Характеристика сильних і слабких сторін сталого розвитку Чернігівської області



Сторінка1/23
Дата конвертації14.12.2016
Розмір3.21 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   23
Додаток 1

Характеристика сильних і слабких сторін сталого розвитку Чернігівської області


Фактори, що зумовлюють процес розвитку

Сильні сторони (переваги)

Слабкі сторони (ризики)

Можливості

Загрози

Економіко-географічне і геополітичне положення

Вигідне економіко-геог­рафічне положення області, яке визначається її при­кор­донним положенням з Ро­сією (199 км держкордону) та Білоруссю (227 км держкордону) на перетині шляхів із країн Західної та Центральної Європи в Росію, на Кавказ, а також з Росії та країн Балтики й Скандинавії у Південно-Східну Європу.

Неузгодженість законо­давчої бази прикордонних країн.

Близькість до ЧАЕС.



Сприятливі передумови для розвитку зовнішніх і внутрішніх торговельних відносин у напрямках північ-південь, захід-схід.

Обмеженість вико­рис­тання експортних можли­востей прикордонних територій та функціону­вання регіону як транзитного.

Виникнення техногенних катастроф через набли­женість до ЧАЕС.



Населення та трудовий потенціал

Наявність висококва­ліфі­кованих кадрів, відносно дешева робоча сила, однорідний національний склад населення.

Міграційні процеси набувають тенденції до формування позитивного сальдо.



Поступове зменшення чи­сельності населення, по­в'я­зане з стрімким падінням народжуваності та під­ви­щенням загальної смерт­ності, що за останні роки призвело до зменшення чисельності населення області на 252,7 тис. осіб (з 1412,6 тис. осіб у 1990 до 1159,9 тис. осіб у 2006).

Збільшується показник середнього віку населення (демографічне старіння населення). Скорочується кількість дітей і підлітків, особливо у сільській місцевості.

Зростає статева диспропорція – в структурі населення переважають жінки.

Складну демографічну ситу­ацію в області обтяжують наслідки аварії на ЧАЕС.



Раціональне використання трудового потенціалу, осо­б­ливо в сільській місцевості.

Можливість розвитку тру­до­витрат них виробництв.



Демографічне старіння на­се­­лення створює загро­з­ливе співвідношення пен­сіо­нери/працюючі.

Прискорене скорочення трудових ресурсів, особливо в сільській місцевості.




Природні умови та ресурси

Сприятливі природнокліматичні умови та поло­ження області.

Наявність достатньої кіль­кості водних, рекреаційних, мінераль­но-сировинних ресурсів:



  1. значна частка родю­чих грунтів;

  2. наявність значних лісових ресурсів (лісами покрито 20 % території);

  3. значна кількість об‘єктів природно-заповід­ного фонду;

  4. наявність рекреа­ційних ресур­сів, в т.ч. мінеральних джерел;

  5. наявність сировин­ної бази будіндустрії;

  6. запаси нафти і газу, бішофіту, торфу;

  7. великі запаси водних ресурсів; хороша якість питної води;

  8. багата флора і фауна.

Забруднення території області у результаті аварії на ЧАЕС.

Відсутність достатніх потужностей з переробки твердих побутових і промислових відходів.

Відсутність сміттє-пере­робних підприємств у великих містах області.

Відсутність діючих сучас­них технологій утилізації токсичних відходів у промислово розвинених районах області.

Недостатній рівень розвіданості мінерально-сиро­винних ресурсів.

Недостатнє використання рекреаційного потенціалу.



За рахунок потужного комплексу унікальних природно-заповідних пам"яток та природних ландшафтів розширення спектру туристичних послуг.

Затоплення та підтоп­лення окремих населених пунктів, особливо тих, що розташовані поблизу р. Десна, що потребують значних матеріальних затрат.

Зсуви та абразії берегів р. Десни посилюють дефор­мацію русла ріки. Заходи щодо стабі­лі­зації потре­бують знач­них обсягів берегового укріплення.



Транспортна мережа

Порівняно розвинена мережа залізничних і автомобільних шляхів, у т.ч. міжнародного значення (автомагістраль Москва-Київ-Одеса та міжнародний транспортний коридор №9, визначений Крітською конфе­ренцією у рамках Європейського товариства (Хельсінкі - Санкт-Петербург – Київ - Одеса-Бухарест - Александрополіс). Можливості судноплавства по р. Десна дозволяють здійснювати перевезення водним шляхом протяжністю 525 км на судах тоннажем до 1000 тон.

Наявність спеціалізованих транс­портних підприємств (з пере­ве­зення пасажирів та вантажів).

Наявність спеціалізова-

них підприємств по ремонту та утриманню доріг (районні шляхобудівельні управління)

Розвиток конкуренції на ринку транспортних послуг.


Низька якість доріг, які не є магістралями. Низький рівень використання річкового транспорту.

Стагнація розвитку пасажирської транспортної мережі до віддалених від районних центрів населених пунктів. Високий ступінь зносу основних фондів транспортних підприємств, повільне поновлення парку рухомого складу.

Нерозвинуте інфраструк-турне облаштування шляхів.


Формування в області єдиної потужної транспортної сис­теми з подальшим інтег­руванням її з транспортними системами сусідніх країн.

Збільшення обсягів транс­портних перевезень шляхами області.

Використання р. Десна в сфері туризму та вантажоперевезень.


Криза на ринку енергоносіїв.

Руйнування транс­порт­но-дорожньої інфра­структури через недо­фінансування галузі.



Зв’язок та телекомунікації


Наявність мережі фіксованого та стільникового телефонного зв"язку

Недостатнє покриття території області ефірним радіомовленням.

Низька телефонна щільність.

Фізично зношене і застаріле обладнання мережі телефонного і телеграфного зв"язку, і як наслідок, низька якість каналів зв"язку, особливо у сільській місцевості.

Недостатня кількість телевізійних каналів для потреб державного і комерційного мовлення.

Велика диспропорція у рівні розвитку зв"язку між містами та сільськими населеними пунктами.

У поштовій галузі висока питома вага ручної праці.

Низька якість надання поштових послуг.


Розповсюдження безпроводного мовлення.

Вирівнювання розвитку зв"язку між містами та сільськими населеними пунктами.

Участь в міжнародних інвестиційних проектах у сфері розвитку телекомунікацій.

Розширення ємності мереж за рахунок створення цифрових систем передачі, створення комбінованих станцій



Вихід з ладу обладнання мережі телефонного і телеграфного зв’язку.

Економічний потенціал, промислове виробництво

Область має потужний економічний потенціал, основу якого складають розвинена промисловість і продуктивне сільське господарство. Близько 25 % ВДВ припадає на промис­лове виробництво. Перевагами у розвитку промисловості:

  • наявність потужних підприємств харчової та перероблення сільськогосподарської продукції, паливно-енергетичної, хімічної, машинобудівної, целюлозно-паперової, легкої галузей промисловості здатних виробити конкурентоспроможну продукцію;

  • наявність вільних виробничих площ;

  • значний експортний потенціал області;

  • розгалужена система та задовільна якість підготовки кадрів у закладах освіти;

  • зростання попиту на кваліфіковану робочу силу, насамперед, робітничих професій;

  • тенденція до щорічного зростання кількості новоство­рених робочих місць;

  • значний науковий потенціал;

динамічно зростаюча фінансово-кредитна система;

  • зростання кількості впровад­жених і сертифікованих систем управління якістю відповідно до вимог національних міжнародних стандартів.

Повільна адаптація більшості провідних промислових підприємств області до ринкових змін.

Нерозвинений менеджмент та незадовільна робота маркетингових служб на підприємствах промислового комплексу області.

Висока ступінь зношеності основних фондів, нечос­татність коштів підприємств для інноваційного розвитку.

Недостатній рівень заван­таженості виробничих потужностей.

Низька конкурентно­здат­ність, висока матеріало- та енергомісткість номенкла­тури продукції, особливо машинобудування.

Висока питома вага ввозу проміжних товарів (комплек­туючих, сировини, матері­алів) з інших регіонів.

Скорочення питомої ваги наукоємних виробництв.

Недостатній розвиток внутрішньої регіональної кооперації як засобу зни­ження витрат, підвищення технологічного рівня виробництва.

Наявність тіньового сектору економіки.

Низька інноваційна актив­ність підприємств.

Низький рівень захисту віт­чизняного товаровиробника.

Невідповідність професій ви­пускників вищих навчальних закладів потребам регіо­на­льного ринку праці (переви­пуск бухгалтерів, юристів, економістів при недостатній кількості підготовки спеціалістів інженерного напрямку).

Уповільнення темпів підго­товки і перепідготовки кадрів з робітничих професій.


Підвищення інвестиційної привабливості підприємств та інноваційної активності на них.

Розширення економічного співробітництва у рамках Єврорегіону "Дніпро".

Створення нових підприємств з викорис­танням та поглибленою переробкою місцевої сировини.


Непрогнозоване зрос­тання вартості енерго­носіїв, сировини, матеріалів.

Непрогнозовані зміни у податковому законо­давстві, господарсь­кому, митному ко­дек­сах та інших доку­мен­тах, що регламентують діяльність суб"єктів господарювання.

Введення квот на ввезення і вивезення товарів.

Зміна світової кон’юн­ктури цін.

Криза на світових валютних ринках.

Політична нестабільність в державі.

Висока інтервенція зарубіжних товарів.

Можливість ввезення в область аналогічного українському обладнання імпортного виробництва, яке морально і фізично застаріло (або було у використанні).



Сільськогоспо-дарський потенціал

Багатопрофільний сільськогоспо­дарський комплекс: в області сконцентровано 5% сільськогос­подарських угідь країни. Питома вага великотоварних підприємств у загальному обсязі виробництва збільшилась з 33 відсотків у 2003 до 40,4 у 2005 році. Наявність матеріальної бази переробної промисловості.

Наявність спеціалізованих науково-дослідних та селекційних установ.

Наявність у великотоварних господарствах сучасних доїльних залів, що створює умови для отримання якісної продукції, яка відповідає світовим стандартам.


Продовжує скорочуватись поголів’я худоби.

Залишається низьким ефективність сільського-подарського вироб­ництва.

Значне зменшення фондоозброєності, знос основних фондів.

Недостатнє впровадження інтенсивних технологій.

Не налагоджена чітка система реалізації сільгосппродукції.

Диспаритет цін на сільськогосподарську та промислову продукцію.

Низький рівень відновлення продуктивності земельних угідь, їх родючості.


Перетворення сільськогоспо­дарського комплексу у високоефективний, експортоспроможний сектор економіки області.

Поглиблення переробки сільськогосподарської сировини.

Впровадження нової високоефективної техніки для обробітку землі дасть можливість зменшити матеріальні витрати на виробництво та знизити її собівартість.

Завоювання ринків молоко продукції близького зарубіжжя та сусідніх регіонів.

Недостатнє забезпечення підприємств харчової і переробної галузі сиро­виною, що позначиться на виробництві і споживанні насе­лен­ням продуктів хар­чування.

Інвестиційний клімат

Поступово поліпшується інвестиційний клімат та рейтинг інвестиційної привабливості.

Законодавче визначення статусу територій пріоритетного розвитку зі спеціальним режимом інвестиційної діяльності в семи північних районах області




Низький рівень соціально-економічного розвитку, особ­ливо північних амін­територій.

Нестабільне фінансове ста­но­вище провідних підпри­ємств області.

Низькі обсяги інвестицій в основний капітал та іноземних інвестицій у розрахунку на 1 особу.


Відновлення спеціального режиму інвестування на ТПР дасть можливість впровадити вже зареєстровані інвестиційні проекти та розробити нові.

Обмеженість інвес­ти­цій­них ресурсів може призвести до звуження ринку праці.

Уповільнення темпів зростання економіки області.

Нестабільність законо­давчої бази для впро­вадження спеціаль­ного режиму інвести­ційної діяльності на тери­торіях пріоритетного розвитку.



Соціальна сфера (освіта, культура, медицина)

Достатня матеріальна база.

В області функціонує 739 зага­ль­но­освітніх шкіл, 22 професійно-технічних закладів, 325 дош­кіль­них закладів. Вища освіта представлена 25 вищими навчальними закладами різних рівнів акредитації, з яких 3 – державні університети.

В області діє 806 закладів клуб­ного типу, 772 публічні бібліотек­ки, 4 професійні театри, обласний філармонійний центр фестивалів та концертних програм, Менський зоопарк.

Мережа медичних закладів збережена, реорганізація відбувається із акцентом на лікарські амбулаторії з денними стаціонарами. Ліжковий фонд медичних закладів системи медичної допомоги Чернігівської області становить 12805 ліжок, забезпеченість ліжками на 10 тис. населення склала – 108,5.

Активно застосовуються стаціонарзамінні технології (денні стаціонари та стаціонари вдома), кожне 10-е ліжко працює в режимі денного, кожний 7-й хворий лікується на цих ліжках. Функціонують 219 закладів, які мають денні стаціонари, в який налічуються 1533 ліжок, 169 лікувально-профілактичних закладів, які організовують стаціонари вдома.

Залучення до надання соціальних послуг недержавних, неурядових організацій.

Започаткований і розвивається волонтерський рух у різних напрямках соціальної сфери.

Розвиток громадських об’єднань „Лікарняні каси”.



Застаріла матеріально-технічна база закладів соціальної сфери.

Нерозвиненість ринкових відносин у соціальній сфері.

Недостатнє забезпечення кваліфікованими кадрами установ соціальної сфери, особливо в сільській місцевості.

Незадовільна забезпе­ченість комфортабельним житлом молодих спеціалістів на селі.

Відсутність альтернативного напрямку – страхової медицини.

Низька якість медичного обслуговування дітей і підлітків у сільській місцевості.

Значне розпорошення сіль­сь­ких поселень ускла­д­нює доступність соціаль­но-культурних послуг у кожному населеному пункті.

Обмежене фінансове забезпечення не дозволяє підтримувати ефективне функціонування та розвиток закладів соціальної сфери, особливо в сільській місцевості.




Поліпшення туристичної привабливості області шляхом розширення географії учасників конкурсів і мистецьких фестивалів.

Руйнування соціальної сфери через хронічне недофінансування галузі та через неврегульоване чинне законодавство.

Відсутність системи формування у насе­лення навичок здоро­вого способу життя.

Проникнення в моло­діжне середовище нега­тивних явищ (ВІЛ/СНІД, наркома­нія, алкоголізм).


Туризм і рекреація

Об’єктами туризму на Чернігівщині є велика кількість визначних пам’яток історії та архітектури ХІ-ХІІ та ХУІІ-ХІХ ст., 3 Національних заповідники - архітектурно-історичний „Чернігів стародавній”, історико-культурний „Качанівка”, Націона­льний державний Батуринський історико-культурний заповідник, парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва, Тростянецький ден­д­ро­парк, Менський зоопарк, музеї.

Область має передумови для розвитку релігійного туризму, екологічного (зеленого).



Недостатній розвиток туристичної та відпочинкової інфраструктури, в тому числі готелів високого класу, руйнація багатьох історичних споруд.

Недостатність інформаційно-рекламного забезпечення у сфері туристично-екскурсійної та санаторно-курортної діяльності.



Зростання обсягів надання туристичних послуг, розширення їх спектру.

Використання переваг економіко-географічного положення. Залучення до екскурсійного туризму транзитних пасажирів.




Виникнення надзви­чайних ситуацій при­родного і техногенного характеру.

Науковий і інноваційний потенціал

В області зосереджено 22 науково-дослідні, проектно-конструкторські та вищі навчальні заклади, третина з яких працює у галузі сільського господарства. Серед наукових закладів є унікальні. Це науково-виробниче підприємство „Хімтекстильмаш”, яке проектує і виробляє обладнання і технології для хімічної і харчової галузей, Чернігівське відділення Дер­жавного геологорозвідувального інституту, де проводяться геолого-геодезичні дослідження нафто­газоносних районів України, науково-дослідний ін­с­ти­тут мікробіології, зосереджений на розробці мікробіологічних засобів захисту сільськогоспо­дарських рослин та тварин за допомогою бактеріальних препа­ратів науково-дослідні станції області працюють над селекцією нових сортів сільськогоспо­дар­ських культур, які відповідають міжнародним стандартам.

Недостатнє фінансування не дозволяє повною мірою використовувати науковий потенціал.

Повільне впровадження дослідно-конструкторських розробок у практичну діяльність окремих під­приємств галузей економіки області.

Відсутність активної популя­ризації досягнень вітчизняної науки.


Посилення співпраці науки і виробництва сприятиме впровадженню наукових досягнень.

Широке застосування передових технологій у господарському комплексі.



Відтік наукових кадрів в економічно розвинуті країни з високим рівнем заробітної плати науковців та матеріально-технічного забезпечення наукових досліджень.

Ринкова інфраструктура, підприємництво

Наявність дозвільних центрів за принципом „єдиного вікна” в усіх районах та містах області.

Наявність бізнес-центрів, за допо­мо­гою яких здійснюється нав­чально-консультаційна діяльність.

Налагоджена тісна взаємодія місцевих органів виконавчої влади з відповідними органами, що здійснюють державну реєстрацію і постановку на облік суб’єктів господарювання.

Наявність розгалуженої мережі банківських установ, відповідної їх ресурсної бази та можливостей надання ними розширеного спектру послуг на відповідному технологічному рівні.



Низька активність населення, насамперед сільського, для започаткування власної справи.

Недостатній розвиток інфраструктури малого підприємництва.

Недостатня кількість інвестицій, дешевих кредитних ресурсів.

Відсутність достатніх матеріальних ресурсів, земельних ділянок для початку приватного бізнесу.



Недостатня активність гро­ма­д­ськості у регуляторній діяльності органів виконавчої влади.

Збільшення частки малого підприємництва виробничого спрямування.

Стримування розвитку малого підприємництва недосконалою нормативно-правовою базою розвитку підприємництва, а також нестабільністю податкового законодавства.




Додаток 2

Прогноз чисельності наявного населення Чернігівської області до 2015 року
Оптимістичний прогноз


роки

2000

2005

2010

2015

всього

1279,7

1187,7

1113,9

1056,9

чоловіків

578,4

539,2

504,9

513,8

жінок

701,3

648,5

609,0

543,1


Песимістичний прогноз


роки

2000

2005

2010

2015

всього

1279,7

1181,5

1112,3

1039,9

чоловіків

578,4

535,7

504,3

470,9

жінок

701,3

645,7

608,0

569,0



  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   23


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка