Держава Мета уроку



Скачати 164.6 Kb.
Дата конвертації05.05.2016
Розмір164.6 Kb.
Тема: Держава

Мета уроку: формування в учнів знань про державу, як універсальну політичну форму організації суспільства; визначити її функції, ознаки, розкрити суть понять «форма держави», «демократія»; формувати в учнів вміння висловлювати власну думку; виховувати повагу до демократичного устрою держави.



Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу

Обладнання: схеми «Функції держави», «Форма держави».
Хід уроку

І. Організаційний момент
ІІ. Мотивація знань учнів

Держава є вершиною і дивом, найліпшим взірцем, останнім словом людського егоїзму.

Артур Шопенгауер

Повідомлення теми і мети уроку


ІІІ. Вивчення нового матеріалу

План

  1. Поняття й ознаки держави

  2. Функції держави

  3. Класифікація держав за їх формою



  1. Поняття та ознаки держави

(Робота в парах – «один-удвох-всі разом»)

Вчитель пропонує учням виконати завдання:



Зформулюйте визначення поняття «держава».Які складові входять до її структури? Для відповіді використовуйте не лише знання з правознавства, а й відомості, які ви отримали при вивчені історії у попередніх класах

Протягом двох хвилин учні обдумують ймовірні відповіді індивідуально. Потім учнів об'єднують в пари і пропонують обговорити свої ідеї один з одним. Далі учні формулюють спільне визначення поняття «держава».

По завершенню роботи кожна група представляє результати своєї роботи і співставляють із визначенням наведеним в підручнику.

Далі учні визначають ознаки держави (технологія «Мозковий штурм»). Вчитель записує усі пропозиції на дошці. Необхідно заохочувати всіх до висування якомога більшої кількості ідей, розвивати або змінювати ідеї інших. Наостанок обговоріть і оцініть запропоновані ідеї.

На підставі запропонованих учнями ознак визначаємо:


    • територія;

    • публічний характер влади;

    • наявність населення;

    • державний суверенітет;

    • володіння монополією на легальний примус;

    • наявність права, що закріплює систему норм, санкціонованих державою;

    • наявність податкової та фінансової системи;

    • націленість держави на забезпечення спільних інтересів людей;

    • наявність зовнішніх атрибутів.

  1. Розповідь вчителя про функції держави.

  2. Класифікація держав за їх формою

Форма держави – це спосіб організації і здійснення державної влади в країні, що виражається у формі правління, форм державного устрою й у виді політичного режиму.

Форма правління – це спосіб організації вищої влади держави.

Форма державного устрою – це територіальна організація держави.

Політичний режим – це спосіб і засоби володарювання.
Міні-повідомлення, що підготували учні за темами «Форма правління», «Форма державного устрою», «Політичний режим», супроводжується роботою за схемою «Форма держави».
Завдання: Визначити за схемою форму держави – ФРН, США, Росія, Франція, Великобританія.

IV. Закріплення нових знань і вмінь учнів

  1. Дайте визначення понять: держава, функції держави, монархія, республіка, конфедерація, федерація, державний суверенітет.

  2. Уявіть собі, що в країні, яка прагне стати демократичною, створено нову конституцію. Вирішіть, які з наведених положень підтримують, а які працюють проти демократичної ідеї.

  • Кожен має право голосу

  • Суддю призначають безстроково, його не можна усунути з посади за будь-яких обставин.

  • Члени виконавчого органу можуть скасувати будь-яке рішення суду.

  • Президент обирається кожні 4роки.

  • Жодного урядовця не можна звинуватити у злочині, доки він обіймає державну посаду.

  • Суддя може надати поліції ордер на арешт особи та дозвіл на затримання її упродовж тижня без судового розгляду.

  • Голосування на виборах має бути таємним


V. Підбиття підсумків уроку

Вчитель підбиває підсумок уроку, визначає найбільш активних учнів, виставляє оцінки.



VІ. Домашнє завдання

Опрацювати текст підручника; підібрати в ЗМІ повідомлення про виконання державою певних функцій та визначити, до якої групи функцій держави відносяться ці приклади.

ТЕМА: ПРАВО
Мета уроку: сформувати в учнів поняття права, визначити його особливості

поміж інших соціальних норм, ознайомити учнів з основними

ознаками права; розвивати вміння учнів робити порівняльний

аналіз фактів, понять та подій соціального буття; виховувати

повагу до таких соціальних норм життя, як право та мораль.
Тип уроку: комбінований
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент.
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.
1. Індивідуальна робота біля дошки.

Відтворити схеми “Функції держави”, “Форма держави” і прокоментувати їх (2 учня).

2. Робота учнів, що мають початковий та середній рівень навчальних досяг-

нень по індивідуальних картках.

3. Бесіда.


  1. Дайте визначення понять: держава, суверенітет, демократія, конфедерація, імперія.

  2. Які гілки влади вам відомі? Дайте характеристику завдань кожної з них.

  3. Які ознаки держави ви знаєте?

  4. Учні повідомляють факти, знайдені у ЗМІ , про виконання державою певних функцій та визначають, до якої групи функцій держави відносяться ці приклади.

ІІІ. Мотивація знань учнів.


Учитель коментує відповіді учнів і, звернувши увагу на таку ознаку держави, як наявність системи права, оголошує тему уроку – “Право”.

Гасла до теми:



  • право є втіленням добра і справедливості;

  • суть права – жити чесно, не завдавати шкоди іншому, надавати кожному те, що йому належить;

  • право є втіленням розуму;

  • закон ніколи не буває несправедливим, нікому не чинить шкоди.

( латинські афоризми)
Учитель пропонує учням висловити свою думку стосовно їх змісту.

IV. Вивчення нового матеріалу.

План:

1. Соціальні норми. Право - особливий вид соціальних норм. Моральна

обумовленість права.

2. Поняття та ознаки права.
1. Соціальні норми. Право - особливий вид соціальних норм. Моральна

обумовленість права.





  1. Завдання. Об’єднайтесь в пари і пригадайте ситуації з життя, коли ви стикалися з різними нормами або правилами поведінки. Запишіть їх у вигляді стислого переліку. Учні наводять приклади соціальних норм.



Вчитель. Від народження людина опиняється в колі правил, настанов, забо-


рон, норм. Спочатку норми (від латинського – правило, зразок)

встановлюються у стосунках із батьками, згодом – із ровесниками,

вчителями. Чим дорослішою стає людина, тим більшою є кількість

норм, яких вона мусить дотримуватись. Ані суспільство, ані держа-

ва не можуть існувати без норм, що регулюють їх діяльність. Соціальні норми – це установлені правила, зразки поведінки, що регулюють

відносини у різних сферах життя людей. Розрізняють норми: моральні, правові, релігійні, політичні, звичаєві тощо.


Завдання: Визначте, до якого типу належать наведені вами норми. Чим вони

схожі? Чим вони відрізняються?


У своєму житті більшості людей досить часто доводиться стикатися з двома видами соціальних норм – правом та мораллю.

Норми моралі – це правила поведінки, які складаються залежно від уявлень людей про добро і зло, обов’язок, справедливість і честь.

Норми права – це обов’язкові правила поведінки, які встановлюються і охороняються державою.

За допомогою вчителя учні визначають спільні риси норм моралі і права:



    • соціальні норми;

    • існують у житті людини;

    • правові норми часто визначаються вимогами моралі;

    • виховують повагу до прав і свобод людини;

    • протидіють свавіллю і беззаконню.

Відмінності між нормами моралі і права учні визначають, заповнюючи

таблицю.




Норми моралі

Норми права

Спосіб запровадження

Поступово утверджуєть-

ся в свідомості людей



Приймає державний за-

конодавчий орган у

спеціально визначеному

порядку


Ступень обов’язковості


Визначається ступенем

усвідомлення членами

суспільства


Обов’язкові для всіх з

часу набрання чинності



Сфера дії


Практично всі відноси-

ни людей


Найважливіші суспіль-

ні відносини



Форма вияву

Як правило, не закріплю

ються у формальному

акті


Закріплюються в дер-

жавних актах



Спосіб забезпечення,

наслідки порушення



Підтримуються громад-

ською думкою, пору-

шення спричиняє гро-

мадський осуд



Підтримує держава,

за порушення передба-

чено юридичну відпові

дальність


2. Поняття та ознаки права


Найчастіше право розуміємо як можливість для людини щось робити. Можливість особи здійснювати свої права людини називають суб’єктивним правом. А об’єктивним правом називають систему загальнообов’язкових, формально визначених норм , правил поведінки, що встановлюються і підтримуються державою та регулюють важливі суспільні відносини.
Які ознаки права вам відомі?

Організація роботи учнів в малих групах “Діалог”. Сутність його по-

лягає у спільному пошукові групами узгодженого рішення. Клас об’єднуєть-

ся у 5-6 робочих груп и групу експертів із сильних учнів. Група експертів

складає свій варіант виконання завдання і стежить за роботою груп. По за-

вершенню роботи представники від кожної групи на дошці роблять підсум-

ковий запис і по черзі кожна група доповідає. Експерти фіксують спільні

погляди, а на завершення пропонують узагальнену відповідь на завдання.

Групи обговорюють і доповнюють її.

До зошитів записують остаточний варіант.


1. Правові норми встановлюються державою.

2. Загальнообов’язкова нормативність.

3. Виражають волю більшої або панівної частини суспільства.

4. Формальна визначеність.

5. Державна забезпеченість.

6. Системність.

7. Міра свободи людини, критерій обов’язковості її поведінки в суспільстві.

8.Право регулює не всі відносини між людьми, а лише найважливіші.


  1. Роль права в реалізації загальносуспільних інтересів

Бесіда


  1. Висловіть свою думку щодо можливості функціонування держави без правових норм.

  2. Яку роль відіграє право в житті суспільства?

  3. Які функції виконує?

V. Закріплення нових знань і вмінь учнів


Практикум: Визначити, який вид соціальної норми порушується.
У класі:

  1. Учень сів на місце свого товариша.

  2. Батьки звернулись до директора прийняти їх сина до 10 класу суспільно-гуманітарного профілю.

  3. Підліток вимагає гроші в однокласника.

  4. Учень запізнився на урок.

  5. Не провідали свого хворого однокласника.

У магазині:



  1. Жінка сперечається з продавцем.

  2. Покупець намагається зробити покупку поза чергою.

  3. Покупець не заплатив за покупку.

  4. У магазині придбали зіпсовані молочні продукти.

У транспорті:



  1. Молодий чоловік не поступився місцем жінці з дитиною.

  2. Пасажир не заплатив за проїзд.

  3. Пасажир перевозить в автобусі отруйні речовини.

У колі сім’ї:



  1. Онука не привітала бабусю з святом.

  2. Батьки б’ють дитину.

  3. Батько не сплачує аліменти.

Вкажіть ознаки, яки властиві для норм права:

А) Мають загальнообов’язковий характер.

Б) Підтримуються лише позицією громадськості, громадським осудом за

противоправні діяння.

В) За порушення настає юридична відповідальність.

Г) Підтримуються державою, її правоохоронними органами.

Д) Регулюють практично всі відносини між людьми.

Е) Поступово утверджуються у суспільній свідомості і лише після цього

стають обов’язковими для громадян.


VІ. Підсумки уроку.

Вчитель підводить підсумки уроку і просить учнів оцінити свою активність впродовж уроку на кожному його етапі за шкалою від 0 до 3 балів.



Вид

активності





Домашнє

завдання




Робота з афоризмами


Робота в парах


Заповнення таблиці


„Діалог”



Бесіда



Практикум



Кількість

балів












VII. Домашнє завдання:

- опрацювати текст підручника ;

- підготувати відповіді на запитання і завдання до вказаного параграфа.

Тема: Правопорушення і юридична відповідальність


Мета уроку: розкрити причини, ознаки, види правопорушень, визначити

види і підстави юридичної відповідальності; розвивати вміння аргументовано висловлювати свою думку, володіти правовою

термінологією, застосовувати правові знання для пояснення фактів навколишнього життя; розвивати критичне мислення, вміння співпрацювати в групі; виховання правової культури.
Тип уроку: урок вивчення нових знань
Обладнання: підручник, картки з завданнями для роботи в групах; аркуші паперу, фломастери.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Представлення теми та мети уроку.

Бесіда


1. Чи завжди люди діють відповідно до вимог закону?

2. Пригадайте вчорашній день: чи стикалися ви протягом дня з фактами порушення деяких норм права? Яких саме?

3. Як би ви визначили поняття „правомірна поведінка” і „протиправна поведінка”?

4. Що таке правопорушення?

5. Чи потрібно підвищувати рівень правової культури і як це може вплинути на скоєння правопорушення?
Учитель повідомляє тему і мету уроку.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

План

1. Поняття, причини, види правопорушень.



2. Цілі, види і підстави юридичної відповідальності.

3. Необхідна оборона та інші обставини, що виключають юридичну відповідальність.


1.Виступ учня, який одержав попереджувальне завдання по темі „Поняття і ознаки правопорушення”.


2.Робота в парах.

Подумайте і підготуйте аргументи для відповіді на запитання. Чи можна вважати правопорушенням такі вчинки:



  1. учениця 7-го класу не допомогла інваліду перейти дорогу;

  2. юнак ухиляється від призову до лав Збройних Сил України;

  3. хлопець перейшов дорогу на червоне світло;

  4. хлопці 10-го класу випадково скоїли пожежу в лісі;

  5. учень відмовився подати щоденник вчителю;

  6. директор заводу на кошти підприємства придбав власний автомобіль.


3.Наступні питання уроку вивчаються інтерактивним методом „Ажурна пилка”, який дає можливість за короткий час засвоїти великий обсяг інформації. У класі формуються „домашні групи”, кожна з яких опрацьовує окремі питання з теми. Група отримує завдання, вивчає та обговорює свій матеріал.

Завдання для групи №1

Види правопорушень

1.Прочитайте текст підручника.

2.Заповнити схему:

Види правопорушень

Злочин ?

кримінальний адміністративний ? ?
3.Встановіть відповідність між конкретними правопорушеннями та

галузями права, аргументовано доведіть свою думку.



Галузь права Правопорушення

1.Адміністративне 1.Робітник запізнився на роботу.

2.Дисциплінарне 2.Браконьєрство.

3.Майнове 3.Крадіжка.

4.Кримінальне 4.Порушено авторське право.

Занотуйте відповідь на аркуші паперу.


Завдання для групи №2

Цілі та види юридичної відповідальності

1.Прочитайте текст підручника п.2.

2.Дайте відповідь на запитання:

Дайте визначення поняття юридична відповідальність.

Які види юридичної відповідальності.

Які цілі юридичної відповідальності.

3.Виконайте завдання.

Визначте види юридичної відповідальності у кожній ситуації: управління автомобілем у нетверезому стані; крадіжка продуктів з магазину; пошкодження старшокласником шкільної парти; слюсар був відсутній на роботі без поважної причини.

Занотуйте відповідь на аркуш паперу.


Завдання для групи №3

Підстави юридичної відповідальності.

1.Прочитайте текст підручника п. 3

2.Дайте відповідь на запитання:

Що є підставами юридичної відповідальності.

Занотуйте свою відповідь у вигляді схеми на аркуші паперу.

3.Завдання. Чи несуть відповідальність особи за дії, які на момент їх скоєння не визнавались законом як правопорушення? Відповідь знайдіть, прочитавши ст.58 Конституції України.


Завдання для групи №4

Обставини, що виключають юридичну відповідальність.

1.Прочитайте текст підручника.

2.Дайте відповідь на запитання: Які обставини виключають юридичну відповідальність?

Занотуйте свою відповідь на аркуші паперу.

Після роботи групи за допомогою вчителя трансформуються таким чином, що утворюють нові „експертні” групи. Учень, який отримав інформацію в „домашній” групі, ділиться нею з членами „експертної” групи та вислуховує і занотовує в зошиті інформацію від інших „експертів”. Роботу групи координує керівник групи.

ІV .Підбиття підсумків уроку.

Вчитель разом з керівниками груп підбиває підсумки уроку, на дошці вивішується аркуш паперу з результатами роботи груп.


V. Домашнє завдання: опрацювати § підручника; виконати завдання до §.


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка