Iv узагальнення і систематизація знань



Сторінка20/21
Дата конвертації05.05.2016
Розмір4.92 Mb.
1   ...   13   14   15   16   17   18   19   20   21
Тема. Сусіди давніх слов'ян.

Мета. Розглянути господарське, суспільне та духовне життя міст-держав північного Причорномор'я в римський період їхньої історії; охзнайомитися з особливостями історичного розит-ку сусідів слов'ян та простежити, який вплив мали слов'яни та їхні сусіди один на одного. Очікувані Після цих уроків учні зможуть: називати час вторгнення го-

результати. тів, гунів; показувати на карті напрямки вторгнення готів і гунів; наводити приклади взаємин слов'ян із готами і Гу­нами та Візантією; висловлювати судження щодо впливу сусідніх народів на історичний розвиток слов'ян.

Тип уроків. Комбіновані.

Структура уроків

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань

III. Вивчення нового матеріалу

1. Римський період грецьких міст-держав Північного Причорно­мор'я.

2. Боспорське царство.

3. Пізні скіфи на Дніпрі та в Криму. Сармати.

4. Готи та гуни на теренах України.

IV. Узагальнення і систематизація знань

V. Підсумки уроків

VI. Домашнє завдання

-ХІД УРОКУ---—-

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ ; г?'4-»?<*й"АШЛ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ Е"ЖІШ4>ЖЖ ?-Ш&адіГ*Г^''. . Фронтальне опитування.

1) Які джерела допомагають нам досліджувати історію давніх слов'ян?

2) Які існують версії щодо прабатьківщини слов'ян? Чому, на вашу думку, це питання остаточно не вирішене?

3) Доведіть, що господарство слов'ян розвивалося прогресивно.

4) Які зміни відбувалися в суспільному житті східних слов'ян?

5) Кому поклонялися давні слов'яни?



Запитання на повторення.

1) Що вам відомо про давню історію території півдня сучасної України? Яку назву вона має?

2) Які колонії тут були засновані греками?

3) Які два періоди можна виділити в історії міст-держав Північ­ного Причорномор'я?

Відповіді учнів на останнє запитання дозволяють перейти до ви­вчення нової теми.

III. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ ^4ЙпН&* о „ . -чі, а "ч Ш 1. Римський період грецьких міст-держав Північного Причорно­мор'я.

Розповідь учителя.

У першій половині І ст. до н. е. грецькі міста Північного Причорно­мор'я перебували під владою Мітрідата VI Євпатора. Цей правитель, що об'єднав під своєю владою величезні території в Малій Азії та Пів­нічному Причорномор'ї, вів запеклу боротьбу з Римом. У результаті трьох війн (88—84 рр., 83—81 рр., 74—64 рр. до н. е.) він утратив всі свої володіння в Малій Азії і був змушений тікати до Боспору. Тут

299

він підготував план відвоювання своїх володінь і грандіозного похо­ду на Рим за допомогою місцевих племен — скіфів, меотів, таврів, а також фракійців. Це, а також величезні побори на організацію по­ходу, викликало обурення грецького населення. Першою в 63 р. до н. ^.повстала Фанагорія, услід за нею — Феодосія, Херсонес, Німфей, Кіммерик. Цар під час придушення повстання діяв із нечуваною жор­стокістю, що остаточно підірвало його авторитет. Проти Мітрідата виступив його син Фарнак, який очолив повстанців. Армія і флот пе­рейшли на його бік, а Пантікапей відкрив заколотникам свою браму. У 63 р. до н. е. Мітрідат прийняв отруту, однак кажуть, що він при­вчав свій організм до отрут, тому вона не подіяла. Тоді він наказав себе вбити.



Фарнак видав римлянам тіло батька, за що отримав від.них владу над Боспором. Із цього моменту грецькі міста потрапляють у залеж­ність від Риму і починається другий етап їхньої історії — римський. Він тривав із І ст. до н. е. до IV ст. н. е. Незважаючи на віддаленість Причорномор'я від Риму, його вплив був досить сильним. Римляни допомагають населенню полісів у боротьбі з варварськими племена­ми. Так, у 63 ст. римський намісник провінції Нижня Мезія здійснив похід проти скіфів. У той же час загострюється міжусобна боротьба місцевих держав (особливо Боспору і Херсонеса); водночас причорно­морські держави змушені боротися з місцевими племенами. Разом із тим, у цей час причорноморські держави переживають піднесення: будуються нові поселення в Боспорському царстві, відроджується сільська округа Ольвії. Поселенці освоюють ремесла та промисли: солеваріння, засолювання риби, виноробство. Активізуються тор­говельні зв'язки з містами Південного і Західного Причорномор'я, Малої Азії, Італії.

Із середині Ист. в містах Tipa, Ольвія, Херсонес, Харакс розміщу­ються постійні римські гарнізони. Самі ці міста входять до складу провінції Нижня Мезія. Однак, вони зберігають певний обсяг автоно­мії. Боспорське царство, незважаючи на залежне становище, також користується правами самоуправління.

УIII ст. Риська імперія переживає епоху глибокої кризи. У зв'яз­ку з цим Рим залишив ряд своїх дальніх провінцій, у тому числі Подунав'я та Північне Причорномор'я. Грецькі міста виявилися без­захисними перед новими ворогами — готами, навала яких фактич­но зруйнувала сільські округи полісів — їхню економічну основу. Навала гунів була останньою краплею в руйнуванні грецьких міст. Вижити спромоглися лише найсильніші — Пантікапей і Херсонес. Однак, маючи потребу в захисті, вони змушені були прийняти владу Візантії.

■ 2 . Боспорське царство. Робота з підручником.

Опрацювати відповідний текст параграфа і дати відповіді на за­питання.

1) У чому полягала особливість державного устрою Боспорського царства?

2) Які міста входили до Боспору?

3) На який період (еллінський чи римський) припадає час найви­щого підйому економічної могутності та культурного розвитку Боспорського царства?

4) Із якими подіями пов'язаний занепад Боспору?



Додаткова інформація

Боспорське царство

У V ст. до н. е. в грецькому світі починається занепад полісного устрою, ця криза торкається і причорноморських колоній. Приблиз­но в 480 р. до н. е. поліси, розташовані на берегах Боспору Кімме­рійського (сучасна Керченська протока) об'єднуються під владою грецької династії Археанактидів у державу з центром в Пантікапеї (сучасна Керч), яка отримала назву Боспорського царства. У 438 р. до н. е. її змінює династія Спартокідів, пов'язана з місцевими пле­менами. Боспорські царі вели постійні війни, спрямовани на роз­ширення своєї держави. У період свого розквіту царство об'єднувало землі Керченського півострову (поліси Пантікапей, Феодосія, Нім­фей, Кіммерик тощо), частину Таманського півострову (Фанагорія). До Боспорської держави входили не тільки античні міста, а й місцеві племена: синди, меоти, торети та ін. При цьому як поліси, так і пле­мена зберігали досить широку автономію, тому Боспор фактично був союзом грецьких міст і місцевого населення.

Апогею могутності, культурного й економічного розвитку Боспор досягнув у IV—III ст. до н. е. Тоді царство було основним експорте­ром хліба до Греції. Крім того, воно поставляло до метрополії рабів, шкіри, худобу, рибу. Імпортував Боспор тканини, металічні вироби, кераміку, маслинову олію.

Місцеві племена дуже сильно вплинули на культуру грецьких поселенців. З іншого боку, скіфи, меоти і таври були прилучені до грецької культури. Багато років греки та місцеве населення жило в злагоді, доки не почалася експансія скіфів на грецькі поліси і Бос­порське царство. У II ст. до н. е. Боспор переживає занепад і зму­шений звернутися по допомогу до Понтійського царя Мітрідата VI Євпатора. Останній цар із династії Спартокідів передає йому бос-порський престол. Пізніше спалахує повстання скіфів під проводом Савмака. Мітрідату вдається його придушити, але воно остаточно підриває сили Боспору.

301


В останній чверті I ст. н. е. Боспор стає васалом Риму. Були лікві­довані автономія та полісні форми правління окремими античними містами; уся влада зосереджується в руках царя. Відтоді аж до се­редини III ст. н. е. спостерігається економічне піднесення Боспору, після чого знову розпочинається Воєнно-політична й економічна криза, яка завершується з гунською навалою (375—376 рр.) заги­беллю Боспору як держави. Згодом у Пантікапеї, Феодосії, Тірітаці та інших містах поширюється вплив Візантії.

Робота з картою. Покажіть на карті:

а) міста європейської частини Боспорського царства;

б) міста азіатської частини Боспорського царства.

3. Пізні скіфи на Дніпрі та в Криму. Сармати. Запитання на повторення.

1) Яку територію населяли скіфи?

2) Які джерела допомагають нам досліджувати історію скіфів?

3) Яким був суспільний устрій скіфів?

4) Що вам відомо про господарське життя скіфів?



Робота з підручником.

Скласти план відповідного пункту параграфа.



Додаткова інформація

Основною причиною падіння скіфської могутності був прихід зі Сходу племен сарматів, або савроматів. Назва цих племен означає «оперезані мечем». У VIV ст. до н. е. сармати кочували на тери­торії Поволжя та Приуралля, у III ст. вони почали поступове пере­селення до Придніпров'я, поступово зайнявши територію від сучас­ного Казахстану до Дунаю.

Давні автори називали сарматів нащадками скіфів та амазонок. Ця легенда відображає той факт, що в сарматів зберігалися залишки давнього матріархату.

Давні автори з подивом зазначали, що сарматські жінки, як і чо­ловіки, беруть участь у битвах і в полюванні. Так, збереглася легенда про сарматську царицю Амагу, яка самостійно змогла організувати військо й відбити напад скіфів на Херсонес.

Насправді вчені вважають, Що сармати не були єдиним народом. Це — збірна назва ряду племен (аланів, роксоланів, аорсів, язигів та іншх), які ввійшли до сарматського племінного союзу.

Спочатку сармати були союзниками скіфів і допомагали їм у бо­ротьбі з грецьким колоніями. Але пізніше між ними почалися чва­ри, і сармати переходять на бік понтійського цари Мітрідата VI Єв-патора. Наприкінці І ст. До н. е. вони до східних кордонів Римської

імперії. Сармати неодноразово чинили набіги на прилеглі до їхніх кочовищ провінції, в основному від них страждала Мезія.

У III ст. н. е. сарматському пануванню в Придніпров'ї поклали кінець готські племена, а гунська навала остаточно підірвала їхню міць.

Сармати, як і скіфи, були кочовим народом. Разом із тим, на від­міну від скіфів, вони не збудували жодного відомого нам поселення. Основним їхнім заняттям було скотарство, існували також ремесла: ковальство, шкіряне ремесло тощо. Сармати були доволі вправними ювелірами. Як і скіфи, вони були знайомі з рабовласництвом.

Основою сарматського війська були кінні лучники. Крім того, іс­нувала важка кавалерія, яку греки і римляни називали катафрак-тіями.

Ш 4. Готи та гуни на теренах України. Запитання на повторення.

1) Що вам відомо про готів?

2) Навалу яких племен жителі Європи називали «карою Бо­жою»?

Робота з підручником і контурною картою. Прочитати відповідний текст параграфа та позначити на контур­ній карті напрямки вторгнення готів і гунів.

Додаткова інформація

Гуни


Гуни — тюрко-мрнгольські народності, що прийшли зі сходу. " За Аттіли Гунське ханство досягло необачених розмірів, простяг­нувшись від Кавказу до Рейну і Дунаю. На сході зверхність Аттіли визнавалася до меж Великої Китайської стіни. До складу ханства входили найрізноманітніші племена скіфи, сармати, алани, фран­ки й ін. Аттіла підкорив своєму впливу правий берег Дунаю, хотів надалі поширити свою владу на Балканський півострів і Фракію аж до Константинополя. Імператор Східної імперії Феодосій II пі­шов на поступки Аттілі: заплатив 6 тис. фунтів золота, визнавши себе васалом гунського хана, погодився на сплату щорічної дани­ни в 700 фунтів золотом і поступився частиною території. Після укладення миру з Феодосієм II Аттіла вторгся до Ґаллії. Опір Аттілі організував опікун імператора Західної імперії Аецій, який об'єд­нав римлян і германців-вестготів, франків і бургундів для боротьби з гунами. Вирішальна битва між Аттілою й Аецієм відбулася 451 р. на Каталаунських полях. То була запекла «битва народів», у якій перемогу здобули римляни та їхні союзники (готи). Аттіла зазнав поразки й під час походу в наступному, 452 р. А в 453 р. після смерті Аттіли його ханство розпалося.

303

IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ І

Тестова робота

1) Установіть відповідність між назвами грецьких колоній і міс­цем їхнього розташування.



І І Tipa а) Поблизу сучасного міста Севастополя

І І Ольвія б) Територія сучасного міста Керчі

І І Херсонес в) Територія сучасного міста Феодосії

■ |~| Пантикапей г) Таманський півострів І [ Фанагорія д) Бузький лиман



І І Феодосія є) Гирло Дніпра

2) Який вплив мали грецькі колонії на народи, що проживали в Північному Причорномор'ї?

3) Чим зумовлений занепад грецьких колоній?

4) Кого називали «оперезані мечем»? Де мешкали ці племена?

5) Які племена витіснили сарматів із Північного Причорномор'я?

6) Які події спричинили падіння держави готів?



V. ПІДСУМКИ УРОКУ і

Заключне слово вчителя.

— Археологічні матеріали відтворюють складний процес історич­ного розвитку давньославянського етносу на рубежі й у першій чверті І тис. н. е. Він ішов шляхом взаємодії із сусідами, убирання елементів їхньої культури та зміни власної.

— Консолідування слов'янських племен було порушене навалою готів, які на певний час запровадили політичний диктат на території сучасної України.

— Початок падінню держави готів поклало нашестя в 370 р. гунів. Розгромивши аланів і готів, гуни утворили в Північному Причорно­мор'ї ядро потужного племінного союзу.



VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1) Опрацювати текст параграфа.

2) Виконати завдання на контурній карті.

Тема. Слов'яни під час Великого переселення народів. Мета. Показати напрямки розселення слов'ян, розглянути різні наукові підходи до визначення витоків українського народу.

Очікувані Після цього уроку учні зможуть: називати час Великого результати, переселення народів, вторгнення готів, гунів, народи, що населяли територію України в III ст. до н. е. — VI ст. н. е.; характерні риси суспільного, господарського, духовного життя слов'ян; показувати на карті напрямки вторгнення готів і гунів, напрями та території розселення слов'ян під час Великого переселення народів; визначати вплив Вели­кого переселення слов'ян на формування сучасних східно­слов'янських народів; висловлювати судження щодо вито­ків українського народу.

Тип уроку. Комбінований.

Структура уроку

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань

III. Вивчення нового матеріалу

1. Напрямки розселення слов'ян.

2. Витоки українського народу.

IV. Узагальнення і систематизація знань

V. Підсумки уроку

VI. Домашнє завдання

--ХІД УРОКУ----

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ .< ;44\W- .T'-WU-'m'vW

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ Ш^ШаШ^Л&^МшМ^^Ш Робота з картою.

Покажіть на карті:

а) територію, яку заселяли сармати;

б) кордони Готської держави;

в) напрямки походів гунів;

Фронтальне опитування.

1) Який вплив мали грецькі колонії на народи, що проживали в Північному Причорномор'ї?

2) Які зміни відбулися в житті міст-держав Північного Причор­номор'я з початком римського періоду в історії колоній?

3) Які народи й етноси брали участь у Великому переселенні на­родів?

4) Чому європейські народи сприймали навалу варварів як « Божу кару»?

305


III. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

і 1. Напрямки розселення слов'ян.



Робота з підручником і контурною картою.

Прочитати відповідний текст параграфа і позначити на контурній карті місця розселення слов'янських племен археологічних культур, які згадуються в тексті підручника.



Додаткова інформація

УIII—IV ст. пізньозарубинська і зубрицька культури заступають­ся цілим рядом нових: черняхівською, київською, вельбарською, культурою карпатських курганів. Із них слов'янськими були київ­ська та частково черняхівська.

Остання викликає великий інтерес в археологів й істориків пере­дусім через те, що й досі не з'ясована етнічна приналежність її твор­ців. Більшість сучасних учених схиляються до думки, що черняхів­ська культура була створена кількома народами: скіфо-сарматамй, германцями, слов'янами, фракійцями. Пам'ятки цієї культури ' вперше були знайдені в с. Черняхів. Узагалі, ця археологічна куль­тура охоплює більшу частину України, а також території сучасних Молдови і Румунії. Знахідки, що належать до цієї культури, свід­чать, що в цей час слов'яни перебували на стадії воєнної демократії. Знайдені укріплені поселення, одне з них — на Старокиївській горі (місто Київ).

У V-*-VI ст. починається процес розселення слов'ян. Частина слов'ян — представники так званих колачинських та пеньківських племен — рухається на північ, до VIII ст. займаючи верхів'я Дні­пра, басейн Сіверського Дінця, верхів'я Оки. У VI—VII ст. пень-ківці приходять на Поділля. Витіснене ними населення належало до празької групи пам'яток. Воно перемістилося до Подніпров'я, однак більша частина слов'ян рухалася на південь, до кордонів Візантії. Це також були представники пеньківської та празької культур. Перші заселили Нижнє Подунав'я, Балкани, територію Румунії та Болгарії, а також колишньої Югославії, другі ж підня­лися вгору за течією Дунаю і заселили сучасні Словаччину і Мора­вію. Далі вони просунулися в межиріччя Ельби та Заали (сучасна Німеччина) і просуваються вниз по Ельбі. Тут вони заселили все Поельб'я до Балтійського моря. Із Польщі по узбережжю Балтій­ського моря рухалася інша група слов'ян — представники суків-сько-фельдберзької культури.

Тим часом на території України у VIII ст. пеньківську культу­ру змінює так звана Лука-Райківецька культура. На думку вчених, вона сформувалася на основі злиття місцевих представників пень­ківської і празько-корчаківської культур.

■ 2. Витоки українського народу. Розповідь учителя.

Відомий український історик В. Баран історичне значення Вели­кого переселення народів, що охопило і слов'янський світ, убачає в тому, що воно започаткувало поділ слов'ян на етнічні групи, які, залежно від історичних обставин, заклали основи формування сучас­них слов'янських народів. «Виходячи з археологічних джерел, вито­ки культур предків українців слід шукати не тільки в пеньківських старожитностях Подніпров'я, що належали антам, а й у празько-кор-чацьких на території Прикарпаття та Волині, де відкрито численні пам'ятки склавинів. Уже встановлено, що старожитності склавинів слугували підґрунтям усіх східнослов'янських племен межиріччя Дніпра, Дністра і Верхньої Вісли (райковецька культура) в інтегра­ції з пеньківськими пам'ятками антів — лівобережної волинсько-роменської культури, що належала сіверянам* [1, с. 48]. Склавини, представлені празько-корчацькою культурою, стали.не тільки пра­щурами українського народу, а й склали основний компонент пра­щурів словаків, морав'ян і чехів та українсько-польського населен­ня у Верхньому Повісленні. Поляки середньої та північної частини сучасної Польщі мають свої окремі історичні витоки, що сягають дзеДзіцької культури. Пеньківські старожитності антів на терито­рії України були інтегровані празько-корчацькою культурою (тобто склавинами). Це змішане антсько-склавинське населення дало сіве­рян — пращурів лівобережних українців. Частина антів, що поши­рила зі своїм переселенням пеньківську культуру на Балкани, стала основою болгарської, сербської, хорватської та інших етнічних груп південних слов'ян. Пращурами білорусів та росіян було населення, представлене в V—VII ст. колочинською, тушемпільською та імень-ківською культурами, яке поступово займало області з балтським та угоро-фінським субстратом.

IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ " ,·.·■··<: · ? л Ч^йГЧ Фронтальне опитування.

1) Хто такі слов'яни?

2) Які джерела допомагають досліджувати процес складання слов'янської спільноти?

3) Які археологічні культури відповідають цьому етапу?

4) Які сучасні народи Європи є слов'янами?

5) Як учені пояснюють процес зародження українського народу? Кого вважають предками українців?

307

V. ПІДСУМКИ УРОКУ iki^'J^viAyj. Заключне слово вчителя.

Учитель наводить висловлювання відомих істориків про слов'ян та їхню культуру.

«...Правітчизну нашого народу можемо з найбільшою правдопо­дібністю вказати в середнім Подніпров'ї, де він міг бути автохтоном у тім значінні, що сидів тут із таких часів, у які ніяка історія не сяга» (Михайло Грушевський).

* ...наприкінці VI—VII ст. празько-корчацька культура поширила­ся з Північного Прикарпаття у Придунав'я, і саме вона, її пам'ятки — поселення і могильники, засвідчують, що предки українців, сло­ваків, морав'ян і чехів у цей період, а саме на світанку свого самоусві­домлення, мали одну й ту саму культуру» (Володимир Баран).



VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ *.->..,'·· л .. v ' . ., І

1) Опрацювати текст параграфа.

2) Підготуватися до уроку узагальнення з теми «Давні слов'яни та їхні сусіди».

Тема.- Урок узагальнення з теми «Давні слов'яни та їхні сусіди». . Мета. Систематизувати та узагальнити знання, здобуті учнями впродовж вивчення теми, удосконалити навички роботи в групі, надати учням можливість висловлювати власне ставлення до проблем, що розглядаються. Очікувані Після цього уроку учні зможуть: називати час Великого пе-результати. реселення народів, вторгнення готів, гунів, народи, що на­селяли територію України в III ст. до н. е. — VI ст. н. е., особ­ливості речових пам'яток давніх слов'ян, основні історичні джерела з історії давніх слов'ян, заняття давніх слов'ян, го­ловних персонажів слов'янської міфології, характерні риси суспільного, господарського, духовного життя слов'ян; показувати на карті територію розселення склавинів й ан­тів, напрямки вторгнення готів і гунів, напрями та території розселення слов'ян під час Великого переселення наро­дів; застосовувати та пояснювати на прикладах поняття та терміни: «давні слов'яни», «венеди», «анти», «склавини»; наводити приклади взаємин слов'ян із готами і гунами та Візантією; визначати вплив Великого переселення народів

на формування сучасних східнослов'янських народів; ви­словлювати судження щодо прабатьківщини слов'ян, ви­токів українського народу. Тип уроку. Урок узагальнення і систематизації знань, умінь і навичок.

Структура уроку

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань

III. Узагальнення і систематизація вивченого

IV. Підсумки уроку

V. Домашнє завдання

-ХІД УРОКУ-—-;--

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ ^\^тШ$>,~^»-*^ П"Г<«?*л- і-^чї**».'».. -і

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ · „

Робота з таблицею.

Заповніть пропуски в хронологічній таблиці.



Дати

Події




Готська держава




Антська держава

375 р.







Посилення наступу слов'ян на Візантію

588 р.







Остання згадка про антів

III. УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ВИВЧЕНОГО ^т^-уХ.^ЖШМ Робота в групах*.

Учні об'єднуються в шість груп, кожна з яких одержує картку із завданням, що містить тему повідомлення, яке їм треба підготувати з допомогою підручника та додаткової літератури, а представити його класу в оригінальній формі: розповідь від імені представника племе­ні, як уривок давнього літопису, у вигляді малюнків тощо.

1) Місце розселення та час існування.

2) Суспільний устрій.

3) Господарське життя.

4) Особливості духовного та культурного розвитку.

309

Картка І.Сармати. Картка 2. Венеди. Картка 3. Анти. Картка 4. Склавини. Картка 5. Готи. Картка 6. Гуни.



iv. підсумки уроку «іш'імшиііші шттшшттшшитшшш

Групи презентують свої доробки. Учитель та учні аналізують, наскільки представлені повідомлення відповідали історичним ре­аліям.

Підготуватися до уроку тематичного оцінювання з тем «Пізня Римська імперія» та «Давні слов'яни та їхні сусіди».

Мета.

Очікувані результати

1   ...   13   14   15   16   17   18   19   20   21


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка