Формування професійно-етичних якостей майбутніх службовців-митників



Сторінка1/3
Дата конвертації06.05.2016
Розмір0.49 Mb.
  1   2   3


ЦЕНТРАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ

ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ АПН УКРАЇНИ

ТИМЧЕНКО НАТАЛІЯ СЕРГІЇВНА

УДК 378.147.034: 351.713




ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНО-ЕТИЧНИХ ЯКОСТЕЙ МАЙБУТНІХ СЛУЖБОВЦІВ-МИТНИКІВ

13.00.04 – теорія та методика професійної освіти


АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Київ – 2003
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Академії митної служби України Державної митної служби України.


Науковий керівник

кандидат педагогічних наук, доцент

Волкова Наталія Павлівна,

Дніпропетровський національний університет Міністерство освіти і науки України,

доцент кафедри педагогіки і психології



Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, професор Пікельна Валерія Семенівна,

Криворізький державний педагогічний університет Міністерство освіти і науки України, індустріально-педагогічний факультет, декан

кандидат педагогічних наук, доцент Васильєв Володимир Васильович, Дніпропетровський національний університет Міністерство освіти і науки України, завідувач кафедри соціальної роботи та кадрового менеджменту





Провідна установа

Волинський державний університет

ім. Лесі Українки, кафедра педагогіки, Міністерство освіти і науки України,

м. Луцьк


Захист відбудеться „ 30вересня 2003р. о 14.00 г. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26. 455. 01 в Центральному інституті

післядипломної педагогічної освіти АПН України за адресою: 04053,

м. Київ - 53, вул. Артема, 52-А, корпус 3, ауд. 20


З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Центрального інституту

післядипломної педагогічної освіти АПН України

(04053, м. Київ - 53, вул. Артема, 52-А).
Автореферат розісланий 29 серпня 2003р.
Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Снісаренко О.С.



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність та доцільність дослідження. Сьогодні Україна – важлива торговельно-економічна зона Європи, і, безперечно, даний фактор слід вважати головним, коли мова йде про необхідність підготовки фахівців для митних органів, діяльність яких спрямована на захист економічних інтересів держави, боротьбу зі злочинністю, забезпечення реалізації вимог митного законодавства України.

Формування майбутнього професіонала митної служби починається у вищому навчальному закладі, головна мета якого, у світлі Законів: „Про освіту”, „Про вищу освіту”, “Про державну службу”, “Про митну справу в Україні”, завдань національної системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів для митної служби України, Указу Президента України від 14 квітня 2000 р. № 599/2000 “Про стратегію реформування системи державної служби України”, виходить далеко за межі підготовки фахівця, що володіє митним законодавством та засобами його практичного застосування.

Вона полягає у забезпеченні пріоритетності розвитку особистості; вихованні високих моральних якостей; підготовці фахівця, здатного професійно втілювати митну політику, тобто впроваджувати науково обґрунтовану систему цілей, пріоритетів, засобів підвищення ефективності митної діяльності; у формуванні людини, здатної усвідомити місце, роль, завдання цієї політики в контексті не тільки вітчизняних, але й загальноцивілізаційних трансформацій.

Зрозуміло, що підготовка фахівця такого рівня неможлива без відповідної світоглядної підготовки та оволодіння знаннями як фундаментального, так і прикладного характеру; засвоєння загальнолюдських моральних принципів та норм; належного рівня моральної культури, професійно-етичних якостей; самостійного орієнтування в розмаїтті нестандартних ситуацій; здатності самостійно вирішувати ті чи інші питання. Службовець-митник повинен персонально відповідати за наслідки своїх рішень (особливо в складних екстремальних ситуаціях), вміти наполегливо долати тимчасові труднощі в службовій діяльності.

Спостереження за діяльністю службовців митних органів та аналіз громадської думки, свідчить про те, що вищі навчальні заклади не забезпечують повною мірою розвиток професійно-етичних якостей як інтеграції зовнішніх вимог та індивідуальних можливостей у фахівця-митника.

Аналіз сучасної психолого-педагогічної літератури, дисертаційних досліджень свідчить про посилену увагу до проблеми формування професійно-етичних (моральних) якостей фахівців різних професій. Так, зокрема, ряд авторів присвятили свої роботи визначенню провідних моральних якостей для успішного виконання певної професійної діяльності: військової (В.І.Вдовюк, О.Г.Івлєв), робітничої (К.А.Книш, М.М.Салтишев), педагогічної (В.Н.Дьяконова, В.Т.Єфімов, І.А.Колєснікова, О.Г.Кутєєва, В.Л.Марищук, Є.І.Сахарчук), психологічної (С.К.Делікатний, Д.В.Комісаренко, Е.Л.Носенко), правоохоронної (Г.А.Вітольнік, О.Д.В’юшин, А.Д.Кузнєцова, В.М.Кукушин, Л.В.Луцька, В.С.Олєйніков), а також діяльності державного службовця (З.Балюк, С.Д.Дубенко, О.Козієвська, М.Нинюк, М.Піндера) тощо.

Можна виділити роботи, в яких науковці прагнуть виділити якусь провідну моральну якість: моральну відповідальність (Т.Г.Гаєва, П.Г.Євдокімов, С.Б.Єлканов, В.В.Радул, Н.Г.Севостьянова), моральну культуру (Т.Г.Аболіна, Л.Воронько), гідність (Г.А.Вітольнік), сумлінність (В.В.Григораш, В.К.Деміденко), соціокультурну толерантність (Д.В.Зинов’єв), моральну надійність та стійкість (В.Е.Чудновський) тощо. Існують роботи, в яких є спроби систематизувати моральні якості фахівців (Т.Г.Аболіна, О.А.Воронько, Є.Г.Грабаренко, Н.Б.Крилова, А.Д.Кузнєцова, В.М.Кукушин).

Окремі аспекти формування моральних якостей особистості службовця митних органів знайшли відображення в роботах, де розглядаються професійна підготовка й виховання митників (Н.А.Липовська, О.А.Панченко), їх психологічні особливості (В.В.Немирич), професіограма (С.І.С’єдін, І.Н.Колобова, А.А.Деркач), соціально-психологічна компетентність (О.В.Софронова) митників. Однак, проблема визначення й систематизації професійно-етичних якостей, необхідних службовцям митних органів для успішної професійної діяльності та методики їх формування в вузі, ще не стала предметом спеціального дослідження.

Потреба суспільства в удосконаленні професійної підготовки майбутніх митників та недостатня розробленість даної проблеми у психолого-педагогічній літературі зумовили вибір теми дослідження: “Формування професійно-етичних якостей майбутніх службовців-митників”.

Зв’язок теми роботи з науковими програмами, планами, темами. Проведене дисертаційне дослідження виконане в межах комплексної теми кафедри експертизи та гуманітарної підготовки Дніпропетровської академії митної служби України: “Гуманітарні проблеми в діяльності митника: атрибуція культурних цінностей, психологія, мова митної документації, зв’язки з громадськістю”. Тема дисертації затверджена радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології АПН України (протокол № 4 від 22.04.2003р.).

Об’єкт дослідження – процес професійної підготовки службовців-митників.

Предмет дослідження – сукупність професійно-етичних якостей та методика їх формування у процесі професійної підготовки майбутніх службовців-митників.

Мета дослідження – визначення та теоретичне обґрунтування сукупності професійно-етичних якостей, розробка методики їх формування у майбутніх службовців-митників.

Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні того, що важливою складовою процесу професійної підготовки майбутніх службовців-митників є формування в них професійно-етичних якостей, яке може бути успішним за таких умов:


  • виявлення специфіки професійної етики службових осіб митних органів;

  • визначення базових професійно-етичних якостей службовців-митників;

  • розробки та впровадження методики формування професійно-етичних якостей майбутніх службовців-митників;

  • визначення можливостей навчального процесу щодо формування професійно-етичних якостей у майбутніх службовців-митників.

Відповідно до мети визначено завдання дослідження:

1) обґрунтувати теоретичні засади професійної етики службових осіб митних органів;



  1. визначити та систематизувати провідні професійно-етичні якості службовців-митників;

  2. дослідити стан розвитку професійно-етичних якостей майбутніх службовців-митників за традиційною системою професійної підготовки;

  3. конкретизувати зміст, розробити методику формування професійно-етичних якостей у майбутніх службовців-митників та експериментально апробувати її.

Методологічну основу дослідження становлять праці філософів, педагогів, психологів, які досліджували філософські засади професійної етики, співвідношення загальнолюдського й професійного компонентів моралі (С.М.Архангельський, Н.А.Бенедиктов, В.А.Малахов, Є.Г.Федоренко), джерела та механізми професійної діяльності, її взаємозв’язок з моральними якостями особистості (Л.І.Божович, О.Г.Дробницький, О.М.Леонтьєв, С.Л.Рубінштейн), формування особистості (Л.І.Божович, С.Л.Рубінштейн), цілісне усвідомлено-емоційне засвоєння моралі (Л.І.Рувинський), моральну стійкість особистості (І.Д.Бех, В.Є.Чудновський); виховні можливості навчального процесу у вищій школі (С.М.Архангельський, О.М.Леонтьєв, І.Я.Лернер, Н.Г.Ничкало); організацію колективної пізнавальної діяльності (Х.Й.Лійметс); єдність свідомості й діяльності (О.М.Леонтьєв, С.Л.Рубінштейн), професійну майстерність педагогів (І.А.Зязюн; В.А.Кан-Калік, А.С.Макаренко, В.А.Семиченко), психолого-педагогічні особливості професійної підготовки майбутніх фахівців (В.Г.Ананьєв, І.В.Горлинський, В.І.Дяченко, В.А.Семиченко).

Нормативні документи, що визначають основу професійної підготовки фахівців: Закон України “Про державну службу”, Митний кодекс України, Закон “Про митну справу в Україні”, Закон “Про боротьбу з корупцією”, Загальні правила поведінки державного службовця, Укази Президента України від 23 березня 1998 року “Про внесення змін до Положення про Державну митну службу України”, від 14 квітня 2000 року № 599/2000 “Про стратегію реформування системи державної служби України”.



Методи дослідження: вивчення й теоретичний аналіз філософської, історичної, психолого-педагогічної літератури уможливили обґрунтувати основні теоретичні положення дослідження і визначити шляхи вирішення проблеми; контент-аналіз спеціальної літератури, анкетування, інтерв’ювання сприяли визначенню й систематизації провідних професійно-етичних якостей службовців-митників; ранжування, шкала суджень, експертна оцінка й самооцінка сприяли визначенню рівнів сформованості моральної свідомості й поведінки курсантів; цілеспрямований психолого-педагогічний експеримент (констатуючий, формуючий та контрольний) дав змогу перевірити ефективність запропонованої методики, методичних рекомендацій та впровадити їх у навчально-виховний процес Академії митної служби, зробити кореляційний аналіз; теоретичне обґрунтування та узагальнення якісних і кількісних результатів дослідження.

Експериментальна база дослідження: Академія митної служби України, Національний університет, м. Дніпропетровськ, Дніпропетровська, Дніпродзержинська регіональні митниці. Дослідження проводилося протягом чотирьох років, ним було охоплено 122 курсанта та 27 викладачів Академії митної служби, 160 службовців регіональних митниць.

Дослідження здійснювалося поетапно.

На першому етапі (1998-1999 рр.) проводився аналіз розробки досліджуваної проблеми у філософській, психологічній, педагогічній літературі; досліджувався стан та процес формування професійно-етичних якостей у курсантів академії; визначався понятійний апарат, об’єкт, предмет, мета, гіпотеза й завдання дослідження; виявлялися базові професійно-етичні якості службовців митних органів.

На другому етапі (1999-2000 рр.) розглянуто можливості навчального процесу щодо формування професійно-етичних якостей у курсантів академії; обґрунтована необхідність впровадження у навчальний процес спеціальної дисципліни, яка б виконувала функцію інтегратора окремих виховних впливів та цілеспрямованого формування професійно-етичних якостей; визначено зміст навчального курсу “Професійна етика службових осіб митних органів”.

На третьому етапі (2000-2001 рр.) розроблено методику формування професійно-етичних якостей курсантів, яка містить: систему і послідовність реалізації діагностичних процедур з метою виявлення тенденцій розвитку професійно-етичних якостей курсантів, зміст курсу “Професійна етика службових осіб митних органів”, сукупність активних методів та ситуацій доцільного їх формування.

На четвертому етапі (2001-2003 рр.) відбувалося впровадження методики формування професійно-етичних якостей майбутніх службовців-митників у навчальний процес академії, перевірялася її ефективність; узагальнювалися та систематизувалися результати експериментальної роботи.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше конкретизовано й систематизовано сукупність професійно-етичних якостей службових осіб митних органів; розроблено методику формування професійно-етичних якостей у майбутніх службовців митних органів України, визначено її умови та стадії впровадження у навчальний процес; уточнено визначення змісту понять „моральна якість”, „професійна етика службових осіб митних органів”; запропоновано методичні рекомендації, що забезпечують ефективність процесу формування професійно-етичних якостей майбутніх службовців-митників.

Теоретичне значення дослідження: набули подальшого обґрунтування поняття: „моральна якість” як риса особистості; “професійна етика службових осіб митних органів” як галузь етичної науки; розкрито можливості навчального процесу у формуванні професійно-етичних якостей в курсантів.

Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці навчального посібника “Професійна етика службових осіб митних органів”, навчальної програми курсу “Професійна етика службових осіб митних органів”, методичних рекомендацій з формування в курсантів професійно-етичних якостей у процесі професійної підготовки, методики діагностики рівня їх сформованості.

Вірогідність отриманих результатів і висновків забезпечується методологічною обґрунтованістю вихідних теоретичних положень, критичним аналізом стану досліджуваної проблеми; відповідністю методів наукового пошуку його меті й завданням; поєднанням методів якісного та кількісного аналізу експериментального матеріалу; застосуванням апробованих методів статистичного аналізу; позитивними результатами впровадження методики формування професійно-етичних якостей майбутніх службовців-митників у навчально-виховний процес.

На захист виносяться:

  1. Науково обґрунтоване положення про необхідність формування професійно-етичних якостей майбутніх службовців-митників як провідної складової їх професіоналізму.

  2. Тенденції розвитку професійно-етичних якостей майбутніх службовців-митників за традиційних умов навчання.

  3. Методика формування професійно-етичних якостей майбутніх службовців-митників, яка містить систему і послідовність реалізації діагностичних процедур з метою виявлення тенденцій формування професійно-етичних якостей в курсантів, зміст курсу “Професійна етика службових осіб митних органів”, сукупність активних методів та ситуацій доцільного їх формування.

Апробація результатів дисертації. Результати наукового пошуку були оприлюднені на звітних науково-практичних конференціях Дніпропетровського Національного університету (Дніпропетровськ, 2000-2002), Академії митної служби України (Дніпропетровськ, 2000-2002), міжнародній науково-методичній конференції “Неперервна освіта: проблеми підготовки фахівців” (Артек, 2001), Всеукраїнській науково-методичній конференції “Проблеми гуманізму і освіти” (Вінниця, 2002), 4-й Міжнародній міждисциплінарній науково-практичній конференції (Ялта/Харків, 2003), міжвузівській науково-практичній конференції „Виховна парадигма в системі національної вищої школи: головні складові та джерела” (Дніпропетровськ, 2003).

Результати дослідження впроваджено у навчально-виховний процес Академії митної служби України (м. Дніпропетровськ) (акт впровадження № 01-07/700 від 20.05.03.), магістратури державного управління Інституту довузівської підготовки та післядипломної освіти Дніпропетровського національного університету (акт впровадження № 24 від 22.04.03.), а також у виховну роботу з посадовими особами Дніпродзержинського митного посту (акт впровадження № 304/1/32-48 від 16.05.03.).



Основний зміст дисертаційного дослідження висвітлено в авторському навчальному посібнику, шести одноосібних статтях у фахових наукових збірниках, двох статтях у наукових збірниках, двох тезах науково-методичних конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Повний обсяг дисертації – 239 сторінок, у тому числі основного тексту – 170 сторінок. Робота містить 20 таблиць, 7 додатків. Список використаних джерел включає 243 найменування.
  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка