Благодійність: види, підстави надання, обмеження та облік



Скачати 275.06 Kb.
Дата конвертації06.05.2016
Розмір275.06 Kb.




БЛАГОДІЙНІСТЬ: ВИДИ, ПІДСТАВИ НАДАННЯ, ОБМЕЖЕННЯ ТА ОБЛІК

Благодійна допомога доволі поширене явище в бюджетних установах. Незважаючи на те, що вона дармова, до її прийняття, використання, обліку та списання висунуто низку додаткових вимог. Тож розповімо, які види благодійної допомоги бувають, хто потрапляє до кола щасливчиків, які вправі її отримувати, на яку мету її надають, як оформлюють її надходження та якими нормативно-правовими актами це врегульовано.

Види й форми благодійності

Благодійництво — добровільна безкорис­лива пожертва фізичних та юридичних осіб у поданні набувачам матеріальної, фінансової, організаційної та іншої благодійної допомоги (ст. 1 Закону про благодійництво). її специфіч­ні форми: меценатство, спонсорство й волон­терська діяльність.

Власне, фіз- і юросіб, які потребують бла­годійної допомоги й отримують її, називають набувачами благодійної допомоги (далі на­бувач).

Благодійну допомогу їм можуть надавати згідно зі ст. 16 Закону про благодійництво у вигляді:

а) одноразової або систематичної фінансової,
матеріальної та іншої допомоги;

б) фінансування конкретних цільових програм;

в) допомоги на основі договорів (контрактів)
про благодійну діяльність;

г) дарування або дозволу на безоплатне


(пільгове) використання об'єктів власності;

ґ) дозволу на використання своєї назви, емб­леми, символів;

д) безпосередньої допомоги особистою пра­цею, послугами чи передачі результатів особистої творчої діяльності;

є) прийняття на себе витрат з безоплатного, повного або часткового утримання об'єктів благодійництва;

є) інших заходів, не заборонених законом.

Серед власних надходжень бюджетної устано­ви другої групи "Інші власні надходження бюд­жетних установ", озвучених у ч. 4 ст. 13 БКУ:



  1. благодійні внески, гранти та дарунки — перша підгрупа II групи;

2) кошти, отримані від підприємств та фізосіб на виконання цільових заходів, — друга підгру­па II групи.

Однак БКУ не вказує, у якій формі та в яко­му вигляді можуть надавати благодійні внески. Разом із тим п. 2 Порядку № 1222 конкретизує, що благодійники вільні надавати благодійні внески в грошовій формі, визначивши напрями видатків, а також у вигляді товарів, робіт, по­слуг. Тому благий намір допомогти жадаючим і прагнучим не дозволить оминути низку вимог, передбачених законодавством.

Хто вправі отримувати благодійність

Серед основних напрямів її спрямування за ст. 4 Закону про благодійництво, зокрема, сприяння розвитку: науки й освіти, культу­ри, охорони та збереження культурної спад­щини, природно-заповідного фонду, охорони здоров'я, масової фізкультури, спорту й туриз­му. Благодійність використовують і на загаль­нодержавні, регіональні, місцеві та міжнародні програми, спрямовані на поліпшення соціаль­но-економічного становища.



На благодійну допомогу можуть також розра­ховувати: учителі, вчені, студенти, учні, тала­новита творча молодь; малозабезпечені; без­робітні; інваліди; інші особи, що потребують піклування; особи, які через свої фізичні чи інші вади обмежені в реалізації своїх прав; гро­мадяни, що постраждали через стихійне лихо, екологічні, техногенні, інші катастрофи, у ре­зультаті соціальних конфліктів, нещасних ви­падків; жертви репресій, біженці; багатодітні й малозабезпечені сім'ї.

Для талановитої молоді це може бути грант, а для інших осіб — благодійна допомога у ви­гляді майна чи грошових коштів, які вони от­римують часто-густо через органи й установи соцзахисту, держоргани чи органи місцевого самоврядування.

Коли юрособа-набувач розподіляє благодій­ність у вигляді товарів між особами, яким її призначено, слід керуватися ще й Порядком № 1295. За його п. 4 благодійник має надати пропозиції щодо надання благодійної допомо­ги набувачу, а останній,-у свою чергу, повинен повідомити про намір її прийняти.

Список бюджетних установ, які можуть от­римувати благодійні (добровільні) внески та пожертви, теж озвучено в Порядку № 1222. Це заклади освіти, охорони здоров'я, соціального захисту, культури, науки, спорту та фізичного виховання.



Одначе Закон про благодійництво не допус­кає, що благодійну допомогу можна надавати органам виконавчої влади, органам місце­вого самоврядування, органам і підрозділам внутрішніх справ та цивільного захисту, іншим воєнізованим формуванням.

Отримання благодійності: процедурні питання

Ці питання врегульовано Порядками № 1222 та № 1295. Хоча вони й посилаються на низку застарілих норм та нечинних нормативів. Тому будемо розглядати їх через призму чинного бюджетного законодавства. Як сказано вище, благодійні внески надають набувачам у гро­шовій формі, а також як товари, роботи, пос­луги. Розглянемо детальніше.

І. Благодійні внески в грошовій формі. їх мо­жуть надавати як на підставі договору, так і без

його укладання. Благодійник може визначи­ти напрями спрямування благодійних коштів. Якщо він цього не зробив, зазначені гроші на­правляють на першочергові потреби, пов'язані з основною діяльністю.



Благодійні кошти зараховують на спеціаль­ний реєстраційний рахунок, призначений для таких надходжень. Аби їх використати:

  • з органу Держказначейства отримують Довідку про підтвердження надходжень на спеціальні реєстраційні рахунки, що відкриті в органах Державної казначейської служби України (додаток 7 до Інструкції № 57);

  • вносять зміни до спецфонду коштори­су, урахувавши напрями витрачання, визна­чені благодійником. Для цього оформлюють Довідку про зміни до кошторису, яку подають на затвердження установі, що затвердила кош­торис.

Останнім часом дуже поширені випадки, коли так звані благодійні внески вимагають від батьків дітей, учнів, студентів у примусовій формі. Це грубе порушення норм Закону про благодійництво: якщо батьки зажадали (доб­ровільно) допомогти навчальному закладу, то повинні внести благодійні кошти до каси чи на спеціальний реєстраційний рахунок навчаль­ного закладу й за бажанням вказати, на яку мету їх надано. На це вказують листи МОН від 15.04.11 р. № 1/9-289, від 06.03.09 р. № 1/9-150.

Про оформлення читайте в газеті "Все про бухгалтерський облік" № 87 за 2011 р. на стор. 59.



Резюме 1. Благодійні внески в грошовій фор­мі надають виключно на добровільних засадах, обов'язково документально оформлюють і ві­дображають у бухобліку та звітності.

II. Благодійність у вигляді необоротних активів (далі — НА) або запасів. У разі їх­нього отримання потрібно врахувати норми Інструкцій № 64 та № 125.

Матцінності, отримані безоплатно у вигляді безповоротної допомоги чи дарунка:

  1. приймає комісія, створена за наказом керів­ника установи (далі — комісія з приймання), до складу якої обов'язково включають пред­ставника бухгалтерії й установи вищого рівня;

комісія оцінює їх (за відсутності докумен­тів, що підтверджують вартість), складаючи акт оцінки, де фіксує кількість матцінностей і їхню вартість за ринковими цінами на анало­гічні види. Оцінюючи основні засоби (далі ОЗ), потрібно дотримуватися вимог ч. 2 ст. 7 Закону про оцінку. Так, під крило цього Закону потраплять ті активи, які належать до основ­них засобів;

3) комісія оформлює у двох примірниках Акт приймання-передачі основних засобів типової форми № ОЗ-І (бюджет), указує про­цент зносу й зазначає в ньому присвоєний ін­вентарний номер. Акт затверджує керівник установи, а його один примірник передають до бухгалтерії разом із техдокументацією, що його стосується. У разі надходження запасів комісія знову-таки заповнює акт, але в довіль­ній формі, оскільки його типову форму не за­тверджено. Однак він як первинний документ повинен відповідати вимогам, закарбованим у п. 2.4 Положення № 88.

Далі вже підключається бухгалтерія, яка му­сить провести теж низку маніпуляцій, а саме:

а) внести зміни до спецфонду кошторису, оформивши Довідку про зміни до коштори­су (як правило, планові показники для надхо­джень у натуральній формі уточнюють після
їх отримання);

б) заповнити Довідку про надходження в натуральній формі й надати до органів
Держказначейства, щоб відобразити їх в об­ліку. У ній вказують КЕКВ, за яким слід про­
вести видатки. Коли надійшли запаси чи інші необоротні матеріальні активи — КЕКВ 2210 "Предмети, матеріали, обладнання та ін­вентар, у т.ч. м'який інвентар та обмунди­рування". Якщо ж отримано благодійність у вигляді ОЗ — КЕКВ 3100 "Придбання об­ладнання і предметів довгострокового ко­ристування ";

в) відобразити благодійність в облікових ре­гістрах на підставі типової форми № ОЗ-І (бюджет) чи акта довільної форми (для запасів) і ви­писки зі спеціального реєстраційного рахунку
про натуральні надходження;

г) відкрити на об'єкти НА відповідну форму інвентарної картки й внести до неї необхідну
інформацію.

III. Благодійність у вигляді наданих робіт та послуг

Якщо для надання благодійни­ком послуги (роботи) необхід­но мати обов'язково сертифікат або ліцензію, то благодійність надають лише після їхнього отримання (ч. 2 ст. 16 Закону про благодій­ництво).

На підставі акта наданих послуг (виконаних робіт) складають Довідку про надходження в натуральній фор­мі. Якщо це послуга, скажімо, із поточного ре­монту, послуги з оцінки майна чи благодійник оплатив курси підвищення кваліфікації, то ви­датки проводять за КЕКВ 2240"Оплата пос­луг (крім комунальних) ". Знову-таки, при від­сутності планових показників за цим кодом вносять зміни до спецфонду кошторису на під­ставі Довідки про зміни до кошторису. Якщо ж, приміром, документів, що підтверджують обсяги та вартість послуг (робіт), немає, комісія установи повинна оцінити їх.

Про порядок оформлення благодійності у вигляді послуг дізнаєтеся з газети "Все про бухгалтерський облік" № 87 за 2011 р. на стор. 57.



Резюме 2. Благодійність у вигляді товарів, робіт та послуг обов'язково відображають у бухобліку бюджетної установи й органу Держказначейства. Останньому надають Довідку про надходження в натуральній формі й за необхідності теж вно­сять зміни до спецфонду кошторису.

На що можна витрачати благодійні внески

Конкретні напрями благодійництва та бла­годійної діяльності визначають благодійники й статути (положення) благодійних органі­зацій (ч. 2 ст. 4 Закону про благодійництво). Загалом це запитання виникає зазвичай тоді, коли йдеться про грошові кошти.

Якщо благодійник не визначив напрями їх­нього спрямування, керівник установи (набу­вач) використовує отримані благодійні внески на першочергові потреби, пов'язані з основною діяльністю (п. 2 Порядку № 1222).

Зауважте: постановою № 368 було внесено зміни до п. 2 Порядку № 1222, згідно з яким благодійні внески дозволили спрямовувати на виплату зарплати працівникам установ і за­кладів освіти, охорони здоров'я, соцзахисту, культури, науки, спорту та фізвиховання. Однак за рішенням КСУ від 28.12.09 р. № 28-рп/2009 ці корективи визнано неконституційними.

Резюме 3. Коли благодійник не визначив на­прямки витрачання благодійних грошей, керів­ник установи мусить спрямувати їх на першо­чергові потреби. На виплату зарплати праців­никам установи (набувача) благодійні внески направляти не дозволяють (якщо такий напрям не визначено благодійником).
Відображаємо благодійність в облікових регістрах

Як сказано вище, приймаючи НА та запаси, оформлюють відповідні акти, що повинні від­повідати вимогам Положення № 88 до первин­ного документа. За наявності — до них долуча­ють накладні та інші первинні документи. На їхній підставі й відображають благодійні внески у вигляді товарів. Для грошових коштів підста­ва — виписка зі спеціального реєстраційного рахунку, для робіт і послуг — акт, оформлений із дотриманням Положення № 88.

Залежно від форми благодійних внесків їх ві­дображають у меморіальному ордері:

— № 3 "Накопичувальна відомість руху гро­шових коштів спеціального фонду в органах Державного казначейства України (установах банків)" (форма № 382 (бюджет)) — коли на спеціальний реєстраційний рахунок надійшли грошові кошти, а також якщо відображено на­туральні надходження;

— № 4 "Накопичувальна відомість за розра­хунками з іншими дебіторами" (форма № 408 (бюджет)), складеному за операціями спецфон­ду — коли отримано товари, надано послуги чи виконано роботи. Використання цього ме­моріального ордеру обумовлено тим, що нату­ральні надходження відображають, застосову­ючи субрахунок 364 "Розрахунки з іншими де­біторами ".

Проілюструємо на прикладах (див. таблицю).




Таблиця

з/п

Зміст операції

Кореспонденція субрахунків

Сума, грн

Дт

Кт

1

На спеціальний реєстраційний рахунок надійшли кошти від батьків вихованців дитсадка, призначені для закупівлі іграшок та ігор для дітей 300 грн

1.1

Надійшли на рахунок благодійні внески

324

712

300,00

^—

1.2

Сплачено постачальнику (не платник ПДВ) за іграшки та ігри

364/1

324

300,00




1.3

Оприбутковано іграшки та ігри

234/1

364/1

300,00




II

Благодійна організація подарувала бібліотеці новий комп'ютер (вартість за накладною 2700 грн) і ксерокс, оцінений комісією установи в 720 грн зі зносом 50%




2.1

Оприбутковано комп'ютер

104/1

364/1

2700,00




812

401

2700,00




2.2

Оприбутковано ксерокс

113/1

364/1

720,00




812

401

720,00




2.3

Відображено 50-відсотковий знос (720 грн х 50%)

401

132

360,00




2.4

Відображено надходження

в натуральній формі (2700 грн + 720 грн)



324

712

3420,00




2.5

Проведено касові видатки

364/1

324

3420,00




III

Благодійний фонд "Меценат" оплатив курси підвищення кваліфікації секретарю комітету конкурсних торгів закладу охорони здоров'я — 7200 грн




3.1

На підставі акта наданих послуг* відображено фактичні видатки

812

364/1

1200,00




3.2

Відображено надходження в натуральній формі

324

712

1200,00




3.3

Проведено касові видатки

364/1

324

1200,00

* Як правило, надаючи благодійність у вигляді таких послуг, укладають трьохсторонні договори й три примірники акта наданих послуг, один із яких отримує бюджетна установа (набувач). На підставі цього акта й відображають благодій­ність, отриману у вигляді послуги, у бухобліку.

Наголосимо: облік запасів та НА, отриманих як благодійність, ведуть у тих же облікових ре­гістрах, але окремо від придбаних за рахунок загального фонду. Хоча такий припис містить лише п. 67 Інструкції № 125 стосовно запасів. А ось п. 6.5 Інструкції № 64 вказує, що обліко­вують окремо тільки гуманітарну допомогу. На практиці ж благодійність у вигляді НА теж об­ліковують окремо.

У річній звітності благодійні внески у вигляді НА показують у "Звіті про рух необоротних активів" (форма № 5), включаючи до рядків 610 "Збільшено необоротних активів ра­зом " та 612, а також — до рядка 613.

Отримані благодійні внески, гранти, подарун­ки у вигляді матеріалів та продуктів харчуван­ня показують у "Звіті про рух матеріалів та продуктів харчування" (форма № 6), включа­ють до рядка 200 "Надходження — разом" та рядка 220, а також указують вартість грантів та подарунків у рядку 221.

Нецільове використання благодійності: чим загрожує

Як ми сказали вище, витрачають благодійні внески за напрямами, вказаними благодійни­ком, а за їх відсутності, за рішенням керівника установи (набувача), — на першочергові пот­реби.

Найпоширеніший випадок нецільового вико­ристання — це спрямування благодійних внес­ків не за напрямами, визначеними благодійни­ком, а також із порушенням Порядку № 1222 (не на першочергові потреби) та Порядку № 228. Скажімо, коли провели капремонт чи купили авто за наявності кредиторки з поточ­них видатків.

При нецільовому використанні благодій­них внесків порушуються норми і БКХ і ПКУ Позаяк власні надходження, включаючи бла­годійні внески, гранти, дарунки, — складова спецфонду кошторису бюджетної установи, то благодійні внески мають статус бюджет­них коштів.

Нецільове використання благодійності ревізори можуть трактувати як порушення бюджетного законодавства. А як саме його кваліфікувати за ст. 116 БКУ та які заходи й санкції застосувати — залежатиме від конк­ретних обставин.

Детальніше — у газеті "Все про бухгалтерський облік" № 16 за 2011 року на стор. 54.

СИТУАЦІЯ 1. Благодійник не визначив напрямів витрачання благодійних внесків. За рішенням керівника установи благодійні внески спрямували на капремонт приміщень і придбали комп'ютери, хоча в обліку значи­лась кредиторська заборгованість за послу­ги з охоронної сигналізації каси та оренди приміщень.

Тут матимемо порушення бюджетного зако­нодавства за п. 16 ч. 1 ст. 116 БКУ-2011 — "по­рушення порядку затвердження кошторисів і інших документів, що використовуються в процесі виконання бюджету". Зокрема, пору­шується п. 20 Порядку № 228, за яким видат­ки на придбання обладнання й капремонт при­міщень можна передбачати в кошторисі тіль­ки в разі забезпечення коштами невідкладних витрат і за відсутності кредиторки. У цьому випадку можуть застосувати такий захід впли­ву, як зупинення операцій із бюджетними кош­тами. Окрім того, посадові особи, із вини яких було допущено порушення, несуть цивільну, дис­циплінарну, адміністративну або кримінальну відповідальність за законом.

Детальніше про види відповідальності та санкції, які вправі за­стосувати уповноважені органи, читайте в га­зеті "Все про бухгалтерський облік" за 2011 р. № 39 на стор. 55.

Податківці ж упевнені, що коли неприбутківці використали благодійність не за цільовим призначенням, порушуються й норми ПКУ. За його п. 157.14 кошти та майно, використані не за ці­льовим призначенням, вважають доходом і їх оподатковують за ставкою з п. 151.1 ПКУ. На їхню думку, ця норма поширюється й на суми коштів (вартість майна), використаних неприбутківцями, у т.ч. і бюджетними установами, не за цільовим призначенням (див. відповідь у ЄБПЗ, підрозділ 110.26).

Суми отриманих коштів (вартість майна в розмірі звичайної ціни), використаних не за цільовим призначенням, відображають у ряд­ку 10 частини II Податкового звіту про вико­ристання коштів неприбуткових установ та організацій, форму якого затверджено наказом № 56 (за наслідками податкового періоду, у яко­му отримано такі кошти (майно), не враховую­чи зазначені суми у складі витрат).



Олександра АВЕРІНА,

консультант газети

"Все про бухгалтерський облік "
Матеріал відскановано у відділі освіти Бобринецької райдержадміністрації

з газети "Все про бухгалтерський облік" № 118 за 23 грудня 2011 року ( стор. 8-13).

БЛАГОДІЙНІ ВНЕСКИ ВІД БАТЬКІВ: ЯК ОФОРМЛЮВАТИ ТА ОБЛІКОВУВАТИ НАВЧАЛЬНИМ ЗАКЛАДАМ



Уже звична справа, коли на початку навчального року з батьків збирають гроші в на­вчальних закладах. І частенько це відбувається, так би мовити, добровільно-примусово. З одного боку, навчання в нас безкоштовне, з іншого — держава не забезпечує повноцінно­го фінансування закладів освіти. У консультації розповімо, як бухгалтеру оформити такі надходження та їхнє витрачання, щоб не виникало претензій від батьків і ревізорів.

Головне в цій справі — належне документальне оформлення й дотримання вимог нормативних ак­тів. Недарма кажуть, що гроші люблять лік. Якщо ж мовиться про навчальний заклад (бюджетну установу), то благодійні кошти, що потрапили до його каси чи на рахунок у Держказначействі, ураз набувають статусу бюджетних. їх зарахову­ють на спеціальний реєстраційний рахунок і від­носять до першої підгрупи другої групи власних надходжень бюджетних установ (згідно з ч. 4 ст. 13 Бюджетного кодексу України).

Називають такі надходження благодійними внесками й витрачають, дотримуючись не лише бюджетних нормативів, а й законодавства про благодійництво.



Батьки дітей, учнів, студентів можуть вносити благодійні кошти тільки добровільно й за бажан­ням вказувати, на яку мету їх надано. На цьому на­голошує МОН у листах від 15.04.11 р. № 1/9-289, від 06.03.09 р. № 1/9-150.

Озвучимо найважливіші нюанси для керівника й бухгалтера навчального закладу.

© Благодійні внески батьки мусять вносити до каси навчального закладу або безпосередньо на спеціальний реєстраційний рахунок, відкритий для таких надходжень. Якщо гроші внесено до каси, то використовувати їх без зарахування на рахунок заборонено. Тобто в облікових регістрах бухгалтер повинен відобразити:

а) внесено до каси за дебетом субрахунка 301


"Каса в національній валюті" та кредитом 712
"Доходи за іншими джерелами власних надхо­
джень бюджетних установ
";

б) зараховано на спеціальний реєстраційний ра­


хунок: Дт 324 "Спеціальні реєстраційні рахунки
для обліку коштів, отриманих за іншими дже­
релами власних надходжень
" Кт 301.

Аби використати благодійні гроші:



  • з органу Держказначейства отримують Довідку про підтвердження надходжень на спе­ціальні реєстраційні рахунки, що відкриті в ор­ганах Державної казначейської служби України (додаток 7 до Інструкції про складання і виконання розпису Державного бюджету України, затвердже­ної наказом Мшфіну України від 28.01.02 р. № 57);

  • вносять зміни до спецфонду кошторису, ура­хувавши напрями витрачання, визначені благо­дійником. Для цього оформлюють Довідку про

зміни до кошторису, яку подають на затверджен­ня установі, що затвердила кошторис. @ Витрачають благодійні кошти так:

  1. за напрямами, визначеними благодійниками, тобто батьками (ч. 2 ст. 4 Закон України "Про благодійництво та благодійні організації" від 16.09.97 р. № 531/97-ВР);

  2. якщо благодійники (батьки) не вказали на­прямів витрачання, це може зробити керівник навчального закладу, спрямувавши благодійні кошти на першочергові потреби, пов'язані з ос­новною діяльністю (п. 2 Порядку отримання бла­годійних (добровільних) внесків і пожертв від юридичних та фізичних осіб бюджетними уста­новами і закладами освіти, охорони здоров'я, со­ціального захисту, культури, науки, спорту та фі­зичного виховання для потреб їх фінансування, затвердженого постановою КМУ від 04.08.2000 р. № 1222). Це відповідає напрямам витрачання бла­годійних внесків, зафіксованим для надходжень першої підгрупи другої групи в ч. 4 с. 13 БКУ на організацію основної діяльності.

Надходження благодійних внесків та їхнє ви­трачання фіксують у меморіальному ордері № З "Накопичувальна відомість руху грошових кош­тів спеціального фонду в органах Державного казначейства України (установах банків)" (фор­ма № 382 (бюджет)).

Розрахунки з постачальниками ведуть у тих са­мих формах облікових регістрів, але окремо від операцій загального фонду. Такий прямий припис стосовно меморіальних ордерів №№ 4,6,7,8 міс­тить Інструкція про форми меморіальних ордерів бюджетних установ та порядок їхнього складан­ня, затверджена наказом Держказначейства від 27.072000 р. № 68. Для аналітичного обліку при­дбаних матцінностей запроваджують також до­даткові субрахунки.



ГОДСУМУЄМО: батьки, які бажають, аби'їхні благодійні внески витрачали за призначенням, мають вказувати, на які цілі їх надають. Керівник та бухгалтер зобов'язані, у свою чер­гу, забезпечити належне оформлення таких надходжень та їхнє цільове витрачання, дотри­муючись озвучених правил.

Світлана ЛІСТРОВА,

консультант газети

"Все про бухгалтерський облік'


Матеріал відскановано у відділі освіти Шполянської райдержадміністрації

з газети "Все про бухгалтерський облік" № 87 за 21 вересня 2011 року ( стор.59)

НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ

Л И С Т



26.07.2010 N 11-113/3824-12809


Національний банк України розглянув лист щодо надання


роз'яснення стосовно документального оформлення внесення
благодійних внесків готівкою і в межах компетенції повідомляє
таке.

Відповідно до частин четвертої - шостої статті 61 Закону


України "Про освіту" ( 1060-12 ) додатковими джерелами
фінансування державних навчальних закладів є, зокрема: добровільні
грошові внески, матеріальні цінності, одержані від підприємств,
установ, організацій, окремих громадян. Такі кошти не вважаються
прибутком і не оподатковуються. Зазначені кошти знаходяться у
розпорядженні навчального закладу за умови, якщо вони
спрямовуються на статутну діяльність навчального закладу.
Навчальні заклади самостійно розпоряджаються прибутками від
господарської та іншої передбаченої їх статутами діяльності
(частина четверта статті 63 вказаного Закону) ( 1060-12 ).

Згідно з вимогами Порядку отримання благодійних


(добровільних) внесків і пожертв від юридичних та фізичних осіб
бюджетними установами і закладами освіти, охорони здоров'я,
соціального захисту, культури, науки, спорту та фізичного
виховання для потреб їх фінансування, затвердженого постановою
Кабінету Міністрів України від 04.08.2000 р. N 1222
( 1222-2000-п ), благодійні внески у грошовій формі зараховуються
на рахунок "Суми за дорученням", тобто шляхом здійснення певної
касової операції. При цьому частина таких коштів може
спрямовуватися на виплату заробітної плати працівників установ і
закладів освіти, охорони здоров'я, соціального захисту, культури,
науки, спорту та фізичного виховання відповідно до кошторисів
зазначених установ і закладів з дотриманням вимог Закону України
"Про благодійництво та благодійні організації" ( 531/97-ВР ) у
разі, коли такий напрям видатків визначений благодійником.

Слід зазначити, що відповідно до пункту 3.1 Положення про


ведення касових операцій у національній валюті в Україні,
затвердженого постановою Правління Національного банку України від
15.12.2004 р. N 637 ( z0040-05 ) (далі - Положення), на яке є
посилання у листі, касові операції оформлюються касовими ордерами,
видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами
за операціями із застосуванням платіжних карток, іншими касовими
документами, які згідно із законодавством України підтверджували б
факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання
(повернення) готівкових коштів.

Згідно з вимогами пункту 3.3 Положення ( z0040-05 ) приймання


готівки в каси проводиться за прибутковими касовими ордерами,
підписаними головним бухгалтером або особою, уповноваженою
керівником підприємства. Про приймання підприємствами готівки в
касу за прибутковими касовими ордерами видається засвідчена
відбитком печатки цього підприємства квитанція (що є відривною
частиною прибуткового касового ордера) за підписами головного
бухгалтера або працівника підприємства, який на це уповноважений
керівником.

Крім того, розрахунки між закладами освіти та фізичними


особами - громадянами України можуть проводитися шляхом переказу
готівки для сплати відповідних платежів (п. 2.2 Положення)
( z0040-05 ), тобто надходити на рахунки таких закладів у
безготівковому порядку.

Готівкова виручка (готівка) закладів освіти може


використовуватися ними для забезпечення потреб, що виникають у
процесі їх функціонування, а також для проведення розрахунків з
бюджетами та державними цільовими фондами за податками і зборами
(обов'язковими платежами) (п. 2.9 Положення) ( z0040-05 ).
Відповідно до п. 3.4 Положення ( z0040-05 ) видача готівки з кас
має проводитися за видатковими касовими ордерами або видатковими
відомостями.

Таким чином, внесення батьками учнів готівкових коштів до


закладів освіти без оформлення касових документів, що
підтверджують їх здавання, є порушенням вимог Положення
( z0040-05 ).

Заступник Голови


Національного банку України В.Кротюк


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка