Фактологічні аргументи з життя науки



Скачати 133.31 Kb.
Дата конвертації15.12.2016
Розмір133.31 Kb.

Фактологічні аргументи з життя науки



Під час зустрічі секретаря Ради національної безпеки та оборони України П. Порошенка з міністром енергетики США Семюелем Бодменом обговорено широке коло питань, що стосуються залучення США до фінансування об'єкта «Укриття» та покращення безпеки Чорнобильської станції, поліпшення рівня співробітництва у забезпеченні захисту Державного кордону України, повідомляє Укрінформ.

Секретар РНБОУ зауважив, що сторони дійшли згоди щодо наукової співпраці, особливо у сфері ядерних досліджень.

Досягнуто домовленості про проведення переговорів не лише з американськими урядовцями, а й із широким колом інвесторів, які мають збільшити рівень іноземних інвестицій в економіку України і таким чином забезпечити розвиток енергетичного сектору держави (Увага – енергетичному сектору // Урядовий кур’єр. – 2005. – 31.05).
***

Украина обязалась перед НАТО создать единую информационно-компьютерную сеть научно-исследовательских и образовательных учреждений.

Об этом сказано в Плане целей на 2005 год в рамках Плана действий «Украина-НАТО».

Эта сеть должна будет взаимодействовать с системой европейских научно-образовательных сетей GEANT.

Украина должна также разработать систему соответствующих нормативно-правовых актов о работе сети.

Ответственными за выполнение назначены Министерство образования и науки, Министерство транспорта и связи и Национальная академия наук (Украина пообещала НАТО систематизировать все научные учреждения // Rupor.info (http://www.rupor.info). – 2005. – 28.05).
***

На загальнонаціональному конкурсі, який провів Державний департамент інтелектуальної власності, кияни посіли не тільки всі призові місця у номінації "Найкращий винахід 2004 року", а й стали беззаперечними лідерами серед тих, хто змагався за спеціальні нагороди у різних сферах економіки.

Серед лауреатів група вчених Київського національного університету технологій і дизайну, котра розробила новий спосіб отримання катоніну з короткого луб'яного волокна і запропонувала установку для його виготовлення. Для текстильної промисловості винахід киян має неабияке значення. Адже дає можливість підвищити ефективність використання луб'яної сировини: низькосортне коротке волокно доводять до параметрів бавовняного, яке можна використовувати у суміші з іншими для виготовлення пряжі.

Проект вже впроваджено на трьох вітчизняних підприємствах.

Спеціальні нагороди також отримали три групи вчених Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. Одне відкриття стосується галузі медицини, а саме сфери імунології. Винахід допомагає діагностувати інфекційні хвороби стафілококового походження. Запропонований метод скорочує час ідентифікації стафілокока і пришвидшує його візуальне впізнання. Такий спосіб діагностування не тільки досить оперативний, а й не потребує складної апаратури.

Друга інновація зі сфери матеріалознавства. Метод рентгено-дифракційного контролю структурної діагностики монокристалів може використовуватися в серійному виготовленні напівпровідникових і оптоелектронних приладів. Порівняно з традиційним він дає змогу у кілька разів підвищити точність інтегральної оцінки структурної досконалості кристалів і вдвічі прискорити вимірювання. Дослідження можна проводити на різної товщини зразках. Причому одночасно оцінювати і ступінь досконалості поверхні кристалів, і вибраковувати їх на будь-якому етапі технологічного циклу виготовлення напівпровідникових пластин, якщо вони структурно не відповідають стандарту.

Ще один доробок шевченківців – пристрій для вимірювання питомої активності бета-радіонуклідів. За його допомогою можна проводити радіологічний контроль продуктів харчування і об'єктів природного середовища. Винахід уже застосовують у радіологічній лабораторії пивзаводу "Оболонь" (Дацюк Л. Інтелект допоможе імунітету: Столичні винахідники запропонували інновації для медиків і не тільки // Хрещатик. – 2005. – 24.05. – С. 5).


***

Для сотрудников Донецкого юридического института День науки – профессиональный праздник, ведь здесь преподают ученые-юристы, проводятся межвузовские, всеукраинские и международные научно-практические конференции, ведется активная научная работа с привлечением талантливых курсантов и студентов.

К примеру, работа курсанта следственно-криминалистического факультета А. Тетерятник была высоко оценена и отмечена на межвузовской конференции «Правовое обеспечение оперативных подразделений и следственных аппаратов в раскрытии и расследовании преступлений», которая на днях состоялась в Национальной академии внутренних дел.

За заслуги в научной деятельности и по случаю праздника почетными грамотами и благодарностями были поощрены лучшие преподаватели, офицеры, курсанты, адъюнкты и студенты. А начальник кафедры криминального права Л.Шаповалова удостоена знака МВД Украины «За развитие науки, техники и образования» 2 степени (Стрелкина Г. В ДЮИ отметили День науки // Акцент Украины. – 2005. – 24.05. – С. 3).
***

На базе Института биологии южных морей состоялось международное совещание на тему "Метан в донных осадках и водной толще в Черном море: образование, пути переноса и роль в цикле углерода". Конференция проходила в пансионате "Орлиное гнездо" на м. Феолент.

Организаторами выступили Центр морских геологических наук Московского госуниверситета, Исследовательский центр граничных зон океана Бременского университета (Германия) и отдел радиационной и биохимической биологии Института биологии южных морей НАНУ. Спонсорская поддержка была оказана Исследовательским центром граничных зон океана Бременского университета.

В работе совещания, помимо украинских ученых, приняли участие ученые из России, Германии, Норвегии, Италии, Турции, Болгарии, Нидерландов.

На совещании обсуждались современные достижения в исследованиях открытого учеными ИнБЮМа явления интенсивных струйных метановых газовыделений со дна Черного моря. В частности, с большим интересом для участников совещания были озвучены результаты экспедиции в Черном море в 2002 г. немецкого научного судна "Метеор" с учеными ИнБЮМа на борту, в процессе которой изучались активность газовых выделений, концентрация метана над активными грязевыми вулканами вблизи Крыма. Рассматривались также результаты экспедиции в Черном море немецкого научного судна "Посейдон" в 2004 г. В этой экспедиции ученые ИнБЮМа опускались на подводном аппарате "Яго" на глубину 340 и 195 метров в Дунайском и Днепровском каньонах, соответственно. Новым для науки явилась необычная морфология микробных обрастаний вблизи очагов высачивания биометана в Дунайском каньоне (Румыния), там найдены ранее неизвестные волокнистые формы макроколоний метанокисляющих бактерий.

Проведение совещания в Севастополе говорит о большом интересе международного научного сообщества к процессам, происходящим в Черном море, и о необходимости их дальнейшего (Егоров В. Международное совещание морских экологов // Слава Севастополя. – 2005. – 26.05).


***

Ідея єдності освіти і науки – одна з найактуальніших у Київському національному економічному університеті. Про це свідчить чергова загальноуніверситетська наукова конференція, на якій юридичний факультет був представлений найбільшою кількістю учасників.

Майбутні юристи досліджують найрізноманітніші теми – від з'ясування проблем, що виникають у зв'язку з недавнім прийняттям Цивільного та Господарського кодексів України, подолання корупції у сфері державного управління до актуальних питань правового регулювання міжнародного економічного співробітництва.

Успішна наукова творчість студентів юрфаку – результат цілеспрямованої роботи його викладачів. Адже рік тому декан факультету професор В. Опришко підписав розпорядження, згідно з яким на факультеті почали діяти майже 30 наукових гуртків. Крім того, постійно відбувається чимало інших наукових заходів. Як провідний учений, доктор юридичних наук, член-кореспондент НАН України В. Опришко докладає чимало зусиль, щоб сповна використовувати науковий потенціал студентів у навчальному процесі.

«Подальше підвищення якості освіти майбутніх фахівців можливе за рахунок збільшення наукомісткості усіх форм навчальних занять, – вважає Віталій Федорович. – Тому постійно дбаємо і про підвищення наукової кваліфікації наших викладачів. З відкриттям спеціалізованої вченої ради із захисту кандидатських дисертацій з юридичної спеціальності в нашому університеті для викладачів відкриваються нові можливості для самовдосконалення та наукового зростання».

Для України, яка дедалі активніше йде шляхом міжнародного економічного співробітництва, надзвичайно важливим є кадрове забезпечення цієї діяльності. Якщо раніше в Україні готували переважно юристів з міжнародного права та міжнародних відносин, то нині на юридичному факультеті КНЕУ розпочинають підготовку фахівців з міжнародного економічного права, якого зможуть професійно розв'язувати всі проблеми на будь-якому рівні. Сприяє цьому і реалізація освітнього проекту Terapus-Tacis, грант якої юридичний факультет отримав уже вдруге і спрямовує його на розвиток навчальної програми, за якою впродовж понад десяти років здійснюється підготовка юристів з економічною орієнтацією, а також на співробітництво з провідними європейськими університетами-партнерами – Носамбрія (м. Ньюкасл, Великобританія), Партенопе (м. Неаполь, Італія), Віденським економічним університетом (Австрія), що дає можливість вдосконалювати навчальний процес відповідно до сучасних вимог.

На факультеті нині працюють і над реалізацією завдань підсумкової колегії Міністерства освіти і науки, яка проходила у приміщенні КНЕУ з участю Президента України В.Ющенка (Онищенко О. Студенти дружать з наукою // Урядовий кур'єр. – 2005. – 26.05. – С. 18).


***

Двигатель, который способен работать на воде и рапсовом масле, изобрел донецкий инженер В. Кльосов. Чудо-двигатель появился на предприятии "Инженер", с 1992 года оно разрабатывает новейшие технологии строительства двигателей.

Агрегат тратит на 30% меньше топлива, работает тихо и почти не вибрирует. А к тому же – долговечнее чем, мировые аналоги в 2–3 раза. И все это – в пределах экологических норм Евросоюза. Главное, говорят разработчики, его коэффициент полезного действия в два раза выше, чем в обычного, но стоимость производства примерно такая же. Поэтому разработкой Кльосова заинтересовались иностранные производители. Двигатели, объемом 50 кубических сантиметров, для китайских клиентов Кльосов начнет выпускать уже в июне на заводе в Броварах на Киевщине. О том, кто дал деньги на осуществления такого проекта, инженер не говорит. Якобы за собственные средства предприятия, потому что помощи от государства не дождались. Инженеры верят, что новейшие украинские двигатели найдут свое место не только в Китае, но и на украинском рынке (Чудо-двигатель для китайцев начнет выпускать завод в Броварах // Украина промышленная (http://ukrindustrial.com). – 2005. – 26.05).


***

У наказі, підписаному нещодавно керівником Міністерства палива та енергетики України І. Плачковим, галузевим інститутам вугільної промисловості – Науково-дослідному інституту гірничорятувальної справи, Державному Макіївському науково-дослідному інституту з безпеки робіт у гірничій промисловості, Науково-дослідному інституту гірничої механіки із залученням інститутів Національної академії наук – доручено «розробити технологію застосування азотних установок для запобігання пожежам і локалізації займань у початковій стадії виникнення в очисних вибоях, особливо небезпечних за показниками накопичення газу метану і самозаймань».

Швидкість під час гасіння підземної пожежі – це запорука того, що не буде нових людських жертв, не пролунають нові вибухи, меншими виявляться матеріальні втрати. «Застосування азотно-мембранних станцій АМГП-15/0,7 С У1 при ліквідації наслідків вибуху метану у 11 південній лаві ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська» (ускладненого пожежею) дало змогу запобігти розповсюдженню пожежі вентиляційним хідником лави, евакуювати трьох потерпілих шахтарів, зберегти гірничошахтне обладнання вартістю 8,26 млн гривень». А в 9-й південній лаві шахти, де теж палало, вдалося зупинити поширення пожежі і зберегти обладнання «на суму 5,8 млн грн та підготовлені до виймання запаси вугілля на суму 150 185 тис. гривень».

Принцип гасіння пожеж у замкненому просторі за допомогою азотних машин зрозумілий. Горіння – це процес, який потребує кисню. Якщо туди, де пожежа, інтенсивно подавати інертний азот, він просто задушить полум'я, зменшуючи відсоток СО2 в атмосфері, витісняючи кисень.

Станції отримують азот, пропускаючи повітря крізь синтетичні мембрани, своєрідне молекулярне «сито». Ці мембрани – продукт сучасних високих технологій хімії полімерних матеріалів. Високопродуктивні гвинтові компресори, які забезпечують продувку повітря крізь мембранні модулі, – теж нова надточна техніка, як і решта обладнання азотно-мембранних станцій.

Через дуже високу ціну імпортних станцій ще кілька років тому про їхнє широке застосування у вітчизняній вугільній промисловості для гасіння і профілактики пожеж можна було лише мріяти (мала імпортну азотну установку лише донецька шахта ім. Засядька).

Створена наприкінці позаминулого року в концерні «Укрросметал» перша експериментальна станція одразу успішно пройшла «бойове хрещення» на шахті ім. Дзержинського ДП «Ровенькиантрацит». Станція значно прискорила процес гасіння недоступних осередків горіння та охолодження порід навколо місця пожежі, що унеможливило поширення останньої. Економічний ефект від застосування азотної установки становив близько восьми з половиною мільйонів гривень. Відтоді розпочалося оснащення вітчизняними азотно-мембранними станціями гірничорятувальників.

У тому ж вищезгаданому наказі міністра Мінпаливенерго поставлено подальше завдання – «розробити підземну пересувну азотно-мембранну установку для уникнення та локалізації підземних пожеж на самозаймистих пластах у початковій стадії загоряння та ліквідації пожеж».

Нинішній уряд, подаючи проект змін до Бюджету–2005, і парламент, розглядаючи цей головний фінансовий документ держави, з розумінням поставилися до потреби оснащення гірничорятувальників сучасною азотно-мембранною технікою, виділивши на це 50 мільйонів гривень (Звягільський Ю., Дашутін Г. За бюджетним рядком // Голос України. – 2005. – 27.05. – С. 3).


***

У Кракові в рамках Року України в Республіці Польща відбувається виставка "Дні української науки в Польщі", у якій беруть участь майже чотири десятки українських класичних і технічних університетів та наукових установ.

Виставка стала можливою завдяки співпраці Міністерства освіти та інформатизації Республіки Польща і Міністерства освіти і науки України у рамках Угоди між урядами двох країн про співпрацю у сфері науки і технологій. Сьогодні вітчизняні і польські вчені працюють над 180 спільними проектами в енергетиці, матеріалознавстві, інформатиці і телекомунікації, охороні навколишнього середовища і медичних наук. Водночас два останніх роки МОН фінансово підтримало реалізацію 16 спільних українсько-польських науково-дослідних проектів у рамках Програми з науково-технічного співробітництва між нашими країнами.

Українські університети і наукові установи привезли до Кракова монографії, сучасні підручники, презентації новітніх наукових розробок. Так, голографічні технології для авіакосмічної техніки й шляхи відродження лісів на територіях, екологія яких постраждала від вугільнодобувної промисловості, демонструє Дніпропетровський національний університет. ДНУ також презентує матеріали спільного з Інститутом фізичної хімії Польської академії наук дослідження у сфері молекулярної фізики. Львівська політехніка представляє технологію виробництва протигрибкового препарату широкого спектра дії. Біля стенду Харківського авіаційного інституту, крім конструкторських робіт, розмістився невеличкий безпілотний літальний апарат "Аист". Виставлено і зразки робіт Черкаського технологічного університету, Вінницького національного технічного університету, Херсонського національного технічного університету, Донбаської національної академії будівництва і архітектури. А Київська політехніка представила електронні підручники. І це лише деякі експонати науковців вищої школи України.

Такий широкий спектр наукової тематики, безумовно, приверне увагу не лише фахівців. Принаймні на відкритті виставки перший заступник міністра освіти і науки Андрій Гуржій зазначив: "Хочеться сподіватися, що не тільки представники польських наукових кіл, а й широка громадськість, яка відвідає нашу виставку, відкриє для себе багато нового про сучасну українську науку, можливості й досягнення наукової співпраці братніх європейських народів".

Виставка української науки в Польщі відбувається вже вдруге. Першу – "Україна – Польща: стратегічне партнерство у сфері науки і технологій" проведено торік у Львові. В ній взяли участь 25 польських наукових організацій та університетів (Жовтна І. Українську науку представлено в Кракові // Освіта України. – 2005. – 27.05).
***

А. Бланк, доктор химических наук, заслуженный деятель науки и техники Украины, заведующий отделом аналитической химии функциональных материалов и объектов окружающей среды «Института монокристаллов» Национальной академии наук Украины, профессор:

«Наш институт – «Институт монокристаллов», который в последние годы преобразован в Научно-технологический комплекс НАН Украины (НТК ИМК), занимается созданием, исследованием и производством материалов для новейших отраслей современной техники (радиолюминесцентные вещества – сцинтилляторы, материалы для оптического и медицинского приборостроения, органические люминофоры, жидкие кристаллы, биологически активные и лекарственные препараты и т. п.). Поэтому здесь тесно сотрудничают физики, химики и материаловеды».

Сцинтилляторы – это детекторы ионизирующих излучений. С их помощью человечество научилось обнаруживать, скажем, качество загрязнения почвы или космические лучи. А люминофоры – химические вещества, которые люминисцируют под действием света. Они успешно применяются, в частности, в медицине, особенно в диагностике заболеваний. Вообще, очень многие материалы, созданные в «Институте монокристаллов», служат здоровью человека. Те же томографические исследования с нашими материалами сегодня уже доступны во всех крупных городах Украины. Или возьмем материалы из сапфира. Это – чистый оксид алюминия, прекрасно заменяющий человеческую костную ткань. Его можно использовать в стоматологии и при лечении заболеваний опорно-двигательного аппарата.

«В Украинском химико-технологическом университете (Днепропетровск) синтезировали соединения редкого элемента – рения, которые проявляют противоопухолевую активность. Нужно было изучить распределение рения по разным органам подопытных животных – мышей. После длительных поисков авторы выяснили, что определить исчезающие малые количества рения в таких объектах берутся только сотрудники нашего отдела. Используя метод атомно-эмиссионной спектрометрии с предварительной минерализацией образцов, мы успешно справились с этой необычной задачей.

Современные высокие технологии сегодня не могут существовать без неорганических и органических сцинтилляторов и особо чистых химических веществ.

Сцинтилляторы, разработанные и изготовленные в институте, побывали на Луне, Марсе, обеспечивали мягкую посадку возвращаемых из космоса объектов. А благодаря нашему спектрометру (с детектором иодида натрия, активированного таллием), которым был оснащен советский искусственный спутник, был открыт радиационный пояс Земли! С помощью таких же детекторов геологи обнаружили большие запасы нефти в Сибири.

Заказчиками харьковских разработок еще во времена СССР были Государственный оптический институт, Ленинградское оптико-механическое объединение, Институт атомной энергии им. И. В. Курчатова, Институт космических исследований, Союзный приборостроительный институт, головное предприятие по лазерной технике – НИИ «Полюс», Киевский завод «Арсенал». Конечно же, выполнялись заказы и для харьковских предприятий – заводов тракторного, турбинного, им. Малышева, тракторных двигателей и других.

С 1987 года по инициативе и при активном участии академика Владимира Семиноженко мы многое сделали в явления высокотемпературной в исследовании. Были получены уникальные материалы с рекордными параметрами: высокотекстурированная керамика, сверхпроводящий провод на никелевой основе. Были созданы очень интересные сверхпроводники с добавками серебра. Приоритетные результаты были получены при выращивании сверхпроводящих монокристаллов, не говоря уже о чисто теоретических достижениях, относящихся к открытию особенностей высокотемпературных сверхпроводников.

До начала 90-х годов эти работы получали значительную государственную поддержку, что, в частности, позволило основательно обновить техническое оснащение института. К сожалению, на сегодняшний день в этой области есть ряд научных проблем, которые пока считаются неразрешимыми и финансирования этих исследований нет.

Мне хотелось бы надеяться, что высокотемпературные сверхпроводники все же получат дальнейшее развитие и в ближайшем будущем войдут в нашу технику и быт. Послужат передаче электроэнергии на большие расстояния и прочно обоснуются в микроэлектронике» (Бланк А. Когда химия и физика женились по любви... / Беседовала Е. Зеленина // Время. – 2005. – 31.05).


***

Опытным электромонтажным заводом (Комсомольский) разработан автоматизированный гидропонный вегетационный комплекс (АГВК).

Он призван решить кормовую проблему животноводства и проблемы овощеводства. АГВК, в зависимости от его специализации, предназначен для круглогодичного выращивания по гидропонной технологии из семян зерновых, бобовых и других культур в закрытых помещениях за короткий срок зеленой, сочной массы.

За 6–8 суток предусматривается увеличение фуражной массы злаковых культур почти в 6 раз, а питательной ценности зеленого продукта более чем в 2–3 раза. Количество усваиваемого белка за счет обеспечения протеина в рационе зеленого гидропонного корма возрастет более чем в 2 раза при тех же расходах исходной биомассы.

За счет использования зеленого гидропонного корма резко снижается заболеваемость скота и птицы, а также объем хранилищ корма. За короткий период возможно получение биологически полноценной растительной массы зеленых культур, проращивание злаков для питания людей, лечебных трав, а также выращивания грибов и землянично-ягодных культур.

Комплекс успешно применяется для выращивания крупного рогатого скота, птицы, кроликов, а также в свиноводстве, для искусственного разведения и вскармливания осетровых и травоядных пород рыб.

АГВК позволяет также выращивать салат, кинзу, базилик, зеленый лук и другую зелень, а также пророщенные злаки для пищевого рациона людей (Украина промышленная (http://ukrindustrial.com). – 2005. – 31.05).


***

Мини-металлургический завод "ИСТИЛ (Украина)" посетили представители британских партнерских организаций, работающих совместно с Донецкой торгово-промышленной палатой по проекту "Бизнес и окружающая среда".

Ознакомившись с работой оборудования, гости достаточно высоко оценили уровень модернизации электросталеплавильного производства, который не только обеспечивает технологический процесс, но и позволяет соблюдать экологические и санитарные нормы.

В частности, менеджер бизнес команды Groundwork UK Ричард Уолш, в прошлом металлург с 15-летним стажем, отметил, что не обнаружил какого-либо существенного отличия в технологиях от аналогичного производства в Великобритании (Британские экологи высоко оценили технологии "ИСТИЛа" // Украина промышленная (http://ukrindustrial.com). – 2005. – 30.05).
***

Парогенераторы «Тепловых систем» – экономичный, надежный и эффективный способ получения пара. Предприятие «Тепловые системы» работает в области разработки и производства паропроизводящего оборудования с 1996 года. За это время специалисты предприятия ввели в серийное производство современные электрические парогенераторы с ТЭНовым нагревом серии АПГ-Э, снабженные новейшими средствами автоматики и контроля параметров пара, разработанные с учетом всех нормативных требований, изготовленные на высоком техническом уровне с использованием самого современного оборудования.

В качестве преобразователя электрической энергии в тепловую в парогенераторах серии АПГ-Э применяются трубчатые электронагревательные элементы ТЭНы. Данный тип электронагревателей является самым безопасным, так как полностью исключена возможность контакта токоведущей нихромовой спирали с водой. В отличии от емкостных парогенераторов, многотрубная конструкция парогенераторов АПГ-Э позволяет создать несколько замкнутых циркуляционных контуров. Это дает возможность при небольшом объеме жидкости обеспечить высокую скорость омывания ТЭНов, (максимальная теплоотдача), что исключает перегрев ТЭНом и обеспечивает длительный срок службы.

Модульная конфигурация повышает возможность регулирования производительности и мощности агрегата, который обеспечивает обслуживание нескольких объектов. Отключая при необходимости модули, – сокращается потребление электроэнергии и достигается мобильность управления технологическим процессом. Именно такая конструкция в условиях экономического и энергетического кризиса стала востребованной и просто незаменимой. Одним из важнейших обоснований такому утверждению является возможность установки парогенератора непосредственно у потребителя пара. В результате, исключаются потери пара при транспортировке по паропроводам. Для установки АПГ-Э не требуется строительство отдельно стоящих помещений. Кроме того, электрические парогенераторы обеспечивают экологическую чистоту, исключая возможность выброса вредных веществ и продуктов сгорания в атмосферу.

Очевидными достоинствами таких автономных источников пара также оказались мобильность, возможность получения пара в диапазоне от 0 до 20 бар, работа парогенератора как в автоматическом, так и в ручном режиме, что позволяет с высокой точностью поддерживать и контролировать заданные параметры. Благодаря особенностям конструкции АПГЭ достигается максимальное приближение теплоносителя к объекту потребления пара, быстрый выход агрегата на заданный режим работы (15–30 мин.), высокий КПД (93–95%).

Трудно назвать область промышленного производства, где не могут быть применены парогенераторы «Тепловых систем» в технологическом процессе («Тепловые системы» разработало электрические парогенераторы с ТЭНовым нагревом // Украина промышленная (http://ukrindustrial.com). – 2005. – 31.05).

***


Совет молодых ученых Института биологии южных морей с 24 по 27 мая проводит IV Всеукраинскую научно-практическую конференцию молодых ученых «Понт Евксинский-2005». Конференция посвящена экологическим вопросам Азово-Черноморского региона. В ней принимают участие более ста молодых ученых из Украины, России, Белоруссии и США.

В конференции принимают участие также студенты вузов и учащиеся – члены Малой Академии наук. Молодые ученые обсудят проблемы загрязнения или самоочищения Азово-Черноморского региона, биоиндикации, биоразнообразия морских сообществ и экосистем, проблемы прикладной экологии городов, эколого-экономические и правовые проблемы региона (Рубцова С. Конференция молодых ученых // Севастопольская газета. – 2005. – 26.05–1.06 [№ 21]).


***

Докладом доктора медицинских наук, академика НАН Украины П. Г. Костюка "Ионы кальция в нервной клетке – от физиологии к патологии" на Славянском курорте открылась третья конференция Украинского общества нейронаук, посвященная 75-летию Донецкого медицинского госуниверситета им. М. Горького.

Международный форум прошел в рамках совместной научной деятельности Минздрава Украины, Национальной академии наук, Украинского общества нейронаук, Института физиологии им. А. Богомольца НАН Украины и Донецкого медуниверситета. Ученые делились новинками в способах изучения центральной нервной системы и мозга человека, в их адаптационных возможностях. Общение шло как по теоретическим основам нейронаук, так и в дискуссиях с практикующими, клиническими специалистами и учеными-физиологами.

В числе более чем ста делегатов форума – представители Львовского национального университета им. Франко, Казанского медицинского госуниверситета (Россия), Института физиологии НАН Беларуси и Белорусского госуниверситета, Института физиологии им. И. П. Павлова РАН (Санкт-Петербург), Института экспериментальной морфологии и антропологии Болгарской Академии наук и Болгарского ветеринарного института, Днепропетровского и Таврического национальных университетов, Института биохимии им. А. Палладина НАН Украины, Ярославской медицинской академии (Россия) и Одесского медуниверситета.

По словам одного из организаторов форума – ректора Донецкого медицинского университета В. Казакова – конференция позволила выработать новые эффективные методики лечения и существенно расширила уровень знаний во все еще малоисследованной сфере – деятельности мозга человека (Маринцев С. Ученые глотнули воздуха // Донбасс. – 2005. – 28.05).


***

Кріохірургія – абсолютно новий напрям сучасної медицини. Окрім нашої держави, кріотехнології активно розвиваються у США, Німеччині та Англії. Але навіть використовуючи як кріоагент зріджений азот, температура кипіння якого мінус 196° С, іноземні фірми Німеччини та США не можуть досягти такої низької температури. Крім того, їхні установки використовують 50–90 л зрідженого азоту протягом 30–45 хв, в той час як нашій кріоустановці «Кріо-Пульс» достатньо 9–10 л, щоб забезпечити безперервну роботу протягом 2,5–3 годин.

У 1997 р. універсальну кріохірургічну установку «Кріо-Пульс» було відправлено на клінічну апробацію в Австрію, до Відня. Після невеличких технічних допрацювань Вища технічна комісія Австрії (TUV) згідно з існуючими європейськими та світовими стандартами для медапаратури сертифікує українську установку «Кріо-Пульс» та допускає до практичного застосування в австрійській медицині.

Під час медичної апробації було проведено сотні операцій. В результаті українська технічна новинка отримала якнайліпші оцінки віденських лікарів. Мало того: була визнана найкращим кріохірургічним обладнанням у світі.

Результати застосування нашої новинки були представлені на міжнародних конференціях та з'їздах кріохірургів у Парижі, Лондоні, Ліссабоні, Сан-Себастьяні, на острові Кріт.

І хоч ноу-хау в галузі української кріотехнології визнано в світі, хоч воно підтверджене десятками національних та міжнародних патентів в Україні, Австрії, Швейцарії, США, Японії, інших країнах – ця найдосконаліша в світі техніка на західний ринок зеленого світла поки що не отримала...

1999-го року кріохірургічна установка «Кріо-Пульс» була поставлена в одну із провідних лікарень Йорданії, де було виконано сотні операцій. Пацієнтами були й жителі сусідніх арабських країн – Сирії, Іраку, ОАЕ, Саудівської Аравії, Йемену, Кувейту, зокрема – чотири шейхи... Араби були шоковані фантастичними можливостями кріотехніки. З міністерством охорони здоров'я Іраку в 2003-му році було підписано угоду про поставку 30 установок «Кріо-Пульс» в іракські клініки в рамках міжнародної програми ООН «Нафта за медикаменти».

Основний напрямок ефективного застосування кріохірургічного методу лікування – онкологія. Досить успішно практикують хірурги при онкозахворюваннях молочної залози, прямої кишки, передміхурової залози, новоутворень сечового міхура. «Лікар мороз» може бути корисним навіть для лікування хворих з неоперабельними пухлинами – наприклад, печінки чи підшлункової залози.

Конструктори і вчені науково-виробничої фірми «Пульс» зробили свій апарат універсальним – за допомогою різноманітних аплікаторів (робочих органів), змінюючи їх, можна здійснювати операції багатьох органів, застосовувати цю методику в нейрохірургії, гінекології, проктології, урології, нефрології, офтальмології, дерматології, косметичній хірургії.

Та для конструкторів – це вже пройдений етап. Звичайно, триває й подальша робота над вдосконаленням теперішньої моделі, її «доводка», шліфування, враховуючи побажання медиків, замовників. Техніка «Пульсу» уже поставляється до Росії, йдуть підготовчі роботи для реєстрації української кріохірургічної установки в Індії та Китаї. А там, як відомо, ринок безмежний: китайські фахівці визначили потребу їхньої країни в таких українських «холодильниках» в обсязі 30 тисяч штук.

Для порівняння: Україна сьогодні потребує приблизно 400 таких установок. Тільки в Києві їх необхідно 30 штук. Поки що в рамках Державних програм «Онкологія» і «Централізоване придбання діагностичного й лікувального обладнання для боротьби з туберкульозом та іншими захворюваннями» закуплено близько двох десятків таких апаратів.

Вони працюють в онкологічних закладах Києва, Донецька, Львова, Харкова, Миколаєва, Житомира, Сімферополя, у клініках Луганська, Дніпропетровська, Запоріжжя, Вінниці.

«Нині працюємо над створенням компактного, мобільного апарата, – розповідає Я.Жарков, нинішній директор і головний конструктор науково-виробничої фірми «Пульс», – що міг би використовуватись у «швидкій допомозі», в районних і навіть сільських лікарнях.

Вже працює експериментальний екземпляр. А серійний випуск плануємо почати в 2006 році. Міністерство охорони здоров'я включило цей наш малогабаритний апарат у програму державного фінансування наукових розробок».

«У майбутньому хочемо ще створити стаціонарну установку для наших операційних», – додав заступник директора «Пульсу» В. Лещенко.



«Ну, а в перспективі плани колективу космічні, в прямому й переносному розумінні. Електронні схеми космічних апаратів теж потребують охолодження. Досі, як мовиться, їздили в Тулу зі своїм самоваром – у космосі для охолодження електроніки застосовували азот, брали його з собою із Землі, а це ж – зайві десятки кілограмів ваги, тобто надзвичайно дороге задоволення. У той час, коли довкола – космічна холоднеча. Отож інтелектуали з «Пульсу» мізкують над тим, як примусити космічні мінусові температури працювати на наших позаземних станціях».

На прикладі НВФ «Пульс» можна зробити такий висновок. Державні інституції мали б тісніше співпрацювати з вітчизняними представниками середнього бізнесу, пропагуючи за кордоном їхні наукові досягнення та продукцію. Світовий досвід свідчить, що саме невеликі мобільні групи вчених та інженерів є тим інтелектуальним потенціалом, який, по-перше, не дозволить зникнути унікальним науковим та технологічним розробкам, напрацьованим у сфері військово-промислового комплексу, по-друге, здатним розвивати наукові напрями на рівні світових стандартів та залучати в свої ряди кращих випускників українських технічних вузів (Колодійчук Є. Замість скальпеля… холод // Урядовий кур’єр. – 2005. – 28.05. – С. 13).


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка