Кафедра математичного моделювання



Скачати 350.92 Kb.
Дата конвертації03.11.2016
Розмір350.92 Kb.
Міністерство освіти і науки України

Приватний вищий навчальний заклад

"Міжнародний економіко-гуманітарний університет

імені академіка Степана Дем’янчука"

Кафедра математичного моделювання




"ЗАТВЕРДЖЕНО"

на засіданні Вченої Ради Міжнародного

економіко-гуманітарного університету

ім. академіка Степана Дем'янчука

Протокол №__від"__"__________20___ р.

Голова Вченої Ради Міжнародного

економіко-гуманітарного університету

ім. академіка Степана Дем'янчука



Ректор проф. Дем’янчук А.С.

20____ р.



програма

комплексного екзамену ДЛЯ ВСТУПУ В МАГІСТРАТУРУ

ПО спеціальності 8.080201 “Інформатика”


Розроблено кафедрою математичного моделювання

протокол № 6 від 11.02 2015 р.

____________________проф. Джунь Й.В.
РІВНЕ- 2015

Програма

вступного екзамену в магістратуру зі спеціальності 8.080201 “Інформатика”
Вступний екзамен проводиться з метою визначення відповідності підготовки студента критеріям рівнів сформованості знань та вмінь, що необхідні для початку навчання по затвердженій програмі підготовки магістрів зі спеціальності 8.080201 “Інформатика” .

На вступний екзамен виносяться блоки змістових модулів, що включають в себе математичне моделювання природничих та соціально-економічних систем, системний аналіз даних та інформаційних потоків, розробку обчислювальних алгоритмів та алгоритмів обробки даних, об'єктно-орієнтований підхід, методологію та технологію розробки програмного та інформаційного забезпечення, технологію розробки, експлуатації та супроводу комп’ютерних мереж, методологію використання Internet-технологій, проектування баз даних та СУБД, інформаційний менеджмент.



Виходячи з рекомендованих змістових модулів кафедрою математичного моделювання була розроблена структура екзаменаційного білета, що складається з двох розширених питань теоретичного характеру та двох завдань практичного характеру, які вимагають алгоритмічного вирішення відповідного завдання та написання програми з використанням відповідної мови програмування, що оптимально підходить для вирішення поставленої задачі, а також вимагає від студента крім програмної реалізації використання відповідного математичного апарату для аналізу задачі, знаходження мажоранти чи оберненої функції, матричних перетворень тощо.

Перелік питань, що включені до програми комплексного вступного екзамену зі спеціальності.

  1. Автоматичне призначення адрес у локальній мережі. Протокол DHCP.

  2. Автоматичне формування понять.

  3. Адресація в мережах протоколу TCP/IP

  4. Адресація комп’ютерів у локальній мережі. IP та MAC адреси. Система їх призначення.

  5. Адресна арифметика . Операції адресації та розадресації. Специфіка використання адрес та адресного простору.

  6. Алгоритмічні проблеми побудови концептуальних решіток.

  7. Антивірусне програмне забезпечення.

  8. Аргументація як тип міркувань. Теза аргументації. Аргументи.

  9. Архітектура мікропроцесора. Призначення та функціонування складових частин при виконанні програми.

  10. Багатозначні і модальні логіки.

  11. Бази даних, банки даних, інформаційні системи.

  12. Базові типи даних та операції над ними. Перетворення даних базових типів. Структурні типи даних.

  13. Байт орієнтований протокол BSC. Байт орієнтований протокол HDLC.

  14. Види каналів, модуляція сигналів, синхронна та асинхронна передача інформації. Міжнародні стандарти. Фізична структура каналів зв’язку. Інформаційний канал зв’язку. Транспортний канал зв’язку.

  15. Визначення топології мережі. Параметри, на які впливає топологія мережі. Характеристика топологій типа: зірка, кільцева, шинна, деревовидна, комірку-вата.

  16. Витягнення знань з даних (Ваіа Міпіп§): основні задачі – асиміляція, послідовності, прогнозування, кластеризація, класифікація, залежності.

  17. Відеосистема ЕОМ: архітектура та призначення складових частин. Типи та параметри відеосистем. AGP-стандарт.

  18. Відновлення, реорганізація та реструктуризація баз даних.

  19. Відношення та типи зв'язків між таблицями баз даних.

  20. Вінерівський процес та його властивості.

  21. Віртуальні підприємства.

  22. Віртуальні функції та класи.

  23. Вказівники. Конструкції мов програмування для моделювання динамічних структур даних.

  24. Генетичні алгоритми.

  25. Головні концепції та поняття сучасного програмування.

  26. Графи та їх використання в сучасному програмуванні.

  27. Дані і знання в системах штучного інтелекту.

  28. Декларативний і процедурний підходи до побудови систем штучного інтелекту. Узагальнення та абстракція.

  29. Дерева та їх використання в сучасному програмуванні.

  30. Динамічні експертні системі.

  31. Динамічні об’єкти.

  32. Директиви препроцессору та вказівки компілятору С++.

  33. Достовірний і недостовірний висновок.

  34. Епістемічні логіки.

  35. Етапи розробки системи штучного інтелекту.

  36. Забезпечення цілісності посилань в баз даних.

  37. Загальна характеристика та сфери застосування безпроводових комп'ютерних мереж

  38. Загальний вигляд команди OpenGL.

  39. Загальні положення стратегії безпеки.

  40. Залежності на ознаках.

  41. Записи. Записи з варіантами.

  42. Засоби організації фізичних та логічних зв’язків у мережі. Адресація комп’ютерів. Структуризація мереж. Локалізація трафіку. Роутінг. Мережеві служби.

  43. Захист комп’ютерних мереж. Файрвол (firewall).

  44. Зовнішні пристрої ЕОМ: призначення та класифікація. Класифікація та принцип роботи принтерів. Класифікація та принцип дії сканерів. Інші пристрої вводу/виводу.

  45. Ієрархічний кластерний аналіз.

  46. Ієрархія пам’яті ІВМ РС. Типи та призначення запам’ятовуючих пристроїв: кеш-пам’ять, ПЗП, ОЗП, ЗЗП.

  47. Індуктивні міркування Д. С. Мілля.

  48. Інформаційний процес представлення знань.

  49. Історія виникнення та техніко-економічні передумови появи комп'ютерних мереж.

  50. Історія розвитку інтелектуальних систем. Тест Тьюринга.

  51. Керування модемом

  52. Керування фізичним каналом. Керування інформаційним каналом. Протоколи обчислювальних мереж: опитування/вибір; опитування/вибір з зупинкою; ARQ, RTS/CTS, Xon / Xoff; TDMA; TDM; контроль несучої без колізій; контроль несучої з колізіями; маркерні методи; регістрові вставки.

  53. Класифікація безпроводових мереж

  54. Класифікація знань за глибиною та жорсткістю.

  55. Класифікація комп'ютерних мереж

  56. Класифікація мов програмування

  57. Класифікація недостовірних міркувань: правдоподібні міркування, абаз данихукція.

  58. Класифікація регіональних з’єднань: глобальна, широкомасштабна, міжміська та локальні мережі. Мости між локальними обчислювальними мережами (ЛОМ), міжмережні шлюзи та міжмережна взаємодія. Файловий сервер та його продуктивність.

  59. Класифікація та засоби автоматизованого банку даних.

  60. Компоненти ICS для Delphi програмування мережених сервісів: EMULVT, FINGCLI, FORMPOS, FTPCLI, FTPSRV, FTPSRVC, FTPSRVT, HTTPPROT, HTTPSRV, ICMP, MBXFILE, MD5, MIMEDEC, NNTPCLI, DNSQUERY, PING, POP3PROT, POP3CLI, SMTPPROT, TNCNX, TNEMULVT, TNOPTFRM, TNSCRIPT, UUENCODE, WAIT, WSOCKBUF, WSOCKET, WSOCKETE, WSOCKETS.

  61. Компоненти NetMasters для Delphi програмування мережених сервісів. TNMMsgServ, TNMMsg, TNMFTP, TNDayTime, TNMEcho TNMNNTP, TNMFinger, TNMPOP3, TNMSMTP TNMHTTP, TNMURL.

  62. Конвертування та актуалізація баз даних.

  63. Конструктори та деструктори у класах.

  64. Концепції обміну даними. Поняття про потоки

  65. Концепція дружніх класів та функції.

  66. Короткочасна та довготривала пам'ять. Структура пам'яті.

  67. Лабіринтні задачі. Евристичні методи.

  68. Лінива та енергійна семантика.

  69. Лінійні системи . Стеки та черги.

  70. Логіка питань і відповідей Белнапа.

  71. Логіки замовчувань.

  72. Логічне програмування.

  73. Логічний висновок у системах штучного інтелекту.

  74. Логічний наслідок у логіці предикатів 1-го порядку. Резолютивний висновок.

  75. Логічні основи ЕОМ. Логічні функції. Закони та тотожності алгебри логіки.

  76. Маршрути, ланцюги, шляхи, цикли в графах. Зв'язні графи.

  77. Масиви. Представлення масиву в пам’яті ЕОМ. Багатовимірні масиви.

  78. Машинно-залежні мови програмування.

  79. Мережі на основі протоколу TCP/IP. Класи IP мереж. Особливі IP адреси. Використання масок у IP адресах. Розподіл IP адрес. Відображення доменних імен на IP адреси. Структура IP пакету. Утиліта CommView.

  80. Метод виключення моделювання випадкових величин з неперервними функціями розподілу.

  81. Метод суперпозиції моделювання випадкових величин з неперервними функціями розподілу.

  82. Методи комунікації (двопунктове , багатопунктове та ін.)

  83. Методи отримання знань.

  84. Методи передачі інформації по оптичним каналам.

  85. Методи розрахунків черг при одному приладі обслуговування (імовірність черги більшої за задану; розрахунки часу чекання відповіді; розрахунки стандартних відхилень розмірів черги).

  86. Методи розрахунку черг з великою кількістю приладів обслуговування.

  87. Множини. Операції над множинами.

  88. Модальні логіки знання та віри.

  89. Моделі зв'язків між даними.

  90. Моделювання випадкових векторів.

  91. Моделювання випадкових величин з неперервними функціями розподілу. Стандартний алгоритм моделювання.

  92. Моделювання випадкових процесів.

  93. Моделювання мережі на базі портів комп’ютера (розробка моделі, яка вбирає в себе усі рівневі протоколи).

  94. Модеми , їхня класифікація

  95. Нейронні мережі і моделі цілеспрямованої поведінки.

  96. Немонотонна логіка Мак Дермотта.

  97. Нестандартний алгоритм моделювання дискретних випадкових величин.

  98. Нечіткі логіки. Нечіткий логічний вивід.

  99. Нечіткі множини. Нечіткі відношення.

  100. Нормалізація відношень баз даних.

  101. Об’єкти, їх область дії, наслідування.

  102. Об’єктно-орієнтоване програмування.

  103. Обмеженість формальних систем. Відкриті системи.

  104. Огляд функціональних мов програмування.

  105. Операція аплікації L-виразів. Теорема Черча-Россера.

  106. Основні можливості та специфіка бібліотеки OpenGL.

  107. Основні оператори SQL

  108. Основні примітиви OpenGL. Принципи побудови складних об’єктів.

  109. Основні принципи логічного програмування.

  110. Основні протоколи Інтернет : HTTP, FTP, POP3, SMTP.

  111. Основні тенденції розвитку сучасних інформаційних технологій

  112. Перевантаження операцій.

  113. Перевизначення операцій. Пріорітети при перевизначенні операцій.

  114. Передавання даних у двопроводовій лінії з використання модему

  115. Перетворення координат. Однорідні координати.

  116. Підсистема телекомунікацій ЕОМ. Облік даними із зовнішнім середовищем. Стандарти інтерфейсів ЕОМ.

  117. Поняття "інтелект" і "штучний інтелект". Основні особливості інтелектуальних систем.

  118. Поняття агента. Мультиагентні системи.

  119. Поняття загальнозначущості формули в різних світах.

  120. Поняття мережа ЕОМ. Комунікації та технічні засоби комунікації. Базова модель OSI . Загальновідомі мережі.

  121. Поняття модуля. Модулі та виклики процедур і функцій. Структура модуля.

  122. Поняття об’єкта . Відкрита та закрита компоненти об’єкта. Функції – члени об’єкта. Опис та означення функцій-членів об’єкта.

  123. Поняття про L-числення. L-вирази.

  124. Поняття про складність алгоритмів та задач .

  125. Поняття семіотичної змінної Заде.

  126. Поняття синтаксису та семантики мов програмування.

  127. Поняття сокету. Програмування сокетів мовами високого рівня.

  128. Правила немонотонного виводу.

  129. Призначення та різновиди запитів.

  130. Принципи типізації даних

  131. Програмне забезпечення для мереж NetWare фірми Novell та інші.

  132. Програмування протоколів HTTP, FTP, Echo за допомогою компонентів мов високого рівня

  133. Протоколи модемів (Xmodem , Xmodem-CRC, Xmodem-1k, Ymodem, Kermit )

  134. Протокольний стек TCP/IP

  135. Пуассонівський та узагальнений Пуассонівський процеси.

  136. Реалізація передачі даних (модуляція, зсув фаз, зсув частоти).

  137. Рекурсивні виклики процедур та функцій. Ефективність рекурсії.

  138. Рекурсія у мовах програмування високого рівня

  139. Решітка понять.

  140. Рівні подання даних. Етапи проектування баз даних.

  141. Різновиди комп’ютерних мереж (локальні інформаційні мережі, глобальні інформаційні мережі та ін.)

  142. Робота з файлами. Специфіка файлових систем в мовах програмування високого рівня.

  143. Розв'язання задач витягнення знань методом формального концептуального аналізу.

  144. Розробка синтаксичних аналізаторів для класу LL(1) – граматик. Породжуючі граматики. Класифікація граматик за Хомським

  145. Розробки поля знань.

  146. Роль психології у становленні штучного інтелекту. Когнітивна психологія.

  147. Роутери. Алгоритм їх роботи. Статичні та динамічні маршрути.

  148. Семантика можливих світів.

  149. Семіотичні системи і квазіаксиоматичні системи.

  150. Сервіси Internet (передавання файлів, електронна пошта та ін.)

  151. Середовище передавання у комп'ютерних мережах

  152. Символьний (логічний) напрям в системах штучного інтелекту.

  153. Синтаксичний аспект в мовних процесорах.

  154. Система команд мікропроцесора. Команди обробки даних. Команди пересилки даних. Команди передані управління. Команди керування виконанням програми.

  155. Система переривань мікропроцесора. Призначення, класифікація та обробка переривань.

  156. Системи числення.

  157. Скінченні автомати. Способи задання скінченних автоматів. Недетерміновані та детерміновані скінченні автомати.

  158. Скінченно-автоматна технологія програмування.

  159. Складні структури даних в ролі фактичних параметрів процедур і функцій. Параметри-функцій та параметри-процедур.

  160. Складові частини КМ та ОС (сервери, робочі станції)

  161. Служба імен DNS

  162. Сокети та їх використання. Створення мережених додатків з використанням сокетів. Стандартні компоненти фірми NetMasters для Delphi. Компоненти ICS – Internet Component Suite — засіб створення сучасних мережевих додатків.

  163. Специфіка мови програмування Lisp.

  164. Специфіка функціональних мов програмування. Основні відмінності функціонального програмування.

  165. Спеціальні методи моделювання дискретних випадкових величин.

  166. Спеціальні методи моделювання моделювання випадкових величин з неперервними функціями розподілу.

  167. Способи організації передавання даних з персонального комп'ютера

  168. Стадії проведення концептуального аналізу.

  169. Стадії структурування знань.

  170. Стандарт 7498 ISO

  171. Стандарти модемів

  172. Стандартизація у комп'ютерних мережах

  173. Стандартний алгоритм моделювання дискретних випадкових величин.

  174. Створення та ведення розподілених баз даних

  175. Стеки мережених протоколів: IPX, Microsoft NetBios та TCP/IP. Протоколи. Датаграми. Фрейми. Кадри. Корекція помилок. Компресія даних.

  176. Структура мережі передачі даних, характеристика її елементів: прикладний процес (ПП), апаратура каналів даних (АКД), машина кінцевого користувача (КОД), обладнання комутації даних (ОКД).

  177. Структура програми з використанням OpenGL.

  178. Структурне програмування

  179. Субпроцеси і резидентні програми.

  180. Суть реляційного підходу до проектування баз даних.

  181. Сучасні технологій передачі даних

  182. Теоретико-числовий підхід до поняття рівномірності. Критерій Вейля.

  183. Технічна реалізація логічних функцій. Комбінаційні пристрої ЕОМ.

  184. Технологія Wi-Fi безпровідного доступу до мережі.

  185. Типи операторів в мовах програмування високого рівня

  186. Типізоване L-числення – основа побудови функціональних мов програмування.

  187. Топології комп’ютерних мереж. Фізичні та логічні топології.

  188. Топологія сучасних локальних та глобальних мереж.

  189. Тризначні логіки Поста і Лукасевича.

  190. Узагальнене програмування.

  191. Успіхи розвитку і практичного застосування систем штучного інтелекту.

  192. Фази розробки компіляторів. Лексичний аналіз.

  193. Факторний аналіз. Метод головних компонент.

  194. Формалізація процесу аргументації. Логіка аргументації В. К. Фінна.

  195. Функції-члени класу.

  196. Функціональне програмування.

  197. Характеристика компонентів мережі: персональний комп’ютер, операційна система, мережеві адаптери, кабельні системи (вита пара, коаксіальний кабель, оптоволоконий провідник та інші).

  198. Характеристика стандартів RS-232C, RS-422, RS-423

  199. Чотиризначні логіки Лукасевича і Льюїса.

  200. Швидкість передачі даних, помилки в лініях зв’язку та методи боротьби з ними.

  201. Шинна архітектура ЕОМ. Компоненти системної шини. Типи шин персонального комп'ютера.

Практичні завдання


  1. Описати клас, що містить рядок - фрагмент С-програми, який закінчується крапкою. Описати функцію-член класу, яка підраховує, скільки в ньому лексем.




  1. Написати синтаксичний аналізатор та генератор слів мови на основі скінченого автомата, що задається діаграмою переходів:







S1

S2

S3

S4

S5

S1

0

b

a

0

0

S2

0

0

a

0

0

S3

0

0

0

c

a

S4

0

0

0

0

0

S5

0

c

0

0

0



  1. Розробити тип даних string (для роботи з рядками), визначивши для нього операції додавання та віднімання.



  1. Описати клас, що містить рядок - фрагмент С-програми та функцію-член класу, яка знаходить кількість ідентифікаторів, що починаються з букви d. (Вважаємо, що кожен ідентифікатор відокремлений пропусками)



  1. Побудувати генератор слів та лексичний аналізатор мови, яка описується наступним чином (стандарт EBNF):

Integer = Sign, UnsignedInteger;

UnsignedInteger = digit {digit};

Sign = ["+"|"–"];

digit = "0"|"1"|"2"|"3"|"4"|"5"|"6"|"7"|"8"|"9";




  1. Розробити тип даних vector (для роботи з векторами), визначивши для нього операції додавання та віднімання.



  1. Описати клас, що містить рядок - фрагмент С-програми. Описати функцію-член класу, яка визначає, скільки в ньому символів *, (,).



  1. Побудувати генератор слів та синтаксичний аналізатор мови, яка описується наступним чином (стандарт EBNF):

Constant Declaration = "CONST",

Identifier , "=", Constant ";",

{Identifier, "=", Constant , ";"};

Constant = Integer, [”,”, integer];



  1. Розробити тип даних matrix (для роботи з матрицями), визначивши для нього операції додавання та віднімання.



  1. Описати клас, що містить рядок, що містить текст – фрагмент С–програми. Описати функцію-член класу, яка знаходить довжину самого короткого ідентифікатора та самого довгого ідентифікатора.(Вважаємо, що кожен ідентифікатор відокремлений пропусками)



  1. Розробити тип даних complex3 (для роботи з числами виду a+ib+jc, а, b, c є R, i,j-уявні одиниці, i*i=-1, j*j=-1,i*j=0), визначивши для нього операції додавання та віднімання.



  1. Описати клас, що містить текст - фрагмент С-програми, що закінчується крапкою. Описати функцію-член класу, яка виводить на екран ідентифікатори, що складаються з трьох букв.



  1. Написати синтаксичний аналізатор по заданому регулярному виразу:

Letter (Letter | Digit)*.

  1. Розробити тип даних masyv (для роботи з масивами), визначивши для нього операції додавання та віднімання та передбачивши контроль виходу індексу за задану границю.



  1. Описати клас, що містить рядок - фрагмент С-програми. Описати функцію-член класу, яка перетворює його, замінивши кожен символ * на +.



  1. Написати синтаксичний аналізатор мови , що задається граматикою:

S→aABe

A→Abc

A→b

B→d

  1. . Розробити тип даних set (для роботи з множинами), визначивши для нього операції додавання та віднімання.



  1. Описати клас, що містить рядок - фрагмент С-програми. Описати функцію-член класу, яка підраховує, скільки різних символів зустрічаються в ньому. Вивести їх на екран.



  1. Розробити тип даних spysok (для роботи з динамічними змінними), визначивши для нього операції додавання як дописування в кінець та віднімання як вилучення з списку.



  1. Описати клас, що містить рядок - фрагмент С-програми. Описати функцію-член класу, яка підраховує саму довгу послідовність пропусків, що йдуть підряд.



  1. Написати синтаксичний аналізатор та генератор слів мови на основі скінченого автомата, що задається діаграмою переходів:






S1

S2

S3

S4

S5

S1

b

0

a

0

0

S2

a

0

b

0

0

S3

0

0

0

c

a

S4

0

0

0

0

0

S5

0

c

0

0

0



  1. Розробити тип даних file (для роботи з файлами), визначивши для нього операції додавання та віднімання як конкатенацію та вилучення однакових елементів.

  2. Написати програму для видалення та вставки елемента у двозв'язний список. Використати структуру виду:

struct spysok {

int number;

char name[10];

struct spysok *next;

struct spysok *prev;};


  1. Описати клас, що містить рядок символів - фрагмент С-програми, серед яких є одна дужка, що відкривається й одна дужка, що закривається. Описати функцію-член класу, яка виводить на екран усі символи, розташовані усередині цих дужок.



  1. Розробити тип даних graf (для роботи з графами), визначивши для нього операції додавання та віднімання.



  1. Описати клас, що містить рядок – фрагмент С-програми. Описати функцію-член класу, яка виводить на екран довжину найбільшої послідовності цифр, що йдуть підряд.



  1. Розробити тип даних integral (для обчислення інтегралів функцій ), визначивши для нього операції додавання та віднімання.



  1. Описати клас, що містить рядок – фрагмент С–програми. Описати функцію-член класу, яка визначає, скільки в ньому ідентифікаторів, що закінчуються буквою а.



  1. Розробити тип даних SLAR (для представлення систем лінійних алгебраїчних рівнянь), визначивши для нього операції додавання та віднімання.



  1. Описати клас, що містить рядок – фрагмент С–програми.. Описати функцію-член класу, яка знаходить ті ідентифікатори, що починаються і закінчуються однієї і тією ж буквою.(Вважаємо, що кожен ідентифікатор відокремлений пропусками)



  1. Побудувати генератор слів та лексичний аналізатор мови, яка описується наступним чином (стандарт EBNF):

Integer = Sign, UnsignedInteger;

UnsignedInteger = digit {digit};

Sign = ["+"|"–"];

digit = "0"|"1"|"2"|"3"|"4"|"5"|"6"|"7"|"8"|"9";



  1. Розробити тип даних inthuge (для роботи з цілими числами, розмір яких виходить за межі розмірів стандартних типів даних мов програмування ), визначивши для нього операції додавання та віднімання.



  1. Описати клас, що містить рядок - фрагмент С-програми та функцію-член класу, яка в рядку замінює всі символи + на -. Підрахувати кількість замін.



  1. Написати синтаксичний аналізатор арифметичного виразу в деякій мові програмування, у якому може використовуватись такий набір операцій: {+, | , ?}. Арифметичний вираз задається наступним чином:

<Вираз> = <Число >

<Вираз> = <Вираз> a1<Вираз >

<Вираз> = <Вираз> a2<Вираз >



<Вираз> = <Вираз> an<Вираз >

де a1,a2,…,an- деякий набір спеціальних символів, що визначають операції.


  1. Розробити тип даних permanent (для обчислення та представлення перманент матриць), визначивши для нього операції додавання та віднімання.

  2. Написати програму, що друкує таблицю істинності для логічної функції F=(A and B) or not (B or C) в наступному вигляді:
A B C D

- - - - - - - - - - - - - - - - -

true true true true

true true true true

...


false false false false

  1. Описати клас, що містить рядок - фрагмент С-програми. Описати функцію-член класу, яка в рядку видаляє порожні оператори і підраховує кількість вилучених символів.



  1. Розробити тип даних differecial (для запису лінійних диференціальних рівнянь n-того порядку), визначивши для нього операції додавання та віднімання.



  1. Описати клас, що містить рядок - фрагмент С-програми.. Описати функцію-член класу, яка між ідентифікаторами вставляє додатковий пропуск.



  1. Розробити тип даних probability (для представлення випадкових величин з заданими функціями розподілу), визначивши для нього операцію додавання через згортку (функція знаходження інтегралу вважається відомою) .



  1. Описати клас, що містить рядок - фрагмент С-програми. Описати функцію-член класу, яка  видаляє частину рядка, що входить в дужки (разом з дужками), замінюючи його числом 1.



  1. Розробити тип даних shape (для представлення випуклих многокутників у просторі R2), визначивши для нього операції додавання як об’єднання вершин та віднімання як теоретико-множинне віднімання множини вершин.



  1. Описати клас, що містить рядок - фрагмент С-програми та функцію-член класу, яка визначає, скільки разів у рядку зустрічається задане ключове слово (слово задається як параметр функції).



  1. Розробити тип даних sitka (для представлення множини точок, що є вузлами деякої сітки з довжиною сторони у визначеній обмеженій області), визначивши для нього операції додавання та віднімання.



  1. Описати клас, що містить рядок - фрагмент С-програми. В рядку є одна крапка з комою (;). Описати функцію-член класу, яка підраховує кількість символів до крапки з комою і після неї.



  1. Розробити тип даних tablycia (для представлення та виводу числової інформації у вигляді таблиці), визначивши для нього операції додавання та віднімання.



  1. Описати клас, що містить рядок - фрагмент С-програми. Описати функцію-член класу, яка перетворює його, видаливши всі двокрапки (:), що зустрічаються серед перших п/2 символів, і замінивши крапками всі знаки оклику, що зустрічаються серед символів, що стоять після п/2 символів.



  1. Розробити тип даних gistogram (для роботи з гістограмами, що будуються по певному набору даних), визначивши для нього операції додавання та віднімання.



  1. Описати клас, що містить рядок- фрагмент С-програми. Описати функцію-член класу, яка перевіряє, чи буде ідентифікатор , що зустрічається в тексті, читатися однаково зліва направо і справа наліво (тобто чи є воно паліндромом).



  1. Розробити тип даних vkazivnyk (для роботи з вказівниками), визначивши для нього операції віднімання та додавання до цілого числа.



  1. Описати клас, що містить деякий рядок. В рядку міститься текст з зашифрованими словами, записаними навпаки. Описати функцію-член класу, яка розшифровує текст.



  1. Розробити тип даних vidrizok (для роботи з відрізками в просторі R1), визначивши для нього операції додавання та віднімання.



  1. Описати клас, що містить рядок- фрагмент С-програми. Описати функцію-член класу, яка перевіряє, чи однакове число дужок, що відкриваються і закриваються у даному рядку.



  1. Розробити тип даних polar (для роботи з комплексними числами в полярній системі координат), визначивши для нього операції додавання та віднімання.



  1. Описати клас, що містить рядок- фрагмент С-програми. Описати функцію-член класу, яка із рядка вибирає ті символи, що зустрічаються в ньому тільки один раз, у тім порядку, у якому вони зустрічаються в тексті.



  1. Розробити тип даних polinom (для роботи з многочленами), визначивши для нього операції додавання та віднімання.



  1. Описати клас, що містить деяке число в двійковій системі числення. Написати функції-члени класу , що перевіряють правильність введення цього числа (у його записі повинні бути только символи 0 і 1) та при правильному введенні переводять число в десяткову систему числення.



  1. Розробити тип даних ryad (для представлення та рядів їх сум), визначивши для нього операції додавання та віднімання.



  1. Описати клас, що містить рядок- фрагмент С-програми. Описати функцію-член класу, яка перевіряє, чи є в програмі коментарі.



  1. Розробити тип даних function (для роботи з функціями, що повертають цілі числа та мають один параметр типу int), визначивши для нього операції додавання , віднімання, побудова графіка тощо.



  1. Описати клас, поле якого містить деяке число в десятковій системі числення. Описати функцію-член класу, яка шифрує його у римську систему, замінюючи відповідні цифри римськими (0,I,II,III,IV,V,VI,VII,VIII,IX,).



  1. Розробити тип даних string(для роботи з рядками), визначивши для нього операції додавання та віднімання.



  1. Описати клас, що містить рядок- фрагмент С-програми. Описати функцію-член класу, яка видаляє в програмі коментарі.



  1. Розробити тип даних differecial (для запису лінійних диференціальних рівнянь n-того порядку), визначивши для нього операції додавання та віднімання.



  1. Описати клас, полем якого є рядок - фрагмент С-програми.. Описати функцію-член класу, яка перевіряє, чи однакове число фігурних дужок, що відкриваються і закриваються у даному рядку.



  1. Розробити тип даних vector (для роботи з векторами), визначивши для нього операції додавання та віднімання.



  1. Описати клас, що містить рядок-рядок С програми. Описати функцію-член класу, яка замість деякої послідовності пропусків, що йдуть в рядку підряд (>2), записує 1 пропуск та число, що вказує їх кількість.



  1. Розробити тип даних complex3 (для роботи з числами виду a+ib+jc, а, b, c є R, i,j-уявні одиниці, i*i=-1, j*j=-1,i*j=0), визначивши для нього операції додавання та віднімання.



  1. Описати клас, що містить поле-фрагмент С програми. Описати функцію-член класу, яка визначає, чи містить він директиви препроцессору та їх кількість.



  1. Розробити тип даних matrix (для роботи з матрицями), визначивши для нього операції додавання та віднімання.



  1. Описати алгоритм моделювання випадкової величини



  1. Змоделювати випадкову величину, що задається функцією розподілу




  1. Описати алгоритм моделювання випадкового процесу, що задається стохастичним диференціальним рівнянням виду:

, де r(t)=-4, A(t)- узагальнений пуассонівський процес з параметрами (2,G(t)), , - деяка функція.


  1. Написати генератор випадкових чисел, які утворюють вибірку з генеральної сукупності розподілу, що задається щільністю




  1. Написати генератор випадкових чисел, які утворюють вибірку з генеральної сукупності розподілу, що задається щільністю




  1. Написати генератор випадкових чисел, які утворюють вибірку з генеральної сукупності розподілу, що задається щільністю




  1. Написати генератор випадкових чисел, які утворюють вибірку з генеральної сукупності розподілу, що задається щільністю :




  1. Написати генератор випадкових чисел, які утворюють вибірку з генеральної сукупності розподілу, що задається щільністю :




  1. Побудувати алгоритм моделювання випадкової величини з щільністю




  1. Нехай Побудувати моделюючу формулу для випадкової величини з кусково-постійною щільністю




  1. Написати генератор випадкових чисел, які утворюють вибірку з генеральної сукупності розподілу, що задається щільністю




  1. Написати генератор випадкових чисел, які утворюють вибірку з генеральної сукупності розподілу, що задається щільністю :




  1. Написати генератор випадкових чисел, які утворюють вибірку з генеральної сукупності розподілу, що задається щільністю .




  1. Написати генератор випадкових чисел, які утворюють вибірку з генеральної сукупності розподілу, що задається щільністю




  1. Написати генератор випадкових чисел, які утворюють вибірку з генеральної сукупності розподілу, що задається щільністю з застосуванням методу виключення моделювання випадкових величин.




  1. Написати генератор випадкових чисел, які утворюють вибірку з генеральної сукупності розподілу, що задається щільністю випадкову величину, що задається щільністю з застосуванням методу виключення моделювання випадкових величин.




  1. Написати генератор випадкових чисел, які утворюють вибірку з генеральної сукупності розподілу, що задається щільністю випадкову величину, що задається щільністю з застосуванням методу виключення моделювання випадкових величин.




  1. Написати генератор випадкових чисел, які утворюють вибірку з генеральної сукупності розподілу, що задається щільністю .




  1. Написати генератор випадкових чисел, які утворюють вибірку з генеральної сукупності розподілу, що задається щільністю .




  1. Описати алгоритм моделювання випадкової величини, що має дискретний розподіл:




i

1

2

-3

4

-8

8

p(i)

0.2

0.3

0.1

0.15

0.17

0.08




  1. Описати алгоритм моделювання випадкової величини, що має дискретний розподіл:

Розглянути різні значення параметра .

  1. Описати алгоритм моделювання випадкової величини, що має дискретний розподіл:




  1. Описати алгоритм моделювання випадкової величини, що має дискретний розподіл:




  1. Описати алгоритм моделювання випадкової величини, що має дискретний розподіл:




  1. Описати алгоритм моделювання випадкової величини, що має дискретний розподіл:




  1. Показати, що величина має дискретний рівномірний розподіл.




  1. Знайти розподіл випадкової величини:




  1. Довести, що якщо -рівномірно-розподілена випадкова величина у інтервалі (0,1), то випадкові величини являють собою послідовність незалежних випробувань Бернуллі з параметром p=1/2.




  1. Реалізувати на ЕОМ спеціальний метод моделювання випадкової величини, що має розподіл Бернуллі з довільним параметром. Проінтерпретувати результати, провести перевірку.




  1. Довести, що випадкова величина N, що визначається співвідношенням має пуассонівський розподіл з параметром .




  1. Знайти розподіл випадкової величини , де k-рівномірно-розподілена на інтервалі (0,1) випадкова величина.




  1. Змоделювати вільний пробіг нейтрона у однорідному середовищі, що розподілений з щільністю




  1. Написати формули стандартного методу моделювання для випадкових величин з щільністю: ;




  1. Написати формули стандартного методу моделювання для випадкових величин з щільністю: ;




  1. Написати формули стандартного методу моделювання для випадкових величин з щільністю:




  1. Написати алгоритм моделювання для випадкової величини з щільністю:




  1. Написати алгоритм моделювання для випадкової величини з щільністю:




  1. Написати алгоритм моделювання для випадкової величини з щільністю:




  1. Написати алгоритм моделювання для випадкової величини з щільністю:




  1. Змоделювати методом виключення випадкові величини з щільністю розподілу:




  1. Змоделювати методом виключення випадкові величини з щільністю розподілу:




  1. Написати моделюючі формули для випадкових величин з щільністю:


Критерії оцінки знань студентів

Вступний екзамен проводить екзаменаційна комісія до складу якої входить голова комісії, екзаменатори - викладачі кафедр математичного моделювання і інформаційних систем та обчислювальних методів. Оцінка знань проводиться за рейтинговою системою – табл. 1.



Таблиця 1

Рейтинговий

показник

У 5- ти бальній системі

За шкалою ЄКТС (ECTS)

Рівень компетентності

Критерії оцінювання

90 -100

5

«відмінно»

A

Високий

(творчий)

Студент виявляє особливі творчі здібності, вміє самостійно здобувати знання, без допомоги викладача знаходить джерела інформації, використовує набуті знання і вміння в нестандартних ситуаціях, переконливо аргументує відповіді, самостійно розвиває власні обдарування і нахили.

80 - 89

4

«добре»

B

Достатній

(конструктивно-варіативний)

Студент вільно володіє вивченим обсягом матеріалу, застосовує його на практиці, вільно розв’язує вправи і задачі в стандартних ситуаціях, самостійно виправляє допущені помилки, кількість яких незначна.

75 - 79

C

Студент вміє зіставляти, узагальнювати, систематизувати інформацію під керівництвом викладача, в цілому самостійно застосовувати її на практиці, контролювати власну діяльність, виправляти помилки, серед яких є суттєві, добирати аргументи на підтвердження певних думок.

60 - 75

3

«задовільно»

D

Середній

(репродуктивний)

Студент відтворює значну частину теоретичного матеріалу, виявляє знання і розуміння основних положень, з допомогою викладача може аналізувати матеріал, виправляти помилки, серед яких є значна кількість суттєвих.

50 -59

E

Студент володіє матеріалом на рівні, вищому за початковий, значну частину його відтворює на продуктивному рівні.

менше 50

2

«незадовільно»

FX

Низький

(рецептивно- продуктивний)

Студент володіє матеріалом на рівні окремих фрагментів, що становлять незначну частину навчального матеріалу.

менше 30

1

«погано»

F

Студент володіє матеріалом на рівні елементарного розпізнання і відтворення окремих фактів, елементів, об’єктів.


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка