Державна реєстрація права на незавершене будівництво



Скачати 111.43 Kb.
Дата конвертації13.12.2016
Розмір111.43 Kb.
Державна реєстрація права на незавершене будівництво

Незавершене будівництво – об’єкти, які розпочаті будівництвом і не прийняті в експлуатацію, включаючи законсервовані об’єкти. Можна говорити, що незавершене будівництво це специфічна нерухомість, оскільки до завершення будівництва забудовник вважається лише власником матеріалів та обладнання, які використовувалися в процесі будівництва згідно норм ЦК України.

Так, у частині 3 статті 331 ЦК України вказано, що до завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

. У разі необхідності особа може укласти договір щодо об'єкта незавершеного будівництва, право власності на який реєструється органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно на підставі документів, що підтверджують право власності або користування земельною ділянкою для створення об'єкта нерухомого майна, дозволу на виконання будівельних робіт, а також документів, що містять опис об'єкта незавершеного будівництва

Державна реєстрація права на незавершене будівництво здійснюється відповідно до норм Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон) та Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 року №703 (далі - Порядок).

Державна реєстрація права власності на об'єкт незавершеного будівництва проводиться у порядку, встановленому для державної реєстрації прав щодо нерухомого майна, право власності на яке заявлено вперше, з урахуванням певних особливостей.

Слід звернути увагу, що державна реєстрація права власності на об'єкт незавершеного будівництва проводиться лише за наявності державної реєстрації речового права на земельну ділянку, на якій розташований такий об'єкт, за заінтересованою особою.

У разі проведення державної реєстрації права власності на об'єкт незавершеного будівництва заінтересованою особою є особа, яка здійснює його будівництво.

Для проведення державної реєстрації права власності на об'єкт незавершеного будівництва заявник подає:

1) документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку;

2) витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (у разі, коли в документі, що посвідчує речове право на земельну ділянку, відсутні відомості про її кадастровий номер);

3) документ, що відповідно до законодавства надає право на виконання будівельних робіт;

4) Заявник під час подання заяви про державну реєстрацію пред'являє органові державної реєстрації прав, нотаріусові документ, що посвідчує його особу.

Документом, що посвідчує особу, є паспорт громадянина України, посвідка на проживання особи, яка мешкає в Україні, національний, дипломатичний чи службовий паспорт іноземця або документ, що його заміняє.

Документом, що посвідчує особу, яка не досягла 16-річного віку, є свідоцтво про народження.

Документом, що посвідчує посадову особу органу державної влади або органу місцевого самоврядування, є службове посвідчення.

У разі подання заяви уповноваженою особою така особа пред’являє органові державної реєстрації прав, нотаріусові, крім документа, що зазначений в абзаці другому або третьому цього пункту, документ, що підтверджує її повноваження.

1) укладений в установленому законом порядку договір, предметом якого є нерухоме майно, права щодо якого підлягають державній реєстрації, або речове право на нерухоме майно, чи його дублікат;

2) свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з подружжя, видане нотаріусом або консульською установою України, чи його дублікат;

3) свідоцтво про право на спадщину, видане нотаріусом або консульською установою України, чи його дублікат;

4) свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, видані нотаріусом, чи їх дублікати;

5) свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане державним реєстратором відповідно до цього Порядку;

6) свідоцтво про право власності, видане органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді;

7) свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане органом місцевого самоврядування або місцевою держадміністрацією до набрання чинності цим Порядком;

8) рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийняте власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном;

9) державний акт на право власності на земельну ділянку або на право постійного користування земельною ділянкою;

10) рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно;

11) ухвала суду про затвердження (визнання) мирової угоди;

12) заповіт, яким встановлено сервітут на нерухоме майно;

13) закон, яким встановлено сервітут на нерухоме майно;

14) рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об'єкта нерухомого майна релігійній організації;

15) рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об'єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність;

16) інші документи, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно відповідно до закону.

У разі подання заяви про державну реєстрацію уповноваженою особою, яка діє від імені фізичної особи, така особа, крім документів, що зазначені в абзаці першому цього пункту, подає копію документа, що посвідчує особу, яку вона представляє, та копію реєстраційного номера облікової картки платника податку такої фізичної особи, крім випадків, коли фізична особа через свої релігійні або інші переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податку, офіційно повідомила про це відповідні органи державної влади та має відмітку в паспорті громадянина України.

Якщо відповідно до законодавства право на виконання будівельних робіт виникає з моменту повідомлення уповноважених органів, заявник також подає копію документа, що відповідно до законодавства підтверджує факт повідомлення.

Для проведення державної реєстрації права власності на об'єкт незавершеного будівництва заявник подає органові державної реєстрації прав технічний паспорт на такий об'єкт.

Під час проведення державної реєстрації права власності на новостворений об'єкт нерухомого майна після завершення будівництва та у випадках, передбачених законодавством, прийняття в експлуатацію об'єкта незавершеного будівництва, право власності на який зареєстровано відповідно до вимог цього Порядку, державний реєстратор не відкриває новий розділ Державного реєстру прав та реєстраційну справу на такий об'єкт нерухомого майна.

Легалізація первинних осередків політичних партій

Первинні осередки політичної партії, яким статутом політичної партії не надається право юридичної особи, легалізують свою діяльність шляхом письмового повідомлення про утворення до відповідного органу юстиції Міністерства юстиції України в 10- денний строк з часу їх утворення. Про своє утворення первинні осередки політичної партії повинні у вказаний строк повідомити також відповідні місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

До відповідного органу юстиції первинні осередки політичних партій подають такі ж самі документи, що і на реєстрацію структурного утворення політичної партії. Відмінність полягає в тому, що первинні осередки замість заяви про реєстрацію подають заяву на легалізацію первинного осередка, форма якого затверджена наказом Мін’юсту від 02.08.2005 № 82/5 (зі змінами, внесеними наказом Мін’юсту від 14.10.2010 № 2529/5).

Відповідний орган юстиції Міністерства юстиції України, прийнявши документи про легалізацію, протягом трьох годин готує наказ, правовий висновок та видає довідку про легалізацію первинного осередку політичної партії.

Після цього до книги обліку осередків політичних партій, легалізованих шляхом письмового повідомлення про утворення, вноситься відповідний запис.

Порядок реєстрації благодійної організації

Для державної реєстрації благодійної організації подається заява засновників (засновника) чи їх уповноважених представників, підписи яких засвідчуються у нотаріальному порядку, у місячний термін з дня прийняття рішення про заснування благодійної організації установчими зборами (з’їздом, конференцією). Це визначено статтею 8 Закону України «Про благодійництво та благодійні організації» та пунктом 3 «Положення про порядок державної реєстрації благодійних організацій», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 1998 року № 382.



До заяви додаються:

а) протокол установчих зборів (з’їзду, конференції) із зазначенням рішення про заснування благодійної організації та затвердження статуту (положення), рішення про вибори виконавчих, розпорядчих та контролюючих органів;

б) статут (положення) благодійної організації у двох примірниках

у статуті (положенні) зазначаються:

  • назва, місцезнаходження, статус та організаційно-правова форма благодійної організації;

  • предмет, цілі, завдання та основні форми благодійної діяльності;

  • порядок утворення і діяльності органів управління благодійної організації;

  • джерела фінансування та порядок використання майна і коштів благодійної організації; порядок внесення змін до статуту (положення) благодійної організації;

  • порядок реорганізації або ліквідації благодійної організації, використання її майна і коштів в разі припинення діяльності;

  • умови і порядок прийняття в члени благодійної організації та вибуття з неї;

  • права і обов’язки членів благодійної організації.

  • До статуту (положення) можуть включатися інші положення, пов’язані з особливостями діяльності благодійної організації. зокрема, слід враховувати вимоги:

  • статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців», згідно з якою благодійні організації набувають статусу юридичної особи лише з моменту їх державної реєстрації у порядку, встановленому цим Законом;

  • статті 98 Цивільного кодексу України, відповідно до якої рішення про внесення змін до статуту товариства, відчуження майна товариства на суму, що становить п’ятдесят і більше відсотків майна товариства, та про ліквідацію товариства приймаються більшістю не менш як у ¾ голосів, якщо інше не встановлено законом.

в) відомості про засновників (засновника) благодійної організації.

для фізичних осіб — прізвище, ім’я та по батькові, рік народження, місце проживання і місце роботи, посада;

для юридичних осіб — назва, юридична адреса, копія статуту (положення) та копія документа про реєстрацію, засвідчені в установленому законом порядку, рішення керівного органу або протокол загальних зборів колективу, яким підтверджується згода на заснування благодійної організації.

Іноземна юридична особа подає документ, що свідчить про її реєстрацію в країні місцезнаходження. Цей документ повинен бути засвідчений відповідно до законодавства країни, яка його видала, перекладений українською мовою та легалізований в установленому законодавством України порядку;



г) відомості про органи управління благодійної організації та членів виконавчого органу (прізвище, ім’я та по батькові, рік народження, місце проживання і місце роботи, посада), а також підтвердження юридичної адреси (гарантійний лист власника приміщення, договір оренди тощо). У разі надання під юридичну адресу займаної квартири подаються довідка про склад сім’ї та заяви повнолітніх членів сім’ї про свою згоду;

д) відомості про наявність відділень (філій, представництв) благодійної організації, підтверджені протоколами загальних зборів членів її відділень (філій) або їх представників, довіреність та інші документи;

е) документ про сплату коштів за державну реєстрацію благодійної організації.

Міжнародна благодійна організація подає також документи, які підтверджують поширення її діяльності на територію хоча б однієї держави (заява, відомості про координаторів, наказ, протоколи, документи про легалізацію тощо), засвідчені в установленому порядку.



Обов’язки структурних утворень політичних партій:

Обов’язки структурних утворень політичних партій:

  • дотримання статуту політичної партії, вимог Конституції України (статті 36, 37) та законів України (стаття 3 Закону України «Про політичні партії в Україні»);

  • дотримання статуту політичної партії при здійсненні внутрішньо організаційної діяльності, внесенні змін до назви, складу керівних органів структурного утворення політичної партії, їх адреси та місцезнаходження: — дотримання визначеної статутом процедури скликання і проведення засідань відповідних керівних органів, правомочності складу органу, який скликає засідання (стаття 3 Закону України «Про політичні партії в Україні»);

  • інформування легалізуючого органу про зміни назви, складу керівних органів партії, їх адреси та місцезнаходження у тижневий строк після прийняття рішень з цих питань (частина дванадцята статті 11 Закону України «Про політичні партії в Україні»).

Підстави для відмови в реєстрації структурного утворення політичної партії

Підставами для відмови в реєстрації структурного утворення політичної можуть бути наступні:

1. документи подані не в повному обсязі;

2. заява про реєстрацію не відповідає вимогам наказу Міністерства юстиції України від 04.04.2005 № 26/5 «Про затвердження форм заяв про реєстрацію політичної партії та її структурного утворення, форми відомостей про склад керівних органів політичної партії»;

3. перебування особи, що подала заяву на реєстрацію структурного утворення, в іншій політичній партії;

4. наявність зареєстрованої політичної партійної організації з такою ж назвою;

5. створення структурного осередку політичної партії в органах виконавчої та судової влади і виконавчих органах місцевого самоврядування, військових формуваннях, а також на державних підприємствах, у навчальних закладах та інших державних установах і організаціях.

Документи, які подаються для реєстрації структурного утворення політичної партії

Для реєстрації структурного утворення політичної партії до відповідного органу юстиції подаються такі документи:



1. заява про реєстрацію, форма якої затверджена наказом Міністерства юстиції України від 04.04.2005 № 26/5 «Про затвердження форм заяв про реєстрацію політичної партії та її структурного утворення, форми відомостей про склад керівних органів політичної партії»;

2. копія статуту політичної партії, яка повинна бути завірена керівним органом партії або нотаріально;

3. протокол установчих зборів (конференції), на яких було утворено партійну організацію або обрано її керівні органи;

4. підтвердження керівного органу політичної партії щодо створення структурного утворення (якщо це передбачено статутом політичної партії).


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка