Iv узагальнення і систематизація знань



Сторінка13/21
Дата конвертації05.05.2016
Розмір4.92 Mb.
1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   ...   21
Тема. Криза грецької державності і піднесення Македонії. Мета. Розглянути причини занепаду Греції й піднесення Македо­нії; дати уявлення про Македонію як велику військову дер­жаву; удосконалити навички роботи з підручником, уста­новлення причинно-наслідкових зв'язків. Очікувані Після цього уроку учні зможуть: називати час політичної результати, роздробленості Греції дати правління Філіппа II та Алек­сандра Македонського; показувати на карті територію Ма­кедонського царства в середині IV ст. до н. е.; пояснювати причини втрати Елладою незалежності. Тип уроку. Урок засвоєння нових знань.

Структура уроку

III. Вивчення нового матеріалу

1. Політична роздробленість Греції й усобиці в середині IV ст. до н. е.

2. Посилення Македонії за часів Філіппа II.

3. Підкорення Греції Македонією.

IV. Узагальнення і систематизація знань

V. Підсумки уроку

VI. Домашнє завдання

---ХІД УРОКУ-———



і. організаційний момент .....

ii. актуалізація опорних знань >:·."'·' 1Х*ГгС:">,-;\" "^.іЗ!*: Запитання на повторення.

1) Як називалася війна, яку вели між собою Спарта й Афіни за гегемонію в Греції?

2) Скільки років тривала війна?

3) Якими були підсумки Пелопоннеської війни?

Учитель зазначає, що із закінченням війни чвари в Греції не при­пинилися.

iii. вивчення нового матеріалу »^5^Ц^^Ш^*й^^-^ЖЖй

ї 1. Політична роздробленість Греції й усобиці в середині IV ст. до н. е. Робота зі схемою.

Учні за допомогою вчителя опрацьовують схему « Греція в V—IV ст. до н. е. (класичний період)».



Пелопоннеська війна 431—404 рр. до н. е.

Коринфська війна 395—387 рр. до н. е.

Союзницька війна 355 р. до н. е.

Q

Поразка Афін, піднесення Снарти

Загострення відносин між СпартОю і Фівами

0

378 р. до н. е.створення Другого афінського союзу

X

Розпад Другого афінського союзу

Коментуючи схему, учитель звертає увагу, що основна боротьба за гегемонію в Греції велася між Афінами, Спартою і Фівами. Під час Коринфської війни в це суперництво втрутилася і Персія, що в ре­зультаті здобула право знову панувати в Егейському морі. Жодне



205

і. Організаційний момент II. Актуалізація опорних знань

з грецьких міст не могло більше стати об'єднавчим центром для Гре­ції. Перебуваючи в стані ослаблення, руїни й занепаду, Греція під­корилася більш сильному сусідові.

■ 2. Посилення Македонії за часів Філіппа II. Робота з підручником.

Прочитайте текст параграфа за планом, звертаючи увагу на такі питання:

1) Розташування Македонії.

2) Утворення єдиної Македонської держави.

3) Реформи Філіппа II.



Додаткова інформація

У юності Філіпп прожив три роки у Фівах, у домі великого полко­водця Епамінонда як заручник. Ставши царем і зміцнивши позиції центральної влади в Македонії, він поставив собі за мету підкорити грецькі міста. Першим кроком на шляху до цієї мети було проведен­ня військової реформи. Він створив так звану македонську фалангу, озброєну списами, довжина яких сягала шести метрів. Філіпп став широко застосовувати облогову техніку. Він використовував не тіль­ки катапульти і «ворони» — потужні гаки, якими витягалися це­глини і камені з міських стін,— але й «черепахи» — механізми, які поєднували в собі таран і пристрій, що дозволяє розчищати дорогу.

Уже в перші роки правління Філіпп захопив ряд земель північ­но-західних і північно-східних сусідів Македонії, а потім завоював Амфіполь — найважливіший порт у північній частині Егейського моря.

Я 3. Підкорення Греції Македонією. Робота з підручником.

Прочитайте текст параграфа і складіть план. План(зразок)

1) Привід до вфоргнення македонського царя в Грецію.

2) Боротьба угруповань в Афінах.

3) Битва під Херонеєю.

4) Рішення Коринфського конгресу.



Додаткова інформація

Вирішальна битва між македонським військом й об'єднаним вій­ськом грецьких міст відбулася в серпні 338 р. до н. е. біля містечка Херонея. Сили еллінів складали 50 тис. осіб, армія Філіппа — бли­зько 32 тисячі Результат битви вирішила македонська фаланга: грецьке військо кинулося тікати.

У 337 р. до н. е. на Коринфському конгресі був заснований Еллін­ський союз під гегемонією македонського царя. Філіпп досяг своєї мети і поставив нову: завоювати Перське царство об'єднаними сила­ми греків. Але цим планам царя не судилося збутися: під час весілля своєї дочки він був убитий.

iv. узагальнення і систематизація знань

Учитель перевіряє план, складений учнями.



Фронтальна бесіда.

У чому, на ваш погляд, полягали причини занепаду Греції?



' v. підсумки уроку ія«»«г^т*д>м:"ч**.4»,\і * л ·"·«**-о*

Заключне слово вчителя.

Учитель привертає увагу учнів до основних дат вивченого на уроці періоду (дати заздалегідь записані на дошці):

— 359—336 рр. до н. е. — правління царя Філіппа II Македон­ського;

— 355 р. до н. е. — розпад Другого афінського морського союзу;

— 338 р. до н. е. — перемога Філіппа II над греками в битві під Хе­ронеєю;

— 337 р. до н. е. — проголошення загальногрецьким конгресом у Коринфі миру між усіма грецькими державами.



vi. домашнє завдання «ШІ С иЪ^^лг''..*'..·:- '?

1) Опрацювати текст параграфа.

2) Виконати завдання на контурних картах.

3) Випереджальне завдання. Підготувати повідомлення про Александра Македонського.



УРОК № 44

Тема. Східний похід Александра Македонського та утворення його імперії.

Мета. Розглянути основні етапи східного походу Александра Ма­кедонського та утворення найбільшої монархії давнини; надати учням можливість оцінити історичну особистість. Очікувані Після цього уроку учні зможуть: називати час існування ім-результати. перії Александра Македонського; показувати на карті ім­перію Александра Македонського, напрями його походів,

206

місця головних битв; застосовувати та пояснювати на при­кладах поняття «гегемонія»; описувати основні битви Схід­ного походу; наводити приклади могутності держави Алек-сандра Македонського, проявів рис характеру Александра Македонського. Тип уроку. Комбінований.

Структура уроку

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань

III. Вивчення нового матеріалу

1. Перебіг подій Східного походу, основні битви.

2. Створення держави Александра Македонського.

IV. Узагальнення і систематизація знань

V. Підсумки уроку^\ VI. Домашнє завдання



-х-ХІД УРОКУ--

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ ЮМШПШіЯІЮЖГ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ ЖКІШЙІ^Ж»^. Робота з датами.

Виконується за допомогою «лінії часу».

1) Коли почалася Коринфська війна?

2) Скільки років існував Другий афінський союз?

3) Коли відбулася битва під Херонеєю?

4) Яка подія відбулася через півстоліття після закінчення Коринф­ської війни?



Фронтальне опитування.

1) Схарактеризуйте становище в Греції після закінчення Пело­поннеської війни.

2) Що дозволило Філіппові II досягти своєї мети — установити гегемонію над грецькими містами?

3) Де відбулася вирішальна битва між греками й армією Філіппа II? Покажіть це місце на карті.

4) Яку країну хотів підкорити Філіпп II після встановлення геге­монії над грецькими містами?

5) Як ви вважаєте, чому Філіппа II не лякали величезні простори Персії? Покажіть На карті кордони Перської держави.

6) Чи здійснив Філіпп II Македонський свої задуми щодо Пер­ського царства?

208


ф Підбиваючи підсумки, учитель звертає увагу учнів на те, що до другої половини IV ст. до н. е. Персія перетворилася на «колоса на линяних ногах» — величезна держава слабшала, її роздирала бо-тьба знаті за владу, а підкорених народів — за волю. Плани Філіппа здійснив його син — Александр.

І. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ \. ; ' , * Л

З огляду на інформаційну насиченість уроку, під час розгляду ожного питання теми можуть бути використані кілька форм роботи: иступи учнів, коментоване читання підручника, розповідь учителя, ожна з названих форм може використовуватися в комплексі з іншими супроводжуватися заповненням узагальнюючої таблиці. Це сприятиме ільш ефективному засвоєнню та закріпленню матеріалу.

1. Перебіг подій Східного походу, основні битви. Розповідь учителя*.

У битві під Херонеєю Александр успішно командував лівим кри­зом македонської армії. Уже тоді яскраво виявився видатний талант Олександра як полководця.

Коли вбили батька, Александрові було 20 років. Македонії з усіх оків загрожувала небезпека. На півночі знову повстали фракійські лемена, а на півдні Греція готувалася повернути собі волю. Спочат-у цар здійснив похід на північ і в кількох боях угамував повсталих акійців. Потім він виступив проти греків. Александр узяв місто іви, усі жителі його були продані в рабство. Уражені Александро-ою жорстокістю, греки скорилися. Армія Александра, що готувалася виступити проти персів, скла­далася з 30 тис. піхотинців і 5 тис. вершників. Вона була чудово ви-■щколена й організована. Навесні 334 р. до н. е. Александр переправив свою армію через Геллеспонт і почав сміливий похід на Схід.

Перший бій відбувся на березі річки Гранік. Незважаючи на кіль­кісну перевагу, перси втратили тоді 20 тис. піхотинців і понад 2 тис. вершників. Перемога при Граніку відкрила македонському завойов-,нику шлях до Малої Азії. .

Дарій III неодноразово намагався укласти мир, пропонував Алексан­дрові руку своєї дочки, обіцяв разом із нею віддати всі землі, що лежать на захід від річки Євфрат. Проте Александр не йшов на переговори.

Поки Александр підкорював Єгипет, Дарій III зібрав величезну армію. У лавах перського війська були і 15 слонів, присланих Дарію з Індії. Розташувавшись біля села Гавгамели, військо персів усю ніч

чекало нападу Александра. Тільки вранці почався бій, Александр спробував прорватися до самого Дарія, щоб у двобої з ним вирішити результат боротьби. Дарій утік із поля бою. Помітивши зникнення головнокомандувача, перси теж стали шукати порятунку у втечі. Александр здобув повну перемогу.

Переслідуваний армією Александра Македонського, Дарій із неве­ликим загоном відступав усе далі на схід. Бачачи, що він не здатний опиратися супротивнику, наближені вбили Дарія і кинули труп на дорозі. Його смерть означала кінець перського царсува.

Володарем персів став Александр. Він створив величезну імперію, до якої ввійшли Македонія, Греція, Єгипет, Персія. Однак Алексан-дрові було цього замало — він мріяв завоювати весь світ.

У 327р. до н. е. він>ушив до Індії, де йому довелося витримати жорстоку битву з індійцями, які підняли проти нього повстання. Особ­ливо важко було витримати натиск бойових слонів, шкіру яких не пробивали стріли. Солдати гинули від укусів змій і тропічної лихо­манки. Армія та полководці, переправившись через річку Інд, відмо­вилися йти далі. У 324 р. до н. е. Александр мусив повернутися назад до своєї столиці Вавилона, так і не досягнувши мети.

Готуючись до нових походів, Александр захворів на лихоманку і помер у віці 33 років. Його поховали в Александрії Єгипетській.

Ш 2. Створення держави Александра Македонського. Робота з контурною картою. Позначте на карті:

1) напрями походів Александра Македонського;

2) місця основних битв;

3) територію імперії Александра Македонського.



IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ пУШ&аиЛЪжа*^ Завдання.

Складіть узагальнюючу таблицю «Походи Александра Македон­ського і створення імперії».



Назва походу

Основні битви '

Результати походу

Перший перський похід







Єгипетський похід







Другий перський похід







Індійський похід







Учитель перевіряє правильність заповнення таблиці, оцінює робо­ту учнів на уроці.

210

ПІДСУМКИ УРОКУ Ш^Д^^Ч- ^.К-^^ЖІВШ^^^-Заключне слово вчителя.

— Александра Македонського називають великим полковод^ (ем, який не тільки командував військами, але й бився в перших іавах.

- За десять років він створив державу, яка за розмірами перевер-іувала всі відомі в давнину країни.

. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ **ї "'" * — * г-.-:.·./. ' ■. ^Ч"*?- 2

1) Опрацювати текст параграфа.

2) Виконати'завдання на контурній карті (якщо не було виконане в класі).

3) Творче завдання. Написати невеликий твір на тему «Алек­сандр Македонський: великий полководець чи жорстокий за­войовник?».

4) Випереджальне завдання. Підготувати повідомлення про роз­виток скульптури в епоху еллінізму.

ЛЮК'№>45

Тема. Елліністичні держави в IV—II ст. до н. е. Елліністична куль­тура.

Мета. Розкрити суть еллінізму; дати коротку характеристику ел­ліністичних держав; визначити основні причини розквіту культури і науки часів еллінізму, розглянути їхні основні до­сягнення.

Очікувані Після цього уроку учні зможуть: називати час існування ел-зезультати. ліністичних держав, історичних діячів, пам'ятки культури епохи еллінізму, характерні риси еллінізму; показувати на карті територію елліністичних держав; описувати пам'ятки культури епохи еллінізму, Александрію Єгипетську; наво­дити приклади розвитку культури епохи еллінізму; поясню­вати причини розпаду держави Александра Македонсько­го; визначати роль грецької науки і мистецтва в розвитку культури елліністичних держав. Тип уроку. Комбінований.

Структура уроку

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань

III. Вивчення нового матеріалу

1. Суть еллінізму.

2. Утворення та розквіт елліністичних держав.

3. Культура і наука доби еллінізму.

IV. Узагальнення і оистематизація знань

V. Підсумки уроку

VI. Домашнє завдання

---ХІД УРОКУ-->---



І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II.' АКТУАЛІЗАЦІЯ.ОПОРНИХ ЗНАНЬ ШОШіЯШШЖ&МЖіШОЖ Фронтальне опитування.

1) Назвіть найбільші битви, першого походу Александра Маке­донського в Персію.

2) Куди спрямував свої війська Александр після битви під містом Ісс?

3) Якими були результати другого походу Александра Македон­ського в Персію?

4) Як закінчився похід Александра Македонського в Середню Азію та Індію?



Перевірка творчого домашнього завдання. <-

Учні зачитують твори на тему «Александр Македонський: великий полководець чи жорстокий завойовник?»

Заслухавши твори учнів, учитель відзначає, що, незважаючи на існування різних оцінок Александра Македонського як особистості і полководця, безперечним залишається одне: завдяки Александро-ві грецька культура поширилася далеко за межі Греції і стала сві­товою.

III. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ зг*а-;-^^«,:.;л . ..·..,':. \

■ 1. Суть еллінізму.



Робота над формуванням поняття.

Учні записують у зошити визначення поняття «еллінізм».



Еллінізм — період в історії країн Східного Середземномор'я між 323 і ЗО pp. до н. е., що характеризується взаємодією грецьких і міс­

цевих елементів в економічних відносинах, політичній організації та культурі.



Фронтальна бесіда.

1) Від якого слова походить термін «еллінізм»?

2) Яку територію займала імперія, створена Александром Маке­донським?

3) Коли помер Александр?



Розповідь учителя*.

На завершення бесіди вчитель повідомляє, що після смерті Алек­сандра Македонського його держава розпалася на три окремі держа­ви: Македонію, куди ввійшла і Греція, Сирію, куди ввійшли території від Сирії до річки Інд, і Єгипет. Царями стали полководці Александ­ра, його наступники-діадохи.

■ 2. Утворення та розквіт елліністичних держав. Робота з підручником.

Опрацювати відповідний текст параграфа і дати відповіді на за­питання.

1) Як було організовано управління елліністичними державами?

2) Як розвивалося господарське і духовне життя?

3) Яка з елліністичних держав була наймогутнішою?

4) Яка з елліністичних держав була найбільшою?



Додаткова інформація

Фароський маяк



Під час походів Александр Македонський заснував чимало міст. Він заклав Александрію при Іссі, Александрію на Тигрі, Алексан-дрію Кавказьку, Александрію Крайню (у Середній Азії), Александ­рію Аріану (теперішній Герат) і багато інших, а в 332 р. до н. е. й Александрію Єгипетську.

Александрія Єгипетська була найбільш відомою. Визначною пам'яткою міста був Маяк необачених розмірів — одне із Семи чу­дес світу. 120-метрова вежа мала три яруси. У нижнього ярусу було чотири грані, спрямовані на північ, схід, захід і південь; вісім гра­ней другого ярусу були орієнтовані за напрямками восьми головних вітрів. Третій ярус ліхтар вінчав купол зі статуєю Посейдона заввишки близько семи метрів. Складна система дзеркал підсилю­вала світло вогню, що запалювався на вершині. Маяк був ще й добре укріпленою фортецею з великим військовим гарнізоном.

213

Ш 3. Культура і наука доби еллінізму.

Робота за підручником.

Прочитайте пункт параграфа і складіть узагальнюючу таблицю «Наука в епоху еллінізму».



Галузь науки

Ім'я вченого

Наукові відкриття

Математика







Астрономія







Географія







Медицина

\

_\-1




Із досягненнями культури в епоху еллінізму учні знайомляться в обсязі підручника. Можуть бути заслухані повідомлення про роз­виток скульптури в епоху еллінізму.

iv. узагальнення і систематизація знань %£ШШЖЖ%ЖШШ Фронтальне опитування.

1) Як ви вважаєте, чому імперія Александра Македонського так швидко припинила свє існування? Яка держава називається імперією?

2) Які держави виникли на території держави Александра Маке­донського?

3) Розкрийте значення поняття «діадох».

4) Чому створені держави називали елліністичними?

5) Як ви вважаєте, у чому полягає причина розквіту елліністич­ної культури?

6) Які із Семи чудес світу ви можете назвати?

v. підсумки уроку і^лшмхг^шж^^шм^ж!Ж»^^».^ч-а

Заключне слово вчителя.

—- Після розпаду імперії Александра Македонського були створені греко-македонські держави, керовані діадохами.

— Правителям елліністичних держав за східним звичаєм віддава­ли шану, гідну богір.

— В елліністичних країнах поширювалися грецька мова, літерату­ра, наука, архітектура, створювалися музеї, бібліотеки, стадіони.



vi. домашнє завдання'V"Γ^-?^^^:-TrWШ^^·^·i^-:^,»^

1) Опрацювати текст параграфа.

2) Підготуватися до уроку узагальнення з теми «Еллінізм».

Тема. Урок узагальнення з теми «Еллінізм». Мета. Систематизувати та узагальнити знання, здобуті учнями впродовж вивчення теми, удосконалити навички роботи в групі, продовжити формування вміння висловлювати власне ставлення учнів до проблем, що розглядаються. Очікувані Після цього уроку учні зможуть: називати час політичної результати, роздробленості Греції, існування імперії Александра Ма­кедонського та елліністичних держав, дати правління Фі-ліппа II та Александра Македонського, історичних діячів, пам'ятки культури епохи еллінізму, характерні риси еллі­нізму; показувати на карті територію Македонського цар­ства в середині IV ст. до н. е., імперію Александра Македон­ського, елліністичних держав, напрями походів Александра Македонського, місця головних битв; застосовувати та пояснювати на прикладах поняття та терміни: «еллінізм», «гегемонія»; описувати пам'ятки культцри епохи еллінізму, Александрію Єгипетську, основні битви Східного походу; наводити приклади могутності держави Александра Ма­кедонського, проявів рис характеру Александра Македон­ського, розвитку культури епохи еллінізму; пояснювати причини втрати Елладою незалежності, розпаду держави Александра Македонського. Тип уроку. Урок узагальнення і систематизації знань.

Структура уроку

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань

III. Узагальнення і систематизація вивченого

IV. Підсумки уроку

. V. Домашнє завдання

ХІД УРОКУ-:-



і. організаційний момент ; · ·"··;■*. ·«- t'.-'

ii. актуалізація опорних знань ■„..._................r.TsJJ

Робота з датами. Заповніть хронологічну таблицю.

Дата

Подія

395—387 pp. до н. е.




378 р. до н. е.




215

Закінчення таблиці

Дата

Подія

359—336 рр, до н. е.




338 р. до н .е.




356—323 рр. до н. е.




334 р. до н. е.




333 р. до н. е.




332 р. до н. е.




331р. дон. е.




330 р. до н. е.




327 р^ дон. е.




325 р. дон. е.




301 р. до н. е.




305—30 рр. до н. е.




312—64 рр. до н. е.




Таблиця може заповнюватися вибірково. Під час виконання цього виду роботи вчитель з'ясовує, які дати викликають в учнів найбільше труднощів.

iii. узагальнення і систематизація вивченого ятйДОШМОЖ

Учитель пропонує учням самостійно визначити рівень своїх на­вчальних досягнень із кожного питання теми, що вивчалася*.



з\п

Прізвище, ім'я учня

Криза грецької державності і піднесення Македонії

Східний похід Алек­сандра Маке­донського та утворення його імперії

Елліністичні держави в IV—II ст. до н. е.

Елліністич­на культура







П

д

с

В

П

Д

с

В

П

Д

с

В

П

д

с

В























































Спираючись на самооцінку учнів, а також ураховуючи власне ба­чення рівня засвоєння учнями окремих питань теми, учитель допо­магає шестикласникам об'єднатися в чотири групи, кожну з яких очолюватиме експерт — учень, що має найвищий рівень навчальних досягнень з окремого питання.

Кожна група отримує завдання: створити наочний матеріал із пи­тання теми, що нею розглядатиметься, якийможе використовувати­ся однокласниками при підготовці до уроку тематичного оцінювання.

Наочний матеріал може бути виготовлений у вигляді хронологічної або порівняльної таблиці, словника термінів, схеми, малюнків-ілю-страцій тощо.

Для виконання завдання надається 12—15 хвилин.



iv. підсумки уроку............._.·...,.. ,..,.,·,„. .'!„...,..„

Групи демонструють свої доробки. Учитель визначає порядок ви­користання наочного матеріалу при підготовці до уроку тематичного оцінювання: коли, де, як — самостійно чи з проведенням додаткової

юнсультації авторів, учні можуть скористатися матеріалами своїх

днокласників.

На цьому етапі уроку доцільно провести бесіду, яка б допомогла 'чням засвоїти найістотніші зв'язки узагальнених знань.

Якщо дозволяє рівень підготовки класу, на вирішенні цих проб-емних питань можна побудувати весь урок узагальнення. У цьому азі питання будуть завданнями для розгляду в групах.



Фронтальне опитування.

1) Поясніть причини втрати Грецією незалежності.

2) Чому Александру Македонському не вдалося завоювати весь світ?

3) Чому розпалася держава Александра Македонського?

4) Які наслідки мало створення елліністичних держав для розви­тку світової цивілізації?

.' домашнє завдання і «'"/-;·Г"'*< .-^.-■^г-т^г^^'"^^

1) Опрацювати текст параграфа.

2) Підготуватися до уроку тематичного оцінювання з тем «Греція вУ—IV ст. до н. е.» та «Еллінізм».

1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   ...   21


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка