Дєдов О. А., практичний психолог



Скачати 111.37 Kb.
Дата конвертації06.05.2016
Розмір111.37 Kb.
Дєдов О.А.,

практичний психолог

Хотинського НВК «Дошкільний навчальний

заклад-загальноосвітня школа І ступеня», м. Хотин
Психолого-педагогічні семінари з педагогами

як складова впровадження інноваційних здоров'яЗБЕРігаючих технологій

У статті висвітлено особливості організації психологічного супроводу впровадження здоров’язберігаючих технологій шляхом проведення психолого-педагогічних семінарів з педагогами. Наведено орієнтовну тематику та конспект психолого-педагогічного семінару.

Ключові слова: здоров’язберігаючі технології, психологічний супровід, психолого-педагогічні семінари.

The article covers special features of the organization of psychological support of the implementation of health techniques through psycho-pedagogical workshops with teachers. We introduced an indicative subject matter and a summary of a psycho-pedagogical workshop.

Keywords: health techniques, psychological support, psycho-pedagogical workshops.

Сьогодення ставить нові вимоги до закладів освіти й до кожного педагогічного працівника. Педагог має бути взірцем для учнів, повинен уміти і порозумітися з ними, і гарно викладати свій предмет, і заохочувати до навчання, і мотивувати, і вміти побачити особистість у свого вихованця. Тому завдання практичного психолога в супроводі педагогічних працівників теж багатофункціональне: це і психоемоційна підтримка, і розвиток та вдосконалення професійних вмінь та навичок, і супровід у впровадженні інноваційних освітніх проектів, і профілактика кризових станів, пов’язаних з емоційним (професійним) вигоранням педпрацівників тощо.

Впроваджуючи нові знання і технології в освітню діяльність, педагогічні працівники першочергово потребують знань про інноваційні процеси, освітні інновації та навичок практичного застосування новітніх технологій, іншими словами, відповідної підготовки, інформаційної та психологічної підтримки.

Процес впровадження освітніх інновацій тісно пов’язаний із сучасною педагогічною практикою, яку вивчає нова галузь загального наукового і педагогічного знання − педагогічна інноватика, проблеми розвитку цієї науки про перебіг інноваційних процесів висвітлені у наукових працях відомих українських і зарубіжних науковців: К. Ангеловські, Л.М. Ващенко, Л.І. Даниленко, М.В. Кларіна, В.Ф. Паламарчук, О.М. Попової, О.Я. Савченко, К. Роджерса та ін.

Наразі актуальною метою освіти є, за визначенням Н. Гавриш, «прагнення допомогти людині у процесі розвитку її особистості накопичити й активізувати свою внутрішню енергійну силу для доцільного використання її на благо себе і оточуючих, формування в педагогів нового педагогічного мислення. Не зробити за дитину, але активізувати її внутрішні резерви, створити умови для саморуху» [3, с.7].

Метою статті є розкриття сутності психологічного супроводу педагогічного колективу під час впровадження інноваційних здоров'язберігаючих технологій шляхом розвитку інноваційного потенціалу, інноваційного мислення та інноваційного досвіду педагогів.

Першочерговим завданням підготовки педагогів є стимулювання y них позитивної мотивації, формування ціннісного ставлення до власного здоров’я і здоров’я дітей, усвідомлення пріоритетності здорового способу життя і сприйняття здоров’язбережувальної компетентності як його основи.

Підвищити рівень психологічної компетентності вчителя з даної проблематики лише за рахунок збільшення обсягу його психологічних знань неможливо. Потрібна перебудова ідейних настановлень педагогів, «звільнення» їх від обов’язкових виховних стандартів, переорієнтація на нові цінності в інтересах розвитку здорової особистості кожної дитини як суб’єкта життєтворчості, носія здібностей.

Психологічний супровід вчителів, який здійснювався у просвітницькій або профілактичній діяльності лише теоретичного характеру, виявився малоефективним.

На даний період у Хотинському НВК вже напрацьована система психологічного супроводу впровадження інноваційних здоров’язберігаючих технологій, основу якої складають психолого-педагогічні семінари з педагогами. Організовуючи їх, обрано форму тренінгу, на яких використовуються активні та інтерактивні методи навчання. Така система роботи сприяє поглибленню і розширенню знань педагогів щодо здоров’язбережувальної компетентності та особливостей її формування у дітей, оволодінню педагогами уміннями врахувати вікові психофізіологічні особливості дітей; створювати емоційно-позитивний клімат навчання (суб’єкт-суб’єктна взаємодія, використання афоризмів, застосування елементів психогімнастики, музикотерапії, рухотерапії, ароматерапії, кольоротерапії тощо). Організований у такий спосіб процес навчання дає можливість педагогам засвоїти не тільки специфічні знання здоров’язбережувального змісту, а й форми і методи формування здоров’язбережувальної компетентності в дітей і використовувати їх у практиці.

Засідання семінарів-практикумів з педагогами відбуваються чотири рази на рік (при потребі більше), тривалість кожного засідання 1,5-2 години.

Слід зауважити, що психолог повинен бути компетентним із цієї проблеми та уміти давати обґрунтовані відповіді на запитання педагогів.

Іноді залучаються досвідчені вчителі до підготовки інформаційних фрагментів. Перед тренінгом пропонуються консультації як подати теоретичний матеріал більш виграшно й ефективно.

Ще один актуальний спосіб взаємодії з учителями під час семінару – через інформаційні аркуші, буклети, пам’ятки чи рекомендації, які надаються педагогам для їх самостійного підвищення рівня психологічної культури, педагогічної грамотності та компетентності.

Вважаю, що педагоги в НВК потребують підтримки і допомоги від психолога не менше ніж діти і батьки, тому намагаюсь, щоб усі учасники навчально-виховного процесу отримали потрібний в даний час психологічний супровід.

Орієнтовна тематика психолого-педагогічних семінарів:

І. Використання методик та технік для збереження власного та учнівського здоров’я.

ІІ. Синдром емоційного вигорання: методи профілактики та прийоми саморегуляції емоційного стану.

ІІІ. Організація системи корекційних заходів, щодо збереження здоров’я.

ІУ. Особливості реагування дітей та дорослих на стресогенні події.

Психолого-педагогічний семінар «Використання методик та технік для збереження власного та учнівського здоров’я».

Мета: психопрофілактика здоров’я педагогів, розвиток самоусвідомлення, саморефлексії, самоаналізу як необхідних складових здоров’я вчителя, підвищення потенціалу (ресурсів) здоров’я.

Хід семінару

1. Вправа «Якби я була…»

Кожен з учасників по черзі продовжує незакінчене речення «Якби я була явищем природи, то була б…».

Наприкінці вправи підкреслюється, що при різниці асоціативного ряду всі відповіді належать до однієї категорії, тобто всі учасники – особистості, але вони подібні один до одного, тому являють собою колектив ( групу).

2. Оголошення теми, мети семінару.

3. Вправа «Мозковий штурм».

Учасникам пропонується висловитися щодо визначення поняття «здоров'язберігаючі технології». Все записується на фліп-чарті. Після всіх суджень зачитується загальне визначення.

Є.П. Ільїн вважає, що здоров'язберігаючі освітні технології – це психолого-педагогічні прийоми і методи роботи, різні підходи до реалізації можливих проблем плюс постійне прагнення самого педагога до самовдосконалення. [4, с.47].

Під здоров’язберігаючими технологіями вчені пропонують розуміти:

- сприятливі умови навчання дитини в школі (відсутність стресових ситуацій, адекватність вимог, методик навчання та виховання);

- оптимальну організацію навчального процесу (відповідно до вікових, статевих, індивідуальних особливостей та гігієнічних норм);

- повноцінний та раціонально організований руховий режим. 

4. Вправа «Зіпсований малюнок».

Матеріали: папір для кожного учасника і кольорові олівці.

Вправа проходить у три етапи.

І етап – інструкція: «Використовуючи олівці, намалюйте що-небудь, що спало вам на думку. На виконання дається 3 хв.»

Ведучий збирає малюнки і роздає у будь-якому порядку.



ІІ етап – інструкція: «Зіпсувати малюнок будь-якими засобами, техніками малювання. На виконання знову дається 3 хв.».

Знову збираються малюнки і роздаються власникам.



ІІІ етап – інструкція: «Виправити свій малюнок будь-якими засобами, техніками малювання.»

Обговорення:

– Які емоції у вас були коли ви малювали свій малюнок? …коли псували малюнок?...коли виправляли свій малюнок?

5. Інформаційне повідомлення «Класифікація здоров'язберігаючих технологій».

О. М. Ващенко пропонує таку класифікацію існуючих здоров’язберігаючих технологій:



- здоров’язберігаючі – технології, що створюють безпечні умови для перебування, навчання та праці в школі та ті, що вирішують завдання раціональної організації виховного процесу (з урахуванням вікових, статевих, індивідуальних особливостей та гігієнічних норм), відповідність навчального та фізичного навантажень можливостям дитини;

- оздоровчі технології, спрямовані на вирішення завдань зміцнення фізичного здоров’я учнів, підвищення потенціалу (ресурсів) здоров’я: фізична підготовка, фізіотерапія, ароматерапія, загартування, гімнастика, масаж, фітотерапія, музична терапія;



- технології навчання здоров’ю – гігієнічне навчання, формування життєвих навичок (керування емоціями, вирішення конфліктів тощо), профілактика травматизму та зловживання психоактивними речовинами, статеве виховання. Ці технології реалізуються завдяки включенню відповідних тем до предметів загально-навчального циклу, введення до варіативної частини навчального плану нових предметів, організації факультативного навчання та додаткової освіти;

- виховання культури здоров’я – виховання в учнів особистісних якостей, які сприяють збереженню та зміцненню здоров’я, формуванню уявлень про здоров’я як цінність, посиленню мотивації на ведення здорового способу життя, підвищенню відповідальності за особисте здоров’я, здоров’я

родини [1, с.13].



6. Вправа «Прогноз погоди»

Учасники стають у коло і кладуть руки на плечі один одному.

Зараз ми будемо робити масаж один одному, але так, щоб було відчутне бажання зробити щось приємне, поділитися теплом, гарним настроєм.

§ На вулиці чудова погода, сонечко торкається вас ніжними, лагідними, теплими промінцями, і все навкруги радіє йому (учасники м’яко погладжують один одного).

§ І раптом сонечко закрила невеличка хмарка, й почав накрапувати дощик (учасники постукують один одного кінчиками пальців).

§ Пішов град (сильніше постукують кінчиками пальців), він супроводжується блискавкою (ребром долоні труть по спині).

§ Після граду почався тайфун (легенько стукають кулаками спину).

§ Тайфун супроводжується землетрусом (трясуть один одного за плечі).

§ Потім усе заспокоїлося, з-за хмари з’явилося сонечко й почало зігрівати все навкруги ніжними, лагідними, теплими промінцями (м’яко, лагідно погладжують один одного).

Запитання для учасників:

- Чи приємно було відчувати масаж, який вам робили?

- Щоб ви хотіли сказати тому, хто робив вам масаж?



7. Вправа «Дихання»

Коли людина починає відчувати хвилювання, тривогу, страх, тобто переживає стрес, це легко розпізнається завдяки зміні дихання. Що ж відбувається з диханням людини у стані психологічного стресу? Наприклад, відчуваючи страх, найчастіше затримує дихання і дихає дуже поверхнево («ледве дихає від страху»). Нестача кисню робить свою справу, внаслідок чого підсилюється тривога, що призводить до неприємних наслідків. Але якщо вирівняти дихання, зникнуть і почуття, що викликали його порушення.

Ø Дихайте «нормально», одночасно стежте за тим, які частини тіла беруть у цьому участь і в якій послідовності. (Ви дихаєте носом чи ротом? Коли дихаєте, чи підіймаються у вас під час вдиху живіт, грудна клітка? Повітрям заповнюється простір між ключицями чи все відбувається в іншій послідовності?)

Ø Встаньте або ляжте, випрямивши спину. Вдихайте повітря носом так, щоб спочатку заповнити ним нижню частину легень (можете випнути живіт), потім середню часину легень (при цьому у вас розширюється грудна клітка) і, насамкінець, ніби під ключицю.

Ø Після вдиху на деякий час затримайте дихання.

Ø Потім повільно видихайте носом так, щоб звільнити легені у тій же послідовності, в якій ви наповнювали їх, вдихаючи повітря, тобто почніть із живота. Намагайтесь видихати глибше, особливо «з живота». Зробіть перерву, коли видихати буде нічого.

Володіти своїм диханням не завадить і цілком здоровим людям: з одного боку, з метою профілактики можливих захворювань, з іншого – щоб навчитись швидко заспокоюватись.

8. Вправа «Небо»

Ляжте і закрийте очі. Уявіть, що зараз літній погожий день. Ви лежите на траві. Відчуваєте м’якість і свіжість цієї трави, її запах? Лежачи на спині, ви дивитеся в небо: чисте, безхмарне, блакитне. Споглядайте його деякий час. Ось у полі вашого зору опинився метелик. Коли він пролітає над вами, зазначте, яким він здається невагомим, як красиво зафарбленні його крильця. Ви спостерігаєте, як він віддаляється. Тепер ви помічаєте високо в небі орла. Ви стежите за його польотом і поступово проникаєте все глибше в блакитну далечінь неба. Потім ви спрямовуєте свій погляд іще вище. Тепер ви помічаєте, що високо-високо в небі пропливає маленька біла хмаринка. Поспостерігайте за тим, як вона повільно розчиняється. Нарешті перед вами тільки безмежне небо. Відчуйте себе небом – нематеріальним, безтілесним, всеосяжним. Відчуйте, що у вас немає меж, що ви – всюди. Ви можете досягти всього, крізь усе проникнути, ніщо не в змозі вас зупинити. Усвідомте в собі відчуття легкості духу, відсутності будь-якого тиску. Відпочивайте, насолоджуйтесь почуттями спокою і розслаблення. Коли будете готові відкривайте очі.

Розкажіть про свої відчуття.

9. Вправа «Незакінчене речення» - рефлексія.

Учасники по колу продовжують речення «Мені сьогодні було…».



Література

1. Ващенко О. Здоров`язберігаючі технології в загальноосвітніх навчальних закладах / О. Ващенко, С. Свириденко // Директор школи. – 2006. -№20. – С. 12-15.

2. Бобрицька В.І. Як зберегти психічне здоров’я / В.І. Бобрицька // Онови здоров’я і фізична культура. – 2005. – №1. – С. 54-58.

3. Гавриш Н. Формування основ педагогічного мислення в майбутніх вихователів дошкільних закладів / Н. В. Гавриш // Вісник Глухівського державного педагогічного університету. Серія : Педагогічні науки. Випуск 16. − Глухів : Вид-во ГНПУ ім. О. Довженка, 2010. − С. 7−10.

4. Ільїн Є.П. Від культури фізичної до культури здоров'я / Є.П. Ільїн // Теорія і практика фізичної культури. - 1994. - № 7. - С. 46-48.

5. Мешко Г.М. Професійне здоров’я педагога як стратегічна проблема сучасної школи / Г.М. Мешко // Практична психологія та соціальна робота. – 2009. – № 6. – С. 4-8.



6. Сороков Д. Боротьба зі стресом: учитель починає і виграє / Д. Сороков // Завуч. – 2005. – № 7. – С. 26-30.


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка