Iv узагальнення і систематизація знань



Сторінка10/21
Дата конвертації05.05.2016
Розмір4.92 Mb.
1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   ...   21
Тема. Мета.

Очікувані результати.

Тип уроку.

Греція в XI — VI ст. до н. е.

Ознайомити учнів зі змістом поем Гомера «Іліада» та «Одіс­сея», дати характеристику цим творам як літературним пам'яткам та історичним джерелам; підвищити рівень куль­турного розвитку учнів.

Після цього уроку учні зможуть: називати час Гомерівського періоду в історії Греції, великої грецької колонізації; показу­вати на карті напрями грецької колонізації; застосовувати та пояснювати на прикладах поняття та терміни: «колонія», «метрополія»; визначати роль літературних пам'яток Дав­ньої Греції як історичних джерел. Комбінований.

Структура уроку

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань

III. Вивчення нового матеріалу

1. Давньогрецьке суспільство за поемами Гомера.

2. Господарське життя. Військова організація та організація влади.

3. Поява писаних законів у Греції. Грецька тиранія.

4. Велика грецька колонізація.

IV. Узагальнення і систематизація знань

V. Підсумки уроку

VI. Домашнє завдання

155

ХІД УРОКУ



I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ ^<^:^^:^-^^'^%^й.ч'й'С.П"!'

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ '

Фронтальне опитування.

1) На який період припадає розквіт Ахейської палацової цивілі­зації?

2) Назвіть основні заняття ахейців.

3) Чому загинула Ахейська цивілізація?

4) Із яких джерел ми дізнаємося про найдавнішу історію Греції?

Обговорення останнього питання дозволить перейти до вивчення нового матеріалу.



III. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ ^л*і*' ^НІХ-гу ?··,;· г:; ··""-гГ, · Ш 1. Давньогрецьке суспільство за поемами Гомера.

Метод «Ажурної пилки»*.

Учитель створює три «домашні» групи і знайомить учнів із поряд­ком роботи.

1) «Домашні» групи опрацьовують питання, визначені в завдан­ні, готуються стати експертами по одному з питань (8—10 хви­лин).

2) 3 експертів створюються групи, у яких відбувається обмін ін-. формацією (6—8 хвилин).

3) Експерти повертаються в «домашні» групи й готуються до про­ведення фронтальної бесіди.

Інформацію для опрацювання питань у «домашніх» групах можна взяти з підручника. Оскільки не всі підручники містять матеріал із цієї теми, пропонується варіант інформаційних карток.

Інформаційна картка 1. Виникнення епосу та проблема його авторства

Період XI—IX ст. до н. е. в історії Греції заведено називати «го­мерівським» — за ім'ям великого поета Гомера, дві поеми якого, «Іліада» та «Одіссея», є найважливішим джерелом інформації про цей час. Питання про походження гомерівських поем (так зване го­мерівське питання) належить до ще не розв'язаних наукових проб­лем. Як особа Гомера, так і його твори були предметом запеклих

, суперечок і в давнину, і в новий час. Ученим удалося приблизно з'ясувати час і місце створення поем. Швидше за все, поеми були створені у VIII ст. до н. е. (причому «Іліада» — трохи раніше, ніж «Одіссея») в одному з грецьких міст іонійського (малоазійського) узбережжя Егейського моря. Гомерівський епос виник не на порож­ньому місці. У великого поета були численні попередники — аеди, які з. покоління в покоління передавали перекази про Троянську ві­йну та її героїв. Можливо, аедом був і сам Гомер, який зібрав і пере­робив ці перекази, створивши на їх основі поеми, що є справжніми літературними шедеврами.

Інформаційна картка 2. Зміст «Іліади»

Дія «Іліади» (тобто поеми про Іліон — так греки називалиТрою) від­несена до десятого року Троянської війни, але ні причина, ні перебіг війни в поемі не викладаються. «Іліада» складається з 15 700 віршів, .що згодом були розбиті античними вченими на 24 книги, за кількістю літер грецького алфавіту.

Центральною фігурою поеми є Ахілл, син фессалійського царя Пелея і морської богині Фетіди, найхоробріший з ахейських воїнів. Верховний вождь ахейців Агамемнон відібрав в Ахілла його бранку Брісеїду. Ображений Ахілл відмовляється брати участь у боях. Ці по­дії є зав'язкою поеми.

Виклад «Іліади» ведеться через перемоги ахейців до їхніх поразок, до загибелі Патрокла (найближчого друга Ахілла), що кличе до помс­ти, і до смерті Гектора від меча Ахілла. На цей сюжетний стрижень нанизано велику кількість імен та епізодів із грецьких героїчних пе­реказів; деякі з них навіть сюжетно не пов'язані з троянським ци­клом, а розповідаються дійовими особами як перекази минулого.

Інформаційна картка 3. Зміст «Одіссеї»

Темою «Одіссеї» є подорожі та.пригоди хитромудрого Одіссея, царя Ітаки, який повертається з троянського походу. У цей час до його вір­ної дружини Пенелопи сватаються численні женихи, і син Одіссея Телемах рушає на пошуки батька.

«Одіссея» певною мірою є продовженням «Іліади»; дія поеми нале­жить до десятого року після падіння Трої. Усі учасники троянського походу, які уникли загибелі, вдало повернулися додому, лише Одіс-сей сумує в розлуці з домашніми, силоміць утримуваний німфою Ка-ліпсо. Багато випробувань і небезпек очікувало на Одіссея по дорозі в Ітаку: зустріч із велетнем-людожером Поліфемом, із чарівницею Кіркою, смертоносними сиренами, які приваблюють мореплавців ча­рівним співом, а потім гублять їх. Він зміг пропливти повз страшні скелі — Сциллу і Харибду,— які розчавлювали кораблі мореплавців.



157

Після довгих мандрів, перетворений Афіною на старого жебрака, Одіссей повертається до Ітаки. Зустрівшись із сином, він розправля­ється з женихами Пенелопи.



Фронтальна бесіда*.

1) Про які історичні події оповідають поеми?

2) Що ми дізналися про господарську діяльність греків?

3) Які відомості про суспільні відносини в Давній Греції містять ці твори?

Я 2. Господарське життя.Військова організація та організація влади. Робота зі схемою.

Особливу увагу під час розгляду питання слід приділити характе­ристиці суспільних відносин у зазначений період. Учитель демонст­рує схему.

Басилевс

Народні збори І

Філа (плем'я)

Рада старійшин



рід




РІД




рід




РІД

Коментуючи схему, учитель дає учитель визначення новим понят­тям (філа — плем'я, об'єднання родів; басилевс — верховний жрець, воєначальник під час війни, іноді — головний суддя; народні збо­ри — збори чоловіків племені; рада старійшин — старійшини знат­них родів).

• 3. Поява писаних законів у Греції. Грецька тиранія**. . Розповідь учителя.

Тиранія — форма державного правління в античній Греції, що характеризувалася зосередженням влади в руках однієї людини.

* Бесіда проводиться за технологією «Коло ідей»: кожна група відповідає на одне запитаяня.

** Питання можна розглянути оглядово, оскільки більш детально воно буде вивча­тися далі.

рістотель називав тиранію «неправильним» державним устроєм протиставляв їй монархію. Основною різницею між ними, як він раведливо зазначав, був спосіб приходу до влади. Якщо монархія ередбачала законне отримання влади — шляхом наслідування, то

ранія передбачала її захоплення силою. , Тиранія як масове явище в грецькому політичному житті з'явля­вся в VI ст. до н. е. Як правило, тиранами ставали вищі посадові оби полісу — архонти, що силою бажали продовжити свої повно-аження. Часто тирани були аристократами за походженням, які певних причин розривали зв'язок зі своїм станом і переходили на ік демосу. За його допомогою, силою або хитрощами, вони захоп-ювали владу.

Спочатку тиранія мала позитивний вплив на суспільні відносини Давній Греції: саме завдяки їй стала можлива антична демократія, ирани часто видавали закони, спрямовані на покращення станови-а простих людей, сприяли розвитку торгівлі і ремесел, були меце-атами. Однак разом із цим їхня влада ґрунтувалася на насильстві свавіллі, тому проти тиранів часто спалахували повстання. Убив-тво тирана — тираноборство — уважалося найвищим громадян-ьким учинком.

Найвідомішими тиранами були Пісістрат — тиран Афін, Кіпсел Періандр із Коринфу, Полікрат із Самосу, Гедон і Гієрон із Сіракуз, расибул із Мілету.

. 4. Велика грецька колонізація. Робота з підручником.

Прочитайте текст параграфа і запишіть у зошити причини гре­цької колонізації.

Учні мають назвати такі причини:

— у Греції не вистачало землі;

— ті, хто зазнали поразки в політичній боротьбі, мали залишити Грецію;

— розширення торговельних зв'язків. Робота з картою.

Переконавшись у правильності виконання попереднього завдан­ня, учитель показує на карті основні напрямки грецької колонізації:

а) західний — Південна Італія та Сицилія;

б) північно-східний — фракійське узбережжя Егейського моря, узбережжя Чорного моря;

в) південний — фінікійське узбережжя.

159

Робота над формуванням поняття.

Учні записують у зошитах визначення.



Колонія — 1) поселення людей, що переселилися з іншої країни; 2) країна, що захоплена та пригноблюється іншою країною.

Метрополія — місто-держава (поліс), що має колонії.

Учитель пропонує знайти приклад, який ілюструє визначення, у тексті підручника (Ольвія — колонія, Мілет — метрополія).

Учитель підкреслює, що в епоху, яку ми вивчаємо, поняття «ко­лонія» розглядається в першому значенні, оскільки нові поселення були незалежними від метрополії державними утвореннями.

IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ 1,^^т^ажй>;.»^ Фронтальне опитування.

1) Який період в історії Давньої Греції має назву гомерівський?

2) Які джерела допомагають нам скласти уявлення про давньо­грецьке суспільство цього періоду?

3) Коли з'явилися писані закони в Греції?

4) Кого давні греки називали тираном? Яку роль відіграли перші тирани в житті суспільства?

5) Що таке «колонія»?

6) Що таке «метрополія»?

V. ПІДСУМКИ УРОКУ ІП-'ЛОїЛ*··*'! ' -> *·» ' ДЙГЇЛ * '«іУ>> >

Учитель аналізує активність учнів на уроці під час роботи в гру­пах, виконання завдання за підручником, фронтального опитування та оцінює її.



VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ *;-АГ-СЇНЖЖШ

1) Опрацювати текст параграфа.

2) Виконати завдання на контурній карті: указати напрями гре­цької колонізації. '

УРОК N2 33 і

Тема. Давня Спарта.

Мета. Ознайомити учнів з особливостями державного устрою Спарти, удосконалити навички порівняння однотипних явищ, установлення причинно-наслідкових зв'язків, фор­мувати вміння висловлювати власну думку.

Очікувані Після цього уроку учні зможуть: показувати на карті Лако-результати. ніку; застосовувати та пояснювати на прикладах поняття «спартанське виховання»; визначати особливості розвитку Спарти, а також причини, що їх зумовили. Тип уроку. Комбінований.

Структура уроку

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань

III. Вивчення нового матеріалу

1. Виникнення Спартанської держави.

2. Закони Лікурга.

3. Соціальний та державний устрій Спарти.

4. Посилення Спарти в другій половині VI ст. до н. е.

IV. Узагальнення і систематизація знань

V. Підсумки уроку

VI. Домашнє завдання

-— ХІД УРОКУ-:-

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ í u . , .

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ ^ ^ і * <

На цьому етапі уроку слід повторити основні моменти найдавнішої історії Греції, а також поняття, що будуть використовуватися під час вивчення нового матеріалу.



Фронтальне опитування*.

1) Покажіть на карті Грецію. На якому півострові вона розташо­вана?

2) Назвіть основні періоди найдавнішої історії Греції.

3) Дайте коротку характеристику гомерівського періоду історії Давньої Греції (XI—IX ст. до н. е.).

4) Який суспільний лад був у греків в XI—IX ст. до н. е.?

5) Що таке держава?

6) Чи існувала на початку І тис до н. е. єдина держава не території Греції?

Підбиваючи підсумок, учитель зазначає, що у VIII—VII ст. до н. е. греки населяли південну частину Балканського півострова, острови Егейського моря і західне узбережжя Малої Азії. Єдиної держави на той час на території Греції не було. На кожному острові, у кожній гір­



161

ській долині виникала самостійна держава. Найбільшу роль в історії Давньої Греції відіграли Афіни і Спарта.



III. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ ...

1. Виникнення Спартанської держави. Робота з підручником.

Під час коментованого читання вчитель починає складати схему «Соціальний та державний устрій Спарти»*.

Спартіати

Періеки (ті, які живуть навколо)

Ілоти (раби)

Слід акцентувати увагу учнів на тому, що завойовники поневоли­ли місцеве населення та використовували його працю, позбавивши громадянських прав.

. 2. Закони Лікурга. Коментоване читання.

ПІД час читання вчитель звертає увагу учнів, що головним джере­лом чеар У суспільстві Лікург уважав багатство й бідність, тому він зрівняв усіх за майновим станом (здійснив переділ землі). Пристрасть до збагачення він вирішив викоренити шляхом скасування золотих і срібних монет і введенням залізної монети—важкої, незручної (у вигляді довгих прутів), яка до того ж мала невелику вартість.

ЛікУРг уважав виховання найбільш дієвим засобом наведення по­рядку в суспільстві, тому вже від семи років дітей виховувала держа­ва, а не батьки.

Запровадження законів Лікурга привело до того, що Спарта стала «громадою рівних». Зміцнити'цей стан допомогло введення спільних трапез — сиситій. Для підтримання суворості звичаїв Лікург заборо­нив виїздити з країни та подорожувати, доступ іноземців до Спарти також був обмежений.



фронтальне опитування.

Чим було викликане запровадження таких суворих законів у Спарті?

у своїх відповідях учні повинні зазначити, що основним завдан­ням спартанської держави стало утримання в покорі поневолених * робота зі схемою буде продовжена під час розгляду третього питання.

народів, які годували спартанців. Кожен спартіат із дитинства готу­вався стати воїном.



Ш 3. Соціальний та державний устрій Спарти. Робота зі схемою.

Законодавство Лікурга безпосередньо стосувалося й організації управління суспільством. (Учитель доповнює схему «Соціальний та державний устрій Спарти», яка демонструвалася під час розгляду першого питання нового матеріалу.)



5 ефорів _І_/

Герусія (28 осіб) рада старійшин

Спартіати

Апела —

збори спартіатів

Періеки (ті, які живуть навколо)

Вільні люди, позбавлені прав

Ілоти (раби)

Безправні селяни

Члени герусії обговорювали питання, а народні збори — апела — могли схвалити або відхилити їхнє рішення. Ефори наглядали за царями і всіма посадовими особами. Царі були суддями, головноко­мандувачами і верховними жерцями, мали право оголошувати війну й укладати мир, відали зовнішньою політикою.

Слід підкреслити, що найбільш безправною групою населення були ілоти; вони обробляли землю спартіатів і сплачували господа­рям певну частину врожаю. Ілоти вважалися рабами не окремих гро­мадян, а всієї держави. Вони могли заводити сім'ї, володіли майном. Спартіати найбільше побоювалися мессенських ілотів. Після приду­шення повстання 464—454 рр. до н. е. спартіати почали здійснювати криптії: спартанська молодь вирушала вночі за межі міста й убивала

зустрінутих ілотів.

Уся система виховання в Спарті була спрямована на формування безстрашного, холоднокровного, витривалого воїна, якому байду­же прагнення до розкошів і багатства. Юнаки починали військову службу з 20 років, а тривала вона до 60 років. Із семи років хлоп­чики жили в загонах — агелах. Дітей виховували невибагливими, стійкими, привчали до беззаперечної покори. Вони самі добували собі дрова та їжу, у тому числі й крадіжками. Говорити їх учили



163

коротко, по суті, звідси пішов вираз «говорити лаконічно», тобто як житель Лаконіки. (Як ілюстрацію до розповіді вчителя можна зачитати уривок із підручника про те, як спартанський хлопчик украв лисеня.)

■ 4. Посилення Спарти в другій половині VI ст до н. е. Розповідь учителя*.

У другій половині VI ст. до н. е. Спарта підкорює Аркадію, що дає їй можливість у 550 р. до н. е. створити Пелопоннеський союз, до якого ввійшли Коринф, Мегара, Егіна. Метою створення цього союзу було досягнення гегемонії Спарти в Елладі і боротьба з Афінами.

У 511—510 рр. до н. е. спартанці організували похід проти Афін і вигнали звідти тирана Гіппія. За іронією долі, у результаті до влади в Афінах прийшла демократична партія, із якою олігархічна Спарта і Пелопоннеський союз пізніше вели запеклу боротьбу.

iv. узагальнення і систематизація знань - V *:х„...с^,. >' Графічний диктант.

Серед пропонованих тверджень є правильні й помилкові. Правиль­не твердження учні позначають знаком +, а помилкове — знаком -.

1) Місцевість, де викла спартанська держава, називалася Лако-ніка.

2) Рабів у Спарті називали періеками.

3) Лікург — автор поеми про життя спартанців;

4) Найбільшою владою у Спарті користувалися ілоти.

5) Гопліти — це важко озброєні воїни-піхотинці.

6) Апелла — це рада старіший у Спарті.

7) До складу Ради старійшин у Спарті входило 28 осіб.

8) У другій половині VI ст. до н. е. Спарта підкорила Аркадію.



v. підсумки уроку -*.,..- -.Л. V. 7.::»-,·;*·...: ,ж;'.■·.'..·" \-Учитель перевіряє диктант (якщо часу не вистачає, перевірка

може здійснюватися вибірково) і робить аналіз типових помилок, що зустрічаються в роботах учнів.



vi. домашнє завдання да^їЧ»ЩШт^5ЖШ«Ш

1) Опрацювати текст параграфа.

2) Скласти розповідь про життя спартанського хлопчика, ви­користовуючи матеріал підручника та додаткову літературу.

* Супроводжується демонстрацією карти.

В оповіданні має бути розкрите значення поняття «спартан­ське виховання». 3) Випереджальне завдання: підготувати інсценування (або чи­тання за ролями) міфа про Тесея.



УРОК № 34

Тема. Утворення Афінської держави.

Мета. Розглянути особливості державного устрою Афін; удоско­налити навички роботи зі схемою, оволодіння новим, мате­ріалом в інтерактивній формі; поглибити розуміння сутності поняття «держава». Очікувані Після цього уроку учні зможуть: називати час проведення результати, реформ Солона, утвердження тиранії Пісістрата в Афінах;

показувати на карті території Аттики; застосовувати та по­яснювати на прикладах поняття та терміни: «тиранія», «гро­мадянин»; порівнювати соціальний та державний устрій Спарти й Афін; висловлювати власне ставлення до демо­кратичної форми правління. Тип уроку. Комбінований.

Структура уроку

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань

III. Вивчення нового матеріалу

1. Міфи про давню історію Аттики.

2. Об'єднання Аттики.

3. Закони Драконта.

4. Реформи Солона.

5. Тиранія в Афінах.

6. Повалення тиранії і завершення формування афінської держави.

IV. Узагальнення і систематизація знань

V. Підсумки уроку

VI. Домашнє завдання

-ХІД УРОКУ-■-

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ " - '-'ЧТ,77«·*^«••-^•%Гг.-3?у#сзИ?(>«;;

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ. ОПОРНИХ ЗНАНЬЛЛЛ*<~ \>Ь' "І^Г^г»' „гч*,. На цьому етапі уроку доцільно поєднати виконання учнями інди­відуальних завдань та фронтальне опитування.

165


Індивідуальні завдання.

1) Відтворити на дошці схему «Соціальний та державний устрій Спарти».

2) Показати на карті Спарту. Коли і як виникла ця держава?

3) Перевірка творчого домашнього завдання: «Скласти розповідь про життя спартанського хлопчика, використовуючи матеріал підручника та додаткову літературу. В оповіданні має бути роз­крите значення поняття «спартанське виховання».

Учитель перевіряє правильність виконання схеми (або доручає зробити це комусь з учнів). Використовуючи її, проводить фронталь­не опитування.

Фронтальне опитування.

1) Які групи населення існували в Спарті?

2) Як називався найважливіший державний орган?

3) Яка група населення була найбільш безправною?

4) Яким чином підтримувався порядок у спартанському суспіль­стві?

Підбиваючи підсумок, учитель зазначає, що особливості розвитку Спарти визначили необхідність організації управління підкореним населенням. Законодавство Лікурга допомогло перетворити Спарту на єдиний військовий табір. Спартанське військо було найкращим у Греції, але в економічному й культурному розвитку Спарта не до­сягла вершин. Учитель пропонує учням порівняти розвиток Спарти, з історією якою вони вже ознайомилися, та розвиток Афін — дер­жави, історію якої шестикласники матимуть можливість дослідити впродовж цього уроку.



Пі. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ Ч^ДїїгМЯШІ»»» II 1. Міфи про давню історію Аттики. Історичний театр.

Учні демонструють інсценування (або читання за ролями) міфа про Тесея.



Коментар учителя.

Афіни дістали свою назву від своєї покровительки — богині муд­рості Афіни Паллади. Згідно з міфом, між нею і богом моря Посей-доном виникла суперечка, хто буде покровителем міста і чиїм ім'ям його назвуть. Тоді цар богів Зевс вирішив, що це право заслужить той, хто зробить місту найкращий подарунок. Посейдон увдарив тризубом



у скелю — і звідти почало бити джерело. Боги спробували води з цього джерела, однак вона була солоною. Тоді Афіна встромила свій спис у землю, і він перетворився на маслину. Боги скуштували його плоди й одностайно віддали перемогу Афіні.

Додаткова інформація

Інший міф розповідає про Тесея, легендарного царя Аттики, із яким пов'язують піднесення Афін. Тесей був сином царя Афін Егея і доньки царя міста Трезени, Етри; однак багато хто вважав, що справжнім батьком Тесея був бог морів Посейдон.

Якось Егей,. який не мав дітей, а отже, і спадкоємців, поїхав до Дельф за пророцтвом. По дорозі він заїхав до Трезени, де покохав донь­ку місцевого царя Етру й одружився з нею. Одйак скоро йому довелося повертатися до Афін, а дружину взяти із собою він боявся, оскільки в місті мав серйозних ворогів — Паллантидів, п'ятдесят синів Паллан-та, які самі претендували на престол. Знаючи, що дружина вагітна, він залишив їй під великим каменем свій меч і сандалі, наказавши, щоб вона вирядила їхнього майбутнього сина до Афін, коли він виросте на­стільки, що зможе підняти камінь і забрати батькові речі.

Народився хлопець, якого назвали Тесеєм. Ще дитиною він від­різнявся від однолітків надзвичайною силою і спритністю. Коли він підріс, Етра розповіла сину про його походження і показала йому той самий камінь, переказавши наказ батька. Юнак легко підняв ка­мінь, дістав речі батька і вирушив до Афін. Дорогою Тесей здійснив ряд подвигів, убивши багато розбійників і потвор.Урешті-решт, Те­сей дістався батькового царства. У цей час там жила чаклунка Ме-дея, яка знала, ким був юнак, і вирішила його вбити. Вона вмовила царя отруїти гостя, стверджуючи, що він — небезпечний заколотник і хоче захопити владу. Однак на бенкеті Егей побачив у Тесея свій ніж і, зрозумівши все, викинув келих з отруєним вином, який юнак вже збирався випити. Після цього цар привселюдно визнав сина. На­родні збори із захопленням прийняли царевича, адже афіняни вже чули про його славетні справи.

Сини Палланта були незадоволені таким станом речей, адже вони сподівалися після смерті бездітного Егея отримати у спадок владу в Афінах, тому вирішили вбити царя та його сина. Однак Тесей ді­знався про їхній підступний план і сам несподівано напав на їхні війська, розгромивши їх. Після цього Тесей здійснив ще один по­двиг — убив марафонського бика, що тримав у страху мешканців Афін.

Однак найбільшим подвигом Тесея була його перемога над Міно­тавром.У цей час Афіни виплачували тяжку данину царю Крита Мі-носу за вбивство його сина на спортивних змаганнях. Кожні десять років афіняни мали виряджати на Крит сім парубків і сім дівчат, яких потім з'їдало чудовисько Мінотавр — людина з головою бика. Тесей зголосився вбити Мінотавра і припинити цей мерзенний зви­чай, а тому поїхав на Крит разом із дівчатами і парубками.

167

На Криті в Тесея закохалася донька царя Міноса, Аріадна, і ви­рішила допомогти йому. Мінотавр жив у Лабіринті — палаці-в'яз-ницї, створеній майстром Дедалом, із якої неможливо було знайти вихід. Аріадна дала Тесею нитку, один кінець якої він прив'язав біля входу до Лабіринту, а інший постійно тримав у руках, поступо­во її розмотуючи. Тесей убив Мінотавра і відплив додому. Але перед тим, як вирушати в подорож, він Домовився з батьком, що в разі вдалого завершення експедиції корабель повернеться під білими вітрилами, а на випадок поразки — під чорними. Дорогою Тесей забув замінити вітрила, і Егей, побачивши зі скелі корабель під чорним вітрилом, подумав, що його син загинув. Не витримавши горя, він кинувся зі скелі в море. Із того часу греки стали називати це море Егейським.

Після цього Тесей здійснив ще багато подвигів: бився з амазон­ками, кентаврами, брав участь у славнозвісному калідонському по­люванні тощо. Він навіть намагався викрасти дружину царя Під­земного світу Аїда, Персефону, однак його спіймали і прикували до скелі в царстві мертвих. Звідти його звільнив Геракл. Повернувшись із потойбіччя Тесей дізнався, що престол Афін посів його родич Ме-несфей. Він відправив Тесея у вигнання, і той невдовзі був підступно вбитий на острові Скірос.

Греки приписують Тесею об'єднання розрізнених громад Афін у єдиний поліс, а також установлення багатьох важливих традицій, серед яких святкування панафіней, започаткування соціального поділу громадян Афін. За легендою, перед Марафонською битвою Тесей з'явився перед афінянами в повному бойовому обладунку, що підняло їхній бойовий дух і допомогло перемогти персів. Афіняни зобов'язалися знайти останки Тесея і в 476 р.до н. е.урочисто пере-заховали свого царя в Афінах. Його могила вважалася священною.

Ш 2. Об'єднання Аттики. Коментоване читання.

Знайомлячись із текстом параграфа, учні записують у зошити основні заняття жителів Аттики (вирощування маслин і винограду; гончарство), а також значення нових понять:



поліс місто-держава в давніх греків, складався з міста і земель навколо нього;

акрополь — укріплена частина грецьких міст;

агора — ринкова площа, місце народних зборів у грецьких міс­тах;

метеки — городяни, які не мали повних громадянських прав (пе­реселенці з інших країв, відпущені на волю раби);

аристократія — найбільш привілейована верства населення; демос — усі вільні громадяни Греції, народ.

Ш 3. Закони Драконта. Робота зі схемою.

Розглядаючи дане питання, доцільно скористатися схемою «Су спільстХлада" Афінах», заздалегідь підготовленою вчителем.



Повноправні громадяни (чоловіки) _

Жінки та члени родин

Метеки

Раби

Не брали участі у прийнятті рішень

Коментуючи схему, учитель звертає увагу учнів на те, що більшість населення Афін не мали права голосу. Крім того, існувало боргове рабство, тобто практично кожна людина могла стати рабом за борги. Боргові камені із зазначенням розміру боргу й імені кредитора «при­крашали» багато земельних ділянок. Такий порядок закріплювали закони Драконта, прийняті 621 р. до н. е.

Ці закони скасовували право родової аристократії на кровну пом­сту, а судовий розгляд та каральні функції передавалися ареопагу. Із метою охорони приватної власності закони передбачали суворі по­карання. За крадіжку зерна, овочів і плодів передбачалася смертна кара, як і за святотатство, блюзнірство та вмисне вбивство. Пізніше частина законів була пом'якшена Солоном.

')з 4. Реформи Солона.

Метод «Навчаючи вчуся»*.

Учні одержують картки, на яких зазначені реформи Солона. Картка 1. Скасування боргових зобов'язань і заборона перетво­рювати афінян на рабів за борги.

Картка 2. Закон про свободу заповітів, що дозволяв подрібню­вати приватні володіння.

Картка 3. Закон, що заохочував розвиток ремесла і торгівлі: син міг відмовити старому батькові в допомозі, якщо той не навчив його ремесла.

Картка 4. Поділ громадян на чотири розряди залежно від при­бутків.

Картка 5. Створення державного органу— «Ради чотирьох­сот».



* Методичні рекомендації - див. урок № 2.

169

Наприкінці розгляду питання вчитель формулює висновок: рефор­ми Солона заклали основи афінської демократії (народовладдя). Однак навіть при демократичному устрої суспільства, коли кожен громадянин мав право брати участь у політичному житті держави, найбільші привілеї мали багаті люди.

5. Тиранія в Афінах. Розповідь учителя.

Реформи Солона згладили суперечності в суспільстві, але не ви­рішили їх остаточно, залишивши привід для чергових невдоволень і хвилювань. Цим скористався Пісістрат, аристократ, який оголосив себе захисником інтересів народу і встановив тиранію — одноосіб­не правління. У результаті політичної боротьби й інтриг Пісістрат двічі опинявся у вигнанні. Захопивши владу втретє, він створив на­ймане військо, установив податок у розмірі десятої частини врожаю, запровадив державний сільськогосподарський кредит на допомогу незаможним селянам. За Пісістрата зросла економічна, військова й політична могутність Афін, розвивалися торговельні зв'язки з При­чорномор'ям і Фракією. За часів його правління Афіни піднеслися і як культурний центр: регулярно відбувалися театральні вистави, редагувалися поеми Гомера, народні культи Деметри й Діоніса стали загальнодержавними.

.*'■< 6. Повалення тиранії і завершення формування афінської держави. Робота з підручником.

Опрацювати відповідний текст параграфа і дати відповіді на за­питання.

1. Чому було повалено тиранію в Афінах?

2. Хто отримав найбільшу підтримку демосу?

3. Які реформи були прведені в Афінах?

Додаткова інформація

Після смерті Пісістрата почалися відкриті виступи проти тира­нії. У цій боротьбі взяв участь Клісфен, який прагнув заручитися підтримкою демосу. У 509—507 рр. до н. е. Клісфен провів низку реформ:

розділив Аттику на дрібні адміністративні одиниці — деми; деми об'єднувалися в тритії, тритії — у філи. Арістотель писав, що цим Клісфен ніби «змішав» усіх громадян — знатних і незнатних — і надав їм однакових прав;

замість «Ради чотирьохсот» заснована «Рада п'ятисот»; він ство­рював проекти законів, що затверджувалися народними зборами;

170

— запроваджений остракізм — «суд черепків»,— спрямований проти громадян, чий політичний вплив уважали за необхідне об­межити, відправивши їх у вигнання.

Реформи Клісфена, знищивши рештки родового ладу, значно по­силили позиції афінського демосу, що було дуже своєчасним напе­редодні греко-перської війни.

IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ <ц^^*«ьЪИ^Т"Д.

Цей етап уроку можна провести за одним із двох варіантів.

ВАРІАНТ І

Оскільки урок містить багато нових понять, на етапі узагальнення і систематизації знань можна провести роботу з перевірки засвоєння нової термінології.



Історичний диктант*.

Коди відповідей

Агора — 1 Аристократія — 2 Остракізм — З

Демократія — 4 Метеки — 5 Акрополь — 6

Поліс — 7

1) Місто-держава в Давній Греції — —

2) Укріплення, призначене для захисту міста, називалося .... І 3) Ринкова площа, а також місце для народних зборів — це —

4) Найкращих людей в Афінах називали —

5) Влада народу — це —

6) Іноземці, які постійно жили в Афінах, називалися —

7) Людині, яка заплямувала себе на політичній ниві або прагнула захопити забагато влади, загрожував в Афінах «суд черепків», тобто....

Учитель вибірково перевіряє роботи, звертає увагу на типові по­милки.

ВАРІАНТИ

Оскільки на початку уроку вчитель спрямовував учнів на порів­няння розвитку Афін і Спарти, дітям можна запропонувати проблем­не завдання: «Порівняйте закони Солона і законодавство Лікурга». Упоратися із завданням допоможуть конкретизуючі запитання,.

1) Чим була викликана поява законів Солона в Афінах і законів

Лікурга в Спарті?

2) У чиїх інтересах вони приймалися? Кого вони захищали?

* Методичні {>екоМендації див. урок № 2.

3) Чим відрізнялося державне управління Спарти від управління Афін? '

4) Чи однаково спартанська й афінська влада втручалася в особис­те життя громадян? Як ви гадаєте, із чим це пов'язане?

Заключне слово вчителя.

— Афінське суспільство розвивалося в напрямку зміцнення демо­кратії та обмеження влади родової знаті: в Афінах утверджувалася рабовласницька демократична республіка.

— Спартанці називали себе «громадою рівних». У ЗО років чоло­віки ставали громадянами. Проте навіть дорослі громадяни не могли розпоряджатися собою і мали підкорятися загальним правилам.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ .-·»-?.»*-> --'■· . ; ..." І

1) Опрацювати текст параграфа.

2) Вивчити визначення понять «агора», «акрополь», «аристокра­тія», «демократія», «метеки», «остракізм».

3) Скласти в зошитах план міста Афіни в VI ст. до н. е.





1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   ...   21


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка