Державний вищий навчальний заклад «запорізький національний університет» міністерства освіти І науки україни кафедра соціології затверджую



Скачати 266.26 Kb.
Дата конвертації03.11.2016
Розмір266.26 Kb.
ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»

МІНІСТЕРСТВА ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КАФЕДРА СОЦІОЛОГІЇ
ЗАТВЕРДЖУЮ
Проректор з науково-педагогічної

та навчальної роботи

______________О.І. Гура
“______”_______________2014 р


СоціоКУЛЬТУРНИЙ РОЗВИТОК ЛЮДСТВА



Програма


навчальної дисципліни

підготовки магістрів

спеціальності 8.03010101 «Соціологія»
(шифр за ОПП 1.3 ГП)

2014 рік

РОЗРОБЛЕНО ТА ВНЕСЕНО: кафедрою соціології факультету соціології та управління Запорізького

національного університету

РОЗРОБНИК ПРОГРАМ Бірюкова Тетяна Федорівна, кандидат філософських наук, доцент кафедри

ОБГОВОРЕНО ТА РЕКОМЕНДОВАНО ДО ЗАТВЕРДЖЕННЯ КАФЕДРОЮ соціології

27 серпня 2014 року, протокол № 1


Завідувач кафедри, доктор філософських наук, професор ____________ _М.А. Лепський_____

Вступ
Програма вивчення навчальної дисципліни «Соціокультурний розвиток людства» складена відповідно до освітньо-професійної програми підготовки магістрів спеціальності «Соціологія». Дисципліна «Соціокультурний розвиток людства» є необхідною складовою вивчення гуманітарно-економічного циклу дисциплін, а також професійної підготовки фахівців цього напрямку. Вона передбачає глибоке знання матеріалу про сучасний стан людської цивілізації та основні проблеми, що існують у цій галузі.

Необхідність дослідження проблем соціокультурного розвитку людства зумовлено тими глибинними зрушеннями, що відбуваються сьогодні у соціальному світі. Без цих знань неможливе вироблення обґрунтованих стратегічних напрямів державної політики, а також неможливе визначення місця країни в системі цивілізації. Тому такої актуальності набуває сьогодні поглиблене дослідження всіх аспектів соціокультурного розвитку людства взагалі і проблеми цивілізаційної ідентичності України. Проблема пошуку місця України у цивілізаційній системі сьогодні актуальна як ніколи. Це зумовлено принаймні трьома основними чинниками, які можна визначити як концептуальний, політичний та економічний.

Вивчення дисципліни «Соціокультурний розвиток людства» значно розширює професійні можливості випускників університету зі спеціальності «соціологія», які зможуть працювати не тільки у галузі прикладної і теоретичної соціології, займатися аналітичною діяльністю, проводити конкретні соціологічні дослідження, але виступити у ролі викладачів соціогуманітарних дисциплін: соціології, основ філософії, етики, естетики, релігієзнавства, культурології.

Предметом вивчення навчальної дисципліни «Соціокультурний розвиток людства» є процес становлення людської цивілізації та закони соціокультурного розвитку людства. Досліджуючи предмет, розкриваються основні концепції соціокультурного розвитку, підходи до розуміння історичного процесу: матеріалістичний, культурологічний, цивілізаційний. Дисципліна «Соціокультурний розвиток людства» не є традиційною історією (в ній не розглядаються сценарії та картини конкретних подій). Не є вона й історією культури чи культурологією... Водночас виклад розвитку світової цивілізації є більш фактологічним, ніж філософія історії... Отже, йдеться саме про нову дисципліну, яка за своєю синтетичністю та евристичним потенціалом здатна виступати основою гуманітарної освіти в цілому.

Міждисциплінарні зв’язки.

Дисципліна «Соціокультурний розвиток людства» є частиною гуманітарної підготовки магістрів соціології, тому вона дуже тісно пов’язана з усіма дисциплінами гуманітарного циклу, які вивчалися протягом усієї підготовки. Однією з фундаментальних наук, на якій базується дана дисципліна є «Всесвітня історія». Всесвітня історія вивчає минуле людства, покладаючись на письмові та матеріальні свідчення минулих подій. Під поняттям всесвітньої історії розуміють історію людства, починаючи від появи першої Homo sapiens до нинішнього часу. Отже, саме всесвітня історія закладає основи розуміння соціокультурного розвитку людства та його закономірностей.

Крім того при вивченні «Соціокультурного розвитку людства» будуть використовуватися матеріали із навчальних дисциплін «Філософія історії», «Соціальна філософія», «Історія соціології», «Сучасні соціологічні теорії», «Соціологія постмодерну», «Феноменологічна соціологія», «Глобалізація: соціологічний аналіз» та інших.

Філософія історії є осмисленням історії людства з точки зору взаємодії в цій реальній історії суб'єктивних сил і об'єктивних умов, необхідностей і випадковостей. Філософія історії прагне відкрити в історії людства якусь кінцеву мету, якій підпорядкований розвиток суспільства. Філософія історії представляє собою методологічну базу для вивчення «Соціокультурного розвитку людства». На відміну від філософії історії соціальна філософія, окрім цієї проблеми, розглядає взаємозв'язок людини і суспільства історично - у вигляді історії окремих цивілізацій, в яких загальне стає особливим, тобто конкретизується. Соціальна філософія, яку студенти вивчали на другому курсі, розглядає соціальні інститути як певну сукупність закладів та установ, що відповідає соціальній структурі суспільства; сукупність соціальних умов та культурних зразків, які визначають стійкі форми соціальної поведінки та діяльності; систему поведінки згідно з цими нормами. Таким чином, соціальна філософія допомагає у розумінні соціокультурного розвитку людства.

«Історія соціології», як одна з фундаментальних наук у підготовці соціологів, допоможе зрозуміти сутність концепцій, що пояснюють соціокультурний розвиток людства. Так само будуть використані і дисципліни «Феноменологічна соціологія» та «Соціологія постмодерну».

Таким чином, при вивченні дисципліни «Соціокультурного розвитку людства» будуть використовуватися міжпредметні зв’язки майже з усіма дисциплінами циклу гуманітарної підготовки та багатьма професійно-орієнтовної підготовки.

Програма навчальної дисципліни «Соціокультурний розвиток людства» складається з таких змістових модулів:

1. Основні концепції соціокультурного розвитку людства

2. Стадії, шляхи та цивілізаційна специфіка соціокультурного розвитку людства

1. Мета та завдання навчальної дисципліни


1.1. Метою викладання навчальної дисципліни «Соціокультурний розвиток людства» є надання студентам знань з багатьох проблем соціокультурного розвитку людства, цивілізаційних зрушень, глобальних проблем; формування знань відносно витоків і змісту становлення різних культурно-історичних регіонів, розуміння їхніх особливостей, передусім у сфері політичної організації суспільств та державного управління, а також міжцивілізаційних суперечностей і перспектив світового співтовариства. Ці знання є необхідною складовою формування нового світогляду, обґрунтування нових цінностей, морально-етичних критеріїв та корекції спільних цілей і пріоритетів.

1.2.Основними завданнями вивчення дисципліни «Соціокультурний розвиток людства» є:



  • вироблення методологічних підходів до осмислення культурно-історичного руху;

  • розуміння місця і ролі культурної еволюції у загальному еволюційному процесі;

  • дослідження і розуміння основних концепцій соціокультурного розвитку людства;

  • аналіз соціокультурних основ традиційних цивілізацій: Сходу та Заходу;

  • аналіз інших цивілізацій: африканської, південноамериканської, східно-азійської та інших;

  • аналіз впливу світових релігій на соціокультурний розвиток людства;

  • прогнозування становлення засад сучасної глобальної макроцивілізації.

1.3. Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні:

знати :

  • місце культурної еволюції у загальному еволюційному процесі;

  • підходи до осмислення культурно-історичного руху людства;

  • основи теорії цивілізацій;

  • сучасні філософсько-історичні концепції розуміння культурно-історичного процесу;

  • зміст і особливості сучасних цивілізацій

  • обриси сучасної глобальної макроцивілізації.

вміти :

  • визначати етапи соціокультурної еволюції людства;

  • аналізувати суперечності соціокультурного розвитку на різних історичних етапах;

  • визначати специфіку соціокультурного розвитку регіональних цивілізацій;

  • визначати характер взаємозв’язку та взаємозалежності різних структурних елементів цивілізацій;

  • визначати специфіку соціокультурного розвитку України;

  • робити цивілізаційний порівняльно-історичний аналіз українського суспільства;

  • бачити місце України у формуванні глобальної макроцивілізації;

  • розробляти стратегію входження України у світовий цивілізаційний простір;

  • розуміти тенденції сталого людського розвитку.

На вивчення навчальної дисципліни відводиться 135 години 3,75 кредитів ECTS.



2. Інформаційний обсяг навчальної дисципліни
Змістовний модуль 1. Основні концепції соціокультурного розвитку людства

Центральною проблемою даного модулю є аналіз різноманітних концепцій, що склалися у науковій думці, щодо соціокультурного розвитку людства; аналіз основних наукових категорій, котрі розкривають сутність соціокультурного процесу.


Тема 1. Зміст і завдання навчальної дисципліни «Соціокультурний розвиток людства»

Зміст поняття «соціокультурний розвиток людства». Місце і роль навчальної дисципліни в системі професійної підготовки магістра соціології, фахівця у галузі соціологічного аналізу суспільства та у сфері соціального маркетингу. Сучасна система гуманітарної освіти передбачає оволодіння фахівцями в галузі управління соціальними процесами (а саме на це зорієнтована магістерська підготовка) цілісного бачення соціокультурного розвитку, адже у світі, що глобалізується, важко знайти замкнуту локальну, не пов’язану з іншими культурними системами, цивілізацію. Тому сучасний фахівець-суспільствознавець повинен у своїй свідомості бачити цілісну картину, бачити і розуміти сучасні взаємозв’язки і взаємообумовлення, з тим, щоб прогнозувати подальші шляхи розвитку. Основним завданням такого осмислення є пізнання сенсу історії, дослідження загальних законів історичного процесу; пізнання історичного часу й історичного простору, або соціологічна теорія історичного знання; дослідження іманентної логіки розвитку людського суспільства, або соціологічне осмислення історії людства; моделювання культурно-історичного руху суспільства.


Тема 2. Аналіз понятійно-категоріального апарату соціокультурного розвитку людства

Зміни соціокультурного розвитку людства в сучасному світі. Виникнення нових суспільно-світових реалій та їх якісний стан. Нові явища, такі як тероризм, банкрутство гуманістично-прогресивних світоглядів, переміщення величезних потоків людей, ідей, цінностей, змінюють стереотипи поведінки людини, її потреби, інтереси, погляди. Понятійно-категоріальний апарат соціогуманітарних наук необхідно привести у відповідність до цих нових суспільних, культурних, цивілізаційних змін.

Сутність понять «еволюція», «соціальна еволюція», «культурна еволюція», «культура», «цивілізація», «історичний процес», «соціокультурний розвиток», «прогрес», «соціальне», «соціальність», «суспільство», «світ-система», «світ-порядок». Аналіз понять передбачає розглянути їх як найширше, з урахуванням знань, набутих під час вивчення дисциплін: всесвітня історія, вступ до історії цивілізацій, соціальна філософія, культурологія, релігієзнавство, філософська антропологія тощо. Співвідношення понять «культура» і «цивілізація». Співвідношення благ культури і цивілізації. Субкультурна диференціація.
Тема 3. Проблеми періодизації та закономірностей соціокультурного розвитку

Поняття історичної періодизації. Що таке історія: рух по колу (циклічність), деградація (регрес) чи розвиток (прогрес). Складність і внутрішня суперечливість історичного процесу. Співвідношення історії окремих народів (країн) та історії людства. Суб’єкт історичного процесу. Багатоманітність і єдність, унікальність (неповторність) і подібність шляхів історичного розвитку. Видатні українські історики про особливості історичного розвитку українського народу. Еволюційні та революційні форми суспільного розвитку. Війни і революції в історії суспільства, їх причини і наслідки. Трагічні наслідки насильницького втручання в історію нашого народу. Революції і реформи. Соціальні механізми реформування суспільства. Наявність різних підходів до розуміння шляхів і етапів (періодів) суспільного розвитку як відображення складності та багатовимірності (багатогранності) історичного процесу. Прогресивні та регресивні теорії історичного процесу. Циклічна інтерпретація історичного процесу. Інші концепції періодизації історичного процесу. Модерністське суспільство, постмодерністське суспільство, доіндустріальне суспільство, індустріальне суспільство, постіндустріальне суспільство. Кінець історії.


Тема 4. Основні підходи до розуміння соціокультурного розвитку людства. Соціокультурні теорії суспільного розвитку

Лінійність та полілінійність соціокультурного розвитку. Циклічність соціокультурного розвитку. Філософія історії Освальда Шпенглера. Основні підходи: формаційний (К. Маркс, Ф. Енгельс), цивілізаційний (М.Данілевський, А.Тойнбі, Ш.Айзенштадт, Д.Бондаренко, С.Нефьодов та інші); світ-системний (А.Франк, І.Валлерстайн, С.Амін, ДЖ.Аріггі та інші); естафетно-стадійний (Ю.Семьонов); синергетичний (І.Пригожин, Г.Хакен, С.Курдюмов, Г.Малинецький, С.Капиця, П.Турчин та ін..). Лінійне, циклічне та нелінійне (синергетичне, самоорганізаційне) розуміння історії.


Тема 5. Стадійні концепції соціокультурного розвитку людства

Поняття «динаміка культури». Усталеність взаємодії компонентів, періодичність і стадіальність культури. Здатність складних соціальних організмів адаптуватись до мінливих зовнішніх і внутрішніх умов існування. «Культурна традиція» – закріплення елементів культури, що перебувають у стійкій рівновазі. Розбалансування і створення «кризової ситуації» як накопичення протиріч у культурній системі.

Оновлення культурного досвіду, «культурні інновації». Прогресивний характер динаміки культури – збагачення ціннісних смислів культури. Занепад і деградація – динамічні процеси, що спрощують культурне життя суспільства. Криза культури як результат регресивних змін. Особливий стан культури – застій – як стан довготривалої стагнації культурних цінностей. Різнопланові підходи до побудови моделей соціокультурної динаміки.
Тема 6. Філософсько-історичні погляди Карла Ясперса

Концепція «осьового часу». Ідея універсальної історії людства: єдність і мета. Проблема періодизації історичного процесу. Доісторія або «прометеївський вік». Період виникнення давніх високорозвинених культур в Єгипті, Месопотамії, Індії, Китаї. Поняття «вісь світової історії». Становлення філософії як єдиний духовний рух у рамках єдиної загальнолюдської культури, яка поєднує Захід та Схід. Епоха науки і техніки, підготовлена в Європі у XV–XVIII ст.

Взаємозв’язок «минуле – сучасне». Комунікація як основа єдності історичного процесу, соціокультурного розвитку людства.
Тема 7. Концепція ноосфери В. Вернадського, Тейяра де Шардена.

Людина і людство в біосфері як закономірна частина її живої речовини, частина її організованості. Вияв нової геологічної сили в біосфері – наукової думки соціального людства. Прояв історичного моменту, що переживається, як геологічного процесу. Еволюція видів живої речовини й еволюція біосфери в ноосферу, яка не може бути зупинена ходом всесвітньої історії людства. Наукова думка і побут людства як її прояв. Рух наукової думки у ХХ ст. та його значення в геологічній історії біосфери. Основні його риси: вибух наукової творчості, зміна розуміння основ реальності, всесвітність та дієва, соціальна поява науки. Про наукові істини. Становище науки в сучасному державному будівництві. Безсумнівність і загальнообов’язковість правильно виведених наукових істин для будь-якої людської особистості, для будь-якої філософії й для будь-якої релігії.

Нове наукове знання і перехід з біосфери в ноосферу. Нові проблеми ХХ століття – нові науки. Структура наукового знання як прояв ноосфери, ним викликаного геологічно нового стану біосфери. Історичний хід планетного прояву Homo sapiens шляхом створення ним нової форми культурної біогеохімічної енергії і пов’язаної з нею ноосфери. Феномен людини у розвитку Всесвіту.
Тема 8. Проблема синтезу стадійного, полілінійного та цивілізаційного розуміння соціокультурного розвитку людства

Синергетичний підхід до соціокультурної динаміки – принципово нове розуміння хаотичних процесів як потенції впорядкування, готовності культурної системи до самоорганізації. «Точки біфуркації» як своєрідні пороги усталеності культурної системи, в яких закладаються тенденції її зміни. Культурна динаміка – результат процесів саморозвитку культурної системи. Концепція непередбачуваних динамічних процесів, що реалізуються у вигляді вибуху. Культурний вибух за категоріями синергетики – це точка біфуркації, різкої інтенсифікації змін культурних елементів з набором кількох різних альтернатив майбутнього, з яких лише одна стає культурною реальністю.

Складність і неочевидність процесів соціокультурної динаміки провокує появу нових і різних підходів до її вивчення. Сучасний методологічний плюралізм і міждисциплінарна інтеграція: визнання як значимості лінійних змін у соціокультурній динаміці, так і циклічних, маятникових і хвильових процесів, можливості поступового руху і культурних вибухів. Взаємодія різноманітних підходів, що розкривають сутність процесів динаміки культури.
Змістовний модуль 2. Стадії, шляхи та цивілізаційна специфіка соціокультурного розвитку людства

У даному модулі розкриваються особливості становлення людської цивілізації у ході соціокультурного розвитку, здійснюється аналіз провідних цивілізацій світу, їх місце і роль у світовому історичному процесі.


Тема 9. Вузлові моменти соціокультурного розвитку людства. Утвердження ранньоцивілізаційних систем

Осмислення розвитку людства як цілісного цивілізаційно-ноосферного процесу, який реалізувався паралельно, у найзагальніших рисах подібно у кількох регіонах. Виокремлення якісних етапів та вузлових, переломних моментів історії. Розмежування часів формування передумов, а потім і основ цивілізаційного життя.

Типологія та динаміка людських спільнот на шляху до цивілізації. Філософсько-світоглядні і історичні концепції, що розкривають процес переходу від первісності до цивілізації. Основні критерії цивілізації.

Проблема переходу від первісності до цивілізації. Сутність переходу від пізньої первісності до цивілізації. Трансформація основ соціокультурного життя. Основні тенденції, закономірності та особливості цього процесу. Цивілізація як конкретно-історичне буття культури. Структура цивілізаційного простору. Характеристика найдавніших цивілізацій. Єгипетська, Середземноморська, Шумерська та інші прадавні цивілізації, їх характеристики та визначальні риси Особливості розвитку. Причини занепаду. Вплив прадавніх цивілізацій на сучасність.


Тема 10. Соціокультурні основи традиційних цивілізацій Сходу. Давня та сучасна Індія

Поняття Сходу в цивілізаційному розвитку. Особливості традиційних цивілізаційних ойкумен Сходу. Становлення індійської цивілізації. Природно-географічні умови та їх вплив на індійську культуру. Хараппська цивілізація. Консерватизм традицій. Завоювання аріїв. Імперія Маур’їв. Феномен Ашоки: релігійно-моральний месіанізм. Ведична релігія. Повсякденне життя, мораль та система варн. «Релігії міфів» та їх відмінність від «релігій книги». Еволюція брахманізму. Індуїзм, джайнізм. Тріумф буддизму та причини його занепаду в Індії. Виклик ісламу. Сикхізм. Вплив релігії на давньоіндійську філософію та науку. Релігійно-міфологічні сюжети та символи у давньоіндійському мистецтві. Фрески печер Аджанти. Скальні храми Еллори. Рух ненасильства в Індії, його духовно-релігійні корені та внесок у світову політичну культуру. Махатма Ганді. Внесок Індії у світовий соціокультурний розвиток людства.


Тема 11. Китайсько-Далекосхідна локальна цивілізація, її характеристика та вплив на сучасний соціокультурний розвиток

Китайська-Далекосхідна локальна цивілізація: фактори становлення та етапи розвитку. Доімперські держави Китаю. Династії Шан-Інь, Чжоу. Китайська імперія. Династія Цинь, Хань, Цзинь, Тан, Сун. Монгольська імперія та її вплив на розвиток Китаю. Епохи Мин, Цин та їх вплив на соціокультурний розвиток Китаю. Релігія і філософія Китаю. Розвиток науки та інших культурних здобутків. Китайська республіка. Китайська народна республіка. Традиції та інновації сучасного розвитку Китаю. Перспективи соціокультурного розвитку Китаю.


Тема 12. Японська цивілізація та її місце в соціокультурному розвитку людства

Класичний Схід як соціокультурне поняття. Традиційна Японія: цивілізаційна ідентифікація та хронологія. Проблема періодизації.

Унікальність географічного становища Японії та шляхи засвоєння нею спадщини азійських і європейських культур. Вплив буддизму та конфуціанства на становлення японської державності. Епоха Хейан (VІІІ–ХІІ ст.) Закони Тайхо. Епоха Камакура. Дзен-буддизм та етика самураїв. Кодекс бусидо. Епоха Мейдзі (1867–1912). Значення духовно-релігійних традицій для створення оптимального соціокультурного середовища модернізації. Синкретизм буддизму та синтоїзму. Синтоїзм, його вплив на спосіб життя японців. Династійний, храмовий та домашній синто. Стародавні релігійні вірування.

Традиціоналізм. Ю. Місіма. Духовно-релігійні основи японського мистецтва. Поезія, живопис, театр. Естетика повсякденного оточення. Виклики ХХІ ст. та духовні протиріччя японського суспільства.
Тема 11. Арабо-мусульманський соціокультурний світ та його особливості

Арабо-мусульманський культурний регіон. Передумови формування культурного регіону. Культура і духовний розвиток мусульманського світу. Періодизація становлення арабо-мусульманської культури, її найважливіші етапи. Виникнення ісламу як фундаменту арабо-мусульманської культури, основні його напрямки. Особливості мусульманського віровчення та філософії. Система мусульманських цінностей. Коран – найважливіша священна книга мусульман, унікальне явище світової літератури, її значення. Іслам як об’єднуючий фактор країн арабо-мусульманського світу. Виховання мусульманського фанатизму.

Особливості поезії та митців арабо-мусульманського народу. Специфіка писемності, мистецтва мініатюр та архітектури.



Тема 14. Західний шлях соціокультурного розвитку. Зародження християнства. Християнські соціокультурні цінності. Християнський світ та його трансформація у Новоєвропейську цивілізацію.

Релігія як показник цивілізованості. Виникнення монотеїзму. Різнобарвність релігійних традицій європейських народів. Язичництво. Іудео-християнська традиція та витоки європейської культури. Антична складова культури Європи.

Передумови виникнення християнства та християнської цивілізації, її характерні риси. Етапи розвитку християнської цивілізації. Візантійська духовно-релігійна традиція як ланка між античністю та Cередньовіччям. Хрестові походи: Захід проти мусульманства та православного Сходу. Приклади мирного співіснування культур і релігій.

Католицька церква, її роль у формуванні освіти, духовної культури та способу життя європейських народів. Папство та імперська ідея у формуванні західноєвропейського духовно-релігійного та соціокультурного простору.

Гуманізм епохи відродження та його вплив на розвиток європейської цивілізації та людства взагалі. Трансформація середньовічної європейської цивілізації у Новоєвропейську цивілізацію. Християнський світ та проблема єдиної Європи.
Тема 15. Слов’янська православна цивілізація та її місце в соціокультурному розвитку людства

Проблема витоків слов’янської спільності у сучасній науці. Стародавні слов’янські культури, вірування та спосіб життя. Своєрідність язичництва слов’ян. Особливості прийняття християнства слов’янськими народами. Православ’я у Київській та Литовській Русі. Феномен Бориса і Гліба. Духовно-культурне значення християнської релігії та церкви. Відповідь на виклик католицизму. Іван Вишенський. Костянтин Острозький. Петро Могила. Православ’я та греко-католицизм у формуванні української національної ідентичності. Доля православ’я у Росії. Концепція «Третього Риму». Роль України у модернізаційному проекті російського самодержавства. Слов’янофільство та західництво. Кирило-Мефодіївське товариство. Феномен інтелігенції та секуляризаційні процеси у суспільстві та культурі. Постать поета в Україні, Росії, Польщі, інших слов’янських країнах, її духовно-релігійні корені. Література та мистецтво, їх роль у національному самоусвідомленні та захисті духовних цінностей.

Внесок слов’янства у світову культуру. Трагічні протиріччя тоталітарної та посттоталітарної доби, проблема відродження духовно-релігійних традицій.
Тема 16. Особливості розвитку африканської цивілізації

Африка як колиска людства. Тенденції розвитку прадавньої і давньої історії. Локалізація африканських культур: Західна Африка, Східна Африка, Південна Африка, Екваторіальна Африка. Багатоманітність і складність соціокультурного розвитку африканських народів. Традиційні культури африканських народів: минуле і сучасність. Характеристика етнічних африканських культур та їх роль у сучасній Африці. Аналіз традиційних інститутів влади, автохтонних релігійних вірувань і культів, таємних спілок, вікових класів, сімейно-шлюбних відносин, традиційних систем освіти виховання. Звичаї, особливості побуту, фольклор африканських народів. Вплив колонізації на соціокультурний розвиток африканських народів. Сучасний стан африканської цивілізації. Місце африканської цивілізації у світ-системному розвитку.


Тема 17. Соціокультурний розвиток американського контененту

Світ традиційної культури і духовно-релігійних традицій північноамериканських індіанців. Колонізація Заходу, доля індіанців. Сучасні резервації та збереження традиційного способу життя. Еміграція пуритан у ХVІІ ст. з Англії до Америки. Менталітет протестантизму та його значення для формування сучасної американської культури. Аболіціоністський рух, роль у ньому релігійних факторів. Мартін Лютер Кінг. Поширення нових релігійних течій: мормони, свідки Єгови. Католицизм у Північній Америці.

Вплив релігійних поглядів на спосіб життя. Молодіжні рухи 60-х років ХХ ст., їхня ідейна основа. Мультикультуралізм і глобалізація у американській культурі, у загальносвітовому контексті. Духовно-релігійні традиції та сучасна американська масова культура (кінематограф, белетристика, естрада).

Мезоамериканські духовно-релігійні традиції в контексті культури. Цивілізації доколумбової Америки: проблема походження. Космогонічні уявлення мезоамериканських культур. Світові катастрофи. Міста-держави майя. Календар. Мистецтво та ритуал. Жертвоприношення. Релігія та наукові знання. Уявлення про потойбічний світ. Імперія ацтеків. Релігійна картина світу та ієрархічна структура імперії інків. Геліоцентрична релігійна система. Функції золота. Іспано-португальська колонізація та загибель традиційних культур. Формування сучасної латиноамериканської специфіки. Поєднання католицизму та місцевих вірувань. Вплив естетики доколумбових традицій на сучасне монументальне мистецтво Латинської Америки. Феномен латино-американської літератури на перетині духовно-релігійних традицій.


Тема 18. Порівняльний аналіз соціокультурного цивілізаційного розвитку. Проблема полікультурності та діалогу культур

Типологія та динаміка цивілізаційних систем Нового часу. Соціокультурний розвиток людства як цілісний цивілізаційно-ноосферний процесс.

Класифікація і порівняльне дослідження цивілізацій. Загальні критерії  співставлення цивілізацій.
Тема 19. Становлення основ сучасної глобальної макроцивілізації

Соціокультурний розвиток людства як цілісний процес. Структура цивілізаційного простору ХХІ століття. Соціокультурні макроспільноти - цивілізації, які формують і визначають головні риси сучасних суспільств. Методологія багатовимірного моделювання міжцивілізаційних взаємодій та діалогу між цивілізаціями, які на сьогодні є науково визнаними (православна, західна, китайська, японська, індуська, ісламська, латиноамериканська, формуюча африканська) у контексті виявлення характеру їх впливу на міжнародні відносини та побудови сценаріїв вирішення конфліктних ситуацій. Якісні та кількісні трансформації цивілізаційної структури сучасного світу. Формування нового (четвертого) покоління локальних цивілізацій, збільшення їх диференціації, утвердження цивілізаційної дискретності світу. Соціокультурна структурованість суспільства в епоху глобалізму. Концепція субкультур як метод аналізу специфічних утворень, що відображають культурні особливості соціальних груп сучасності.



3. Рекомендована література


Основна:

  1. Альтернативные пути к цивилизации: Кол. моногр. / Под ред. Н.Н.Кра­дина, А.В.Коротаева, Д.М.Бондаренко, В.А.Лынши. – М.: Логос, 2000. – 286 с.
    1. Арон Р. Вступ до філософії історії [Текст] : есе про межі історичної об'єктивності / Р. Арон ; пер. з фр., післямова та прим. О. Йосипенко, С. Йосипенко. - Нове вид., переглянуте та анотоване Сільвією Мезюр. - К. : Український Центр духовної культури, 2005. - 578 с.


  2. Ивин А.А. Введение в философию истории / А.А. Ивин. – М.: ВЛАДОС, 1997. – 345 с.

  3. Ионов И.Н. Теория цивилизаций от античности до конца Х1Х века / И.Н. Ионов, В.В. Хачатурян. – СПБ.: Алетейя, 2002. – 383 с.

  4. Ерасов Б.С. Цивилизации: Универсалии и самобытность / Б.С. Ерасов. – М.: Наука, 2002. – 320 с.

  5. Кормич Л. І. Культурологія (історія і теорія світової культури ХХ ст.): Навч. посіб. – 3-тє вид. / Л.І. Кормич, В.В. Багацький – Харків: Одісей, 2004. – 304 с.

  6. Кочнева Н.А.. Традиційні культури африканських народів: минуле і сьогодення / Н.А. Кочнева. – К.: Вид. фірма «Східна література», 2000. – 325 с.

  7. Кузык Б.Н. Цивилизации: теория, история, диалог, будущее / Б.Н. Кузык, Ю.В. Яковец. – М.: Институт экономических стратегий, 2006. – 416 с.

  8. Павленко Ю. Історія світової цивілізації: Соціокультурний розвиток людства [Монографія] / Ю. Павленко. – К.: Либідь, 1999. – 280 с.
    1. Рубель В.А. Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність / В.А. Рубель. – К.: Аквілон-Прес, 1997. – 256 с.


  9. Сравнительное изучение цивилизаций: Хрестоматия.: Учеб. пособие для студентов вузов / Сост., ред. и вступ. ст. Б.С.Ерасов. – М.: Аспект Пресс, 1999. – 356 с.

  10. Сравнительное изучение цивилизаций мира (междисциплинарный подход). Сб. статей / Отв. ред. д.и.н. И.Г. Яковенко. – М.: ИВИ РАН, 2000. – 286 с.


Додаткова:

  1. Вернадский В.И. Биосфера и ноосфера / В.И. Вернадский. – М.: Наука, 1989.261 с.

  2. Востокова Е. Неизвестная Африка. От древности до наших дней / Е. Востокова. Ростов н/Д: Изд-во «Ника», 2005. 248 с.

  3. Востокова А. Страна Восходящего солнца. От древности до наших дней. Ростов н/Д: Феникс, 2005. — 256 с.

  4. 14. Гачев Г. Национальные образы мира. Централь

  5. Кузьменко В.А. На порозі надцивілізації: роздуми про майбутне / В.А. Кузьменко, О.К. Романчук. – Львів : Світ, 2010. – 214 с.

  6. Кууси П. Этот человеческий мир [Текст] / П. Кууси ; пер. с англ.: М. Бланко, Л. Седова ; общ. ред. Э. А. Араб-Оглы. - М. : Прогресс, 1988. - 363 с

  7. Сорокин П.А.  Человек. Цивилизация. Общество / П.А. Сорокин / Общ. ред., сост. и предисл. А. Ю. Согомонов: Пер. с англ. М. · Политиздат, 1992. 393 с.

  8. Тейяр де Шарден П. Феномен человека / П. Тейяр де Шарден / Пер. и примеч. Н.А.Садовского. – М.: Прогресс, 1987. – 384 с.

  9. Тойнбі А.Дж. Дослідження історії: У 2-х т. / А. Дж.Тойнбі – К.: Основи, 1995. – Т. 1. – 614 с.; Т. 2. – 400 с.

  10. Тойнби А. Дж. Цивилизации перед судом истории. Сборник / Пер. с англ. 2-е изд. М.: Айрис-пресс, 2003. 592 с.

  11. Хантингтон С. Дискуссия вокруг цивилизационной модели: С.Хантингтон отвечает оппонентам / С. Хантингтон // Политические исследования (Полис). – 1994. – № 1. – С. 49-63.

  12. Цивилизации: Проблемы глобалистики и глобальной истории. Сборник /  Под ред. А.О. Чубарьян. – М.: Наука, 2002. – 239 с.

  13. Шпенглер О. Закат ЕвропыОчерки морфологии мировой истории. В 2-х т. /. Пер. с нем. и примеч. И. И. Маханькова. – М.: Мысль, 1998. – 606 с.

  14. Яковец Ю.В.  История цивилизаций. 2 изд. / Ю.В. Яковец. – М.; Владос, 1997. – 347 с.

  15. Ясперс К. Смысл и назначение истории / К. Ясперс / Пер. с нем. М.: Политиздат, 1991.527 с.


Інформаційні ресурси

  1. Базилевич В.Д. Формаційний та цивілізаційний підходи до періодизації суспільного розвитку / В.Д. Базилевич / В кн. Економічна теорія: Політекономія. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу // http://pidruchniki.ws/1228112839914/politekonomiya/ekonomichna_sistema_suspilstva_vidnosini_vlasnosti

  2. Вернадский В. И. Биосфера и ноосфера / В.И. Вернадский. – М.: Наука, 1989. – 261 с. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу // http://www.spsl.nsc.ru/win/nelbib/vernd/vernadsky.pdf

  3. Дьяконов И.М. Пути истории: От древнейшего человека до наших дней. / И. М. Дьяков. - М., 1994. - 384 с. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу // http://abuss.narod.ru/Biblio/diakonov.pdf

  4. Ионов И.Н. Теория цивилизаций и эволюция научного знания / И.Н. Ионов // Проблемы исторического познания. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу // http://ecsocman.hse.ru/data/915/285/1218/012Ionov.pdf

  5. Кіктенок В.О. Огляд гіпотез походження китайської цивілізації. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу // http://www.sinologist.com.ua/doc/Kiktenko/%D0%9E%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4_%D0%B3%D1%96%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%B7.pdf

  6. Ніколова Н.І. Міждисциплінарне дослідження соціокультурної динаміки як інноваційна складова освітнього процесу. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу // http://novyn.kpi.ua/2007-2-2/07_Nikolova.pdf

  7. Павленко Ю.В. Концептуальні засади осмислення цивілізаційного процесу. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу // http://www.mao.kiev.ua/biblio/jscans/2007-4-pavlenko.pdf

  8. Павлова О.Ю. Єдність і локальність культурно-історичного процесу / О.Ю.Павлова / в кн. Історія української культури. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу // http://libfree.com/170213555_kulturologiyayednist_lokalnist_kulturnoistorichnogo_protsesu.html

  9. Сорокин П.А. Социокультурная динамика и эволюционизм. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу // http://abuss.narod.ru/Biblio/sorokin2.htm

  10. Сайко Э. В. Цивилизация в пространственно-временном континууме социальной эволюции и проблема ее системного слома (Об определении феномена цивилизации). – [Електронний ресурс]. – Режим доступу // http://ec-dejavu.ru/c/Civilization.html

  11. Тойнби А. Цивилизация перед судом истории / А. Тойнби. – М., - 1995. - 476 с. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу // http://books-history.net/9104-civilizacija-pered-sudom-istorii-audiokniga-mp3-a.html

  12. Философия истории. Антология: [книга] / Ю. А. Кимелев. – М.: Аспект Пресс, 1995. – 354 с. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу // http://www.arhibook.ru/28202-filosofija-istorii-antologija.html

  13. Хантингтон С. Дискуссия вокруг цивилизационной модели: С.Хантингтон отвечает оппонентам / С. Хантингтон // Политические исследования (Полис). – 1994. – № 1. – С. 49-63. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу // http://www.archipelag.ru/geopolitics/stolknovenie/clash2/2290/

  14. Шпенглер О. Закат Эвропы. Образ и действительность. Т.1. / Вступительная статья А. Дубнова – [Електронний ресурс]. – Режим доступу // http://www.gumer.info/bibliotek_Buks/History/Speng/index.php



      1. Форма підсумкового контролю успішності навчання: Іспит





  1. Засоби діагностики успішності навчання:

Питання і завдання підсумкового модульного контролю; питання до іспиту; тестові завдання до окремих тем; завдання самостійної роботи студента; перевірочні завдання індивідуальної роботі студента; виконання рефератів та творчих завдань.


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка