До числа значущих псохогенних факторів відносяться емоції



Скачати 172.45 Kb.
Дата конвертації05.05.2016
Розмір172.45 Kb.
В умовах сучасної природної та соціально-економічної ситуації проблема стану здоров'я дітей набуває глобального характеру. Зниження рівня життя, соціальні негаразди ведуть до росту захворювань психо-соматичного характеру. Основною групою ризику є діти дошкільного та шкільного віку. Під впливом психогенних факторів у них виникають порушення серцево-судинної системи, дихального апарату, шлунково-кишкового тракту, шкіри і т. д.

До числа значущих псохогенних факторів відносяться емоції.

Ще давньогрецький лікар Гален говорив, що "емоції надають смак життю і слугують джерелом усіх життєвих драм" Спектр емоцій стає основою емоційного інтелекту, від якого залежать всі прояви життя, розвивається самовдосконалення, тобто вміння правильно оцінювати свої емоції. Зрозумівши причину своєї емоційної реакції, людина простіше володіє ситуацією. Школярам самостійно виконати це завдання дуже складно. Тому вони повсякчас потребують допомоги педагога. Ось чому у своїй роботі, втілюючи в життя здоров'язберігаючі технології, я зупинилась на використанні психогімнастики. Психогімнастика відноситься до психолого-педагогічних методик, головним завданням яких є збереження психічного здоров'я і попередження емоційних розладів у дітей. Психогімнастичні вправи я використовую як фізкультхвилинки. При виконанні цих вправ діти навчаються азбуці вираження емоцій виразними рухами. Також у психогімнастиці велике значення надається спілкуванню дітей з ровесниками, що дуже важливо для нормального розвитку й емоційного здоров'я дітей.

Найбільш відомими посібниками, в яких викладена методика організації психогімнастики з дітьми шкільного віку є "Психогімнастика" М. І. Чистякової, "Загальна психокорекція" А. А. Осипової, "Психогімнастика в початковій школі" О. О. Аляб'євої.

Термін "психогімнастика" з'явився на початку 1960-х років. Він набув широкого розповсюдження , але різні автори вкладають у нього неоднаковий зміст.

По-перше, це курс спеціальних занять, спрямованих на розвиток і корекцію психіки дитини (пізнавальної, емоційно-особистісної).

Основний акцент в психогімнастиці Чистякової М. І. ставиться на навчання техніці виразних рухів, у вихованні емоцій і на придбання навичок релаксації. Основні завдання даної методики - навчити дитину долати життєві труднощі, бар'єри у спілкуванні, знімати психічне навантаження, створювати можливості для самовираження.

По-друге, психогімнастика - це курс спеціальних вправ та ігор, які проводяться учителем на уроках і дозволяють активізувати міжпівкульні взаємодії, сприяють розвитку міжпівкульнизх зв'язків, синхронізацію роботи півкуль.

В основі психогімнастики лежить використання рухової експресії в якості головного засобу комунікації. Головний акцент спрямовується на навчання елементів техніки виразних рухів (перша фаза заняття - мімічні та пантомімічні етюди) на використання виразних рухів у вихованні емоцій та вищих почуттів (друга та третя фаза заняття - етюди та ігри) та набутті навичок в саморозслабленні.

При проведенні психогімнастичних вправ важливо враховувати наступні умови:



  • кожна вправа спонукає до діяльності фантазію, почуття, емоції, рухи;

  • всі вправи будуються на сюжетно-рольовому змісті;

  • всі події та предмети повинні бути уявними;

  • бажано застосовувати фотографії та малюнки із зображенням різних емоційних станів;

  • дуже корисно використовувати музичний супровід.

Всі діти, які опановують навички психогімнастики, набувають позитивних рис характеру ( упевненісті, чесністі, сміливісті, доброти), зникають страх, побоювання, невпевненість.

Здебільшого я застосовую дихальні вправи на уроках, які заспокоюють та сприяють концентрації уваги. Плавні рухи знімають м'язову напругу, підвищують рівень психічної активності і працездатності.

Вправа "Подмухаємо на кульбабку"

Пропоную дітям зірвати кульбабку, яка вже відцвіла, піднести її до губів (тримати на невеликій відстані) та дмухнути так, щоб злетіли всі насінинки-парашутики. Завдання виконується в кілька прийомів, а потім діти намагаються здмухнути всі парашутики під час одного довгого видиху.

Психогімнастика не тільки підвищує потенційний енергетичний рівень дитини, але й сприяє розвитку його пізнавальної та емоційної сфери.

Під час психогімнастики діти навчаються азбуці вираження емоцій - виразним рухам (в основному використовується безсловесний матеріал). Володіння виразними рухами передбачає розуміння всіх відтінків та нюансів у виразі обличчя, жестів і рухів тіла людини.

Вправа "Смачні цукерки"

Пропоную дітям обережно зірвати цукерки з уявного дерева. Вони повинні показати емоційно, яка смачна цукерка їм трапилась. Часто застосовую мімічні вправи, що є елементом психогімнастики, який покращує роботу лицьових м'язів, сприяє розвитку руху артикуляційного апарату.

Мімічна вправа "Посуд"

Пропоную виразити мімікою своє засмучення: розбили чашку; радість: купили новий посуд; невдоволення: багато брудного посуду.



Вправа "Берізка"

Пропоную увійти в образ берізки: «Підніміть руки – це гілочки, покачайте ними як від легкого вітерця, як від сильного вітру».

Під час психогімнастики можна застосовувати допоміжні засоби. Вони полегшують продуктивність контакту з ними. До таких засобів відносяться малювання та музика.

Малювання допомагає навчати дітей навичкам адекватного сприйняття, вираження емоцій, посилює ефект від проведених вправ. Малювання допомагає зняти напругу. Музика є найдієвішим та організуючим засобом спілкування. Сприйняття музики не потребує попереднього етапу підготовки та доступне дітям різного віку. За допомогою музичного ритму можна відновити рівновагу в нервовій системі дитини, послабити занадто збуджений темперамент, розгальмованість, врегулювати неправильні та зайві рухи. Ритмічні заняття допомагають заохочувати та активізувати, пробуджувати інтерес до навчальної діяльності.

Таким чином, правильно продумана та організована педагогом психогімнастика в ході уроку допоможе учневі справлятися з життєвими негараздами, перемагати бар'єри у спілкуванні, знімати психічну напругу, створювати можливості для самовираження. А найголовніше - сприятиме зміцненню психічного здоров'я, корекції і попередженню психічних розладів.

Психогімнастика - метод, за якого учасники проявляють себе та спілкуються без слів. Це ефективний засіб оптимізації соціальної сфери особистості, тому що дозволяє звернути увагу на "мову тіла" та просторово - часові характеристики спілкування.

Термін "психогімнастика" може мати широке та вузьке значення. Психогімнастика у вузькому значенні розуміється як ігри, етюди, в основі яких лежить використання рухової експресії в якості головного засобу комунікації в групі. Такого роду психогімнастика спрямована на вирішення завдань групової психокорекції: встановлення контакту, зняття напруги, відпрацювання зворотніх зв'язків тощо.

У широкому розумінні психогімнастика - це курс спеціальних занять, спрямованих на розвиток та корекцію різноманітних сторін психіки людини як пізнавальної, так і емоційно-особистісної сфери.

Частиною психогімнастики є також використання методів саморегуляції.

Вони дають нам змогу витіснити негативні емоції та почуття і замінити їх позитивними. Позитивні образи діють на людину життєствердно внаслідок самонавіювання та зняття напруги з тіла та мозку. Прийоми релаксації засновані на більш-менш свідомому розслабленні м'язів. Психічне напруження підвищує м'язове напруження. Якщо ж нам вдається знизити м'язове напруження, разом з ним знижується і нервове напруження. На своїх уроках я застосовую такі релаксаційні вправи.



Вправа "Антистрес"

Оберіть зручну позицію. Заплющіть очі, дихайте спокійно і глибоко. Зробіть вдих і на десять секунд затримайте дихання. Повільно видихайте і подумки говоріть собі: " Вдих і видих, як приплив і відплив". Повторіть цю процедуру 5 - 6 разів. Потім 20 секунд відпочиньте. Розслабтесь, ні про що не думайте. Спробуйте уявити собі відчуття розслаблення, яке проникає в усі куточки вашого тіла знизу вгору: від пальців ніг вгору через живіт, груди - до голови. Повторюйте подумки: "Я заспокоююсь, мені приємно, мене ніщо не тривожить". Уявіть, як розслаблення проникає в усі частини вашого тіла. Ви відчуваєте, що напруга залишає вас: ваші плечі, шия, м'язи, обличчя розслаблені (рот напіввідкритий). Ви спокійні, подібні до м'якої іграшки - ляльки. Насолоджуйтесь своїми відчуттями 30 секунд.

Порахуйте до 10, подумки повторюючи, що з кожною наступною цифрою ваші м'язи все більше розслаблюються. Ваше завдання - насолоджуватися станом розслаблення. Ось настає "пробудження". Порахуйте до 10, скажіть собі:»Коли я долічу 20, мої очі відкриються, я буду відчувати себе бадьорим". Неприємне напруження в кінцівках зникне.

Вправа "Дерево"

(Стабілізує внутрішній стан, створює баланс нервово-психічних процесів, запобігає травмуючим ситуаціям).

Дорогою додому, в транспорті уявляйте себе деревом ( яке вам подобається, з яким найлегше себе ототожнити). Детально програйте в свідомості образ цього дерева: уявіть його міцний і гнучкий стовбур; гілки, які розхитує вітер; листя, звернене на зустріч сонячним променям і дощу; циркуляцію поживних соків стовбуром; коріння, яке міцно вросло в землю. Важливо відчути поживні соки, які коріння втягує із землі. Земля - це символ життя, коріння - символ стабільності, зв'язку людини з реальністю. Відчуйте, як, вдихаючи повітря, ви втягуєте ці соки із землі, як вони наповнюють ваше тіло енергією життя. Відчувши приємну циркуляцію поживних соків, відкрийте очі.



Вправа "Руки"

Сядьте на стілець, простягніть ноги і опустіть руки вниз. Уявіть собі, що енергія втоми "витікає" з рук на землю.Ось вона витікає з голови, проходить через плечі, протікає по передпліччю, досягає ліктів, опускається до кистів і через кінчики пальців проходить униз, у землю... Посидіть так 1-2 хвилини, а потім злегка потрясіть кистями рук, остаточно звільняючись від втоми. Легко встаньте, трішки "стрепеніться" і посміхніться.



Вправа "Дихання".

Сядьте зручно. Розслабтесь і заплющіть очі.За своєю командою спробуйте відключити свою увагу від зовнішнього середовища і сконцентруватись на власному диханні. Не керуйте своїм диханням, намагайтесь не порушувати природний ритм. Просто вільно дихайте. Виконуйте вправу 5-10 разів.



Вправа "Емоційна гімнастика".

Оберіть зручне положення стоячи. Звільніться від напруження і виконайте поетапно таке:

Імітація позіхання. Розслабтесь, налаштуйтесь на позіхання, спробуйте відчути бажання позіхнути. Супроводжуйте позіхання подумки звуком "у-у-у", який поступово знижується і стає грудним.

Позіхаючи, зморщіть ніс, підніміть брови, вії, губи, щоки. Викличте на обличчі міміку непереборного позіхання. Позіхайте з насолодою.

Стан після сну. Повністю розслабтесь, уявіть, як відпочиває чоло, брови, губи, щоки. Розслабте плечі, руки, ноги. Відчуйте бажання потягнутись.

Добра посмішка. Підніміть кутики губ, зробіть веселі зморшки навколо очей, трішки зморщіть ніс. Зберігайте зморщену міміку обличчя. Згадайте приємний момент з дитинства.

Нестримна радість. Підніміть руки, як спортсмен, котрий отримав перемогу. Радійте. Супроводжуйте процедуру звуками радості (але не надто голосно).

Промінь сонця. Ще раз позіхніть, посміхніться, радійте. Уявіть, що обличчя осяяне лагідними променями сонця. Зберігайте це відчуття. Відчуйте приплив сил.



Вправи, які я застосовую на уроках

Вправа "Мурашка".

В.П.- сидячи, ноги прямі разом, руки в упорі ззаду. З силою потягнути носком правої( лівої) ноги на себе. Повернутися в В.П. "Мураха залізла на пальці наших ніг бігає, лоскоче. Подивіться, де вона - потягніть пальці ніг на себе. Вона вже на іншій нозі, пошукаймо її там. Швидше рухаємо пальцями, щоб струсити її".



Вправа "Жучок".

В.П. – лежачи на спині. Поперемінне згинання та розгинання ніг і рук. Руки і ноги покласти на підлогу, відпочити і повторити рухи знову. "З гілки впав на спину жучок і ніяк не може встати на лапки. Швидко - швидко працює він лапками. Трішки відпочине і знову швидко - швидко працює лапками, щоб встати, перевернутися. Ух, перевернувся, молодець.



Вправа "Гордий олень"

В.П. - основна стійка, руки вниз. Підняти зігнуту в коліні ногу, носок відтягнути, руки навхрест, вгору, пальці розвести, повернутися у вихідне положення. "На галявину вийшов красивий, сильний, гордий олень. Він повільно поважно ступає своїми сильними ногами. Гордо, високо піднявши голову, несе свої гарні роги. Він дуже пишається собою і своїми рогами".



Вправа "Втомлені руки"

В.П. - основна стійка, руки опущені. Нахили тулуба вперед і погойдування руками. "Втомилися наші руки, бовтаються, як ніби це не руки, а дві мотузки на плічках бовтаються - вліво-вправо. Ручки прямі, вільно звисають, їх наче вітром розгойдує".



Вправа "Паросток"

В.П. сидячи навпочіпки, руки складені перед грудьми, долоні з'єднані, спрямовані вгору. Повільно піднімаємося, випрямляємо спину, руки повільно тягнемо вгору розводимо їх в боки. "Посадили маленьке зернятко в землю, покажіть, яке воно маленьке. Стало сонечко пригрівати, дощиком поливати, і в нашому зернятці проклюнувся паросток, він повільно став тягнутися до тепла світла - сонця. І ось уже перетворився на стеблинку з двома листочками. Покажіть, як листочки тягнуться до сонця і радіють світлу, теплу, свободі..."



Вправа "Прудка білочка"

Основна стійка, руки на поясі. Поворот голови вправо, вліво. Піднятися на носки, повернутися у вихідне положення. "Зістрибнула з дерева швидка білочка прудка."Покажіть, яка вона прудка - підніміться на носки і швидко опустіться. А тепер швидко подивіться то вправо, то вліво."



Вправа "Шапочка із дзвіночком"

Стоячи, руки на поясі. Нахили голови вправо, вліво, вперед, назад, з легким погойдуванням "дзвіночка" на шапочці. Повільно нахиляємо голову до правого плеча. Легко похитали головою. Чуєте, як тихо-тихо дзвенить дзвіночок?' Нахиліть голову до лівого плеча, покачайте головою, дзвіночок дзвенить все голосніше. Нахилимо голову вперед, ще голосніше задзвенів дзвіночок, відкинули голову назад - і знову почули дзвін дзвіночків. Як вони дзвенять.



Вправа "Втомилися"

Ноги на ширині плечей, руки в боки. Повільно опускаємо голову на груди, перекочуємо її справа наліво, зліва направо. Ви втомилися, м'язи вашої шиї теж втомилися. Вона стала слабенькою, м'якою, як ниточка, тоненькою. Голова не тримається на слабенькій шийці, катається по грудях туди - сюди. Відпочила, зміцніла, вже легко піднімає вашу голову, міцно тримає її прямо.



Вправа "Снігові грудочки"

В.П. - сидячи навпочіпки, притиснувши коліна до чола, обнявши їх руками. Уявіть, що ви маленькі снігові грудочки, які котяться і стають все більшими і більшими. Ось вже це великі снігові кулі. За ніч вони стали від морозу міцними, твердими, як залізо. Покажіть, які вони міцні. Вранці стало пригрівати сонечко, і від сонячного тепла грудочки стали поступово танути, танути, танути і перетворилися на калюжі.

Наступні вправи особливо ефективні у початкових класах.

Вправа "Сонечко і хмаринка"

Мета: зняти психічне напруження, продовжувати вчити дітей регулювати свій емоційний стан.

Сонечко зайшло за хмарку, стало прохолодно - стиснутися в грудочку, щоб зігрітися, затримати дихання. Сонце вийшло з-за хмаринки, стало жарко, розморило на сонці - розслабитися на видиху.

Вправа "Люблячі батьки"

Мета: продовжувати керувати своїми емоціями, вчити долати бар'єри у спілкуванні.

Мама-ведмедиця і тато-ведмідь качають свого улюбленого синочка. Спочатку мама-ведмедиця качає ведмедика, ніжно притискає його до себе, а потім тато-ведмідь з доброю посмішкою дивиться на маму і сина. Потім навпаки.

Вправа "Дзеркало"

Мета: подолання бар'єрів у спілкуванні, встановлення внутрішнього зв'язку, розвиток умінь підлаштовуватися один до одного.

Діти по двоє сідають один навпроти одного та виконують по черзі різні рухи, які повинен повторювати партнер, також - різні вирази обличчя.

Вправа "Сонечко"

Розвиток вмінь та навичок розуміти себе, знімати психічне напруження.

Уявіть собі, що божа корівка сидить на пальці вашої ноги. Ось вона повільно повзе по стопі, щиколотці, коліні, досягає стегна. Вона повзе і її тонкі ніжки тебе лоскочуть. Ой, як лоскотно ( можна здригнутися і розсміятися ). Минає живіт, груди, ось вона уже на плечі. Зупинилася і відпочиває. Знову вирушила в дорогу. Повзе по руці. Ось вона біля ліктя. Нарешті дібралася до вказівного пальця, сидить на самому кінчику. Уяви, що ти обережно кладеш божу корівку на землю, накриваєш її листком, щоб вона відпочила після свого тривалого шляху.

Вправа "Спляче кошеня"

Мета: зняти емоційне напруження, розвивати вміння перевтілюватися.

Дитина виконує роль кошеняти. Вона лягає на килимок і засинає. У кошеняти розмірено піднімається і опускається животик.

Вправа "Жив - був чоловік"

Мета: вчити керувати своїми емоціями, знімати психічне напруження, усвідомлювати свої можливості.

Жив - був чоловік. Якось одного разу він вранці встав, і мав він сумний настрій ( показують мімікою ). Але ми не хочемо, щоб він сумував. Закрийте обличчя долоньками. Настрій змінився. Чоловік став сердитим (показують). Потім добре подумав. За вікном світить сонечко, ясне небо, він посміхнувся і став веселим.

Вправа "Бурулька"

Мета: розслабити основні групи м'язів.

У нас під дахом (руки над головою) білий цвях висить. Сонце зійде - цвях упаде (опустити розслаблені руки і присісти).

Вправа «Хитун- базікай»

Хитун - базікай

Сидів на стіні

Хитун - базікай

Звалився уві сні.

Діти повертають тіло вправо - вліво, руки вільно хитаються, як у ганчіркової ляльки. На слова "звалився уві сні" - різко нахилити корпус тіла вниз.



Вправа "Диво"

Хлопчик дуже здивувався: він побачив, як фокусник посадив у порожню валізу кішку і закрив її, а коли відкрив валізу, кішки там не було.

Після проведення психофізичних вправ відчуваються легкість, спокій, душевна рівновага. Досягаються порядку емоції, почуття, думки. Саме тому я і надалі буду використовувати цей вид діяльності на своїх уроках, адже він сприяє зміцненню психічного здоров'я, а це - головне.


ВИСТУП

Тема мого досвіду: "Використання психофізичних вправ на різних етапах уроку як складова здоров"язберігаючих технологій".

Чому саме цю тему я обрала.

Школярам дуже складно самостійно справитися із завданням правильно оцінити свої емоції, розібратися в своїх почуттях з"сувати, як їх правильно виразити, як подолати невдачі та стреси.

А оскільки урок - це основна комірка навчального процесу, то завдання учителя - допомогти вирішити цю проблему.

Найбільш відомими педагогами - психологами, які присвятили свою діяльність вивченню цього питання є М.І. Чистякова, А.А.Осипова, Є.А.Аляб"єва.

Термін "психогімнастика" з"явився на початку 1960-х років. Він має широке значення.

По-перше - психогімнастика - це оволодіння технікою виразних рухів у вихованні емоцій і придбанні навичок релаксації.

По друге, психогімнастика - це курс спеціальних вправ та ігор, які проводяться вчителем на уроках і дозволяють активізувати роботу головного мозку, також це дозволяє зняти напруженість та надмірну збудливість.

Що лежить в основі психогімнастики.

В основі цього виду діяльності лежить використання рухової експресії в якості головного засобу комунікації. Основний акцент в ній ставиться на навчанні елементам техніки виразних рухів.

Що це дає.

Це виховує та розвиває емоціїї школяра, навички саморозслаблення, комунікації, розвиває у школяра як пізнавальну так і емоційну сфери діяльності.

Як наслідок у дітей, які оволодівають навичками психогімнастичних вправ виробляються позитивні риси характеру (упевненість, чесність, сміливість, доброта), зникають страхи, побоювання, невпевненість.

При проведенні психогімнастичних вправ треба враховувати:

- кожна вправа повинна спонукати до діяльності фантазію, почуття, емоціїї, рухи;

- всі вправи будуються на сюжетно - рольовому змісті;

- всі події та предмети повинні бути уявними;

- можна застосовувати фотографії та малюнки із зображенням різних емоційних станів;

- дуже корисно застосовувати музичний супровід.

Важливо:

психогімнастичні вправи можна застосовувати на будь-якому етапі уроку для активного відпочинку та переключання уваги. Наприклад, використання психогімнастичних вправ на початку уроку дає можливість учням переключити увагу на тему уроку чи інший вид діяльності.

Результатом застосування психогімнастичних вправ є допомога учневі подолати життєві негаразди, перемагати бар"єри у спілкуванні, знімати психічну напруженість, а найголовніше - сприяти зміцненню психічного здоров"я.

Вправа "Змивання".

Покладіть перед собою малюнок і давайте пограємось з ним, як ми це часто робили у дитинстві, тобто оживимо його і, навіть, "увійдемо" в цей уявний казковий світ. Давайте помандруємо.

Сядьте зручніше. Заплющіть очі. Розслабтеся і уявіть себе в знайомому місці, де вам колись було дуже добре. (Припустимо, це - лісова галявина). Ви уявляєте лісові пахощі та аромати...бачите мураху, що повзе по стеблині. Співають пташки...ніщо не турбує вас в цю мить. Віє легенький вітерець. Він лагідно дмухає вам в обличчя. Ласкаво скуйовджує волосся. Здуває і забирає з собою відчуття ніжності. Ніби пух із кульбабки. Відлітають думки і турботи.

Ви відчуваєте таку легкість, що трава випростовується під вами, а ви піднімаєтесь над галявиною, над лісом усе вище й вище... піднімаєтесь до хмаринок і зручно влаштовуєтесь на одній із них.

Поруч, на пухнастій хмаринці виникає зображення, з яким ви гралися на початку нашої вправи. Ви бачите його в усіх, навіть найдрібніших, подробицях. Над малюнком виникає дощова хмара, і перші краплини падають на зображення.

Вода змиває фарби. Фарби змішуються і стікають із листівки барвистим струмком. Дощ посилюється, і його струмені остаточно змивають зображення. Перед вами лише чистий змоклий аркуш паперу.

Зображення зникло і зникло з вашої активної пам’яті. воно вже ніколи не з’явиться без вашого на те бажання.

І разом із цим зображенням зникають усі ваші турботи, переживання і неприємні спогади.






База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка