Формування соціокультурної компетентності на уроках німецької мови



Скачати 69.45 Kb.
Дата конвертації05.05.2016
Розмір69.45 Kb.
Формування соціокультурної компетентності

на уроках німецької мови

Н.М.Фесенко, учитель німецької мови Ніжинського обласного педагогічного ліцею Чернігівської обласної ради, спеціаліст вищої категорії, старший учитель

В умовах глобальної інтеграції різних культур іноземна мова відіграє вирішальну роль при спілкуванні та при порозумінні представників різних мов, культур та соціальних сфер. Саме тому соціокультурний аспект є одним із визначальних підходів при вивченні іноземних мов, оскільки формування соціокультурної компетентності нерозривно пов'язане з основними цілями

освіти: практичної, розвиваючої та виховної.

Згідно з лінгвокраїнознавчим підходом процес навчання іноземної мови слід будувати як процес пізнання учнями іншої культури, за якого відбувається зміщення акцентів у навчанні з розвитку лише мовленнєвих умінь на формування соціокультурної компетентності, яка є компонентом змісту навчання іноземної мови у загальноосвітніх навчальних закладах.

Соціокультурна компетентність — знання правил і соціальних норм поведінки носіїв мови, традицій, історії, культури та соціальної системи країни, мову якої вивчають.

Структура соціокультурної компетентності містить загальнокультурну, країнознавчу, лінгвокраїнознавчу, соціолінгвістичну та соціальну компетентності людини. Потрібно зазначити, що всі компоненти соціокультурної компетентності взаємопов’язані через поняття культурного та соціального контекстів. Якщо контекст культури передбачає знання реалій, загальних для всього народу-носія мови, то соціальний контекст – це знання конкретних соціальних умов спілкування, прийнятих у країні, мова якої вивчається.

Соціокультурна компетентність формується як фонові знання, тобто як загальнокультурна обізнаність комуніканта із світовою історією, географією, літературою, мистецтвом тощо, знання про предмети, явища, факти суспільно-культурного життя, загальноприйняті у певній мовній громаді норм етикету, або комунікативні моделі поведінки (вербальні і невербальні).

Незнання відмінностей мови і культури різних народів, невідповідність норм їх поведінки можуть спричинити неприйнятність або негативне ставлення до чужого стилю життя і створити перешкоди для порозуміння комунікантів – представників різних культур. Для запобігання виникненню цих бар'єрів необхідно озброїти учнів мінімумом лінгвокраїнознавчих знань, до яких належать лексичні одиниці із національно-культурним компонентом, формування яких у чотирьох видах мовленнєвої діяльності триває протягом усього шкільного курсу та має системний характер.

Формування соціокультурної компетентності має певні особливості на кожному етапі навчання в школі. Так, до змісту соціокультурної компетентності при вивченні німецької мови як другої іноземної належать національні реалії: державна символіка (прапор, назва країни, столиці), імена однолітків, відомих персонажів, назви тварин, ігор, свят; елементарні вербальні етикетно-узуальні формули спілкування (привітання, прощання, знайомства, вдячності, вибачення, схвалення). Учні вчаться писати свої ім'я та прізвище, імена батьків та друзів, правильно вживати привітання, форми звертання, вигуки, вирази народної мудрості. Також компонентом змісту соціокультурної компетентності під час розвитку фонетичних навичок в учнів є елементи фольклору малих форм: лічилки, віршики, пісеньки тощо, які містять багато національних реалій і є джерелом фонових знань учнів.

На цього етапу важливо навчити учнів розуміти соціокультурну інформацію з допомогою іншомовних коментарів, виокремлювати соціальну оцінку фактів, визначати характеристику соціально-культурного портрета народів і країн, мови яких вивчають, порівнювати іноземну культуру з рідною. Так, учні І курсу вивчають теми «Україна» та «Німеччина». Для оптимізації роботи із даними темами я пропоную використовувати карту, виконувати різні завдання тестового характеру. Наприклад, ліцеїсти отримують такі завдання:

- називається відомий топонім (гора, річка, місто). Необхідно сказати, що це, та де (у якому регіоні) він розташований.

- ліворуч дано початок речення. Потрібно скомбінувати його із частиною речення у колонці праворуч.

- гра «Передай м’яч»: учні передають один одному м’яч. Після сигналу «Стоп» учень, який тримає м’яч, повинен назвати 5 слів до певної теми: назвати 5 українських/німецьких міст, річок, сусідніх держав тощо.

Універсальним прийомом роботи з країнознавчим та лінгвокраїнознавчим матеріалом можна вважати квіз — опитування, яке складається за принципом тесту множинного вибору або тесту із конструйованою відповіддю.

У 10-11 класах навчання спрямоване на опанування багатьох культурних тем (спосіб, стиль життя) та освітніх традицій. Для формування соціокультурної компетентності використовуються творчі, проектні, групові, інтерактивні форми роботи з учнями.

Ліцеїстам пропонуються завдання проблемно-аналітичного характеру, наприклад: написання твору «Чи варто вивчати німецьку мову?»; підготовка реферату «Відомі вчені Німеччини»; порівняння національних кухонь України та Німеччини; ознайомлення із творчістю видатних німецьких художників та обмін інформацією у групах, презентація проектів «Молодіжні субкультури Німеччини», «Туризм в Німеччині».

На спецкурсах «Основи ділового спілкування» (І курс), «Гіди-перекладачі» (ІІ курс) учні поглиблюють знання про правила етикету (проживання у сім'ї за кордоном, запрошення в гості, норми поведінки в гостях), можливості отримання освіти та працевлаштування, етнічні та релігійні особливості країни. Вони вчаться застосовувати у мовленні формули вираження власної думки, згоди або часткової незгоди, аргументації, мовні засоби, з допомогою яких можна представляти свою країну і культуру на міжкультурному рівні, бути гідом, консультувати і допомагати зарубіжним гостям у ситуаціях щоденного спілкування.

Слід зауважити, що значну роль у розвитку соціокультурної компетентності учнів відіграють позакласні виховні заходи з німецької мови, які традиційно відбуваються під час проведення Тижня іноземних мов у ліцеї:

- розважальний калейдоскоп „Німецька поза межами підручника“

(знайомство учнів із найбільшими святами Німеччини, їх особливостями, поезією І.В. Гете), 2012р.;

- пізнавальний калейдоскоп «Подорож Німеччиною» (поглиблення знань учнів про визначні пам'ятки Німеччини, страви німецької кухні, символи свят), 2013р.

- інтелектуальна гра „Знавці німецької мови“ (поглиблення знань учнів про творчість І.В. Гете та Ф. Шиллера), 2014р.

Отже, використання лінгвокраїнознавчої інформації під час вивчення німецької мови сприяє свідомому засвоєнню матеріалу, створенню позитивної мотивації, забезпечує підвищення пізнавальної активності школярів, усвідомлення цінності німецької мови як предмета, стимулює самостійну роботу над мовою, розвиває мислення, мовну кмітливість учнів, здатність порівнювати і зіставляти, здійснює морально-етичне виховання ліцеїстів, сприяє розширенню загального кругозору учнів, усвідомленню насамперед цінності культури свого народу, її внеску у світову культуру.



Список використаних джерел:

1. Загальноєвропейські Рекомендації з мовної освіти: вивчення, викладання, оцінювання/Наук. ред. українського видання: доктор пед. наук С. Ю. Ніколаєва. — К.: Ленвіт, 2003.

2. Зимняя И. А. Ключевые компетенции – новая парадигма результата образования / И. А. Зимняя // Высшее образование сегодня. – 2003. – № 5.

3. Методика навчання іноземних мов у загальноосвітніх навчальних закладах: Підручник / Л.С. Панова, І.Ф. Андрійко, С.В. Тезікова та ін. – К.: ВЦ «Академія», 2010.



4. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів.10-11 класи. Іноземна мова. Рівень стандарту. Академічний рівень. Профільний рівень. — Київ, 2010.

5. Шехавцова С.О. Сутність соціокультурної компетентності майбутніх учителів іноземної мови у контексті компетентнісного підходу. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: irbis-nbuv.gov.ua/cgi…/cgiirbis_64.exe?...2… - Назва з екрану.


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка