Дипломної педагогічної освіти апн україни Кубіцький Сергій Олегович система оцінювання готовності майбутніх офіцерів до професійної діяльності



Скачати 306.84 Kb.
Дата конвертації04.11.2016
Розмір306.84 Kb.
Центральний інститут післядипломної педагогічної освіти АПН України
Кубіцький Сергій Олегович
УДК 378.635.5:371.26

СИСТЕМА ОЦІНЮВАННЯ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ ОФІЦЕРІВ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Спеціальність 13.00.04 - теорія та методика професійної освіти

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Київ – 2001

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Центральному інституті післядипломної педагогічної освіти АПН України.



Науковий керівник: кандидат педагогічних наук, доцент

Пуцов Володимир Іванович,

Центральний інститут післядипломної педагогічної

освіти, завідувач кафедри післядипломної

педагогічної освіти



Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, доцент

Маслов Валерій Сергійович,

Академія муніципального управління,

завідувач кафедри педагогіки та психології

кандидат педагогічних наук, доцент



Сгадова Валентина Василівна,

Національний педагогічний університет

ім. М.П.Драгоманова, доцент кафедри педагогіки та

психології


Провідна установа: Національний аграрний університет,

кафедра педагогіки, м.Київ

Захист відбудеться 26 квітня 2001р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К26.455.01 у Центральному інституті післядипломної педагогічної освіти АПН України, м. Київ, вул. Артема, 52-А, корпус 3, аудиторія 20.


З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Центрального інституту післядипломної педагогічної освіти АПН України, м.Київ,вул. Артема, 52-А, корпус 3.

Автореферат розісланий 22 березня 2001р.


Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Снісаренко О.С.



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. У нинішній час склалась ситуація, яка характеризується, з одного боку, гострою потребою розбудови Збройних Сил України, підвищення якості підготовки офіцерів, а з іншого - недостатньою науковою розробкою теоретичних проблем і практичної реалізації оцінки їхньої професійної готовності.

У 70-90-х рр. XX ст. проблемі формування готовності випускників до професійної діяльності були присвячені дослідження багатьох педагогів і психологів. Зокрема, у педагогіці професійної підготовки майбутніх вчителів (А.М.Алексюк, І.Д.Багаєва, С.У.Гончаренко, О.А.Дубасенюк, М.Б.Євтух, І.А.Зязюн, Н.В.Кузьміна, О.Г.Мороз, Н.Г.Ничкало, В.О.Сухомлинський та інші); у психології готовності до вибору професійної діяльності (О.В.Веденов, Г.С.Костюк, В.О.Моляко та інші); у педагогіці готовності до вибору професійної діяльності (С.С.Гриншпун, В.М.Мадзігон, В.І.Маслов, К.К.Платонов, Є.М.Павлютенков, В.І.Пуцов та інші); у військовій підготовці (О.В.Барабанщиков, М.І.Д'яченко, Л.Ф.Железняк, Л.О.Кандибович, А.М.Столяренко, М.Ф.Феденко, Я.Я.Юрченко та інші).

У цих працях розглядаються загальні питання підвищення професійної готовності. Проте менш розробленими є питання оцінювання професійної готовності випускників до виконання завдань військової практичної діяльності. При цьому аспекти, пов'язані з формуванням оцінки професійної готовності військових спеціалістів, у цих роботах або зовсім не одержали свого відображення, або вирішені частково.

Як показує аналіз реального навчального процесу, відсутність напрацювань із названої вище проблеми призводить до того, що оцінка професійної готовності офіцерів здійснюється командирами, викладачами, самими курсантами на емпіричному рівні. Як наслідок, це призводить до її суб'єктивованості і емоційної зумовленості. Крім того, оцінку найчастіше пов'язують з кількісною характеристикою ефективності професійної готовності. Тобто вона здійснюється в основному там, де має місце вимірювання певних величин. Це призводить до її неповноти і однобічності.

Така ситуація склалась, на наш погляд, через недостатню наукову розробку теоретичних аспектів оцінки професійної готовності майбутніх офіцерів. Розв'язання цієї проблеми потребує перш за все теоретичного осмислення, що дозволить усвідомити ті значні резерви, які можна використовувати в інтересах підвищення ефективності професійної підготовки майбутніх офіцерів. Водночас, спеціального дослідження, присвяченого проблемі оцінювання готовності курсантів, у даний час немає. Хоча слід зазначити, що практично в кожному навчальному закладі проводяться окремі дослідження, які стосуються виявлення оптимальних технологій ефективності професійної готовності майбутніх спеціалістів. Оцінювання професійної готовності курсантів розглядається не лише як важливий компонент навчальної діяльності, а й суттєвий чинник підвищення якості офіцерського складу Збройних Сил України. Все вищезазначене і зумовило вибір теми нашого дослідження - “Система оцінювання готовності майбутніх офіцерів до професійної діяльності”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконувалось згідно з тематичним планом науково-дослідної роботи Житомирського військового інституту радіоелектроніки ім. С.П. Корольова при розробці теми: "Держстандарт-1" (Наказ першого заступника Міністра оборони України від 29.10.98р. № 11).

Мета дослідження - розробка теоретичних основ та технології оцінювання професійної готовності майбутніх офіцерів.

Гіпотеза дослідження: впровадження системи оцінювання на основі врахування кількісних та якісних показників, зокрема психологічного, педагогічного, соціологічного та економічного аспектів забезпечить позитивні зміни особистісного зростання кожного курсанта, ціннісно-мотиваційної сфери майбутніх офіцерів, високий рівень їхньої загальновійськової, гуманітарної та технічної підготовки до майбутньої професійної діяльності, що віддзеркалиться в адекватних практичних діях та загальній життєдіяльності.

Для досягнення вказаної мети визначено такі задачі дослідження:

1.Проаналізувати особливості професійної діяльності військових спеціалістів.

2. Обґрунтувати психолого-педагогічну структуру професійної готовності майбутніх офіцерів.

3. Розробити та обгрунтувати модель оцінювання рівня професійної готовності майбутніх офіцерів.

4. Розробити технологію оцінювання ефективності діяльності військового закладу та професійної готовності його випускників з позиції замовника.



Об'єкт дослідження - система підготовки майбутніх офіцерів у вищих військових навчальних закладах Міністерства оборони України.

Предмет дослідження – зміст, форми та методи процесу оцінювання професійної готовності майбутніх офіцерів.

Методологічною і теоретичною основою дослідження стали: теорія наукового пізнання, основні положення системного підходу (Б.Г. Ананьєв, І.В. Блауберг, В.Г. Юдін та ін.); філософські та психологічні положення про сутність діяльнісного підходу (М.С.Каган, О.М.Леонтьєв, С.Л.Рубінштейн та ін.); системний підхід до оцінювання професійної готовності майбутніх фахівців, що грунтується на психолого-педагогічних і загальнопедагогічних надбаннях сучасних та попередніх вітчизняних і зарубіжних дослідників (І.Д. Багаєва, В.В.Давидов, О.А.Дубасенюк, М.І.Д'яченко, Л.Ф.Железняк, Л.О.Кандибович, Н.В.Кузьміна, Г.Д.Луков, І.Д.Ладанов, В.С.Маслов, Н.Г.Ничкало та ін.); підходи до оцінювання ефективності та якості підготовки (В.С. Аванесов, С.І. Архангельський, Ю.К. Бабанський, О.В. Барабанщиков, В.О. Бондаренко, В.П.Беспалько, В.М.Блінов, Н.М.Буринська, В.М.Галузинський, Я.Гнитецький, П.М.Городов, К.Денек, В.А.Козаков, І.Я.Лернер, А.Г.Молібог, Н.Д.Тализіна, А.Й. Ягодзінський та ін.), а також певні аспекти післядипломної освіти, що розглядають удосконалення професійної майстерності кадрів (В.І. Бондар, В.Г.Кремень, В.І.Маслов, В.В.Олійник, Н.Г.Протасова, В.І.Пуцов, Т.І.Сущенко та ін.); Державна національна програма “Освіта” (Україна XXI століття), Закон України “Про освіту”, “Концепція виховання дітей та молоді в національній системі освіти” (1995), Концепція військової освіти (1995).

Методи дослідження. Теоретичні методи: аналіз філософської, соціологічної, психологічної, педагогічної літератури – для визначення сутності та структури поняття “професійна готовність”; метод моделювання - для обгрунтування логічної структури дослідження й розробки моделі оцінювання рівня готовності майбутніх офіцерів до професійної діяльності; емпіричні методи: опитування, бесіда, анкетування, експертна оцінка й самооцінка, аналіз статистичних даних, педагогічний експеримент – для створення та апробації експериментальної моделі; математичні методи обробки даних – для аналізу та інтерпретації результатів.

Дослідження проводилось протягом 1995-2000 років і передбачало декілька етапів науково-педагогічного пошуку.



На першому етапі (1995-1996) було вивчено понад 300 джерел спеціальної і загальної літератури з проблеми; здійснено конструктивно-критичний аналіз оцінювання готовності випускників до практичної діяльності і підвищення її ефективності в Україні в цілому.

У ході другого етапу (1997-1998) було розроблено психолого-педагогічну структуру професійної готовності майбутніх офіцерів, модель оцінювання рівня професійної готовності офіцерів, технологію оцінювання ефективності діяльності військового закладу та професійної готовності його випускників, а також витрат на підготовку майбутніх офіцерів.

На третьому етапі (1999-2000) було здійснено апробацію розроблених автором методик; проведено експеримент, загальна кількість учасників якого - 432 випускники і 94 викладачі військових закладів. Аналіз результатів дав змогу сформулювати теоретичні та практичні рекомендації.

Наукова новизна одержаних результатів. Розроблена модель оцінювання готовності майбутніх офіцерів з використанням методу сучасної теорії ієрархічних систем Сааті, модифікованого нами та пристосованого до умов навчального закладу. Запропоновано сучасний педагогічний інструментарій для оцінювання ефективності діяльності військового закладу та професійної готовності його випускників. Дістала подальший розвиток психолого-педагогічна структура професійної готовності майбутніх офіцерів. Теоретично обґрунтовані основні ідеї і положення проблеми оцінювання професійної готовності.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що розроблені у дисертації теоретичні основи системи оцінювання готовності майбутніх офіцерів до професійної діяльності та відповідне програмне забезпечення можна використовувати у навчальних закладах різних освітніх профілів та рівнів акредитації. Впровадження цих теоретичних основ у навчальний процес дозволить отримати об'єктивну та точну інформацію про ефективність професійної готовності майбутніх спеціалістів. Розроблені теоретичні основи можуть також бути впроваджені й у військах, що дозволить командирам різних ступенів якісно оцінити рівень навченості особового складу підрозділу (частини) у системі командирської та бойової підготовки, а також ефективно підбивати підсумки навчання.

Особистий внесок здобувача полягає: у теоретичному обґрунтуванні основних ідей і положень проблеми оцінювання професійної готовності майбутніх офіцерів; обгрунтуванні психолого-педагогічної структури професійної готовності майбутніх офіцерів; визначенні технології оцінювання ефективності діяльності військового закладу та професійної готовності його випускників з позиції замовника; розробці моделі оцінювання рівня готовності майбутніх офіцерів до професійної діяльності; визначенні економічних показників якості готовності майбутніх офіцерів та шляхів їх оптимізації. Основні положення, викладені у публікаціях, виконаних у співавторстві, що ввійшли до дисертації, належать автору.

Апробація результатів дослідження здійснювалася безпосередньо в процесі науково-педагогічної діяльності автора у навчальному закладі, під час проведення експерименту в системі професійної підготовки майбутніх спеціалістів. Розроблену систему оцінювання готовності майбутніх офіцерів до професійної діяльності впроваджено в навчальний процес Житомирського військового інституту радіоелектроніки імені С.П.Корольова.

Основні положення дисертаційного пошуку апробовані на наукових конференціях: П'ятих Костюківських читаннях (1998), ІX та X науково-технічних конференціях ЖВІРЕ (1997, 1999); X, XІ та XІІ військово-наукових конференціях ЖВІРЕ (1996, 1998, 2000 роках); в процесі підготовки навчально-методичних матеріалів, а також шляхом публікацій у фахових виданнях.



Публікації. Результати дисертаційного дослідження опубліковані у 8 статтях, з яких 5 - у фахових виданнях, 3 – у звітах з НДР "Кошторис", "Ряд-2000" та "Стимулювання", а також програмному продукті, прийнятому до Фонду алгоритмів та програм Збройних Сил України.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків за розділами, загального висновку ( 198 усього сторінок), списку використаних джерел (227 найменувань), 8 додатків, 2 схем, 9 рисунків, 12 таблиць.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність дослідження, визначено об'єкт, предмет і методи дослідження, сформульовано мету та завдання, охарактеризовано методологічну й теоретичну основи дослідження, розкрито наукову новизну та практичну значущість, а також викладено відомості про апробацію та впровадження результатів дослідження.



У першому розділі "Теоретичні засади професійної діяльності" здійснено психолого-педагогічний аналіз професійної діяльності військових спеціалістів, подано характеристику специфічних умов служби офіцерів; розкрито специфіку педагогічної діяльності у вищому військовому навчальному закладі; подано психолого-педагогічну структуру і рівні готовності майбутнього офіцера до професійної діяльності; проаналізовано сучасний стан оцінювання професійної готовності майбутнього офіцера в умовах військового закладу.

Діяльність офіцера відрізняється від будь-якої діяльності специфічністю своїх завдань, умовами, засобами, труднощами регламентованої діяльності, психологічним змістом. До специфічних умов служби офіцера віднесемо: своєрідність цілей та результатів (керування підлеглими в бою, підвищення бойової готовності підрозділу, навчання і виховання підлеглих, розгром ворога); особливий характер об'єкта діяльності (люди, військова техніка); регламентованість (визначається задачами, статутами, настановами, інструкціями, наказами, розпорядженнями); особливі засоби діяльності (зброя, мовні засоби, радіоелектронні пристрої: датчики, індикатори, сигналізатори, пристрої комутації); інтенсивність функціонування психіки та висока інтелектуальна напруга у ході здійснення функцій діяльності.

Проблема готовності до професійної діяльності набула свого розвитку в останні десятиріччя і знайшла відображення у працях І.Д.Багаєвої, Г.О.Балла, О.В. Веденова, С.С. Гриншпуна, В.П. Давидова, О.А. Дубасенюк,

М.І. Д'яченка, Л.Ф. Железняка, Л.О. Кандибовича, Л.В. Кондрашової, Г.С. Костюка, Н.В. Кузьміної, І.Д. Ладанова, Г.Д. Лукова, В.І. Маслова, В.О. Моляко, Н.Г. Ничкало, Є.М. Павлютенкова, К.К. Платонова,

В.А. Сластьоніна та інших. Психологи розглядають готовність як особистісне утворення, що включає мотиваційні, психічні, характерологічні особливості індивіда (О.В.Веденов, Л.О.Кандибович, В.О.Моляко та ін.). Найбільш поширеним педагогічним підходом до визначення структури готовності до вибору професійної діяльності є виділення таких компонентів, як моральний, психологічний, практичний (С.С.Гриншпун, К.К.Платонов, Є.М.Павлютенков та ін.). На підставі теоретичного аналізу психолого-педагогічної літератури нами було зроблено висновок, що професійна готовність - це спрямованість особистості, яка передбачає потреби, переконання, погляди, ставлення, мотиви, почуття, вольові й інтелектуальні якості, знання, уміння, установки на певне поводження в незвичайних умовах. Така готовність забезпечується в процесі отримання освіти й виховання у навчальному закладі. Вона є результатом всебічного розвитку особистості з урахуванням вимог, що зумовлюються особливостями фаху, а також істотною передумовою цілеспрямованої діяльності. Саме готовність забезпечує регуляцію, сталість, ефективність і є необхідною людині для успішного виконання своїх обов'язків, правильного використання знань, досвіду, особистих якостей, збереження самоконтролю і перебудови своєї діяльності за наявності непередбачених перешкод.

До структури професійної готовності майбутнього офіцера до діяльності нами включені такі чотири компоненти: ціннісно-мотиваційний, гностичний, практичний та оцінний (див. сх. 1).

Обґрунтовані критерії готовності майбутнього офіцера до професійної діяльності (мотиваційна стабільність ставлення до обраного фаху, тривалість входження молодого офіцера до службової діяльності, надійність роботи в напружених умовах) та три рівні готовності майбутнього офіцера до професійної діяльності (високий, середній, низький).

Розглядаючи проблему оцінки професійної готовності як один з видів оцінки, нами зроблений висновок, що оцінка професійної готовності - це процес і результат відображення одних явищ дійсності шляхом зіставлення, порівняння їх уявлених образів з іншими, засвоєними на практиці і “засівшими” у свідомості явищами. Оцінка професійної готовності - завжди порівняння, хоча не кожне порівняння - це оцінка. Порівняння можливе при виконанні як мінімум двох вимог. По-перше, порівнюватися повинні реальні величини, що піддаються порівнянню. А для цього необхідно пізнати реальну величину готовності майбутніх спеціалістів, тобто відобразити її у визначених поняттях, а потім порівняти з тією величиною, яка задовольняє потреби суб'єкта, також відображеною в поняттях. Отже, другою вимогою є наявність необхідного еквівалента оцінки (щоб було з чим порівнювати), також поданого у визначених поняттях.

Оцінка професійної готовності здійснюється перш за все на принципах діалектики (загального зв'язку та розвитку, системності сходження від абстрактного до конкретного, єдності історичного та логічного, наукової об'єктивності , конкретно-історичного підходу, повноти оцінки, системного підходу та ін.) та специфічних принципах, які характеризують процес оцінки саме в управлінській діяльності (гласності оцінки і її доступності, адресності, сприйнятливості, своєчасності, гнучкості, економічності та ін.).

Схема 1


Структурна модель формування професійної готовності курсантів

Важливим атрибутом оцінки професійної готовності є такі функції: аксіологічна, регулятивна, індикаторно-інформативна, прогнозуюча, нормативна та мотиваційна.

Здійснений аналіз проблеми оцінки професійної готовності та запропонований нами варіант її розв'язання, дозволяють сформулювати визначення системного оцінювання професійної готовності, під яким ми будемо розуміти сукупність взаємопов'язаних елементів, що визначають професійну готовність майбутніх офіцерів до виконання своїх службових обов'язків. Цілями цієї системи визначено такі: 1) теоретико-методологічна і практична підготовка курсантів до роботи за обраною спеціальністю; 2) формування професійного інтересу у курсантів, розвиток потреб у набутті знань, вироблення умінь і навичок шляхом максимального наближення навчального процесу до практики;

3) розвиток мотиваційної сфери як умова підвищення професійного інтересу; 4) забезпечення практичної взаємодії дисциплін психолого-педагогічного блоку з предметами спеціального блоку; 5) розвиток фізичних показників.



У другому розділі "Дидактичні основи оцінювання професійної готовності майбутніх офіцерів" висвітлено технологію оцінювання ефективності діяльності військового навчального закладу та професійної готовності його випускників з позиції замовника та подано модель оцінювання рівня професійної готовності майбутніх офіцерів.

У військово-педагогічній літературі нерідко ототожнюються поняття ефективності та якості підготовки військових спеціалістів. Насправді вони відрізняються, хоча і є взаємопов'язаними. Ефективною є підготовка, що забезпечує високу професійну готовність. Ми повністю підтримуємо позицію І.О.Хорєва, який визначає, що ефективність підготовки спеціалістів - це не тільки реальне досягнення ними результату в оволодінні програмою навчання, а ступінь відповідності цього результату об'єктивно існуючій та соціально значущій меті підготовки, рівня розвитку та сформованості світогляду, військово-професійних, моральних якостей - вимогам до офіцера Збройних Сил України. Це, також, і врахування загальних витрат, вкладених у сам процес навчання і досягнення його мети. Досягнутий результат необхідно співвіднести з витратами, в тому числі - психофізіологічними (викладача і студентів), часовими (на навчальну діяльність та на перерви) та матеріальними (на навчально-матеріальну базу та обслуговуючий персонал).

Під якістю підготовки спеціалістів ми будемо розуміти сукупність найбільш суттєвих суспільно корисних рис випускника вищого військового навчального закладу, їх стійке взаємопов'язане співвідношення, яке означає здатність випускника задовольняти суспільні потреби у визначенні діяльності у тій чи іншій сфері військової справи (практичної діяльності).

Оскільки якість підготовки спеціаліста проявляється на практиці при виконанні професійних обов'язків, то за оцінку ефективності професійної діяльності вищого військового навчального закладу будемо вважати відношення суспільно корисного ефекту діяльності кадрів до сумарних витрат на їх навчання, виховання та створення умов для плідної праці.

На основі теоретичного аналізу проблеми та результатів практичної роботи з оцінювання професійної готовності своїх підлеглих ми дійшли висновку про необхідність експериментального вивчення особливостей оцінювання рівня професійної готовності майбутніх офіцерів та розробки шляхів, психолого-педагогічних засобів його покращання в умовах навчально-виховного процесу.

Контроль знань і оцінка результативності праці курсантів та студентів стають сьогодні однією з найважливіших проблем вищої, у тому числі військової, школи. Для їх успішного розв'язання потрібні науково обґрунтовані методи визначення останніх. Як свідчать результати досліджень, найбільш дієздатною є рейтингова система оцінки спеціалістів. Аналізуючи методики рейтингової системи оцінювання, які визначають якість підготовки спеціаліста та ефективність його праці, нами був зроблений певний висновок про те, що у той час як професійні й ділові характеристики вони спроможні оцінити з достатньою мірою об'єктивності, то особистісні й психофізичні характеристики бувають в інтерпретації досить суб'єктивними. Саме ця обставина, на нашу думку, і призводить до неможливості та й до відсутності бажання використовувати методики такого роду у навчальних закладах та установах. При цьому головним гальмом на шляху впровадження в практику вказаних методик є складність і громіздкість.

Вважаємо, що першим кроком на шляху достатньо широкого впровадження методик для оцінювання професійної готовності молодих спеціалістів повинно бути створення простих і чітких методик з мінімальними затратами праці на їх застосування. У зв'язку з цим нами пропонується модель, яка найбільш адекватно, на нашу думку, може бути поставленою і вирішеною з використанням методу сучасної теорії ієрархічних систем Сааті, модифікованого нами та пристосованого до умов навчального закладу.

Модифікація полягає у тому, що на першому етапі проводиться вибір та упорядкування лінгвістичних показників якості, які можуть бути виражені словесно і не можуть бути виміряні загальноприйнятою кількісною мірою (наприклад, рівні навченості, тренованості, спеціальної підготовки курсантів тощо), за ними проводиться оцінювання професійної готовності. Експертами формується експертна матриця пріоритетності показників якості, або матриця попарних порівнянь. Далі вирішується задача визначення ваги або кількісної міри ступеня важливості і пріоритетності кожного із показників якості. На другому етапі проводиться безпосередня оцінка рівня професійної готовності курсантів у складі визначеної групи для кожного з лінгвістичного показників якості у порядку зменшення їх пріоритетності (формується матриця попарних порівнянь курсантів за кожним показником якості). При цьому на кожному етапі вказані конкретні числові значення міри довіри до експертних оцінок. Далі розраховуються інтегральні пріоритети підготовленості курсантів як середні результати з кожного лінгвістичного показника якості, які усереднюються з вагою останніх. Таким чином, вирішується задача багатокритеріальності (за сукупністю лінгвістичних показників якості) оцінки рівня професійної готовності курсантів вищих військових навчальних закладів.

Важливою перевагою алгоритму Сааті є використання тільки парних порівнянь, замість множинних порівнянь, а також застосування лінгвістичних показників якості, які не вимагають глибокої педагогічної і психологічної підготовки. Оцінювання рівня готовності військових спеціалістів за допомогою застосування класичної теорії ієрархічних систем Сааті дозволить значно спростити шлях вирішення задачі. З'являється можливість оцінити рівень готовності військових фахівців як в кінці навчання, так і на всіх етапах набуття ними знань. Завдяки основним перевагам запропонованої моделі: мінімальним затратам на її використання, чіткості і простоті оціночних показників, нею зможуть користуватися як викладачі, так і командири різних рівнів без спеціальної підготовки.

У третьому розділі "Досвідно-експериментальна перевірка ефективності оцінювання професійної готовності" викладено економічні показники якості готовності майбутніх офіцерів і методику їх оцінки; подані результати з оцінювання професійної готовності випускників напередодні випуску та за результатами обов'язкових відгуків про практичну діяльність протягом одного року у військах.

Оцінка ефективності професійної готовності економічними засобами включає розробку методики оцінки витрат на підготовку майбутніх офіцерів та шляхів її оптимізації. Аналіз економічного змісту та функціональної ролі витрат у процесі навчання військових спеціалістів вищих військових навчальних закладів дозволяє згрупувати витрати за 14 статтями. У залежності від зв'язку з процесом навчання виділені прямі та накладні витрати. Прямі витрати безпосередньо пов'язані з навчанням курсантів. Накладні витрати розділені на навчальні витрати, які пов'язані з навчальним процесом, та загальні витрати, які пов'язані із забезпеченням діяльності військового закладу в цілому.

Витрати за кожною статтею калькуляції розраховуються виходячи з норми витрат конкретних ресурсів і вартості одиниці виміру цих ресурсів. Розрахунок витрат на навчання за курс здійснюється за складом витрат, що реально мають місце на даному курсі. Аналогічно розраховуються витрати за фахами навчання. При цьому прямі витрати безпосередньо включаються в загальні витрати, тобто “прямим” розрахунком, а накладні витрати – пропорційно прямим витратам у межах об'єкта калькулювання (курсу, фаху). Загальна величина витрат за весь період навчання визначається як сума витрат за кожний курс навчання.

Результати експерименту, який здійснювався відповідно до психолого-педагогічної структури професійної готовності майбутніх офіцерів до службової діяльності, дають право стверджувати наступне. Більшість абітурієнтів, що поступають до інституту, мають добре розвинуту, стійку військово-професійну мотивацію до даного виду професійної діяльності. За нашими даними, до 72% абітурієнтів твердо переконані у правильності свого вибору роду професійної діяльності. До 83% абітурієнтів мають добре розвинені, сильні і досить різноманітні військово-професійні мотиви.

Переважають такі мотиви вибору професії офіцера: прагнення одержати освіту з метою придбання професії інженера з радіотехніки; інтерес до змістовної сторони професії і процесу військової діяльності; суспільна значущість професії офіцера-інженера.

Дослідження показало, що результати навчання та дисципліни значно вищі у тих курсантів, які прийшли до військового закладу зі стійкою військово-професійною спрямованістю. На 1 курсі у курсантів ще досить низький рівень розвитку військово-професійних якостей. На 2 курсі підвищується інтерес до обраної професії, активізується робота з оволодіння технікою самостійної праці, посилюється прагнення до самостійного оволодіння матеріалом. Відсоток курсантів, які займаються на "добре" й "відмінно", стабілізується. Спостерігається деяке зниження рівня дисциплінованості та успішності. У цей період виявляються курсанти, які помилково обрали професію та переоцінили свої сили і вміння вчитися. На 3 курсі з більшим ефектом формується військово-професійна направленість. Велика роль стажування. 3/4 курсантів, які навчаються, як правило, вже володіють середнім та вищим рівнями розвитку основних рис характеру. На 4 та 5 курсах вдосконалюється та йде до свого завершення робота з військово-професійного виховання курсантів. Основні її зусилля спрямовуються на виявлення готовності випускників до виконання своїх професійних обов'язків у військах, підвищення рівня розвитку якостей організатора та керівника, загальної та педагогічної культури.

У процесі дослідження також встановлено, що курсанти, які мають стійкий інтерес до майбутньої професії, глибоку обґрунтовану мотивацію, досягають у своїй діяльності більш вагомих результатів. Вони вчаться переважно на "відмінно" та "добре".

Курсанти, які не мали твердого бажання навчатися у військовому закладі, які мріяли про цивільну професію і вступили лише тому, що "кудись треба вступити" або "щоб отримати освіту безкоштовно", у 65% випадків характеризувались як слабкі у навчанні та дисципліні, а 20% з них були відчислені за академічну заборгованість, небажання навчатися або недисциплінованість. Найбільш низьку успішність та військову дисципліну показали курсанти, які були направлені військкоматами без виявлення їх бажання навчатися у військовому закладі.

Спостереження за останні три роки показали, що до 86% курсантів досить позитивно ставляться до обрання професії офіцера. Курсантам-випускникам (73%, до 84% - за двома військовими закладами) подобається професія офіцера, ставлення до неї високопозитивне.

У той же час, за період навчання в інституті у більшості курсантів відбувається зміна їх ставлення до професії. Майже у 40% курсантів відношення до професії змінюється, причому у 22,6% курсантів ставлення до професії змінилось на краще, у 20% змінилось на гірше.

Найбільший вплив на розвиток у курсантів інтересу до своєї майбутньої професійної діяльності, формування у них стійкої військово-професійної мотивації відіграють відповідно: військове стажування; професорсько-викладацький склад інституту; полігонна практика; ремонтно-експлуатаційна практика; дипломне проектування; курсове проектування та участь у роботі військово-наукового товариства.

Із аналізу анкетування випускників та відгуків із військ можна бачити, що серед випускників позитивно атестовані 90-95% офіцерів. "Хороші" та "відмінні" знання бойової техніки мають до 75% випускників. Досить впевнено проводять усі типи технічного обслуговування 60-70% молодих офіцерів.

Близько 70-80% випускників мають строк входження до посади до 3-х місяців, і це за умови, що 40-50% випускників призначаються у війська не за своїм фахом. Більшість випускників (60-70%) відповідає займаній посаді, а частина з них (30-40%) гідна висунення на вищу посаду.

Слід також відмітити, що 30,6% офіцерів якість своєї підготовки в інституті до професійної діяльності у військах оцінюють тільки на "задовільно".

На питання про просування по службі 22,3% відповіли, що не просувалися більше 5 років. До 2 років підвищили по службі 34,9%. Серед тих, хто погано підвищується по службі, більшість складають ті, які слабко навчалися, а також ті, хто отримав призначення на посаду не за фахом.

У висновках підбито підсумки проведеного дослідження та викладено його основні результати.

1. Аналіз вітчизняної та зарубіжної психолого-педагогічної, соціологічної, військової та філософської літератури свідчить про те, що серед основних завдань вищої військової освіти, які потребують першочергового розв'язання, проблемі підготовки висококваліфікованих спеціалістів і формування у них якостей, що необхідні для досягнення успіхів у професійній діяльності, належить одне з чільних місць.

2. Військова діяльність відбиває основні властивості загального феномена діяльності, зокрема, цілеспрямованість, предметність, перетворюючий і усвідомлений характер, детермінованість умовами служби. Структура військової діяльності зумовлюється загальною структурою діяльності.

Військова діяльність у широкому розумінні є формою суспільної діяльності і має соціально-політичний характер. За допомогою військової діяльності здійснюється збройний захист інтересів нації, держави, народу. Військова діяльність у більш вузькому розумінні - це процес виконання військовослужбовцями завдань військової служби, вивчення бойової техніки, несення бойового чергування, ведення бойових дій проти ворога.

3. На основі аналізу психолого-педагогічної літератури та вивчення передового досвіду під поняттям "професійна готовність" ми будемо розуміти спрямованість особистості, яка передбачає потреби, переконання, погляди, ставлення, мотиви, почуття, вольові й інтелектуальні якості, знання, уміння, установки на певне поводження в незвичайних умовах.

Професійна готовність майбутніх офіцерів до служби у військах характеризується сукупністю чотирьох основних компонентів: ціннісно-мотиваційного, когнітивного, практичного і оцінного. Критеріями готовності майбутніх офіцерів до професійної діяльності є мотиваційна стабільність ставлення до обраного фаху, тривалість входження молодого офіцера до службової діяльності, надійність роботи в напружених умовах.

4. Професійна діяльність будь-якого офіцера, на якій би посаді у майбутньому він не служив, є педагогічною діяльністю. До цієї діяльності людину необхідно готувати. Підготовка до педагогічної діяльності здійснюється через систему вищих військових навчальних закладів. У дослідженні педагогічна діяльність розглядається як цілеспрямована, взаємообумовлена взаємодія викладачів та курсантів у навчанні, вихованні, освіті, розвитку і психолого-педагогічній підготовці. Зроблено висновок, що формування готовності майбутнього офіцера до професійної діяльності в умовах навчального закладу необхідно розглядати як наслідок його професійної підготовки.

5. Оцінка професійної готовності - це специфічне відношення суб'єкта, виражене в понятійній формі, до реального значення професійної готовності, в результаті якого відбувається порівняння даного значення з еквівалентом на основі вибору його як критерію задоволення потреби у високих результатах професійної діяльності.

6. За оцінку ефективності професійної діяльності вищого військового навчального закладу будемо вважати відношення суспільно корисного ефекту діяльності кадрів до сумарних витрат на їх навчання, виховання та створення умов для плідної праці. Основним критерієм ефективності професійної діяльності вищого військового навчального закладу є відповідність підготовки спеціалістів потребам військової справи.

7. Впровадження нами моделі оцінювання рівня готовності військових спеціалістів на базі теорії взаємодії в ієрархічних системах Сааті у навчальний процес дозволить отримати об'єктивну та точну інформацію про ефективність професійної готовності майбутніх офіцерів. Запропоновану модель та програмне забезпечення можна використовувати у навчальних закладах різних освітніх профілів та рівнів акредитації. Розроблені теоретичні основи можуть також бути впроваджені і у військах, що дозволить командирам різних ступенів якісно оцінити рівень навченості особового складу підрозділу (частини) у системі командирської та бойової підготовки, а також ефективно підбивати підсумки навчання.

8. Актуальність застосування економічних показників якості готовності майбутніх офіцерів та методики їх оцінки визначається наступним: дана методика дозволяє більш точно визначити суму витрат на підготовку випускника військового закладу; у процесі розробки методики була визначена структура витрат на підготовку військових спеціалістів. Це, у свою чергу, дозволяє: прогнозувати витрати в залежності від необхідної кількості випускників; уточнювати витрати на навчання при зміні витрат за окремими статтями; оптимізувати витрати, тому що структура витрат дозволяє визначити статті витрат, що мають найбільшу вагу; з'являється можливість вирішувати питання про відчислення курсантів, особливо старших курсів, з урахуванням економічного чинника, що дозволить диференціювати зусилля командування з виховної роботи протягом усього процесу навчання у навчальному закладі.

Результати експериментальної роботи стали підтвердженням висунутого припущення, що ефективність оцінювання професійної готовності майбутніх офіцерів значно підвищується за рахунок розробленої системи оцінювання готовності, забезпечує позитивні зміни в стосунках між викладачами та курсантами і створює умови для особистісного зростання кожного курсанта, зумовлює формування високого рівня його готовності до майбутньої професійної діяльності за рахунок позитивних змін мотиваційної сфери, якості та рівня знань, умінь і навичок. Матеріали поданого дослідження дають змогу системно оцінювати готовність майбутніх офіцерів до професійної діяльності. Однак здійснене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми.

Основні положення дисертаційного дослідження відображено у працях автора:

1. Кубіцький С.О. Структура професійної готовності майбутніх офіцерів // Психологія на перетині тисячоліть.- Київ: Гнозис.- 1998.- Т.2. - С.230-238.

2. Кубіцький С.О. Оцінка ефективності вищого навчального закладу // Нова педагогічна думка.– 1999.- № 2(18).- С.88-92.

3. Кубіцький С.О. Підходи до оцінювання ефективності підготовки майбутніх офіцерів та їх сутність // Соціалізація особистості.- Київ: НПУ.- 1999. - Випуск спеціальний.- С.170-180.

4. Кубіцький С.О. Оцінка ефективності підготовки випускників ВВНЗів на основі теорії ієрархічних систем Сааті // Проблеми освіти. - Київ: Наук.-метод. центр вищої освіти.- 1999. - Вип. 19. - С.45-54.

5. Кубіцький С.О. Специфіка педагогічної діяльності у вищому військовому навчальному закладі // Соціалізація особистості. - Київ: "Логос".- 2000.- Вип. 2. - С.210-220.

6. Кубицкий С.О. Об оценке затрат на подготовку выпускника военного вуза // Тематический научно-технический сборник ЖВУРЭ.- 1995.- № 17. - С.150-157.

7. Кубіцький С.О., Староконь Є.Г. Питання освіти в умовах реформування Збройних Сил України // Вісник ЖІТІ.-1998.- №7. - Економічні та гуманітарні науки. - С.273-276.

8. Кубіцький С.О., Левківський М.В., Стиров В.О. Деякі аспекти реформування військових освітніх систем (порівняльний аналіз) // Вісник ЖІТІ.-1998.- №7. - Економічні та гуманітарні науки. - С.277-282.

9. Кубіцький С.О., Фриз П.В. та ін. Програма Фонду алгоритмів та програм ЗС України "Розрахунок витрат на навчання військового спеціаліста ВВНЗів, шкіл прапорщиків, центрів підготовки молодших спеціалістів". - Київ: Акад. ЗС України.- 1998.- Акт № 3.

10. Кубицкий С.О., Фриз П.В. и др. Отчет о НИР "Смета". - Ж.: ЖВИРЭ, 1997. - 69с.

11. Кубіцький С.О., Фриз П.В. та ін. Звіт з НДР "Ряд-2000". - Ж.: ЖВІРЕ, 2000. - 60с.


АНОТАЦІЯ

Кубіцький С.О. Система оцінювання готовності майбутніх офіцерів до професійної діяльності. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти. - Центральний інститут післядипломної педагогічної освіти, Київ, 2001.

Дисертація містить результати теоретико-експериментального дослідження проблеми оцінювання готовності майбутніх офіцерів до професійної діяльності.

У результаті дослідження здійснено психолого-педагогічний аналіз професійної діяльності військових спеціалістів, подано характеристику специфічних умов служби військ. Обґрунтовано психолого-педагогічну структуру професійної готовності майбутніх офіцерів та специфіку педагогічної діяльності у вищому військовому навчальному закладі. Проведено аналіз оцінювання професійної готовності майбутніх офіцерів.

Розроблено технологію оцінювання діяльності вищого військового навчального закладу та професійної готовності його випускників. Запропоновано модель оцінювання рівня готовності майбутніх офіцерів та економічні показники якості готовності випускників і методику їх оцінки.

У ході дослідження змісту, форм та методів процесу оцінювання доведено можливість його використання для оцінювання готовності майбутніх офіцерів до професійної діяльності, їх рівня знань, умінь , навиків та особистісних якостей.

Ключові слова: військова діяльність, професійна готовність, ефективність підготовки, якість підготовки, ефективність діяльності військового закладу, витрати на підготовку.


АННОТАЦИЯ

Кубицкий С.О. Система оценивания готовности будущих офицеров к профессиональной деятельности. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 - теория и методика профессионального образования. - Центральный институт последипломного педагогического образования, Киев, 2001.

Одна из главных задач реформирования военного образования состоит в эффективной подготовке будущих специалистов – профессионалов военного дела, умелых руководителей и воспитателей военных коллективов, способных реализовать Программу развития Вооруженных Сил Украины до 2005 года и на дальнейшую перспективу.

Для определения соответствия будущих офицеров требованиям, поставленным государством, Верховным главнокомандующим Вооруженных Сил Украины, Министром обороны Украины, военными уставами и другими руководящими документами, возникает необходимость разработки системы оценивания их профессиональной готовности к выполнению служебных обязанностей.

В существующих работах рассматриваются в основном методы повышения профессиональной готовности курсантов высших военных учебных заведений. Менее разработанными есть вопросы оценивания готовности выпускников к предстоящей практической деятельности. Вместе с тем, специального исследования, посвященного проблеме оценивания готовности будущих офицеров, в настоящее время пока что нет. Хотя следует отметить, что практично в каждом учебном заведении проводятся отдельные исследования, направленные на выявление оптимальных технологий определения еффективности профессиональной готовности выпускников.

Диссертационное исследование содержит результаты теоретико-экспериментального исследования проблемы оценивания готовности будущих офицеров к профессиональной деятельности. Обоснованы психолого-педагогическая структура профессиональной готовности будущих офицеров и специфика педагогической деятельности в высшем военном учебном заведении.

На основании теоретического анализа психолого-педагогической литературы автором сделан вывод о том, что профессиональная готовность – это направленность личности, которая предусматривает потребности, убеждения, взгляды, отношения, мотивы, чувства, волевые и интеллектуальные качества, знания, умения, установки на определенное поведение в необычных условиях.

К структуре профессиональной деятельности, характеризующей будущую служебную деятельность офицера, нами отнесены четыре компонента: ценностно-мотивационный, когнитивный, практический и оценочный.

Обоснованы критерии готовности будущего офицера к профессиональной деятельности (мотивационная стабильность отношения к выбранной специальности, продолжительность вхождения молодого офицера в служебную деятельность, надежность работы в напряженных условиях) и три уровня готовности будущего офицера к профессиональной деятельности (высокий,

средний, низкий).

Проведен анализ оценивания профессиональной готовности будущих офицеров. Рассматривая проблему оценки профессиональной готовности как один из видов оценки, нами сделан вывод, что оценка профессиональной готовности – это специфическое отношение ее субъекта, выраженное в понятийной форме, к реальному значению профессиональной готовности, в результате которого происходит сравнение данного значения с эквивалентом на основе выбора его в качестве критерия удовлетворения потребности в высоких результатах профессиональной деятельности.

Разработана технология оценивания эффективности деятельности высшего военного учебного заведения и профессиональной готовности его выпускников с позиции заказчика. За оценку эффективности профессиональной деятельности высшего военного учебного заведения примем отношение общественно полезного эффекта деятельности кадров к суммарным затратам на их обучение, воспитание и создание условий для плодотворной работы.

Данное диссертационное исследование обосновывает возможность оценивания уровня готовности будущих офицеров к профессиональной деятельности с помощью разработанной модели оценивания уровня профессиональной готовности будущих офицеров с использованием метода современной теории иерархических систем Саати, модифицированного нами и приспособленного к условиям учебного заведения.

Апробация на практике системы оценивания уровня профессиональной готовности будущих офицеров показала, что: предложенная технология способствует повышению точности в оценивании эффективности профессиональной готовности тех, кто обучается и воспитывается, их уровня знаний, умений, навыков и личностных качеств; она позволяет определить эффективность военного учебного заведения, воинской части или отдельного педагогического подразделения; позволяет оценить уровень готовности будущих специалистов как в конце обучения, так и на всех этапах приобретения ими знаний. Благодаря ее основным преимуществам (минимальным затратам на использование, четкости и простоте оценочных показателей) ее смогут использовать как преподаватели, так и сами обучаемые без специальной подготовки.

Результаты данного исследования могут быть использованы в учебных заведениях разных образовательных профилей и уровней аккредитаций, а также в войсках для оценивания уровня обученности личного состава в системе командирской и боевой подготовки и подведения итогов обучения.

Ключевые слова: воинская деятельность, профессиональная готовность, эффективность подготовки, качество подготовки, эффективность деятельности военного заведения, затраты на подготовку.

ANNOTATІON


Kubitsky S.O. The system of evaluating future officers' readiness for their professional activity. - Manuscript.

Thesis for a Candidate's degree of Pedagogical Sciences on speciality 13.00.04 - Theory and Methodology of Professional Education. - The Central Institute of post-diploma Pedagogical Education. - APS of Ukraine, Kyiv, 2001.

Thesis contains the results of theoretico - experemental research of the problem of evaluating future officers' readiness for their professional activity. As a result of investigations the psychologo-pedagogical analysis of military specialists' professional activities was conducted, the characteristiks of army service specific conditions were given. The psychologico-pedagogical structure of future officers' professional readiness and specification of pedagogical activity at a higher military educational establishment are investigated. The analysis of evaluating future officers' professional rediness is done as well.

The technology of evaluating the work of the higher military educational establishment and professional readiness of its graduates is developed. The model of evaluating the level of future officers' readiness and economical exponents of quality of graduates' readiness and methodology of its evaluation are proposed here.



In the course of content, forms and evaluation prosedure methods investigation the possibility of its application for future officers' readiness to their professional activities, their knouledge, skills and personal qualities evaluation is proved for use.

Key words : military activity, professional readiness, effectiveness of readiness, quality of readiness, effectiveness of work of a military establishment, expenditures for readiness.


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка