Iv узагальнення і систематизація знань



Сторінка12/21
Дата конвертації05.05.2016
Розмір4.92 Mb.
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   ...   21
Тема. Грецька культура.

Мета. Розглянути досягнення грецької науки, літератури, театру; визначити особливості формування культури Давньої Гре­ції, показати особливості грецької архітектури, скульптури, живопису; простежити вплив давньогрецького мистецтва на розвиток культури інших народів. Очікувані Після цього уроку учні зможуть: називати час початку Олім-зультати. пійських ігор, найзначніших політичних та культурних діячів Греції, архітектурні стилі (дорійський, іонійський, коринф­ський); описувати пам'ятки культури та писемності давніх греків; визначати внесок грецької цивілізації у світову куль­туру.

Тип уроку. Комбінований.

Структура уроку



І. Організаційний момент І. Актуалізація опорних знань І. Вивчення нового матеріалу

1. Виникнення науки.

2. Література і театр.

3. Ораторське мистецтво.

4. Архітектура, скульптура. Узагальнення і систематизація знань



V Підсумки уроку І. Домашнє завдання

191

ХІД УРОКУ



I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ",," ^ ; . C *"« ; ' :>Si 1 1.

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ 4- . .ї,йЛ<аЇУч^.'-Сг^.

У зв'язку з тим, що обсяг нового матеріалу є досить великим, дру­гий етап уроку можна обмежити перевіркою творчого домашнього завдання.



III. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ '•^■'.\',Тіі^."1'.-".\; )-'-Х'%'Ук II 1. Виникнення науки.

Робота з підручником.

Прочитайте текст параграфа, заслухайте повідомлення одноклас­ників, які доповнюють матеріал книги, і заповніть таблицю «Наука в Давній Греції» за зразком.



Ім'я вченого

Галузь науки

Видатні досягнення

Фалес

Астрономія Геометрія

Передбачив сонячне затемнення.

Першим почав доводити геометричні теореми










Додаткова інформація

Заснування Академії

Повернувшись до Афін після довгих років подорожей, Платон придбав на північно-західній околиці міста будинок із садом, де осе­лився і заснував філософську школу. Уся довколишня місцевість була під покровительством давнього героя Академа. Афіняни нази­вали сади, гаї та старовинний гімнасій (державний навчально-ви­ховний заклад) цього мальовничого куточка Академією. Близько 385 р. до н. е. там виникла славнозвісна філософська школа Платона.

Школа розміщувалася в старому будинку колишнього гімнасію. При вході кожного зустрічав напис: «Хай не ввійде сюди негеометр». Це свідчило про велику повагу Платона і його співвітчизників до ма­тематики взагалі, і до геометрії зокрема.

Поряд з учителями викладали їхні помічники уже досвідчені учні, які закінчували курс. Тут займалися не тільки філософією та математикою, але й астрономією, літературою, вивчали законодав­ства різних держав, природничі науки, наприклад ботаніку. Дехто з учнів особливо захоплювався вивченням природи та її законів, се­ред них був Арістотель (384—322 рр. до н. е.), який двадцять років провів у платонівській Академії і тільки в сорок років, зрілим уче­ним, уже після смерті Платона, здобув можливість відкрити власну школу — Лікей. Арістотель вів бесіди з учнями, прогулюючись алея-

ми саду, і школу його прозвали перипатетичною (гр. регіраіео — про­гулююся).

У 529 р. н. е. візантійський імператор Юстиніан закрив Акаде­мію як розсадник язичницької псевдомудрості.

2. Література і театр. Розповідь учителя.

Говорячи про розвиток літератури в Давній Греції, учитель звертає увагу учнів на те, що деякі літературні твори цього періоду їм уже ві­домі (поеми Гомера). Матеріал, що стосується розвитку давньогрець­кої літератури, викладається в обсязі підручника і може бути допо-нений повідомленням учня про Езопа.

Робота з підручником.

Прочитайте відповідний пункт параграфа і заповніть таблицю .«Давньогрецький театр» за зразком.



Ім'я драматурга

Назва твору

Вид драми

Есхіл

«Прикутий Прометей»

Трагедія










в 3. Ораторське мистецтво. Розповідь учителя.

В усьому світі відоме також ораторське мистецтво греків — мисте­цтво виступати красиво й переконливо. Таке вміння було необхідне тим, хто промовляв у народних зборах і хотів заручитися підтримкою громадян. Відомими афінськими ораторами були Гіперід, Лікург, Ісо-Крат, Демосфен.

Опанувати ораторське мистецтво Демосфен мріяв із дитинства. Але Лерші його виступи не мали успіху: у молодого оратора був слабкий голос, він гаркавив і соромився юрби. Проте Демосфен завзято йшов до мети. Він виголошував промови під шум хвиль, набравши до рота .^камінці, щоб позбутися гаркавості; читав вірші, бігом піднімаючись Угору,— це розвивало силу голосу. Згодом Демосфен став улюбленим оратором афінян. Його любили за щирість, непідкупність, прагнення ;відстояти незалежність Афін.

•|І 4. Архітектура, скульптура. Бесіда за питаннями.

2) Які споруди будувалися в грецьких містах?

3) Коли в Афінах містобудування велося з найбільшим розмахом?



193

3) Чим, на ваш погляд, грецькі храми відрізнялися від єгипет­ських?



Робота з текстом*

.. .Перікл дав народу чимало грандіозних проектів споруд і планів робіт... Росли будівлі грандіозної величини, незрівнянної краси...

Усім розпоряджався і за всім спостерігав у Перікла Фідій, хоч при кожній споруді були видатні зодчі й художники... Парфенон «Стофутовий» споруджували Каллікрат та Іктін; храм для містерій в Елевсіні почав будувати Корій. Після його смерті будівництво про­довжив Метаген із Ксіпети, а дах з отвором для світла на цьому храмі спорудив Ксенокл із Холарга. Довгу стіну, яку запропонував звести Перікл, підрядився будувати Каллікрат.

Одеон у внутрішній частині мав багато місць для сидіння і колон; дах його, похилий з усіх боків, виходив з однієї вершини; кажуть, він був схожий на намет перського царя. Будувався під керівни­цтвом Перікла. .

Пропілеї акрополя були збудовані протягом п'яти років за архі­тектора Мнесікла.

Запитання до тексту.

1) Про будівництво яких споруд ідеться в уривку?

2) Чи знаємо ми імена архітекторів, які керували будівництвом споруд?

. 3) Для кого будувалцся ці споруди?

Учитель звертає увагу учнів на те, що в демократичних містах-державах храми, театри будувалися для демосу, будь-який вільний громадянин мав доступ до них. Ці споруди були гордістю міста, як і майстри, котрі будували їх, тому багато імен давньогрецьких зодчих нам сьогодні відомі.

Далі учні за підручником знайомляться з видами грецьких ордерів.

Робота з підручником.

Прочитайте пункт параграфа й заповніть таблицю «Скульптура Давньої Греції» за зразком.



Ім'я скульптора

Батьківщина майстра

Назва твору

Мірон

Елевтери

«Дискобол»










iv. узагальнення і систематизація знань * /21*'.*.«*

Фронтальна бесіда.

Що з культурної спадщини Давньої Греції справило на вас най­більше враження?

Учні можуть дати відповіді як в усній, так і в письмовій формі.

. підсумки уроку <·'...' '-■;·-'·',':4і. - V,»;·-„-^г .. .

Заключне слово вчителя.

— Твори грецької архітектури і скульптури дійшли до нас у фраг-ентах.

— Давньогрецьке мистецтво вплинуло на формування культури нього Риму.

і. домашнє завдання " V" / ;?· : * о. 1"-,

1) Опрацювати текст параграфа.

2) Заповнити таблицю «Розвиток історичної науки в Давній Греції».

3) Скласти невелику розповідь на тему «У якій школі краще вчи­тися— у спартанській чи афінській?».



Тема. Античні міста-держави в Північному Причорномор'ї. Мета. Розглянути суспільне, господарське та духовне життя ко­лоній, заснованих давніми греками в Північному Причор­номор'ї; визначити причини створення грецьких колоній у Північному Причорномор'ї та їхній вплив на розвиток ци­вілізації у Давній Греції та на території сучасної України. Очікувані Після цього уроку учні зможуть: називати час утворення результати, античних колоній у Причорномор'ї; показувати на карті ан­тичні колонії Північного Причорномор'я; застосовувати та пояснювати на прикладах поняття та терміни: «колонія», «метрополія»; описувати умови життя в грецьких містах-колоніях Північного Причорномор'я; пояснювати причини створення грецьких колоній у Північному Причорномор'ї. Тип уроку. Комбінований.

Структура уроку

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань

III. Вивчення нового матеріалу

1. Найголовніші міста-колонії.

2. Суспільне, господарське та духовне життя в колоніях.

IV. Узагальнення і систематизація знань

V. Підсумки уроку

VI. Домашнє завдання



195

—---ХІД УРОКУ----.



I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Фронтальне опитування.

1) Назвіть стилі архітектурних колон. Чим вони різняться між собою?

2) Чи відомі нам імена давньогрецьких архітекторів? Що вони створили?

3) Розкажіть про грецьких скульпторів. Кого вони зображували?

4) За якими історичними джерелами ми можемо скласти уявлен­ня про живопис Давньої Греції?

5) Яку роль відіграло мистецтво Давньої Греції в розвитку світо­вої культури?

Переконавшись у якості знань, здобутих учнями на попередньому уроці учитель готує клас до засвоєння нового матеріалу.

Запитання на повторення.

1) Чому давні греки засновували колонії?

2) Що означає поняття «колонія»?

3) Що таке * метрополія/ ?

4) Які напрямки мала грецька колонізація?

Учитель відзначає, що одним із напрямків Великої грецької коло­нізації був північний схід. У VII—VI ст. до н. е. греки засновували колонії в Північному Причорномор'ї — на півдні території сучасної України.



III. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ ^Шії-ї^ч^ЖвІй-^' ЧХ*-<>.-і

Ш 1. Найголовніші міста-колонії. Розповідь учителя*.

Перші поодинокі подорожі греків до північних берегів Чорного моря належать до початку І тис. до н. е. Однак перша колонія виникла тільки в середині VII ст. до н. е. на Березанському півострові. У VI ст. до н. е. на Південнобузькому лимані виникає Ольвія, на Дністровському лима-ні ~~ ТІРа і Никоній. У VI ст. до н. е. починається колонізація Криму. У цей час вихідці з Гераклеї Понтійської засновують Херсонес, вихідці з Мілету — Пантікапей, Феодосію, Німфей та інші міста.

Заселення греками Північного Причорномор'я було частиною Ве­ликої грецької колонізації (VIII — VI ст. до н. е.), у результаті якої грецькі поселення поширилися від Іспанії і Південної Франції до Кавказу, від Африки до Криму. Основною причиною колонізації була перенаселеність грецьких полісів. У результаті цього у великих полі­сах комплектувалися групи колоністів на чолі з ойкістом — старшим групи. Він керував групою як під час подорожі, так і при побудові міста. Колонії будувалися за грецьким зразком, з самого початку ви­ділялися площі для культових і громадських потреб.

Греки заселяли лише вузьку прибережну смугу (5—10 км углиб), і тому конфлікти з місцевим населенням були спочатку рідкісними (окрім Херсонесу, поблизу якого розташувалося поселення таврів).

Умовно історію розвитку грецьких колоній можна поділити на два великих періоди й кілька етапів. Перший період тривав від другої по­ловини VII і приблизно до І ст. до н. е. Він характеризувався тісними культурними та економічними зв'язками як із материковою Грецією, так і з навколишніми племенами, що зумовлюється відносною ста-ільністю історичного розвитку. У матеріальному4- духовному житті олоністів переважали еллінські традиції, тому цей період називають ецьким, або еллінським.

Другий великий період історії античних держав Північного При* Чорномор'я тривав із середини І ст. до н. е. до 70-х р. IV ст. н. е. і на­зивається римським.

У свою чергу, великі періоди поділяються на кілька етапів. Так, еллінському періоді виділяють три етапи:

1) Архаїчний (друга половина VII—V ст. до н. е.) — становлення ~~ержав. Колонії являють собою скоріше сільські, ніж міські поселен-

я. В цей час колоністи лише починають налагоджувати контакти місцевим населенням. Мешканці починають розвивати ремесла, найбільших полісах будуються храми та комплекси агори.

2) Класичний (V — друга третина IV ст. до н.е.) — колонії розрос-аються, за зовнішнім виглядом наближаючись до метрополій. У них 'являються укріплення, монументальні споруди, багато полісів кар-

є власну монету. Значно посилюються контакти колоній із місце-им населенням. Так, Боспор якийсь час залежав від скіфського царя мінака, під час війн із Македонією Ольвія вступила до союзу зі скі-ами тощо.

3) Елліністичний (остання третина IV — середина І ст. до н. е.) — початку відзначається значний економічний розвиток, піднесення ільського господарства, ремесел, торгівлі, культури. Проте з дру-ої половини III ст. до н. е. грецькі поліси переживають кризу. Це ов'язано зі скіфською агресією у Криму (зокрема, проти Херсонесу),

197

а також зі все більш активними зазіханнями македонських царів. Пізніше грецькі поліси потрапляють у залежність від понтійського царя Мітрідата VI Євпатора.



Додаткова інформація

Легенда «Понт Аксинський і Понт Евксинський»

Давно це було. Так давно, що навіть відлік часу йшов у зворотний бік. Жило в Тавриді горде і миролюбне плем'я горян. Жило тихо і мирно, багатіло з кожним роком завдяки своїй працьовитості.

Почули про Тавриду, в далекій Елладі, і замислили греки підко­рити цю багату землю.

Біля берегів Тавриди з'явилося безліч фелюг. У них сиділи озброєні елліни... Сполошилося селище горян. Жінки та діти сховалися в пече­ри, а чоловіки приготувалися відбити напад. Вони зрозуміли, що битва буде не на життя, а на смерть: греків була незліченна кількість.

Але тут немов хмари закрили зірки. То гігантські орли-грифи злетіли зі скель і кинулися до моря. Розпластавши величезні кри­ла, орли стали кружляти над грецькими фелюгами. Із переляку за­кричали елліни й позатуляли голови щитами. Горяни, побачивши 1 підтримку з неба, почали штовхати згори у воду величезні валуни. Нажахані, повернули елліни свої фелюги назад. Але мало хто по­вернувся ДО СВОЇХ берегів. ;

Відтоді греки стали називати це море Понтом Аксинським —- Не­гостинним морем. І наказали дітям своїм, щоб ті ніколи не підні­мали зброї проти жителів Тавриди й ніколи не намагалися пройти Понтом Аксинським.

Минув час, знову почали вабити греків сонячні береги багатої Тавриди. Але вони добре пам'ятали наказ своїх предків, і не тисячі фелюг вийшли в Понт Аксинський, а лише п'ять. І сиділи у фелю­гах не озброєні воїни, а мирні посли з багатими подарунками для горян. І домовилися горяни з греками, і заприсяглися, що ніколи не піднімуть зброї один проти одного. Відтоді й оселилися елліни вдалині від Еллади і щасливо зажили під сонцем Тавриди. Стали вони вирощувати виноград і троянди. Вели торгівлю з горянами й дивувалися: чому таке ласкаве море назване Аксинським — Не­гостинним?

Ні, це добре і гостинне море. І назвали греки море Понтом Евк-синсвким — Гостинним морем [23, с. 12—14].

11 2. Суспільне, господарське та духовне життя у колоніях. Робота в групах*.

Учні об'єднуються в чотири групи, кожна з них одержує картку з інформацією про одну з грецьких колоній на території Північного

Причорномор'я, котру їм необхідно опрацювати і підготувати виступ. Для виконання завдання надається 8—10 хвилин, після чого пред­ставники груп виступають із повідомленнями (під час виступу можна користуватися планом). У разі потреби члени групи можуть доповни­ти свого представника. Після виступу групи інші учні класу можуть ставити їй питання.

Кожна група готуватиме повідомлення за таким планом:

1) Що означає назва колонії.

2) Де розташована колонія (показати на карті).

3) На який час припадає період розквіту.

4) Господарське життя.

Інформаційна картка 1. Борисфеніда.

Назва походить від грецької назви Дніпра — Борисфен. Це було перше поселення, засноване греками в Північному Причорномор'ї. Воно було засноване на півострові (зараз — острів) Березань у другій половині VII ст. до н. е. У першій половині VI ст.'до н. е. на берегах Бережанського лиману виникають численні невеликі поселення, ко­трі становлять сільську округу Борисфеніди. Остання повнокровно існує й у V ст. до н. е., а з кінця IV ст. до н.е. життя в ній завмирає на тривалий час і відроджується лише в перші століття нової ери (хоча вже ніколи не досягає рівня другої половини VI—V ст, до н. е.). Почи­наючи з останньої чверті VI ст. до н. е. Борисфеніда входила до складу Ольвійської держави і загинула разом з Ольвією.

Площа поселення, що збереглася, становить близько 10 га. Від­крито рештки землянок і напівземлянок, що пізніше змінюються на звичайні грецькі наземні будинки. Ранні культурні шари Борисфе­ніди, як ніде більше в Північному Причорномор'ї, багаті на знахідки грецького посуду різних форм і стилів розпису [12, с. 167].

Інформаційна картка 2. Ольвія.

Давньогрецькою назва цієї колонії означає «щаслива». Вона зна­ходилася на правому березі Південнобузького лиману біля сучасного 1 с. Тарутине Очаківського району Миколаївської області. Заснована близько середини VI ст. до н. е. вихідцями з району Мілета і проіс­нувала до середини III ст. н.е.

На етапі розквіту — наприкінці IV — у III ст. до н. е. — Ольвія займала територію площею близько 55 га, чисельність її мешканців становила близько 20 тис. осіб.

Економічну базу поліса становило сільське господарство. Ольвій-ська держава мала свої гроші. Ольвію добре знали в античному світі. Деякий час вона входила до Афінського Морського союзу. її торго­вельні і культурні зв'язки сягали не тільки причорноморських міст,

199

ай Східного Середземномор'я — Греції, Малої Азії, Александра Єги­петської [12, с. 169].



Інформаційна картка 3. Tipa.

Назва походить від грецької назви Дністра — Тірас. Місце розташу­вання залишків Тіри — околиця сучасного Білгорода-Дністровського Одеської області. Колонія заснована вихідцями з Мілета наприкінці VI — на початку V ст. до н.е. Час першого розквіту починається з V ст. до н.е. і триває до III ст. до н. е. Із кінця II ст. до н. е. і до 70-х р. І ст. до н. е., можливо, входила до складу Понтійської держави Мітрідата VI Євпатора. У І—III ст. н. е. Tipa входила до складу римської про­вінції Нижня Мезія. Тут розміщувалися римські військові гарнізони. Tipa карбувала власну монету.

Населення Тіри займалося переважно посередницькою торгівлею, сільським господарством, меншою мірою — ремеслами. Подібно до інших полісів, Tipa мала сільську округу [12, с. 166].

Інформаційна картка 4. Керкінітіда.

Назва походить від імені ойкіста або назви затоки в Західному Кри­му. Колонія виникла наприкінці VI ст. до н.е. (на місці сучасної Євпа­торії). Заснована вихідцями з Іонії. Із другої половини IV ст. до н. е. входить до складу Херсонеської держави. Розквіт міста припадає на V—III ст. до н. е., коли воно мало прямокутне регулярне плануван­ня. Територія становила близько 8 га. За периметром проходили фор­течні мури і вежі. Розкопками відкрито значну кількість житлових будинків типової грецької схеми. А також залишки оборонних стін. Населення займалося рільництвом, рибальством, торгівлею.

У середині II ст. до н. е. Керкінітіду захопили скіфи, від влади яких наприкінці II ст. до н. е. їй удалося звільнитися. Життя тут тривало до І—II ст, н. е., але населення тоді вже було преважно скіфським [12, с. 188].



IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ ЖНЖНШШ»

Фронтальна бесіда.

Як складалися відносини між колоніями та метрополіями?



V. ПІДСУМКИ УРОКУ »в»ж«»»««шжвв§ш Заключне слово вчителя.

— У VIII—VI ст. до н. е. греки заснували в чужих краях поселення, що стали притулком для селян, які втратили землю, неуспішних по­літиків і заповзятливих купців.

— Умовно історію розвитку грецьких колоній можна поділити на два великих періоди й кілька етапів. Перший період тривав від другої половини VII і приблизно до І ст. до н. е. Другий великий період іс­торії античних держав Північного Причорномор'я тривав із середини І ст. до н. е. до 70-х р. IV ст. н. е. і називається римським,

— Колоністи прагнули налагоджувати гарні стосунки з місцевим населенням і намагалися не втрачати зв'язку з батьківщиною — ме­трополією. ,

— Найбільшими колоніями на території Північного Причорно­мор'я були Ольвія, Херсонес, Феодосія, Пантікапей.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ " -Т* '. : : ТГ<«К»*л«* Г>. · * ,í*'V-

1) Опрацювати текст параграфа.

2) Виконати завдання на контурних картах.

Тема. Урок узагальнення з теми «Греція в V—IV ст. дон. е.».

Мета. Систематизувати та узагальнити знання, отримані учнями впродовж вивчення теми, удосконалити навички роботи в групі, продовжити формування вміння висловлювати власне ставлення до проблем, що розглядаються. Очікувані Після цього уроку учні зможуть: називати характерні риси результати, тиранічного й демократичного правлінь, політичного устрою Афін доби Перикла; найзначніших політичних та культурних діячів Греції; показувати на карті перебіг подій греко-перських війн та місця основних битв, античні колонії Північного Причорномор'я; застосовувати та пояснювати на прикладах поняття та терміни: «демос», «демократія», «тиранія», «громадянин», «спартанське виховання», «ат­лет», «стратег», «Олімпійські ігри», «колонія», «метрополія»; описувати умови життя давніх греків, пам'ятки культури та писемності; життя в грецьких містах-колоніях Північно­го Причорномор'я; визначати внесок грецької цивілізації у світову культуру, наслідки греко-перських війн, Пелопон­неської війни.

Тип уроку. Урок узагальнення і систематизації знань, умінь і навичок.

Структура уроку

201

I. Організаційний момент



II. Актуалізація опорних знань

III. Узагальнення І систематизація вивченого

IV. Підсумки уроку 4

V. Домашнє завдання

---—— ХІД УРОКУ-

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ ^шжшті^ґ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ »*«ЯРї»ЖЖ»ІШ»

Дидактична гра-вікторина «Тріумф грецької культури». Порядок проведення.

1) У класі створюються три команди:

а) Кліо (муза історії).

б) Мельпомена (муза трагедії).

в) Терпсіхора (муза танців).

2) На питання вікторини команди відповідають по черзі.



3} Якщо команда не може відповісти, право відповіді переходить до наступної команди.

4) Правильна відповідь оцінюється в один бал. Рахунок гри фік­сується на дошці.



Питаний вікторини.

1) Хто розпорядився виплачувати незаможним громадянам гро­шові суми на купівлю місць у театрі?

2) Кому з грецьких богів присвячений храм Парфенон?

3) Який відомий астроном, математик і філософ жив у Мілеті?

4) Хто заснував в Афінах філософську школу — Академію?

5) Який учений стверджував, що все складається з неподільних частинок — атомів?

6) Як називалася школа, заснована Арістотелем?

7) Кого вважають засновником наукової медицини?

8) Як називається мистецтво красномовства?

9) 3 ім'ям якого бога пов'язують створення театру?

10) Кого називають батьком історії?

11) Перекладіть давньогрецькою мовою вираз «пісня цапів».

12) Кому приписують авторство грецьких байок?

13) Як називалося місце для хору в грецькому театрі?

14) Хто є автором трагедії « Прикутий Прометей»?

15) Яким історичним подіям присвячена «Історія» Фукідіда?

Після підведення підсумків гри учитель пропонує учням продо­вжити знайомство з історією Греції в V—IV ст. до н. е.

УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ВИВЧЕНОГО ?«,сА^;С;4 5«:·

Робота в групах*.

>·" Учні продовжують працювати у створених командах, кожна з яких ержує картку із завданням, що містить тему повідомлення, яке їм обхідно підготувати. Для виконання завдання надається 12—15 илин, після чого команди представляють результати своєї роботи.

Картка 1. Побут, традиції і господарювання греків.

1) Як одягалися давні греки?

2) Як елліни виховували дітей?

3) Які свята були найулюбленішими в давніх греків?

4) Які з народжених в Елладі традицій продовжують існувати до нашого часу?

Картка 2. Зовнішня політика Греції в V—IV ст. до н. е.

1) Назвіть найбільші війни, які вела Греція в цей період.

2) Які причини викликали ці війни? (схарактеризувати всі на­звані військові конфлікти).

3) Назвіть дати основних битв.

4) Які наслідки мали названі воєнні конфлікти?

Картка 3. Античні міста-держави в Північному Причорномор'ї.

Ознайомитися з уривком, у якому подана стисла характеристика ержавного устрою грецьких колоній Північного Причорномор'я та ати відповіді на запитання: 4

1) Яка форма державного правління мала місце в містах-держа­вах Північного Причорномор'я?

2) У яких грецьких містах-колоніях була подібна система управ­ління? Чим це можна пояснити?

3) Які особливості ви помітили в системі державного устрою ко­лоній Північного Причорномор'я?

Державний устрій грецьких колоній Північного Причорномор'я Поліси складалися з міста (або декількох об'єднаних міст) та при­леглих до нього сільських общин. Таким чином, поліс був союзом міських ремісників та землеробів, у якому село забезпечувало міс­то продуктами харчування, а місто забезпечувало село знаряддями праці та військовим захистом. Таким чином, поліс був доволі само­достатнім утворенням.

Більшість грецьких міст-держав були демократичними або аристократичними рабовласницькими республіками. Єдиним по­вноправним прошарком населення були громадяни — повнолітні вільні чоловіки. Жінки, діти та іноземці політичних прав не мали,

203


хоча за великі заслуги останнім міг бути наданий статус громадян (історія знає багато прикладів, коли скіфи мали великий вплив в грецьких полісах). Найбільш безправним прошарком населення були раби.

Найвищим органом влади були народні збори — демос (« народ »). У них могли брати участь всі повноправні громадяни міста. Народні збори вирішували всі найважливіші питання — війни і миру, зо­внішньої торгівлі, надання громадянства тощо. Виконавча влада на­лежала, як правило, старійшинам— архонтам, найбільш заможним і впливовим громадянам. Колегія архонтів організовувала роботу всіх інших колегій, а також окремих посадових осіб. Найбільш важ­ливими колегіями були: колегія стратегів, що відала військовими справами, агораномів, що відповідала за організацію торгівлі, асти-номів, на яку покладався благоустрій міста.

iv. підсумки ур^оку % :· і-Г'.Гч.,"' ^и^і^^-і,. -5-..·»■ ,

Учні представляють результати роботи, підбиваються підсумки змагання між командами.



v. домашнє завдання ііш^«гшаж^гдаз#ггжкж«гіп

1) Опрацювати текст параграфа.

2) Скласти хронологічну таблицю до теми «Греція в V—IV ст. дон. е.».

1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   ...   21


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка