Iv узагальнення і систематизація знань



Сторінка5/21
Дата конвертації05.05.2016
Розмір4.92 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   21
Тема. Найдавніші держави Дворіччя. Давній Вавилон.

Мета. Дати уявлення про природно-кліматичні умови Дворіччя, міста-держави Месопотамії; розглянути господарське жит­тя, суспільний устрій Вавилона в період його піднесення і розквіту; ознайомити учнів із першим в історії людства збірником законів; показати роль законів у житті суспіль-

82

ства; розкрити значення шумерської цивілізації для розви­тку господарського і культурного життя інших народів. Очікувані Після цього уроку учні зможуть: називати час, на який при-зультати. падає поява та розквіт Вавилона; найвідоміших правителів держав Дворіччя; показувати на карті територію Дворіччя, Вавилона; застосовувати та пояснювати на прикладах по­няття та терміни: «клинопис», «закон», «місто-держава»; порівнювати географічні умови Дворіччя та Давнього Єгипту, вірування їхніх народів, культурні здобутки насе­лення Дворіччя та Давнього Єгипту; пояснювати вплив природних умов на життя людей та їхні релігійні вірування . у Дворіччі; визначати особливості господарювання наро­дів Дворіччя. Тип уроку. Урок засвоєння нових знань.

Структура уроку

Л. Організаційний момент §1. Актуалізація опорних знань І. Вивчення нового матеріалу

1. Природа і населення Дворіччя. Тигр і Євфрат. «Міста-держави» III тис. до н. е.

2. Піднесення Вавилона. Хаммурапі та його закони.

3. Господарське і повсякденне життя.

4. Суспільство.

5. Міфи.

Узагальнення і систематизація знань . Підсумки уроку , Домашнє завдання

ХІД УРОКУ

ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ ~ - < г >

У цій частині уроку вчитель коротко аналізує письмову роботу, о проводилася на уроці тематичного оцінювання. Слід відзначити "спіхи школярів, указати на типові помилки й повторити визначення онять, що підготують учнів до сприйняття нового матеріалу: цивілі- · •цін, держава, чиновники. Уже знайомі учням поняття і явища (організація суспільних робіт, ворення держави, зростання міст, розвиток культури) розглядати-уться у зв'язку з історією Дворіччя.



III. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Природа і населення Дворіччя. Тигр і Євфрат. «Міста-держави» III тис. до н. е.



Вступне слово вчителя*.

Близько 7 тис. років тому на території, що лежить між річками Тигр і Євфрат, почали селитися землеробські племена. Пізніше давні греки на­звали цю місцевість Месопотамією— «землею між двома річками» —або Дворіччям. Вона була розташована на місці сучасного Іраку.

Життя в Месопотамії було нелегким. Примхи природи наче випро­бовували людину на стійкість. Але працьовитість хліборобів і родючість ґрунту давали чудовий результат — багаті врожаї. Не випадково одна З перших цивілізацій виникла на півдні Месопотамії, у країні шумерів.

Робота в групах**.

Учні об'єднуються в чотири групи, кожна з яких одержує картку із завданням, що містить тему повідомлення і план, за яким його необ­хідно підготувати з допомогою підручника. Для виконання завдання надається 8—10 хвилин, після чого учні представляють результати своєї роботи.

Картка 1. Клімат Дворіччя.

1) Клімат північної частини Дворіччя.

2) Кліматичні умови на півдні Дворіччя.

3) Чим природа південного Дворіччя схожа на природу Давнього Єгипту?

Картка 2. Розвиток господарства Дворіччя, заснованого на ви­робництві.

1) Як у Дворіччі долали несприятливі умови природи?

2) Які рослини вирощували землероби?

3) Що сприяло розвитку торгівлі?

Картка 3. Населення Месопотамії.

1) Заселення Північної та Південної Месопотамії.

2) Основні заняття шумерів.

3) Північні сусіди шумерів.

Картка 4. Міста-держави Дворіччя.

1) Що являли собою міста-держави?

2) Оп п шіть організацію державної влади в містах Дворіччя.

3) Назвіть міста-держави Дворіччя.



* Супроводжується демонстрацією карти. ** Методичні рекомендації — див. урок № 3.

84

Щ 2. Піднесення Вавилона. Хаммурапі та його закони.

Розповідь учителя*. * ■ ....

Наприкінці III тис. до н. е. численні кочові семітські племена амо-

итів увійшли із заходу до Месопотамії та створили низку держав, о вели постійні війни між собою. Поступово в регіоні піднеслася инастія аморитів, що заснувала Вавилонське царство і започат-увала вавилонську династію. Першим царем був Сумуабум. Але асом найвищого розквіту першої вавилонської династії стало прав­ління царя Хаммурапі, який захопив усі території, що прилягали ^о Вавилона.

! Хаммурапі правив у 1792—1750 рр. до н. е. Він виявив себе як му­рий державний діяч, талановитий дипломат, великий полководець, а роки свого правління Хаммурапі підкорив Вавилону територію ссирії, південної та середньої частини Месопотамії. А Хаммурапі обмежив боргову кабалу, оскільки перетворення селян ремісників на рабів скорочувало кількість людей, які сплачували одаток до царської скарбниці, служили в царському війську, зганя­лися на будівництво каналів. За часів правління Хаммурапі досягла начного розвитку торгівля. Цар запровадив суворі покарання за зло­чини.

Наприкінці його правління (близько 1760 р. до н. е.) був розробле-ий збірник законів Вавилона. Текст законів вирізано клинописом а діоритовій стелі. Вона була знайдена в 1901—1902 рр. під час роз-Ікопок міста Сузи, куди її вивезли як трофей. Зараз вона міститься а Дуврі.

Текст збірника законів Хаммурапі складався з прологу, 282 статей та епілогу. Кодекс проголошував повноправними членами суспіль­ства лише вільних громадян. їх називали авілуми («люди»). Муш-■кенуми («ті, що падають ниць»), які перебували на царській службі, уважалися вільними людьми, хоч і були обмежені в правах.

Робота з підручником.

Учні знайомляться з текстом параграфа під час коментованого чи­тання.



Фронтальне опитування.

1) Які злочини розглядалися в кодексі Хаммурапі?

2) Які покарання передбачали закони?

3) У яких випадках покарання було найсуворішим?

4) Із якою метою приймалися закони?

Учитель підводить учнів до висновку; поява писаних законів (пра­вил, обов'язкових для всіх жителів країни) була свідченням подаль­шого розвитку держави. Крім цього, закони Хаммурапі є цінним іс­торичним джерелом, що дозволяє дізнатися про устрій і господарське життя Вавилона.

ІЗ. Господарське і повсякденне життя. Коментоване читання.

Прочитати уривки із законів Хаммурапі [3, с. 43].



53. Коли господар полінується зміцнити греблю на своєму полі, і з цієї причини вода прорве її й затопить сусідське поле, то він по­винен повернути хліб; який згубив.

188. Коли ремісник візьме неповнолітнього на виховання і на­вчить свого ремесла, то його можна не повертати.

189. Коли ж він не навчить свого ремесла, то вихованець може повернутися до рідного дому.

229. Коли будівничий побудував комусь дім і не зміцнив будови, так що він завалиться і стане причиною смерті власника,такого будівничого слід убити.

Фронтальна бесіда.

1) Які висновки про господарське життя в епоху Хаммурапі ми можемо зробити, прочитавши цей закон?

2) Про який вид рільництва йдеться в тексті?

3) Про існування якого виду господарства, заснованого на вироб­ництві, ми можемо зробити висновок?

4) Яка роль відводилася навчанню ремісничих спеціальностей за часів Хаммурапі?

' 5) Яку відповідальність несли ремісники за неякісно виконану роботу?

Учитель робить загальний висновок: закони Хаммурапі свідчать про те, що за часів Вавилонської держави було розвинене рільництво, велика увага приділялася створенню іригаційної системи. Тексти за­конів указують на те, що у Вавилоньбуло багато ремісничих спеці­альностей.

Ш 4. Суспільство.

Робота з підручником.

Опрацювати відповідний текст параграфа і скласти схему «Дер­жавний устрій Вавилонської держави».



86

*5. Міфи.



Запитання на повторення. ;ї) Що таке міфи?

2) Яку роль вони відвграють у дослідженні минулого? ■ 3) Із міфами яких народів ви вже знайомі?

Через великий обсяг матеріалу, який розглядається протягом уро-«, доцільно це питання винести на самостійне опрацювання під час конання домашнього завдання та розглянути на уроці узагальнен-(див. урок № 22).

Робота з підручником.

Опрацювати відповідний текст параграфа і дати відповіді на за-тання.

Л) Яким богам поклонялися народи Дворіччя? 2) Як у міфології відобразився світогляд цих народів?

.УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ ' . .

>;На цьому етапі уроку проводиться перевірка складання схеми ержавний устрій Вавилонської держави». Заповнена схема може ти такий вигляд.





Великі рабовласники

Вільні хлібороби, ремісники

Царські слуги

Раби

Фронтальне опитування.

1) Яке значення в історії Давнього Сходу мали закони Хаммурапі?

2) Яке значення відіграють закони в житті сучасного суспільства?

3) Як би ви визначили внесок міст-держав Дворіччя та Вавилона у світову культуру?

Керівники груп оцінюють роботу однокласників на уроці. Береться до уваги не тільки підсумковий виступ, але й підготовка до нього, ви­сування ідей під час обговорення в групах. Враховуючи думку керів­ників груп, учитель виставляє оцінки за урок.

v. підсумки уроку эаяш»жшжгаг*«Ф :швжж^

Заключне слово вчителя.

— Після занепаду Шумеру й Аккад виникла нова держава зі столи­цею Вавилоном (ця назва перекладається як «брама Бога»).

— Найвищого розквіту Вавилон досяг за часів правління царя Хаммурапі.

— Влада цього царя спиралася на армію, освячувалася релігією і підтримувалася законами.

— Закони Хаммурапі — надзвичайно цінне історичне джерело, свідчення подальшого розвитку держави як особливої організації суспільства.

vi. домашнє завдання СТйШ^^ЛП ^ч^Ш^-йЛ-чї*

1) Опрацювати текст параграфа.

2) Виконати завдання на контурній карті.

3) Випереджальне завдання. Підготувати повідомлення про Кар­фаген.



Тема. Ассирія. Фінікія.

Мета. Розглянути Ассирію в період розквіту і з'ясувати причини падіння Ассирійської держави; показати неминучість заги­белі держави, створеної за допомогою жорстокості й на­сильства. Розглянути особливості господарського життя і суспільного устрою Фінікії; удосконалити навички порів­няння однотипних історичних явищ, визначення впливу гео­графічного розташування і кліматичних умов на розвиток держави.

" УРОК N8 18

88

Очікувані Після цього уроку учні зможуть: називати час, на який при-зультати. падає поява та розквіт Ассирії, Фінікії; показувати на карті територію Ассирії, Фінікії; застосовувати та пояснювати на прикладах поняття «імперія»;. описувати найзначні-ші пам'ятки культури народів Передньої Азії; пояснювати вплив природних умов на життя людей та їхні релігійні ві­рування в Ассирії та Фінікії, причини загибелі Ассирії; ви­значати внесок держав Ассирії та Фінікії у світову культуру, особливості господарювання народів Ассирії та Фінікії, .ип уроку. Комбінований.

Структура уроку

, Організаційний момент , Актуалізація опорних знань і Вивчення нового матеріалу ; 1. Ассирія в II тис. до н. е. ( 2. Утворення та розквіт Ассирійської імперії, 'с 3. Загибель Ассирії. > 4. Фінікійські «міста-держави». ; 5. Фінікійські мореплавці. Заснування колоній. Узагальнення і систематизація знань . Підсумки уроку . Домашнє завдання

--ХІД УРОКУ ——-



організаційний момент- ;'Т*«!№ЭЖ!ЯЯШЯШ

, актуалізація опорних знань ШІШйЙ-^ЙШ»»*!*»

Робота з картою.

1) Покажіть на карті Дворіччя*.

2) Визначте розташування Дворіччя відносно Давнього Єгипту.

і 3) Назвіть і покажіть на карті річки, між якими розташована те­риторія Дворіччя. 4) Назвіть і покажіть на карті міста-держави Шумеру.

і Вибіркова перевірка домашнього завдання.

Перевіряються завдання на контурних картах.



Історичний диктант.

1) Територія Дворіччя розташовувалася між річками ... і... . ,

2) Грецькі географи назвали цю територію ... .

3) Основними заняттями жителів Дворіччя були ............

4) Спочатку люди заселили Північну Месопотамію, на території Південної Месопотамії перші поселенці з'явилися в ... тис. до н. е,

5) Північними сусідами шумерів (південних поселенців) були племена ....

6) На чолі міст-держав Шумеру стояв ... .

7) Найсильнішим містом на півдні Дворіччя був ....

8) Шумерське царство існувало недовго і було захоплене більш сильною державою — ....

Учитель вибірково перевіряє диктанти або відразу ж переходить до викладення нового матеріалу.



III. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ „і „.й.^і.

11. Ассирія в II тис до н. е. Розповідь учителя.

Область Ассирія розташовувалася у верхній і середній течії річки Тигр. На сході вона межувала із Сирією, на півночі — із державою Урарту, на півдні — із Вавилонським царством.

Родючі землі вздовж річки Тигр та її припливи сприяли розвитку рільництва, степи були зручними для скотарства, гірські райони ба­гаті на руди металів. Ассирійці одними з перших у давнину почали виробляти знаряддя праці та зброю з металу, що дозволило їм згодом створити велику державу і підкорити собі сусідні держави.

Ассирійська держава сформувалася навколо торгового міста Ашшу-ра. Воно було розташоване на перехресті найважливіших торговель­них шляхів, тому на першому етапі розвитку держави визначальну роль відігравала торгівля. Але згодом ассирійцям довелося вести бо­ротьбу з сусідами, які витісняли їх зі зручних торговельних шляхів: із Вавилонією, із державою Мітанні, із Хеттським царством.

Ассирія уклала союз із Єгиптом і завдяки його підтримці змогла протистояти ворогам. Цар Ашшурбаліт після визволення країни від панування Мітанні встановив родинні зв'язки з вавилонським цар­ським домом; відновилася торгівля з Малою Азією. Цар Тіглатпала-сар І зробив тридцять військових походів: до Сирії, Єгипту, Вавило-нії, Фінікії.

Але посилення Ассирії було перерване вторгненням арамейських племен, що розселилися на території Ассирії та змішалися з її насе­ленням. Це призвело до занепаду країни, що тривав півтора століт­тя. Період другої половини II тис. до н. е. історики називають «серед-ньоассирійським».

90

2. Утворення та розквіт Ассирійської імперії. Робота над формуванням понять.

Під час висвітлення цього питання необхідно звернути особливу вагу на формування понять «загарбницька війна» та «імперія».

Учитель формулює визначення поняття «загарбницькі війни» пропонує зробити запис у зошитах.



Загарбницька війна — це війна, що ведеться з метою захоплен-я територій, поневолення населення і пограбування завойованих "раїн.

Завдання.

1) Ознайомившись із текстом підручника, доведіть, що війни, які Ассирія вела в IX—VII ст. до н. е., були загарбницькими.

2) Позначте на контурній карті території країн, підкорених Асси­рією.

Розповідь учителя.

Ассирійці ввійшли у світову історію як безжальні завойовники, они руйнували міста, а місце, де стояло їхнє військо, посипали сіл-ію, щоб ніхто не міг там оселитися. Із відрубаних голів переможених ни складали цілі пагорби. Завойовані народи ассирійці виганяли рідних місць, перетворювали на рабів і вбивали в разі найменшої епокори. Із кожної підкореної країни до Ніневії (нової столиці Асси-ії, заснованої Сінаххерібом) привозили мішок землі й висипали біля іської брами на знак того, що ассирійці назавжди оволоділи цією державою. Ніневію в давнину називали містом крові, Ассирію — ліг-ИЩем левів, а ассирійських царів —владиками Всесвіту. По своїй голиці вони роз'їжджали на колісниці, запряженій царями підко-них країн.

Ассирія перетворилася на величезну імперію, що тяглася від тре­тього порога Нілу до Кавказьких гір і від Середземного моря до Пер­ської затоки.

Отже, імперія — держава, створена в результаті підкорення інших країн і народів.

3. Загибель Ассирії. Робота зі схемою.

Учитель складає на дошці схему й просить установити логічний зв'язок між першим і другим, елементами схеми.



Загарбницькі війни

Імперія

Розпад імперії

Одержавши відповідь, учитель переходить до пояснення логічної зумовленості третього елемента схеми: держава, створена на жорсто­кості татнобленні, приречена на загибель. У правильності цієї тези учні зможуть переконатися, вивчаючи наступні періоди всесвітньої історії. Яскравим її підтвердженням є падіння Ассирійської імперії.

У 612 р. до н. е. повсталі вавилоняни та мідійці знищили Ассирію, їхні війська оточили Ніневію, загатили Тигр, а коли води річки роз­мили, стіни, переможці ввірвалися до міста. Ассирійська знать була вирізана, населення повтікало в гори та інші області. Ассирійська імперія зникла назавжди.

Робота з підручником*.

Прочитайте текст параграфа і з'ясуйте причини падіння Ассирій­ської держави.

У відповідях учнів мають бути відзначені такі моменти:

— нескінченні війни послаблювали економіку країни;

— між різними групами ассирійської знаті йшла боротьба за вла­ду;

— підкорені народи організовували повстання.



Ш 4. Фінікійські міста-держави. Розповідь учителя**.

На східному березі Середземного моря жили фінікійці. Область, де вони жили, називалася Фінікія. Вона являла собою смугу між морем і горами завширшки до кількох десятків кілометрів. Клімат був сприятливим для розвитку польового рільництва і садівництва. Землероби вирощували хліб, обробляли сади й виноградники, роби­ли маслинову олію. Обмежена кількість землі прискорювала процес виникнення міст. Уже в першій половині III тис. до н. е. на території Фінікії існувало місто-держава Бібл — найбільш ранній центр цивілі­зації в Східному Середземномор'ї. Звідси велася торгівля з Єгиптом: вивозили ліс, вино і маслинову олію.

Наприкінці III — на початку II тис. до н. е. виникають міста-дер­жави на всьому Східному узбережжі Середземного моря (Акка, Tip, Сідон, Бірута, Арвад та ін.). У містах розвивалися ремесла. Особли­во славилися фінікійське скло і пурпурова фарба, яку вичавлювали з мушель, видобутих із дна моря. Крім того, фінікійці були відомі як вправні будівельники, котрі зводили неприступні фортеці й чудові храми в багатьох місцях Середземномор'я.

* Один з учнів може виконати завдання біля дошки. ** Супроводжується демонстрацією карти.

92

Фронтальне опитування.

1) Порівняйте географічне положення Єгипту і Фінікії. Які від­мінності ви помітили? % 2) Як відмінності природно-кліматичних умов позначилися на розвитку господарської діяльності в цих країнах?

5. Фінікійські мореплавці. Заснування колоній. Робота зі схемою.

\ Учитель коментує схему, заздалегідь підготовлену на дошці.






Розвиток торгівлі



















·.. Продавали




Із якими країнами




Купували

(вивозили):




торгували:




(завозили):

*ино, маслинову олію,




Єгипет,




вовну, пшеницю,

\. пурпуровий одяг,




Ізраїль,




вишуканий одяг,

Г скляний посуд,




Урарту,




коней, мулів,

кедрову деревину




Сирія




овець, кіз, рабів

Учитель відзначає, що розвиток морської торгівлі привів до розкві-у Фінікії мистецтва мореплавання. Фінікійці не тільки здійсню-и плавання в Середземному морі, але й виходили в Атлантичний еан, досягали берегів сучасних Англії та Ірландії. За повідомлен-м Геродота, на суднах єгипетського фараона Нехо вони пропливли коло Африки, ця подорож тривала три роки. Фінікійці під час морських експедицій засновували поселення на абережжі Середземного моря. Такі поселення людей, які пересели­мся з іншої країни, називаються колоніями. Найбільш могутньою іолонією був Карфаген на північному узбережжі Африки.

г Додаткова інформація

Карфаген

За переказом, засновницею Карфагена була фінікійська цариця Дідона. Коли вона зі своїми супутниками висадилася на березі Пів­нічної Африки, то звернулася до місцевого правителя з проханням виділити їй землю для будівництва міста. Правитель дозволив їй узяти стільки землі, скільки вкриє одна бичача шкура. Тоді цариця наказала своїм людям розрізати шкуру на тонкі смужки, щоб у та­кий спосіб одержати більше землі.

Час заснування Карфагена зазвичай відносять до IX ст. (814 р.) до н. е. Поступово Карфаген став світовим портом Середземного моря, швидко збільшувалося міське населення, розвивалися торгівля, ре­месла і культура. Навколо міста були розташовані зернові та садово­

городні плантації. Економічна потужність Карфагена ґрунтувалася на його посередницькій торгівлі.

Усіма державними справами завідувала велика державна рада, або сенат, із 300 осіб — великі землевласники, фінансисти, купці й багаті ремісники-рабовласники. Поряд із великою радою діяла мала рада, із ЗО осіб, яка попередньо обговорювала справи, що наді­йшли на розгляд великої ради. Виконавча влада в Карфагені нале­жала двом царям, або суфетам. Вони обиралися щорічно і виконува­ли в основному обов'язки головнокомандувачів армії та флоту.

iv. узагальнення і систематизація знань v: -^-^f^h''^>¥. Робота з картою. Покажіть на карті:

а) Ассирію та Фінікію;

б) держави, із якими вела війни Ассирія;

в) держави, із якими вела торгівлю Фінікія;

г) Карфаген.

Фронтальне опитування.

1) Що спільного було в історії Ассирії та Фінікії?

2) Які особливості в розвитку цих країн ви помітили?

3) Який внесок зробили народи цих держав у світову культуру?

v. підсумки уроку

Заключне слово вчителя.

—У сиву давнину Ассирія була маленькою державою на півночі Месопотамії. Протягом багатьох століть вона корилася більш могут­нім державам (Вавилон, Аккад).

— Занепад цих держав, створення великої армії дозволили асси­рійцям утворити власну імперію.

— Постійні війни розоряли економіку країни: податі й повинності зростали; хлібороби та ремісники мусили воювати, а не працювати.

— Руйнування господарства і невдоволення підкорених народів спричинили падіння Ассирійської держави.

— У XII ст. до н. е. найбільш жваву торгівлю на узбережжі Серед­земного моря вели багаті фінікійські купці.

— Землі у Фінікії було мало, тому багато фінікійців ішли до міст. Прибережні фінікійські міста розташовувалися в чудових бухтах і мали потужні укріплення. Найбільшими містами були Tip, Сідон іБібл.

— Фінікійці були вправними мореплавцями і сміливими мандрів­никами. Вони не тільки продавали свої товари в усьому Середземно­



94

р'ї, але й засновували свої колонії (поселення) в різних части-х регіону. Найбільшою колонією було місто Карфаген у Північній риці. ,



домашнє завдання

1) Опрацювати текст параграфа.

2) Виконати завллння на контурних картах.

УРОК № 19

1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   21


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка