Інформаційний вісник списку розсилки програми "Соціальний капітал І Академічні публікації" (скап) Міжнародного фонду “Відродження”



Скачати 482.13 Kb.
Сторінка3/6
Дата конвертації06.05.2016
Розмір482.13 Kb.
1   2   3   4   5   6

1.4. Нова книжка про інтелектуальні витоки європейської Реформації


За підтримки "Проекту перекладів" МФВ у київському видавництві "Ніка-Центр" вийшла друком книжка Алістера Мак-Ґрата "Інтелектуальні витоки європейської Реформації" у перекладі з англійської Миколи Климчука і Тараса Цимбала та за наукової консультації Олексія Толочко.

У книжці відомого оксфордського історика і теолога Алістера Мак-Ґрата розглянуто інтелектуальні витоки двох головних напрямків Реформації – лютеранського і реформаторського. Як можна пояснити релігійні ідеї першого покоління чільних реформаторів, особливо Лютера і Цвінглі? Які чинники, інтелектуальні й соціальні, покликали їх до життя? Чи не слід говорити про "інтелектуальні витоки Реформацій" у множині? Який зв’язок між Реформацією і Ренесансом? Була Реформація лише одним з аспектів Ренесансу, чи вона має особливе значення в сенсі своєї тематики, передумов, джерел або методів? Пошук інтелектуальних коренів Реформації, доводить автор, вимагає детального аналізу тяглості та первинності між двома цими епохами в історії думки та ставить перед істориком ідей і теологом надзвичайно важливі питання.

Книжка розрахована на фахівців-істориків, літературознавців, теологів.

Видавництво "Ніка-Центр": psyhea@i.com.ua, servic57@i.com.ua

1.5. ЗВІТ РОБОТИ «ЛАБАРАТОРІЇ НАУКОВОГО ПЕРЕКЛАДУ» ЗА 2007 РІК


Проект "Лабораторія наукового перекладу" є ініціативою, що започатковує детальне фахове обговорення наукової і літературної якості україномовних перекладів західної літератури з гуманітарних та суспільних дисциплін.

Проект здійснює Громадська організація "Молодіжний гуманітарний центр" за фінансової підтримки Міжнародного фонду "Відродження" та за сприяння Національного університету “Києво-Могилянська академія”Проект є розширеною формою зовнішнього рецензування перекладів, фінансованих Міжнародним фондом "Відродження".


Основним складником проекту є проведення семінарів, кожен з яких присвячено текстові, що був підтриманий Міжнародного фонду "Відродження" в рамках програми “Проект перекладів”, і нині готується до видання.

Учасниками семінарів є:

-перекладачі та редактори видавництв;
-фахівці з гуманітарних та суспільних дисциплін (Галузева рада);
-мовознавці й термінознавці (Мовознавча рада).

Проект створює умови для безпосереднього спілкування між професійними перекладачами,  редакторами видавництв, мовознавцями, термінознавцями, перекладознавцями та фахівцями у конкретних галузях гуманітарно-суспільного знання для поліпшення стилістичної та наукової якості українських нехудожніх перекладів.

У 2007 році в рамках роботи «Лабораторії наукового перекладу» відбулося 10 семінарів (3 термінологічних і 7 обговорень перекладів книжок). У семінарах взяли участь перекладачі, редактори, мовознавці і фахівці з різних галузей гуманітарного знання. На основі матеріалів проведених в цьому і в попередніх роках семінарів укладено електронний чорновий варіант «Німецько-українського словника гуманітарних наук» (додається).
ТЕРМІНОЛОГІЧНІ СЕМІНАРИ
1. Термінологія трансцендентальної філософії

Семінар відбувся 24 лютого 2007 року

Доповідачи: Олексій Вєдров, Іван Іващенко

Експерти Галузевої Ради: Андрій Богачов, Віталій Терлецький

Експерт Мовознавчої Ради: Ольга Кочерга

В основі винесеного на обговорення термінологічного списку – термінологія Канта і Геґеля (передусім, переклад Вступу до «Феноменології духу» Геґеля, який зробив Іван Іващенко) та термінології трансцендентальної прагматики (список розробив Олексій Вєдров).

Мета семінару – уніфікація перекладів, оскільки термінологія трансцендентальної філософії тяжіє до строгості і однозначного вживання понять. Проте повною мірою уніфікувати термінологію неможливо, адже, скажімо, трансцендентальна прагматика передбачає залучення природної мови до наукового дискурсу, а відтак – і неоднозначностей, що в ній трапляються. Також, слід враховувати, що запропоновані терміни вживаються не лише в трансценденталізмі, а також в інших інтелектуальних традиціях.
2. Термінологія психоаналізу

Семінар відбувся 19 травня 2007 року

Доповідач: Вадим Менжулін

Експерти Галузевої Ради: Валерія Андрієвська, Світлана Уварова

Експерт Мовознавчої Ради: Ольга Кочерга

На семінарі було розпочато спробу узгодити українську психоаналітичну термінологію з німецькою, англійською і французькою. Головна проблема полягає в неоднозначності самих психоаналітичних термінів, сенс яких зазнав помітної модифікації впродовж розвитку психоаналітичної теорії. Ситуація ускладнюється ще й тим, що психоаналітична термінології щільно пов’язана з практикою її застосування в терапії.


3. Термінології картезіанства

Семінар відбувся 20 жовтня 2007 року

Доповідачи: Андрій Баумейстер, Олег Хома

Експерти Галузевої Ради: Андрій Богачов, Тарас Кононенко

Експерт Мовознавчої Ради: Ольга Кочерга

Складності перекладу термінології картезіанства зумовлені низкою проблем, і передусім тим, що український гуманітарний простір недостатньо долучений до інтелектуального і культурного простору філософії Декарта.. Яскравим проявом цього є те, що існує лише 2 переклади Декарта українською. Проблема перекладу Декарта полягає не стільки в термінології, скільки у недоступності сенсового простору через недосконалість філософської мови. Слід зважати на те, що філософський лексикон Декарта – латинський, а можливості французької мови він вважав обмеженими, тому переклад із французької не є цілком адекватним; втім переважна більшість українських та російських перекладів Декарта зроблена саме з французької. Також неприпустимо перекладати з німецької або з англійської. Прихильники дослівного перекладу наштовхуються на брак термінів. На семінарі було розпочату спробу узгодити українську термінологію з латинськими і французькими оригіналами на основі перекладів уривків із Декартових «Медитацій про першу філософію», що їх зробили Андрій Баумейстер з латини і Олег Хома з французької.


ОБГОВОРЕННЯ ПЕРЕКЛАДІВ КНИЖОК
1. Едмунд Гусерль Досвід і судження

Семінар відбувся 10 березня 2007 року

Перекладач: Вахтанґ Кебуладзе

Експерти Галузевої Ради: Андрій Богачов, Анатолій Лой

Експерт Мовознавчої Ради: Олександр Пономарів

Праця Едмунда Гусерля «Досвід і судження» побачила світ у 1938 році і є його останньою книжкою. Вона написана за допомогою Людвіґа Ландґребе, який готував книжку до друку, тому подекуди важко відрізнити, де в тексті думки Гусерля, а де - Ландґребе. Важливість перекладу саме цього твору обґрунтована тим, що саме в ньому Гусерль висвітлює такі моменти власної концепції, як допредикативний досвід, вільна варіація у фантазії, внутрішній і зовнішній горизонти досвіду. Російського перекладу цієї праці ще не зроблено, тому український буде одним з перших перекладів на слов’янську мову. В списку термінів, запропонованих для розгляду на семінарі, не було специфічно феноменологічних, оскільки щодо них було досягнуто консенсусу в попередніх дискусіях. Експерти зазначили високий рівень перекладу, але вказали на деякі помилки і пропуски, а також на стилістичні неоковирності, пов’язані насамперед із тим, що перекладач занадто близько дотримується структури німецьких речень, яка не є питомою для українського наукового стилю.
2. Карл Мангайм Ідеологія і утопія

Семінар відбувся 14 квітня 2007 року

Перекладач: Володимир Швед

Експерти Галузевої Ради: Віталій Нечипоренко, Віталій Терлецький

Експерт Мовознавчої Ради: Леся Лисенко

Як уже зрозуміло з назви книги, засновник соціології знання присвятив цю працю проясненню закономірностей, які стимулюють реалізацію утопічних проектів в суспільстві та процесів перетворення їх в ідеології різних форм. Ці форми можна сміливо назвати „візіями”, оскільки К. Мангайм використовує для характеристики ідеологій „оптичну” термінологію – він сприймав їх як певні точки зору на ідеї, як спосіб бачення чи затемнення (на що слушно звертав увагу Е.Мангайм, який працював з рукописами автора). К.Мангайм є автором класичної концепції утопії, тому український переклад цієї книги послугує фаховим цілям значної кількості гуманітарних дисциплін. Але це можливо тільки за умови наукової адекватності видання німецького соціолога. Переклад виконано на високому професійному рівні, однак простежується недостатня обізнаність перекладача з філософською термінологію. На думку експертів, це слід виправити, оскільки ми маємо справу не з прикладною соціологією, де більшість термінів має чітко визначене значення, а з концептуальним текстом, що стосується фундаментальних проблем європейської культурної традиції. А в цій традиції тісно переплітаються релігія та філософія, наука та політика, мовні та соціальні практики. Це яскраво простежується в запропонованому для обговорення уривку – втрата тонких смислових нюансів вживання релігійної термінології в окремих реченнях може затемнювати логіку авторського викладу еволюції визначальних ідей європейської історії.
3. Рівність статей

Семінар відбувся 21 квітня 2007 року

Перекладач: Олег Хома

Експерти Галузевої Ради: Тетяна Голиченко, Валерій Дехтяр

Експерт Мовознавчої Ради: Євгенія Кононенко

Особливі труднощі перекладу цієї книжки пов’язані з тим, що вона складається з текстів різних авторів. Відтворити, з одного боку, стильове розмаїття, а з другого, – єдність термінології – надскладне завдання. Окрім того майже всі терміни цього твору запозичені з повсякденного словника, але набувають особливого звучання з огляду на інтелектуальний контекст застосування. Інколи майже неможливо відтворити усі смислові зв’язки українською мовою. Утім, на думку експертів, перекладачі вдало впоралися з дуже складним завданням. Внаслідок цього текст потребує лише літературного редагування. Впродовж семінару також було узгоджено транслітерацію імен, які згадані в цій книжці.
4. Отфрид Гьофе Демократія в епоху глобалізації

Семінар відбувся 28 квітня 2007 року

Перекладач: Людмила Ситниченко

Експерти Галузевої Ради: Андрій Баумейстер, Анатолій Єрмоленко

Експерт Мовознавчої Ради: Олександр Пономарів

Експерти в цілому позитивно оцінили переклад, але висловили деякі зауваження. Переклад Людмили Ситниченко, відомого фахівця з практичного філософії, є яскравим підтвердженням професіоналізму та перекладацької майстерності. Варто відзначити ґрунтовне знання предмета, вдалі знахідки, зрозумілість та літературну якість перекладу. Проте, відтворити текст Гьофе українською мовою – це непросте завдання, позаяк філософсько-правова термінологія перебуває у нас на стадії становлення. Місцями перекладачка невиправдано скорочує текст оригіналу. Це позбавляє текст характерних нюансів, а іноді не дозволяє почути голос самого автора.
5. Талкот Парсонс Соціальна структура і особистість

Семінар відбувся 23 червня 2007 року

Перекладач: Володимир Верлока

Експерти Галузевої Ради: Михайло Бойченко, Сергій Макеєв

Експерт Мовознавчої Ради: Світлана Іващенко

Експерти зазначили високий фаховий рівень перекладу, але вказали на деякі мовні вади перекладу. Текст подекуди хибує на системні, тобто поширені в перекладацькій практиці останніх років типові помилки. Передусім, так звані хибні друзі перекладача – слова, здавалося б, добре відомі нам як терміни іншомовного походження. Але варто зважати на слововжиток їх у мові оригіналу, де вони мають ширше значення, ніж те суто спеціальне, якого набувають лексеми у разі калькованого запозичення їх на позначення наукових термінів. Коли ми перекладаємо такі слова, треба оцінювати авторський контекст і, якщо йдеться не про вузькоспеціальний термін, не скористатися першим словниковим значенням, а пошукати інші відповідники, які в такому контексті є більш природними для мови перекладу.
6. Фредрик Джеймісон Постмодернізм або логіка культури пізнього капіталізму

Семінар відбувся 27 жовтня 2007 року

Перекладач: Петро Дениско

Експерти Галузевої Ради: Олександр Івашина, Тетяна Огаркова

Експерт Мовознавчої Ради: Ольга Кочерга

Основні проблеми перекладу цієї книжки пов’язані зі специфічним стилем автора, який пише дуже довгими реченнями. Джеймісон постійно змінює вектор письма, описуючи певну проблему, намагається одразу показати всі її аспекти. Теоретичний виклад Джеймісона має досить еклектичний характер; його спосіб інтерпретації – метакоментар; автор використовує велику кількість термінів із різних гуманітарних традицій і філософських концепцій. Еклектизм письма змушував зануритися перекладача у сфери, які ніколи його не цікавили (наприклад, астрофізика, мікробіологія). Автор часто вдається до цитування літератуних творів, або цитат із кінофільмів. Експерти відзначили високу якість перекладу, що його здійснив Петро Дениско.
7. Ярослав Пелікан Ідея університету

Семінар відбувся 17 листопада 2007 року

Перекладачі: Володимир Верлока, Лариса Карачевцева, Дарина Морозова

Експерт Галузевої Ради: Вадим Менжулін

Експерт Мовознавчої Ради: Лариса Масенко

Видання українського перекладу книжки Ярослава Пелікана «Ідея університету» надзвичайно важлива для вивчення й популяризації західної системи ліберальної освіти. Стиль англомовного оригіналу складний для перекладу. Йому властиві розлогі підрядні конструкції, в текст введено численні цитати з інших праць, з якими погоджується або полемізує автор. Попри труднощі, переклад представлених на розгляд розділів праці можна вважати задовільним. Однак він потребує кваліфікованого редагування. У низці випадків перекладачам варто відійти від надто точного відтворення англійського тексту, що ускладнює його сприйняття і дещо полегшити складні конструкції. Слід, наприклад, зменшити кількість пасивних конструкцій, замінивши їх притаманними українській мові дієслівними формами. Чимало речень потребують зміни порядку слів.
Інформацію про семінари "Лабораторії наукового перекладу" (склад учасників обговорення кожної книжки, короткий огляд дискусій, узгоджений словник термінів книжки тощо) можна знайти у рубриці Семінари..: www.pereklad.kiev.ua.
Координатори проекту "Лабораторія наукового перекладу":

Андрій Кулаков
Володимир Єрмоленко
Вахтанг Кебуладзе

1   2   3   4   5   6


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка