наведених висловлювань є або тезою, або фактом, або висновком?

а) Існують мови, які не мають письмової фіксації.

б) Свідомість притаманна лише людині.

в) Земля обертається навколо Сонця.

2. Наведіть приклад тези, яка потребує доведення і побудуйте її пряме і непряме доведення.

3. Наведіть приклад тези, яка потребує спростування і побудуйте її пряме і непряме спростування.

Рекомендована література до теми:

1. Карамишева Н.В. Логіка. Пізнання. Евристика. – Львів, 2002, с. 125-133.

2. Карамишева Н.В., Бовтач С.В. Збірник логічних завдань. – Львів, 1997, с. 68-82.
Змістовний модуль 3. Логічні основи практичної

та соціально-комунікативної діяльності.

Тема 10. Практична логіка.

Питання для самостійного опрацювання:

1. Що є предметом вивчення практичної логіки?

2. Назвіть основні поняття логіки дії та визначте їх зміст.

3. Що таке каузальна дія?

4. Назвіть раціональні критерії вибору в ситуації прийняття рішення.

Завдання для самостійної роботи:

1. Встановіть відношення між наведеними поняттями і зобразіть їх колами Ейлера:

а) дія, суспільно-небезпечна дія.

б) дія, бездіяльність, правопорушення.

в) складна дія, проста дія.

2. Наведіть конкретні приклади дій людей, які підводяться під такі культурологічні поняття:

а) створення шедевру;

б) охорона пам’яток культури;

в) вивчення національних традицій.

3. Наведіть конкретні приклади індивідних дій на підставі родових та запишіть їх мовою логіки дії:

а) шукати;

б) платити;

в) вимагати.

Рекомендована література до теми:

1. Карамишева Н.В. Логіка. Пізнання. Евристика. – Львів, 2002, с. 177-195.


Тема 11. Суперечка як різновид соціальної комунікації.

Питання для самостійного опрацювання:

1. Що таке суперечка?

2. Назвіть структуру суперечки.

3. Які види суперечок виділяють в залежності від поставленої мети?

4. Назвіть логічні, риторичні, психологічні аспекти ведення суперечок.

5. В чому полягає ”ефект” софістики в суперечках?

6. Наведіть конкретні приклади коректних і некоректних прийомів, які використовуються в сучасних суперечках.

7. Назвіть методи аргументації у мистецтвознавчих дискусіях.



Завдання для самостійної роботи:

1. Визначте,які логічні, риторичні, психологічні прийоми використані у даних прикладах:

а) ”Як чесна людина, кажу...”

б) ”Я погоджуюся з думкою Т. Він є великим авторитетом серед українських мистецтвознавців.”

в) ”Оскільки я сильніший за тебе...”.

г) ”Наведені особою П. аргументи, як завжди, є хибними”.

2. Вкажіть, які закони і правила логіки порушені у наведених софізмах:

а) Люди, що копіюють чужі підписи, роблять злочин. Гравірувальник копіює чужі підписи. Отже, гравірувальник – злочинець.

б) Якщо дехто перебуває у Мегарах, то він не перебуває у Афінах.

Люди перебувають у Мегарах, отже, людей у Афінах нема (Хрісіпп).



Рекомендована література до теми:

1. Карамишева Н.В. Логіка. Пізнання. Евристика. – Львів, 2002, с. 195-207.



2. Карамишева Н.В., Бовтач С.В. Збірник логічних завдань. – Львів, 1997, с. 82-86.

4. Структура навчальної дисципліни



Назви змістових модулів і тем

Кількість годин

Денна форма

Заочна форма


Усього

у тому числі

Усього

у тому числі

л

п

лаб

інд

ср

л

п

лаб

інд

ср

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

Змістовий модуль 1. Вступ до логіки.

Тема 1. Об’єкт, предмет і метод науки логіки.

3

1

-

-

-

2



















Тема 2. Мислення і мова

7

1

2

-

-

4



















Тема 3. Логіка і культурологія

1

1

-

-

-

-



















Разом – зм. модуль 1

11

3

2

-

-

6



















Змістовий модуль 2. Основні форми і закони мислення.

Тема 4. Поняття як форма мислення.

8

2

2

-

-

4



















Тема 5. Висловлювання як форма мислення.

8

2

2

-

-

4



















Тема 6. Закони мислення.

8

2

2

-

-

4



















Тема 7. Умовивід як форма мислення.

9

2

3

-

-

4



















Тема 8. Доведення і спростування.

8

2

2

-

-

4



















Тема 9. Паралогізм. Софізм. Парадокс.

4

2

2

-

-

-



















Разом – зм. модуль 2

45

12

13

-

-

20



















Змістовий модуль 3. Логічні основи практичної та соціально-комунікативної діяльності.

Тема 10. Практична логіка.

5

1

-

-

-

4



















Тема 11. Суперечка як різновид соціальної комунікації.

7

1

2

-

-

4



















Разом – зм. модуль 3

12

2

2

-

-

8


















Усього годин

68

17

17



34





















5. Теми семінарських занять для денної форми навчання.



з/п


Назва теми

Кількість

годин


1

Мислення і мова.

2

2

Поняття як форма мислення.

2

3

Висловлювання як форма мислення.

2

4

Закони мислення.

2

5

Умовивід як форма мислення.

3

6

Доведення і спростування як логічні операції.

2

7

Паралогізм. Софізм. Парадокс.

2

8

Суперечка як різновид соціальної комунікації.

2




Разом:

17



6. Теми практичних занять

Згідно робочої програми для дисципліни ”Логіка” практичні заняття на філософському факультеті не заплановані.


7. Теми лабораторних занять

Згідно робочої програми для дисципліни ”Логіка” лабораторні заняття на філософському факультеті не заплановані.


8. Самостійна робота



з/п


Назва теми

Кількість

годин


1

Об’єкт, предмет і метод науки логіки.

2

2

Мислення і мова.

4

3

Поняття як форма мислення.

4

4

Висловлювання як форма мислення.

4

5

Закони мислення.

4

6

Умовивід як форма мислення.

4

7

Доведення і спростування.

4

8

Практична логіка.

4

9

Суперечка як різновид соціальної комунікації.

4




Разом

34


9. Індивідуальне навчально-дослідне завдання
Згідно робочої програми для дисципліни ”Логіка” індивідуальне навчально-дослідне завдання не заплановане.
10. Методи контролю.
Контроль рівня знань студентів щодо засвоєння ними тем з дисципліни ”Логіка” здійснюється під час семінарських занять на підставі:

- усного опитування, яке включає перевірку знань відповідного теоретичного матеріалу та правильність виконання самостійних домашніх завдань;

- письмового контролю (аудиторної тематичної короткострокової контрольної роботи), яка включає відкриті запитання та пропозиції: 1) дати визначення змісту основних фундаментальних понять логічної теорії, класифікації основних логічних форм мислення, операцій над ними та правил виконання цих операцій; 2) виконати логічний аналіз запропонованих текстів; 3) навести власні змістовні приклади для ілюстрації розуміння специфіки логічних форм мислення тощо.

Написання студентом кожної тематичної письмової контрольної роботи, запропонованої викладачем протягом семестру для академічної групи, є обов’язковою умовою для його підсумкової атестації і визначення результату підсумкового оцінювання з дисципліни ”Логіка”.

Оцінка усних та письмових відповідей студентів здійснюється за п’ятибальною шкалою: ”5” – відмінно, ”4” – добре, ”3” – задовільно, ”2” – незадовільно, ”1” – дуже низький рівень, ”0” – відсутність будь-яких знань (або відсутність студента при написанні роботи).

При оцінюванні тематичної письмової роботи, яка включає 10 запитань для кожного варіанту, кожна правильна відповідь оцінюється в 0,5 бали, а кінцевий результат визначається як сума набраних балів за кожну правильну відповідь (максимум – 5 балів).



Підсумковий контроль з ”Логіки” для студентів, що навчаються за напрямом „культурологія” на філософському факультеті, відбувається у формі контрольної роботи, яка включає в себе запитання у тестовій формі. Тестові завдання охоплюють як теоретичний матеріал, так і практичні вправи та завдання. Кожне тестове запитання сформульоване таким чином, що правильною серед наведеної кількості варіантів відповідей є лише одна відповідь. У разі правильної відповіді на кожне тестове запитання студент може набрати максимальну кількість балів за тест – 50 балів.

Тексти тестових завдань зберігаються на кафедрі історії філософії та на сервері ЛНУ ім. І.Франка.




11. Визначення підсумкової кількості балів, що присвоюються студентам
Згідно навчальної програми формою підсумкового семестрового контролю з дисципліни „Логіка” для культурологів на філософському факультеті є контрольна робота.

Підсумкове оцінювання знань студента здійснюється за 100-бальною шкалою.

Підрахунок підсумкової кількості балів, на які заслуговує студент по завершенні вивчення дисципліни „Логіка”, здійснюється на підставі поточної оцінки (50%) та оцінки за підсумкову контрольну роботу (50%).

Поточна оцінка виставляється на підставі визначення середньої оцінки за поточну успішність (за результатами всіх оцінок, отриманих студентом протягом семінарських занять) та застосування до неї коефіцієнта 10.

Протягом семестру рекомендовано провести не менше 2-3 тематичних письмових самостійних робіт, і кожний студент повинен мати не менше 2 усних відповідей. Максимальна кількість балів (оцінка „5”), яка встановлюється для цих видів контролю, визначена і затверджена на засіданні кафедри історії філософії, яка забезпечує викладання дисципліни „Логіка”.
Приклад визначення підсумкової кількості балів, яку отримують студенти

в кінці семестру



Поточне опитування, тематичні контрольні роботи та самостійна робота

Поточна

оцінка / бали

(макс.50 балів)


Підсумкова

оцінка за к/р


(макс. 50 балів)

Сума

Змістовий модуль 1

Змістовий модуль

2


Змістовий модуль

3


3,8 /

38 балів


44

82

Т1

Т2

Т3

Т4

Т5

Т6

Т7

Т8

Т9

Т10

Т11

-

3

-

4

4

3

-

4

5

-

-



Умовні позначення:

Т1, Т2 ... Т11 – теми змістових модулів;

2, 3, 4, 5 – оцінки за усні відповіді на семінарі та/або за змістовий модуль (тематичну контрольну роботу).
1) Визначення середньої оцінки за поточну успішність здійснюється на підставі таких розрахунків:

(3+4+4+3+4+5) : 6 = 3,8

2) Визначення кількості балів за поточну успішність здійснюється на підставі таких розрахунків:

3,8 х 10 = 38 балів

3) Визначення сумарної кількості балів за «Логіку» здійснюється із врахуванням поточної оцінки та оцінки за підсумкову контрольну роботу:

38 + 44 = 82 (балів за 100-бальною шкалою).


Студент отримує допуск до підсумкової контрольної роботи лише у тому випадку, якщо його середня оцінка за поточну успішність є не меншою за 2,5.

Якщо протягом семестру поточна успішність студента є меншою, ніж 2,5, то такий студент скеровується на перездачу за талоном № 2 і здає її протягом додаткової сесії по ліквідації академзаборгованостей. Опитування за талоном № 2 або талоном К здійснюється у формі письмової контрольної роботи на основі підсумкових питань з курсу „Логіка” (не менше 10 питань), а результат здачі визначається за 100-бальною шкалою (поточна успішність при цьому вже не враховується).


При оформленні документів за екзаменаційну сесію використовується таблиця відповідності оцінювання знань студентів за різними системами.


Шкала оцінювання: вузу, національна та ECTS


Оцінка ECTS

Оцінка в балах

За національною шкалою

Екзаменаційна оцінка, оцінка з диференційованого заліку


Залік

А

90 – 100

5

Відмінно



Зараховано


В

81-89

4

Дуже добре

С

71-80

Добре

D

61-70

3

Задовільно

Е

51-60

Достатньо

FX

25-50

2

Незадовільно

(з правом перездачі)

Не зараховано



F

0-24

2

Незадовільно

(з повторним прослуховуванням курсу)



12. Методичне забезпечення
1. Навчальна та робоча програми з дисципліни „Логіка” для студентів відділення культурології філософського факультету ЛНУ ім. І.Франка.

2. Підручники та навчальні посібники з „Логіки”, зокрема:

2.1. Карамишева Н.В. Логіка. Пізнання. Евристика. – Львів, Астролябія, 2002.

2.2. Карамишева Н. Логіка. Підручник для студентів-правників. – Львів, 2000.

2.3. Карамишева Н.В., Бовтач С.В. Навчальний посібник з логіки. – Львів, 1996.

3. Плани семінарських занять та завдання для самостійної роботи для студентів гуманітарних факультетів, зокрема:

3.1.Карамишева Н.В., Бовтач С.В. Збірник логічних завдань. – Львів, Каменяр, 1997.

4 Підсумкові тестові завдання з дисципліни „Логіка” для студентів філософського факультету.


11. Рекомендована література
Базова


  1. Карамишева Н.В. Логіка. Пізнання. Евристика. – Львів, Астролябія, 2002.

  2. Карамишева Н.В., Бовтач С.В. Навчальний посібник з логіки. – Львів, 1996.

  3. Конверський А.Є. Логіка: Підручник для студентів внз. – Київ, 1998.

  4. Тофтул М.Г. Логіка. – Київ, 2006.

  5. Тягло О.В. Критичне мислення. – Харків, 2008.

  6. Хоменко І.В. Логіка – юристам. – Київ, 1997.

  7. Хоменко І.В., Алексюк І.А. Основи логіки. – Київ, 1996.

  8. Войшвилло Е.К., Дегтярев М.Г. Логика. – Москва, 1998.

  9. Гетманова А.Д. Логика. – Москва, 1995.


Допоміжна
1. Аристотель. Категории. Об истолковании. Первая аналитика. Вторая аналитика. Топика. О софистических опровержениях. – Соч. в 4 т., - Т. 2. - М.: Мысль, 1978.

2. Белнап Н., Стил Т. Логика вопросов и ответов. - М.: Прогресс, 1981.

3. Войшвилло Е.К. Понятие как форма мышления. - М.: Изд-во Моск. Ун-та, 1989.

4. Жоль К.К. Логика в лицах и символах. – Москва, 1993.

5. Ивин А.А. Логика норм. – М.: Изд. Моск. ун-та, 1973.

6. Кнапп В., Герлох А. Логика в правовом сознании. – М.: Прогресс, 1987.

7. Кондаков Н.И. Логический словарь. – Москва, 1971.

8. Логический словарь ”Дефорт” - Москва: Мысль, 2004.




Львівський національний університет імені Івана Франка

Кафедра історії філософії філософського факультету

ЗАТВЕРДЖУЮ

Проректор з навчальної роботи
___________________________

“______”_______________2010_ р.


  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка