Iv суспільство Чому людина помирає?



Сторінка7/9
Дата конвертації05.05.2016
Розмір1.57 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9
- Чому на вулицях стільки бездомних дітей?

Нині в Україні середня народжуваність близько одної дитини на сім’ю. Суспільство поволі, але невпинно вимирає (мається на увазі народ України). Витоки цієї страшної хвороби приходяться на 60-70-ті роки минулого сторіччя, коли почалася руйнація основної складової суспільства сім’ї. Після розпаду Радянської імперії, коли Україна вступила в тривалу фазу перебудови, багато з законів суспільного життя, суспільної моралі або перестали діяти або значно ослабли. Криза виявилася настільки глибокою, що в „новому” суспільстві втратило цінність найважливіше для його майбутнього - діти. Точніше не в “новому”, а в умираючому старому, бо нове, нажаль, ще не народилося. Старе ж, вражене алкоголізмом, наркоманією, хворобами соціального походження (туберкульоз, СНІД, інші), не здатне не те що на відтворення майбутнього, а навіть на підтримку власного існування. У багатьох, кого можна назвати “сміттям” суспільства, людське настільки зруйновано, що їм власні діти не потрібні. Бо про них необхідно турбуватись, вчити, виховувати. І це в той час коли розпад власної особистості уже давно за критичною межею. А тому і спостерігаємо парадокс, який по суті є виразом одного: дітей все менше, та і ті нікому не потрібні, ні батькам, ні державі.
- Де живуть українці і як вони там опинилися?

Історично достовірна територія розселення наших пращурів знаходилась в басейнах річок Дніпра, Дністра, Дунаю, Дону і Кубані, а слов’ян взагалі ще й по Західній Двині, Віслі, Одеру, на Балканах (Сербія, Хорватія, Боснія і Герцоговина, Македонія, Словенія, Чорногорія). Під натиском кочовиків були залишені території Кубані, Дону, Криму, значна частина лівобережжя Дніпра. Та починаючи з 15-го сторіччя українці знову почали заселяти ці землі і наприкінці 19-го сторіччя українською мовою розмовляло населення нинішньої територіально, України, а також більша частина Кубані і Ростовської області (куди переселились козаки з Дніпра і тікали від панщини наші родичі), а також південна частина Гомельщини і Брянщини, Курської області, майже повністю Білгородська і Воронежська області, частина Саратовської. Всі перераховані території за часів Радянського Союзу були відокремлені від України і насильно передані до складу Російської федерації, де за часи Радянського Союзу практично повністю „русифікувались”. Останнє визначення не зовсім вірне, бо руси - це і є українці, а росіяни, що говорять на болгарсько-угро-фінсько-татарському діалекті руської мови, це близько ста народів і народностей, що „переварені” в єдиному казані Золотої Орди, а потім її наступниці - Російської імперії в росіян, серед яких домінують тюркські народи (в простонародді - татари), що нині говорять руською мовою.

В кінці ХІХ, на початку ХХ сторіч значна частина українців в пошуках кращої долі почала розселятись по всьому світу. Їхали туди, де були звичні для наших земляків чорноземи: на південь Канади (більше мільйона чоловік) і на північ США (~ 700000 чоловік), в Аргентину і Бразилію, в Австралію, Казахстан, Алтай і в Амурську область. За різними оцінками зараз за кордоном проживає від 20 до 30 мільйонів українців, які в більшості „асимілювались” тамтешніми культурами і практично втратили національну ідентифікацію.

Розрізняють чотири хвилі міграції українців за кордон: кінець ХІХ - початок ХХ сторіч, часи громадянської війни і роки після неї, перед Вітчизняною війною і наприкінці, та нинішню (зараз в пошуках заробітку за межами України вештається від п’яти до семи мільйонів чоловік, більшість яких, швидше за все, не повернеться на Батьківщину.
- Чому Ви виділяєте українців серед інших народів? Може українці “вибраний” народ?

Вибраний народ у світі один - євреї, яких серед інших народів вибрав їх егрегор - Бог Ягве. Правда, оголосив про це євреям не сам Ягве, а рабин Єздра. Той Єздра, який разом з рабином Єзикіелем написав головну частину Біблії - “П’ятикнижжя”, або “Тору”.

В дійсності вибраних народів не існує взагалі. Є народи по різному освічені, на різних рівнях розвитку. І пояснюється це не стільки національними відмінностями, скільки історичними і географічними умовами, рівнем і складністю задач на виживання і еволюцію, можливостями їх вирішення. При тому, що сучасне планетарне людство перетворилось в єдиний соціальний організм, з чітко окресленими функціями кожного з народів. ”Призначення” того чи іншого народу можна відстежити по його інваріантних рисах, що залишаються характерними для цього народу на протязі століть, а іноді і тисячоліть. До особливих рис українського народу слід віднести космізм, пошук сенсу буття, творчість, прагнення до краси і гармонії; ненасильство, доброзичливість і інтернаціоналізм; передбачливість, надію на себе; виховання через знання і працю, наявність особистої точки зору, самостійність і мистецтво досягнення мети, вміння долати переломи, тягучість, працелюбність, впертість і пошук змістовності в усякій роботі. Тим не менше, перераховані риси не роблять наш народ вибраним. Вибраність його в іншому, а саме в тому, що ми, українці, клітинки народу, що дарував нам життя. Наша країна, то наша ненька. А ненька завжди особлива, завжди вибрана для своїх дітей. Якщо ж дитина не любить маму, яка подарувала їй життя, то може це уже не дитина, а духовна і інтелектуальна каліка?
- Люди на землі всі рівні, всі одинакові перед Богом. Всі великі гуманісти і філософи проповідували інтернаціоналізм, а ви говорите про нерівність людей, а серед народів виділяєте українців. Чи не вважаєте ви, що тим самим сієте ворожнечу між народами і людьми?

Лише той, хто не має власного розуму, або той, кому це вигідно, може стверджувати рівність людей. Уже з народження люди відрізняються фізично, за своїми інтелектуальними і духовними можливостями. Не рівні і народи, за своїми даними і можливостями. Кожна розумна людина весь час, кожної миті спостерігає жорстоку боротьбу людей і народів за місце під Сонцем. Спитайте гуманіста - інтернаціоналіста: кого із дітей він нагодує першим, свою чи чужу дитину? Особливо коли їжі на одну дитину... Спитайте його: Чи запросить він бездомну людину до свого житла, чи віддасть їй хоч невелику частину того житла, навіть якщо воно у нього зайве? Легко говорити і казатись добрим на словах, та не до глибини власної кишені... Скажіть, будь ласка, чому я повинен потурбуватись спочатку про когось, якщо голодна моя мати чи моя дитина? Чому я маю думати про все людство відразу, сите і негуманне, забуваючи про власну, вмираючу країну?! То ж, давайте спочатку зробимо свою країну взірцем краси, розуму і духовності, а вже після того докладемо всіх зусиль для сходження всього людства до висот розуму і духовності, до Горнього, до Вишнього.
- Ви - ідеаліст! З нашого народу вже ніколи нічого путнього не буде. Невже ви дійсно вірите, що ваші слова дійдуть до свідомості натовпу?

В бутті кожного народу бувають гарні і важкі часи, періоди розквіту і занепаду. Щоб говорити про можливості народу, необхідно оцінювати його діяльність не за рік чи два, і навіть не за одне - два покоління. Необхідно осягнути весь період його існування, здобутків і втрат. Саме багатотисячна історія русько-українського народу дає підстави сподіватись на побудову нової України, осяяної розумом і духовністю. Звичайно не просто говорити про осяйне майбутнє серед руїн суспільства, в годину його духовної і інтелектуальної деградації, в часи старіння і вимирання етносу. В часи, коли ніхто нікого не чує, коли бал правлять злочинні клани і корупція, в часи невиконання законів і чиновничої вседозволеності. І все же, як і у кожного народу, маємо два відсотки пасіонаріїв, готових іти за обрій заради майбутнього України. Чому саме два відсотки? Тому що в кожному суспільстві налічується близько двох відсотків лідерів, здатних генерувати майбутнє: (брахманів, від слів “ра” і “ман”, що в перекладі з санскриту значить “людина Сонце”, “розум Сонця”). Є ті, хто може розбудувати і захищати нові державні структури (кшатрії), є ті підприємці і торговці (вайш’ї), що можуть налагодити економіку країни, і є кваліфіковані виконавці (шудри). З психології відомо, що близько 98% людей не приймає рішень на рівні суспільства і лише наслідує лідерів. Якщо ідею перебудови зрозуміють і понесуть за собою всього 2% лідерів, цього досить, щоб за ними пішов і “натовп”. Задача перебудови, таким чином, зводиться до пошуку і організації цих двох відсотків “брахманів”, після чого з’являться підстави на загальний успіх справи».
V. Мудрість тисячоліть
Нагорна проповідь Христа

Піднявшись на гору вчив Христос:

- блаженні убогі духом, бо їх є Царство небесне;

- блаженні сумуючі, бо вони будуть утішені;

- блаженні сумирні, бо вони успадкують землю;

- блаженні жадібні і прагнучі правди, бо вони будуть насичені;

- блаженні милостиві, бо вони будуть помилувані;

- блаженні чисті серцем, бо вони побачать Бога;

- блаженні миротворці, бо вони будуть названі синами Божими;

- блаженні гонимі за правду, бо їх є Царство Небесне;

- блаженні ви, коли будуть ганьбити вас і гнати, і лихословити, і брехати на вас із-за Мене.
Радійте і веселіться, бо нагорода ваша велика на Небесах; так гнали пророків, що були раніше вас.
Ви сіль землі. Якщо ж стане сіль прісною, чим зробити її солоною? Ні на що вона більше не придатна, хіба що викинути її геть, щоб топтали її люди.
Ви світло світу. Не може сховатись місто, розташоване на вершині гори. І коли запалюють світильник, не ставлять його під посудину, а на підсвічник, і світить всім в домі. То ж хай засяє світло ваше перед людьми, щоб побачили вони ваші добрі справи і прославили Батька вашого, який на Небесах.
Не подумайте, що я прийшов скасувати Закон чи Пророків. Я прийшов не скасовувати, але виконати. Бо істинно кажу Вам: доки не пройдуть Небо і Земля, жодна нота, жодна риса не пройдуть в Законі, поки все не збудеться.
Тому, хто скасує одну з заповідей цих найменших і навчить так людей, найменшим буде названий в Царстві Небесному, а хто виконає і навчить, той великим буде названий в Царстві Небесному. Бо кажу вам: якщо праведність ваша не буде більшою праведності книжників і фарисеїв, не ввійдете ви в Царство Небесне.
Ви чули, що було сказано прадавнім:

- не вбивай, хто ж вб'є, буде підлягати суду;

- не прелюбствуй;

- якщо хто відпустить дружину свою, хай дасть їй розвідну;

- не принось неправдивої клятви, але виконуй перед Господом клятви твої;

- око за око і зуб за зуб - не вчиняйте так, не суперечте злому;

- не лицемірте і не виставляйте добро напоказ.

Моліться лише так:

Отче наш, Який на Небесах!

Хай святиться ім'я Твоє; Хай прийде Царство Твоє; Хай буде воля Твоя і землі, як на небі. Хліб наш насущний дай нам сьогодні. І прости нам борги наші, як і ми простили боржникам нашим. І не введи нас в спокусу. Але врятуй нас від лукавого. Бо твоє Царство, і сила, і слава навіки. Амінь.
Євангеліє від Матфея

Не збирайте собі скарбів на землі, де міль і тля руйнують і де злодії підкопують і крадуть; але збирайте собі скарби на небі, де ні міль, ні тля не руйнують і де злодії не підкопують, і не крадуть. Бо де скарб твій, там буде серце твоє.
Світильник тіла є око. Око чисте - і тіло чистим буде, око погане - тіло буде темне. Отже: якщо світло, яке в тобі, є пітьма, то яка велика та пітьма?!
Не можна слугувати двом панам. Не можна служити Богу і служити багатству.
Тому кажу Вам: не турбуйтесь для душі вашої, що вам їсти чи що пити, ні для тіла вашого в що вам вдягнутися. Душа чи не більша їжі, а тіло - одягу?
Не судіть, щоб і ви не були підсудні. Що ти дивишся на смітинку в окові брата твого, а колоду в твоєму окові не помічаєш?
Просіть і дано буде Вам, шукайте і знайдете; стукайте і відкриють Вам.
І так в усьому, як хочете, щоб люди вчиняли з вами, так з ними вчиняйте і ви; бо це Закон і Пророки.
Заходьте вузькими воротами, бо широкі ворота і просторий шлях, що веде до загибелі, і багато йде ним. Бо вузькі ворота і вузький шлях, що веде в життя, і небагато знаходять його. Стережіться лжепророків, які приходять до Вас в одежі овечій, всередині ж вовки хижі. По плодах їх впізнаєте їх.
Нема нічого прихованого, що не відкрилось би, і тайного, чого не взнали б.
Істинно кажу вам: не поставало серед народжених жінками більшого ніж Іоанн Хреститель, але найменший в Царстві Небесному більший за нього.
Хто має вуха слухати, хай чує!
Знаючи помисли їх, Він сказав їм: всяке царство, розділене внутрішньою ворожнечею, перетворюється в пустелю, і ні одне місто чи дім, розділене внутрішньою ворожнечею, не встоє.
Добра людина з доброго скарбу виносить добре, а зла із злого - зле.
Бо хто має, тому і дано буде, і буде в нього достаток; а хто не має - у того буде забране і те, що має.
Бо потрібно, щоб прийшли спокуси; але горе тій людині, через яку спокуса приходить.
Бо де двоє чи троє зібрані в ім'я Моє, там Я посеред них. Чоловік і жінка - вони вже не двоє, а плоть єдина. Отже, що Бог поєднав, того людина хай не зруйнує.
І ще кажу вам: легше верблюду ввійти у вушко голки, ніж багатому - в Царство Боже.
Як і Син Людський не для того прийшов, щоб Йому слугували, а щоб послугувати і дати душу Свою, як викуп за багатьох.
І все, чого не попрохаєте в молитві з вірою, отримаєте.
Полюби Господа Бога твого всім серцем твоїм і всією душею твоєю, і всім розумінням твоїм. Це найбільша і перша заповідь. Друга: полюби ближнього твого, як самого себе. На цих двох заповідях тримаються Закон і Пророки.
Нехай не називають вас равві, бо один у вас Учитель, ви ж всі брати. І батьком своїм не називайте нікого на Землі, бо один у вас Батько - небесний. І хай не називають вас наставниками, тому що наставник у вас один - Христос.
Небо і земля пройдуть, слова ж Мої не пройдуть. Про день же той і годину ніхто не знає, ні ангели небесні, ні Син, а один лише Батько...
Готуйтесь, бо в час, в який не думаєте, прийде Син Людський. Якою мірою ви міряєте, відмірено буде й вам. Давайте, і вам буде дано. Головні заповіді: не вбивай, не перелюбствуй, не крадь, не лжесвідчи, шануй батька й матір, полюби ближнього свого як самого себе.
Думаєте ви, що Я прийшов дати мир на землі? Ні, говорю вам, а меч і роз'єднання; бо віднині п'ятеро в одному домі будуть роз'єднані: троє проти двох і двоє проти трьох... Вогонь прийшов я звести на землю; і як хочу я, щоб він уже розгорівся! Хрещенням повинен я хреститись; як я томлюсь, доки це не звершиться!
Якщо хто не буде народжений від води і Духа, не зможе ввійти в Царство Боже. Народжене від плоті є плоть, і народжене від Духа є Дух. Не дивуйтесь, що Я сказав тобі: потрібно, щоб ви народились згори. Вітер віє, де захоче, і голос його чуєш і не знаєш, звідки приходить і куди йде. Так і народжений від Духа.
Майте віру в Бога. Істинно, істинно кажу вам: хто скаже цій горі: підіймись і кинься в море, і не засумнівається в серці своєму, а буде вірити, що збудеться те, що він каже - буде йому.
Ось знамення, які будуть супроводжувати увірувавших: іменем моїм будуть виганяти бісів, будуть говорити на нових мовах, будуть брати зміїв, і, хоч би смертельне що випили, не зашкодить їм, на хворих будуть накладати руки, і вони будуть здорові.
Або назовіть дерево добрим і плід його добрим, або назовіть дерево поганим і плід його поганим, бо по плоду пізнається дерево.
Виродки зміїні, як можете ви говорити добре будучи злими? Бо від надлишку серця говорять вуста.
І не бійтесь вбиваючих тіло, душі ж не в змозі вбити, а бійтесь хто в змозі і душу, і тіло загубити в геєні. Чи не два горобці продаються за асірій? І ні один з них не впаде на землю без волі Батька вашого. У вас же і волосся на голові все пораховане. Не бійтесь же: ви кращі багатьох горобців.
Я - Хліб життя. Хто приходить до Мене не буде плакати, і віруючий в мене не матиме спраги ніколи... Батьки ваші їли в пустелі манну і вмерли. Цей Хліб з неба сходить, що людина від нього вкусила і не вмерла. Хліб, який я дам, є плоть Моя, яку Я даю за життя світу... Поїдаючий мою плоть, і п'ючий мою кров в Мені перебуває і Я в ньому.
Я перебував в іншому світі "раніше Авраама". В Мені Батько і Я в Батькові.
Отже не хвилюйтесь і не кажіть: "що нам їсти?", або: "що нам пити?", або: в що вдягнутись?", бо цього шукають язичники; знає Батько ваш небесний, що маєте потребу ви у всьому цьому.
Не здоровим потрібен лікар, хворим. Підіть і навчіться, що значить: милосердя хочу, а не жертви. Я прийшов призвати не праведних, а грішних.
Коли молитесь, не будьте, як лицеміри, які люблять молитись в сінагогах і стояти на перехрестях вулиць, щоб показати себе людям... Ти ж, коли молишся, ввійди у внутрішній покій твій і, закривши двері твої, помолись Батькові твоєму, який в тайні і Батько твій, що бачить в тайні, відплатить тобі. Молячись не просторіч, як язичники, бо вони думають, що в багатослів'ї своєму будуть почуті. Отже не уподібнюйся їм; бо знає Батько ваш в чому маєте ви потребу.
Те, що зробили ви одному з братів Моїх менших, те зробили Мені. Батько буде судити не по переконанню людей, а по їх справах. Той, хто слугує ближньому, слугує богу, нехай навіть він цього не розуміє.
Дві головні заповіді: Господь Бог наш є Бог єдиний і полюби Господа Бога твого всім серцем твоїм, і всією душею твоєю, і всім розумом твоїм, і всією кріпостю твоєю. І друга: полюби ближнього твого, як самого себе. Немає інших заповідей, більших за ці. На них держиться Закон і Пророки.

Євангеліє від Луки

Вам, хто слухає, кажу: любіть ворогів ваших, благотворіть ненавидячих вас, благословляйте проклинаючих вас і моліться за кривдячих вас. Тому, хто вдарив тебе по щоці, підстав і другу, і віднімаючому в тебе верхній одяг, не перешкоджай взяти й сорочку. Всякому, хто просить у тебе, давай і від того, хто взяв твоє, не вимагай назад. І як хочете, щоб з вами вчиняли люди, так і ви чиніть з ними. І якщо любите люблячих вас, яка вам за те подяка? Бо й грішники люблячих їх люблять. І якщо робите добро тим, які вам роблять добро, яка вам за те подяка? Бо й грішники те ж роблять. І якщо в борг даєте тим, від яких надієтесь отримати назад, яка вам за це подяка?
Бо й грішники дають в борг грішникам, щоб отримати назад більше. Але ви любіть ворогів ваших і благотворіть, і в борг давайте, не очікуючи нічого; і буде вам нагорода велика, і будете синами Всевишнього, бо він благ і до неблагодарних і злих. Отже, будьте милосердні, як і Батько милосердний.
Не судіть, і не будете пісудні, не осуджуйте, і не будете осуджені; давайте і дасться всім мірою доброю, втрясеною, нагніченою і переповненою відсиплять Вам в лоно ваше; бо якою мірою мірите, такою ж відміриться і Вам.
..Чи може сліпий водити сліпого? Чи не обидва впадуть в яму? Учень не буває вище свого вчителя; але й удосконалившись, буде всякий, як учитель його.
Що ти дивишся на сучок в оці брата твого, а колоди в твоїм оці не помічаєш? Або, як можеш сказати брату твоєму: брат! Дай я дістану сучок з ока твого, коли сам не бачиш колоди в твоїм оці? Лицемір! Дістань раніше колоду з твого ока, і тоді побачиш, як дістати сучок з ока брата твого.
Немає доброго дерева, яке приносило б поганий плід; і немає поганого дерева, яке б приносило плід добрий; бо всяке дерево пізнається по плоду своєму, тому що не збирають смока з терновника і не знімають виноград з куща. Добра людина з доброго скарбу серця свого винесе добре, а зла людина із злого скарбу серця свого винесе зле, бо від надлишку серця говорять вуста його.
Що ви звете Мене: Господи! Господи! - і не робите того, що я говорю?
Всякий, хто приходить до Мене і слухає слова Мої і виконує їх, скажу вам, кому подібен. Він подібен людині, що будує дім, яка копала, заглибилась і поклала основу на камені; тому, коли сталась повінь і вода натиснула на цей дім, то не змогла порушити його, бо він був заснований на камені. А слухаючий і не виконуючий подібен людині, що побудувала дім на землі без фундамента, який, коли натиснула на ньго вода, той час обрушився і руйнування дому цьому було велике.
Кому мало прощається, той мало любить...
Вийшов сіятель сіяти зерно своє, і коли він сіяв, якесь впало при дорозі і було затоптано і птахи небесні склювали його; а інше впало на камінь і зійшовши засохло, тому що не мало вологи; а якесь впало між тереном і виріс терен і заглушив його; а якесь впало на добру землю і, зійшовши, принесло плід сотенний. Сказавши це, промовив: хто має вуха слухати, хай чує!
Ніхто, запаливши свічку, не накриває її сосудом, і не ставить під ліжко, а ставить на підсвічник, щоб ті, хто заходить, бачили світло. Бо немає нічого тайного, що не зробилось би явним, ні сокровенного, що не стало б відомим і не відкрилось би. Отже наглядайте, як ви слухаєте: бо хто має, тому дано буде, а хто не має, у того відніметься і те, що він думає мати.
Бо хто хоче душу свою зберегти, той загубить її, а хто загубить душу свою ради мене, той збереже її. Бо що користі людині придбати весь світ, а себе самого загубити чи нашкодити собі?
Хто не проти вас, той за вас.
Ніхто не робить латки до старої одежі, відірвавши від нової одежі; бо інакше й нову розірве і до старої не підійде латка від нової. І ніхто не наливає молодого вина в старі міхи, бо інакше молоде вино порве міхури й само витече, і міхи пропадуть; молоде вино необхідно вливати в нові міхи, тоді збережеться і те, і інше. І ніхто, пивши старе вино, не захоче в той час молодого, бо каже: старе краще.
Прощаються її гріхи чисельні за те, що вона полюбила багато, а кому мало прощається, той мало любить.

Всяке царство, що розділилось само в собі - опустіє, і дім, що розділився сам в собі, впаде, якщо ж сатана розділився сам в собі, то як встоє царство його?
Не хлібом одним буде жити людина, але й всяким словом Божим.
Істинно кажу вам: ніякий пророк не сприймається на своїй Батьківщині.
Не здорові мають потребу в лікарі, а хворі. Я прийшов призвати не праведників, а грішників до покаяння.
Горе вам, багаті! Бо ви вже отримали свою втіху. Горе вам, пересичені нині! Бо жадатимете. Горе вам, хто сміється нині! Бо заплачете і заридаєте. Горе вам, коли всі люди будуть говорити про вас похвально! Бо так поступали з лжепророками батьки їх.
Коли нечистий дух вийде з людини, то ходить по безводних місцях, шукаючи спокою, і, не знайшовши, каже: повернусь в дім мій, звідки вийшов і, повернувшись, знаходить його підметеним, вбраним; тоді йде і бере з собою сім інших духів, зліших за себе і зайшовши живуть там, і буває для людини тої останнє гірше першого.
Горе вам законники, що ви взяли ключ розуміння; самі ж не зайшли і входячим перешкодили.
Віддавайте кесареве кесарю, а Боже Богу.
І сказав Йому диявол: Тобі дам владу над всіма царствами і славу їх, бо вона передана мені і я кому хочу даю її.
Кому більше прощається, той більше любить.
Коли хтось сказав Йому: Господи! Я піду за тобою, куди б ти не пішов. І він відповів йому: лисиці мають нори, і птахи небесні - гнізда; а Син Людський не має де прихилити голову. А іншому сказав: іди за Мною. Той сказав: Господи! Дозволь мені раніше піти і поховати батька мого. Але Ісус відповів йому: залиш мертвим захороняти своїх мерців, а ти йди, благовіствуй царство Боже.
Один законник встав і, спокушаючи його, сказав: Вчителю! Що мені робити, щоб спадкувати життя вічне? Він же відповів йому: в законі що написано? Як читаєш? Він сказав у відповідь: Полюби Господа Бога твого всім серцем твоїм і всією душею твоєю, і всією кріпостю твоєю, і всім розумінням твоїм, і ближнього твого, як самого себе. Ісус відповів йому: вірно ти відповідаєш, так роби, і будеш жити.
Просіть і дано буде вам; шукайте і знайдете; стукайте і відкриють вам, бо всякий, хто просить, отримає, і хто шукає знаходить, і тому, хто стукає, відкриють.
Отже, якщо ви, будучи злі, умієте справи добрі робити дітям вашим, тим більше Батько Небесний дасть Духу Святого просити у нього.
Всяке царство, що розділилось само в собі, опустіє; і дім, що розділився сам в собі, впаде.
Ніхто, запаливши свічку не ставить її в потайному місці під сосудом, а на підсвічнику, щоб ті, що заходять, бачили світло.
Світильник тіла є око; отже, якщо око твоє буде чисте, то і все тіло буде світлим; а якщо воно буде погане, то й тіло буде темне. Отже дивись: світло, яке в тобі, чи не є пітьма?
Немає нічого сокровенного, що не відкрилось би, і тайного, чого б не взнали.
Не бійтесь вбиваючих тіло і потім не в змозі більше нічого зробити; але скажу вам кого боятись. Бійтесь того, хто після вбивства може ввергнути в геєну.
Не піклуйтесь для душі вашої, що вам їсти, ні для тіла, в що вдягнутись, душа більше їжі, а тіло - одежі... Не шукайте, що вам їсти і що пити, і не хвилюйтесь, тому що всього цього шукають люди цього світу; ваш же Батько знає, в чім ви маєте потребу; краще слухайте Царство Боже і це все прикладеться вам.
Від всякого, кому дано багато, багато і вимагатиметься, і кому багато довірено, з того більше спитають. Вогонь прийшов я звести на землю і як бажав би, щоб він уже загорівся. Хрещенням повинен я хреститись; і як я томлюсь, доки це збудеться! Чи думаєте ви, що я прийшов дати мир землі? Ні, кажу я вам, а роз'єднання; бо віднині п'ятеро в одному домі стануть розділятись, троє проти двох і двоє проти трьох.
Бо всякий, підіймаючий сам себе, принижений буде, а принижуючий себе возвиситься.
Вірний в малому і в більшому вірний, а невірний в малому, невірний і в більшому.

1   2   3   4   5   6   7   8   9


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка