Історія християнського хорового співу слав’ян



Скачати 289.38 Kb.
Дата конвертації06.05.2016
Розмір289.38 Kb.
Заліковий кредит «Основи хорознавства»
Змістовий модуль 1

Вокально-ансамблева техніка
Самостійна робота №1
Тема: Історія християнського хорового співу слав’ян.
Мета: ознайомлення студентів з історією розвитку християнського хорового мистецтва України і Росії, стилістичними особливостями різних жанрів хорової музики. Прищеплення навичок роботи з науково-методичною літературою і вміння виявляти головні думки матеріалу.
Теоретичні питання
1. Джерела хорового мистецтва.

2. Церковна музика України і Росії в XY-XVIII віках.

3. Жанри хорової музики.

Основна література


1. Володченко Ж.М. Основи хорознавства. – Ніжин, 1999. – С. 35-44.

2. Козицький П.О. Спів і музика в Київській академії за 300 років її існування. - К., Музична Україна, 1976.

3. Фрид Э. Л. Русская музыкальная литература. – Л., Музыка, 1979. – С. 5-83.

Додаткова література


1. Асафьев Б. О хоровом искусстве. – Л., 1976. – С.24 – 62.

2. Горбенко С.С. Дитяче хорове виховання в Україні . – К., 1999. – С. 3-38.

3. Кречківський А.Ф. Нариси з історії хорового мистецтва України. - Суми, 1996.
Практичні завдання
1. Скласти план-конспект означеної теми.

2. Вивчити рекомендовану літературу.

3. Скласти хронологічну таблицю дитячих навчальних закладів України з початку XYII століття.

4. Знайти приклади жанрів хорової музики в творчій спадщині композиторів XYII – XX століття.

Методичні рекомендації
У підготовці практичних завдань теми необхідно звернути увагу на такі питання:

1) етапи розвитку церковного хорового співу і хорову спадщину українських композиторів XYII - XYIII ст.

2) де, коли, ким були основані дитячі учбові музичні заклади;

3) на перелік визначних діячів культури України XVII – XX ст. та їх музично-теоретичну та методичну спадщину;

4) на вимоги до дитячого хорового виховання в різні історичні епохи;

5) скласти хронологічну таблицю за таким зразком:




Століття,

дата


Назва навчального закладу

Визначні діячі культури, їх

музично-теоретична спадщина



XVII ст.

1632 р.


50-60 роки

XVIII ст.



Києво - братська школа,

полкові школи,

спеціальна школа півчих

/Запорізька Січ/.


………………………….

Г.Сковорода, А.Ведель, М.Бе-резовський, М.Ділецький /«Грамматика пения мусикий-ского»/, С. Полоцкий, Д.Борт-нянский, М. Ломоносов.

………………………………..



Вивчаючи жанри хорової музики бажано зробити порівняльну характеристику жанрів одного складу виконання. Наприклад: кантата – ораторія.

Для складання кросвордів треба пам’ятати такі правила:

1) на кожну літеру слова застосовується окрема клітина кросворду;

2) в кросвордах можна використовувати лише визначення, які складаються лише з одного слова;

3) необхідно точно і лаконічно ставити питання на визначення кожного слова кросворду ( вертикаль, горизонталь).


Самостійна робота №2
Тема: Шкільна хорова пісня та сучасні проблеми дитячого хорового виховання
Мета: Прищеплення навичок роботи з науково-методичною літературою і вміння виявляти головні думки матеріалу.

Теоретичні питання

1. Сучасна шкільна пісня.

2. Проблеми дитячого хорового виховання.


Основна література
1. Владимирський Ф. Школьное пение //Российская музыкальная газета – 1904, № 25-26.

2. Горбенко С.С. Дитяче хорове виховання в Україні . – К., 1999. – С.34 - 40.

3. Драгоманов М.Г. Народні школи в Україні. – К., 1877.
Додаткова література
1. Козицький П.О. Спів і музика в Київській академії за 300 років її існування. – Київ, Музична Україна, 1971.

2. Кречківський А.Ф. Нариси з історії хорового мистецтва України. - Суми, 1996.


Практичні завдання
1. Вивчити рекомендовану літературу.

2. Скласти план відповіді на теоретичні питання теми.

3. Законспектувати основну літературу №2.

4. Підготувати питання до фронтального опитування (5-7 питань).


Методичні рекомендації
В самостійній роботі з рекомендованою літературою студент повинен:

1. Уважно прочитати матеріал і виділити для себе головні положення наукових робіт.

2. План відповіді на теоретичні питання повинен бути стислим, лаконічним, кожний пункт плану повинен хронологічно висловлювати основні положення теоретичного матеріалу.

3. Студент повинен конспектувати основну літературу як тези, вибираючи з матеріалу найбільш головне, а не переписувати від початку і до кінця, слово в слово.

4. В питаннях до фронтального опитування бажано використовувати порівняльну характеристику хорового виховання дітей минулого і сучасності.
Самостійна робота №3
Тема: Будова голосового апарату, особливості його функціювання. Охорона дитячого голосу. Захворювання голосового апарату.
Мета: Ознайомлення студентів з фізіологією та функціюванням голосового апарату людини. Прищеплення навичок роботи з науково-методичною літературою і вміння виявляти головні думки матеріалу.

Теоретичні питання

1. Органи дихання.

2. Гортань, джерело звуку.

3. Артикуляційний апарат.

4. Резонатори.

Основна література
1. Володченко Ж.М. Основи хорознавства. – Ніжин, 1999. – С. 44-52.

2. Пігров К.К. "Керування хором" - Київ, 1964. - С. 201-214.

3. Стулова Г.П. "Хоровой класс"- М., "Просвещение"1988. - С. 24-35.
Додаткова література
1. Викторов В., Меркурьев П. - М., "Пионерия",1979. - С. 2-48.

2. "Музыкальное воспитание в школе" выпуск 1-7 М., 1961-1970.

3. Тевлин Б.Г. Работа с хором. Методика. Опыт."- М.,1972. - С.15-22.

Практичні завдання


1. Уважно прочитати основну літературу теми.

2. Ознайомитись з матеріалами додаткової літератури.

3. Законспектувати і вивчити основну літературу №1.

4. Скласти кросворд на тему «Будова голосового апарату», «Охорона дитячого голосу», «Захворювання голосового апарату».


Методичні рекомендації
Конспектувати теоретичний матеріал треба як тези, вибираючи найбільш головне, суттєве, а не переписувати від початку і до кінця, слово в слово. При конспектуванні означеної теми необхідно виписати окремо органи дихання людини (з стислою характеристикою кожного), окремо - резонатори звуку (з стислою характеристикою кожного); відокремити перелік м’яз і хрящів голосового апарату. Особливу увагу звернути на:

- засоби охорони дитячого голосу;

- особливості функціювання голосового апарату у дітей і дорослих та визначити їх різницю.

В темі «Захворювання голосового апарату» потрібно відокремити інфекційні і професійні захворювання. В конспекті означити діагноз хвороби, її ознаки, засоби лікування.

Для складання кросвордів треба пам’ятати такі правила:

1) на кожну літеру слова застосовується окрема клітина кросворду;

2) в кросвордах можна використовувати лише визначення, які складаються лише з одного слова;

3) необхідно точно і лаконічно ставити питання на визначення кожного слова кросворду ( вертикаль, горизонталь).



Самостійна робота № 4

Тема: Формування голосних звуків. Спів затуленим ротом. Дикція.
Мета: поглиблене вивчення науково-методичної літератури про головні аспекти вокально-хорової роботи (співацьке дихання, звукоутворення, формування голосних та приголосних звуків при співі українською та російською мовами, спів затуленим ротом).
Теоретичні питання
1.Співацька дикція.

2. Особливості вимови голосних та приголосних звуків при співі української мовою.

3. Особливості вимови голосних та приголосних звуків при співі російською мовою.
Основна література
1. Володченко Ж.М. Основи хорознавства. – Ніжин, 1999. – С. 74-83.

2. Стулова Г.П. "Хоровой класс"- М., "Просвещение"1988. - С. 24-35.

Додаткова література
1. Єгоров О. Теорія і практика роботи з хором. – К., 1961. – С. 91-100.

2. Мухин В. Вокальная работа в хоре. – М.,1960. С. 154-180.


Нотна література
1. Хромушин А. «Серебряный дождь».

2. Стеценко В. «О, милий мій, молю тебе».

Практичні завдання
1. Законспектувати основну літературу №1.

2. Проаналізувати характер звуковедення, види співацького дихання, особливості вимови голосних та приголосних звуків у творах:

а) Хромушин О. «Серебряный дождь»;

б) Стеценко В. «О, милий мій, молю тебе».

3. Скласти план роботи над літературним текстом означених вище творів.
Методичні рекомендації
Практична робота з хором потребує точних знань теоретичного матеріалу означеної теми. Студент повинен уважно прочитати основну і додаткову літературу, законспектувати основні положення вимови голосних та приголосних звуків при співі українською та російською мовами(основна література №1).

Аналіз літературного тексту хорових творів і їх дикційних складностей потрібно виконувати за таким планом:

1. Вивчити літературний текст твору на пам’ять.

2. Виписати окремо літературний тест (за складами).

3. Виявити особливості і складності вимови голосних та приголосних звуків літературного тексту твору та шляхи подолання цих складностей. Скласти план роботи над дикцією в означених партитурах з урахуванням усіх особливостей вимови голосних та приголосних звуків при співі українською та російською мовами. Приклад:

- Сонорний «р» у більшості випадків вимовляється при співі утровано:

Літературний текст – «Се-реб-ря-ный, ра-ду-га…»

Співаємо - «Сер-реб-ррря-ный, ррра-ду-га…»

4. Вміти прочитати поетичний текст в ритмічному малюнку хорового твору.

5.Відпрацювати текст, використовуючи прийом «сольмізації» - вимова тексту по складах, без співу, в ритмічному малюнку хорової партії.

6. Відпрацьований текст поєднати з одночасним співом хорової партії.


Самостійна робота № 5

Тема: Унісонний стрій. Гармонічний стрій.
Мета: ретельна підготовка студентів до практичної роботи в хоровому класі.

Теоретичні питання

1. Види хорового строю.

2. Стрій в інтонуванні різновидів мажору та мінору.

3. Вертикальний стрій.
Основна література
1. Володченко Ж. Основи хорознавства. – Ніжин, 1999. – С. 84-98.

2. Краснощёков В. Вопросы хороведения. – М., 1969. - С. 42-60.

3. Пігров К. Керування хором. – К., 1961. – С. 27-64.

Додаткова література


1. Самарин Г. Хороведение. – М., 2003. – С. 98-110.

2. Дмитревський Г. Хорознавство і керування хором. – К., Держвидав, 1961. – С.32-39.

3. Чесноков П. Хор и управление им: Пособие для хоровых дирижеров. – Изд. 3-е. – М.: Музгиз, 1991.

Практичні завдання


1. Законспектувати і вивчити правила інтонування малого мінорного септакорду та трьох його обернень – SII6/5, SII4/3, SII2.

2. Зробити аналіз мелодичного та гармонічного строю двох творів з репертуару класу диригування.

3. Зробити мелодичний стрій гами f-moll, А-dur, Es-dur, dis – moll (натуральний лад).

4. Підготувати питання до фронтального опитування «по групам».

5. Скласти кросворд на тему «Інтонація і стрій. Унісонний стрій. Стрій в творах поліфонічного складу».

6. Виконати письмово 1–й розділ анотації на хоровий твір без супроводу програми класу диригування.


Методичні рекомендації
Написання 1-го розділу анотації на хоровий твір без супроводу треба виконувати точно за планом (додаток №2). Спочатку треба підготувати письмово відповіді окремо на кожний пункт плану Загального аналізу твору, а вже потім з’єднати усе в єдине ціле. Анотація повинна бути виконана в комп’ютерному варіанті державною мовою. В даних про автора музики та літературного тексту треба освітити в роботі лише головні події біографії, характерні риси творчості і стильові особливості музики або поезії.

Аналіз мелодичного строю в заданих творах студенти повинні виконувати не поспішаючи, ретельно аналізуючи кожний інтервал мелодії хорових партій. Мелодичний стрій окремої хорової партії бажано аналізувати не в хоровій партитурі, а виписавши цю партію разом з текстом в нотний зошит.

Аналіз мелодичного строю f-moll, А-dur, Es-dur, dis – moll (натуральний лад) потрібно виконати в двох напрямках – вгору і вниз.

Аналіз гармонічного строю можна виконувати в партитурі твору: спочатку визначити тональний план твору і його гармонічну мову, потім місце кожного звуку в акорді (прима, терція, квінта, септима, нона), а вже потім застосувати правила інтонування цих звуків.



Змістовий модуль 2

Вокально-хорова робота в хорі
Самостійна робота № 6

Тема: Ансамбль. Фактура. Теситура.
Мета: надання студентам поглиблених теоретичних знань і практичних навичок з важливого аспекту вокально-хорової роботи в створенні художнього образу твору.
Теоретичні питання
1. Ансамбль в залежності від фактури.

2. Ансамбль в залежності від теситурних умов твору.

Основна література
1. Володченко Ж. Основи хорознавства. – Ніжин, 1999. – С. 58-73.

2. Дмитрієвський Г. О. Хорознавство та керування хором. – Київ, 1961. – С. 42- 53.

3. Краснощёков В. Вопросы хороведения. – М., 1969. - С. 248-291.

4. Пігров К. Керування хором. – К., 1961. – С. 64 - 112.

Додаткова література
1. Самарин Г. Хороведение. – М., 2003. – С. 112 - 118.

2. Дмитревський Г. Хорознавство і керування хором. – К., Держвидав, 1961. – С. 39 - 48.

4. Стулова Г. П. Хоровой класс. – М., 1988. – С. 83-84.

Нотна література


1. Власов А. «Фонтану Бахчисарайского дворца».

2. Стеценко В. «Калино-малино».

3. Чесноков П. «Яблоня»;

4. Шебалин В. «Зимняя дорога».


Практичні завдання
1. Виконати аналіз фактури хорових творів (нотна література №1, №2) та шляхи досягнення ансамблю в залежності від фактури.

2. Зробити аналіз теситурних умов хорових партій в творах (нотна література №3, №4) та шляхи досягнення ансамблю в залежності від теситурних умов.

3. Охарактеризувати ваш хоровий колектив з точки зору різновидів хорового ансамблю та перелічити шляхи його досягнення.

4. Законспектувати теоретичний матеріал (основна література №1).

5. Виконати письмово аналіз фактури, теситури, ансамблю в залежності від фактури, ансамблю в залежності від теситурних умов в творі без супроводу з репертуару класу диригування.

Методичні рекомендації:


Добре вивчений т/м означеної теми є запорукою якісної практичної роботи з партитурами хорових творів.

Для виконання завдання №2 потрібно повторити загальні, робочі діапазони хорових партій однорідних та мішаних хорових колективів, регістри діапазонів.



Аналіз теситурних умов хорових партій повинен виконуватись так: насамперед треба зробити аналіз теситурних умов кожної хорової партії окремо - визначити місця, де використовується висока або низька теситура. Якщо в окремих акордах, або епізодах, хорові партії співають в різних теситурних умовах, необхідно вказати яким шляхом досягти штучного ансамблю в залежності від теситурних умов.

Для визначення ансамблю в залежності від фактури студент повинен спочатку визначити усі види фактури, яка використовується в партитурі, означити такти твору, в яких використовується та чи інша фактура. Потім проаналізувати шляхи досягнення ансамблю в залежності від фактури твору.



Самостійна робота № 7

Тема: Аналіз хорового твору і шкільної пісні
Мета: надбання студентами навичок аналізу і виконання третього розділу анотації на хоровий твір без супроводу і твору шкільного репертуару.
Теоретичні питання

1. Вокально – хоровий аналіз твору.

2. Аналіз твору шкільного репертуару.
Основна література

1. Володченко Ж. Основи хорознавства. – Ніжин, 1999. – С.106-107.

2. Краснощёков В. Вопросы хороведения. – М., 1969. - С. 248-291.

3. Пігров К. Керування хором. – К., 1961. – С. 115-128.

4. Чесноков П. Хор и управление им: Пособие для хоровых дирижеров. – Узд. 3-е. - М.: Музгиз, 1991.

Додаткова література

1. Єгоров О. Теорія і практика роботи з хором. – К., 1961. – С. 91-100.

2. Мухин В. Вокальная работа в хоре. – М.,1960. С. 154-180.

2. Дмитрієвський Г. О. Хорознавство та керування хором. – Київ, 1961. – С. 81-85.

Практичні завдання


1. Вивчити рекомендовану літературу.

2. Виконати письмово 3 розділ анотації (вокально-хоровий аналіз) на хоровий твір a’cappella з програми диригування за Y семестр навчального плану.

Методичні рекомендації

Вокально-хоровий аналіз хорового твору потрібно виконувати строго за планом. Діапазон хорових партій і загальний діапазон хору виписуються як нотні приклади з аколадою. Після нотного прикладу, на тій же стрічці потрібно виписати означення діапазону буквами, враховуючи октави і їх означення в написанні.

В аналізі теситури твору потрібно вибрати найбільш складні місця для виконання і ретельно пояснити як треба досягти штучного ансамблю в залежності від теситурних умов хорової партитури. На кожне ствердження повинен бути нотний приклад.

Студент повинен визначити усі види фактури, якщо твір має мішаний склад хорового письма (потрібно вказати такти партитури і підтвердити свій висновок нотним прикладом).

Особливе місце в 3 розділі анотації займає аналіз хорового строю. Спочатку необхідно вказати яке місце займає стрій у створенні художнього образу твору. Потім ретельно зробити аналіз мелодичного строю кожної хорової партії – вказати найбільш складні приклади інтонування (приклад) і пояснити стрілочками як треба виконувати голосом той чи інший звук.

Аналіз гармонічної мови твору, який ви вже зробили в другому розділі анотації, дозволяє зробити висновок які акорди мають перевагу і які – найбільш складні в плані гармонічного строю. Студент повинен описати правила інтонування кожного акорду хорової партитури.

Літературний текст має величезне значення в створенні художнього образу твору. Саме тому потрібно звернути особливу увагу на дикційні складності тексту твору. Не тільки перелічити особистості вимови голосних і приголосних звуків в співі, а і вказати як досягти досконалого виконання літературного тексту, спираючись на тези науково-методичної хорознавчої літератури.
Самостійна робота №8

Тема: Принципи підбору вокально-хорових вправ.
Мета: надбання студентами міцних теоретичних знань та практичних навичок проведення розспівування хорового колективу.
Теоретичні питання

1. Функції розспівування хорового колективу.

2. Принципи підбору вокальних вправ.
Основна література

1. Володченко Ж. Основи хорознавства. – Ніжин, 1999. – С.107-113.

2. Пігров К. Керування хором. – К., 1961. – С. 173-198.

3. Тевлин Б. Работа с хором. Методика. Опыт. – М., 1972. – С. 44-49.


Додаткова література

1. Єгоров О. Теорія і практика роботи з хором. – К., 1961. – С. 136-167.

2. Краснощёков В. Вопросы хороведения. – М., 1969. - С. 221-237.

3. Чесноков П. Хор и управление им: Пособие для хоровых дирижеров. – Изд. 3-е. - М.: Музгиз, 1991.

Практичні завдання

1. Законспектувати основну літературу№1, №2 (гармонічні розспівування).

2. Скласти письмово власні вправи на відпрацювання вірного співацького тону, атаки звука, різні види звуковедення, на резонування голосу, розвиток артикуляційного апарату, на згладжування регістрів, на відпрацювання різного характеру звуковедення та ланцюгове дихання.

3. Виконання вправ на різні задачі вокально-хорової техніки за фортепіано з використанням робочого жесту (одночасні гра + спів + диригування).

4. Виконати письмово третій розділ анотації на хоровий твір без супроводу (репертуар класу диригування).
Методичні рекомендації

Створення вправ – це творчій процес. Він потребує від студентів якісної теоретичної бази і творчого натхнення. Потрібно скласти по дві вправи на кожну вокально-технічну задачу. Вправи повинні мати невеликий діапазон мелодії (не більше квінти), а також не повинні бути навантаженими дрібними ритмічними тривалостями.

Для підготовки третього завдання самостійної роботи можна використовувати такий шлях вивчення матеріалу:

а) виконання різних вправ на фортепіано;

б) гра вправ на фортепіано з використанням одночасного співу;

в) гра вправ на фортепіано з використанням одночасного диригування;

г) виконання вправ на фортепіано з використанням робочого жесту – одночасні гра + спів + диригування.

Вокально-хоровий аналіз анотації на хоровий твір без супроводу потрібно написати чітко за означеним планом, поступово переходячи від одного пункту до наступного. Усі висновки аналізу потрібно підтверджувати нотними прикладами.


Самостійна робота №9

Тема: Організація шкільного хору в загальноосвітній школі.

Мета: надати студентам теоретичні знання організації дитячого шкільного хору.

Теоретичні питання

1. Створення шкільного хору. Перші кроки хорового колективу.

2. Концертні виступи шкільного хору.

3. Робота над репертуаром в дитячому хорі.


Основна література

1. Горбунко С. Дитяче хорове виховання в Україні. – К., 1999.

2. Струве Г. Школьный хор. – М., 1981. – С. 21 – 37.
Додаткова література
1. Стулова Г. Хоровой класс. – М., 1988. – С. 28 – 34.
Практичні завдання
1. Законспектувати основну літературу №1.

2. Скласти музичні вправи для визначення природних музичних здібностей у школярів різного шкільного віку.

3. Скласти зразки репертуару для шкільних хорових колективів різної вікової категорії (молодший, середній, юнацький хор).
Методичні рекомендації
Складання вокальних вправ для школярів – це складний творчій процес. Воно потребує від вчителя музики теоретичних знань і практичних навичок показу цих вправ. При їх складанні вчитель обов’язково повинен враховувати особистості і можливості голосу школярів в різних вікових категоріях. Вправи повинні бути невеликі за об’ємом – від прими до кварти, квінти. Більшість дітей не мають музичної підготовки, тому вокальні вправи, для найкращого їх засвоєння, потрібно складати на певний літературний текст, невеликий за обсягом. Особливо це стосується учнів молодших класів. В старших класах можна виконувати вправи на будь який склад: ма – ме – мі – мо – му; да – де – ді – до – ду; за – зе – зі – зо – зу …

Репертуар хорових колективів складається з творів a’cappella і з супроводом, різних за тематикою і жанром (жартівливі, урочисті, ліричні …). При підборі творів диригент обов’язково повинен враховувати доступність твору для виконання шкільним хором певної вікової категорії (діапазон, наявність стрибків в мелодії і складність їх виконання, зміст тексту), його виховну роль, зв'язок музики та слова.




Заліковий кредит 2

Хорове аранжування
Змістовий модуль 3

Основні види перекладення хорової партитури

Самостійна робота №10

Тема: Перекладення для 4-голосного мішаного шкільного хору: Р.Бойко «Сосна», Ц. Кюі «Гроза».
Мета: надбання студентами міцних теоретичних знань та практичних навичок перекладення хорових творів різного типу для дитячого та юнацького хору.

Теоретичні питання


1. Основні положення хорового аранжування.

2. Перекладання хорової партитури зі збереженням кількості голосів.


Основна література
1. Володченко Ж. Основи хорознавства. – Ніжин, 1999. – с. 16-22, 50-53.

2. Горохов П. Хорове аранжування. – К., 1972. – с. 53-65,

3. Ивакин М. Хоровая аранжировка. – М., - 1980. – с. 32-48, 55-72.

Додаткова література

1. Самарин В.А. Хороведение и хоровая аранжировка: учебное пособие для студентов музыкально–педагогических факультетов высших педагогических учебных заведений – М.,2002.

2. Чміль Ю. Хорове аранжування: Навчальний посібник для студентів музично-педагогічних факультетів. – К., 1997. – С. 8-19.

Нотна література

1. Речкунов М. Осень.

Практичні завдання
1. Законспектувати рекомендовану літературу.

2. Виконати аналіз партитури Речкунова М. Осень. Виявити теситурні умови кожної хорової партії.

3. Зробити переклад твору для дитячого або жіночого 4-голосного хору зі збереженням кількості голосів оригіналу.
Методичні рекомендації
Основою успішних занять з курсу “Хорове аранжування” є міцні знання су­міжних предметів навчального плану. Перш ніж приступити до перекладень, треба вивчити діапазони хорових голосів, їх вокально-технічну спроможність.

Кількісний склад виконавців визначає вокально-хорову, темброву й динамічну спроможність колективу, деякою мірою впливає на вибір репертуару.

Заняття хоровим аранжуванням вимагають відповід­них знань. Як правило, порушення природного голосоведіння негативно впливає на якість перекладення і робить його нерідко практично малопридатним. Проте аранжування твору — це не зада­ча з гармонії. Навіть добре виконане завдання з погляду гармонії мо­же погано звучати у хоровому виконанні. Тому важливо знайти врів­новажене, злагоджене ансамблеве звучання у творах гомофонно-гармонічного й акордового складу; цьому сприяє вибір мелодичного положення акорду та хорова зручність його розташування.

Хорова практика стверджує, що тісне розташування, при якому всі голоси є в порівняно однакових теситурних умовах, створює переду­мови для досягнення природного ансамблю, а широке розташування навпаки може створювати певні не­зручності виконавського характеру, зокрема труднощі гармонічно-ан­самблевого порядку. Це перш за все стосується однорідного та малого мішаного хорів.

При виконанні даного виду перекладення слід враховувати:

а) робочі діапазони хорових партій;

б) при необхідності застосовувати транспортування хорової партитури, враховуючи теситурні умови усіх хорових партій оригіналу;

в)використовувати схеми даного виду перекладення для різних типів хору:








Самостійна робота № 3.2 – 3 години

Тема: Перекладення зі зменшенням кількості голосів для однорідного дитячого хору (приклад №20, №21, №26, №29).
Мета: навчити студентів працювати з рекомендованою літературою і застосовувати в практичній роботі теоретичні знання і техніку виконання даного виду перекладу.

Теоретичні питання


1. Техніка виконання перекладів зі зменшенням кількості голосів оригіналу.
Основна література
1. Володченко Ж. Основи хорознавства. – Ніжин, 1999. – С. 16-22, 50-53.

2. Горохов П. Хорове аранжування. – К., 1972. – С. 66-81,

3. Ивакин М. Хоровая аранжировка. – М., - 1980. – С. 73-99.

4. Самарин В.А. Хороведение и хоровая аранжировка: учебное пособие для студентов музыкально – педагогических факультетов высших педагогических учебных заведений – М.,2002.

5. Чміль Ю. Хорове аранжування: Навчальний посібник для студентів музично-педагогічних факультетів. – К., 1997. – С. 20-24.
Додаткова література
1. Егоров А. Основы хорового письма. – Л. – М., 1939.

2. Лицвенко И. Практическое руководство по хоровой аранжировке. – М., 1962.


Нотна література
1. Аренський А. Анчар.

2. Леонтович М. Над річкою бережком.

Практичні завдання
1. Прочитати рекомендовану літературу.

2. Вивчити теоретичний матеріал.

3. Виконати аналіз ілюстративного матеріалу(приклад №23, №24).

4. Виконати переклад зі зменшенням кількості голосів оригіналу:

а) О. Аренський «Анчар» (приклад №27);

б) М.Леонтович «Над річкою бережком» (приклад №28).


Методичні рекомендації
При перекладенні зі зменшенням кількості голосів на 3-голосий однорідний хор треба пам’ятати:

1) мелодична лінія верхнього голосу мішаного хору повністю зберігається і передається верхньому голосу однорідного хору;

2) два другі голоси однорідного хору (середній та нижній) створюються на підставі гармонічного звучання трьох останніх голосів мішаного хору з врахуванням їх нового розташування;

3) необхідно пам’ятати, що забороняється ставити перед собою задачу точного (механічного) перенесення нижніх голосів мішаного хору в партитуру однорідного хору. Це може порушити природне розташування звуків в акордах однорідного хору;

4) в утвореній 3-голосій партитурі не обов’язково зберігати вид акорду порівняно з його 4-голосим викладенням. В даному випадку більш важливим є вірне розташування голосів в акорді. При перекладені акорд може бути як в основному своєму виді, так і в одному з своїх обернень;

5) при перекладенні важливо залишити в акордах ступені, які створюють його гармонічну окраску, специфічний колорит (вводний тон, септима, нона, альтеровані звуки).

Самостійна робота № 3.3 – 3 години
Тема: Перекладення зі збільшенням кількості голосів для однорідного дитячого хору /приклад №33, №36, №39/.
Мета: навчити студентів працювати з рекомендованою літературою і застосовувати в практичній роботі теоретичні знання і техніку виконання даного виду перекладу.

Теоретичні питання


1. Техніка Перекладення зі збільшенням кількості голосів для однорідного дитячого хору.

Основна література


1. Горохов П. Хорове аранжування. – К., 1972. – С. 81-87.

2. Ивакин М. Хоровая аранжировка. – М., - 1980. – С. 102 - 124.

3. Самарин В.А. Хороведение и хоровая аранжировка: учебное пособие для студентов музыкально – педагогических факультетов высших педагогических учебных заведений – М.,2002.
Додаткова література
1. Егоров А. Основы хорового письма. – Л. – М., 1939.

2. Лицвенко И. Практическое руководство по хоровой аранжировке. – М., 1962.

3. Чміль Ю. Хорове аранжування: Навчальний посібник для студентів музично-педагогічних факультетів. – К., 1997. – С. 20-24.
Практичні завдання
1. Прочитати і законспектувати основну літературу №2,3.

2. Виконати аналіз ілюстративного матеріалу(приклад №33, №34).

3. Виконати переклад зі збільшенням кількості голосів: на 3,4-голосний дитячий хор (приклад №39 – 41).

Методичні рекомендації


1. При аранжуванні з клавіру на 2,3,4-голосні однорідні хори мелодія завжди передається верхньому голосу.

2. Партитура перекладення повинна знаходитись в злагоді з гармонією супроводу оригіналу.

3. Усі голоси хору мають бути природно розвинуті.

4. В перекладенні з клавіру на 4-голосий однорідний хор басовий голос супроводу, при зручних умовах, можна повністю передати нижньому голосу (а в мішаному хорі – партії басу). Нижній голос також може створюватись повністю самостійно.

5. Припускаються зміна основного виду акорду на його обернення. Так тризвук замінюється секстакордом і навпаки; квартсекстакорд застосовуються лише як допоміжний, прохідний або кадансовий.

7. Можливе використання перехрещень голосів, коли цього потребує логіка голосоведіння.



8. Дисонуючі інтервали краще застосовувати з їх послідовним розв’язанням. Найбільш зручні інтервали – терція і секста.

9. В перекладеннях гармонічної та гомофонно – гармонічної фактури обов’язково зберігається єдиний ансамбль літературного тексту.


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка