Деякі питання змагальності сторін у кримінальному процесі



Скачати 39.05 Kb.
Дата конвертації27.05.2016
Розмір39.05 Kb.
УДК 343.140.01

Остапенко К.С.

асистент кафедри кримінального права і процесу

Навчально наукового Юридичного інституту,

Національний авіаційний університет, м. Київ, Україна


ДЕЯКІ ПИТАННЯ ЗМАГАЛЬНОСТІ СТОРІН У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ

Як відомо, 13 квітня 2012 року в Україні було прийнято новий Кримінальний процесуальний кодекс. Досить гучна подія, яка змінила деякі принципові положення попереднього кодексу.

В 2001 році в минулий Кримінальний процесуальний кодекс було внесено положення (ст.16-1 КПК) [3], яке визначало основи процесу – змагальність сторін. Один із основних його положень вказує на те, що «прокурор, підсудний, його захисник чи законний представник, потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач та їх представники беруть участь у судовому засіданні як сторони і користуються рівними правами та свободою у наданні доказів, їх дослідженні та доведенні їх переконливості перед судом». Варто зазначити, що принцип змагальності проголошувався дещо усічено, проте випливав із реалій процесу – в дійсності і прокурор і захисник користувалися рівними правами та свободою у наданні суду доказів. А усіченість полягає власне в тому, що відсутня рівність і свобода у збиранні доказів.

Так, відповідно до ч.2 ст.22 КПК – сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом [1, с.13].

Однак експертами Ради Європи, науковцями, практиками та вітчизняними фахівцями було проведено аналіз проекту, який засвідчив, що в цій частині він все ж залишився декларативним. Експерти Ради Європи, даючи оцінку проекту у Висновку DG-I (2011)16 від 02.11.2011, зазначили, що відсутність у проекті практичних можливостей для реалізації принципу змагальності є концептуальним недоліком [2].

По опрацюванню проекту Кодексу, Спілка Адвокатів України внесла пропозиції урівняти в повноваженнях сторону захисту, особливо в тих, що безпосередньо стосуються збирання доказів , розширення та конкретизації прав захисника в кримінальному провадженні, встановлення імунітету від проведення негласних слідчих дій відносно адвокатів як гарантії їх незалежної професійної діяльності.

Насамперед варто відзначити, що стаття 84 КПК встановлює вичерпний перелік джерел доказів: це – показання, речові докази, документи, висновки експертів. І лише за допомогою цих засобів обидві сторони можуть повноправно відстоювати свою правову позицію. А вже наскільки продуктивно – залежить виключно від самої сторони, оскільки вони мають нібито рівні можливості у збиранні таких доказів. Але Кодекс ставить конкретні вимоги до порядку отримання доказів. Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому КПК ( ч.1 ст. 84 КПК) [1,c.51]. Допустимими доказами визнаються виключно ті, які були отримані в порядку, встановленому КПК. Недопустимий доказ вважається по суті нікчемним, оскільки суд не може брати його до уваги при ухваленні судового рішення відповідно до ст.86 КПК.

Цікаво, що такого ж висновку стосовно втілення в життя принципу змагальності та рівності сторін дійшли й Головне науково-експертне управління Верховної Ради України та Головне юридичне управління Апарату Верховної Ради України.

Отже, новий Кодекс розділяє способи або порядки збирання доказів: окремо стороною обвинувачення та окремо стороною захисту. І вони суттєво різняться як за можливістю, так за об’ємом і змістом.

Так, сторона обвинувачення має право здійснювати збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених КПК.

Сторона ж захисту здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від тих же органів, установ, організацій та осіб копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів (ст. 93 КПК) [1,c.53].

Але найбільше таку нерівність показує нам сам аналіз порядку збирання конкретних доказів. Поняття спеціальних процедур збирання речових доказів у новому КПК не розкривається. Тому звернемо увагу на загальні. В першу чергу, речові докази можуть бути виявлені та зібрані при здійсненні обшуку, огляду, а також при проведенні певних негласних слідчих (розшукових) дій. А це вже є прерогативою слідства, а не захисту. За ним залишається законне право на витребування речових доказів у порядку, передбаченому статтею 93 КПК, а також на звернення до слідчого судді з клопотанням про отримання тимчасового доступу до речей і документів. Втім, ці способи збирання доказів не можна вважати самодостатніми, оскільки захист, як вже було зазначено, вправі лише звернутися з проханням про надання йому необхідного доказу. І де гарантія, що таке прохання, навіть вочевидь обґрунтоване, буде виконано? Стає зрозумілим, що на відміну від сторони обвинувачення, сторона захисту в процесі збирання доказів є цілком залежною від рішень чи дій інших осіб.



Література:

1. Кримінальний процесуальний кодекс України: чинне законодавство зі змінами і допов. станом на 17.08.2015р.: (офіц.текст). – К.: Паливода А.В., 2015. – 328с.



2. Зауваження та пропозиції до проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реалізації положень Кримінального процесуального кодексу України»: Правове управління Верховного Суду України. –16.04.2014 р. – № 4712

3. Кримінально-процесуальний кодекс України: Верховна Рада України. –13.04.2012 № 4651-VI. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1001-05/page


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка